Ухвалою апеляційного суду від 5.12.06 апеляційна скарга Чайки О.Я. залишена без руху та заяванику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги. У поданій уточненій апеляційній скарзі вказівки суду виконані частково. При цьому Чайка О.Я. просить звільнити його від сплати судового збору з посиланням на п. 10 ст. 4 Декрету КМ України «Про державне мито».
Розглянувши зазначене клопотання, суд прийшов до висновку, що підстав для звільнення Чайки О.Я. від сплати судового збору за оскарження рішення суду немає, бо це не передбачено ст.82 ЦПК, оскільки суд може звільнити лише від сплати витрат, пов’язаних з розглядом справи, а не від сплати судового збору. Зазначене питання відносять до компетенції органів місцевого самоврядування за місцем району, куди сплачується судовий збір.
З урахуванням того, що Чайці О.Я. відмовляється в клопотанні про звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд продовжує строк для усунення недоліків його апеляційної скарги щодо сплати судового збору, про що зазначено в ухвалі від 5.12.06.
Чи правільні дії суду? Які підстави та порядок продовження процесуальних строків?