Правила та приклади оформлення виносок та посилань

У курсовій роботі можуть мати місце елементи компіляції, реферування і наукового дослідження. Хоча компіляція і не претендує на самостійність, але систематизація джерел, а тим більше їх аналіз містять авторську самостійність. Курсова робота повинна мати правильно оформлений науковий апарат: виноски, посилання, цитування та ін. Точність цитування, правильне оформлення виносок – ознака дійсно наукової роботи. Студент в обов'язковому порядку повинен приводити посилання на джерела, матеріали, що використані ним при написанні курсової роботи. При цьому у разі дослівного цитування необхідне проставляння лапок.

Неприпустимо запозичення тексту з літературних джерел без посилання на автора цитати.

Виноска чи посилання – це примітка до тексту, бібліографічна довідка, переклад, тлумачення.

Існує декілька варіантів оформлення виносок, які використовуються залежно від ситуації, загального вигляду та типу роботи.

Перший варіант: посторінкові виноски (знизу сторінки)

Вказівка на виноску робиться в тексті шляхом проставляння наскрізного порядкового номера, після відповідного слова в тексті. В кінці сторінки (або в нижньому колонтитулі), на якій відмічено посилання, проводиться межа, завдовжки не менше однієї третини сторінки (20 знаків), під якою друкуються виноски в тому порядку, як вони вказані в тексті. Виноски друкуються меншим шрифтом (зазвичай кегль 9 або 10) і через мінімальний міжрядковий інтервал (інтервал 1).

Наприклад:

_____________________________

 

1 Кучеренко В.Р. Карпов В.А. Основи економічної кон’юнктури.: Навч. посібник. – К.: Центр навч. літ., 2004. – С. 13.

Порядок оформлення виноски (посилання):

Автор (прізвище, ініціали). Якщо твір написаний двома або трьома авторами, вони перераховуються через кому. Якщо твір написаний чотирма авторами і більш, то вказують лише першого, а замість прізвищ решти авторів ставлять "та інші”.

Назва твору (без скорочень і лапок) та крапка «Рынковедение.»

Вихідні дані (місце видання, видавництво, рік видання):

При наявності – тип літератури. Дві крапки, скорочення та крапка. «: Навч. посібник.» або «: Підручник.»

Тире, місце видання (з прописної букви), крапка та дві крапки. Київ, Москва скорочено К., М.. « – К.:» Інші міста повністю (Харків, Мінськ) та дві крапки. «– Ірпінь:»

Найменування видавництва (без лапок), кома. Найменування видавництва пишуть так, як вказано на титульному листі видання.

Том/частина (пишуть з прописної або рядкової букви скорочено), крапка або кома. Випуск (з прописної скорочено), крапка. «Т.1», «Вип. 33», «Ч.1»

Рік видання, крапка або тире. Слово "рік” не ставлять ні повністю, ні скорочено. «2007. –»

Сторінки (з прописної букви скорочено), крапка. «С. 23–24»

В кінці бібліографічного опису ставлять крапку.

Якщо на одній і тій же сторінці роблять декілька посилань, то при повторенні бібліографічних відомостей досить вказати "там же”, поставити кому і вказати номери сторінок, на які робиться посилання.