Л-в подав позов до суду до Л-вої про розірвання шлюбу та поділ спільного майна. В позовній заяві позивач вказав, що шлюб між ним та відповідачкою був зареєстрований у 2003р., від шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей, 6 та 8 років. До складу спільного майна Л-вих входить: речі повсякденного вжитку на загальну суму 20185 грн., а також грошовий вклад в банку «Гранд» в розмірі 25000 грн. Крім цього, він просив визнати за ним право на 2/3 паєнакопичення у житлово-будівельному кооперативі «Промінь» (13850 грн.) і надати йому одну кімнату площею 25 м2., а відповідачці з дітьми – дві кімнати площею 28 м2 та 32 м2.
Л-ва проти розірвання шлюбу заперечувала. Вона зазначила, що її чоловік недалекоглядний і зраджує їй, але заради дітей слід зберегти їх шлюб. Безпідставними вона вважає й вимоги про розподіл паєнакопичення та квартири в ЖБК, оскільки пайщиком є вона, і гроші, внесені до ЖБК, є її особистою приватн6ою власністю і не підлягають розподілу. Вклад до банку було внесено у 2010 р. за рахунок коштів, отриманих нею у спадок. Крім цього, Л-ва відзначила, що до спільного майна, яке підлягає розподілу, слід віднести й гроші, які повинен отримати її чоловік за договором страхування в липні 2012р.
Яке рішення повинен винести суд?