Зобов'язальне право є найбільшою підгалуззю цивільного законодавства. Зобов'язальне право поділяється на дві частини: загальні положення про зобов'язання та окремі види зобов'язань.
Зобов'язання є найпоширенішим видом цивільних правовідносин і мають усі їх ознаки. Зобов'язання — це цивільні правовідносини.
Цивільні правовідносини визначаються як правовідносини, що базуються на нормах цивільного закону і складаються з приводу матеріальних і нематеріальних благ; їх учасники, маючи автономію і майнову відособленість, є юридично рівними носіями прав і обов'язків.
Зобов'язання – це закріплені цивільним законом суспільні відносини з переміщення майнових та інших результатів праці, внаслідок яких одна особа (кредитор) має право вимагати від іншої особи (боржника) вчинення певних дій і зумовленого цим утримання від
вчинення інших дій.
Разом з тим зобов'язання мають специфічні ознаки, що вирізняють їх із сукупності цивільних правовідносин.
По-перше, сторонами зобов'язання є чітко визначені особи: кредитор – особа, якій належить право вимоги, і боржник – особа, яка несе обов'язок, що відповідає праву вимоги кредитора.
По-друге, об'єктом зобов'язання є певна поведінка зобов'язаної особи, тобто об'єктом зобов'язання в будь-якому випадку є дії, стосовно яких кредитор має право вимоги, а боржник зобов'язаний їх виконати.
По-третє, здійснення суб'єктивного зобов'язального права кредитором за загальним правилом можливе тільки в разі здійснення боржником дій, що становлять його обов'язок.
По-четверте, зобов'язання здебільшого опосередковують рух майна, надання послуг, виконання робіт, тобто є правовою формою економічного обороту.
По-п'яте, здійснення зобов'язань забезпечується примусовими заходами у формі санкцій. Для реалізації санкції суб'єкт зобов'язання, право якого порушено, має право звернутися з позовом до суду.
У будь-якому зобов'язанні розрізняють такі необхідні елементи, як суб'єкти, об'єкт і зміст зобов'язання.
Як у будь-яких правовідносинах, у зобов'язанні беруть участь дві сторони: уповноважена і зобов'язана.
Суб'єкти зобов'язання завжди конкретні. Це кредитор і боржник, взаємопов'язані правами і обов'язками. Кредитор має право свої вимоги висувати тільки боржнику, а той, у свою чергу, зобов'язаний виконати їх.
Об'єктом зобов'язання є певні дії боржника. Зміст зобов'язальних правовідносин утворюють суб'єктивні права та обов'язки їх учасників.
Оскільки зобов'язання є правовідносинами майнового характеру. Кредитор має право вимагати також вчинення дій немайнового характеру.