Тема: Поняття Особливої частини Кримінального права України. Кримінально-правова кваліфікація

Тема: Поняття Особливої частини Кримінального права України. Кримінально-правова кваліфікація

План

1. Поняття Особливої частини Кримінального права України та її система.

2. Кримінально-правова кваліфікація і кваліфікація злочинів.

3. Результати кримінально-правової кваліфікації.

4. Структура кримінально-правової кваліфікації та її значення.

 

1. Особлива частина Кримінального права України – сукупність кримінально-правових норм, прийнятих вищим органом законодавчої влади, які регулюють суспільні відносини пов’язані із вчиненням конкретних суспільно-небезпечних діянь та призначення покарання за кожен із них.

Особлива частина Кримінального права України складається з 20 розділів, які розміщені в певній послідовності в залежності від родового об’єкта. Виключення складають лише 2 розділи: Розділ ХVІІ «Злочини у сфері службової діяльності»та Розділ ХІХ «Військові злочини», які сконструйовані в залежності від спеціального суб’єкта (службова особа, військовослужбовець).

Норми Особливої частини Кримінального закону можна поділити на 3 основні групи.

1. Забороняючі – наявність яких вказує на те, що ті чи інші діяння прямо заборонені до вчинення тягнуть кримінально-правову відповідальність. Таких норм в Особливій частині більшість (ст. 185 КК України, ст.257 КК України, ст. 364 КК України.).

2. Роз’яснюючі – за допомогою яких законодавець тлумачить або розкриває деякі поняття і терміни, які зазначені в самій нормі (ст.401 КК України – поняття військового злочину).

3. Заохочувальні – норми, наявність яких дає можливість звільнити суб’єкта від кримінальної відповідальності, за наявності умов, що зазначені у статті (ч.2 ст.111 КК України, ч.3 ст.263 КК України).

2. Кваліфікація – (походить від лат. quails – який за якістю і facio - роблю) в буквальному розумінні означає визначати за якістю або робити оцінку будь-чого. В теорії кримінального права термін кваліфікації вживається принаймні в 2-х основних значеннях:

1) Кримінально-правова кваліфікація.

2) Кваліфікація злочинів

Як правило цих два поняття ототожнюють, однак, це не зовсім вірно, оскільки термін кримінально-правова кваліфікація дещо ширший за змістом і включає в себе термін кваліфікація злочинів (кваліфікація малозначних діянь, діянь при наявність обставин, що виключають злочинність).

На наявність кримінально-правової кваліфікації вказують принаймні дві ознаки:

1) Вчинене діяння містить ознаки протиправності;

2) Вчинене діяння містить ознаки суспільної небезпечності.

Кримінально-правова кваліфікація – це оцінка вчиненого діяння, яке містить ознаки протиправності і завдало чи могло завдати шкоди правоохоронюваним інтересам з метою встановлення є воно злочинним чи незлочинним.

Кваліфікація злочинів – це встановлення і юридичне закріплення точної відповідності між фактичними ознаками вчиненого діяння і юридичними ознаками складу злочину, які закріплені в Особливій частині Кримінального закону.

В теорії кримінального права виділяють такі стадії кримінально-правової кваліфікації:

1) стадія вибору кримінально-правової норми;

2) стадія встановлення відповідності між фактичними і юридичними ознаками;

3) стадія юридичного закріплення результатів кваліфікації.

Кваліфікація повинна пройти всі три стадії, оскільки вони є рівнозначними між собою. Відсутність хоча б однієї із них свідчить про те, що кваліфікація або не відбулася або є невірною.

Кожна із зазначених вище стадій кваліфікації характеризується рядом етапів.

І стадію характеризують:

1) етап зібрання фактичних даних;

2) етап висунення версій;

3) етап оцінки доказів;

4) етап встановлення кримінально-правової норми (норм).

ІІ стадію характеризують:

1) етап доведення наявності складу злочину;

2) етап встановлення моменту закінчення злочину;

3) етап оцінки діяння, що було вчинене кількома співучасниками;

4) етап оцінки множинності злочину;

5) етап встановлення наявності чи відсутності обставин, які виключають злочинність діяння.

ІІІ стадію характеризують:

1) етап обґрунтування;

2) етап мотивування.

3. Результат кваліфікації це кінцевий підсумок або оцінка вчиненого суспільно небезпечного діяння. В результаті кримінально-правової кваліфікації може бути встановлено:

1 – діяння є злочином:

- діяння являє собою один злочин, вчинений одним виконавцем і кваліфікується за однією нормою Особливої частини;

- діяння було вчинене кількома співучасниками або містить ознаки незакінченого злочину (при кваліфікації крім норм Особливої частини застосовуються відповідні норми Загальної частини (ст.14, 15,27);

- діяння містить ознаки множинності злочинів – кваліфікується за кількома нормами Особливої частини.

2 – діяння не є злочином:

- воно містить ознаки складу злочину, але у зв’язку з малозначністю не є злочином;

- воно містить ознаки складу злочину, але вчинене при наявності обставин, які виключають злочинність діяння (виправданий ризик, необхідна оборона);

- воно містить ознаки складу злочину, однак не є злочином, оскільки вчинене особою, яка або не досягла віку кримінальної відповідальності або є неосудною;

- діяння не є злочинним, оскільки не містить ознак будь-якого складу злочину.

 

4. Кваліфікація має свою внутрішню структуру (будову):

1) об’єкт кваліфікації;

2) суб’єкт кваліфікації;

3) зміст кваліфікації.

Об’єкт кваліфікації – це вчинене діяння, яке піддається оцінці з метою визначення є воно злочином чи незлочинним.

Суб’єкт кваліфікації – орган (службова особа), який уповноважений державою на здійснення кримінально-правової оцінки вчиненого.

В залежності від суб’єкта кваліфікація поділяється на 2 види:

1) офіційна;

2) неофіційна.

Суб’єктом офіційної кваліфікації є службові особи, уповноважені на її проведення (слідчі, судді та ін.). Суб’єктом офіційної кваліфікації можуть бути також обвинувачений і його захисник, оскільки вони мають право подавати клопотання про зміну кваліфікації (про перекваліфікацію).

Суб’єктом неофіційної кваліфікації можуть виступати вчені, науковці, студенти (громадяни в цілому).

Правове значення має лише офіційна кваліфікація, оскільки вона тягне певні правові наслідки. За допомогою неофіційної кваліфікації визначають певну думку громадськості.

Зміст кваліфікації складає сам процес кваліфікації. Для того, щоб кваліфікація була вірною, існує формула кваліфікації.

Формула кваліфікації – це сукупність цифр і літер, за допомогою яких здійснюється вказівка на відповідну норму кримінального закону та її частину, що прямо передбачає вчинене діяння.

Правильна кваліфікація має широке кримінально-правове, кримінально-процесуальне, кримінологічне, криміналістичне значення, зокрема: вона впливає на призначення справедливого покарання засудженого; на тактику і методику проведення слідчих дій; на обрання запобіжного заходу; є основою правової статистики; визначає напрямки боротьби із злочинністю; впливає на правосвідомість людей та ін.

 

Тема: Злочини проти основ національної безпеки України

2. Кримінально-правовий аналіз окремих із злочинів проти основ національної безпеки України.   1. Злочини проти основ національної безпеки України передбачені розділом І Особливої частини КК України. До злочинів…

Кримінально-правовий аналіз окремих із злочинів проти основ національної безпеки України.

Ст.111 Державна зрада

Безпосереднім об’єктом виступає безпека України. Із об’єктивної сторони даний склад злочину є формальним і вважається… 1) Перехід на бік ворога в умовах військового стану або збройного конфлікту. В даному випадку злочин буде закінчений…

Ст. 112 Посягання на життя державного чи громадського діяча

Обов’язковий додатковий об’єкт – життя та здоров’я потерпілої особи. Обов’язковою ознакою цього складу злочину є наявність потерпілих осіб, до них… 1) голова Верховної Ради України;

Ст.113 Диверсія

Диверсія – це двохоб’єктний злочин, де основним безпосереднім об’єктом є внутрішня та зовнішня безпека України, а обов’язковим додатковим – життя та… Обов’язковою ознакою диверсії є предмет злочину, а саме: 1) будівлі та споруди, які мають важливе оборонне та народногосподарське значення (мости, дамби, тунелі,…

Ст.114 Шпигунство

Безпосередній об’єкт – державна безпека в економічній, політичній інформаційній сферах (зовнішня безпека України). Обов’язковою ознакою шпигунства є його предмет, а саме – відомості, які… З об’єктивної сторони шпигунство - формальний склад злочину, який вважається закінченим з моменту вчинення хоча б…

Тема: Злочини проти життя та здоров’я особи

План

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти життя та здоров’я особи.

2. Вбивство: поняття, характеристика, класифікація

3. Тілесні ушкодження: поняття, аналіз, види.

4. Інші злочини проти життя та здоров’я особи.

 

Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти життя та здоров’я особи.

Безпосереднім об’єктом усіх злочинів проти життя та здоров’я особи є життя особи, її фізична недоторканість (здоров’я). Досить часто злочини, що… В ряді випадків обов’язковою ознакою є і потерпіла особа (вбивство малолітньої… Із об’єктивної сторони злочини проти життя та здоров’я особи сконструйовані по різному. Абсолютна їх більшість –…

Вбивство: поняття, характеристика, класифікація

Безпосереднім об’єктом є життя особи. Моментом виникнення життя особи є початок фізіологічних пологів. Моментом припинення життя є настання… Із об’єктивної сторони вбивство характеризується матеріальним складом, тому… 1) суспільна небезпечність діяння, яке, як правило, полягає в активній дії, хоча може полягати в бездіяльності;

Ст. 116 Вбивство у стані сильного душевного хвилювання

Стан афекту є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони цього вбивства, це означає, що особа перебуває під впливом певних факторів, що зумовлюють… - протиправним насильством з боку потерпілої особи; - систематичним знущанням з боку потерпілої особи;

Ст. 117 Вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини

Психологічний стан матері може виникати в результаті ряду факторів, що мають місце під час терміну вагітності (подружня зрада, тривалий строк…

Ст. 118 Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або заходів, необхідних для затримання злочинця

Потерпілими можуть бути: - особа, яка вчиняє посягання і від якої захищається винний; - особа, дії якої були невірно сприйняті (уявна оборона);

Тілесні ушкодження: поняття, аналіз, види

Безпосереднім об’єктом є здоров’я особи. Додатковим об’єктом може виступати і життя особи (умисне тяжке тілесне… Із об’єктивної сторони – характеризується матеріальним складом. Для нього характерні:

Ст.121 Умисне тяжке тілесне ушкодження

Небезпечним для життя в момент заподіяння є таке тілесне ушкодження, яке за звичайного перебігу здатне призвести або призводить до настання смерті і… Під втратою органу чи його функцій слід розуміти: 1) втрату зору;

Нші злочини проти життя та здоров’я особи

Ст. 126 Побої і мордування

Додатковим – її фізична і психічна недоторканість честь та гідність. Із об’єктивної сторони даний склад злочину є формальним і може виражатися: 1) нанесенні удару (чи інших дій);

Ст. 129 Погроза вбивством

Об’єктивна сторона – формальний склад злочину, що вважається закінченим з моменту висловлення погрози, незалежно від того чи мав намір суб’єкт цю… Погроза в даному випадку повинна бути дійсною та реальною, тобто такою, в… Суб’єктивна сторона – прямий умисел.

Ст. 134 Незаконне проведення аборту

Із об’єктивної сторони злочин полягає у діях, які виражаються у: 1) в проведенні аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти; 2) в незаконному проведенні аборту, якщо це спричинило тривалий розлад здоров’я, безплідність або смерть особи.

Ст.135 Залишення в небезпеці

Потерпілим є особа, яка характеризується двома ознаками: 1) вона перебуває в небезпечному для життя стані; 2) вона немає можливості вжити заходів до самозбереження через певні обставини (малолітній вік, старість, безпорадний…

Тема: Злочини проти волі, честі та гідності особи

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти волі, честі та гідності особи. 2. Кримінально-правовий аналіз окремих злочинів проти волі, честі та гідності…  

Кримінально-правовий аналіз окремих злочинів проти волі, честі та гідності особи.

Ст. 146 Незаконне позбавлення волі або викрадення людини

Потерпілими можуть бути будь-які особи, щодо яких мало місце незаконне позбавлення волі або викрадення. Якщо такими потерпілими були малолітні… Об’єктивна сторона характеризується формальним складом злочину, а, отже,… 1) незаконне позбавлення волі;

Ст. 149 Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини

Додатковим – життя і здоров’я. Потерпілою від цього злочину може бути будь-яка особа, однак, ч.2 ст.149… Торгівля людьми – продаж людини або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування,…

Тема: Злочини проти статевої свободи і недоторканості

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості. 2. Зґвалтування як злочин проти статевої свободи і статевої недоторканості. …  

Зґвалтування як злочин проти статевої свободи і статевої недоторканості

Безпосереднім об’єктом є статева свобода і статева недоторканість потерпілої особи. Додатковими безпосередніми об’єктами є фізична та психічна недоторканість… Потерпілою від зґвалтування є особа як чоловічої так і жіночої статі. При цьому обов’язковим є те, що стать потерпілої…

Тема: Злочини проти виборчих, трудових і інших особистих прав і свобод людини і громадянина

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти виборчих, трудових і інших особистих прав і свобод людини і громадянина 2. Кримінально-правовий аналіз окремих із злочинів проти виборчих, трудових і…  

Кримінально-правовий аналіз окремих із злочинів проти виборчих, трудових і інших особистих прав і свобод людини і громадянина

Ст. 159 Порушення таємниці голосування

Розголошення таємниці голосування є грубим по¬рушенням цього важливого конституційного права гро¬мадянина і кваліфікується за ст. 159 КК України. … Об’єктом злочину є виборче право громадян. Об’єктивна сторона проявляється в діях або бездіяльності, що спрямовані на розголошення змісту волевиявлення…

Ст.162 Порушення недоторканності житла

Стаття 162 КК захищає це важливе конституційне право громадянина України. Саме тому безпосереднім об’єктом злочину є конституційне право громадянина… Потерпілими від цього злочину можуть лише фізичні особи, тобто громадяни… Предметом злочину є житло чи інше володіння особи.

Ст. 172 Грубе порушення законодавства про працю

Об’єктом злочину виступають трудові права людини і громадянина, тобто право на працю, на відпочинок, винагороду і т.д. Потерпілим від цього злочину може бути лише працівник. Частина 2 дещо… Об'єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 172 КК, утворює одне із зазначених у ній діянь:

Ст. 175 Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

Об’єктом є конституційне право особи на заробітну плати чи інші виплати. Об'єктивну сторону діяння утворює невиплату заро¬бітної плати, стипендії,… Невиплата заробітної плати, стипендії чи пенсії мо¬же бути необережною і умисною. Кримінальна відповіда¬льність за ст.…

Ст. 176 Порушення авторського права і суміжних прав

Безпосереднім об'єктам цього злочину є авторське право і суміжні права, які регулюються Законом України «Про авторське право і суміжні права» Відповідно предметом порушення авторського права виступають твори літератури,… Обов'язкові ознаки цього предмету: 1) предмет злочину має бути для винного чужим; 2) має виражатися в об'єктивній…

Ст. 182 Порушення недоторканності приватного життя

Безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують недоторканність приватного життя. Предмет злочину — конфіденційна інформація про особу, яка може міститися у… До конфіденційних відносяться такі відомості, які складають особисту або сімейну таємницю особи, а також будь-які інші…

Тема: Злочини проти власності

План

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти власності.

2. Кримінально-правова характеристика окремих злочинів проти власності.

 

Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти власності.

Злочини проти власності передбачені 6 розділом Особливої частини (статті 185-198 КК України). Родовим об’єктом цих суспільно небезпечних діянь виступає право власності,… Для деяких злочинів проти власності характерним є додатковий безпосередній об’єкт (насильницький грабіж, розбій,…

Кримінально-правова характеристика окремих злочинів проти власності.

Ст. 185 Крадіжка

Безпосереднім об’єктом є право власності. Предметом злочину є чуже майно. Із об’єктивної сторони крадіжка є злочином із матеріальним складом. Тому для… 1) суспільно небезпечне діяння, що полягає у безоплатному, протиправному вилученні суб’єктом чужого майна і оберненні…

Ст. 186 Грабіж

Безпосередній об’єкт – право власності. Предмет злочину – чуже майно. Із об’єктивної сторони для грабежу характерно суспільно небезпечне діяння,… Частина 2 ст.186 КК України передбачає також насильницький грабіж, тобто відкрите заволодіння чужим майном, що…

Ст. 187 Розбій

Розбій – це двохоб'єктний злочин, де основний безпосередній об’єкт – право власності, а додатковий обов’язків – життя і здоров’я потерпілої особи. … Предметом злочину є чуже майно. Об'єктивна сторона розбою полягає в нападі. Напад при розбої завжди супроводжується насильством або погрозою…

Ст. 189 Вимагання

Основним безпосереднім об’єктом виступає право власності, а додатковим фізична і психічна недоторканість особи, життя, здоров'я, честь і гідність. … Предметом вимагання є не тільки майно, а й право на майно, а також дії… Потерпілими можуть бути: власник, особа, якій майно ввірене на законній підставі, близькі родичі цих осіб (батьки,…

Ст. 190 Шахрайство

Безпосереднім об’єктом є право власності. Предметом шахрайства є не тільки майно, але і право на майно. Об'єктивна сторона цього злочину виражається у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману чи…

Ст.194 Умисне знищення або пошкодження майна

Предмет злочину – чуже майно. Воно може бути рухомим і, на відміну від викрадення і заволодіння, нерухомим – будівлі, споруди, обладнання тощо.… Об'єктивна сторона цього злочину полягає у знищенні або пошкодженні чужого… Знищення чужого майна — це такий протиправний руйнуючий вплив на майно, внаслідок якого воно повністю втрачає свою…

Тема: Злочини у сфері господарської діяльності

План

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері господарської діяльності.

2. Кримінально-правова характеристика окремих злочинів у сфері господарської діяльності.

 

Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері господарської діяльності.

Об'єднуючи в самостійний розділ Особливої частини злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності, законодавець виходить із спільності їх… Безпосереднім об'єктом цих злочинів виступають конкретні суспільні відносини,… При вчиненні деяких злочинів у сфері господарської діяльності шкода заподіюється крім основного ще і додатковому…

Кримінально-правова характеристика окремих злочинів у сфері господарської діяльності.

Ст. 199 Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї

Безпосередній об'єкт цього злочину – суспільні відносини у сфері кредитно-грошової системи України, а також інших країн у разі підробки їх валюти.

Предмет цього злочину становлять: підроблені національна валюта України у вигляді банкнот або металевої монети; іноземна валюта; державні цінні папери; білети державної лотереї. Загалом, розміри підробок на кваліфікацію не впливають, однак, якщо мова іде про предмет у великих чи особливо великих розмірах, то відповідальність настає за ч.2 або 3 ст.199 КК України.

Об'єктивна сторона цього злочину може виражатися у одній із наступних альтернативних дій: виготовленні, зберіганні, придбанні, перевезенні, пересиланні, ввезенні в Україну з метою збуту, а також збуті зазначених вище предметів.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення діяння, незалежно від того чи настали будь-які наслідки.

Суб'єктивна сторона цього злочину – прямий умисел, поєднаний з метою збуту вказаних вище предметів. Відсутність такої мети виключає кримінальну відповідальність.

Суб'єкт злочину – будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

Частина 2 ст. 199 КК України передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі. Великий розмір, відповідно до примітки, має місце, якщо сума підробки у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Частина 3 ст. 199 КК України передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі. Особливо великий розмір, відповідно до примітки, має місце, якщо сума підробки у чотириста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Ст. 201 Контрабанда

Предмет цього злочину – товари, тобто будь-яка переміщувана через кордон продукція, в тому числі продукція, на яку поширюються права інтелектуальної… До предмета контрабанди також відносяться: історичні та культурні цінності,… Об’єктивна сторона контрабанди характеризується трьома альтернативними діями: 1) переміщення предметів через митний…

Ст. 205 Фіктивне підприємництво

Безпосередній об’єкт – встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності. Додатковим може бути встановлений порядок… Об'єктивна сторона цього злочину виражається у 1) створенні або 2) придбанні… Створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) полягає в його державній реєстрації. Дії винного мають…

Ст.218 Фіктивне банкрутство

Безпосередній об'єкт цього злочину – суспільні відносини в сфері виконання суб'єктами господарської діяльності своїх фінансових зобов'язань. Об'єктивну сторону цього злочину характеризують: 1) діяння у вигляді… Банкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити…

Ст. 225 Обман покупців та замовників

Потерпілими виступають тільки окремі громадяни (фізичні особи) – покупці і замовники. Предметом злочину є товари або відповідні кошти, в залежності від того, на… Об’єктивна сторона складу злочину полягає в діях, що набувають форми обмірювання, обважування, обрахування або іншого…

Тема: Злочини проти довкілля

План

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти довкілля.

2. Кримінально-правова характеристика окремих злочинів проти довкілля.

 

Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти довкілля.

Охорона довкілля є важливою функцією нашої держави. Кримінальний кодекс України встановлює відповідальність за найнебезпечніші правопорушення в… Злочини проти довкілля передбачені 8 розділом Особливої частини кримінального… Родовим об’єктом злочинів проти довкілля виступають суспільні відносини, які забезпечують охорону, раціональне…

Кримінально-правова характеристика окремих злочинів проти довкілля.

Ст. 236 Порушення правил екологічної безпеки

Основним безпосереднім об’єктом є екологічна безпека, а додатковим – життя особи або інші блага. Предметом злочину є підприємства, споруди, пересувні засоби та інші об’єкти у… Із об’єктивної сторони цей злочин характеризується сукупністю таких ознак:

Ст. 239 Забруднення або псування земель

Предметом злочину виступають землі. Із об’єктивної сторони даний склад злочину характеризується: 1) суспільно небезпечним діянням, що виражається в забрудненні або псуванні… 2) суспільно небезпечним наслідком, який полягає у створенні небезпеки для життя, здоров’я людей чи довкілля (ч.1),…

Ст.245 Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу

Предметом цього злочину є лісові масиви, зелені насадження навколо населених пунктів, вздовж залізниць або інші такі насадження, а також стерня,… З об'єктивної сторони злочин проявляється в знищенні або пошкодженні лісових… Обов’язковою ознакою є спосіб вчинення – вогнем чи іншим загально небезпечним способом (вибух, затоплення, обвал).

Ст.246 Незаконна порубка лісу

Предметом цього злочину є ліс, тобто дерева і чагарники в природному стані, які невідокремлені від коріння і зростають у всіх лісах, незалежно від… Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в незаконній порубці лісу, тобто… Даний склад злочину за структурою є формально-матеріальним, тобто в одній частині є закінченим з моменту вчинення…

Ст.248 Незаконне полювання

Предметом незаконного полювання є дикі звірі та птахи, які перебувають у стані природної волі та відносяться до так званого мисливського фонду.… Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в незаконному полюванні, тобто в… Полювання - це висліджування з метою здобичі, переслідування і сама здобич (відлов, відстріл диких звірів та птахів).…

Тема: Злочини проти громадської безпеки

План

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти громадської безпеки.

2. Кримінально-правова характеристика окремих злочинів проти громадської безпеки.

 

Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти громадської безпеки.

Родовим об’єктом цього злочину є громадська безпека, тобто загальний стан захищеності суспільства, а, зокрема, таких його цінностей як життя та… Цілий ряд злочинів проти громадської безпеки містить і додатковий… Деякі злочини 9 розділу як обов’язкову ознаку складу передбачають предмет злочину (незаконне поводження зі зброєю,…

Кримінально-правова характеристика окремих злочинів проти громадської безпеки.

Ст.255 Створення злочинної організації

Об'єктивна сторона цього злочину виражається в одній із наступних альтернативних дій: 1) створенні злочинної організації для вчинення тяжкого чи особливо тяжкого… 2) керівництві такою організацією;

Ст. 257 Бандитизм

Обов'язковими ознаками банди є: 1) наявність у ній декількох (трьох і більше) суб'єктів злочину; 2) стійкість;

Ст. 264 Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів

Об'єктивна сторона злочину – діяння у вигляді недбалого зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів; наслідок у вигляді загибелі людей або… Недбале зберігання може бути вчинене як шляхом дії, так і бездіяльності.… Із суб'єктивної сторони злочин в цілому характеризується необережністю, хоча, щодо самої дії або бездіяльності можлива…

Ст. 270 Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки

Об'єктивна сторона цього злочину полягає у діянні, що характеризується порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. Порушення… Відповідальність за ст. 270 настає лише тоді, коли порушення вимог пожежної… Обов’язковим також є і причинний зв'язок.

Тема: Злочини проти безпеки виробництва

План

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва.

2. Кримінально-правовий аналіз деяких злочинів проти безпеки виробництва.

 

Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва.

Родовим об’єктом злочинів проти безпеки виробництва є відносини, що забезпечують безпеку виробництва. Виробництво – це складна соціально-економічна і технічна, відносно замкнута… Безпека виробництва – це такий технічний стан, при якому нейтралізується можливість поражаючого впливу на людей, майно…

Кримінально-правовий аналіз деяких злочинів проти безпеки виробництва.

Ст. 271 Порушення вимог законодавства про охорону праці

Потерпілими від злочину можуть бути штатні працівники підприємства, тимчасові робітники та службовці, учні виробничого навчання, студенти, учні… Об’єктивна сторона характеризується чотирма ознаками: 1) діяння, яке полягає в порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці. Диспозиція…

Ст. 272 Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою

Під безпекою виконання робіт з підвищеною небезпекою слід розуміти такий стан, коли не заподіюється і не може бути заподіяна шкода внаслідок… Потерпілими від цього злочину можуть бути будь-які особи – як учасники… Із об’єктивної сторони злочин характеризується: 1) діянням у вигляді порушень правил безпеки під час виконання робіт з…

Тема: Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

План

1. Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

2. Кримінально-правовий аналіз деяких злочинів 11 розділу.

 

Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту

Головною ознакою, за якою транспортні злочини об'єднані в одну групу, є родовий об'єкт. Таким об'єктом є відносини, що забезпечують безпеку руху та… Безпосередні об'єкти окремих транспортних злочинів мають деякі особливості і… Деякі злочини цього розділу можуть бути вчинені із застосуванням насильства або погроз, або тягнуть настання суспільно…

Кримінально-правовий аналіз деяких злочинів 11 розділу

Ст. 277 Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів

Предметом злочину охоплюються: 1) шляхи сполучення (залізничне полотно, злітні смуги, канали, автомобільні… 2) споруди на них (пасажирські платформи, мости, тунелі, шлагбауми. підпірні стіни і ін.);

Ст. 278 Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна

Предметом злочину є пасажирський рухомий склад, повітряне, морське чи річкове судно. Об'єктивна сторона цього злочину полягає в угоні або захопленні зазначених… Захоплення – це протиправне заволодіння транспортним засобом будь-якою особою із застосуванням насильства чи погроз…

Ст. 279 Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства

Предметом злочину є: 1) транспортні комунікації (ч.1 ст. 279 КК України); 2) вокзали, аеропорти, порти, станції та інші транспортні підприємства,… Об’єктивна сторона полягає у: 1) блокуванні транспортних комунікацій; 2)… Блокування може здійснюватись у такі способи: 1) влаштування перешкод; 2) відключення енергопостачання; 3) інші…

Ст. 286 Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Під транспортним засобом слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші… Об'єктивна сторона цього злочину характеризується чотирма обов’язковими… Діяння (дія чи бездіяльність) полягає у порушенні правил безпеки руху або експлуатації транспорту. Порушення правил…

Ст. 287 Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації

Об'єктивна сторона цього злочину характеризується трьома обов’язковими ознаками: діянням, наслідками і причинним зв'язком між ними. Діяння (дія або бездіяльність) характеризується: 1) випуском в експлуатацію… Кримінальна відповідальність за таке діяння настає лише за умови, що це потягнуло наслідки, які прямо передбачені в…

Ст. 289 Незаконне заволодіння транспортним засобом

Відповідно до примітки ст. 289 КК України під незаконним заволодінням транспортним засобом слід розуміти вчинене умисно з будь-якою метою… Предметом злочину є транспортні засоби, перелік, яких закріплений в примітці… Із об’єктивної сторони злочин полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом. Заволодіння може здійснюватися…

Тема: Злочини проти громадського порядку і моральності

План

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти громадського порядку і моральності.

2. Кримінально-правова характеристика окремих злочинів проти громадського порядку.

3. Юридичний аналіз окремих злочинів проти моральності.

 

Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти громадського порядку і моральності.

Родовим об’єктом злочинів даної категорії виступають суспільні відносини, які забезпечують громадський порядок та моральні основи життя… Громадський порядок – це сукупність суспільних відносин, що забезпечують… Суспільна моральність – це погляди, уявлення і правила, що визначають поведінку, духовні та моральні якості, необхідні…

Кримінально-правова характеристика окремих злочинів проти громадського порядку.

Ст. 293 Групове порушення громадського порядку

Об'єктом цього злочину є громадський порядок у тій його сфері, що пов'язана з суспільними відносинами, які забезпечують обстановку суспільного… Особливість цього злочину полягає в тому, що він спричиняє суттєве порушення… Об'єктивна сторона цього злочину полягає в організації групових дій або в активній участі в таких діях. Під…

Ст. 294 Масові заворушення

Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є громадський порядок. Крім цього об'єкта при вчинені масових заворушень часто шкода заподіюється і… Об'єктивна сторона злочину виражається в організації масових заворушень чи… Організація масових заворушень полягає в підбурюванні тих людей, які стихійно зібралися, для масових виступів,…

Ст. 296 Хуліганство

Основним безпосереднім об'єктом хуліганства є громадський порядок, додатковим – здоров’я особи, громадська безпека, власність, авторитет органів… З об'єктивної сторони хуліганство являє собою суспільно небезпечну дію, що… Особлива зухвалість – це нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, які спричинили тілесні…

Юридичний аналіз окремих злочинів проти моральності.

Ст. 297 Наруга над могилою

Предметом злочину може бути могила, інше місце поховання, тіло померлого (останки, прах), урна з прахом, предмети, що знаходяться на (в) могилі, в… Об'єктивна сторона цього злочину виражена: 1) в нарузі над могилою, іншим… Наруга – це образливе ставлення, грубе знущання, демонстрація зневаги до відповідних предметів. Наруга може вчинятися…

Ст. 302 Створення або утримання місць розпусти і звідництво

Місцем розпусти визнається будь-яке приміщення або інше місце, спеціально підготовлене чи пристосоване для постійного або періодичного вчинення… З об'єктивної сторони цей злочин полягає в 1) створенні місць розпусти; 2)… Створенням місця розпусти будуть дії, завдяки яким певний об’єкт починає використовуватись для розпусти, наприклад,…

Ст. 303 Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією

Частини 2 і 3 ст. 303 КК України дещо конкретизують потерпілих осіб. Мова іде про особу, яка була в матеріальній або службовій залежності від… Із об’єктивної сторони злочин полягає в одній із наступних дій: 1) втягнення… Втягнення – це дії, внаслідок яких інша особа спонукається до певної поведінки. Втягнення полягає у впливі на…

Ст. 304 Втягнення неповнолітніх в злочинну діяльність

Потерпілим від цього злочину є неповнолітні особи – особи віком до 18 років. Об’єктивна сторона полягає у втягненні неповнолітніх у: 1) злочинну… Втягнення неповнолітнього в таку діяльність — це психічний чи фізичний вплив на нього, вчинений дорослою особою з…

Тема: Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення

План

1. Поняття, загальна характеристика та система злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення

2. Кримінально-правовий аналіз деяких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення.

 

Поняття, загальна характеристика та система злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення.

Відповідно до ст. 49 Конституції України кожний має право на охорону здоров'я. Держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя населення. Злочини, передбачені розділом XIII Особливої частини КК України, посягають на здоров'я населення, яке є родовим об'єктом цих злочинів.

Додатковими безпосередніми об’єктами можуть бути життя і здоров’я потерпілої особи, інтереси правосуддя, нормальне функціонування фінансово-кредитної системи, право власності, громадський порядок, суспільна моральність та ін.

Обов'язковою ознакою злочинів, що розглядаються (за винятком порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням – ст. 325 КК України), є наявність предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров'я людей. Вони виступають як предмети або як засоби вчинення цих злочинів. Такими предметами є: 1) наркотичні засоби; 2) психотропні речовини; 3) прекурсори; 4) аналоги наркотичних засобів та психотропних речовин; 5) снотворний мак і конопля; 6) отруйні і сильнодіючі речовини; 7) одурманюючі засоби; 8) мікробіологічні та інші біологічні агенти; 9) токсини; 10) допінг; 11) радіоактивно забруднені продукти та інша продукція; 12) рецепт на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин; 13) кошти, здобуті від незаконного обігу наркотичних засобів; 14) обладнання, призначене для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Ряд складів злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів в якості кваліфікуючих ознак передбачає вчинення незаконних дій, якщо їх предметом були особливо небезпечні наркотичні засоби і психотропні речовини, а також наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори у великих і особливо великих розмірах.

Об'єктивна сторона злочинів, що розглядаються, полягає в суспільно небезпечному і протиправному заподіянні шкоди здоров'ю населення.

Як правило, ці злочини вчинюються тільки шляхом дії, а деякі з них і бездіяльністю (наприклад, порушення правил зберігання і обліку наркотичних засобів, отруйних і сильнодіючих речовин, мікробіологічних та інших біологічних агентів або токсинів).

Склади злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів сконструйовані в основному як формальні (виключення складає заволодіння наркотичними засобами шляхом викрадення, привласнення, шахрайства і зловживання службовим становищем, який за структурою є формально-матеріальним). Водночас деякі злочини проти здоров'я населення мають матеріальні склади (статті 325-327 КК України), які передбачають два види наслідків: 1) створення загрози заподіяння шкоди здоров'ю населення і 2) фактичне заподіяння такої шкоди.

Окрім того, матеріальні склади мають і деякі злочини з кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками (наприклад, незаконне введення в організм наркотичних засобів, якщо воно заподіяло середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому або заподіяння йому смерті (частини 2 і 3 ст. 314 КК України), порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, якщо воно спричинило їх нестачу у великих розмірах (ч. 2 ст. 320 КК України), спонукання неповнолітніх до застосування допінгу, якщо воно заподіяло істотну шкоду здоров’ю або тяжкі наслідки (ч. 4 ст. 323 КК України).

Там, де закон передбачає матеріальні склади, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є причинний зв'язок.

Інколи обов’язковими із об’єктивної сторони є і інші ознаки. Зокрема, спосіб вчинення злочину (незаконне введення в організм наркотичних засобів будь-яким способом), місце вчинення злочину (незаконне публічне вживання наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних, культурних заходів) та інші.

Суб'єктивна сторона злочинів з формальним складом характеризується прямим умислом. Важливе значення для кваліфікації злочину при цьому має встановлення наявності або відсутності мети збуту наркотичних засобів, радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції та інших предметів. У більшості злочинів з матеріальним складом вина є тільки умисною (наприклад, викрадення, привласнення наркотичних засобів, заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовою особою своїм службовим становищем.). Разом з тим, для таких злочинів, як порушення правил поводження з біологічними агентами чи токсинами; заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування характерна необережна форма вини до наслідків, хоч самі дії (бездіяльність) у вигляді порушення правил, можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність. Інколи характерним є і мотив посягання (корисливий мотив при незаконній видачі рецепта на право придбання наркотичних засобів).

Суб'єкт цих злочинів як правило, загальний, тобто будь-яка осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Лише за викрадення (крадіжку, грабіж, розбій) і вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів передбачена відповідальність осіб, які досягли 14-річного віку. Водночас тільки спеціальним суб'єктом можливе вчинення таких злочинів, як заволодіння наркотичними засобами шляхом зловживання службовим становищем, незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів, порушення правил поводження з наркотичними засобами, отруйними і сильнодіючими речовинами, біологічними агентами чи токсинами.

Таким чином, злочини проти здоров'я населення – це передбачені кримінальним законом винні, суспільно небезпечні діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров'ю невизначеного кола осіб.

Частина 4 ст. 307 КК України, ч. 4 ст. 309 КК України і ч. 4 ст. 311 КК України закріплюють заохочувальні норми, які передбачають обов'язкове і безумовне звільнення особи від кримінальної відповідальності за наявності певних передумов та підстав (добровільна здача наркотичних засобів, звернення до лікувальної установи і початок лікування від наркоманії тощо).

В залежності від безпосереднього об'єкта, особливостей предмета та об'єктивної сторони усі злочини проти здоров'я населення, можна поділити на такі групи:

1) злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров'я населення;

2) злочини, пов'язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення;

3) злочини, пов'язані з незаконним вживанням наркотичних і одурманюючих засобів, а також допінгу;

4) інші злочини проти здоров’я населення.

Кримінально-правовий аналіз деяких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення.

Ст. 305 Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

Безпосереднім об’єктом злочину є встановлений з метою забезпечення охорони здоров’я населення порядок переміщення наркотичних засобів, психотропних… Обов'язковою ознакою злочину, що розглядається, є наявність предметів, що… З об'єктивної сторони контрабанда – це незаконне переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів…

Ст. 307 Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Об’єктом злочину є встановлений з метою захисту здоров’я населення порядок обігу наркотичних засобів або психотропних речовин.

Предметом злочину є: 1) наркотичні засоби; 2) психотропні речовини; 3) аналоги наркотичних засобів та психотропних речовин.

 

Об'єктивна сторона злочину полягає в одній із наступних альтернативних дій: 1) незаконне виробництво; 2) виготовлення; 3) придбання; 4) зберігання; 5) перевезення; 6) пересилання з метою збуту; 7) незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Для наявності складу злочину досить вчинення хоча б однієї із зазначених дій.

Під незаконним виробництвом слід розуміти виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів з використанням механізмів, промислових ліній і комплексів тощо. Причому виробництво передбачає систематичну, постійну злочинну діяльність, що здійснюється, як правило, на професійній основі і з професійним обладнанням.

Незаконне виготовлення – це будь-які дії, внаслідок яких були отримані наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги. Під виготовлення підпадають і дії з переробки, рафінування (очищення) з метою підвищення їх концентрації або наркотичного ефекту.

Придбання – це отримання наркотичних засобів або психотропних речовин у самого виробника або інших осіб (купівля, отримання в обмін, в рахунок сплати боргу, в дарування або позики, а також привласнення знайденого).

Під зберіганням слід розуміти фактичне володіння наркотичними засобами або психотропними речовинами (при собі, в приміщенні, в тайнику чи інших місцях). Причому для кваліфікації вчиненого не має значення, чи є винний власником чи ні, здійснюється зберігання тимчасово або постійно, а також місце зберігання.

Під зберігання підпадає також носіння наркотичних засобів і психотропних речовин.

Перевезення – це переміщення наркотичного засобу або психотропної речовини з одного місця в інше будь-яким транспортним засобом, по землі, воді або у повітрі.

Збут – це будь-яка форма передачі або реалізації наркотичних засобів або психотропних речовин, в результаті якої вони переходять у володіння і розпорядження інших осіб (продаж, дарування, обмін, передача і оплата в борг, і навіть введення ін'єкцій іншій особі тощо).

Збут є закінченим злочином з моменту передачі наркотичного засобу і психотропної речовини іншій особі, незалежно від того, розпорядилася вона ним чи ні.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, що поєднується із спеціальною метою збуту наркотичних засобів або психотропних речовин.

Суб'єкт цього злочину – загальний.

Частина 2 ст. 307 КК України передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308- 310, 312, 314, 315 і 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини.

Частина 3 ст. 307 КК України передбачає відповідальність за такі ж дії, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього.

Відповідно до ч.4 ст. 307 КК України, особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання.

Ст. 307 КК України за своїми об’єктивними і суб’єктивними ознаками схожа із статтею 309 КК України. Єдина відмінність між ними полягає у меті вчинення. Відсутність мети збуту зазначених вище предметів дає підстави кваліфікувати вчинене за статтею 309 КК України.

Ст. 310 Посів або вирощування снотворного маку чи конопель

Предметом злочину є насіння або рослини снотворного маку чи конопель. Кримінальна відповідальність за цією статтею настає лише у випадку, коли мав… Із об'єктивної сторони цей злочин полягає в незаконному посіві або вирощуванні… Посів – це дії, спрямовані на висів насіння рослин або розсади без належного дозволу на будь-яких земельних ділянках,…

Ст. 314 Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Частина третя цієї статті вказує на потерпілих осіб. Це, зокрема, неповнолітня особа, вагітна жінка або особа, яка перебуває в безпорадному стані. … З об'єктивної сторони злочин полягає в незаконному введенні будь-яким способом… Під незаконним введенням розуміють будь-які примусові дії, спрямовані на введення в організм іншої особи зазначених…

Ст. 315 Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

З об'єктивної сторони схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів – це дії винного, спрямовані на те, щоб збудити… Схиляння може бути вчинене тільки в формі активної дії і тільки щодо… Злочин вважається закінченим з початку вчинення дій, спрямованих на те, щоб збудити в іншої особи бажання вжити…

Тема: Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову і мобілізації

План

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову і мобілізації.

2. Кримінально-правовий аналіз деяких злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову і мобілізації.

 

Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову і мобілізації.

Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову і мобілізації передбачені 14 розділом Особливої частини кримінального закону України. До них відносять: 1) ст. 328 КК України – розголошення державної таємниці; 2) ст. 329 КК України – втрата документів, що містять державну таємницю; 3) ст. 330 КК України – передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави; 4) ст. 332 КК України – незаконне переправлення осіб через державний кордон України; 5) ст. 333 КК України – порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експертному контролю; 6) ст. 334 КК України – порушення правил міжнародних польотів; 7) ст. 335 КК України – ухилення від призову на строкову військову службу; 8) ст. 336 КК України – ухилення від призову за мобілізацією; 9) ст. 337 КК України – ухилення від військового обліку або спеціальних зборів.

Усі злочини цього розділу суттєво відрізняються між собою, оскільки вони не мають спільного родового об’єкта. Тут можна говорити про такі родові об’єкти, як режим державної таємниці, порядок перетинання державного кордону, порядок забезпечення призову і мобілізації.

Безпосередні об’єкти перелічених злочинів можуть співпадати із їх родовим об’єктом, а можуть і дещо конкретизуватися. Для деяких посягань властивий і додатковий безпосередній об’єкт (власність, громадська безпека, інші блага).

Характерною ознакою окремих злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову і мобілізації є предмет посягання (ст. ст. 328, 329, 330, 333 КК України). Такими предметами, зокрема, є: 1) відомості, що становлять державну таємницю, 2) матеріальні носії секретної інформації, 3) конфіденційна інформація, яка є власністю держави, 4) товари, що підлягають експертному контролю.

Абсолютна більшість злочинів 14 розділу сконструйовані як злочини із формальним складом (ст. ст. 328, 333, 336 КК України і ін.), які вважаються закінченими в момент вчинення суспільно небезпечного діяння. Стаття 329 КК України характеризується матеріальним складом, а, отже, цей злочин є закінченим з моменту настання передбачених в законі наслідків (втрата відповідних матеріальних носіїв інформації). Крім цього, наслідки характерні і для деяких кваліфікованих складів злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову і мобілізації (ч.2 ст. 328, ч.2 ст. 330 КК України). Тут мова іде про тяжкі наслідки для інтересів держави.

Злочини даного розділу можуть бути вчинені як шляхом активної дії (ст. ст. 328, 332 КК України), так і шляхом бездіяльності (ст. ст. 335, 336 КК України). Для деяких посягань властиві і альтернативні дії (організація переправлення, керівництво переправленням, сприяння переправленню).

Інколи обов’язковими із об’єктивної сторони є і інші ознаки. Зокрема, місце вчинення злочину (державний кордон України) або засоби вчинення злочину (повітряні судна).

Із суб’єктивної сторони злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову і мобілізації вчиняються, як правило, умисно, хоча в деяких випадках характерна і необережна форма вини (ст. 329 КК України).

Суб’єктом такого роду діянь може бути: 1) загальний суб’єкт, тобто особа, віком з 16 років (ст. 332 КК України); 2) спеціальний суб’єкт (особа, якій відомості, що містять державну таємницю були довірені або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, пілот повітряного судна, військовозобов’язані особи та ін.).

Таким чином, злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову і мобілізації – це винні (умисні або через необережність), суспільно небезпечні та протиправні діяння (дія або бездіяльність), що посягають на суспільні відносини, які покликані охороняти державну таємницю, зберігати недоторканість державних кордонів, забезпечити призов і мобілізацію, вчинені суб’єктом злочину.

В залежності від родового об’єкту усі злочини цього розділу можна розділити н три групи:

1. Злочини, що посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці чи конфіденційної інформації, яка є власністю держави.

2. Злочини, що посягають на недоторканість державного кордону та безпеку міжнародних польотів.

3. Злочини, що порушують порядок забезпечення призову і мобілізації.

Кримінально-правовий аналіз деяких злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову і мобілізації.

Ст. 328 Розголошення державної таємниці

Предметом цього злочину є відомості, що становлять державну таємницю, вичерпний перелік яких передбачений в Законі України «Про державну таємницю».… Об'єктивна сторона злочину, передбаченого в ч. 1 ст. 328 КК України, визначена… протиправне доведення їх до відома сторонніх осіб. Під сторонніми особами

Ст. 332 Незаконне переправлення осіб через державний кордон України

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в: 1) організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України; 2) керівництві такими… Організація незаконного переправлення – це дії, які виявляються у розробці… Керівництво переправленням – це активна діяльність щодо забезпечення самого переправлення під час його вчинення:…

Ст. 335 Ухилення від призову на строкову військову службу

Об'єктивна сторона виявляється в бездіяльності – ухиленні від призову на строкову військову службу, тобто в невиконанні загального обов'язку… Ухилення від строкової військової служби має місце у випадку, коли осо¬ба, яка… Поважними причинами неявки відповідно до п. 4 ст. 15 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову…

Тема: Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

План

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

2. Кримінальний-правовий аналіз окремих із злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

 

Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

Їх родовим об’єктом – є суспільні відносини, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та об’єднаннями громадян… Безпосереднім об’єктом – суспільні відносини які забезпечують нормальне… Досить часто характерним для цих злочинів є і додатковий безпосередній об’єкт (посягання на життя працівника…

Кримінальний-правовий аналіз окремих із злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.

Ст. 338 Наруга над державними символами

Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 338 КК України, є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України, а ч. 2 ст.… З об'єктивної сторони цей злочин виражається лише у публічній нарузі над… Публічний характер дій означає, що вони можуть бути вчинені як відкрито, так і таємно, але за умови, що згодом стануть…

Ст. 342 Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві

Основним безпосереднім об’єктом є суспільні відносини, які забезпечують нормальне функціонування представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовців, а додатковим – особиста недоторканість, здоров’я, воля, честь і гідність потерпілих осіб.

Потерпілими від цього злочину можуть бути 1) представники влади, 2) працівники правоохоронних органів, 3) члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, 4) військовослужбовці.

Із об'єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 342 КК України, полягає в опорі представникові влади під час виконання ним службових обов'язків, а ч. 2 – в опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов'язків щодо охорони громадського порядку. Виходячи із зазначеного, обов’язковою ознакою злочину є час його вчинення. Отже, для об'єктивної сторони необхідно, щоб опір виявлявся при виконанні зазначеними працівниками службових обов'язків або обов'язків з охорони громадського порядку. Для злочину не має значення, виконували ці особи свої службові обов'язки, перебуваючи безпосередньо на службі, чи діяли у межах своїх повноважень з власної ініціативи (наприклад, працівник міліції у вільний від роботи час намагається припинити злочин, а винний чинить опір).

Опір – це активна протидія виконанню представником влади службових обов'язків. При цьому дії того, хто чинить опір, можуть бути спрямовані безпосередньо проти особи представника влади (наприклад, винний перешкоджає слідчому пройти до однієї з кімнат квартири для проведення огляду місця події або обшуку) або проти предметів, необхідних для виконання цими особами своїх обов'язків (наприклад, винний знищує документ, який прокурор намагався вилучити).

Опір слід відрізняти від злісної непокори, тобто відмови від виконання неодноразово повторених законних вимог або розпоряджень працівника міліції під час виконання ним своїх службових обов’язків, яка тягне за собою адміністративну відповідальність.

Злочин вважається закінченим з моменту активної протидії.

Суб'єктивна сторона цього злочину – прямий умисел.

Суб'єкт цього злочину – будь-яка особа.

У частині 3 ст. 342 КК України встановлена відповідальність за опір, що поєднується з примушенням потерпілих осіб шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій.

Ст. 343 Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу

Потерпілим від цього злочину є працівник правоохоронних органів. З об'єктивної сторони втручання в діяльність працівника правоохоронного органу… Цей злочин є закінченим з моменту втручання в діяльність працівника правоохоронного органу незалежно від того, чи…

Ст. 345 Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу

Потерпілими від цього злочину можуть бути працівники правоохоронних органів та їх близькі родичі. Об'єктивна сторона цього злочину виражена у погрозі вбивством, насильством або… Поняття «у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків» передбачає погрозу потерпілому як під час, так і до або…

Ст. 348 Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця

Основним безпосереднім об’єктом є суспільні відносини, які забезпечують нормальне функціонування працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовців, а додатковим обов’язковим – життя потерпілих осіб.

Потерпілими від цього злочину можуть бути 1) працівник правоохоронних органів, 2) близькі родичі працівника правоохоронних органів, 3) член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, 4) військовослужбовець.

З об'єктивної сторони злочин полягає у посяганні на життя зазначених потерпілих осіб чи їхніх близьких родичів. Посягання завжди проявляється в одній із наступних форм: 1) умисне вбивство або 2) замах на умисне вбивство. В першому випадку має місце матеріальний склад злочину, який вважається закінченим з момент настання смерті потерпілої особи, а в другому – формальний (усічений) склад.

Форми і способи посягання на життя потерпілих для кваліфікації значення не мають. Однак, характерною є обстановка вчинення злочину. Це означає, що кримінальна відповідальність має місце лише тоді, коли посягання на зазначених осіб вчинено у зв'язку з їх службовою діяльністю або громадською діяльністю щодо охорони громадського порядку. Для складу злочину не має значення, чи знаходився потерпілий в цей момент при виконанні обов'язків чи ні (наприклад, був у відпустці).

Суб'єктивна сторона цього злочину – умисна вина. Обов’язковими є також мотив або мета вчинення (мета перешкодити діяльності потерпілої особи або мотив помсти за таку діяльність).

Суб'єктом цього злочину може бути особа, яка досягла 14-річного віку.

Ст. 354 Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації

Предмет цього злочину – це матеріальні блага та вигоди майнового характеру. Розмір незаконної винагороди повинен бути значним, тобто хоча б у два… Об'єктивна сторона цього злочину полягає в одержані працівником державного… Таким чином, даний склад злочину буде мати місце за наявності наступних ознак в їх сукупності: 1) одержана винагорода…

Ст. 356 Самоправство

Об’єктом злочину є встановлений законодавством порядок реалізації громадянами своїх законних прав та виконання обов’язків. Із об’єктивної сторони даний склад злочину є матеріальним, а тому для нього… Самовільне вчинення будь-яких дій – це здійснення особою свого дійсного або удаваного права чи вчинення інших дій…

Ст. 358 Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів

Предмет злочину: 1) посвідчення та інші документи, які видаються чи посвідчуються державними або громадськими підприємствами, установами,… Об'єктивна сторона цього злочину виражається в таких діях: 1) підробленні… Підроблення – це повне виготовлення фальшивого документа, схожого на справжній, а також зміна характеру чи змісту…

Тема: Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж, і мереж електрозв’язку

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних… 2. Кримінально-правовий аналіз окремих із злочинів у сфері використання…  

Кримінально-правовий аналіз окремих із злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж, і мереж електрозв’язку.

Cт.361 Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку

Безпосереднім об'єктом цього злочину є встановлений порядок використання ЕОМ (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж, мереж електрозв'язку і, зокрема, нормальна робота комп'ютерів, автоматизованих систем та комп'ютерних мереж. У певних випадках додатковим безпосереднім об'єктом цього злочину може виступати і право власності на комп'ютерну інформацію.

Предметом даного злочину можуть бути: електронно-обчислювальні машини (комп'ютери), у т. ч. персональні; автоматизовані системи; комп'ютерні мережі; мережі електрозв'язку.

Об'єктивна сторона злочину полягає у несанкціонованому втручанні в роботу комп'ютерів, автоматизованих систем чи комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку.

Втручанням у роботу комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку є, зокрема, проникнення до певного комп'ютера, системи чи мережі і вчинення після цього дій, які змінюють режим їх роботи або ж повністю чи частково припиняють таку роботу, а також застосування технічних пристроїв, здатних зашкодити роботі комп'ютера, системи чи мережі. Дії винної особи матимуть характер «несанкціонованого втручання» у разі їх вчинення без дозволу (згоди) відповідного

власника або уповноважених ним осіб.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного злочину є

наслідки у формі: витоку інформації; втрати інформації; підробки інформації; блокування інформації; спотворення процесу обробки інформації; порушення встановленого порядку маршрутизації інформації.

Під інформацією, про яку йдеться у даній статті КК України, слід розуміти комп'ютерну інформацію, тобто текстову, графічну чи будь-яку іншу інформацію (дані), яка існує в електронному вигляді, зберігається на відповідних носіях і може створюватись, змінюватись, використовуватись та передаватись з допомогою комп'ютера, а також будь-яку іншу інформацію, яка може передаватись каналами електрозв'язку.

Під витоком інформації слід розуміти ситуацію, коли внаслідок певних дій інформація в системі стає відомою чи доступною фізичним або юридичним особам, що не мають права доступу до неї, а під втратою інформації – ситуацію, коли інформація, яка раніше існувала в автоматизованій системі, перестає існувати для фізичних або юридичних осіб, які мають право власності на неї, в повному чи обмеженому обсязі.

Підробкою інформації є несанкціонована власником чи уповноваженою ним особою зміна інформації, яка зберігається в автоматизованій системі, а блокуванням інформації - дії, внаслідок яких унеможливлюється доступ до інформації в системі.

Спотворення процесу обробки інформації – це зміна будь-яких параметрів обробки інформації комп'ютером чи автоматизованою системою, внаслідок якої обробка інформації не дає результатів взагалі, дає неправильні результати або ж дає лише частину тих результатів, які можна було отримати до цієї зміни.

Порушенням встановленого порядку маршрутизації інформації слід вважати зміну режиму роботи мережі електрозв'язку, внаслідок якої відбувається зміна кінцевого або проміжних адресатів інформації, яка передається у цій мережі, а сама інформація потрапляє чи може потрапити у розпорядження особи, яка за умов нормальної роботи мережі не повинна була її отримати.

Злочин вважається закінченим з моменту настання будь-якого із зазначених вище наслідків.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини.

Суб'єктом злочину може бути будь-яка осудна особа, яка на момент його вчинення досягла 16-ти років.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 361 КК України) є вчинення його: а) повторно; б) за попередньою змовою групою осіб, а також в) заподіяння ним значної шкоди.

Ст. 361-1 Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут.

Предметом злочину визнаються шкідливі програмні та технічні засоби, призначені для несанкціонованого втручання в роботу, комп'ютерів,… 1) комп'ютерні віруси – комп'ютерні програми, здатні після проникнення до… 2) програми, призначені для нейтралізації паролів та інших засобів захисту комп'ютерних програм чи комп'ютерної…

Ст. 363 Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється.

Безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок експлуатації комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж та мереж електрозв'язку та захисту інформації, яка в них обробляється.

Об'єктивна сторона злочину може мати вид як дій, так і бездіяльності, якими порушуються відповідні правила.

Під правилами експлуатації комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж, мереж електрозв'язку слід розуміти будь-які правила, які регламентують користування відповідними машинами, системами чи мережами, проведення робіт з їх використанням, захист інформації, яка в них міститься, тощо. Правила експлуатації можуть встановлюватися відповідними підприємствами, установами, організаціями через видання наказів, розпоряджень, інших документів, в яких містяться такі правила.

Порушення правил експлуатації комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж, мереж електрозв'язку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється, визнаються злочинними лише у разі, коли їх наслідками було заподіяння значної шкоди, розмір якої визначено у примітці до ст. 361 КК України (100 і більше неоподаткованих мінімумів доходів громадян). При цьому шкода, яка має братись до уваги при кваліфікації злочину, може стати значною або як результат одного із допущених порушень, або як сукупний результат усіх допущених порушень.

Злочин вважається закінченим з моменту настання передбачених у законі суспільно небезпечних наслідків (матеріальний склад).

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується необережною формою вини. Ставлення до порушення відповідних правил може бути й умисним.,

Суб'єктом злочину – спеціальний, а саме особа, відповідальна за експлуатацію комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку. До числа таких осіб належать ті, хто відповідно до своїх трудових, службових обов'язків або на основі угоди з власником (адміністратором) комп'ютерів, відповідних систем чи мереж виконують роботу, пов'язану з підтриманням їх у робочому стані, оновленням, вдосконаленням комп'ютерів, комп'ютерної системи чи мережі, резервуванням інформації, її захистом, чи іншу подібну роботу, і зобов'язані при її виконанні дотримуватися встановлених правил експлуатації та правил захисту інформації.

 

Тема: Злочини у сфері службової діяльності

План

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері службової діяльності.

2. Кримінально-правовий аналіз окремих із злочинів в сфері службової діяльності.

3. Хабарництво: аналіз юридичних складів.

 

Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері службової діяльності.

Родовим об’єктом даної категорії злочинів виступають суспільні відносини, що забезпечують і регулюють зміст нормальної діяльності державного і… Безпосереднім об’єктом злочинів у сфері службової діяльності є правильна… Окремі із злочинів, що передбачені в 17 розділі Особливої частини кримінального закону крім основного безпосереднього…

Кримінально-правовий аналіз окремих із злочинів в сфері службової діяльності.

Ст.364 Зловживання владою або службовим становищем

Безпосереднім об’єктом є нормальна діяльність державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, окремої організації,… Об’єктивна сторона цього злочину містить у собі три обов’язкові ознаки: • використання службовою особою влади або службового становища всупереч інтересам служби, що виражається у певних діях…

Ст. 365 Перевищення влади або службових повноважень

Безпосередній об’єкт злочину аналогічний попередньому складу. Об'єктивна сторона цього злочину полягає: 1) в перевищенні влади або службових… Обсяг прав і повноважень службової особи визначається її службовою компетенцією, яка закріплюється у різних…

Ст. 366 Службове підроблення

Предметом цього злочину є офіційні документи, тобто та інформація, яка зафіксована у формі, передбаченій законом на будь-якому матеріальному носії… Офіційні документи повинні бути складені у відповідній формі і мати всі… Об'єктивна сторона підроблення може полягати в одній з таких альтернативних дій:

Ст. 367 Службова недбалість

Об'єктивна сторона недбалості характеризується: 1) невиконанням (бездіяльність) або неналежним виконанням (дія) службових… 2) настанням наслідків у вигляді істотної шкоди (ч. 1) або тяжких наслідків (ч. 2);

Ст. 368 Одержання хабара

Хабар як предмет цього злочину – це незаконна винагорода матеріального характеру, яка може являти собою майно (речі, цінності), право на майно… Послуги, пільги і привілеї, що не мають матеріального змісту, не можуть… Об'єктивна сторона злочину полягає в одержанні хабара в будь-якому вигляді. Способи одержання і давання хабара можуть…

Ст. 369 Давання хабара

Предмет давання і одержання хабара повністю співпадає. Хабар може передаватися в будь-якій формі – відкритій або завуальованій. Об'єктивна сторона цього злочину вичерпується самим фактом передачі хабара,… Давання хабара є закінченим злочином з моменту прийняття службовою особою хоча б його частини. Якщо запропонований…

Тема: Злочини проти правосуддя

План

1. Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти правосуддя.

2. Кримінально-правовий аналіз окремих злочинів проти правосуддя.

 

Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти правосуддя.

Родовим об’єктом такого роду посягань є суспільні відносини, що забезпечують здійснення правосуддя в державі. Іншими словами – це відносини,… Безпосередні об’єкт вказаних злочинів – суспільні відносини, пов’язані з… Деякі злочини проти правосуддя вимагають встановлення і додаткового безпосереднього об’єкта, оскільки їх вчинення…

Кримінально-правовий аналіз окремих злочинів проти правосуддя.

Cт. 371 Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою

Потерпілими від злочину є: підозрюваний, обвинувачений, підсудний, а також свідок і потерпілий. Із об’єктивної сторони цей склад злочину є формальним і вважається закінченим… Незаконним вважається вчинення вище перелічених дій не на підставі або не в порядку, що регламентується чинним…

Ст. 373 Примушування давати показання

Основним безпосереднім об’єктом є правосуддя в частині забезпечення процесуального порядку отримання доказів. Факультативним об’єктом є воля,… Потерпілим від цього злочину є особа, яка відповідно до КПК України може… Із об'єктивної сторони цей злочин полягає в незаконних діях, які є способом примушування особи давати показання під…

Ст. 374 Порушення права на захист

Основним безпосереднім об’єктом злочину є правосуддя в частині забезпечення конституційного права на захист. Додатковим безпосереднім об’єктом може… Потерпілими від злочину є: підозрюваний, обвинувачений, підсудний. З об'єктивної сторони цей злочин виражається: 1) у недопущенні чи ненаданні своєчасно захисника (наприклад, захисник…

Ст. 379 Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяж¬ного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням пра¬восуддя

Потерпілі – суддя, народний засідатель, присяжний або їх близькі родичі. Якщо мало місце посягання на життя судді Конституційного, Верховного суду… Об'єктивна сторона посягання полягає у вбивстві або замаху на вбивство судді,… Даний склад злочину в одній його частині є матеріальним, тобто вважається закінченим з моменту настання смерті…

Ст. 384 Завідомо неправдиве показання

Об'єктивна сторона цього злочину полягає у: 1) даванні завідомо неправдивого показання свідком чи потерпілим; 2) завідомо неправдивому висновку… Отже, вказані дії можуть бути вчинені під час провадження дізнання, досудового… В кримінальному процесі – джерелом доказів є показання свідка, потерпілого та висновок експерта. Показання – це…

Ст. 391 Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи

Об'єктивна сторона злочину полягає у злісній непокорі законним вимогам адміністрації виправної установи або в іншій протидії адміністрації такої… До представників адміністрації виправних установ, які мають право пред’являти… Під злісною непокорою вимогам адміністрації виправної установи слід розуміти відкриту відмову засудженого від…

Ст. 392 Дії, що дезорганізують роботу виправних установ

Обов’язковою ознакою цього складу є наявність потерпілої особи. Потерпілими тут можуть бути: 1) особи, які засуджені до позбавлення або обмеження… Із об'єктивної сторони злочин може бути вчинений в таких формах: 1)… Тероризування може проявитися у застосуванні насильства або погрозі його застосування, глумлінні та знущанні над…

Ст. 396 Приховування злочину

Об'єктивна сторона злочину полягає у заздалегідь не обіцяному приховуванні тяжкого або особливо тяжкого злочину. Вона охоплює активні дії по… На відміну від заздалегідь обіцяного приховування злочину, при якому обіцянка… Відповідальність за заздалегідь не обіцяне придбання або отримання, зберігання чи збут майна, завідомо одержаного…

Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти встановленого порядку несення військової служби.

Військові злочини передбачені 19 розділом Особливої частини КК України (статті 401-435). Військовими злочинами, згідно зі ст. 401 КК України, визнаються злочини проти… Родовим об'єктом військових злочинів є встановлений порядок несення або проходження військової служби, під яким…

Кримінально-правовий аналіз окремих військових злочинів

Ст. 402 Непокора

Безпосереднім об'єктом є порядок підлеглості і військової честі. З об'єктивної сторони цей злочин вчиняється шляхом відкритої відмови виконати… Наказ – обов'язкова для виконання вимога начальника про вчинення або не вчинення підлеглим певних дій по службі. Він…

Ст. 408 Дезертирство

Безпосереднім об'єктом є порядок проходження військової служби. З об'єктивної сторони дезертирство може бути вчинено як шляхом самовільного… Закінченим злочин вважається з моменту, коли суб'єкт залишив військову частину або місце служби, а також не з'явився…

Ст. 429 Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю

Об'єктивна сторона цього злочину полягає в самовільному залишенні поля бою під час бою або у відмові під час бою діяти зброєю. Залишення поля бою –… Відмова діяти зброєю виражається в припиненні застосування зброї під час бою.… Суб'єктивна сторона цього злочину – прямий умисел. Мотив, як правило, – боягузтво або легкодухість, але можуть бути й…

Ст. 432 Мародерство

Предметом злочину є тільки приватне майно (гроші, інші цінності) вбитих чи поранених, незалежно від того до чиєї армії останні належать. Зброя,… Об'єктивна сторона мародерства виражається у викраденні на полі бою речей, що… Під речами розуміють предмети обмундирування та особисті речі вбитого або пораненого (годинник, гроші тощо).…

Тема: Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

План

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

2. Кримінально-правовий аналіз окремих злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

 

Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Характерною ознакою злочинів даного розділу є те, що вони не мають спільного родового об’єкту. Такими об’єктами є: 1) мир, 2) безпека людства і 3)… Мир – це становище, що характеризується відсутністю ворожнечі, відкритих… Безпека людства – це стан, за якого відсутня загроза війни, екологічної катастрофи чи інших дій, наслідком яких може…