1. Організаційно-правові засади забезпечення управління адміністративно-політичною сферою
2. Управління обороною.
3. Управління національною безпекою.
4. Державний кордон та його охорона.
5. Управління у сфері внутрішніх справ.
6. Управління закордонними справами.
Управління адміністративно-політичною сферою – одна з провідних галузей управління в Україні. Ця галузь охоплює багато аспектів життя суспільства і держави. Без оборони, національної безпеки, органів внутрішніх справ (правозахисних органів), органів юстиції неможливо уявити відносини людини і держави. Без регулювання зовнішньої політики неможливо здійснювати міжнародних відносин, підтримки та обміну досвідом. В адміністративно-правовій теорії і практиці державного управління до сфери адміністративно-політичної діяльності відносяться такі галузі, як оборона, безпека, внутрішні справи, іноземні справи, юстиція. Органи управління (виконавчої влади) цими галузями є складовою частиною єдиної системи органів виконавчої влади й активно здійснюють функції держави. Особливе місце в цій системі займають оборона й органи, що здійснюють управління нею.
Взаємовідносини в системі органів адміністративно-політичної сфери України засновані на сполученні централізації і децентралізації. Кожен нижчий орган по вертикалі підпорядковується вищому. При цьому централізоване управління діяльністю органів гармонічно доповнюється ініціативою й відповідальністю за виконання покладених завдань підпорядкованих йому органів.
Для органів адміністративно-політичної сфери є характерним:
– єдність мети діяльності – здійснення єдиної політики;
– єдність завдань – ефективне використання всіх інструментів управління та контролю для забезпечення належної діяльності та обміну, захисту стабільності і безпеки держави;
– єдність функцій – участь у розробці та реалізації політики, забезпечення дотримання законності в межах наділеної компетенції щодо захисту інтересів України. 1) Управління обороною
Конституції України передбачає захист суверенітету і територіальної цілісності своєї території, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (ст. 17). Прагнучи до мирного співіснування з усіма державами, наша держава підтримує свою обороноздатність на рівні оборонної достатності для захисту від можливої агресії Організація оборони України включає:
1) прогнозування та оцінку воєнної небезпеки і загрози;
2) здійснення заходів у зовнішньополітичній сфері, які спрямовані на запобігання збройному конфлікту та відсіч збройній агресії;
3) формування та реалізацію воєнної, воєнно-економічної, військово-технічної та військово-промислової політики держави;
4) удосконалення структури, уточнення завдань і функцій Збройних Сил України та інших військових формувань, розвиток військово-промислового комплексу;
5) забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами;
6) підготовку національної економіки, території, органів державної влади, органів військового управління, органів місцевого самоврядування, а також населення до дій в особливий період;
7) створення державного матеріального резерву та резервних фондів грошових коштів;
8) забезпечення охорони державного кордону України;
9) військово-патріотичне виховання громадян України,
10) забезпечення розвитку воєнної науки, формування науково-технічного і технологічного набутку для створення високоефективних засобів збройної боротьби;
11) захист інформаційного простору України та її входження у світовий інформаційний простір. Забезпечення оборони України здійснюється на основі розмежування повноважень державних органів влади в даній сфері.
Формування і проведення військової політики України, законодавче регулювання питань сфери оборони здійснюються винятково Верховною Радою України. Важливі функції в сфері оборони покладені на Президента України. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини й громадянина і в цьому зв’язку Президент має велике коло функцій і повноважень внутрішнього та зовнішнього характеру. Тому цілком природно, що Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройними Силами України та Голова Ради національної безпеки і оборони України вживає необхідних заходів щодо забезпечення обороноздатності України й постійної бойової готовності її Збройних Сил Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України; керує діяльністю усіх підпорядкованих йому органів та організацій щодо забезпечення оборони, оснащення Збройних Сил озброєнням, військовою технікою та іншими матеріальними засобами; затверджує плани нагромадження матеріальних ресурсів мобілізаційного резерву; приймає рішення з питань соціальних і правових гарантій військовослужбовців; керує мобілізаційною підготовкою і мобілізаційним розгортанням народного господарства та переведення його на режим роботи в умовах воєнного стану; видає відповідні нормативні акти з цих питань Міністерство оборони України є органом державного управління Збройними Силами України і несе повну відповідальність розвиток та підготовку до виконання завдань оборони. Міноборони України оцінює військово-політичну обстановку і визначає рівень військової погрози, бере участь у розробці проекту військової доктрини і формуванні оборонного бюджету України, розробляє і подає на розгляд Президенту України проекти державних програм будівництва і розвитку Збройних Сил України, розвитку озброєння і військової техніки, загальної структури і чисельного складу Збройних Сил України, обсягу бюджетних асигнувань на потребі оборони.
Міноборони України здійснює керівництво бойовою, оперативно-технічною і морально-психологічною підготовкою військ, військовою наукою, проводить військово-наукові дослідження, організує і забезпечує військово-патріотичне виховання особового складу, здійснює координаційні, контрольні й інші повноваження в сфері оборони. Генеральний штаб Збройних Сил України – є окремою складовою частиною Міністерства оборони України. У структурі Збройних Сил Генеральний штаб є головним військовим органом по плануванню оборони держави, керування використанням Збройних Сил України, координації і контролю за виконанням задач у сфері оборони органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, військовими формуваннями, створеними відповідно до законів України, і правоохоронними органами в межах, установлених законами України, нормативно-правовими актами Президента України і Кабінету Міністрів України. Таке широке розуміння національної безпеки зумовлює досить велику нормативно-правову базу щодо регулювання суспільних відносин у цій сфері: закони: "Про державний кордон України", "Про Державну прикордонну службу України ", "Про Службу безпеки України", "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", "Про Раду національної безпеки і оборони України", "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України", "Про державну таємницю", "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” та ін.
Контрольні питання:
- Перелічіть нормативно-правові акти, які регулюють державне управління адміністративно-політичною сферою.
- Перелічіть органи управління адміністративно-політичною сферою.
- Перелічіть нормативно-правові акти, які регулюють державне управління обороною.
- Перелічіть органи управління обороною.
- Перелічіть нормативно-правові акти, які регулюють державне управління національною безпекою.
- Перелічіть органи управління національною безпекою.
- Перелічіть нормативно-правові акти, які регулюють державне управління державним кордон та його охорону.
- Перелічіть органи управління та охорони державним кордоном.
- Перелічіть нормативно-правові акти, які регулюють державне управління у сфері внутрішніх справ.
- Перелічіть органи управління у сфері внутрішніх справ.
- Перелічіть нормативно-правові акти, які регулюють державне управління закордонними справами.
- Перелічіть органи управління закордонними справами.