Европейский союз

вропейський Союз ключовим учасником м жнародного енергетичного ринку як найб льший мпортер другий за обсягами споживач в св т . Економ ка вропи енерго-м сткою, а власн ресурси обмеженими.Пост йно зменшуються обсяги вуглевидобування в С. Реал зац я ядерних програм в деяких кра нах членах С затриму ться. В дновлювальн джерела енерг , хоча швидко розвиваються, не будуть здатн повн стю забезпечити енергетичн потреби С. Залежн сть С в д природних енергонос в нафта, газ та вуг лля ста все б льш в дчутною.

Якщо не буде вжито жодних заход в протягом найближчих 20 - 30 рок в, шкода, що спричиня енергетичний сектор довк ллю, стане занадто великою, а зовн шня енергозалежн сть С зросте до р вня 70 в середньому, досягне р вня 90 щодо нафтопродукт в. Нещодавн геопол тичн под поставили питання безпеки енергопоставок на перше м сце в м жнародному пол тичному порядку денному. вропейський Союз вже надав статус найпр оритетн шого цьому питанню, як представлено в Зелен й книз з безпеки енергетичних поставок, опубл кован й в 2000 роц . В дпов дь вропейського Союзу на цей виклик подв йною 1. С робить значн зусилля щодо покращення енергоефективност . За останн роки було схвалено дек лька законодавчих заход в стосовно енергоефектиност буд вель обов язкового маркування побутового обладнання, як наприклад, пральних машин.

Б льш важливо, щоб С покращив ефективн сть внутр шн х ринк в електрично енерг газу. В 2007 роц , найб льший диний ринок газу електроенерг буде повн стю в дкрито для конкуренц . 2. Другим пр оритетом контроль за залежн стю в д поставок. С продовжуватиме п дтримку розвитку поновлюваних джерел енерг з тим, щоб досягти ц л , що було визначено як виробництво 22 в д загального обсягу електроспоживання в кра нах С за рахунок поновлюваних джерел енерг . Окр м цього, С ма започаткувати пост йний д алог з кра нами-виробниками.

Такий д алог ма спростити процес вдосконалення механ зм в ц ноутворення, укладення договор в використання резервних запас в для вза мно вигоди.

Цей д алог ма охоплювати вс питання, що викликають обоп льний нтерес, зокрема питання, пов язан з охороною довк лля переданням технолог й, також сп льн норми стандарти.Також необх дно мати функц онуючу мережу поставок, з в дпов дними гарант ями безпеки. 12 травня 2003 року, Ком с я прийняла Послання щодо розвитку енергетично пол тики розширеного вропейського Союзу, його сус д в кра н-партнер в. Послання стосу ться двох головних завдань 1. П двищення безпеки поставок через посилення внутр шнього енергетичного ринку 2. Сприяння модерн зац енергетичних систем партнер в через поступове розширення принцип в внутр шнього ринку С на сус дн кра ни. Що стосу ться нфраструктури, Послання пропону , зокрема, визначення проект в, що мають обоп льний нтерес з кра нами-виробниками транзитними кра нами перегляд внутр шн х кер вних положень С що Транс вропейських енергетичних транзитних мереж, включаючи зв язки з сус дн ми кра нами п двищення р вня координац нструмент в С з м жнародними ф нансовими установами, зокрема, Б БРР. Укра на найголовн шою кра ною, що забезпечу транзит Рос йського газу до кра н Зах дно вропи, приблизно в д 80 до 90 Рос йського газу проходить територ ю Укра ни. з потужн стю в 30 м льярд в м3, Укра на де п сля Рос , оск льки ма друге, за обсягами в вроп сховище природного газу. Одним з найголовн ших завдань виклик в розширено сп впрац С-Укра на в сфер енергетики, починаючи з 2001 року потреба в загальному п двищен продуктивност , безпеки над йност укра нсько мереж . Програма Tacis Inogate одним з головних нструмент в, що дозволя спростити процес досягнення наших пол тичних ц лей. Ця програма ма за загальну мету покращення безпеки енергозабезпечення вропи, шляхом сприяння рег ональн й нтеграц систем нафто- газопровод в спрощення х транспортування як в межах даного рег ону, так до експортних ринк в вропи.

Також, програма INOGATE викону функц певного катал затора, з метою залучення приватних нвестор в м жнародних ф нансових установ до цих проект в, пов язаних з трубопроводами.

За останн роки в Укра н було реал зовано значну к льк сть проект в. Я хочу згадати дек лька з них 1. В 2002 роц з метою посилення рег онально сп впрац в Укра н було започатковано проект INOGATE Мало-масштабн нвестиц до рег онально нафтово газово нфраструктури в Укра н , Б лорус Молдов 7,5 м льйон в вро . Загальна сума бюджету асигнованого на закуп влю пуск обладнання склав 6,2 м льйони вро. Метою проекту було створення сх дно вропейського рег онального методолог чного центру природного газу в Боярц Укра на , для вза мних переваг вс х кра н-учасниць. 2. В контекст питань, пов язаних з енергетичною безпекою над йн стю, в продовження дискус й, що в дбулись п д час Самм ту С-Укра на, що в дбувся 11 вересня 2001 року в Ялт , було засновано незалежну Сп льну експертну робочу групу Укра на- С з питань розробки вар ант в реформування систем експлуатац транзитно газотранспортно мереж Укра ни. Важлив сть цього р шення було ще раз п дкреслено п д час Самм ту, що в дбувся жовтня цього року в Ялт . Головним завданням роботи Сп льно експертно робочо групи було проведення анал зу вар ант в реформування систем експлуатац транзитно газотранспортно мереж шляхом незалежно оц нки потенц йних вар ант в реформування з урахуванням нтерес в вс х стор н. Наприк нц липня цього року Сп льна експертна робоча група представила сво головн здобутки М н стерству палива енергетики НАК Нафтобаз Укра ни, включаючи Техн чне завдання для нового проекту INOGATE Реформування транзитно газотранспортно мереж Укра ни .П сля цих двох етап в, Ком с я запропонувала на розгляд проект техн чно допомоги з бюджетом в 3 м льйони вро. Окр м звичайно техн чно допомоги, в н також включатиме важливий компонент техн чного аудиту.

Ми оч ку мо реакц укра нсько сторони на цю пропозиц ю. 3. вропейська Ком с я започаткувала ф нансу в межах Програми д й Тас с 1999 проект Техн чний аудит нафтопров дно системи Укра ни , з загальним бюджетом в 3.0 м льйони вро, з метою п дтримки пол пшення довгостроково ц л сност показник в економ чно д яльност Укра нсько системи експорту нафти до кра н Центрально Зах дно вропи.

По завершенн цього проекту в листопад 2002 року, Ком с я п дтримала запит Укртранснафти щодо техн чного аудиту сертиф кац морського нафтового терм налу П веднний . Нараз ц заходи виконуються. 4. Одеса-Броди наприк нц травня вропейська Ком с я, Укра на Польща п дписали пол тичну декларац ю щодо стратег чного значення цього трубопроводу для безпеки диверсиф кац поставок до С. Це було п дтверджено на нещодавньому Самм т С-Укра на в Ялт . Ми чека мо додаткових м журядових домовленостей м ж Укра ною Польщею.

Для надання техн чно допомоги по нафтопроводу Одеса-Броди-Плоцьк були зарезервован 2 м льйони вро. На завершення, Укра на ма велике значення для С, як новий сус д, так кра на, що забезпечу транзит енергонос в. Виходячи з цих двох аспект в ми спод ва мось на позитивну сп впрацю з Укра ною.