Питання для обговорення на семінарському занятті

1. Поняття адміністративного правопорушення (проступку), його ознаки.

2. Поняття і ознаки адміністративної відповідальності.

3. Відмежування адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності.

4. Підстави адміністративної відповідальності.

5. Адміністративна відповідальність юридичних осіб.

6. Система і види адміністративних стягнень.

7. Накладення адміністративних стягнень.

 

При вивченні даної теми студентам слід особливу увагу звернути на те, що інститут адміністративної відповідальності є важливою складовою адміністративного права.

Важливо знати, що адміністративна відповідальність — це вид юридичної відповідальності, яка характеризується такими ж ознаками, як остання (настає на підставі норм права, за порушення правових норм, пов'язана з державним примусом, назначається державними органами). Поряд з цим слід звернути увагу на особливості, які притаманні тільки їй, а саме:

— її підставою є адміністративний проступок;

— вона накладається як на індивідуальні, так і колективні суб'єкти, винні у скоєнні адміністративного проступку;

— врегульована нормами адміністративного права, які передбачають вичерпний перелік адміністративних порушень, стягнень,

— державних органів, уповноважених на притягнення до відповідальності;

— передбачений особливий порядок притягнення до адміністративної відповідальності, який характеризується оперативністю, економічністю, спрощеністю;

— притягнення до адміністративної відповідальності в більшості випадків здійснюється в адміністративному (позасудовому) порядку та ін.

Виділяють три підстави адміністративної відповідальності: нормативну (система норм, що регулюють її), фактичну (адміністративний проступок) і процесуальну (акт компетентного органу про накладення адміністративного стягнення).

Визначення адміністративного проступку дається в статті 9 КпАП України. Слід звернути увагу на те, що законодавець ототожнює поняття "проступку" і "правопорушення", що є невірним, оскільки останнє, за своєю сутністю, значно ширше першого. Адміністративний проступок характеризується ознаками, які слід відрізняти від елементів його складу, а саме: протиправність, винність, карність. На відміну від поняття "злочину", законодавець не передбачив для адміністративного проступку суспільну небезпеку, яку в юридичній літературі інколи заміняють суспільною шкідливістю.

До складу адміністративного проступку відносяться чотири взаємопов'язані елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона. Слід мати на увазі, що відсутність хоча б одного елементу свідчить про відсутність самого проступку.

Особливу увагу слід звернути на адміністративну відповідальність неповнолітніх, тобто осіб, які вчинили проступок у віці з 16 до 18 років. Вони несуть відповідальність згідно зі статтею 13 КпАП. За загальним правилом на них накладаються заходи впливу, передбачені статтею 24/1 КпАП. В разі вчинення проступку особою, яка не досягла 16 років, до адміністративної відповідальності притягуються батьки, або особи, що їх замінюють за статтею 184 КпАП, тобто за невиконання обов'язків по вихованню дітей.

Адміністративне законодавство передбачає систему адміністративних стягнень (стаття 24 КпАП), до якої відносяться: попередження; штраф; оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення, або безпосереднім об'єктом проступку; конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом проступку; позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові; виправні роботи; адміністративний арешт; видворення за межі держави іноземців і осіб без громадянства (детально див. ст. ст. 25-32 КпАП). Слід мати на увазі, що Законом України "Про боротьбу з корупцією" передбачений такий захід адміністративного стягнення, як позбавлення права протягом трьох років займати посади в державних органах, або — протягом п'яти років балотуватися в депутати.

При вивченні даної теми студентам необхідно звернути увагу на передбачені законодавством обставини, які виключають адміністративну відповідальність, а саме: крайня необхідність, необхідна оборона, стан неосудності (див. статті 17-22 КпАП).

Важливо уяснити порядок накладення адміністративних стягнень, який регламентується статтями 33-40 КпАП України, звернувши увагу на загальні правила накладення стягнень, обставини, що пом'якшують або обтяжують адміністративну відповідальність, строки накладення стягнень та ін.

 


Контрольні питання:

- Перелічіть ознаки адміністративного правопорушення (проступку)

- Дайте визначення адміністративної відповідальності у позитивному та ретроспективному розумінні.

- Чим відрізняється адміністративний проступок від злочину?

- Порівняйте адміністративну відповідальність та інші види юридичної відповідальності.

- Поясніть, що таке нормативна та фактична підстава адміністративної відповідальності.

- Якими нормативно-правовими актами передбачена адміністративна відповідальність юридичних осіб?

- Які стягнення застосовуються за вчинення адміністративних правопорушень юридичними особами?

- Як визначається суб’єктивна сторона адміністративних правопорушень, вчинених юридичними особами?

- Система і види адміністративних стягнень.

- Який порядок накладення адміністративних стягнень на фізичних осіб?