1. Предметом навчальної дисципліни «Кримінальне право України. Особлива частина» є чинне кримінальне законодавство України, наукова юридична література, а також судова практика за кримінальними справами.
Науковий фундамент навчальної дисципліни складають системний та діалектичний підходи, юридичний (догматичний) метод, історично-порівняльний метод, та метод системного аналізу.
2. Організація навчального процесу - здійснюється на основі відповідних законів України, Положень, стандартів освіти і науки, Статуту Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна та положення про юридичний факультет та кафедру кримінально-правових дисциплін.
Вивчення курсу «Кримінальне право України. Особлива частина» здійснюється через наступні форми навчання: лекційні заняття, семінарські та практичні заняття, самостійну роботу, роботу в групах, підготовку рефератів з окремим проблемним питанням кримінального права, а також виконання модульних робіт.
Лекційні заняття передбачають викладення нового теоретичного матеріалу викладачем, сприйняття цього матеріалу студентами. За своїм змістом лекції охоплюють основний теоретичний матеріал найважливіших тем навчальної дисципліни.
Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якому викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів або відповідей на питання. Процес самостійної роботи по підготовці до семінару, та безпосередня робота на семінарі фіксується в робочому зошиті, ведення якого обов’язково для кожного студента. Робота на семінарському занятті також передбачає реферативну форму виступу у вигляді підготовки реферату за проблемним питанням теми та доповіді основних положень такого питання на занятті. Теми рефератів призначає викладач згідно з переліком тем, зазначених в навчальній програмі.
Викладач оцінює виступи студентів, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.
Практичне заняття – форма навчального заняття, спрямоване на формування у студента вмінь правильного застосування отриманих теоретичних знань при вирішенні практичних завдань. Процес самостійної роботи по підготовці до практичного заняття, та безпосередня робота на занятті фіксується в робочому зошиті, ведення якого обов’язково для кожного студента. Студенти, які пропустили семінарські та практичні заняття зобов’язані відпрацювати пропущену тему (теми) заняття
Самостійна робота студента – визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій, робочі зошити, рекомендована відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література. Самостійна робота може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також в домашніх умовах.
3. Взаємозв’язок з іншими дисциплінами. Успішне вивчення навчальної дисципліни «Кримінальне право України. Особлива частина» не можливе без звернення до окремих положень інших юридичних та неюридичних дисциплін:
- філософії – при вивченні питань про свободу волі в кримінальному праві, співвідношення Загальної та Особливої частини кримінального права;
- теорії держави та права - для засвоєння понятійного апарату, єдиного для всіх юридичних наук, що є необхідною базою для вивчення галузевих правових дисциплін, у тому числі кримінального права. Зокрема при дослідженні принципів кримінального права, кримінально-правової норми, визначенні суспільних відносин;
- конституційного права - при визначенні спрямованості та змісту норм кримінального права;
- адміністративного права – при вивченні окремих ознак злочину, з’ясуванні критеріїв розмежування злочинів від інших правопорушень;
- кримінально-процесуального права – з метою правильного з’ясування питання про винність особи у вчиненні злочину і застосування до неї покарання, співвідношення змістовного характеру кримінального права та правової процедури застосування кримінально-правових норм в практичній діяльності;
- кримінально-виконавчого права – при вивченні підстав, меж, умов та порядку призначення покарань та аналізу питань щодо порядку та умов виконання кримінальних покарань;
- міжнародного права – для засвоєння окремих питань чинності закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі, кримінально-правової характеристиці злочинів проти безпеки людства та міжнародного правопорядку.
4. При викладенні окремих модульних тем навчальної дисципліни викладач з метою підвищення ефективності формування вмінь у студентів може застосовувати додаткові прийоми та засоби:
- демонстрація під час лекційних та практичних (семінарських) занять проекцій та наочних схем і таблиць з відображенням окремих елементів понятійного апарату кримінального права (наприклад, за темою: «Злочини проти власності та їх класифікація» та ін.);
- проведення під час практичних та семінарських занять так званої «ділової гри», формою проведення якої може бути обговорення в дискусійній формі окремого практичного або теоретичного завдання (наприклад, при вирішенні практичного завдання щодо кваліфікації злочину, окремі студенти виступають у ролі обвинувачів, інші – захисників, треті – судій).
- демонстрація під час проведення практичних та семінарських занять відеофрагментів на кримінальну тематику та постановка питань щодо юридичного аналізу сюжетів, показаних у фільмі.
5. Організаційна форма та методичні засоби поєднання теорії та практики:
- при викладенні окремих питань навчальної дисципліни пропонується на лекційні та практичні (семінарські) заняття залучати практичних працівників-юристів (перш за все, працівників слідчих підрозділів, прокуратури та судій). Спілкування з зазначеними особами дозволить студентам сприйняти цінний досвід представників правозастосовної діяльності та перейнятися проблемами практичного застосування кримінально-правових норм;
- при вивченні окремих тем студентам слід звертатися до матеріалів слідчої та судової практики, у тому числі до обвинувальних висновків та обвинувальних вироків, що знаходяться в фондовій бібліотеці кафедри. Окремою формою контролю знань тут може бути юридичний аналіз студентами на практичному (семінарському) занятті конкретної кримінальної справи, виявлення помилок в кваліфікації злочину та власне рішення правових питань, що випливають з фабули кримінальної справи.
Організаційні форми і методичні засоби контролю успішності студентів включають поточний самоконтроль за допомогою контрольних питань з навчальної дисципліни та контроль який здійснює викладач під час проведення семінарських та практичних занять, тестуванні за окремими модулями навчальної дисципліни; підсумковий контроль – у формі сесійного, семестрового заліку – чи іспиту. Результати складання заліків оцінюються за двобальною національною шкалою («зараховано», «не зараховано») та шестибальною шкалою ECTS, екзаменів за національною чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «не задовільно») та шестибальною шкалою ECTS і вносяться в екзаменаційну відомість, та залікову книжку.
Оцінка знань студентів за повинна відповідати наступним вимогам:
Оцінка «відмінно» (A) – коли студент глибоко та твердо засвоїв весь програмний матеріал, повністю системно, послідовно, грамотно і логічно його викладає, пов’язує теорію з практикою; може відповісти на будь-яке запитання при зміні його форми; показує знання монографічного матеріалу; правильно обґрунтовує, аргументує власні висновки; виявляє уміння самостійно узагальнювати та викладати матеріал, не допускаючи помилок.
Оцінка «добре» (В, С) – коли студент твердо знає програмний матеріал, грамотно і по суті викладає його, не допускає суттєвих помилок у відповіді на питання, правильно використовує теоретичні положення і володіє необхідними навиками по узагальненню та систематизації матеріалу що вивчається.
Оцінка «задовільно» (Е, D) – коли студент засвоїв тільки основний матеріал, але не знає окремих деталей, допускає неточні відповіді, недостатньо чіткі формулювання, порушує послідовність у викладанні програмного матеріалу та має певні труднощі в узагальненні та систематизації матеріалу що вивчається.
Оцінка «незадовільно» (FX) – коли студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, має значні труднощі при узагальненні матеріалу, що вивчається.
6. Вказівки з інформаційно-методичного забезпечення самостійних занять студентів. Інформаційно-методичну базу, необхідну для самостійній підготовці до практичних та семінарських занять, складання заліків та іспитів з навчальної дисципліни «Кримінальне право України. Особлива частина», складають:
- навчальний та тематичний плани;
- робоча навчальна програма з дисципліни «Кримінальне право України. Особлива частина» ;
- бібліографічний перелік навчальної літератури;
- методичні рекомендації щодо самостійної підготовки студентів;
- збірники задач з Особливої частини кримінального права;
- контрольні питання до модулю, заліку та іспиту;
- бібліотечний фонд та комп’ютерні ресурси кафедри кримінально-правових дисциплін.