Загальн засади конституцйного ладу Украни

Загальн засади конституцйного ладу Украни. Будь-яка конституця покликана встановити певн правила, за якими мають будуватися найважливш суспльн вдносини.

Приписи конституц встановлюють соцально-полтичне обличчя держави, фксують вихдн принципи х функцонування й розвитку.

В сучаснй Конституц Украни цьому присвячено передовсм I роздл. Ст. 1 Конституц Украни проголошу Украна суверенна незалежна, демократична, соцальна правова держава 14. Суверентет одна з найстарших категорй конституцйного права.

За часв середньовччя суверенами вважалися монархи. В ХVI ст. видатний мислитель Ж.Боден висунув концепцю народного суверентету, за якою джерелом влади в будь-якй держав народ. Суверентет незалежнсть держави означають, що влада верховною, повною, самостйною неподльною у вдносинах, як мають мсце в межах кордонв держави, а також незалежнсть рвноправнсть у взамовдносинах з ншими державами 530. Демократичний характер укрансько держави означа, що вона ма на мет створення сприятливихумов для забезпечення участ громадян в управлнн державними справами.

Характеризуючи державу як соцальну, Конституця передбача орнтацю на здйснення широкомасштабно та ефективно полтики, виявом чого забезпечення прав людини, формування доступних для рзних верств систем освти, охорони з-доров я соцального захисту, пдтримки малозабезпечених прошаркв. Ст. 2 Конституц проголошу Украну унтарною державою. Це означа, що в межах нема нших утворень з ознаками суверентету правами вступати у вдносини з ншими державами або вийти з складу Украни.

За сучасних умов в рзних кранах снують дв форми правлння. Такими формами а монархя, в якй вища влада належить однй особ мператору, королю, шаху т.п котра цю владу дста у спадщину, або, в рдких випадках, обираться довчно б республка, в якй вищу владу здйсню колегальний орган парламент, народн збори тощо, котра обираться громадянами дано держави на певний строк 5 33. Ст. 5 Конституц Украни проголошу республканську форму правлння в Укран. В цй статт також зазначено Носм суверентету диним джерелом державно влади в Укран народ.

Народ здйсню владу безпосередньо через органи державно влади та органи мсцевого самоврядування 14. Конституця Украни закрплю за народом виключне право визначати змнювати конституцйний лад. накше кажучи, тльки з вол народу, виявлено на всеукранському референдум, можлива змна принципв органзац та функцонування механзму держави. Роздл I Конституц закнчуться описом державних символв.

Державн символи це встановлен Конституцю або спецальними законами особлив розпзнавальн знаки дано держави, в яких уособлються суверентет, а в деяких випадках утлються певний сторичний або деологчний змст. Конституця Украни встановлю так символи нашо держави Державний Прапор, великий малий Державн Герби, Державний Гмн 535. Прапор Украни складаться з двох великих горизонтальних смуг синього та жовтого кольорв. Великий Державний Герб Украни встаноновлються з урахуванням малого Державного Герба Украни та герба Вйська Запорозького законом, що прийматься не менш як двома третинами вд конституцйного складу Верховно Ради УкраниДержавний Гмн Украни нацональний гмн на музику М.Вербицького з словами, затвердженими законом, що прийматься не менш як двома третинами вд конституцйного складу Верховно Ради Украни 19. Основн засади взамовдносин держави й особи викладено у статтях 3 та 4 ново Конституц.

Людина, здоров я, честь гднсть, недоторкансть безпека визнаються в Укран найвищою суспльною цннстю.

Саме права свободи людини та х втлення в реальнсть визначають основний змст спрямовансть нашо держави. У ст. 3 закрплено принцип вдповдальност держави за свою дяльнсть перед людиною. Вн пдтверджу серйознсть проголошеного курсу на побудову правово держави. Ст. 4 встановлю принцип диного укранського громадянства. Пдстави й порядок набуття й припинення громадянства визначен Законом. Ст. 6 Конституц проголошу Державна влада в Укран здйснються на засадах подлу на законодавчу, виконавчу та судову 15. Реалзаця цього принципу в практичнй дяльност державного механзму покликана запобгти концентрац вс влади в руках одн особи чи одного органу, що, як свдчить сторичний досвд, загрожу свавллям у здйсненн кервництва державою.

Важливою передумовою втлення в практику цього принципу створення системи взамних стримань противаг мж рзними глками влади. Для запобгання переваги одн глки влади над ншими необхдна чтко визначити компетенцю кожно з них та створити реальн можливост уникнути спроб будь-яко глки влади виконувати непритаманн й функц.

Теоря подлу влади була висунута ще вропейськими просвтниками XVII-XVIII cт. Бльшовики, прийшовши до влади в 1917 роц, знехтували нею, надливши контрольован ними Ради законодавчими, виконавчими повноваженнями. Повернення радянського суспльства до принципу подлу влади вдбулося в роки нцйовано М.С.Горбачовим перебудови. У вдповдност до даного принципу до складу парламенту не можуть обиратися працвники виконавчих органв, у т.ч. мнстри.

Не можуть бути депутатами й судд. Виконавчий аппарат мусить бути пдпорядкований законодавчим органам, а суд прокуратура незалежн вд обох. Це елементарна основа органзац правово держави. У ст. 8, 9 та 19 Конституц викладено основн засади побудови та функцонування нацонально правово системи. До таких засад належать наступн - принцип верховенства права. Вс положення правових норм повинн неухильно втлюватись у життя. При цьому невиконання правових приписв не може бути виправдане будь-якими мркуваннями щодо х полтично доцльност, свочасност, справедливост тощо 537. громадяни Украни, державн установи повинн дотримуватися правила якщо те чи нше положення зафксоване в нормах нормативно- правовому акт, значить, воно безперечно доцльним справедливим - принцип найвищо юридично сили Конституц.

Вс без винятку закони та нш нормативно-правов акти мають прийматися тльки на основ та в цлковитй вдповдност з конституцйними нормами. Якщо прийнят закони суперечать Конституц, вони визнаються недйсними не пдлягають виконанню - надлення положень Конституц властивостями норм прямо д. Це означа, що конкретн конституцйн приписи повинн впливати на суспльн вдносини безпосередньо, х виконання не може вдкладатись у зв язку з вдсутнстю тих або нших роз яснювальних актв. Велике значення ма гарантовансть судового захисту прав свобод людини безпосередньо на пдстав Конституц Украни - обов язкова вдповднсть змсту мжнародних договорв, укладених Украною, положенням Конституц.

У раз крайньо необхдност приднання до мжнародно угоди, що суперечить Конституц можливе тльки за умови внесення вдповдних змн до Основного Закону - визнання ратифкованих мжнародних договорв частиною нацонального законодавства Украни.

Реалзаця положень таких мжнародних угод забезпечуться вдповдними правовими засобами нарвн з приписами законв Украни - недопустимсть примусу до виконання того, що прямо не передбачено законодавством. Тут йдеться не тльки про примусове здйснення тих або нших протиправних дй. Забороняться примушувати виконувати й так д, що не забороняються законом спрямован на досягнення позитивних результатв, але закон прямо не вимага х обов язкового здйснення 5 38. Зокрема, таким, що суперечить Конституц буде визнано примусова вимога робити благочинн внески або вступати до громадсьо органзац функцонування органв державно влади та мсцевого самоврядування виключно на пдстав, в межах та в спосб, передбачен Конституцю та законами Украни.

Ц органи можуть виршувати тльки т питання, як Конституця або закони прямо вдносять до хньо компетенц.

Вони не можуть перевищувати сво повноваження, повинн здйснювати х у цлковитй вдповдност з процедурою, встановленою Конституцю чи законом. Так норми спрямован на запобгання свавлля в дяльност державних органв. Статт 10,11 та 12 Конституц Украни регулюють основи нацонального розвитку та мжнацональних вдносин в Укран. Конституця визначила засади мжнацональних вдносин, закрпивши - принцип рвност всх громадян незалежно вд раси, кольору шкри, полтичних, релгйних та нших переконань, стат тощо - основн напрями державно полтики у сфер мжнацональних вдносин.

Згдно з ст. 11 Укранська держава сприя консолдац та розвитков укрансько нац, сторично свдомост, традицй культури, а також розвитков етнчно, культурно, мовно та релгйно самобутност всх корнних народв нацональних меншин Украни. Статт 13, 14 та 16 закрплюють основн засади економчних вдностин у нашому супльств. Нин економчна система Украни включа так форми власност, як державна, колективна ндивдуальна власнсть.

Конституця наголошу, що земля, надра, атмосферне повтря, водн та нш природн ресурси, як знаходяться в межах територ Украни, природн ресурси континентального шельфу, виключно морсько економчно зони об ктом права власност укранського народу. Велику увагу придля Конституця питанням полтичного розвитку укранського суспльства, яке грунтуться на засадах полтично та деологчно багатомантност. На вдмну вд Конституц УРСР 1978 року, нова Конституця принципово допуска дяльнсть у суспльств рзних полтичних партй.

Кожна з них в ход свого функцонуванн, при визначенн найближчих та перспективних завдань свого розвитку не може не виходити з певних деологчних, полтичних або нших концепцй. Проте ц концепц не можуть проголошуватись державою обов язковими для вивчення, сповдання пропагування пд загрозою тих чи нших санкцй. Кожна особа, кожне об днання добровльно й свдомо можуть обирати дотримуватись тих деологчних настанов, як вони вважають переконливими для себе 541. Конституця Украни забороня цензуру, тобто обмежувальн заходи щодо свободи друку.

Водночас ст. 36 Конституц згаду по обмеження, встановлен законом в нтересах нацональнобезпеки та громадського порядку, охорони здоров я населення або захисту прав свобод нших людей 541. Прикладом таких обмежень можуть бути положення ст. 4 Закону Украни Про об днання громадян, прийнятого в 1992 роц. Ця стаття встановлю, що не пдлягають рестрац, а дяльнсть зарестрованих об днань громадян забороняться в судовому порядку, якщо хньою метою - змна шляхом насильства встановленого конституцйного ладу в будь-якй протизаконнй форм посягання на територальну цлснсть держави - пдрив безпеки держави у форм ведення дяльност на користь ноземних держав - пропаганда вйни, насильства чи жорстокост, фашизму неофашизму.

Статт 17 та 18 Конституц Украни закрплюють основи забезпечення нацонально безпеки зовншньополтично дяльност нашо держави. Конституця закрплю вихдн положення щодо захисту суверентету, територально цлсност, економчно та нформацйно безпеки Украни, орнту зовншню полтику Украну на спвробтництво з ншими кранами на засадах чинних норм принципв мжнародного права. Окрема увага придляться в Конституц захисту конституцйного ладу Украни.

Укранська держава захища конституцйний лад забезпечу його стабльнсть. Гарантями конституцйного ладу наступн положення Конституц - неможливсть змни Конституц, якщо ц змни передбачають скасування чи обмеження прав свобод людини громадянина або якщо вони спрямован на лквдацю незалежност чи на порушення територально цлсност Украни ст. 157 - неможливсть змни Конституцв умовах вонного або надзвичайного стану ст.157 - ускладнений порядок внесення змн до першого роздлу Конституц, присвяченого засадам конституцйного ладу - конституцйне визначення статусу Президента як гаранта державного суверентету, територально цлсност Украни, додержання Конституц, прав свобод людини громадянина ст. 102 та встановлення вдповдальност Президента Украни в раз вчинення ним державно зради абор ншого злочину ст. 111 - заборона утворювати полтичних партй та громадських органзацй, програмн цл або д яких спрямован на змну конституцйного ладу насильницьким шляхом ст. 37 - присяга народних депутатв Украни щодо додержання конституцйного ладу та законв Украни ст. 79 - конституцйний обов язок Кабнету Мнстрв Украни забезпечувати державний суверентет, виконання Конституц законв ст. 116 - дяльнсть спецального органу захисту конституцйного ладу Конституцйного Суду Украни, який виршу питання про конституцйнсть чинного законодавства, актв Президента та Кабнету Мнстрв ст. 150. Екстраординарним засобом захисту конституцйного ладу режим надзвичайного стану, який може бути введений з метою нормалзац обстановки, вдновлення конституцйних прав свобод громадян, а також прав органв влади та мсцевого самоврядування та нших нститутв суспльства. Згдно Закону Украни Про надзвичайний стан вд 26 червня 1992 року правовий режим надзвичайного стану спрямований на забезпечення безпеки громадян у раз стихйного лиха, аварй катастроф, епдемй епзоотй, а також на захист прав свобод громадян, конституцйного ладу при масових порушеннях правопорядку, що створюють загрозу життю здоров ю громадян, або при спроб захоплення державно влади чи змни конституцйного ладу Украни шляхом насильства. 2.2.