Третейськ суди

Третейськ суди. розглядають справи, вднесен до компетенц арбтражних судв. Обираться третейський суд кервниками юридичних осб, виступаючих сторонами за справою, з складу осб, компетентних у виршенн дано справи.

Це можуть бути кервники органзацй, об днань, пдпримств, робтники науково-дослдних закладв та н. Суд обираться у склад одного або довльного непарного числа суддв, як обирають голову.

Сторона, яка визнала за необхдне розгляд справи третейським судом, повдомля другу сторону про це та зазнача осб, яких вона обира третейськими суддями.

Якщо друга сторона не погоджуться з цим, справа передаться на розгляд арбтражного суду. При досягненн згоди мж сторонами про розгляд спору в третейському суд зацкавлена сторона письмово виклада сво вимоги та пода х одному з суддв. В процес розгляду справи третейський суд ма право вимагати вд сторн необхдн матерали зобов язати сторони здйснити переврку сво дяльност призначити експертизу та н. Ршення виноситься в письмовй форм бльшстю голосвколи суд складаться з трьох бльше суддв пдписуться всм складом суду. Як ршення всх судв, ршення третейських судв обов язковими для виконання.

Справи, розглядуван третейськими судами, збергаються у арбтражних судах за мстом розгляду справи. До цих судв подаються скарги на ршення третейських судв. Ст. 129 Конституц забезпечу право апеляцйного та касацйного оскарження ршення суду. Ст. 125 визнача можливсть органзац та дяльност апеляцйних судв. Касацйне оскарження досить добре опрацьовано як в процесуальному законодавств Украни, так на практиц.

Що ж до апеляцйного оскарження, то це нова форма для укранського судочинства, нема у чинному законодавств. Вдповдно не дють апеляцйн суди. Тому для подальшого розвитку та демократизац судово влади, якнайшвидше треба законодавчо визначити дяльнсть апеляцйних судв. Апеляцйн суди можуть створюватись як окрем судов установи, а також у склад апеляцйних колегй у судах друго нстанц. Введення апеляцйних судв забезпечить можливсть виршення справ по сут в двох судових нстанцях.

При цьому апеляцйна нстанця не скасову судове ршення з направленням справи на додаткове розслдування, а прийма ршення самостйно, дослджуючи докази. Апеляцйне провадження вдрзняться вд касацйного тим, що перше служить для перегляду по сут як незаконних, так несправедливих, з точки зору, фактичних обставин справи, ршень питання права факту, а касацйне провадження служить для вдмни з направленням на новий розгляд у суд першо нстанц ршень, прийнятих з порушенням процесуального або матерального закону тльки питання права.

Тобто апеляцйне провадження бльш ширшим та демократичним. Тому створення апеляцйних судв одним з перших завдань судово-правово реформи. Ст. 124 Конституц визнача, що народ бере участь у здйсненн правосуддя через народних засдателв та присяжних. нститут народних засдателв в Укран зараз реально сну д. Ситуаця ж з судом присяжних така сама, як з апеляцйним судом нема жодного закону або ншого нормативного документа, який би регламентував його органзацю та дяльнсть.

Взагал серед правникв точаться дискус щодо необхдност суду присяжних. Прибчники тако форми здйснення правосуддя вважають, що введення таких судв допомага боротися з корупцю в судових органах, допомага позбавитися вд звинувачувального нахилу в кримнальному процес, вддля правосуддя вд виконавчо влади в тому числ вд звинувачення. Суд присяжних д у багатьох розвинутих у правовому вдношенн кранах США, Канад, Франц, Великобритан та н. Критики суду присяжних вважають цей нститут анахронзмом, аргументуючи це тим, що суд присяжних це результат емоцй, а не правовиконавчо судово дяльност що навть у Англ, матер суду присяжних, спостергаться вдхд вд нього.

Враховуючи погляди прихильникв та критикв, найбльш прийнятним для Украни вропейський аналог суд присяжних повинен складатися з професйних суддв та саме присяжних. Згдно ст. 130 Конституц для виршення питань внутршньо дяльност судв д суддвське самоврядування, яке одню з найважливших ознак незалежност судв та суддв. Розкриваться це положення в Закон Украни про органи суддвського самоврядування.

Згдно ст. 1 цього закону суддвське самоврядування здйснються через конференц суддв загальних судв Республки Крим, областей, мст Кива та Севастополя, конференцю суддв вйськових судв Украни, збори суддв Верховного Суду Украни, збори суддв Вищого арбтражного суду Украни, конференцю суддв арбтражних судв Украни найвищий орган суддвського самоврядування- ззд суддв Украни. Органи суддвського самоврядування обирають членв квалфкацйно комс суддв обговорюють питання застосування законодавства, обговорюють питання про органзацйне та матерально-технчне забезпечення дяльност судв та н. Згдно ст. 131 Конституц в Укран д Вища рада юстиц, до вдання яко належить внесення подання про призначення або звльнення суддв прийняття ршень стосовно порушення суддями прокурорами вимог щодо несумсност, здйснення дисциплнарного провадження щодо суддв.

Хоча 15 счня 1998р. й було прийнято Закон Про Вищу раду юстиц, саму раду й дос не створено.

Конституцйн повноваження Вищо ради юстиц та нш, згдно ст.19 Закону про судоустрй, виконують Мнстерства юстиц Украни та Республки Крим, управлння юстиц обласних, Кивсько Севастопольсько мських державних адмнстрацй. Зазначен органи розробляють вносять пропозиц з питань органзац судв та щодо змн у мереж судв та х штату органзують роботу з кадрами судв по пдвищенню х квалфкац перепдготовц, здйснюють добр разом з Верховним Судом представляють кандидатури для обрання суддями забезпечують ведення судово статистики та аналз статистичних даних органзують матерально-технчне забезпечення судв та створюють належн умови для здйснення правосуддя здйснюють органзацйне забезпечення виконання окремих категорй ршень судв. В умовах становлення держави та реального втлення принципу верховенства права виника необхднсть у проведенн радикально судово-правово реформи як найважлившого нструменту побудови саме такого суспльства, яке визначене Конституцю.

Схвалена Верховною Радою в квтн 1992р. Концепця судово-правово реформи була значним кроком в указаному напрямку.

В перш роки реалзац були прийнят важлив закони Про статус суддв, Про нотарат та н. та внесен змни та доповнення до чинного законодавства, як спрямован на захист осб, що притягаються до кримнально вдповдальност, судовий контроль за арештом та н. Проте було здйснено лише частину першого етапу реформи. Другий етап передбачав створення спецалзованих судв адмнстративних, смейних, з справ неповнолтнх створення Вищого апеляцйного суду Украни третй етап - проведення подальшо роботи по спецалзац судв реалзаця наукових програм по удосконаленню судово-правово реформи та н. В 1995 роц реформа загальмувала набула вузько вдомчого характеру.

Одним з головних факторв такого перебгу подй стала вдсутнсть фнансування реформи. З прийняттям нових законв та пд дю нших факторв виникла необхднсть розробки ново концепц. 10 грудня 1994р. розпорядженням президента було утворено Комсю з розробки Концепц судово-правово реформи в Укран та зобов язано цю комсю до 28 лютого 1995 року подати проект Концепц.

Потм ншим розпорядженням вд 22 листопада 1995р. було утворено комсю для доопрацювання концепц та строк подання перенесено на 1 березня 1996р. Указом президента 112897 вд 8 жовтня 1997 року було створено Координацйну раду з питань судово-правово реформи на чол з В.П Пустовойтенко, основним завданням яко знову ж таки розробка Концепц у Верховнй Рад було створено постйну Комсю з питань правово полтики судово-правово реформи.

Не дивлячись на ц заходи, Украна дос не ма вдповдного дйсност офцйного програмного документа щодо подальшого розвитку та реформування судово системи. При розгляд деяких Конституцйних норм щодо судово системи були наведен приклади невдповдност реального життя та законв цим нормам. Крм зазначених, сну ще маса таких протирч, деяк з яких носять взагал парадоксальний характер. Наприклад, за чинним законодавством обсяг прав обвинуваченого фактично ширше, нж у потерплого.

А за недостатност коштв у держави на захист потерплого це протирччя ще бльш поглиблються. До того ж чинним процесуальним законодавством порушуться деяк права людини. А тому основними завданнями судово реформи на найближчий час приведення чинного законодавства у вдповднсть до Конституц, прийняття нових законв в першу чергу про судоустрй, у яких повинн бути реалзован вс конституцйн норми про апеляцйний суд, про суд присяжних, про утворення спецалзованих судв та н. налагодження фнансування дяльност судових органв та н. Робота по забезпеченню у процесуальному законодавств права свободи та особисто недоторканост та права недоторканост житла, згдно з п.13 Перехдних положень Конституц, повинна бути здйснена до 2001 року. Як показу сторичний розвиток, стан судово системи, демократичнсть, об ктивнсть ршень по справам напряму залежать вд наявност державност.

Тобто зараз, коли Украна здобула незалежнсть, вс можливост для створення демократично судово системи. це повинне бути одним з найголовнших завдань на шляху входження Украни в вропейське та свтове спвтовариство як правово держави.

Список використано лтератури 1. Конституця Украни. 2. Закон Украни Про судоустрй вд 5 червня 1981р. з змнами, внесеними згдно з Законами 2464-12 вд 17.06.92, 4017-12 вд 24.02.94. 3. Закон Украни Про арбтражний суд вд 4 червня 1991 з змнами доповненнями, внесеними законами 2350-12 вд 15.05.1992, 2691-12 вд 14.10.1992, 3346-12 вд 30.06.1993, 96 вд 20.02.97 р. 4. Закон Украни Про Конституцйний Суд Украни вд 16 жовтня 1996 р. 5. Закон Украни Про статус суддв вд 15 грудня 1992 р. з змнами доповненнями, внесеними Законами Украни вд 2.02.1994р. 3913-XII, 24.02.1994 р. 4015-XII, 5.10.1995 р. 35895-ВР, Постановою Верховно Ради Украни вд 6.05.1993р. 3192-XII. 6. Закон Украни Про органи суддвського самоврядування вд 2 лютого 1994 р. 7. Концепця судово-правово реформи в Укран, Затверджена Постановою Верховно Ради Украни 2296-XII вд 28.04.1992р. 8. Розпорядження президента Украни Про утворення Комс з розробки Концепц судово-право реформи. 18294-рп.вд 10.12.1994р. 9. Розпорядження президента Украни Про утворення Комс для доопрацювання проекту Концепц судово-правово реформи в Укран. N 41795-рп вд 22.11.1995р. 10. Указ президента Украни Про Координацйну раду з питань судово-правово реформи 112897 вд 08.10.1997р. 11. Положение о третейском суде для разрешения хозяйственных споров между объединениями, предприятиями, организациями и учреждениями.

Утверждено постановлением Госарбитража при Совете Министров N 121 от 30.12.1975г. 12. В. Онопенко.

Конституця й судочинство розбжност та парадокси Закон бзнес. 1997 42. 13. Ю. Димитров.

Навщо нам потрбен апеляцйний суд Право Украни. 1994 3-4. 14. Г. Омельяненко. Нова Конституця Украни питання судово влади та судочинства Право Украни. 1996 10. С. 11-16. 15. В. Бойко. Нова Конституця судова влада Право Украни. 1997. 1. С. 16-18. 16. Г. Омельяненко. Правове регулювання та законодавче забезпечення судово-правово реформи в Укран Право Украни. 1998 1. С. 73-78. 17. Касинюк Л.А. Основи Конституцйного права Украни.

Харкв ТОВ Одсей. 1997 160с. 18. О.О.Шевченко, В.О.Самохвалов та н. сторя держави права Украни. За ред. проф. В.Г.Гончаренка. Курс лекцй. Кив. Вентур 1996. 288с.