Назва парламентів, їх кількісний склад та строки повноважень - раздел Право, Особливості КП як галузі права. Конституційне та державне право Парламент (Від Фр. Parler — Гово...
Парламент (від фр. parler — говорити) — це представницький орган законодавчої влади держави. У деяких державах представницькі органи законодавчої влади називаються легіслатурами (від лат. lex, legis — закон і latus — внесений, установлений). Представницький характер парламенту означає, що він представляє народ, є колегіальним і формується шляхом виборів. Колегіальний характер парламенту полягає у його складі та принципах діяльності. Як виборний і колегіальний орган державної влади парламент відрізняється, відповідно, від уряду, який також є колегіальним органом, але не формується шляхом виборів, і глави держави — президента, який також обирається, але є одноособовим органом. Від надпарламентських органів влади, які скликаються періодично, парламенти відрізняються тим, що працюють на постійній основі. Кількісний склад парламенту визначається різними чинниками, зокрема структурою парламенту (однопалатністю чи двопалатністю) і загальною чисельністю населення країни, хоча безпосереднього зв'язку тут немає. Зазвичай двопалатні парламенти є чисельнішими, ніж однопалатні, а країни з більшою чисельністю населення мають чисельніші за складом парламенти. Найчисельнішими за складом є Всекитайські Збори Народних Представників — приблизно три тисячі представників. У деяких інших країнах конституції або закони встановлюють мінімум і максимум чисельного складу парламенту (палати). Про відсутність безпосереднього зв'язку чисельного складу парламенту з чисельністю населення країни свідчать і значні відмінності у нормах представництва населення у парламенті. Такі відмінності свідчать, що чисельний склад парламенту має визначатися не стільки чисельністю населення країни, скільки здатністю парламенту до прийняття оптимальних рішень, що, своєю чергою, залежить від організаційної структури і політичної структурованості парламенту, обсягу його компетенції, рівня професіоналізму і дисципліни парламентаріїв та інших чинників. Оптимальною для однопалатного парламенту і нижньої палати двопалатного парламенту можна вважати чисельність у 300-450 депутатів. Як представницький орган законодавчої влади держави парламент виконує у суспільстві низку функцій, основними з яких є представницька, інтегративна й регулятивна. Представницька функція парламенту полягає в тому, що він є виразником інтересів і волі народу. Народ як єдине джерело і верховний носій влади в державі уповноважує парламент здійснювати від його імені законодавчу владу. З цією метою він обирає до парламенту своїх представників, кожен з яких може розглядатися як виразник волі всього народу (вільний мандат) або тільки його виборців (імперативний мандат). Інтегративна функція парламенту полягає в тому, що він є загальнонаціональною ареною розв'язання наявних у суспільстві суперечностей і узгодження багатоманітних соціальних інтересів. Виразниками таких інтересів виступають політичні партії, що є основними суб'єктами парламентської діяльності. Завдяки спілкуванню політичних партій і депутатів у парламенті, пошуку ними компромісних рішень тих чи тих суспільних проблем відбувається інтеграція, тобто згуртування, всього суспільства. Якби не було парламенту, то наявні в суспільстві суперечності і проблеми могли б вирішуватися шляхом протистояння на вулицях, що означало б розкол суспільства з усіма негативними його наслідками аж до громадянської війни. Регулятивна функція парламенту полягає в тому, що встановлені ним у законах та інших нормативно-правових актах правові норми є головним регулятором суспільних відносин. Відповідно до провідної функції , яку виконує парламент він має різні назви. «П.» — родова назва органу законодавчої влади держави. Термін «П.» як власна назва для позначення цього органу використовується у Бельгії, Великій Британії, Італії, Канаді, Франції та деяких інших країнах. У США і більшості країн Латинської Америки орган законодавчої влади називається конгресом. У назвах П. (нижніх палат) часто відбивається їх загальнонаціональний представницький характер: «Національні Збори», «Народні Збори», «Державні Збори», «Палата Представників», «Палата Депутатів», «Палата Громад» тощо. Верхні палати найчастіше мають назву «Сенат». П. відіграють надзвичайно важливу роль у житті суспільства. Палата — назва парламенту або його окремих складових. Вживається або як загальна назва, або як складова власної назви окремої частини парламенту (палати) (наприклад, Палата Громад, Палата Депутатів, Палата Представників тощо).
ПАЛАТА ГРОМАД - 1) назва нижньої палати парламенту Великої Британії. До складу П. Г. входить 650 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за мажоритарною системою відносної більшості. Строк повноважень П. Г. — п'ять років; 2) назва нижньої палати парламенту Канади. До складу П. Г. входить 295 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за мажоритарною системою відносної більшості. Строк повноважень П. Г. — п'ять років. ПАЛАТА ДЕПУТАТІВ - 1) назва однопалатного парламенту Греції. До складу П. Д. має входити не менше як 200 і не більше як 300 членів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за пропорційною системою. Строк повноважень П. Д. — чотири роки; 2) назва нижньої палати парламенту Бразилії — Національного Конгресу 3) назва нижньої палати парламенту Італії. До складу П. Д. входить 630 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за змішаною виборчою системою: 475 депутатів обираються за мажоритарною системою, 155 депутатів — за пропорційною системою. Строк повноважень П. Д. — п'ять років; 4) назва нижньої палати парламенту Мексики — Генерального Конгресу. ПАЛАТА ЖУПАНІЙ - назва верхньої палати парламенту Хорватії — Сабору. ПАЛАТА ЛОРДІВ - назва верхньої палати парламенту Великої Британії. Донедавна до складу П. Л. входило більш як 1200 лордів: майже 760 спадкових лордів, близько 350 довічних лордів та 20 судових лордів, або лордів-юристів, які призначаються монархом здебільшого з числа суддів Апеляційного суду, 26 духовних лордів — вищих ієрархів англіканської церкви, кілька десятків ірландських і шотландських лордів. ПАЛАТА ПРЕДСТАВНИКІВ - 1) назва однопалатного парламенту Мальти, Нової Зеландії, Парагваю; 2) назва нижньої палати парламенту Австралії. До складу П. П. входить 148 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за мажоритарно-преференційною системою. Строк повноважень П. П. — три роки; 3) назва нижньої палати парламенту Бельгії. До складу П. П. входить 150 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за пропорційною системою. Строк повноважень П. П. — чотири роки; 4) назва нижньої палати парламенту (Конгресу) США. До складу П. П. входить 435 конгресменів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за мажоритарною системою відносної більшості. Строк повноважень П. П. — два роки; ПАЛАТА РАДНИКІВ - назва верхньої палати парламенту Японії. До складу П. Р. входить 252 радники, обрані шляхом загальних і прямих виборів строком на шість років за змішаною виборчою системою: 152 радники обираються за мажоритарною системою відносної більшості, а 100 радників — за пропорційною системою. Половина складу П. Р. переобирається кожні три роки. САБОР — назва двопалатного парламенту Хорватії. С. складається з Палати Представників і Палати Жупаній (Провінцій). До складу Палати Представників входить не менш ніж 100 і не більш як 160 представників, обраних шляхом загальних і прямих виборів. До Палати Жупаній шляхом загальних і прямих виборів обираються по три представники від кожної провінції. Строк повноважень обох палат — чотири роки. СЕЙМ — 1) назва однопалатного парламенту Латвії. До складу С. входять 100 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за пропорційною системою. Строк повноважень С. — три роки; 2) назва однопалатного парламенту Литви. До складу С. входить 141 депутат, обраний шляхом загальних і прямих виборів за змішаною системою. Строк повноважень С. — чотири роки; 3) назва нижньої палати парламенту Польщі. До складу С. входить 460 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за пропорційною системою. Строк повноважень С. — чотири роки. РАДА — поширена назва різноманітних колегіальних органів: міжнародних організацій (Рада Європи) та їх органів (Рада Безпеки); представницьких органів державної влади (Верховна Рада) та органів місцевого самоврядування (муніципальна рада); РАДА КАНТОНІВ - назва верхньої палати двопалатного парламенту Швейцарії — Федеральних Зборів. РАДА НАРОДНИХ ПРЕДСТАВНИКІВ — назва однопалатного парламенту Індонезії. До складу Р. Н. П. входить 500 членів, більша частина яких обирається шляхом загальних і прямих виборів за пропорційною системою, 100 членів призначаються президентом зі складу представників збройних сил. РАДА ШТАТІВ — назва верхньої палати двопалатного парламенту Індії. До складу Р. Ш. входить 244 члени, 232 з яких обираються виборними членами законодавчих зборів штатів і союзних територій за пропорційною системою строком на шість років. ЗБОРИ НАРОДНИХ ПРЕДСТАВНИКІВ — назва органів державної влади на місцях у Китайській Народній Республіці. ЗБОРИ РЕСПУБЛІКИ - назва однопалатного парламенту Португалії. До складу 3. Р. входять від 230 до 235 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів за пропорційною системою. Строк повноважень 3. Р. — чотири роки. КОНГРЕС (лат. congressus — зустріч, збори) 1) — з'їзд, нарада (переважно міжнародні); 2) назва парламенту в США, латиноамериканських та у деяких інших країнах; 3) у деяких країнах назва політичних партій і організацій (наприклад, партія Індійський національний конгрес). КОНГРЕС ДЕПУТАТІВ - назва нижньої палати двопалатного парламенту Іспанії — Генеральних Кортесів. МЕДЖЛІС (араб. - збори, рада) -1) назва однопалатного парламенту Ірану. До складу М. входять 270 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів. Строк повноважень М. — чотири роки; 2) назва однопалатного парламенту Туркменістану. До складу М. входять 50 депутатів, обраних шляхом загальних і прямих виборів. Строк повноважень М. — п'ять років.
Все темы данного раздела:
Особливості КП як галузі права. Конституційне та державне право.
Конституційне право розглядається у трьох аспектах: як галузь права, як наука і як навчальна дисципліна. Як галузь права воно є системою юридичних норм, що регулюють певний вид суспільних відноси
Предмет і методи науки КП.
Конституційне право як складова правової системи держави є об'єктом дослідження спеціальної юридичної науки, яка називається наукою конституційного права. Ця наука досліджує конкретний зміст як
Система конституційного права
Систему галузі конституційного права складають конституційні принципи, конституційно-правові норми і конституційно-правові інститути. Конституційні принципи — це закріплен
Система конституційного права
Систему галузі конституційного права складають конституційні принципи, конституційно-правові норми і конституційно-правові інститути. Конституційні принципи — це закріплен
Види джерел конституційного права.
Джерела конституційного права – форми закріплення і зовнішнього вияву норм конституційного права .
Джерела конституційного права розрізняються залежно від мо
Сутність і поняття конституції
Головним джерелом конституційного права в більшості країн є конституція В основі державного правління і наявності конституційного права лежить ідея конституціоналізму – це ідея держ правління, що ґ
Спільні риси конституцій та особливості їх прояву в різних країнах.
За того, що конституції закріплюють засади організації суспільного життя, визначають організацію і функціонування державної влади та основи взаємовідносин держави і особи вони мають низку інших
За формою
-писані. Конституція - єдиний акт або система із кількох актів. Як єдиний акт, конят є певним чином кодифікованим збірником норм, що має назву, чітку структуру, приймається у встановленому порядку,
За способом внесення змін і доповнень
-жорсткі. жорсткі конституції змінюються і доповнюються в особливому порядку, складнішому, ніж звичайна законодавча процедура. порядок зміни і доповнення конституції встановлюєть
Структура конституцій.
Писані конс у форм єдиного акта мають більш-менш однакову структуру, основними елементами якої є преамбула, основна частина, прикінцеві і перехідні положення.
Преамбула ( від. Лат. Preambu
Основні способи прийняття конституцій
конституції приймаються і змінюються в особливому порядку, більш складному, ніж звичайна законодавча процедура. Політична практика напрацювала низку способів прийняття конституцій
Порядок внесення змін і доповнень до конституцій.
За способом внесення змін і доповнень конституції поділяються на жорсткі, гнучкі і змішані. Жорсткіконституції змінюються і доповнюються в особливому порядку, складнішому, ніж звич
Суверенітет як принцип конституційної теорії та практики.
Суверенітет (фр. souveraineté -самостійність, верховна влада) — верховенство і незалежність політичної влади. Розрізняють кілька видів С: С. державний — верховенство влади держави на її те
Конституційно-правові засоби безпосередньої реалізації народного суверенітету.
Народний суверенітет – це повновладдя народу, верховенство його влади в держ. Принцип народного суверенітету означає визнання народу єдиним джерелом і верховним носієм влади в держ.
Консти
Референдум як засіб прямої демократії та його різновиди.
Референдум — це всенародне волевиявлення з важливого державного або суспільного питання. Інститут референдуму від початку його виникнення сприймався
як найважливіший засіб безпосередньої д
Вибори як форма реалізації народного суверенітету.
У науці конституційного права під виборами розуміється спосіб формування шляхом голосування органів державної влади та органів місцевого самоврядування. За допомогою виборів народ
Основні типи сучасних виборчих систем.
Порядок організації підготовки і проведення виборів, значною мірою — їх результати залежать від того, якою є виборча система. Виборча система — це встановлений законодавством спосіб голосування, ви
Стадії виборчого процесу.
Виборчий процес — це законодавчо встановлений порядок організації підготовки і проведення виборів. Виборчий процесс є функціональним аспектом виборчої системи складається з наступних етапів (стадій
Виборчі комісії бувають
- постійними і
- тимчасовими (створюються лише на час виборів).
У багатьох країнах (Великобританії, Італії, Франції та ін.) роль центральної виборчої комісії виконує міністерство
Конституційні принципи демократії.
У буквальному розумінні демократія ( гр. народ і влада) означає «народовладдя». У цьому полягає сутність демократії. Поняття демократії в суспільних науках визначається по-різному. У науці конститу
Економічні і соціальні відносини як суб’єкти конституційного регулювання.
Основний зміст економічного життя суспільства становлять багатоманітні економічні відносини — суспільні відносини, що складаються з приводу власності на засоби виробництва,
Конституційні засади духовного життя суспільства
Основний зміст духовного життя суспільства становлять соціокультурні відносини. Соціокультурні (духовно-культурні) відносини — це суспільні відносин
Поняття і принципи конституційного статусу особи.
Правовий статус (від лат. status - становище) - це встановлена нормами права сукyпність прав, обов'язків і відповідальності його суб'єктів - громадян, організацій, установ тощо. Щодо правового с
Сутність громадянства. Громадянство і підданство.
Зrідно з ідеєю rромадянства вільні і рівні в правах люди не перебувають у феодальній залежності від держави, а є їі партнерами Держава і громадлни зв' язані взаємними зобов' язаннями. Відповідно г
Способи набуття громадянства.
За звичайних умов громадянство набувається одним із ДВОХ ОСНОВНИХ способів - в порядку філіації і шляхом натуралізації.
Філіація (від лат. filius - син) - це набуття громадянства за народ
Подвійне громадянство і без громадянство.
Подвійне громадянство – це перебування особи одночасно в громадянстві двох держав, таку особу ще називають біпатритом, біполідом, . Б. найчастіше є результатом неоднакового вирішення законодавст
Конституційні права і свободи особи та їх класифікація.
Інститут прав і свобод особи є одним із двох головних інститутів загального інституту конституційного статусу особи поряд з інститутом громадянства. Право є системою встановлених{ або санкціонован
Особисті права і свободи.
Особисті права і свободи - це сукупність прав і свобод, що належать людині від народження і не залежать від її громадянства. Особисті права і свободи називають також громадянським
Економічні та соціально-економічні права і свободи особи.
Економічні права і свободи - це сукупність конституційних прав і свобод, що визначають юридичні можливості людини в економічній сфері суспільного життя. Економічні права і свободи покликані гарант
Соціальні права і свободи особи
Соціальні права і свободи — це сукупність конституційних прав і свобод, що визначають юридичні можливості людини претендувати на отримання від держави за певних умов матеріальних благ. За своєю сут
Політичні права і свободи особи.
Політичні права і свободи –це сукупність конституційних прав і свобод, що визначають юр можливості громадян брати участь у громадському і політичному житі держави .
Конституційні обов`язки особи
На відміну від прав і свобод обов'язкам особи в конституціях приділяється значно менше уваги. У теорії і практиці конституціоналізму ставлення до
конституційних обов'язків та їх взаємозв'я
Види гарантій конституційних прав і свобод.
Гарантії конституційних прав і свобод — це чинники, що забезпечують реальне здійснення в країні конституційно проголошених прав і свобод людини і громадянина. Навіть найдокладніше закріплен
Поняття форми держави та його використання у конституційному праві.
форма держави –сукупність загальних ознак держави, зумовлена інституціональними, територіальними і функціональними способами організації влади.
Інституціональними способам
Федерація — це союзна держава, територія якої складається з державних утворень, наділених юридичною і певною політичною самостійністю.
Федеративна форма закріплюється в конституції через 3 ознаки:
1. використання терміну «федеративна», «союзна»
2. перерахування в конституції усіх суб’єктів федерації
3. р
Особливості основних форм державного правління.
Форма державного правління — це спосіб організації державної влади, зумовлений принципами формування і взаємовідносин вищих органів держави— глави держави, парламенту, уряду. Визначальною ознакою ф
Монархія як форма державного правління та її різновиди.
Монархія (гр. monarchia — єдиновладдя, від monos — один і arche — влада) — це форма державного правління, за якої главою держави є монарх, що отримує владу в порядку престолонаслідування і здійснює
Парламентарна республіка як форма державного правління.
Парламентарна республіка характеризується формальним
верховенством парламенту в системі організації державної влади
Основними ознаками парламентарної республіки є:
1. обр
Президентська республіка як форма державного правління.
Президентська республіка характеризується тим, що обраний на загальних виборах президент юридично і фактично є главою держави і главою виконавчої влади. Основними ознаками президентської республіки
Змішана республіканська форма державного правління.
Змішана республіканська форма правління (змішана республіка) характеризується поєднанням елементів президентської і парламентарної республік. Основними ознаками змішаної республіки є:
- об
Поняття суперпрез, монократичної, та ряд респ
Суперпрезидентська республіка характеризується домінуванням президента в системі організації державної влади. В суперпрезидентській республіці відсутній баланс гілок влади, повнова
Поняття суперпрез, монократичної, та ряд респ
Суперпрезидентська республіка характеризується домінуванням президента в системі організації державної влади. В суперпрезидентській республіці відсутній баланс гілок влади, повнова
Основні форми державного устрою.
Форма державного устрою — це спосіб територіальної організації держави, що визначається принципами взаємовідносин держави як цілого і її територіальних складових.
форма державного устрою
Федерація — це союзна держава, територія якої складається з державних утворень, наділених юридичною і певною політичною самостійністю
характерні ознаки:
1. Територія федеративної держави в політико-адміністративному плані не є єдиним цілим. Вона складається з територій суб'єктів федерації. Суб'єкти феде
Конфедерація — це форма союзу держав, за якої держави зберігають свій суверенітет у повному обсязі
1) конфедерація утворюється на основі відповідних договорів;
2) суб'єкти конфедерації мають право вільного виходу з неї;
3) суверенітет у конфедерації належить державам, які вхо
Унітаризм як форма державного устрою.
Унітарною (франц. unitaire — єдиний, від лат. unitas — єдність) є така держава, територія якої складається з адміністративних або політико-адміністративних одиниць.
Політи
Федерація — це союзна держава, територія якої складається з державних утворень, наділених юридичною і певною політичною самостійністю
характерні ознаки:
7. Територія федеративної держави в політико-адміністративному плані не є єдиним цілим. Вона складається з територій суб'єктів федерації. Суб'єкти феде
Федерація — це союзна держава, територія якої складається з державних утворень, наділених юридичною і певною політичною самостійністю
характерні ознаки:
7. Територія федеративної держави в політико-адміністративному плані не є єдиним цілим. Вона складається з територій суб'єктів федерації. Суб'єкти феде
Конфедерація — це форма союзу держав, за якої держави зберігають свій суверенітет у повному обсязі
1) конфедерація утворюється на основі відповідних договорів;
2) суб'єкти конфедерації мають право вільного виходу з неї;
3) суверенітет у конфедерації належить державам, які вхо
Політичний режим як форма держави та його основні ознаки.
Політичний режим — це система методів і засобів здійснення політичної
влади в державі. На відміну від державного режиму, який характеризує
здійснення тільки державної влади, політ
Особливості різних типів політичних режимів.
За відмінностями між цими ознаками розрізняються різні типи політичних режимів. Найпоширенішим є поділ політичних режимів на демократичні (парламентаризм; президенціалізм) й недемократичні. Останні
Особливості конституційного статусу глав держави.
Глава держави — це конституційний орган і водночас вища посадова особа держави, яка вважається верховним представником держави і, як правило, носієм виконавчої влади. У мона
Конституційний статус глави держави у країнах з монархічною формою правління
Монарх є одноособовим главою держави, який отримує владу в порядку престолонаслідування і здійснює її за власним правом довічно. Монарх вважається джерелом усієї державної вла
Основні системи престолонаслідування
ПРЕСТОЛОНАСЛІДУВАННЯ - перехід влади монарха від одного представника правлячої династії до іншого у встановленому законом порядку. П. є одним із найважливіших елементів монархічної системи прав
Порядок заміщення поста глави держави.
Як уже зазначалось, влада монарха юридично не походить ні від народу, ні від якого-небудь іншого державного і органу. Вона є спадковою — переходить від одного представника п
Особливості конституційного статусу президента в парламентарній республіці
Конституційний статус глави держави — це встановлена нормами конституції сукупність його функцій, повноважень і форм відповідальності. Незалежно від форми державного правління, формальних і реаль
Конституційний статус президента у республіці змішаного типу
Конституційний статус глави держави — це встановлена нормами конституції сукупність його функцій, повноважень і форм відповідальності. Незалежно від форми державного правління, формальних і реаль
Поняття парламенту та парламентаризму.
За своєю сутністю законодавча влада є сукупністю повноважень із видання законів. Це загальне визначення законодавчої влади потребує конкретизації через з'ясування поняття з
Порядок формування парламентів
ФОРМУВАННЯ ПАРЛАМЕНТУ - заміщення мандатів у парламенті (палаті). Порядок Ф. п. значною мірою залежить від його структури. Однопалатні парламенти і нижні палати двопалатних парламентів майже завж
Структура парламентів та їх палат
Способи формування парламентів, основні елементи їх структури, порядок прийняття законів встановлюються конституціями. Внутрішня організація і порядок діяльності парламентів докладно визначаються
Комісії ( комітети) як елементи структури парламентів.
Парламентські комітети є найважливішими елементами структури парламенту. Їх основною функцією є попередній розгляд законопроектів та проектів інших актів, що приймаються парламент
Парламентські фракції, їх формування та внутрішня організація.
Парламентська (депутатська) фракція — це об'єднання парламентаріїв на основі їхньої партійної належності. Парламентські фракції зазвичай формуються із членів однієї політичної партії, представлено
Компетенція парламентів
Компетенція парламенту — це сукупність юридично встановлених функцій і повноважень парламенту, що визначають його місце в системі державних органів. Іноді до компетенції парл
Парламентський контроль за діяльністю уряду
ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КОНТРОЛЬ — контроль парламенту за діяльністю державних органів, установ і посадових осіб. П. к. є однією із найважливіших функцій парламенту. Функція контролю та зумовлені нею по
Конституційні принципи правового статусу парламентарів
Загальна назва особи, яка на тій чи тій підставі є членом парламенту, — «парламентарій». Підставами членства у парламенті можуть бути обрання, призначення, обіймання певної пос
Парламентський індемнітет та імунітет
Загальна назва особи, яка на тій чи тій підставі є членом парламенту, — «парламентарій». Підставами членства у парламенті можуть бути обрання, призначення, обіймання певної пос
Права та обов’язки депутата парламенту і підстави припинення його повноважень
Складовими правового статусу парламентаріїв є їхні права та обов'язки, що у загальному вигляді визначаються в конституціях і конкретизуються у законах про статус парламентар
Основні стадії законодавчого процесу в парламенті.
Головною функцією парламентів є законотворчість. Порядок діяльності парламенту та інших суб'єктів влади зі створення закону і введення його в дію називається законодавчим процесом.
Промульгація як стадія законодавчого процесу
Головною функцією парламентів є законотворчість. Порядок діяльності парламенту та інших суб'єктів влади зі створення закону і введення його в дію називається законодавчим процесом.
Особливості Законодавчого процесу в умовах двопалатної системи
В умовах двопалатних парламентів законодавчі функції розподілені не лише між парламентом, виконавчими та багатьма іншими орґанами влади, але й між двома палатами. У деяких двопалатних парламентах о
Парламенти і бюджет.
Основний зміст фінансової функції парламенту становить затвердження державного бюджету та контроль його виконання. Бюджет завжди розглядається і затверджується у парламенті. У більшості країн парла
Поняття виконавчої влади та її суб’єктів
За своєю сутністю виконавча влада є сукупністю повноважень з управління державними справами. Конституційно-правовий інститут виконавчої влади становить сукупність норм, що
Конституційний статус уряду
Віднесеність компетенції уряду до сфери виконавчої влади і визначення його як вищого колегіального органу виконавчої влади є найважливішими характеристиками конституційного статусу уряду
Структура урядів.
До складу уряду входять глава і члени уряду, якими є заступники глави уряду, міністри, державні секретарі, іноді — керівники державних комітетів і служб та деякі інші посадові особи, які за правови
Політична відповідальність уряду
Від способу формування уряду залежать його підзвітність і політична відповідальність. Політична відповідальність уряду — Це конституційно-правова відповідальність уряду та й
Компетенція урядів
Компетенція — це сукупність встановлених функцій і повноважень органу державної влади, органу місцевого самоврядування або посадової особи щодо предметів їхнього відання.
Сутність і функції судової влади.
Згідно з теорією поділу влади судова влада є однією з трьох самостійних і незалежних гілок державної влади поряд із законодавчою і виконавчою владою. За своєю сутністю судова влада є су
Система судової влади
Конституційно-правовий інститут судової влади становить сукупність норм, що визначають систему і статус суб'єктів правосуддя. Систему судової влади складає сукупність орган
Формування суддівського корпусу та конституційні принципи статусу суддів.
ФОРМУВАННЯ СУДДІВСЬКОГО КОРПУСУ — заміщення посад суддів. Є два основні способи Ф. с. к. — призначення і вибори. У більшості країн світу судді на посаду призначаються. У багатьох країнах повнова
Конституційні принципи організації судової влади
До основних принципів організації судової влади (судоустрою), крім тих, що
стосуються побудови судової системи, належать: здійснення правосуддя виключно судами; здійснення правосуддя тільк
Конституційні принципи функціонування судової влади
Основними конституційно-правовими принципами функціонування судової влади є принципи судочинства. Основні засади судочинства: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед зако
Поняття конституційного контролю та системи його органів
Невід’ємною складовою конституційно-правової системи кожної країни є конституційний контроль. Конституційний контроль — це перевірка на відповідальність конституції актів і дій органів п
Основні моделі організації судового конституційного контролю
Невід’ємною складовою конституційно-правової системи кожної країни є конституційний контроль. Конституційний контроль — це перевірка на відповідальність конституції актів і дій органів п
Повноваження органів судового конституційного контролю
Невід’ємною складовою конституційно-правової системи кожної країни є конституційний контроль. Конституційний контроль — це перевірка на відповідальність конституції актів і дій органів п
Класифікація форм судового конституційного контролю
Невід’ємною складовою конституційно-правової системи кожної країни є конституційний контроль. Конституційний контроль — це перевірка на відповідальність конституції актів і дій органів п
Поняття місцевого управління та самоврядування
Місцеве самоврядування - самостійна діяльність населення адміністративно-територіальної одиниці з вирішення питань місцевого значення. М. с. здійснюється у формах безпосередньої (місцевий рефере
Основні системи організації публічної влади на місцях
Влада на місцях –це влада, яку здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що діють в адміністративно-територіальних одиницях держави. Адміністрат
Сутність і функції політичних партії.
Політичні партії є об'єктом вивчення передусім політичної науки. У політології є окрема галузь наукового знання — теорія політичних партій (партологія), що спеціально займається дослідженням політ
Основні типи сучасних партійних систем
Партійна система - сукупність діючих у країні політичних партій та відносин між ними, що складаються в боротьбі за державну владу та у процесі її здійснення. У країнах сучасног
Нституціоналізація політичних партій у конституційному праві
Як організації, що виконують у суспільстві низку функцій зі здійснення публічної (політичної) влади, партії є політичними інститутами. Водночас тією мірою, якою організація і діяльність партій рег
Новости и инфо для студентов