Після розлучення Ольга М-ко більш як 5 років не ставила питання про стягнення з колишнього чоловіка Віктора аліментів на утримання їхньої малолітньої дочки, оскільки мала високооплачувану роботу і не потребувала матеріальної допомоги. Однак, у 2009 році, після ліквідації організації, в якій вона працювала, О.М-ко стала безробітною і попросила колишнього чоловіка виплачувати їй 500грн. на утримання дитини.
В.М-ко протягом декількох місяців під різними приводами ухилявся від вирішення цього питання, а згодом прямо відмовився укласти договір про виплату аліментів у добровільному порядку. На заяву колишньої дружини звернутися до суду він також не відреагував, заявивши, що їй необхідно було подати відповідну позовну заяву протягом року після розлучення, а тепер вона не буде розглянута у зв'язку із пропуском строків позовної давності.
Проаналізуйте наведену ситуацію. Чи пропущені у даній ситуації строки позовної давності?