Всі зазначені нижче документи доступні українською або російською мовою
на веб-сторінці Верховної Ради України в розділі “Законодавство України”
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
1. Конституція України від 28 червня 1996 р.
2. Закон України „Про міжнародні договори України” від 17 грудня 1993 р.
3. Статут Організації Об’єднаних Націй від 26 червня 1945 р.
4. Статут Міжнародного Суду 00Н від 26 червня 1945 р.
5. Паризька хартія для нової Європи від 21 листопада 1990 р.
6. Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 р.
7. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 01 листопада 1996 р., №
8. Висновок Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням
Президента України про надання висновку щодо відповідності Конституції України
Римського Статуту Міжнародного кримінального суду (справа про Римський Статут) від
11 липня 2001 р., № З-в/2001.
9. Віденська конвенція про право договорів між державами та міжнародними організаціями
або між міжнародними організаціями від 21 березня 1986 р.
10.Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та
співробітництва між державами відповідно до Статуту
Організації Об’єднаних Націй від 24 жовтня 1970 р.
11. Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 р.
12. Положення про Комісію міжнародного права від 21 листопада 1947 р.
13. Декларація про недопущення інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 9
грудня 1981 р.
14. Декларація про посилення ефективності принципу відмови від погрози силою або її
застосування в міжнародних відносинах від 18 листопада 1987 р.
15. Підсумковий документ Віденської зустрічі 1986 року представників держав-учасниць
Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі, що відбулася на основі положень
Підсумкового акта, які відносяться до подальших кроків після наради від 31 липня 1986 р.
16. Підсумковий документ Віденської зустрічі держав-учасниць Наради з безпеки та
співробітництва в Європі від 15 січня 1989 р.
17. Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів від 23 серпня 1978 р.
18. Віденська Конвенція про правонаступництво держав щодо державної власності,
державних архівів і державних боргів від 8 квітня 1983 р.
19. Закон України „Про правонаступництво України” від 12 вересня 1991 р.,№ 1543-ХІЇ.
20. Договір про правонаступництво щодо зовнішнього державного боргу та активів Союзу
РСР від 4 грудня 1991 р.
21. Угода про доповнення до Договору про правонаступництво щодо зовнішнього
державного боргу та активів Союзу РСР від 13 березня 1992 р.
22. Угода про правонаступництво стосовно державних архівів колишнього Союзу РСР від б
липня 1992 р.
23. Меморандум про взаєморозуміння з питання правонаступництва щодо договорів
колишнього Союзу РСР, які представляють взаємний інтерес від 6 липня 1992 р.
24. Угода Глав держав Співдружності Незалежних Держав про власність колишнього Союзу
РСР за кордоном від ЗО грудня 1991 р.
25. Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про реалізацію права на
закордонну власність колишнього СРСР для цілей дипломатичних, консульських і
торгових представництв від 3 серпня 1992 р.
26. Угода між Україною і Російською Федерацією про врегулювання питань
правонаступництва стосовно зовнішнього державного боргу та активів колишнього
Союзу РСР від 9 грудня 1994 р. (чинності не набула).
27. Проект статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні акти, прийнятий
Комісією міжнародного права 00Н в другому читанні 3 серпня 2001 р.
(http:www.un.org/law/ilc/texts/State_responsibility_articles(r).pdf)
28. Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами від
29 березня 1972 р.
29. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього від 9 гру дня 1948р.
30. Конвенція про припинення злочину апартеїду та покарання за нього від
30 листопада 1973 р.
31. Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти
людства від 26 листопада 1968 р.
32. Резолюція 808 (1993) від 22 лютого 1993 р. про створення Міжнародного трибуналу для
судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного
гуманітарного права, вчинені на території колишньої Югославії.
33. Резолюція 808 (1993) від 22 лютого 1993 р. про створення Міжнародного трибуналу для
судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного
гуманітарного права, вчинені на території Руанди.
34. Резолюція 95 (І) Генеральної Асамблеї 00Н “Ствердження принципів міжнародного
права, що визнані Статутом Нюрнберзького трибуналу” від 11 грудня 1946р.
35. Статут Міжнародного військового трибуналу для суду та покарання головних військових
злочинців європейських країн „осі” від 8 серпня 1945 р.
36. Римський Статут Міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 р.//Український
часопис міжнародного права. – 2002. – № 1. – С. 73-121.
ПИТАННЯ НА ІСПИТ:
1. Поняття основних принципів міжнародного права.
2. Функції основних принципів міжнародного права.
3. Природа основних принципів міжнародного права.
4. Ознаки основних принципів міжнародного права.
5. Класифікація основних принципів міжнародного права .
6. Зміст основних принципів міжнародного права.
7. Співвідношення основних принципів системи, принципів галузі та інституту, універсальних, регіональних і партикулярних принципів.
8. Принцип заборони застосування сили або загрози силою.
9. Принцип суверенної рівності держав.
10. Принцип невтручання.
11. Принцип територіальної цілісності держав.
12. Принцип непорушності державних кордонів.
13. Принцип мирного врегулювання спорів.
14. Принцип поваги прав та основних свобод людини.
15. Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею.
16. Принцип співробітництва.
17. Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов’язань.
18. Значення проблеми співвідношення міжнародною і внутрішньодержавного права.
19. Теорії співвідношення міжнародного і національного права.
20. Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері.
21. Конституційне право і судова практика держав щодо співвідношення національного та міжнародного права.
22. Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право.
23. Національне законодавство та міжнародна судова практика .
24. Поняття суб'єкта міжнародного права.
25. Основні риси та особливості міжнародної правосуб’єктності.
26. Інститут міжнародної правосуб'єктності.
27. Держава основний суб’єкт міжнародного права.
28. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій.
29. Міжнародна правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави.
30. Особливі види міжнародної правосуб'єктності.
31. Питання міжнародної правосуб'єктності фізичної особи.
32. Питання міжнародної правосуб’єктності транснаціональних компаній.
33. Україна як суб’єкт сучасних міжнародних відносин.
34. Інститут визнання в міжнародно-правовій системі.
35. Визнання держав. Теорії визнання держав.
36. Визнання урядів. Доктринальні погляди на визнання урядів.
37. Визнання урядів у вигнанні.
38. Визнання органів національного опору, органів національно-визвольних рухів.
39. Визнання органів “повсталої сторони” або “воюючої сторони”, “організованих озброєних угрупувань” та “антиурядових збройних сил”.
40. Форми визнання.
41. Типи та засоби здійснення визнання.
42. Поняття та підстави правонаступництва.
43. Об’єкт дії норм правонаступництва.
44. Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів.
45. Правонаступництво держав щодо державної власності.
46. Правонаступництво нових незалежних держав щодо багатосторонніх і двосторонніх угод.
47. Співвідношення принципів “pacta sunt servanda” та “tabula rasa” у конвенціях про правонаступництво держав.
48. Правонаступництво держав щодо державних архівів.
49. Правонаступництво держав щодо державних боргів при різних видах зміни території держави попередника ( боржника).
50. Режим вирішення питання боргу щодо нових незалежних держав.
51. Врегулювання проблем правонаступництва у зв’язку з припиненням існування СРСР.
52. Правонаступництво України.
53. Поняття континуітету в міжнародному праві.
54. Поняття реалізації норм міжнародного права.
55. Форми та способи реалізації норм міжнародного права.
56. Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права.
57. Основні правила й способи тлумачення норм міжнародного права.
58. Внутрішньодержавний механізм реалізації норм міжнародного права.
59. Внутрішньодержавний інституційний механізм реалізації норм міжнародного права в Україні.
60. Сутність, суб’єкти та стадії міжнародного правотворчого процесу.
61. Міжнародна нормотворча діяльність міжнародних організацій.
62. Принципи міжнародного правотворчого процесу. Класифікація принципів міжнародної правотворчої діяльності.
63. Односторонні акти держав у міжнародному правотворчому процесі.
64. Участь громадськості в міжнародному правотворчому процесі.
65. Кодифікація, як засіб здійснення правотворчої діяльності.
66. Інкорпорація.
67. Поняття міжнародно-правових відносин.
68. Суб’єкти міжнародних правовідносин.
69. Зміст міжнародних правовідносин.
70. Об’єкт міжнародних правовідносин.
71. Юридичні факти і міжнародні правовідносини.
72. Поняття і юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
73. Поняття та суб’єкти міжнародно-правової відповідальності.
74. Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності.
75. Міжнародне правопорушення та його ознаки.
76. Класифікація міжнародних правопорушень.
77. Відповідальність за правомірну діяльність.
78. Обставини, що виключають виникнення міжнародно-правової відповідальності.
79. Типи міжнародно-правової відповідальності.
80. Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
81. Сатисфакція, реституція, субституція, репарація як форми міжнародної відповідальності.
82. Поняття недружнього акту та квазіделікту в міжнародному праві.
83. Відповідальність міжнародних організацій.
84. Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій.
85. Контрзаходи.
86. Співвідношення міжнародно-правових санкцій і міжнародно-правової відповідальності.
87. Типи, види й форми міжнародно-правових санкцій.
88. Міжнародно-правоові санкції, що здійснюються в порядку самодопомоги.
89. Міжнародно-правоові санкції, що здійснюються державами за допомогою міжнародних організацій.
90. Реторсії, репресалії, самооборона як види міжнародно-правових санкцій.
91. Умови правомірності застосування міжнародно-правових санкцій.
92. Механізм застосування міжнародно-правових санкцій.
93. Історія міжнародного правосуддя.
94. Історія створення і діяльність Постійної палати міжнародного правосуддя (1921 р.).
95. Правова основа діяльності, компетенція та судочинство Міжнародного Суду ООН.
96. Правова основа діяльності, компетенція та судочинство Європейського Суду з прав людини.
97. Правова основа діяльності, компетенція та судочинство Суду Європейського Союзу.
98. Правова основа діяльності, компетенція та судочинство Міжнародного кримінального суду.
99. Міжнародний арбітраж.
100. Поняття й сутність міжнародної законності.
101. Структура міжнародної законності.
102. Режим і принципи міжнародної законності.
103. Поняття та критерії правомірності режиму міжнародної законності.
104. Загальне і особливе міжнародної законності і міжнародного правопорядку.
105. Поняття міжнародного правопорядку.
106. Співвідношення міжнародного права і міжнародного правопорядку.
107. Головні функції та принципи функціонування міжнародного правопорядку.