Понятие и правовой статус иностранных граждан

Понятие и правовой статус иностранных граждан. Стаття 2. Засади правового статусу іноземцівІноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.Іноземці є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин. Якщо іноземною державою встановлено обмеження щодо реалізації прав і свобод громадянами України, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про встановлення відповідного порядку реалізації прав і свобод громадянами цієї держави на території України. Це рішення набирає чинності після його опублікування.

Воно може бути скасовано, якщо відпадуть підстави, за яких воно було прийнято.

Здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні.Іноземці зобов язані поважати та дотримувати Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України. Режимы проживания иностранных граждан.

Стаття 3. Імміграція і тимчасове перебування іноземцівІноземці можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території. Іноземець може отримати дозвіл на імміграцію та іммігрувати на постійне проживання, якщо він має в Україні законне джерело існування перебуває у близьких родинних відносинах батько, мати, діти, брат, сестра, подружжя, дід, баба, онуки з громадянами України перебуває на утриманні громадянина України - має на своєму утриманні громадянина України в інших передбачених законами України випадках. Іноземці, які іммігрували на постійне проживання або для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання.

Порядок видачі дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне або тимчасове проживання та вирішення інших питань, пов язаних з імміграцією іноземців, визначається Законом України про імміграцію. Іноземці, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої національні паспорти або документи, які їх замінюють, і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.

Якщо іноземці, які тимчасово перебувають в Україні, змінюють місце проживання, вони зобов язані повідомити про це органи внутрішніх справ, у яких зареєстровано їх національні паспорти або документи, що їх замінюють. 20. Лица без гражданства понятие и особенности правового положения.

Проблема полигражданства. См. Ст. 26 Конституции. 21. Понятие и особенности правового статуса беженца.

Проблема вынужденных переселенцев. Стаття 1. Поняття біженець та умови набуття статусу біженця У цьому Законі під терміном біженець розуміється іноземець іноземний громадянин чи особа без громадянства, який внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками расової, національної належності, ставлення до релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань вимушений залишити територію держави, громадянином якої він є або територію країни свого постійного проживання , і не може або не бажає користуватися захистом цієї держави внаслідок зазначених побоювань та щодо якого в порядку та за умов, визначених цим Законом, прийнято рішення про надання йому статусу біженця. 22. Особенности правового положения лиц, получивших убежище. Стаття 12. Права біженця Особа, яка набула статусу біженця, має право на вибір місця тимчасового проживання із запропонованого їй міграційною службою переліку населених пунктів і пересування на території України за умов дотримання правил, установлених для іноземців працю за наймом або на підприємницьку діяльність, придбання у власність майна за умов, передбачених законодавством України для іноземців охорону здоров я та відпочинок у порядку, передбаченому законодавством для громадян України одержання грошової допомоги, пенсій та інших видів соціального забезпечення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України користування житлом, наданим у місці тимчасового проживання навчання в порядку, передбаченому законодавством України для іноземців користування надбаннями культури свободу совісті та вільне відправлення релігійних обрядів недоторканність особи, житла, охорону законом особистого життя, таємниці листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень судовий захист від посягань на честь і гідність, життя і здоров я, особисту свободу та житло, а також захист майнових та немайнових прав вступ до легалізованих громадських організацій відповідно до їх статутів положень. Стаття 13. Обов язки біженця Біженець зобов язаний дотримувати Конституції та законів України, виконувати рішення і розпорядження органів державної виконавчої влади, регіонального та місцевого самоврядування виконувати законні вимоги державних органів і посадових осіб. 23. Парламентарная и президентская республика особенности организации и функционирования государственной власти, управления и территориального самоуправления. Парламентская республика характеризуется провозглашением принципа верховенства парламента над правительством.

Правительство несет политответственность за свою деятельность.

Глава гос-ва избирается парламентом обладающий формальной самостоятельностью.

Особенностью этой республики является правительство формируется только парламентским путем из числа членов партийного большинства в парламенте.

Правительство правит пока его поддерживает парламентское большинство.

Президент действует только с согласия парламента.

Президентские акты приобретают юр. силу только после контрасигнации соответствующим министром, котрый несет за них ответственность. Президент наделяется обширными полномочиями, но осуществляются они правительством. Президентская республика.

В ней законодательная и исполнительная власть получает свой мандат от народа. Главой исполнительной власти является президент, совмещающий эту функцию с функцией главы государства. Правительства как колегиального органа обычно нет. Министры подчинены президенту.

У президента нет права на роспуск парламента.

Признак отсутствие ответственности исполн.власти перед парламентом за проводимую политику.

В президентской республике наиболее последовательно проведен принцип разделения властей.

Взаимоотношения между ветвями власти строятся на базе принципа сдержек и противовеса, согласно которому президент, парламент и верх.суд наделяются такими полномочиями, котрые позволяют им воздействовать друг на друга. 24.