У червні 2006 р. Б. Звернувся до суду з позовом до К. про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки. Рішенням Тячівського райного суду від 12 липня 2006 р. Позов Б. Задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, К. 13 серпня 2006 р. Подав апеляційну скаргу. Ухвалою апеляційного суду Закарпатьської обл. Від 21 вересня 2006 р. Апеляційну скаргу К. відхилено і залишено рішення суду першої інстанції без змін.
На зазначену ухвалу 22 листопада 2006 р. К. подав касаційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду України від 12 грудня 2006 р. Касаційна скарга К. на зазначені судові рішення залишена без розгляду з посиланням на те, що скарга подана після закінчення стоку касаційного оскарження. Залишаючи касаційну скаргу без розгляду, суд виходив з того, що строк на оскарження ухвали апеляційного суду Закарпатьської обл. Від 21 вересня 2006 р. Закінчився 21 листопада 2006 р., а тому К. пропустив строк на касаційне оскарження рішення.
Чи правільні дії суду? Які правила визначення останнього дня строку, обчислюванного місяцями?