рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Види правових норм

Види правових норм - раздел Право, ПРАВА ЛЮДИНИ І ПРАВОВА ДЕРЖАВА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ Правові Норми Розрізняються: 1) За Суб'єктом Пра...

Правові норми розрізняються:

1) за суб'єктом правотварчості — норми ор­ганів державної законодавче* влади; норми гла­ви держави; норми органів державної виконавчоївлади; норми органів місцевого самоврядування;юридичні норми, встановлені громадськими об'єднаннями, трудовими колективами, насе­ленням(народом або територіальною громадою);

2) за предметом регулювання — конституцій­ні, цивільні, адміністративні, кримінальніта ін. (ця класифікація збігається з поділом структу­ри права на галузі);

3) за способом встановлення диспозиції нормами імперативні (диспозиція формулюється ор­ганом держави); диспозитивні (держава дозволяє суб'єктам домовитись щодо правила взаємної пове­дінки), яке вона буде забезпечувати, але передба­чає ще й «резервне» правило поведінки на той ви­падок, якщо суб'єкти не скористаються

зазначе­ним дозволом);

4) за характером диспозиції, — уповноважу-вальні (дозволяючі), які вказують на можливу,припустиму поведінку; зобов'язальні, що вказу­ють на необхідну з точки зору держави поведінку; забороняючі, котрі вказують на неприпустиму, недозволену поведінку;

5) за ступенем визначеності змісту — абсолют­но визначені; відносно визначені(альтернативні, си­туаційні, норми з оціночними поняттями та ін.);

в) за роллю, призначенням у правотворчості первинні; похідні (доповнюючі, конкретизуючі);

7) за функціями у правовому регулюванні — матеріальні(лише називають, позначають права, обов'язки або заборони); процесуальні (встановлю­ють порядок, процедуру, “регламент” здійснення прав або виконання обов'язків, встановлених у ма­теріальних нормах);

8) за дією в часі — постійні(Норми невизначеної в часі дії); тимчасові (норми визначеної в часі дії);

9) за сферою територіальної дії загальні (загальнодержавні ); місцеві (локальні);

10) за дією на коло суб'єктів — загальні( діють на всіх однойменних суб’єктів, наприклад, на всіх громадян); спеціальні (діють на певну групу однойменних суб'єктів, наприклад, тільки на студентів); виняткові передбачених законом випадках вилу­чають, усувають дію норм щодо певних суб'єктів).

Специфічні регулятивні особливості юридичної норми, які виявляються, зокрема, за допомогою наведеної класифікації, конче мусять братись до уваги всіма, хто застосовує або реалізовує ту чи іншу норму права.

Отже, засвоєння теоретичних положень про юридичну норму, викладених у даному питанні те­ми? виступає неодмінним чинником формування практичних умінь впровадження її в життя.

Тема 17 Правомірна поведінка і реалізація

правових норм/ Законність та правопорядок

Практичне значення наукових уявлень з питань право реалізуючої діяльності зумовлюється насам­перед її універсальною поширеністю, життєвою необхідністю для всіх і кожного — адже жодна лю­дина або група людей у сучасному суспільстві не можуть її уникнути.

Проте результативність право реалізуючої діяль­ності, її ефективність та інші бажані показники без­посередньо залежать від дотримання низки умов і вимог, від рівня досконалості вмінь та навичок здій­снення найрізноманітніших право реалізуючих вчинків, акцій, операцій, Формуванню саме таких умінь і навичок активно сприятимуть теоретичні положення, викладені у даній темі.

Окрім того, викладений теоретичний матеріал покликаний озброїти всіх громадян, насамперед професійних юристів, а також інших службових осіб, чіткими критеріями, орієнтирами правомірно­сті поведінки. Важливо, щоб ці орієнтири (зокрема, принципи соціально-демократичної законності) не тільки засвоювалися теоретично, а й беззастереж­но, неухильно запроваджувалися у практику.

Цьому найбільше сприятимуть положення про юридичні гарантії законності, оскільки засвоєння саме таких положень — неодмінна умова вироблення прак­тичних навичок забезпечення та захисту законності.

1. Загальна характеристика правомірної поведінки

Правомірна поведінкаце такі вчинки (діян­ня), які не суперечать приписам правових норм або основним принципам права певної держави.

Види правомірної поведінки:

1) за суб'єктами — діяльністьгромадян (лю­дей),державних організацій (зокрема, органів держави),громадських об'єднань, соціальних спільностей;

2) за сферою суспільних відносин —економіч­на, політична та ін.

3) за об'єктивною стороною (тобто за формою зовнішнього прояву) —активна (вчинення дії), пасивна (утримання від неї);

4) за суб'єктивною стороною (тобто належно від психологічного ставлення особи до своїх діянь) —принципова, зумовлена особистим, внут­рішнім переконанням у необхідності поводитися правомірно;звичаєва, зумовлена особистою звич­кою без роздумів і сумнівів виконувати будь-який державний припис;пристосувальна (конфор­містська) , викликана прагненням не відрізнятися від інших суб'єктів, які поводяться правомірно;

маргінальна, що пояснюється загрозою відпові­дальності у разі вчинення правопорушення;

5) залежно від зафіксованості у законодав­стві —врегульована законодавством,не врегу­льована законодавством;

6) залежно від ставлення держави до правомір­ної поведінки —схвалювана, стимульована (за­охочувана),допустима;

7) за формою зовнішнього прояву —фізична(діяльнісна),вербальна (усна),письмова (доку­ментована).

2. Загальна характеристика реалізації правових норм

Реалізація правових нормце здійснення їх при­писів у практичних діях (бездіяльності) суб'єктів.

Соціальна сутність реалізації правових норм — задоволення учасниками суспільного життя своїх потреб соціальне прийнятними (допустимими) спо­собами, засобами, які змодельовані, «сконструйо­вані» державою.

Форми реалізації правових норм залежно від характеру їх диспозиції розподіляються за такими видами:

використання — форма реалізації уповноважу-вальних юридичних норм, яка полягає в активній поведінці суб'єктів, що здійснюється за їх власним бажанням (наприклад, реалізація законодавства про право на вищу освіту);

виконання — форма реалізації зобов'язальних норм, яка полягає в активній поведінці суб'єктів, що здійснюється ними незалежно від їх власного бажання (наприклад, реалізація законодавства про державні податки);

дотримання — форма реалізації забороняючих юридичних норм, яка полягає у пасивній поведінці суб'єктів, вчинюваній незалежно від їх власного бажання (наприклад, не порушення водіями транс­портних засобів обмежень швидкості руху в місті).

 

3. Загальна характеристика законності та правопорядку

Законністьце режим (стан) відповідності суспільних відносин законам і підзаконним норма­тивно-правовим актам держави, який утворюєть­ся в результаті їх неухильного здійснення всіма суб'єктами права.

Соціальна сутність законності — це узгод­жування певних реальних суспільних відносин з їх законодавчими моделями, інакше кажучи, розпо­всюдження «панування» волі законодавця на всю територію держави, на все суспільство.

Основні принципи законності у державі со­ціально-демократичної орієнтації:

- єдність однаковість нормативно-правово­го регулювання на всій території країни; то­тожність застосування юридичних норм щодо всіх однойменних суб'єктів права;

- соціально-демократична доцільністьвідповідність закону цілям забезпечення прав лю-• дини і прав нації (народу), соціальної демократії і прогресивного розвитку суспільства; необхідність вибору в межах закону найбільш ефективного (оп­тимального) засобу досягнення мети закону;

- реальність забезпеченість законності дієвими, досконалими гарантіями.

Наслідком законності є встановлення в суспіль­ному житті правопорядку.

Правопорядокце режим (стан) упорядкова­ності, організованості суспільних відносин, який складається за умов законності.

4. Загальносоціальні гарантії законності

Гарантії законностіце система засобів, за допомогою яких у суспільному житті впроваджу­ється, охороняється і, в разі порушення, віднов­люється законність. Види загальносоціальних га­рантій законності:економічні, політичні, ідео­логічні.

Розглянемо докладніше лише останню групу га­рантій, зокрема правову культуру особи.

Правова культураце така властивість осо­би, яка характеризується загальною повагою до права, достатнім знанням змісту його норм і вмінням їх здійснювати, а також активною пра­вомірною поведінкою в усіх життєвих ситуаціях.

Правове вихованняце цілеспрямована діяль­ність державних органів, громадських об'єднань і трудових колективів, а також інших суб'єктів щодо формування у громадян і службових осіб ви­сокої правової культури.

Засоби правового виховання: правове навчан­ня (зокрема юридичний всеобуч); правова пропа­ганда; юридична практика державних органів та інших організацій; правомірна поведінка грома­дян, їх особиста участь у здійсненні та охороні юридичних норм; самовиховання.

Юридичний всеобучце єдина загальнодер­жавна система вивчення законодавства, яка охоплює всі верстви населення і всіх державних службовців.

Крім загальносоціальних гарантій законності, існують також гарантії спеціально-соціальні, зок­рема юридичні.

5. Юридичні гарантії законності

Юридичні гарантії законностіце передба­чені законом спеціальні засоби впровадження охо­рони і, в разі порушення, відновлення законності.

Види юридичних гарантій законності:

1) за найближчими цілями —превентивні, або попереджувальні, (спрямовані на запобігання правопорушенням);відновлювальні (спрямовані на усунення чи відшкодування негативних наслід­ків правопорушень);

2) за суб'єктами застосування гарантій — парламентські, президентські, судові, проку­рорські, муніципальні, адміністративні (управ­лінські),контрольні;

3) за характером юридичної діяльності —пра-вотворчі; правороз'яснювальні; правозастосов-ні; правореалізаційні;

4) за онтологічним статусом у правовій сис­темі —нормативно-документальні (норми пра­ва, а також роз'яснювальні (інтерпретаційні) юри­дичні акти загального характеру);індивідуально-документальні (правозастосовні акти, спеціально спрямовані на забезпечення та охорону законності, а також роз'яснювальні юридичні акти індивіду­ального характеру);діяльнісні (діяльність певних суб'єктів щодо: а) застосування юридичних норм;

б) реалізації нормативних та правозастосовних актів, що гарантують законність).

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ПРАВА ЛЮДИНИ І ПРАВОВА ДЕРЖАВА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ

ЗМІСТ... ЧАСТИНА ПЕРША...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Види правових норм

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Поняття основних прав людини
Основні права людини — це певні можливості людини, котрі необхідні для її існування та роз­витку в конкретно-історичних умовах, об'єктив­но визначаються досягнутим рівнем розвит

Америка
а) Міжнародно-правові акти, документи: Американська декларація прав та обов'язків людини (прийнята Організацією Американських Держав (ОАД), до складу якої входять понад ЗО

Загальне поняття й ознаки держави
Держава — це організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, яка, забезпечуючи цілісність і безпеки суспільства здійснює керівни

Виникнення держави
Причини виникнення первісної (архаїчної) держави. Первісні людські спільності, які формувались спочатку тільки на кровноспоріднених зв'язках (роди), були, безперечно, соці

Тема 6 Форми держав
Загальновизнано, що центральна й найважливі­ша проблема політичного життя кожного суспіль­ства — це питання про державну владу. У практич­ній, зокрема організаційно-юридичній площині, вона трансфор

Види демократи
Демократія розрізняється: 1) за формами здійснення — пряма (влада здійснюється через безпосереднє виявлення волі всього народу або певної соціальної групи); непря­ма (влада здійснює

Правовий (юридичний) статус особи
Правовий статус особи —це комплекс її суб'єк­тивних прав та юридичних обов'язків. Правовий статус можебути загальним, сп

Тема 12
Об'єктивне юридичне право у соціальній системі суспільства Положення, викладені у даному розділі, про­довжують розкривати місце і роль права у суспіль­ному житті, виявляют

Тема 13
Історична типологія об'єктивного юридичного права. Сутність права соціально-демократичної орієнтації Практичне значення положень, викладених у да­ній темі, полягає насампе

Тема 14
Правотворчість. Зовнішні форми об'єктивного права Значення наукових положень, викладених у да­ній темі, найбільшою мірою виявляється на прак­тиці тоді, коли доводиться бра

Форми права
Оскільки юридичні норми мають стати відоми­ми тим учасникам суспільного життя, поведінку, діяльність котрих покликані регулювати, вони по­винні бути певним чином проявлені зовні, об'єкти­вовані, то

Тема 15
Правова система і система права. Система законодавства та систематизація нормативно-правових актів Практичне значення викладених у даній темі наукових положень визначаєтьс

Система законодавства
Якщо поняття системи права відбиває суттєву властивість змісту об'єктивного юридичного права, то поняття системи законодавства відображає специфіку його форми. ' Сист

Тема 18 Застосування правових норм
Практична спрямованість теорії правозастосування, природно, зумовлюється її безпосередньо прикладним характером. Адже майже всі службові обов'язки професійних юристів зосереджуються, звично, на зас

Загальна характеристика застосування правових норм
Основний зміст професійної діяльності тих юристів, які є посадовими особами, становить як­раз застосування ними правових норм. Тому саме у даній темі (зрештою, й у наступній) зосереджують­ся хіба щ

Тема 19 Тлумачення правових норм
Ґрунтовне засвоєння теоретичних положень щодо тлумачення юридичних норм становить одну з не­обхідних умов правильного з'ясування змісту таких норм як при їх вивченні (зокрема, при здобутті юри­дичн

Загальна характеристика тлумачення правових норм
Об'єктивна необхідність тлумачення юридич­них норм зумовлюється насамперед тим, що вони формуються, виражаються за допомогою зазвичай вкрай загальних, абстрактних понять, а також полісемічних, бага

Загальна характеристика правопорушень
Правопорушення — це протиправне винне діяння деліктоздатного суб'єкта, яке є особистісно або суспільна шкідливим чи небезпечним. Соціальна сутність правопорушення —

Причини правопорушень
Причини правопорушень — це ті явища соці­альної дійсності, які спричинюють (або полегшу­ють) вчинення правопорушень. Причини правопорушень розподіляються:

Тема 21
Правове регулювання суспільних відносин та його ефективність Матеріал цієї теми — підсумкової у даному роз­ділі курсу — призначений інтегрувати і піднести на новий, більш

Загальна характеристика правового регулювання
Як зазначалося в темі 15, всі державно-правові (юридичні) явища як певна єдність ти цілісність становлять правову систему. Основна її частина ви­користовується насамперед органами держави(а

Загальнотеоретична характеристика
1. Поняття і структура юридичної науки Юридична наука — це система об'єктивних соціальна значущих знань про закономірності пра­ва і держави (державно-п

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги