Після розірвання шлюбу між К-ними їх чотирирічний син Роман залишився проживати з К-ною – матір'ю хлопчика. А-в – дід Романа – звернувся до суду з позовом до К-ної про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та участі в його вихованні. У позовній заяві позивач вказав, що два місяці тому рішенням органу опіки та піклування йому було встановлено графік спілкування з онуком – кожен понеділок та четвер з 15 до 17 години поза місцем його проживання. Однак, відповідачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з онуком.
Відповідачка проти позову заперечувала, пояснюючи, що хлопчик сам не хоче спілкуватися з дідом, до того ж саме у встановлений час дитина спить, тому вона відключає дзвоник і нікому не відчиняє двері.
Яке рішення повинен прийняти суд?