Питання для обговорення на семінарському занятті

1. Поняття та система суб’єктів адміністративного права.

2. Фізичні особи як суб’єкти адміністративного права.

3. Президент України та його повноваження в сфері виконавчої влади.

4. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України, центральних органів державної виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій.

 

При вивченні даної теми слід з'ясувати, що суб’єкт адміністративного права це носій прав і обов'язків у сфері державного управління, які передбачені адміністративно-правовими нормами, здатний надані права реалізовувати, а покладені обов'язки виконувати. Суб’єкт адміністративного права має потенційну здатність вступати в адміністративні правовідносини. Серед ознак суб'єктів адміністративного права називають зовнішню відокремленість; персоніфікацію в суспільних відносинах управлінського типу; здатність виражати і здійснювати персоніфіковану волю у стосунках з державою, або державну волю у процесі адміністративно-правового регулювання суспільних відносин; можливість певної поведінки з метою задоволення своїх інте­ресів в управлінській сфері; наявність адміністративної правосуб'єктності; можливість реалізації поведінки в адміністративних пра­вовідносинах; обмеженість поведінки рамками адміністративно-правових норм, вихід за які є порушенням правових приписів.

Існує два основні підходи до класифікації суб'єктів адміністративного права в залежності від наявності чи відсутності владних повноважень на керуючі та керовані; в залежності від суті суб’єктів на індивідуальні і колективні.

Щодо другої класифікації існує радянська традиція, за якою до індивідуальних суб’єктів відносять громадян, іноземців, апатридів, а до колективних суб’єктів - органи державної влади та місцевого самоврядування, об’єднання громадян, підприємства, установи, організації. На даний час окремі науковці, наприклад Б.В. Авер'янов висловлюють думку про те, що колективними суб’єктами можуть визнаватися лише ті суб’єкти, які складаються з індивідуальних і самі по собі не мають ознак юридичної особи, наприклад, територіальна громада, збори житлового кварталу, мітинг, трудовий колектив, страйковий комітет та ін.

У будь-якому разі можна виділити такі групи суб’єктів адміністративного права як:

1. фізичні особи: громадяни України, особи без громадянства, іноземці, особи з подвійним громадянством, фізичні особи, що мають спеціальний статус (посадові і службові особи; мілітаризовані службовці – військові, міліціонери; суб'єкти адміністративної опіки (сироти, безробітні);

2. юридичні особи – підприємства, установи, організації, громадські організації, політичні партії;

3. виконавчо-розпорядчі органи - органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

При вивченні даної теми слід мати на увазі, що адміністративне право як галузь законодавства і як наука дещо консервативніше, ніж цивільне, господарське та інші приватноправові галузі. Саме тому у більшості підручників бачимо термін «громадянин», а не «фізична особа»; «штамп» «підприємства, установи, організації» а не «юридичні особи».

Підприємства й установи — це організації, які виконують економічні, соціально-культурні, адміністративно-політичні та інші функції з метою задоволення матеріальних, духовних та інших потреб громадян, суспільства й держави. Вони відрізня­ються один від одного за змістом, результатом і метою основ­ної діяльності Радянське законодавство вживало штамп «…підприємства, установи, організації..», оскільки він вичерпно охоплював всі існуючи види юридичних осіб, які не безпосередньо не відносились до органів державної влади чи місцевого самоврядування.

Цивільний кодекс України підійшов до цього питання інакше. Він визначає підприємство не як суб’єкт, а як об’єкт правовідносин.

В будь-якому випадку, приступаючи до розгляду питання про поняття і суть підприємства, установи, організації, слід з’ясувати поняття юридичної особи.

У відповідності до ст.ст. 80, 81 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Підприємства та установи відрізняються одне від одного за призначенням. Установа є некомерційною організацією, що виконує соціально-культурні або адміністративно-політичні функції.

При вивченні фізичних осіб як суб’єктів адміністративного права слід дослідити основні нормативно-правові акти. В результаті має сформуватись чітке уявлення про різниці у статусі громадян, іноземців та осіб без громадянства, що постійно проживають га території України та іноземців та осіб без громадянства, що перебувають на її території тимчасово.