Розвиток конституцйно думки в Укран як сторична передумова сучасно Конституц. Термн конституця ма латинське походження походить вд слова constitutio устрй, установлення.
У Стародавньому Рим конституцями називалися акти, що х видавав мператор.
Словник ншомовних слв стверджу, що конституця - основний закон держави, який визнача основи полтично, економчно правово системи крани. Конституця закрплю форму правлння й державний лад, порядок утворення, принципи дяльност компетенцю центральних мсцевих державних органв, виборчу систему, права обов язки громадян, органзацю та принципи правосуддя тощо 3442. Сучасний вропейський конституцоналзм ма витоки в середньовчнй Англ, адже в 1215 роц тут, на вимогу повсталих баронв та городян король оанн Безземельний затвердив Велику хартю вольностей, що вперще законодавчим шляхом обмежила королвську владу. Також хартя встановила недоторкансть майна та особистост англйцв.
Першою загальновизнаною у свт конституцю Конституця Сполучених Штатв Америки, прийнята в 1787 р. Молода демократична держава, яку утворили вропейськ колонсти в Пвнчнй Америц, одразу зафксувала в законодавчому порядку принципи подлу влади, народного суверентету, забезпечення природнх прав людини.
Правам людини було присвячено прийнятий в 1791 р. Блль про права, який увйшов до Конституц США. У 1791 роц з явилася й перша конституця Франц. поява стала наслдком французько революц кнця XVIII ст. Пд час ц революц у Франц на змну абсолютно монарх прийшла конституцйна, а в 1791 роц республка.
З 1791 по 1799 роки у Франц було послдовно прийнято чотири конституц. У 1867 роц було видано конституц. Пвнчнонмецького союзу, який обб днав бльшсть тодшнх нмецьких держав. У 1871 роц окрем нмецьк монарх об дналися в Нмецькй мпер, конституця яко надала всм нмцям загальне виборче право, на засадах якого обирався рейстаг загальнонмецький парламент. Тривалшим був шлях Рос до конституц. В цй держав ще наприкнц XIX на початку ХХ ст. глибинн монархчн традиц поднувалися з недорозвинутстю громадянського суспльства.
Перша конституця побачила свт у Рос тльки в 1918 роц. Конституцйн процеси вдбувалися наприкнц минулого в першй половин ниншнього столття в нших кранах вропи та Америки, призввши зрештою до юридичного оформлення в них Основного Закону. Свордним винятком була Англя, де так не з явилося дино писано конституц. Основн засади державного ладу ц держави викладено в деклькох державно-правових актах. Проте ця особливсть законодавчо системи Велико Британ не зашкоджа й бути демократичною. навпаки, формальна наявнсть конституц ще не гаранту того, що держава справд правовою та демократичною.
Доказом тому сторя тоталтарних держав, насамперед СРСР. Ця держава, як схдновропейськ та азатськ сателти та Китай, мали конституц, а конституця СРСР 1936 року стала для свого часу найбльш демократичною. Але на практиц комунстична влада всляко нехтувала проголошеними нею самою правами людини, наповнивши формально демократичн державн нститути тоталтарним змстом. В Укран зародження конституцйно думки належить ще до початку XVIII ст. Автономний осередок укранського державного життя Запорозька Сч традицйно функцонувала на засадах демократ навть в умовах чужоземного панування на бльшй частин Украни.
Демократчний деал був покладений в основу державотворчих процесв у Гетьманщин укранськй козацькй держав, заснованй пд час Визвольно вйни 1648-1657 рокв. Одню з найцкавших пам яток укрансько правничо думки Пакти й конституц законв та вольностей Вйська Запорозького, що з явилися на свт у Бендерах серед т частини укранського козацтва, яка пшла за Мазепою в результат опинилася у вимушенй емграцВажливою особливстю, яка вдрзняла цей акт вд традицйних гетьманських статей робила його подбним до пзнших вропейських конституцй, було те, що вн укладався не мж гетьманом монархом протектором укрансько держави, а мж гетьманом козацтвом, яке виступало вд мен укранського народу 897. Щоправда, автори пдручника з правознавства за редакцю. Б.Усенка не вважають цей акт конституцю в сучасному розумнн, але в ньому були встановлен повноваження й порядок дяльност вищих органв козацько влади, головних посадових осб, визначалися кордони козацько держави, повноваження судових орган т За умов тодшнього панування в Укран Росйсько мпер та Реч Посполито Конституця П.Орлика, що на 77 рокв випередила Конституцю США, не набула чинност на теренах Украни, залишившися яскравою пам яткою втчизняно конституцйно-правово думки.
Вагомий доробок до стор укранського конституцоналзму належить видатному укранському громадському дячев друго половини XIX ст. М.Драгоманову, який розробив конституцйний проект перетворення Росйсько мпер на децентралзовану федеративну державу Проэктъ основаный устава украинскаго общества Вольний союзъ Вльна сплка 1884 р Адмнстративний устрй тут нагаду федеративн республки США, ШвейцарОднак Михайло Драгоманов реально оцню можливост докорнних змн у тодшнй Росйськй мпер пропону систему не мсцевого самоврядування певно централзац, виборност та призначення 450. Наступним кроком у формуванн сторично-правових передумов Конституц Украни можна вважати проект, який було опублковано у вересн 1905 р. в першому номер часопису Укрансько народно парт Самостйна Украна пд назвою Основний закон Самостйно Украни сплки народу укранського.
Цей проект передбачав повну самостйнсть Украни, територя яко мала складатися з дев яти земель 515. Повалення росйського царату 27 лютого ст.ст. 1917 року та проголошення Украною автоном поставило питання про конституцю нашо крани в порядок денний.
Новостворений орган Укранська Центральна Рада з червня 1917року по счень 1918 року видала чотири Унверсали.
I, II та III Унверсали виходили з де автоном Украни у склад оновлено федеративно Рос, а IV Унверсал, прийнятий 22 счня 1918 року, проголошував незалежнсть Укрансько Народно Республки.
Рвно роком пзнше, 22 счня 1919 р було прийнято акт про злуку Укрансько Народно Республки й Захдноукрансько Народно Республки в дину УНР. У 1918 роц 29 квтня, на засданн Центрально Ради ухвалено проект Конституц Укрансько Народно Республки, змну земельного закону залишалося без вивласнення не 40, а 30 десятин обрано М.Грушевського на президента УНР 7485. Конституця УНР не набула чинност через переворот гетьмана П. Скоропадського.
Гетьманат П.Скоропадського та Директоря на чол з В.Винниченком також залишили в стор певн конституцйно-правов документи. Проте зберегти державну незалежнсть Украни в умовах московсько-бльшовицько агрес м не вдалося.
Поразка укранського народу в боротьб за незалежнсть зумовила встановлення встановлення в Укран радянсько влади, жорстко керовано московським бльшовицьким проводом. На теренах Надднпрянсько Украни проголошувалася формально незалежна Укранська Соцалстична Радянська Республка, суверентет яко з самого початку снував виключно на папер. Доказом цьому може бути текст Союзного робтничо-селянського договору мж Росйською Соцалстичною Федеративною Радянською Республкою й Укранською Соцалстичною Радянською Республкою, укладеного 28 грудня 1920 року, в якому передбачалося Об днан народн комсарати обох республк входять до складу Раднаркому РСФРР мають у Рад Народних Комсарв УСРР свох уповноважених, затверджених контрольованих Укранськими ЦВК з здом РадКервництво й контроль об днаних комсаратв здйснються через Всеросйськ з зди Рад депутатв робтничих, селян чевоноармйцв, а також Всеросйський Центральний Комтет, в як УСРР вдправля свох представникв на пдстав постанови Всеросйського з зду Рад 2211. У грудн 1922 року VII Всеукранський з зд Рад схвалив дею створення Союзу Радянських Соцалстичних Республк входження до нього УСРР. На практиц нове багатонацональне державне утворення стало вдновленою Росйською мперю на нших полтичних та економчних засадах, але з тою ж мпералстичною сутнстю.
Перебуваючи у склад СРСР Украна послдовно мала чотири конституц, прийнят в 1919, 1929, 1937 та 1978 роках.
Вони являли собою скорше полтичн, нж юридичн документи. Формально наша крана була суверенною соцалстичною державою, але в дйсност перебувала пд цлковитим контролем союзних органв.
Перший важливий крок до реально незалежност Украна зробила 16 липня 1990 року, коли Верховна Рада прийняла Декларацю про державний суверентет УРСР. Виходячи з невд много права укрансько нац на самовизначення, Деклараця проголошувалав верховенство, самостйнсть, повноту неподльнсть влади Республки у межах територ, недоторкансть незмннсть кордонв, право народу Украни на володння, користування розпорядження нацональним багатством, самостйного створення банково, цново, фнансово, митно податково систем.
Украна заявила про сво права на власн Збройн Сили, власн внутршн вйська та органи державно безпеки, пдпорядкован Верховнй Рад 6124. Декларацю про суверентет можна розглядати як початок новтнього пероду конституцйного процесу в Укран. В даному перод можна видлити три етапи 1 16 липня 1990 року 26 жовтня 1993 року. На початку цього етапу була створена Конституцйна комся на чол з тодшним головою Укрансько держави Л.М.Кравчуком.
Ця комся розробила Концепцю ново Конституц, в якй було сформульовано загальнометодологчн принципи майбутньо Конституц. Водночас до чинно Конституц УРСР вносилися змни й доповнення з метою приведення у вдповднсть до положень Деларац про суверентет та Акту проголошення незалежност Украни вд 24 серпня 1991 року. Проте конституцйний процес був перерваний через загострення полтично ситуац та протистояння рзних глок влади, представники кожно з яких мали рзн, ба навть суперечлив, бачення майбутньо Конституц. 2 10 листопада 1994 року 8 червня 1995 року. Пд час цього етапу паралельно з розробкою проекту ново Конституц розв язувалася проблема створення тимчасового конституцйного порядку.
Завершенням цього етапу слд вважати укладення Конституцйного Договору мж Президентом Украни Верховною Радою Украни про органзацю державно влади та мсцевого самоврядування на перод до прийняття ново Конституц Украни. Цей Договр забезпечив умови для пришвидшення конституцйного процесу. 3 8 червня 1995 року 28 червня 1996 року. Даний етап мав суттв особливост, що рдко зустрчаються у свтовй практиц.
Саме на цьому етап вдбулися наступн виршальн щодо прийняття сучасно Конституц под - 24 листопада 1995 року Конституцйна комся створила на свому засданн нову Робочу групу з пдготовки проекту Конституц - Конституцйна комся схвалила проект, представлений Робочою групою, передала його разом з зауваженнями пропозицями членв Конституцйно комс на розгляд Верховно Ради - 5 травня 1996 року Верховна Рада створила Тимчасову спецальну комсю з доопрацювання проекту Конституц - Верховна Рада обговорила бльшсть статей Конституц прийняла нову Конституцю переважною, квалфкованою бльшстю голосв - 28 червня 1996 року псля завершального редагування тексту Конституц Верховна Рада остаточно прийняла Конституцю Украни, а 12 липня урочисто пдписали Президент Украни й Голова Верховно Ради Украни. 2. Конституця 1997 р. Основний Закон сучасно Укрансько держави 2.1.