рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Систематизація нормативно-правових актів

Систематизація нормативно-правових актів - раздел Право, Поняття, юридичні властивості нормативно-правових актів Системи Законодавства Постійний Потребує Впливу На Неї Систематизації. Необхі...

Системи законодавства постійний потребує впливу на неї систематизації. Необхідніть систематизації пов’язана з тим, що в процесі постійної зміни, перепису нормативних актів, з часом законодавство починає застарівати, виникають нові розпорядження, які не суперечать чинним нормам. Систематизація законодавства – це діяльність, пов'язана з упоряд- куванням і удосконаленням нормативного матеріалу шляхом його зовнішньої і внутрішньої обробки з метою підтримки системності законодавства та забезпечення суб’єктів права необхідної нормативно-правовою інформацією. [11, 30] Здійснювати систематизацію нормативно-правових актів необхідно для:
- усунення суперечностей між нормативними актами; - підвищення якості та ефективності законодавства; [14, 216] Розрізняють такі види систематизації нормативно-правових актів: кодифікація, інкорпорація, консолідація [4, 118], облік нормативно-правових актів. Технічною передумовою способів (форм) систематизації є облік норматив них актів, тобто письмове фіксування виданих нормативно-правових актів (у спеціальних часописах, на картках, у комп'ютері). Облік нормативно-правових актів є збором державними органами і неофіційними організаціями чинних нормативних актів, їх обробкою і розташува- нням за певною системою, що забезпечує пошук необхідної правової інформації в масиві актів, узятих на облік.[8, 265] Чітко налагоджений облік законодавства необхідний для кваліфікованого застосування правових норм у повсякденній практичній діяльності державних органів, підприємств, установ, у роботі приватних фірм. Облік необхідний і для правотворчої діяльності. [3, 149] Для швидкого знаходження нормативно-правового розпорядження, прий- нятого з того або іншого питання (теми), створюються інформаційно-пошукові системи. В Україні існує ІПС «Законодавства України» офіційному веб-сайті Верховної ради України, а також неофіційні пошукові системи «Юрист+», «Ліга-Закон» тощо. Також, облік нормативно-правових актів є підготовчою стадією для інших нормативно-правових актів; [8, 266] Кодифікація – це такий вид систематизації, який має правотворчий характер і спрямований на створення нового зведеного нормативно-правового акта (основ законодавства, кодексу тощо) шляхом докорінної переробки чинного законодавства з метою забезпечення єдиного, внутрішньо узгодженого регулювання певної соціальної сфери. [11, 31] Характерні риси кодифікації : 1) у кодифікованому акті містяться норми, що регулюють важливі, принципові питання громадського і державного життя; 2) кодифікований акт регулює значну і досить широку сферу відносин; 3) кодифікований акт являє собою зведений акт; 4) кодифікація розрахована на створення більш стійких і стабільних норм з тривалим терміном їхньої дії; 5) предмет кодифікації визначається розподілом системи законодавства на галузі й інститути. Кодифікація зміцнює системність нормативних актів, їх єдність і узгодженість. [3, 152] Мета кодифікації – оновлення законодавства, усунення протиріч. Прогалин, приведення до вимог сучасності. Види кодифікаційних актів: кодекси, статути, регламенти, положення також основи законодавства. Кодекс – єдиний, зведений, юридичне і логічно цілісний, внутрішньо узгод- жений нормативний акт. Він має складну структуру і великий обсяг, поділяється на частини: загальну і особливу, розділи та глави, підрозділи, статті. В сучасному занокодавстві існують: кримінальний кодекс, адміністративний кодекс, кодекс про шлюб і сім’ю, кримінально-процесуальний кодекс, земельний кодекс, водний кодекс, митний кодекс. [4, 118], [14, 258] Основи законодавства – кодифікований акт, що містить концептуальні по- няття, цілі і завдання правового регулювання, принципи, які встановлюють основні напрямки регулювання певної сфери суспільних відносин. Як правило, та- кий акт складається з нетипових норм – норм-цілей, норм-принципів, норм- дефініцій і забезпечує зв'язок і узгодженість норм тих чи інших галузей або інститутів права (в Україні – Основи законодавства про культуру від 14.02.92, Основи законодавства про охорону здоров'я від 19.11.92, Основи законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування від 14.01.98). [14, 258]
Статути, Положення, Регламенти – кодифікаційний акт, що визначає правовий статус, завдання і компетенцію державних органів і установ, що регулює діяльність певних відомств, міністерств, організацій, ту чи іншу сферу управління (Статут автомобільного транспорту, Статут залізниць, Статут під- приємств), (Положення про службу органах внутрішніх справ). [14, 258] За обсягом розрізняють кодифікації: - загальну – утворення зведеного акта по всіх галузях законодавства («кодекс кодексів»); - галузеву – об’єднання правових норм тієї або іншої галузі – Цивільний кодекс України, Кримінальний кодекс України; - міжгалузеву (комплексну) – об’єднання правових норм різних галузей права, що регулюють суспільні відносини у певній сфері, наприклад, Повітряний кодекс України, Кодекс торговельного мореплавства України; - спеціальну (внутрішньогалузеву) – об’єднання правових норм окремого інституту або підгалузі права (прикладом є Водний кодекс України, Кодекс України про надра, Лісовий кодекс України). [8, 267] Робота з кодификації законодавства є складною й відповідальною. Тут має місце не лише зовнішнє впорядкування нормативного матеріалу, його розташу- вання у певному порядку, але й перегляд норм, що містяться в законах та інших нормативних актах, скасування застарілих і неефективних, виробка нових, надо- луження прогалин, усунення дублювання, розбіжностей і суперечностей, їх узгодження. Кодификації найчастіше піддаються норми, розраховані на тривалий проміжок часу. Більш динамічні сфери регулюються поточним законодавством. На відміну від інкорпорації кодификація завжди має офіційний характер. [3, 259] Інкорпорація це вид (спосіб) систематизації, при якому нормативно-прав- вові акти піддаються тільки зовнішній обробйі (або взагалі не піддаються) і розмі- щуються в певному порядку – алфавітному, хронологічному, систематичному (предметному) в єдиних збірниках та інших виданнях. Види інкорпорації за суб’єктом здійснення: Офіційна інкорпораціяпередбачає затвердження збірників інкорпоратив- них актів компетентним органом. Неофіційна інкорпорація – не має обов’язкового характеру, здійснюється науковими установами, учбовими закладами, іншими суб’єктами юридичної діяльності для зручності у користуванні нормативним матеріалом. Прикладом офіційної інкорпорації є «Відомості Верховної Ради України», «Офіційний вісник України». Види інкорпорації за критерієм відбору нормативно-правового матеріалу: Хронологічна – здійснюється у певній послідовності за ознакою часу видання нормативних актів ( «Відомості Верховної Ради України», «Офіцій- ний Вісник України») Предметна – нормативні акти об’єднуються на підставі однорідності суспільних відносин, що складають відокремлений предмет правового регулювання(наприклад, такими є тематичні бюлетені Міністерства юстиції України). [4, 119], [8, 266] Види інкорпорації за обсягом охоплюваного нормативно-правового матеріалу: Генеральна – до збірки включаються всі нормативно-правові акти суб’єкта правотворчості (наприклад, багатотомне видання «Закони України»). Часткова – в збірку включаються нормативно-правові акти у певній сфері правового регулювання (наприклад, збірки, присвячені правовому регулюванню нотаріату, банкам і банківській діяльності, правовому становищу неповнолітніх в Україні). [8, 266] Особливість інко рпорації полягає в тому, що зміни в зміст актів, що вміщуються в збірники, не вносять. Однак інкорпорація не зводиться лише до простого відтворення актів у їхній первісній редакції. У процесі інкорпорації з тексту актів, що уміщуються в збірник, вилучаються глави, статті (пункти), окремі абзаци, що втратили чинність, вилучаються також тимчасові норми, термін дії яких минув, відомості про осіб, що підписали ці акти. [3, 150] Консолідація – це вид (спосіб) систематизації, при якому кілька близьких за змістом нормативних актів зводяться в один, укрупнений нормативно-правовий акт з метою подолання множинності нормативних актів та забезпечення єдності правового регулювання. Для консолідації характерні такі риси: 1) вона являє собою своєрідний правотворчий прийом (інкорпорація, навіть офіційна, відносини до правотворчості не має); 2) проводиться тільки правотворчими органами, і лише відносно прийнятих ними актів; 3) при консолідації об'єднані акти втрачають чинність, а замість них діє новостворений нормативний акт, який має власні офіційні реквізити (найменування, дату прийняття, номер і підпис посадової особи).
Консолідація за своєю природою займає проміжне положення між інкорпорацією та кодифікацією. [11, 31] Припускаються редакційні правки (усунення повторів, протиріч), мате- ріал розміщужться в логічному порядку але до змісту зміни не вносяться. Консолідовані акти використовуються в якості посібників, керівних докуме- нтів для осіб, що працюють у відповідних державних або громадських організаціях. Мета консолідації – усунення множинності нормативних актів, їх уні- фікація, створення в структурі законодавства крупних блоків нормативного матеріалу, як вихідної бази для проведення кодифікаційної роботи. [4, 119–120]

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Поняття, юридичні властивості нормативно-правових актів

На сайте allrefs.net читайте: "Поняття, юридичні властивості нормативно-правових актів"

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Систематизація нормативно-правових актів

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

РОЗДІЛ I. ПОНЯТТЯ ТА ЮРИДИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ЇХ СПІВВІДНОШЕННЯ З ІНШИМИ ЮРИДИЧНИМИ АКТАМИ
1.1. Поняття й ознаки нормативно-правового акту Сучасні реалії, зокрема розвиток України в напрямі побудови демократичної правової держави, визнання нею гуманістичних демократ

Дія нормативно-правових актів у часі
За загальним правилом, нормативно-правові акти застосовуються до відносин, що мали місце в період від введення їх у дію до втрати ними сили. [3, 147] За своїми ознаками та властивостями підзаконні

Закон та його ознаки. Види законів
Серед нормативно-правових актів провідне місце посідають закони. Закон – нормативно-правовий акт представницького вищого органу державної влади (або громадянського суспільст

Поняття,ознаки та види підзаконних нормативно-правових актів
Підзаконні нормативно-правові акти – це нормативні акти компетентних органів, що видаються на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання. Саме досконалий теорет

ВИСНОВОК
Нормативно-правові акти мають неабияку цінність. Вони мають на меті регулювання та покращення Нормативно-правовий акт – це загальнообов’язкове офіційне рішення спеціально

I. Спеціальна література
1.Андрусяк Т. Г. Теорія держави і права / Тарас Григорович Андрусяк. – Львів: Право для України, 1997. 2. Бабкін О. В. Теорія держави і права у схемах і визначення

II. Додаткова література
21. Балтаджи П. М. Мова правових актів як показник правової культури суспіль- ства [Текст] / П.М. Балтаджи // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. –

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги