ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
1. Поняття сімейного права. - це система правових норм, спрямованих на врегулювання особистих немайнових та майнових відносин між: подружжям, батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, опікунами, піклувальниками та підопічними, патронатними вихователями та їх вихованцями та інших сімейних відносин між членами сім'ї та родичами.
2. Предмет сімейного права скаладають: а) відносини, які виникають у зв'язку зі шлюбом; б) особисті та майнові відносини міжчленами сім'ї; в) особисті та майнові відносини між іншими родичами; г) відносини, які виникають у зв'язку із влаштуванням дітей, які позбавлені батьківського піклування.
3. Метод сімейного права - це сукупність засобів, прийомів, способів, за допомогою яких здійснюється юридичний вплив на вольову поведінку учасників сімейних відносин. Характер юридичного інструментарію, який застосовується в процесі регулювання, в першу чергу визначається характером самих відносин, що регулюються. Саме предмет правового регулювання обумовлює ступінь інтенсивності дії права, тобто широту охоплення право: вим регулюванням, ступінь обов'язковості правових приписів, форми і засоби правового примусу, ступінь деталізації правових норм та напруженість правового впливу на суспільні відносини1. Тому особливості сімейних відносин визначають сутність право: вих засобів, які застосовуються в процесі їх регулювання, особ: ливості юридичного інструментарію, який «стягується» в єдиний регулюючий комплекс.
4. Принципи сімейного права. Сімейне право здійснюється на основі відповідних принципів — це основні засади, керівні ідеї, відповідно до яких здійснюється сімейно-правове регулювання суспільних відносин:
1)визнання шлюбу, зареєстрованого тільки у державному органі реєстрації актів цивільного стану (ст. 21 СК України);
2)одношлюбність (ст. 25 СК України);
3) принцип свободи і добровільності при укладенні шлюбу (ст. 24 СК України);
4) вирішення внутрішніх сімейних питань за взаємною згодою (ч. 6 ст. 7 СК України);
5)пріоритет сімейного виховання дітей, турботи про їх добробут і розвиток, забезпечення пріоритетного захисту їх прав та інтересів (ст. 150 СК України);
6) забезпечення пріоритетного захисту прав та інтересів непрацездатних членів сім’ї (ст.ст. 76, 202, 272 СК України);
7) свобода розірвання шлюбу (ст. 105 СК України);
8) повна рівність чоловіка і жінки в особистих та майнових правах (ст. 7 СК України, ст.ст. 21, 24, 51 Конституції України).
9) принцип моральності та матеріальної підтримки (ст. 180 СК України).
Визнання шлюбу, зареєстрованого тільки у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Правове регулювання шлюбних відносин в Україні здійснюється державою. Визначальним є те, що шлюб лежить в основі сім’ї. Відповідно до чинного законодавства (ст. 21 СК України) визнається тільки шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану. Релігійний шлюб не породжує взаємних прав і обов’язків подружжя.