Види виборв та виборчих систем

Види виборв та виборчих систем. Залежно вд пдстав можна розрзняти клька класифкацй видв виборв. За територальною ознакою вибори бувають 1 загальнонацональн загальнодержавн, як здйснюються на територ вс крани вибори до Верховно Ради Украни, вибори Президента Украни 2 мсцев нод х називають локальними, комунальними, адмнстративними вибори до представницьких органв мсцевого самоврядування сльських, селищних, мських, районних у мстах, районних, обласних рад та сльських, селищних, мських голв. За об ктом, що передбача органи або посади, до яких входять або на як обираються представники народу, вибори можна класифкувати як 1 вибори парламенту вибори до Верховно Ради Украни 2 вибори на посаду Президента Украни 3 вибори представницького органу територально автоном вибори Верховно Ради Автономно Республки Крим 4 вибори представницьких органв самоврядування мських, сльських, селищних, мських, районних у мстах, районних, обласних рад 5 вибори на посади сльських, селищних, мських голв. За часом проведення вибори подляють на 1 чергов.

Вибори, що проводяться в перод закнчення строку повноважень легслатури, передбаченого Конституцю законами Украни для функцонування певного виду виборного органу або посади 2 позачергов або достроков.

Вибори, що проводяться в раз дострокового припинення строку повноважень, передбаченого Конституцю Украни законами Украни для функцонування певного виду виборчого органу або посади 3 повторн.

Вибори, що проводяться у випадках, коли вибори у виборчому окруз визнан недйсними або такими, що не вдбулися 5 вибори, що проводяться в раз утворення ново адмнстративно-територально одиниц. За кльксною ознакою участ виборцв вибори бувають. 1 загальними, основними, коли в них за законом мають право брати участь вс виборц держави 2 частковими додатковими, коли поповнються склад Верховно Ради Украни, мсцевих рад в раз дострокового вибуття деяких депутатв, або визнання виборв недйсними.

З огляду на правов наслдки вибори подляють на 1 дйсн це вибори, проведен у порядку, визначеному Конституцю Украни вдповдному виборчому закон 2 недйсн вибори, в ход яких мали мсце порушення виборчого законодавства, як вплинули на пдсумки виборв.

За порядком визначення результатв виборв розрзняють так виборч системи 1 мажоритарна 2 пропорцйна 3 змшана. 3.1 Мажоритарна система найстаршою серед виборчих систем. Назва походить вд французького majorite, що означа бльшсть. Мажоритарною вважаться система визначення результатв виборв, завдяки якй депутатськ мандати один або клька вд округу одержують тльки т кандидати, як отримали встановлену законом бльшсть голосв, а ус нш кандидати вважаються не обраними.

Залежно вд того, як визначаться бльшсть голосв, необхдна для обрання кандидата, розрзняють 1 мажоритарну систему вдносно бльшост 2 мажоритарну систему абсолютно бльшост 3 мажоритарну систему квалфковано бльшост. Мажоритарна система вдносно бльшост або просто бльшост, або перший обираться на посаду найпростшою рзновиднстю мажоритарно системи. За умов запровадження обраним вважаться кандидат, який отримав найбльшу кльксть голосв виборцв. Ця система досить результативна.

Недолком мажоритарно системи вдносно бльшост те, що вона не да можливост враховувати нтереси всх виборцв округу, бо кандидат може бути обраним абсолютною меншстю виборцв, хоча вдносною х бльшстю на момент голосування, за таких умов голоси виборцв, що голосували проти обраного кандидата, пропадають. Ця система також фактично анулю середн мал парт. На противагу означенй мажоритарна система абсолютно бльшост для обрання кандидата вимага збрати бльше половини голосв виборцв, тобто д формула 50 1 голос.

Перевага означено системи вона врахову нтереси бльшост виборцв, хоча голоси виборцв, поданих проти, знову ж втрачаються. Недолком системи не результативнсть. Голосування за цю системою передбача, як правило, повторне голосування або повторн вибори. Мажоритарна система квалфковано бльшост передбача, що обраним вважаться кандидат або список кандидатв, як отримали певну, квалфковану бльшсть голосв виборцв. Квалфкована бльшсть встановлються законодавством, як правило, перевищу бльшсть абсолютну. 3.2 Другим видом виборчих систем пропорцйна система.

При пропорцйнй систем депутатськ мандати розподляються мж партями пропорцйно клькост голосв виборцв, збраних кожною з них у межах виборчого округу. При застосуванн ц системи округи завжди багатомандатн. За впливом виборцв на розташування кандидатв у списку для голосування розрзняють наступн види пропорцйно системи 1 з жорсткими списками 2 з преференцями 3 з напвжорсткими списками. При застосуванн жорстких спискв виборець голосу за список парт, що вн обира, в цлому.

У виборчому бюлетен вказуються тльки назви, емблеми партй, нод певна кльксть перших кандидатв у партйних списках. При застосуванн системи преференцй в переклад означа перевага виборець не просто голосу за списки парт, що обира, а й робить помтку навпроти номеру того кандидата в кандидатському списку вд парт, якому вн вдда свй голос. Таким чином, обираться той, хто отримав найбльше число преференцй. Пропорцйна система з жорсткими списками ма сво переваги при голосуванн обираться передусм полтична платформа програма майбутньо дяльност парт дана система найпростша за формою здйснення найдешевша. 4. Виборчий процес його стад. Виборчий процес це врегульована законом специфчна дяльнсть уповноважених органв громадян, спрямована на формування яксного кльксного складу органв державно влади та органв мсцевого самоврядування.

Розрзняють клька стадй етапв виборчого процесу Перша стадя проголошення або призначення виборв Новою Конституцю Украни передбачаються як передумови проведення виборв проголошення вд-повдно до календарно дати та призначення виборв залежно вд х виду. Друга стадя - затвердження або утворення виборчих одиниць.

Ними виступають виборч округи виборч дльниц. Виборч округи бувають територальними та нацонально-територальними. Залежно вд клькост мсць, як мають бути заповнен в одному виборчому окруз. сну два типи виборчих округв одномантн, де лише на одне мсце проводяться вибори у всьому виборчому окруз, а також багатомандатн, де обираться клька депутатв.

Виборч дльниц це виборч одиниц, що обднують виборцв за загальним мсцем голосування. Нин, вдповдно до нового виборчого законодавства, зазнав певних змн загальний порядок утворення виборчих дльниць. Вони утворюються окружними виборчими комсями за поданням Кивсько, Севастопольсько мських рад, районних рад, мських рад у межах територ виборчих округв, а у раз вдсутност таких подань на пдстав пропозицй вдповдних мських голв або голв рад. Третя стадя утворення виборчих органв, на як закон поклада кервництво всм виборчим процесом. Залежно вд крани ц органи мають рзн назви комс, бюро, презид.

До Центрально виборчо комс входять 15 членв комс, як призначаються на посади та припиняють сво повноваження Верховною Радою Украни за поданням Президента Украни. Члени Центрально виборчо комс з свого складу обирають голову, заступника голови та секретаря комс. Четверта стадя виборв це складання спискв виборцв стадя рестрац виборцв. Призначення рестрац виборцв встановити до процедури голосування на виборах коло осб, що мають право голосу.

Залежно вд того, як реструються виборц для участ у виборах, прийнято розрзняти два види рестрац публчна обовязкова особиста добровльна. До спискв виборцв включаються вс громадяни Украни, яким на день виборв виповнються 18 рокв та як на момент складання списку постйно проживають на територ вдповдно виборчо дльниц мають право голосу. За вдсутност точних вдомостей про дату мсяць день народження громадянина вважаться, що вн народився 1 счня вдповдного року. До списку виборцв вносяться мя, по батьков, дата народження, мсце проживання виборця.

Прзвища виборцв зазначаються у порядку, зручному для проведення голосування. Одню з найважливших стадй виборчого процесу стадя висування рестрац кандидатв на виборч посади. Свтова практика висунення кандидатв визнача клька способв висунення кандидатв самовисунення висування групами виборцв висування полтичними партями або ншими громадськими обднаннями.

Шоста стадя виборчого процесу передбача доведення передвиборчо агтац. У день виборв агтаця за кандидатв забороняться Найголовнша, сьома стадя виборчого процесу стадя голосування. За Законом голосування провадиться в день виборв або в день повторного голосування на виборах. Восьма стадя, виборв включа пдрахунок голосв визначення результатв виборв, а також пдбивання пдсумкв виборв. Кнцев загальн результати виборв встановлюються Центральною або територальними виборчими комсями публкуються в офцйнй прес. Висновок.

Соцальне призначення виборв поляга в тому, що 1. Вибори вихдним принципом органзац державного механзму та системи мсцевого самоврядування. За х допомогою, зокрема, формуються парламент Верховна Рада Украни представницький орган Автономно Республки Крим та представницьк органи мсцевого самоврядування замщуться пост Президента Украни та посади сльських, селищних, мських голв. 2. За х допомогою народ визнача свох представникв в органах державно влади та органах мсцевого самоврядування, надля х мандатом на здйснення у визначених Конституцю межах свох суверенних прав. 3. Вибори вдграють визначальну роль у формуванн полтично елти тощо. Лтература Конституция Украины Коментар до Конституц Украни, В. Ф. Бойко, ЗВРУ. К.1998. В. Ф. Погорлка, Конституцйне право Украни, Наукова думка К.1999 В.В. Кравченко, Конституцйне право Украни, Навчальний посбник К.2000.