Трудове право передбачає два види відповідальності: дисциплінарну і матеріальну. Відповідальність за трудовим правом – окремий вид юридичної відповідальності, що полягає у передбаченому нормами трудового права обов'язку працівника відповідати за вчинене трудове правопорушення і понести відповідні санкції. Підставою для такої відповідальності є трудове правопорушення - винне протиправне діяння, яке полягає у невиконанні або порушенні трудових обов'язків працівником. Трудове правопорушення складається з двох різновидів: дисциплінарного проступку і трудового майнового правопорушення.
Дисциплінарна відповідальність - один з видів юридичної відповідальності. Вона полягає в обов'язку працівника відповідати перед власником або уповноваженим ним органом за скоєний дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.
Розрізняють два види дисциплінарної відповідальності: загальну і спеціальну. Загальна полягає у накладенні на працівника дисциплінарних стягнень. Спеціальній дисциплінарній відповідальності підлягають окремі категорії працівників за дисциплінарними статутами і положеннями про дисципліну.
За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з видів стягнення - догана або звільнення.
Матеріальна відповідальність як один з видів юридичної відповідальності полягає в обов'язку однієї сторони трудового договору - працівника або роботодавця відшкодувати іншій стороні шкоду, заподіяну внаслідок винного, протиправного невиконання або неналежного виконання трудових обов'язків у встановленому законом розмірі та порядку. Трудове законодавство передбачає два види матеріальної відповідальності працівників: обмежену і повну.
Обмежена матеріальна відповідальність полягає в обов'язку працівника, з вини якого було заподіяно шкоду, відшкодувати роботодавцю пряму дійсну шкоду, але не більше від його середнього місячного заробітку.
До підстав притягнення до повної матеріальної відповідальності належать:
1. Укладання між працівником і власником письмового договору про повну матеріальну відповідальність.
2. Отримання майна й інших цінностей працівником під звіт за разовим дорученням або за іншими разовими документами.
3. Шкода, завдана діями працівника, що мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.
4. Шкода, завдана працівником, який був у нетверезому стані (п. 4 ст. 134).
5. Шкода, завдана недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі й при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу й інших предметів, виданих працівникові в користування підприємством, установою, організацією.
6. Шкода, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків.
7. Шкода, завдана не при виконанні трудових обов'язків.
8. Службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди.
9. Матеріальне відповідальність керівника підприємства, установи, організації, винного у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, при умові, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.
Трудове законодавство виділяє окремо колективну (бригадну) матеріальну відповідальність працівників.