Конституця США про федеративний устрй держави. Урегулювання вдносин мж штатами, як суб ктами федерац, з одного боку, центральною владою з ншого, виявилося навряд чи не найважчою справою Конституц. Розвиваючись спочатку як англйськ колон, потм як незалежн держави, нарешт, як члени конфедерац, кожний штат мав сво особливост державного устрою, тльки йому властив традиц. Неоднордн були штати по соцальному расовому складу населення. сторично склалося так, що дворяни-емгранти поселялися на пвдень вд рки Потомак, а селяни ремсники на пвнч вд не. У результат на пвдн виникали велик плантаторськ господарства, що обслуговувались руками негрв-рабв, а на пвноч розвивалися фермерськ господарства, зароджувалися капталстичн вдносини. На Пвноч переважали республканськ традиц, дяло щось на зразок парламенту колонй, що вибирав губернатора.
На Пвдн панували монархчн порядки, губернатор призначався королем.
Проте, штати пшли на обднання. Необхднсть подбного кроку була усвдомлена спочатку для спльно боротьби за незалежнсть, а згодом з метою економчних полтичних вигд. Виршальну роль в цьому процес зграла Конституця США 1787 року. Спираючись на принцип дуалстичного федералзму, Конституця встановлю сферу винятково компетенц Федерац шляхом перелку питань, по яких закони може видавати тльки Федераця. Вс нш питання були вднесен до ведення субктв федерац. Крм того, Конституця передбача обмеження повноважень Конгресу ст. 1, розд. 9, влади штатв ст. 1, розд. 10 окремо розгляда питання Штати союзний уряд ст. 4. З практики застосування Конституц США можна видлити а сферу повноважень, що спвпадають тобто, що входять в компетенцю федерац, штатв податки, позики, судова система, банки т.д. б сферу, де заборонен д федерац, штатв оподаткування експропрйованих товарв, дарування дворянських титулв, пзнше рабовласництво в сферу, де заборонен д федерац введення прямих податкв, неоднакових непрямих податкв, надання привлев в област торгвл одному штату на збитки ншому, змна кордонв штатв без х згоди, пзнше обмеження застосування Блля про права г сферу, де заборонен тльки д штатв вступ в мжнародн договори, прийняття законв, що порушують договрн зобовязання, позбавлення громадян рвного правового захисту, порушення федерально конституц невиконання федеральних законв.
У повноваження штатв були включен органзаця власного уряду вс мсцев справи, в тому числ полця суд, карне, цивльне процесуальне законодавство, торгвля всередин штату робоче законодавство, власн Збройн Сили. Конституця дозволила уряду федерац вйськове втручання у внутршн справи штатв для придушення актв заколоту безладдя.
Таким чином були розмежован сфери дяльност федеральних мсцевих органв влади, визначен сфери, де ршення федеральних органв мали проритет над ршеннями магстратур.
Згдно ст. Конституц, ршення про прийняття в союз нових штатв прийма Конгрес. Головним арбтром, що виршу будь-як спрн питання мж федеральними органами влади штатами, а також мж самими субктами федерац, Конституця визначила Верховний суд. Надал днсть федерац в США зазнала серйозного випробування пд час Громадянсько вйни 1861-1864 рр. мж рабовласницьким Пвднем промисловою Пвнччю.
Але, внаслдок перемоги Пвноч, федеративний устрй крани був не тльки збережений, але змцнений. Ршенням Верховного суду в 1868 роц федераця була проголошена нерозривним союзом, право сецессии виходу було знехтувано. Так була остаточно закрплена роль принципу федералзму, як стаблзуючого чинника в житт суспльства, основи дност нац, державного устрою США. РОЗДЛ 2