Особливості різних типів політичних режимів. - раздел Право, Особливості КП як галузі права. Конституційне та державне право За Відмінностями Між Цими Ознаками Розрізняються Різні Типи Політичних Режимі...
За відмінностями між цими ознаками розрізняються різні типи політичних режимів. Найпоширенішим є поділ політичних режимів на демократичні (парламентаризм; президенціалізм) й недемократичні. Останні, своєю чергою, поділяються на тоталітарні й авторитарні.
Демократичний політичний режим характеризується реальною участю народу у здійсненні державної влади. Основні ознаки демократичного політичного режиму:
- формування органів державної влади шляхом демократичних виборів;
- розвинений поділ державної влади, збалансованість повноважень гілок влади, система стримувань і противаг;
- децентралізація державної влади, наявність самоврядування на всіх рівнях адміністративно-територіального поділу;
- багатопартійність, розвинена партійна система з небагатьох впливових політичних партій;
- вільна діяльність багатоманітних і незалежних від держави громадських організацій і засобів масової інформації;
- юридичні гарантії конституційно проголошених прав і свобод людини і громадянина;
- ідеологічний плюралізм — свобода дотримання і поширення в суспільстві різних поглядів та ідей.
різновиди демократичного політичного режиму:
~ парламентаризм (парламентарна монархія,парламентарна і парламентарно-президентська республіки)
~ президенціалізм (президентська і президентсько-парламентарна еспубліки).
Основна відмінність між ними полягає у тому, хто відіграєвизначальну роль у здійсненні державної влади — парламент чи президент, який формально і фактично (президентська республіка) чи фактично (президентсько-парламентарна республіка) очолює виконавчу владу.
Найповніше демократичний політичний режим виявляється за парламентарних форм правління — у парламентарній монархії і парламентарній республіці. Цілком демократичним політичний режим може бути за президентської і змішаної форм республіканського правління, хоча потенційно вони тяжіють до авторитаризму глави держави.
Недемократичні політичні режими:
~ Тоталітарний політичний режим (тоталітаризм) (від лат. totalis — увесь, цілий, повний) характеризується всеосяжним (повним, тотальним) одержавленням суспільного і приватного життя і здійсненням державної влади з опорою на систематичне використання насильства.
За тоталітаризму держава здійснює тотальний контроль над усіма сферами суспільного життя й за особистим життям індивідів і насильницькими методами та засобами примушує до виконання її владної волі.
Основні ознаки тоталітарного політичного режиму:
- формування органів державної влади недемократичним шляхом, вибори,
що проводяться, мають формальний характер;
- відсутність поділу державної влади, жорстка централізація влади за відсутності місцевого самоврядування і фактичного зосередження влади в руках керівництва однієї політичної партії; єдина масова політична партія, очолювана, як правило, вождем і організована суворо ієрархічно;
- повний контроль партії над громадськими організаціями і засобами масової інформації;
- формальне проголошення прав і свобод людини і громадянина за фактичного ігнорування особистих, відсутності механізмів реалізації політичних і наголошення на забезпеченні соціально-економічних і соціальних прав і свобод;
- централізоване управління всією економікою;
- офіційна (державна) ідеологія, якої всі зобов'язані дотримуватися і яка закликає до деякого кінцевого ідеалу суспільного устрою для всього
людства;
- система жорсткого поліцейського контролю над громадянами з використанням фізичного і психологічного впливу.
Тоталітарними політичними режимами вважаються фашизм і комунізм, а класичними тоталітарними державами — фашистська Німеччина та СРСР, особливо періоду сталінського правління.
В сучасному світі тоталітарними є політичні режими в соціалістичних
країнах, найповніше тоталітаризм виявляється в КНДР.
Основна відмінність між фашизмом і комунізмом (соціалізмом) як різновидами тоталітарного політичного режиму полягає в тому, що фашизм припускає існування недержавного сектора економіки, який хоча й перебуває під жорстким державним контролем, але базується на приватній власності, тоді як комунізм приватну власність на засоби виробництва заперечує в принципі.
Авторитарний політичний режим (авторитаризм) характеризується зосередженням державної влади в руках однієї особи чи групи осіб або в одному її органі і здійсненням її з опорою на примус.
основні ознаки:
- формування органів державної влади недемократичним шляхом, вибори, якщо вони проводяться, мають формальний характер;
- відсутність реального поділу державної влади за можливого формального його визнання, зосередження влади у виконавчій гілці, наділення її функціями законотворчості;
- відсутність органів місцевого самоврядування або жорсткий контроль органів державної влади за їх діяльністю;
- обмеження діяльності політичних партій та громадських організацій, особливо опозиційних;
- скасування або значне звуження політичних прав і свобод громадян; застосування політичних репресій.
Авторитаризм є режимом жорсткого примушування до дотримання законів та виконання непопулярних, але формально законних вимог. Головною опорою авторитарних режимів є примус і, відповідно, силові структури влади — армія, поліція, служба безпеки тощо.
Авторитарним формам влади притаманні певні елементи демократизму, зокрема автономія особи і суспільства в неполітичних сферах, відмова від тотального контролю над суспільством і громадянами, відсутність єдиної
загальнообов'язкової ідеології. За авторитарних режимів зберігається
недержавний сектор економіки, держава безпосередньо не втручається в економічні процеси. Пом'якшені варіанти авторитаризму допускають поділ влади, багатопартійність, діяльність громадських організацій, проведення виборів до представницьких органів влади. Однак і в такому разі відбувається різке посилення влади глави держави, який так чи так виконує також функції глави уряду, фактичне позбавлення парламенту прерогатив контролю за політикою держави, послаблення інститутів тиску на урядову
політику, пристосування інститутів безпосередньої демократії до потреб режиму особистої влади, зокрема використання референдумів для створення ілюзії єдності народу з главою держави.
Авторитарні політичні режими встановлюються за умов абсолютної і дуалістичної монархій, супер президентської республіки, різного роду незаконних режимів. До авторитаризму глави держави тяжіють республіки з президентською і особливо президентсько-парламентарною формами правління, що пов'язано з обранням його шляхом загальних виборів і наділенням широкими реальними повноваженнями, особливо у сфері виконавчої влади.
На практиці кожен із трьох основних типів політичних режимів — демократичний, авторитарний і тоталітарний — рідко існує у, так би мовити, чистому вигляді. Найчастіше політичний режим у кожній країні виступає як поєднання тією чи тією мірою ознак різних типів, передусім демократичного та авторитарного, з переважанням ознак якогось одного типу. У зв'язку з цим виокремлюються також жорстко-авторитарний, авторитарно-демократичний
і демократично-авторитарний, розгорнуто-демократичний та анархо-демократичний (спотворено демократичний, який призводить до дезорганізації суспільного життя і в кінцевому підсумку переростає в тоталітаризм або жорсткий авторитаризм) режими.
50.Державний режим та його різновиди.
Певне уявлення про те, хто реально відіграє визначальну роль у здійсненні державної влади в країні, дає поняття державного режиму.
Державний режим— це спосіб здійснення державної влади в країні. Визначальними щодо державного режиму є поділ влади і реальний порядок взаємодії вищих органів законодавчої і виконавчої влади.
За цими двома ознаками виокремлюються такі типи державних режимів:
- Абсолютизм - характеризується відсутністю поділу влади,
юридичним і фактичним зосередженням усієї повноти державної
влади — законодавчої, виконавчої і судової — в руках глави держави. Такий режим притаманний абсолютним монархіям.
- обмежений дуалізміснує в дуалістичній монархії і характеризується поділом влади між главою держави і парламентом за домінування влади глави держави.,
- Дуалізм -притаманний президентським республікам і характеризується
жорстким поділом влади, наявністю двох функціонально незалежних один від одного центрів влади — глави держави і парламенту.,
- Президенціалізмхарактеризується фактичним домінуванням глави держави — президента в системі вищих органів державної влади. Він передбачає верховенство президента у сфері виконавчої влади та його визначальний вплив на законодавчу владу за формального поділу влади. Юридичними виявами президенціалізму є обрання президента на загальних виборах і наділення його широкими реальними владними повноваженнями. Найповніше президенціалізм виявляється в суперпрезидентській республіці.
Президенціалістський державний режим можливий у президентській республіці і в разі наявності жорсткого поділу влади та збалансованої системи стримувань і противаг. Він виникає тоді, коли президент і парламентська більшість представляють одну політичну партію. В такому разі президент не тільки очолює виконавчу владу, а й як лідер цієї партії через парламентську більшість контролює законодавчу владу. Президенціалізм виникає також у змішаній президентсько-парламентарній республіці в разі юридичного чи фактичного зосередження державної влади в руках президента. Юридично він існує за наявності у президента права розпуску парламенту, фактично — у разі збігу партійної належності президента і парламентської більшості.
За демократичних форм республіканського правління президенціалістський державний режим тяжіє до авторитарного політичного режиму. В уперпрезидентській республіці ці режими збігаються.
- парламентаризм.Розвинений поділ влади і принцип верховенства парламенту над виконавчою владою у парламентарній монархії і парламентарній республіці визначають притаманний цим формам правління
державний режим як парламентаризм. Однак цей режим діє лише за умови, що жодна політична партія не має абсолютної більшості мандатів у парламенті, а уряд формується коаліцією представлених у парламенті партій. У такому разі кожна з партій-учасниць парламентської урядової коаліції під загрозою виходу з неї і коаліція в цілому справляють визначальний вплив на уряд, тобто парламент контролює уряд.
Парламентаризм як державний режим унеможливлює авторитаризм глави уряду, оскільки його діяльність контролюється політичними партіями, які утворили у парламенті урядову коаліцію. Кожна з партій-учасниць коаліції загрозою виходу з коаліції, наслідком якого стане відставка уряду, може впливати на діяльність Прем'єр-міністра, уряду в цілому.
- міністеріалізм -У разі формування уряду однією політичною партією, яка має абсолютну більшість мандатів у парламенті, парламентарна модель відносин між парламентом і урядом перетворюється на свою протилежність: юридично парламент здійснює контроль над урядом, однак фактично уряд, що складається з лідерів партії парламентської більшості, через цю більшість контролює роботу парламенту.
Такий державний режим отримав назву міністеріалізму або системи кабінету. Він діє в країнах з парламентарною формою правління і двопартійною системою або системою з домінуючою партією і означає, що фактично країною керують не парламент і не глава держави, а прем'єр-міністр та його найближче оточення з міністрів, як це відбувається, наприклад, у Великій Британії.
- партократизм -характеризується відсутністю поділу влади і фактичним зосередженням державної влади на всіх рівнях у руках керівництва однієї
політичної партії. За партократизму всі органи державної влади фактично підконтрольні керівництву комітетів правлячої партії.
Партократичний державний режим збігається з тоталітарним політичним
режимом. Він безпосередньо пов'язаний з радянською республікою як формою правління, тобто діє в соціалістичних країнах.
Партократизм можливий також за інших форм республіканського правління за умов жорстко-авторитарного політичного режиму.
Конституція головне джерело конституційного права... Класифікація За формою Неписаиі... За типом політичного режиму...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Особливості різних типів політичних режимів.
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Особливості КП як галузі права. Конституційне та державне право.
Конституційне право розглядається у трьох аспектах: як галузь права, як наука і як навчальна дисципліна. Як галузь права воно є системою юридичних норм, що регулюють певний вид суспільних відноси
Предмет і методи науки КП.
Конституційне право як складова правової системи держави є об'єктом дослідження спеціальної юридичної науки, яка називається наукою конституційного права. Ця наука досліджує конкретний зміст як
Система конституційного права
Систему галузі конституційного права складають конституційні принципи, конституційно-правові норми і конституційно-правові інститути. Конституційні принципи — це закріплен
Система конституційного права
Систему галузі конституційного права складають конституційні принципи, конституційно-правові норми і конституційно-правові інститути. Конституційні принципи — це закріплен
Види джерел конституційного права.
Джерела конституційного права – форми закріплення і зовнішнього вияву норм конституційного права .
Джерела конституційного права розрізняються залежно від мо
Сутність і поняття конституції
Головним джерелом конституційного права в більшості країн є конституція В основі державного правління і наявності конституційного права лежить ідея конституціоналізму – це ідея держ правління, що ґ
За формою
-писані. Конституція - єдиний акт або система із кількох актів. Як єдиний акт, конят є певним чином кодифікованим збірником норм, що має назву, чітку структуру, приймається у встановленому порядку,
За способом внесення змін і доповнень
-жорсткі. жорсткі конституції змінюються і доповнюються в особливому порядку, складнішому, ніж звичайна законодавча процедура. порядок зміни і доповнення конституції встановлюєть
Структура конституцій.
Писані конс у форм єдиного акта мають більш-менш однакову структуру, основними елементами якої є преамбула, основна частина, прикінцеві і перехідні положення.
Преамбула ( від. Лат. Preambu
Основні способи прийняття конституцій
конституції приймаються і змінюються в особливому порядку, більш складному, ніж звичайна законодавча процедура. Політична практика напрацювала низку способів прийняття конституцій
Порядок внесення змін і доповнень до конституцій.
За способом внесення змін і доповнень конституції поділяються на жорсткі, гнучкі і змішані. Жорсткіконституції змінюються і доповнюються в особливому порядку, складнішому, ніж звич
Суверенітет як принцип конституційної теорії та практики.
Суверенітет (фр. souveraineté -самостійність, верховна влада) — верховенство і незалежність політичної влади. Розрізняють кілька видів С: С. державний — верховенство влади держави на її те
Референдум як засіб прямої демократії та його різновиди.
Референдум — це всенародне волевиявлення з важливого державного або суспільного питання. Інститут референдуму від початку його виникнення сприймався
як найважливіший засіб безпосередньої д
Вибори як форма реалізації народного суверенітету.
У науці конституційного права під виборами розуміється спосіб формування шляхом голосування органів державної влади та органів місцевого самоврядування. За допомогою виборів народ
Основні типи сучасних виборчих систем.
Порядок організації підготовки і проведення виборів, значною мірою — їх результати залежать від того, якою є виборча система. Виборча система — це встановлений законодавством спосіб голосування, ви
Стадії виборчого процесу.
Виборчий процес — це законодавчо встановлений порядок організації підготовки і проведення виборів. Виборчий процесс є функціональним аспектом виборчої системи складається з наступних етапів (стадій
Виборчі комісії бувають
- постійними і
- тимчасовими (створюються лише на час виборів).
У багатьох країнах (Великобританії, Італії, Франції та ін.) роль центральної виборчої комісії виконує міністерство
Конституційні принципи демократії.
У буквальному розумінні демократія ( гр. народ і влада) означає «народовладдя». У цьому полягає сутність демократії. Поняття демократії в суспільних науках визначається по-різному. У науці конститу
Конституційні засади духовного життя суспільства
Основний зміст духовного життя суспільства становлять соціокультурні відносини. Соціокультурні (духовно-культурні) відносини — це суспільні відносин
Поняття і принципи конституційного статусу особи.
Правовий статус (від лат. status - становище) - це встановлена нормами права сукyпність прав, обов'язків і відповідальності його суб'єктів - громадян, організацій, установ тощо. Щодо правового с
Сутність громадянства. Громадянство і підданство.
Зrідно з ідеєю rромадянства вільні і рівні в правах люди не перебувають у феодальній залежності від держави, а є їі партнерами Держава і громадлни зв' язані взаємними зобов' язаннями. Відповідно г
Способи набуття громадянства.
За звичайних умов громадянство набувається одним із ДВОХ ОСНОВНИХ способів - в порядку філіації і шляхом натуралізації.
Філіація (від лат. filius - син) - це набуття громадянства за народ
Подвійне громадянство і без громадянство.
Подвійне громадянство – це перебування особи одночасно в громадянстві двох держав, таку особу ще називають біпатритом, біполідом, . Б. найчастіше є результатом неоднакового вирішення законодавст
Конституційні права і свободи особи та їх класифікація.
Інститут прав і свобод особи є одним із двох головних інститутів загального інституту конституційного статусу особи поряд з інститутом громадянства. Право є системою встановлених{ або санкціонован
Особисті права і свободи.
Особисті права і свободи - це сукупність прав і свобод, що належать людині від народження і не залежать від її громадянства. Особисті права і свободи називають також громадянським
Економічні та соціально-економічні права і свободи особи.
Економічні права і свободи - це сукупність конституційних прав і свобод, що визначають юридичні можливості людини в економічній сфері суспільного життя. Економічні права і свободи покликані гарант
Соціальні права і свободи особи
Соціальні права і свободи — це сукупність конституційних прав і свобод, що визначають юридичні можливості людини претендувати на отримання від держави за певних умов матеріальних благ. За своєю сут
Політичні права і свободи особи.
Політичні права і свободи –це сукупність конституційних прав і свобод, що визначають юр можливості громадян брати участь у громадському і політичному житі держави .
Конституційні обов`язки особи
На відміну від прав і свобод обов'язкам особи в конституціях приділяється значно менше уваги. У теорії і практиці конституціоналізму ставлення до
конституційних обов'язків та їх взаємозв'я
Види гарантій конституційних прав і свобод.
Гарантії конституційних прав і свобод — це чинники, що забезпечують реальне здійснення в країні конституційно проголошених прав і свобод людини і громадянина. Навіть найдокладніше закріплен
Особливості основних форм державного правління.
Форма державного правління — це спосіб організації державної влади, зумовлений принципами формування і взаємовідносин вищих органів держави— глави держави, парламенту, уряду. Визначальною ознакою ф
Монархія як форма державного правління та її різновиди.
Монархія (гр. monarchia — єдиновладдя, від monos — один і arche — влада) — це форма державного правління, за якої главою держави є монарх, що отримує владу в порядку престолонаслідування і здійснює
Парламентарна республіка як форма державного правління.
Парламентарна республіка характеризується формальним
верховенством парламенту в системі організації державної влади
Основними ознаками парламентарної республіки є:
1. обр
Президентська республіка як форма державного правління.
Президентська республіка характеризується тим, що обраний на загальних виборах президент юридично і фактично є главою держави і главою виконавчої влади. Основними ознаками президентської республіки
Змішана республіканська форма державного правління.
Змішана республіканська форма правління (змішана республіка) характеризується поєднанням елементів президентської і парламентарної республік. Основними ознаками змішаної республіки є:
- об
Поняття суперпрез, монократичної, та ряд респ
Суперпрезидентська республіка характеризується домінуванням президента в системі організації державної влади. В суперпрезидентській республіці відсутній баланс гілок влади, повнова
Поняття суперпрез, монократичної, та ряд респ
Суперпрезидентська республіка характеризується домінуванням президента в системі організації державної влади. В суперпрезидентській республіці відсутній баланс гілок влади, повнова
Основні форми державного устрою.
Форма державного устрою — це спосіб територіальної організації держави, що визначається принципами взаємовідносин держави як цілого і її територіальних складових.
форма державного устрою
Унітаризм як форма державного устрою.
Унітарною (франц. unitaire — єдиний, від лат. unitas — єдність) є така держава, територія якої складається з адміністративних або політико-адміністративних одиниць.
Політи
Політичний режим як форма держави та його основні ознаки.
Політичний режим — це система методів і засобів здійснення політичної
влади в державі. На відміну від державного режиму, який характеризує
здійснення тільки державної влади, політ
Особливості конституційного статусу глав держави.
Глава держави — це конституційний орган і водночас вища посадова особа держави, яка вважається верховним представником держави і, як правило, носієм виконавчої влади. У мона
Основні системи престолонаслідування
ПРЕСТОЛОНАСЛІДУВАННЯ - перехід влади монарха від одного представника правлячої династії до іншого у встановленому законом порядку. П. є одним із найважливіших елементів монархічної системи прав
Порядок заміщення поста глави держави.
Як уже зазначалось, влада монарха юридично не походить ні від народу, ні від якого-небудь іншого державного і органу. Вона є спадковою — переходить від одного представника п
Конституційний статус президента у республіці змішаного типу
Конституційний статус глави держави — це встановлена нормами конституції сукупність його функцій, повноважень і форм відповідальності. Незалежно від форми державного правління, формальних і реаль
Поняття парламенту та парламентаризму.
За своєю сутністю законодавча влада є сукупністю повноважень із видання законів. Це загальне визначення законодавчої влади потребує конкретизації через з'ясування поняття з
Порядок формування парламентів
ФОРМУВАННЯ ПАРЛАМЕНТУ - заміщення мандатів у парламенті (палаті). Порядок Ф. п. значною мірою залежить від його структури. Однопалатні парламенти і нижні палати двопалатних парламентів майже завж
Структура парламентів та їх палат
Способи формування парламентів, основні елементи їх структури, порядок прийняття законів встановлюються конституціями. Внутрішня організація і порядок діяльності парламентів докладно визначаються
Комісії ( комітети) як елементи структури парламентів.
Парламентські комітети є найважливішими елементами структури парламенту. Їх основною функцією є попередній розгляд законопроектів та проектів інших актів, що приймаються парламент
Парламентські фракції, їх формування та внутрішня організація.
Парламентська (депутатська) фракція — це об'єднання парламентаріїв на основі їхньої партійної належності. Парламентські фракції зазвичай формуються із членів однієї політичної партії, представлено
Компетенція парламентів
Компетенція парламенту — це сукупність юридично встановлених функцій і повноважень парламенту, що визначають його місце в системі державних органів. Іноді до компетенції парл
Парламентський контроль за діяльністю уряду
ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КОНТРОЛЬ — контроль парламенту за діяльністю державних органів, установ і посадових осіб. П. к. є однією із найважливіших функцій парламенту. Функція контролю та зумовлені нею по
Конституційні принципи правового статусу парламентарів
Загальна назва особи, яка на тій чи тій підставі є членом парламенту, — «парламентарій». Підставами членства у парламенті можуть бути обрання, призначення, обіймання певної пос
Парламентський індемнітет та імунітет
Загальна назва особи, яка на тій чи тій підставі є членом парламенту, — «парламентарій». Підставами членства у парламенті можуть бути обрання, призначення, обіймання певної пос
Основні стадії законодавчого процесу в парламенті.
Головною функцією парламентів є законотворчість. Порядок діяльності парламенту та інших суб'єктів влади зі створення закону і введення його в дію називається законодавчим процесом.
Промульгація як стадія законодавчого процесу
Головною функцією парламентів є законотворчість. Порядок діяльності парламенту та інших суб'єктів влади зі створення закону і введення його в дію називається законодавчим процесом.
Особливості Законодавчого процесу в умовах двопалатної системи
В умовах двопалатних парламентів законодавчі функції розподілені не лише між парламентом, виконавчими та багатьма іншими орґанами влади, але й між двома палатами. У деяких двопалатних парламентах о
Парламенти і бюджет.
Основний зміст фінансової функції парламенту становить затвердження державного бюджету та контроль його виконання. Бюджет завжди розглядається і затверджується у парламенті. У більшості країн парла
Поняття виконавчої влади та її суб’єктів
За своєю сутністю виконавча влада є сукупністю повноважень з управління державними справами. Конституційно-правовий інститут виконавчої влади становить сукупність норм, що
Конституційний статус уряду
Віднесеність компетенції уряду до сфери виконавчої влади і визначення його як вищого колегіального органу виконавчої влади є найважливішими характеристиками конституційного статусу уряду
Структура урядів.
До складу уряду входять глава і члени уряду, якими є заступники глави уряду, міністри, державні секретарі, іноді — керівники державних комітетів і служб та деякі інші посадові особи, які за правови
Політична відповідальність уряду
Від способу формування уряду залежать його підзвітність і політична відповідальність. Політична відповідальність уряду — Це конституційно-правова відповідальність уряду та й
Компетенція урядів
Компетенція — це сукупність встановлених функцій і повноважень органу державної влади, органу місцевого самоврядування або посадової особи щодо предметів їхнього відання.
Сутність і функції судової влади.
Згідно з теорією поділу влади судова влада є однією з трьох самостійних і незалежних гілок державної влади поряд із законодавчою і виконавчою владою. За своєю сутністю судова влада є су
Система судової влади
Конституційно-правовий інститут судової влади становить сукупність норм, що визначають систему і статус суб'єктів правосуддя. Систему судової влади складає сукупність орган
Конституційні принципи організації судової влади
До основних принципів організації судової влади (судоустрою), крім тих, що
стосуються побудови судової системи, належать: здійснення правосуддя виключно судами; здійснення правосуддя тільк
Конституційні принципи функціонування судової влади
Основними конституційно-правовими принципами функціонування судової влади є принципи судочинства. Основні засади судочинства: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед зако
Поняття конституційного контролю та системи його органів
Невід’ємною складовою конституційно-правової системи кожної країни є конституційний контроль. Конституційний контроль — це перевірка на відповідальність конституції актів і дій органів п
Основні моделі організації судового конституційного контролю
Невід’ємною складовою конституційно-правової системи кожної країни є конституційний контроль. Конституційний контроль — це перевірка на відповідальність конституції актів і дій органів п
Повноваження органів судового конституційного контролю
Невід’ємною складовою конституційно-правової системи кожної країни є конституційний контроль. Конституційний контроль — це перевірка на відповідальність конституції актів і дій органів п
Класифікація форм судового конституційного контролю
Невід’ємною складовою конституційно-правової системи кожної країни є конституційний контроль. Конституційний контроль — це перевірка на відповідальність конституції актів і дій органів п
Поняття місцевого управління та самоврядування
Місцеве самоврядування - самостійна діяльність населення адміністративно-територіальної одиниці з вирішення питань місцевого значення. М. с. здійснюється у формах безпосередньої (місцевий рефере
Основні системи організації публічної влади на місцях
Влада на місцях –це влада, яку здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що діють в адміністративно-територіальних одиницях держави. Адміністрат
Сутність і функції політичних партії.
Політичні партії є об'єктом вивчення передусім політичної науки. У політології є окрема галузь наукового знання — теорія політичних партій (партологія), що спеціально займається дослідженням політ
Основні типи сучасних партійних систем
Партійна система - сукупність діючих у країні політичних партій та відносин між ними, що складаються в боротьбі за державну владу та у процесі її здійснення. У країнах сучасног
Нституціоналізація політичних партій у конституційному праві
Як організації, що виконують у суспільстві низку функцій зі здійснення публічної (політичної) влади, партії є політичними інститутами. Водночас тією мірою, якою організація і діяльність партій рег
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов