ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІ

істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо автоматичного розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності та підвідомчості справ, необґрунтованого вжиття заходів забезпечення позову, безпідставне надання терміну для усунення строків позовної заяви та її повернення;

невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого Законом;

порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема щодо відводу чи самовідводу;

систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя. Поведінка судді розглядається на службі в суді і за ним.

Щодо поведінки судді в суді, то підставами для притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути:

порушення обов'язків безсторонності (несамоусунення від слухання справи, коли виникає конфлікт інтересів);

порушення обов'язків добропристойності в стосунках із сторонами, їх представниками, свідками, колегами, (наприклад втручання в роботу іншого судді);

порушення закону в зв'язку із кричущою недбалістю або невисловлення своєї думки в письмовій формі, коли цього вимагає закон або висловлення своєї думки без наведення фактів, які змусили суддю ухвалити таке рішення;

неодноразові або необґрунтовані затримки в ухваленні рішення або здійснення інших дій, які стосуються виконання судових функцій, будь-яке інше нехтування своїми обов'язками;

участь у діяльності, несумісній з обов'язками судді, передоручення виконання своєї роботи іншій особі, позапроцесуальне внесення змін і доповнень у судові рішення, будь-яка інша поведінка, яка компрометує безсторонність або добропристойність судової системи.

Що стосується поведінки суддів поза судом, то до цього відноситься використання посади судді з метою одержання неправомірних переваг, дружні стосунки із сторонами у справах різних юрисдикцій, участь у позасудовій діяльності на яку не було дано згоди з боку уповноваженого на те органу чи посадової особи, будь-яка інша діяльність чи поведінка яка загрожує втратою довіри до судової системи, принижує її честь та гідність.

розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

неподання, або несвоєчасне подання для ознайомлення декларації про майновий стан, відображення в ній завідомо неправдивих відомостей.

Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь при ухваленні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення норм права чи несумлінного ставлення до службових обов'язків, що потягло за собою істотні наслідки.

Статтею 84 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” визначено право ініціювати питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, а саме звертатися зі скаргою (заявою) щодо неправомірних дій судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. Для цього Вища кваліфікаційна комісія суддів України затвердила на своєму офіційному веб-порталі зразок скарги (заяви) щодо неналежної поведінки судді, який може використовуватися для повідомлення Вищій кваліфікаційній комісії суддів України відомостей про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді. Названа норма закону також застерігає суб'єктів звернення від зловживання правом звернення до ВККСУ. До цього поняття Закон відносить ініціювання питання відповідальності судді без достатніх на те підстав, а також використання такого права як засобу тиску на суддю у зв'язку із здійсненням ним правосуддя. Останнє, у разі доведеності факту, буде вважатися впливом на суддю, а відтак порушенням конституційних гарантій його правового статусу. Окрім того, цей Закон застережує, що дисциплінарна справа щодо судді не може бути порушена за анонімними заявами та повідомленнями. Отже звернення до ВККСУ зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді має, окрім іншого, відповідати вимогам Закону України “Про звернення громадян” (Зразок додається). Скарга (заява) оформлена без дотримання вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніше як через десять днів від дня її надходження. Виконавши всі вимоги заявник вправі знову звернутись до ВККСУ в межах строку, визначеному законом (дисциплінарне стягнення до судді, відповідно до частини 4 статті 87 Закону, застосовується не пізніше шести місяців з дня відкриття ВККСУ провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці).

Дисциплінарне провадження щодо судді, як передбачено статтею 85 Закону, здійснюють:

Вища кваліфікаційна комісія суддів України – щодо місцевих та апеляційних судів;

Вища рада юстиції – щодо суддів спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України. З метою забезпечення неупередженого, об'єктивного розгляду питань про дисциплінарну відповідальність суддів ці органи повинні у своїй діяльності бути незалежними, самостійними і здійснювати свої повноваження виключно на підставах, у межах та порядку, передбачених Конституцією України, цим Закону та Законом України “Про Вищу раду юстиції”.

Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюється у певному порядку, передбаченому статтею 86 цього закону, а саме:

1. Здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (стаття 86 Закону)

Відповідно до вимог частини 3 статті 94 Закону для здійснення перевірки даних щодо наявності підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у ВККСУ діє автоматизована система визначення члена комісії, який проводитиме таку перевірку.

Член ВККСУ або за його дорученням дисциплінарний інспектор, який до нього закріплений, попередньо аналізують заяву (скаргу) про неправомірні дії суддів з метою виявлення підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

За результатами перевірки дисциплінарний інспектор складає проект висновку, який доповідає члену ВККСУ. Останній в залежності від мотивів складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки та пропозицію про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок члена ВККСУ та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд до Комісії.