Основні типи сучасних виборчих систем. - раздел Право, Особливості КП як галузі права. Конституційне та державне право Порядок Організації Підготовки І Проведення Виборів, Значною Мірою — Їх Резул...
Порядок організації підготовки і проведення виборів, значною мірою — їх результати залежать від того, якою є виборча система. Виборча система — це встановлений законодавством спосіб голосування, визначення його результатів і розподілу депутатських мандатів. Є багато різновидів виборчих систем, які можуть бути зведені до трьох основних типів: мажоритарна, пропорційна і змішана виборчі системи.
За мажоритарної виборчої системи (від фр. majorité — більшість) виборці голосують за окремих кандидатів, а обраними вважаються ті з них, які отримали більшість голосів. Ця більшість може бути абсолютною, відносною або кваліфікованою, залежно від чого розрізняють мажоритарні виборчі системи абсолютної, відносної і кваліфікованої більшості. Вибори до представницьких органів влади зазвичай відбуваються в одномандатних виборчих округах, у кожному з яких обирається один депутат.
За мажоритарної виборчої системи абсолютної більшості обраним вважається той кандидат, який отримав у виборчому окрузі абсолютну більшість голосів виборців, тобто щонайменше п'ятдесят відсотків плюс один голос. В одних випадках така більшість визначається від числа громадян, внесених до списків виборців, в інших — від числа тих громадян, які взяли участь у голосуванні. Якщо жоден кандидат не набирає абсолютної більшості голосів, що буває найчастіше, то проводиться другий тур виборів, у якому
беруть участь тільки ті два кандидати, що набрали у першому турі найбільшу кількість голосів. У другому турі обраним вважається той кандидат, який набрав відносну більшість голосів, тобто більше, ніж його суперник. Іноді для обрання у другому турі потрібна не відносна, а абсолютна більшість голосів. За мажоритарною системою абсолютної більшості зазвичай обирається президент у президентський і змішаній республіках, рідко — депутати представницьких органів влади.
За мажоритарної виборчої системи відносної більшості обраним вважається той кандидат, який отримав у виборчому окрузі відносну більшість голосів виборців, тобто більше, ніж решта кандидатів, кожен окремо. Ця система не передбачає проведення другого туру виборів. Найчастіше вона використовується для обрання депутатів представницьких органів влади, рідко — для обрання президента країни.
За мажоритарної виборчої системи кваліфікованої більшості для перемоги потрібно отримати не менше заздалегідь встановленої законом частки голосів, яка може становити, наприклад, тридцять або сорок відсотків, але зазвичай перевищує половину і становить 2/3, 3/5, 3/4 тощо всіх голосів. Залежно від того, якою є встановлена законом більшість, розрізняють абсолютну (понад половину) і відносну (менше половини) кваліфіковану більшість. Якщо у першому турі жоден із кандидатів не набрав кваліфікованої більшості голосів, то проводиться другий тур виборів, у якому
вимоги до більшості можуть знижуватися. Іноді передбачається можливість проведення більше двох турів виборів. Така система застосовується зазвичай для обрання парламентом президента у парламентарній республіці.
Із трьох різновидів мажоритарної виборчої системи на виборах до представницьких органів влади найчастіше застосовується мажоритарна система відносної більшості.
Мажоритарна виборча система сприяє двопартійності і усуває від парламентської діяльності менш впливові партії, не сприяє їх розвиткові.
За пропорційної виборчої системи, або системи пропорційного представництва, виборці голосують за списки кандидатів у депутати від політичних партій, а депутатські мандати у представницькому органі влади отримуються партіями пропорційно до кількості поданих за них голосів. Вибори проводяться або в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, або у багатьох багатомандатних виборчих округах, що зазвичай територіально збігаються з адміністративно-територіальними одиницями.
Кількість мандатів від кожного виборчого округу визначається залежно від чисельності його населення або від чисельності виборців. Партії висувають окремий список своїх кандидатів у депутати в кожному окрузі. Для визначення результатів голосування в окрузі вираховується виборча квота — найменша кількість голосів, необхідна для отримання одного депутатського мандата. Виборча квота визначається діленням кількості поданих по виборчому округу голосів на кількість мандатів в окрузі. Розподіл мандатів між партіями здійснюється діленням кількості отриманих кожною із них голосів на виборчу квоту. Скільки разів виборча квота вкладається в кількість отриманих партією голосів, стільки мандатів вона отримує.
Розподіл мандатів всередині партійного списку кандидатів здійснюється
відповідно до того порядку, в якому прізвища кандидатів розташовані у списку. Пропорційна виборча система використовується на виборах до представницьких органів як державної влади, так і місцевого самоврядування, передусім — у країнах з парламентарними формами правління.
Пропорційна виборча система сприяє становленню, в країні багатопартійності, структурованості парламенту і є найефективнішою за парламентарних форм правління — у парламентарній республіці чи парламентарній монархії, але тільки за умови, що за неї до парламенту потрапляють небагато найвпливовіших партій
Щоб мінімізувати недоліки і використати переваги мажоритарної і пропорційної виборчих систем у деяких країнах застосовується змішана виборча система, яка є поєднанням мажоритарної і пропорційної систем. За змішаної виборчої системи одна частина депутатів парламенту чи іншого представницького органу обирається за мажоритарною виборчою системою, а друга частина — за пропорційною. При голосуванні виборець отримує два бюлетені, одним з яких він голосує за окремого кандидата, а другим — за
партійний список кандидатів. У деяких країнах із двопалатним парламентом одна палата обирається за мажоритарною системою, а інша — за пропорційною. У такому разі мажоритарна виборча система найчастіше застосовується для формування верхньої палати, яка складається з представників суб'єктів федерації або адміністративно-територіальних одиниць. Змішана виборча система у разі формування за нею однопалатного парламенту чи нижньої палати двопалатного парламенту може поєднувати не переваги, а недоліки мажоритарної і пропорційної виборчих систем, що залежить від типу партійної системи, величини виборчого бар'єру, особливостей виборчих блоків політичних партій та інших чинників,
у тому числі політичної культури суспільства і передусім політичної еліти.
Все темы данного раздела:
Особливості КП як галузі права. Конституційне та державне право.
Конституційне право розглядається у трьох аспектах: як галузь права, як наука і як навчальна дисципліна. Як галузь права воно є системою юридичних норм, що регулюють певний вид суспільних відноси
Предмет і методи науки КП.
Конституційне право як складова правової системи держави є об'єктом дослідження спеціальної юридичної науки, яка називається наукою конституційного права. Ця наука досліджує конкретний зміст як
Система конституційного права
Систему галузі конституційного права складають конституційні принципи, конституційно-правові норми і конституційно-правові інститути. Конституційні принципи — це закріплен
Система конституційного права
Систему галузі конституційного права складають конституційні принципи, конституційно-правові норми і конституційно-правові інститути. Конституційні принципи — це закріплен
Види джерел конституційного права.
Джерела конституційного права – форми закріплення і зовнішнього вияву норм конституційного права .
Джерела конституційного права розрізняються залежно від мо
Сутність і поняття конституції
Головним джерелом конституційного права в більшості країн є конституція В основі державного правління і наявності конституційного права лежить ідея конституціоналізму – це ідея держ правління, що ґ
Спільні риси конституцій та особливості їх прояву в різних країнах.
За того, що конституції закріплюють засади організації суспільного життя, визначають організацію і функціонування державної влади та основи взаємовідносин держави і особи вони мають низку інших
За формою
-писані. Конституція - єдиний акт або система із кількох актів. Як єдиний акт, конят є певним чином кодифікованим збірником норм, що має назву, чітку структуру, приймається у встановленому порядку,
За способом внесення змін і доповнень
-жорсткі. жорсткі конституції змінюються і доповнюються в особливому порядку, складнішому, ніж звичайна законодавча процедура. порядок зміни і доповнення конституції встановлюєть
Структура конституцій.
Писані конс у форм єдиного акта мають більш-менш однакову структуру, основними елементами якої є преамбула, основна частина, прикінцеві і перехідні положення.
Преамбула ( від. Лат. Preambu
Основні способи прийняття конституцій
конституції приймаються і змінюються в особливому порядку, більш складному, ніж звичайна законодавча процедура. Політична практика напрацювала низку способів прийняття конституцій
Порядок внесення змін і доповнень до конституцій.
За способом внесення змін і доповнень конституції поділяються на жорсткі, гнучкі і змішані. Жорсткіконституції змінюються і доповнюються в особливому порядку, складнішому, ніж звич
Суверенітет як принцип конституційної теорії та практики.
Суверенітет (фр. souveraineté -самостійність, верховна влада) — верховенство і незалежність політичної влади. Розрізняють кілька видів С: С. державний — верховенство влади держави на її те
Конституційно-правові засоби безпосередньої реалізації народного суверенітету.
Народний суверенітет – це повновладдя народу, верховенство його влади в держ. Принцип народного суверенітету означає визнання народу єдиним джерелом і верховним носієм влади в держ.
Консти
Референдум як засіб прямої демократії та його різновиди.
Референдум — це всенародне волевиявлення з важливого державного або суспільного питання. Інститут референдуму від початку його виникнення сприймався
як найважливіший засіб безпосередньої д
Вибори як форма реалізації народного суверенітету.
У науці конституційного права під виборами розуміється спосіб формування шляхом голосування органів державної влади та органів місцевого самоврядування. За допомогою виборів народ
Стадії виборчого процесу.
Виборчий процес — це законодавчо встановлений порядок організації підготовки і проведення виборів. Виборчий процесс є функціональним аспектом виборчої системи складається з наступних етапів (стадій
Виборчі комісії бувають
- постійними і
- тимчасовими (створюються лише на час виборів).
У багатьох країнах (Великобританії, Італії, Франції та ін.) роль центральної виборчої комісії виконує міністерство
Конституційні принципи демократії.
У буквальному розумінні демократія ( гр. народ і влада) означає «народовладдя». У цьому полягає сутність демократії. Поняття демократії в суспільних науках визначається по-різному. У науці конститу
Економічні і соціальні відносини як суб’єкти конституційного регулювання.
Основний зміст економічного життя суспільства становлять багатоманітні економічні відносини — суспільні відносини, що складаються з приводу власності на засоби виробництва,
Конституційні засади духовного життя суспільства
Основний зміст духовного життя суспільства становлять соціокультурні відносини. Соціокультурні (духовно-культурні) відносини — це суспільні відносин
Поняття і принципи конституційного статусу особи.
Правовий статус (від лат. status - становище) - це встановлена нормами права сукyпність прав, обов'язків і відповідальності його суб'єктів - громадян, організацій, установ тощо. Щодо правового с
Сутність громадянства. Громадянство і підданство.
Зrідно з ідеєю rромадянства вільні і рівні в правах люди не перебувають у феодальній залежності від держави, а є їі партнерами Держава і громадлни зв' язані взаємними зобов' язаннями. Відповідно г
Способи набуття громадянства.
За звичайних умов громадянство набувається одним із ДВОХ ОСНОВНИХ способів - в порядку філіації і шляхом натуралізації.
Філіація (від лат. filius - син) - це набуття громадянства за народ
Подвійне громадянство і без громадянство.
Подвійне громадянство – це перебування особи одночасно в громадянстві двох держав, таку особу ще називають біпатритом, біполідом, . Б. найчастіше є результатом неоднакового вирішення законодавст
Конституційні права і свободи особи та їх класифікація.
Інститут прав і свобод особи є одним із двох головних інститутів загального інституту конституційного статусу особи поряд з інститутом громадянства. Право є системою встановлених{ або санкціонован
Особисті права і свободи.
Особисті права і свободи - це сукупність прав і свобод, що належать людині від народження і не залежать від її громадянства. Особисті права і свободи називають також громадянським
Економічні та соціально-економічні права і свободи особи.
Економічні права і свободи - це сукупність конституційних прав і свобод, що визначають юридичні можливості людини в економічній сфері суспільного життя. Економічні права і свободи покликані гарант
Соціальні права і свободи особи
Соціальні права і свободи — це сукупність конституційних прав і свобод, що визначають юридичні можливості людини претендувати на отримання від держави за певних умов матеріальних благ. За своєю сут
Політичні права і свободи особи.
Політичні права і свободи –це сукупність конституційних прав і свобод, що визначають юр можливості громадян брати участь у громадському і політичному житі держави .
Конституційні обов`язки особи
На відміну від прав і свобод обов'язкам особи в конституціях приділяється значно менше уваги. У теорії і практиці конституціоналізму ставлення до
конституційних обов'язків та їх взаємозв'я
Види гарантій конституційних прав і свобод.
Гарантії конституційних прав і свобод — це чинники, що забезпечують реальне здійснення в країні конституційно проголошених прав і свобод людини і громадянина. Навіть найдокладніше закріплен
Поняття форми держави та його використання у конституційному праві.
форма держави –сукупність загальних ознак держави, зумовлена інституціональними, територіальними і функціональними способами організації влади.
Інституціональними способам
Федерація — це союзна держава, територія якої складається з державних утворень, наділених юридичною і певною політичною самостійністю.
Федеративна форма закріплюється в конституції через 3 ознаки:
1. використання терміну «федеративна», «союзна»
2. перерахування в конституції усіх суб’єктів федерації
3. р
Особливості основних форм державного правління.
Форма державного правління — це спосіб організації державної влади, зумовлений принципами формування і взаємовідносин вищих органів держави— глави держави, парламенту, уряду. Визначальною ознакою ф
Монархія як форма державного правління та її різновиди.
Монархія (гр. monarchia — єдиновладдя, від monos — один і arche — влада) — це форма державного правління, за якої главою держави є монарх, що отримує владу в порядку престолонаслідування і здійснює
Парламентарна республіка як форма державного правління.
Парламентарна республіка характеризується формальним
верховенством парламенту в системі організації державної влади
Основними ознаками парламентарної республіки є:
1. обр
Президентська республіка як форма державного правління.
Президентська республіка характеризується тим, що обраний на загальних виборах президент юридично і фактично є главою держави і главою виконавчої влади. Основними ознаками президентської республіки
Змішана республіканська форма державного правління.
Змішана республіканська форма правління (змішана республіка) характеризується поєднанням елементів президентської і парламентарної республік. Основними ознаками змішаної республіки є:
- об
Поняття суперпрез, монократичної, та ряд респ
Суперпрезидентська республіка характеризується домінуванням президента в системі організації державної влади. В суперпрезидентській республіці відсутній баланс гілок влади, повнова
Поняття суперпрез, монократичної, та ряд респ
Суперпрезидентська республіка характеризується домінуванням президента в системі організації державної влади. В суперпрезидентській республіці відсутній баланс гілок влади, повнова
Основні форми державного устрою.
Форма державного устрою — це спосіб територіальної організації держави, що визначається принципами взаємовідносин держави як цілого і її територіальних складових.
форма державного устрою
Федерація — це союзна держава, територія якої складається з державних утворень, наділених юридичною і певною політичною самостійністю
характерні ознаки:
1. Територія федеративної держави в політико-адміністративному плані не є єдиним цілим. Вона складається з територій суб'єктів федерації. Суб'єкти феде
Конфедерація — це форма союзу держав, за якої держави зберігають свій суверенітет у повному обсязі
1) конфедерація утворюється на основі відповідних договорів;
2) суб'єкти конфедерації мають право вільного виходу з неї;
3) суверенітет у конфедерації належить державам, які вхо
Унітаризм як форма державного устрою.
Унітарною (франц. unitaire — єдиний, від лат. unitas — єдність) є така держава, територія якої складається з адміністративних або політико-адміністративних одиниць.
Політи
Федерація — це союзна держава, територія якої складається з державних утворень, наділених юридичною і певною політичною самостійністю
характерні ознаки:
7. Територія федеративної держави в політико-адміністративному плані не є єдиним цілим. Вона складається з територій суб'єктів федерації. Суб'єкти феде
Федерація — це союзна держава, територія якої складається з державних утворень, наділених юридичною і певною політичною самостійністю
характерні ознаки:
7. Територія федеративної держави в політико-адміністративному плані не є єдиним цілим. Вона складається з територій суб'єктів федерації. Суб'єкти феде
Конфедерація — це форма союзу держав, за якої держави зберігають свій суверенітет у повному обсязі
1) конфедерація утворюється на основі відповідних договорів;
2) суб'єкти конфедерації мають право вільного виходу з неї;
3) суверенітет у конфедерації належить державам, які вхо
Політичний режим як форма держави та його основні ознаки.
Політичний режим — це система методів і засобів здійснення політичної
влади в державі. На відміну від державного режиму, який характеризує
здійснення тільки державної влади, політ
Особливості різних типів політичних режимів.
За відмінностями між цими ознаками розрізняються різні типи політичних режимів. Найпоширенішим є поділ політичних режимів на демократичні (парламентаризм; президенціалізм) й недемократичні. Останні
Особливості конституційного статусу глав держави.
Глава держави — це конституційний орган і водночас вища посадова особа держави, яка вважається верховним представником держави і, як правило, носієм виконавчої влади. У мона
Конституційний статус глави держави у країнах з монархічною формою правління
Монарх є одноособовим главою держави, який отримує владу в порядку престолонаслідування і здійснює її за власним правом довічно. Монарх вважається джерелом усієї державної вла
Основні системи престолонаслідування
ПРЕСТОЛОНАСЛІДУВАННЯ - перехід влади монарха від одного представника правлячої династії до іншого у встановленому законом порядку. П. є одним із найважливіших елементів монархічної системи прав
Порядок заміщення поста глави держави.
Як уже зазначалось, влада монарха юридично не походить ні від народу, ні від якого-небудь іншого державного і органу. Вона є спадковою — переходить від одного представника п
Особливості конституційного статусу президента в парламентарній республіці
Конституційний статус глави держави — це встановлена нормами конституції сукупність його функцій, повноважень і форм відповідальності. Незалежно від форми державного правління, формальних і реаль
Конституційний статус президента у республіці змішаного типу
Конституційний статус глави держави — це встановлена нормами конституції сукупність його функцій, повноважень і форм відповідальності. Незалежно від форми державного правління, формальних і реаль
Поняття парламенту та парламентаризму.
За своєю сутністю законодавча влада є сукупністю повноважень із видання законів. Це загальне визначення законодавчої влади потребує конкретизації через з'ясування поняття з
Порядок формування парламентів
ФОРМУВАННЯ ПАРЛАМЕНТУ - заміщення мандатів у парламенті (палаті). Порядок Ф. п. значною мірою залежить від його структури. Однопалатні парламенти і нижні палати двопалатних парламентів майже завж
Структура парламентів та їх палат
Способи формування парламентів, основні елементи їх структури, порядок прийняття законів встановлюються конституціями. Внутрішня організація і порядок діяльності парламентів докладно визначаються
Назва парламентів, їх кількісний склад та строки повноважень
Парламент (від фр. parler — говорити) — це представницький орган законодавчої влади держави. У деяких державах представницькі
Комісії ( комітети) як елементи структури парламентів.
Парламентські комітети є найважливішими елементами структури парламенту. Їх основною функцією є попередній розгляд законопроектів та проектів інших актів, що приймаються парламент
Парламентські фракції, їх формування та внутрішня організація.
Парламентська (депутатська) фракція — це об'єднання парламентаріїв на основі їхньої партійної належності. Парламентські фракції зазвичай формуються із членів однієї політичної партії, представлено
Компетенція парламентів
Компетенція парламенту — це сукупність юридично встановлених функцій і повноважень парламенту, що визначають його місце в системі державних органів. Іноді до компетенції парл
Парламентський контроль за діяльністю уряду
ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КОНТРОЛЬ — контроль парламенту за діяльністю державних органів, установ і посадових осіб. П. к. є однією із найважливіших функцій парламенту. Функція контролю та зумовлені нею по
Конституційні принципи правового статусу парламентарів
Загальна назва особи, яка на тій чи тій підставі є членом парламенту, — «парламентарій». Підставами членства у парламенті можуть бути обрання, призначення, обіймання певної пос
Парламентський індемнітет та імунітет
Загальна назва особи, яка на тій чи тій підставі є членом парламенту, — «парламентарій». Підставами членства у парламенті можуть бути обрання, призначення, обіймання певної пос
Права та обов’язки депутата парламенту і підстави припинення його повноважень
Складовими правового статусу парламентаріїв є їхні права та обов'язки, що у загальному вигляді визначаються в конституціях і конкретизуються у законах про статус парламентар
Основні стадії законодавчого процесу в парламенті.
Головною функцією парламентів є законотворчість. Порядок діяльності парламенту та інших суб'єктів влади зі створення закону і введення його в дію називається законодавчим процесом.
Промульгація як стадія законодавчого процесу
Головною функцією парламентів є законотворчість. Порядок діяльності парламенту та інших суб'єктів влади зі створення закону і введення його в дію називається законодавчим процесом.
Особливості Законодавчого процесу в умовах двопалатної системи
В умовах двопалатних парламентів законодавчі функції розподілені не лише між парламентом, виконавчими та багатьма іншими орґанами влади, але й між двома палатами. У деяких двопалатних парламентах о
Парламенти і бюджет.
Основний зміст фінансової функції парламенту становить затвердження державного бюджету та контроль його виконання. Бюджет завжди розглядається і затверджується у парламенті. У більшості країн парла
Поняття виконавчої влади та її суб’єктів
За своєю сутністю виконавча влада є сукупністю повноважень з управління державними справами. Конституційно-правовий інститут виконавчої влади становить сукупність норм, що
Конституційний статус уряду
Віднесеність компетенції уряду до сфери виконавчої влади і визначення його як вищого колегіального органу виконавчої влади є найважливішими характеристиками конституційного статусу уряду
Структура урядів.
До складу уряду входять глава і члени уряду, якими є заступники глави уряду, міністри, державні секретарі, іноді — керівники державних комітетів і служб та деякі інші посадові особи, які за правови
Політична відповідальність уряду
Від способу формування уряду залежать його підзвітність і політична відповідальність. Політична відповідальність уряду — Це конституційно-правова відповідальність уряду та й
Компетенція урядів
Компетенція — це сукупність встановлених функцій і повноважень органу державної влади, органу місцевого самоврядування або посадової особи щодо предметів їхнього відання.
Сутність і функції судової влади.
Згідно з теорією поділу влади судова влада є однією з трьох самостійних і незалежних гілок державної влади поряд із законодавчою і виконавчою владою. За своєю сутністю судова влада є су
Система судової влади
Конституційно-правовий інститут судової влади становить сукупність норм, що визначають систему і статус суб'єктів правосуддя. Систему судової влади складає сукупність орган
Формування суддівського корпусу та конституційні принципи статусу суддів.
ФОРМУВАННЯ СУДДІВСЬКОГО КОРПУСУ — заміщення посад суддів. Є два основні способи Ф. с. к. — призначення і вибори. У більшості країн світу судді на посаду призначаються. У багатьох країнах повнова
Конституційні принципи організації судової влади
До основних принципів організації судової влади (судоустрою), крім тих, що
стосуються побудови судової системи, належать: здійснення правосуддя виключно судами; здійснення правосуддя тільк
Конституційні принципи функціонування судової влади
Основними конституційно-правовими принципами функціонування судової влади є принципи судочинства. Основні засади судочинства: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед зако
Поняття конституційного контролю та системи його органів
Невід’ємною складовою конституційно-правової системи кожної країни є конституційний контроль. Конституційний контроль — це перевірка на відповідальність конституції актів і дій органів п
Основні моделі організації судового конституційного контролю
Невід’ємною складовою конституційно-правової системи кожної країни є конституційний контроль. Конституційний контроль — це перевірка на відповідальність конституції актів і дій органів п
Повноваження органів судового конституційного контролю
Невід’ємною складовою конституційно-правової системи кожної країни є конституційний контроль. Конституційний контроль — це перевірка на відповідальність конституції актів і дій органів п
Класифікація форм судового конституційного контролю
Невід’ємною складовою конституційно-правової системи кожної країни є конституційний контроль. Конституційний контроль — це перевірка на відповідальність конституції актів і дій органів п
Поняття місцевого управління та самоврядування
Місцеве самоврядування - самостійна діяльність населення адміністративно-територіальної одиниці з вирішення питань місцевого значення. М. с. здійснюється у формах безпосередньої (місцевий рефере
Основні системи організації публічної влади на місцях
Влада на місцях –це влада, яку здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що діють в адміністративно-територіальних одиницях держави. Адміністрат
Сутність і функції політичних партії.
Політичні партії є об'єктом вивчення передусім політичної науки. У політології є окрема галузь наукового знання — теорія політичних партій (партологія), що спеціально займається дослідженням політ
Основні типи сучасних партійних систем
Партійна система - сукупність діючих у країні політичних партій та відносин між ними, що складаються в боротьбі за державну владу та у процесі її здійснення. У країнах сучасног
Нституціоналізація політичних партій у конституційному праві
Як організації, що виконують у суспільстві низку функцій зі здійснення публічної (політичної) влади, партії є політичними інститутами. Водночас тією мірою, якою організація і діяльність партій рег
Новости и инфо для студентов