У статті 150 Трудового Кодексу Республіки Білорусь вперше в законодавстві дається легальне визначення відпустки. Під відпусткою розуміється звільнення працівника від роботи за трудовим договором на певний період для відпочинку та інших соціальних цілей) зі збереженням колишньої роботи і заробітної плати у випадках, передбачених Трудовим кодексом Республіки Білорусь (далі - ТК). Таким чином, в трудовому праві поняттям «відпустку» охоплюються різноманітні випадки звільнення працівника від роботи, що мають різні соціальні цілі.
Трудовий кодекс вперше на законодавчому рівні встановлює два види відпусток: трудові та соціальні. T Рудова відпустка надається у зв'язку з трудовою діяльністю працівника. Він призначається для відпочинку, відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, інших особистих потреб працівника. Серед трудових відпусток розрізняються основна відпустка (мінімальний, подовжений) та додаткові відпустки.
Соціальні відпустки надаються працівникам з метою створення сприятливих умов для материнства, догляду за дітьми, освіти без відриву від виробництва, задоволення сімейно-побутових потреб та для інших соціальних цілей. До числа соціальних відпусток належать такі:
♦ по вагітності та пологах;
♦ по догляду за дітьми;
♦ у зв'язку з навчанням;
♦ у зв'язку з катастрофою на Чорнобильській АЕС;
♦ з поважних причин особистого та сімейного характеру.
Соціальні відпустки значно відрізняються від трудового відпустки:
♦ соціальні відпустки надаються не для відпочинку, а для інших визнаних суспільно корисними (соціальних) цілей;
♦ право на соціальні відпустки не залежить від тривалості, місця і виду роботи, найменування та організаційно-правової форми наймача;
♦ хоча за аналогією з трудовим відпусткою на час соціальних відпусток зберігається колишня робота, заробітна плата на час цих відпусток зберігається тільки у випадках, передбачених Трудовим кодексом або колективним договором, угодою;
♦ всі соціальні відпустки є самостійним видом відпустки, вони надаються понад трудового відпустки разом з ним або окремо від нього,
♦ соціальні відпустки надаються не за робочий, а за календарний рік, причому тільки календарний рік, в якому працівник має право. Якщо в поточному календарному році соціальну відпустку не використаний, то він на наступний робочий рік не переноситься і грошовою компенсацією, у тому числі при звільненні, не замінюється.
Тривалість трудових і соціальних відпусток обчислюється за загальним правилом у календарних днях. При цьому державні свята і святкові дні (ч.1 ст. 147 ТК), що припадають на період відпустки, у число календарних днів відпустки не включаються і не оплачуються. Відпустки оформляються наказом (розпорядженням, рішенням) або запискою про відпустку, які підписуються від імені наймача уповноваженим ним посадовою особою.