НАСЛДКИ ГОЛОДУ

НАСЛДКИ ГОЛОДУ. Отже, централзована продовольча допомога Укран становила 5,1 млн. пудв хлба. Ця мзерна кльксть практично не вплинула на трагчну ситуацю. Треба було бити тривогу, моблзувати на допомогу громадськсть всередин крани за кордоном. Досвд по-державному органзовано боротьби з голодом снував Радянський уряд пд кервництвом В Ленна у 1921р. зробив усе, щоб врятувати життя багатьом мльйонам селян Поволжя пвденних районв крани.

Проте гласнсть у боротьб з голодом означала визнання факту економчно катастрофи, якою завершився сталнський експеримент з форсуванням темпв ндустралзац. Сталн обрав нший шлях - шлях боягузливого злочинного замовчування становища в сльськй мсцевост. У счн 1933р коли справжнй голод тльки насувався ще був час для дй, вн заявив з трибуни обднаного Пленуму ЦК ЦКК ВКПб Ми безперечно добились того, що матеральне становище робтникв селян полпшуться у нас рк у рк. В цьому можуть сумнватися хба тльки заклят вороги.

Радянсько влади. Генсек дав директиву ставитися до голоду як до неснуючого явища. Наприклад, у документах Наркомзему УРСР с немало фактв про безпритульних дтей, бездоглядн посви, доприселенцв так на канцелярит звалися новопоселенц у селах, жител яких вимерли або розсялися. Термнологчного табу додержувалися навть у секретнй документац партйних органв будь-якого рвня. Конкретн заходи, безпосередньо повязан з голодом, тут проходили через закрит течки. Звичайно, нхто не побоювався просочування вдомо всм нформац.

У табу був нший смисл тема не пдлягала обговоренню на партйних зборах чи пленумах партйних комтетв. Про те, що на сел вдбуваться щось страхтливе, знали вс. Бженц заповнювали мста вмирали сотнями просто на вулицях. нформаця про голод проникала й за кордон. Намагаючись врятувати вд голодно смерт дтей, селяни везли х до мст залишали в установах, лкарнях, просто на вулицях.

Десятки тисяч пдкидькв створювали серйозну проблему. Висловивши обурення черговою куркульською провокацю , П. П. Постишев на засданн Полтбюро ЦК КПбУ запропонував якнайшвидше розвязати цю проблему. Нас не повинно дивувати те, що найвпливовша в республц особа у черговий раз використала антикуркульську фразеологю, яка в даному раз виглядала особливо аморально. Постишев в нтересах справи використовував термнологчн правила гри, навязуван Сталним партйному апарату всьому суспльству.

Якщо оцнювати Павла Петровича Постишева не за його виступами, а за практичною дяльнстю з лютого 1933р коли вн прихав на Украну, то можна з певнстю сказати у неймоврно тяжкй ситуац вн робив усе, щоб врятувати якомога бльше людей. особливо - дтей. Нхто не зробив для дтей 30-х рокв бльше, нж Постишев. З убогих республканських резервв випрошених у Г. Е. Якра армйських запасв вн створив продовольчий фонд дитячо допомоги, до якого увйшло 700 тонн борошна, 170 тонн цукру, 100 тисяч банок консервв, 500 пудв ол, деяк нш продукти. За два тижн, до березня 1933 року, було розгорнуто харчувальн пункти на 60 тисяч дтей. Надал, працюючи до 1937р. на Укран, П. П. Постишев потурбувався про створення мереж установ Наркомосу для дтей, як залишилися сиротами.

З його нцативи в кран знову загорлися новорчн ялинки, до дтей повернулися безсмертн твори Андерсена, Гауфа, Перро вс нш казки, ранше оголошен деологчно чужим жанром, у парках зявилися гротеки, в будинках - форпости, в позамськй мсцевост - понерськ табори. 19 счня 1933р. РНК СРСР ЦК ВКПб прийняли постанову Про обовязкову поставку зерна держав колгоспами та одноосбними господарствами, яка створювала на сел нову ситуацю.

Згдно з цим документом запроваджувався погектарний принцип хлбозаготвель, зникла невизначенсть зрвняльнсть попередньо контрактацйно системи. Хлбозаготвельний план встановлювався не довльно, з наступною його розкладкою по районах, колгоспах селянських дворах, а в певному процент до снуючих посвних площ. Отже, колгоспи колгоспники вже напередодн посвно кампан могли знати, яка частина врожаю залишиться в них. Утворення наперед визначених податкових вдносин мж державою сльським господарством пробуджувало зацкавленсть у розширенн посвних площ, вдкривало шлях до подолання безгосподарност.

Ситуаця в сльському господарств потребувала особливих методв кервництва. Було створено полтичн вддли МТС радгоспв - надзвичайн партйно-державн органи влади.

Щоб подолати кризу в сльському господарств, вони провели стотну роботу щодо органзацйного змцнення колгоспв, посилення матерально зацкавленост в результатах прац, утворення в колгоспах партйних осередкв, кандидатських або партйно-комсомольських груп. За порвняно короткий перод хньо дяльност в листопад 1934 р. полтвддли МТС перетворилися на звичайн партйн органи обдналися з районними комтетами парт у сльському господарств справд стався позитивний злам. сторики ще не вивчали в деталях, як вдбувалася весняна посвна кампаня 1933р. Адже треба було моблзувати на роботи в громадському господарств знесилених вд голоду колгоспникв, змусити х поврити, що зловсна трирчна продрозкладка вже вдйшла в минуле, налагодити органзацю прац, змнити трудову дисциплну, надати максимально можливу технчиу допомогу.

Одразу псля призду П. П. Постишев висунув гасло Мсто на допомогу селу. Було утворено партйно-урядовий комтет по свб пд головуванням С. В. Косора, МТС радгоспи республки одержали 15 тисяч тракторв, 2400 комбайнв, 3 тисяч автомашин.

Партйн органзац моблзували на посвну збиральну кампан понад 300 тисяч мських жителв. Усвдомлюючи, що сльське господарство потребу допомоги, комунсти вдгукнулисяна заклик парт. Зокрема, Чернгвська обласна партйна органзаця, в якй налчувалося 20,7 тисяч чоловк, провела у 1933р. три моблзац вдрядила на тимчасову або постйну роботу в село понад дв тисяч комунств, тобто кожного десятого.

В цлому по республц за пвроку, починаючи з травня 1933р в МТС колгоспи вихали бльше як 15 тисяч членв парт, з них - 12,5 тисяч на тимчасову роботу. Непростою в моральному вдношенн виявилася проблема охорони вд голодуючих достигаючого врожаю. В архвах багато судових справ по звинуваченню тих, хто хотв знайти ствне на колгоспних полях, а також тих, хто намагався захистити голодуючих вд сталнського закону про охорону колгоспного майна. В судах в прес людей, котр з голоду споживали колоски у молочно-восковй стад стиглост, називали куркульськими перукарями. Лавина голодних смертей наростала з мсяця в мсяць аж до початку лта. Така нформаця ретельно приховувалася вд народу.

На XVII ззд ВКПб у счн 1934р. Сталн, говорячи про успхи мжзздвського пероду з пдкресленим натиском вдзначив, у контекст з цифрами про зростання нацонального доходу промислово продукц зростання населення Радянського Союзу з 160,5 мльйона чоловк в кнц 1930 року до 168 мльйонв в кнц 1933 року. Включення до традицйного перелку успхв нового елемента - даних про зростання населення - мало на мет покласти край рзного роду чуткам у кран за кордоном про величезн втрати людей вд голоду.

Наведена Сталним цифра була сумою двох вдомих величин клькост населення на початок 1933р. рчного природного приросту, який тод коливався в межах 2,6-2,8 млн чоловк. Пдписавши фальшивий вексель, генсек не чекав нчого втшного вд чергового перепису населення. Перепис клька разв вдкладався. Цлком очевидними причини заборони абортв у червн 1936 року заборона дяла до листопада 1955 року. Навть дивно, що цей захд не спав на думку Сталну ранше.

Заборона абортв у перш роки стотно вплинула на зростання народжуваност, але до останньо призначено дати перепису залишилося обмаль часу. Перепис вдбувся в счн 1937р. викликав полтичний скандал. Псля того, як демографи пдрахували попередн пдсумки клькост населення, х звинуватили в недооблку. Демографчна наука перестала снувати. Науково-дослдн установи вдповдного профлю були закрит, а демографи, як зберегли сво життя псля 1937р перетворилися на звичайних статистикв.

Матерали перепису знищили, статистика народонаселення стала секретною. Пдсумков дан повторного перепису, який провели в счн 1939р зявилися у форм двох коротких газетних публкацй. Дан перепису 1937р як викликали в Стална таку реакцю, дос залишалися загадкою. У першй радянськй публкац про цю блу пляму, яка зявилася наприкнц 1987р. в журнал Огонек 51, конкретна цифра клькост населення не названа.

Автор ц публкац М. Тольц стверджу лише, що перепис показав меншу кльксть населення, нж було в кран на початок 1933р. 165,7 млн чоловк. У захдних джерелах кнця 30-х рокв повдомляться, що пд час перепису було зарестровано лише 145 млн. чоловк. В останнх публкацях наводиться нша цифра - 158 млн. Як тепер зясувалося, коротка довдка з попереднми результатами перепису 1937р. збереглася в архвному фонд Верховно Ради СРСР. Перш вибори до Верховно Ради вдбулися в грудн 1937 року. Комся по проведенню виборв звернулася в Центральне управлння народногосподарського облку Держплану СРСР з проханням надати свжу нформацю про кльксть населення по республках, краях областях.

До комс встигли надйти незабаром вони були вилучен з обгу попередн пдсумки перепису, як свдчать на початок 1937 року в республц проживало 30157,6 тисяч чоловк - на 1743,8 тисяч менше, нж у счн 1933р. Загальна кльксть населення крани становила 168529,2 тисяч чоловк. Саме цю цифру Сталн називав на XVII ззд парт як кльксть иаселення на кнець 1933р. Найбльше вд голоду постраждала Украна.

Щоб вирахувати орнтовну цифру втрат, необхдно мати дан про природний прирст за 1933-1936рр. У нас звтн дан лише за 1935р 420 тисяч, а також наближен до звтних - за 1936р 543 тисяч перш три квартали звт, останнй квартал - очкуваний результат. Для реконструкц гпотетичного природного приросту за 1933 рк якого насправд не було та ймоврного приросту за 1934р скористамося опублкованими у 1927р. прогнозними оцнками укранського демографа А. П. Хоменка.

Скорегувавши х за рвнем реальних даних 1935р одержимо природний прирст для 1933р. -415 тисяч для 1934р 418 тисяч чоловк. Додаючи загальну цифру природного приросту за 1933-1936рр. 1787 тисяч до фактичного дефциту вдносно початку 1933р на який вказу перепис 1937р. 1744 тисяч, одержумо демографчн втрати в розмр 3531 тисяча чоловк. Зрозумло, вказана цифра не може бути точною клькстю померлих вд голоду. Треба взяти до уваги мграцйн процеси. Проте вплив мграц на кльксть населення в принцип невеликий, оскльки в розрахунок береться не абсолютна величина, яка досягала в окрем роки сотень тисяч чоловк, а лише позитивне чи негативне сальдо мграцйного балансу.

Мж 1933 1937 роками починав виявлятися нове джерело дефциту - репрес. За даними перепису 1937р кльксть осб у колонях таборах НКВС становила по кран в цлому 1956 тисяч. Це означа, що примусово виселен з Украни ще до масових репресй 1937-1938рр сотн тисяч чоловк. Дефцит населення, розрахований вдповдно до наведено методики, за даними перепису 1939р. визначаться в 4253 тисяч чоловк.

Ця цифра включа значно бльшу кльксть втрат вд репресованого виселення. Отже, фактор голоду 1933р. в демографчних втратах, розрахованих за переписом 1939р виступа менш визначено. ВИСНОВОК Голод 1933р. був наслдком спроби здйснювати соцалстичне будвництво вонно-комунстичними методами. Розумючи, що серед частини партйних працвникв збереглася ностальгя по систем методах вонного комунзму, В Ленн попереджав Така полтика була б дурстю самогубством т парт, яка спробувала б. Дурстю, бо ця полтика економчно неможлива самогубством, бо парт, як пробують подбну полтику, зазнають неминуче краху. Здавалося, Сталн т кервники парт, як пдтримали його, змогли подолати економчну неможливсть полтичну небезпеку курсу на суцльну колективзацю шляхом придушення противникв вонно-комунстичних методв у парт в селянських масах, опр щодо використання всх форм державного примусу, протиставлення рзних за майновим станом прошаркв селянства пд лозунгом загострення класово боротьби в мру просування до соцалзму.

Проте примусова колективзаця накладена на колгоспи продрозкладка призвели до глибоко деградац сльського виробництва, яка так дорого, так боляче невдшкодовно обйшлася кран й народов. ЛТЕРАТУРА 1. История социалистической экономики в СССР М 1976. 2. Ленн В Повне збрання творв. 3. Сталн Й. В. Твори. 4. Рубач М. А. Класове розшарування селянства Украни напередодн пролетарсько соцалстично революц.

Науков записки нституту стор археолог АН УРСР , 1943. 5. История Украинской ССР. К 1984. 6. Кульчицкий С. В. Внутренние ресурсы социалистической индустриализации СССР. К 1979. 7. КПРС в резолюцях.

К 1980. 8. История КПСС. 9. Комунстична партя Украни в резолюцях ршеннях з здв, конференцй пленумв ЦК. К 1976. 10. ЦДАЖР УРСР. 11. Commission on the Ukraine famine. Executive summary first draft. March, 30, 1988. 12. The Foreign Office and the Famine. New York, 1988. 13. Souvarine B. Stalin A Critical Survey of Bolshevism.

New York, 1939.