Джерела Особливої частини кримінального права України. - раздел Право, Курс лекцій Кримінальне право України У Навчальній Літературі З Кримінального Права Домінуючим Є Традиційний Підхід...
У навчальній літературі з кримінального права домінуючим є традиційний підхід до проблеми джерел кримінального права України. Відповідно до цього підходу кримінальне право знаходить своє вираження тільки в законах. Єдиним джерелом кримінального права є кримінальний закон. Усі діючі кримінальні закони зібрані в Кримінальному кодексі. Звідси висновок – на сьогодні норми Особливої частини кримінального права України містяться лише в КК України, оскільки діючих не кодифікованих актів з питань Особливої частини кримінального права зараз немає.
Є, однак, інший – нетрадиційний – підхід до проблеми джерел кримінального права України, відповідно до якого такими джерелами є: Конституція України; Кримінальний кодекс України; окремі некодифіковані кримінальні закони України; чинні для України міжнародні договори; рішення Конституційного Суду України.
Очевидно, що для вирішення питання про джерела Особливої частини кримінального права України треба визначитись щодо джерел права взагалі. У загальній теорії права при з'ясуванні цього питання використовуються поняття „правотворчий акт” („акт правотворчості”), „юридичне джерело” („Джерела права”) і „форма виразу права” („форма існування юридичних норм”).
Правотворчий акт, власне як такий, – це юридична дія компетентних органів, яка породжує підсумковий у правотворчості наслідок – встановлення, скасування чи зміну юридичних осіб.
Об'єктивний у документальному вигляді правотворчий акт є юридичним джерелом відповідних юридичних норм і своєчасно формою їх юридично-офіційного буття, існування.
Отже, юридичні джерела (джерела права) є одночасно і формами встановлення (скасування, зміни), і формами виразу (існування) юридичних норм.
Водночас, відзначаючи принципову єдність актів правотворчості і форми виразу права, їх суміщення в юридичних джерелах, необхідно бачити й наявні між ними відмінності. Функція акта правотворчості – одноразовий, суворо індивідуальний вплив на правову систему: ввести нову норму, скасувати застарілу тощо. Функція форми виразу права – триваюча, стабільна: бути носієм чинних юридичних норм, „місцем” їх реального буття.
Таким чином, різний підхід до проблеми джерел кримінального права України зумовлений неоднаковим розумінням цього поняття. Прихильники традиційного підходу вважають таким джерелом лише нормативні юридичні (законодавчі) акти, які є формою виразу норм кримінального права та формою їх юридично-офіційного існування. Прихильники нетрадиційного підходу визнають джерелом кримінального права не лише зазначені нормативні юридичні (законодавчі) акти, а й деякі інші правотворчі акти, що мають наслідком встановлення, скасування чи зміну норм кримінального права. У загальнотеоретичному плані остання точка зору є, очевидно, більш правильною. Але стосовно джерел Особливої частини кримінального права України вона потребує певних уточнень.
Пункт 22 ст. 92 Конституції України зокрема, передбачає, що виключно законами України визначаються діяння, які є злочинами, та відповідальність за них. Отже, крім закону ніяким іншим актом правотворчості, в тому числі ніяким іншим нормативним юридичним (законодавчим) актом, не можуть створюватись норми кримінального права, які криміналізують певний тип поведінки людини. Якщо ж законом здійснена така криміналізація. Він – у цій частині – є кримінальним законом незалежно від того, чи вносить зміни та доповнення до КК, чи є окремим або так званим „комплексним” законом прямої дії.
Інша ситуація має місце при усуненні злочинності (караності) діяння, тобто при так званій декриміналізації злочину певного виду. Декриміналізація може бути повною, коли вона стосується злочину певного виду в цілому, і частковою, коли вона стосується лише окремого різновиду такого злочину. Прикладом повної декриміналізації є виключення зі старої редакції КК статей 150, 151, 196, які передбачали відповідальність відповідно за заняття приватнопідприємницькою діяльністю, комерційне посередництво, порушення правил паспортної системи. Прикладом часткової декриміналізації є зміна редакції статей 80, 149, 154 старої редакції КК, що передбачають відповідальність відповідно за порушення правил про валютні операції, виготовлення спиртних напоїв і торгівлю ними, спекуляцію.
На відміну від криміналізації, декриміналізація – повна чи часткова – може бути здійснена:
а) Конституцією України, наприклад, ч. 1 ст. 63 Конституції України передбачено, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Це, зокрема, означає, „що з урахуванням зазначеного конституційного положення члени сім'ї чи близькі родичі обвинуваченого, цивільного позивача або цивільного відповідача не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за відмову від дачі показань”. Отже, ч. 1 ст. 63 Конституції України здійснено часткову декриміналізацію злочину, передбаченого ст. 385 КК;
б) окремим „некримінальним” законом: наприклад, законом „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності у вигляді штрафу” була змінена редакція ст. 157 КАП, що передбачає відповідальність за дрібну спекуляцію;
в) рішенням Конституційного Суду України: відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти чи окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність. Отже, якщо Конституційний Суд ухвалить рішення про неконституційність окремих положень (нормативних приписів) особливої частини старої редакції КК України, що стосуються кримінальної відповідальності за злочини певного виду, наприклад, визнає неконституційним положення ст. 187 КК щодо кримінальної відповідальності особи за недонесення про злочин, вчинений членами її сім'ї чи близькими родичами, він ти самим здійснить декриміналізацію відповідального злочину (в нашому прикладі часткову).
Окремого розгляду при визначенні джерел особливої частини кримінального права України потребує питання про так звані бланкетні норми кримінального закону. Бланкетними називають ті нормативні приписи, зміст яких може бути розкритий лише за допомогою положень, що містяться в нормативних актах інших галузей права. Бланкетними, зокрема, є нормативні приписи (диспозиції), передбачені статтями 172, 276, 291 КК тощо.
Основна особливість бланкетної норми полягає в тому, що її конкретний зміст може мінятись не лише у зв'язку зі змінами нормативного акта, де така норма безпосередньо міститься, а і у зв'язку зі змінами відповідних положень інших нормативних актів, своєрідним „бланком” яких вона є. Чи можна в такому разі визнавати останні джерелом відповідної галузі права – зокрема кримінального – в частині, що стосується її (галузі) банкетних норм ?
Як уявляється, принаймні стосовно кримінального права, відповідь на це питання має бути негативною. Положення нормативних юридичних актів інших галузей права „входять” у бланкетну кримінально-правову норму як окремі її частини; самі по собі вони ніколи повністю не вичерпують конкретного змісту кримінально-правової норми. Отже, ті зміни, які вносяться до відповідних нормативних юридичних актів, змінюють не бланкетну кримінально-правову норму в цілому (її юридично-офіційне буття та зовнішня форма залишаються незмінними), а лише конкретний зміст певної її складової частини. Очевидно, що такі зміни джерелами кримінального права бути не можуть.
Водночас слід погодитись із точкою зору, яка обстоює необхідність зниження „рівня бланкетності” окремих кримінально-правових норм. Основний напрямок такого зниження – перетворення суто бланкетних диспозицій деяких статей особливої частини КК у так звані змішані, коли поряд із бланкетними ознаками юридичний склад злочину певного виду обов'язково включає і „власні” кримінально-правові ознаки. Перш за все, це стосується норм, що передбачають кримінальну відповідальність за сам факт порушення відповідних правил.
Певну специфіку стосовно Особливої частини кримінального права України має і таке джерело права, як міжнародні договори. З урахуванням наведених вище положень, зокрема п. 22 ст. 92 Конституції України, ця специфіка виявляється в наступному:
а) жоден міжнародний договір сам по собі – без внесення відповідних змін до КК України чи прийняття окремого кримінального закону – не повинен криміналізувати певний тип суспільно небезпечної поведінки; в такій якості міжнародний договір джерелом Особливої частини кримінального права України бути не може;
б) окремі міжнародні договори можуть повністю чи частково декриміналізувати злочин певного виду: згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України після надання згоди на їх обов’язковість (ратифікації) Верховною радою такі договори є частиною національного законодавства України і, відповідно, джерелами її кримінального права. Як джерела кримінального права зазначені договори можуть застосовуватись безпосередньо, зокрема в тих випадках, коли зміни у відповідний „кореспондуючий” їм кримінальний закон ще не внесені;
в) в окремих випадках міжнародні договори можуть частково змінювати деяких бланкетних норм Особливої частини кримінального права України – без змін їх у цілому. В таких випадках зазначені міжнародні договори джерелами кримінального права визнаватись не повинні, а їх „статус” є по суті таким само, як і розглянутий вище статус „внутрішніх” нормативних юридичних актів.
У межах питання джерела Особливої частини кримінального права України окремого розгляду потребують і так звані акти офіційного тлумачення певних його положень. Виходячи з чинного законодавства України та практики його застосування, на сьогодні такими актами є (можуть бути):
а) акти так званого автентичного тлумачення, наприклад, постанова Верховної ради України „Про застосування статей 154, 155-6 Кримінального кодексу України та статей 160-2, 208-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення” № 2941 від 26 січня 1993 року;
б) рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення законів України, в тому числі і кримінальних (п. 2 ст. 150 Конституції України);
в) керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України з приводу застосування чинного законодавства України, в тому числі кримінального.
При вирішенні питання про те, чи можуть зазначені акти офіційного тлумачення визнаватись джерелами Особливої частини кримінального права України, необхідно, на наш погляд, виходити з наступного:
а) оскільки до Особливої частини кримінального права України входять, зокрема, норми-дефініції – чинні акти так званого автентичного тлумачення, що містять подібні норми, є, очевидно, її джерелами; у цьому плані окремі положення постанови Верховної Ради України від 26 січня 1993 року нічим не відрізняються від подібних положень, передбачених безпосередньо в КК;
б) джерелами Особливої частини кримінального права України будуть і ті рішення Конституційного Суду України, які закріплюватимуть результати офіційного тлумачення кримінальних законів України: після їх проголошення такі рішення стануть формою юридично-офіційного буття відповідних роз'яснень Конституційного Суду, а самі роз'яснення набудуть нормативно-правового значення;
в) що ж стосується керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, то, як уявляється, за своєю юридичною природою вони не повинні визнаватися джерелами Особливої частини кримінального права України, оскільки мають стосуватись лише застосування чинного кримінального законодавства; вони в принципі не повинні створювати, змінювати чи скасовувати відповідні кримінально-правові норми (нормативні приписи), що в ньому містяться.
Фактично на сьогодні ряд роз'яснень Пленуму Верховного Суду України по суті виступають як „самостійні” нормативні приписи, перш за все, як окремі норми-дефініції. Із цієї точки зору вони мало чим відрізняються від відповідних норм-дефініцій чинного КК. У подальшому, очевидно, співвідношення між рішеннями Конституційного Суду України і керівними роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України щодо тлумачення законів має бути вирішено на законодавчому рівні.
Все темы данного раздела:
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА.
За загальною редакцією доктора юридичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки Є. Л. Стрельцова.
У курсі лекцій відповідно до державного освітнього стан
Передмова.
Досвід розробки курсу лекцій такого плану вже мав місце. У 1975 році професор Н.І. Загородников видав подібний підручник для студентів юридичних закладів. Про перевагу такої побудов
Поняття Особливої частини кримінального права України.
Поділ кримінального права України на Загальну і Особливу частини зумовлений, перш за все, тим, що такий поділ має місце в Кримінальному кодексі України – основному нормативно-правовому акті, який „
Значення Особливої частини кримінального права України.
Як специфічний розділ кримінального права України його Особлива частина має своє відносно самостійне значення. Порівняно зі значенням кримінального права в цілому як окремої галузі права воно є біл
Система Особливої частини кримінального права України.
У загальнотеоретичному та філософському плані система розглядається як сукупність елементів, що знаходяться між собою в певних відносинах і зв'язках та утворюють певну цілісність, єдність. Основним
Наукові основи кваліфікації злочинів.
У диспозиціях статей Особливої частини КК встановлюються юридичні ознаки, що у своїй сукупності характеризують певне суспільне небезпечне діяння як злочинне і каране. Це означає, що диспозиція ст
ЛІТЕРАТУРА.
Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2 т. – М., 1982.
Андрушко П.П. Поняття, види і значення кваліфікації злочинів//Вісник Київського університету. Суспільно-політичні на
Поняття злочинів проти основ національної безпеки України.
Злочини проти основ національної безпеки України є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституцій
Види злочинів проти національної безпеки України.
Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109 КК). Правовою підставою криміналізації цих діянь є ч. 2 ст. 5
ЛІТЕРАТУРА.
Андрусів Г. В., Бантишев О.Ф. Відповідальність за злочини проти держави. – К.: Редакційно-видавничий центр „Київський університет”, 1997.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я.
Злочини проти життя.
Охорона особи є найважливішим завданням держави. В ст. 3 Конституції України сказано: „Людина, її життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканість та безпека вважаються в Україні найвищою соціа
Злочини проти життя.
Охорона особи є найважливішим завданням держави. В ст. 3 Конституції України сказано: „Людина, її життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканість та безпека вважаються в Україні найвищою соціа
Злочини проти життя.
Охорона особи є найважливішим завданням держави. В ст. 3 Конституції України сказано: „Людина, її життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканість та безпека вважаються в Україні найвищою соціа
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
Злочини проти волі, честі та гідності особи.
Всі злочини, передбачені третім розділом Особливої частини КК, своїм основним безпосереднім об'єктом мають волю, честь та гідність особи.
Незаконне позбавлення волі або викрадення
ЛІТЕРАТУРА.
Акімов М. Кримінальна відповідальність за захоплення заручників//Право України. – 2002. - № 3.
Аніщук Н. До проблеми работоргівлі жінками//Право України. – 2002. - № 9.
Тема 5.
Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
Статеві злочини мають своїм об'єктом статеву свободу особистості (зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрас
ЛІТЕРАТУРА.
Александров Ю. Злочини проти статевої свободи//Юридичний вісник України. – 2002. - №14 (354) 6-12 квіт.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особ
Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Закріплені у другому розділі
Злочини проти виборчих прав громадян.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є передбачене ст. 38 Конституції право громадян України брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обира
Злочини проти виборчих прав громадян.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є передбачене ст. 38 Конституції право громадян України брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обира
Злочини проти виборчих прав громадян.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є передбачене ст. 38 Конституції право громадян України брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обира
Злочини проти свободи совісті.
Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків (ст. 178 КК). Безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують свободу совісті і віроспов
ЛІТЕРАТУРА.
Алексеев А., Журавлев М. Уголовно-правовые средства обеспечения неприкосновенности жилища//Советская юстиция. – 1993. - № 17.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальн
Поняття і види злочинів проти власності.
Об'єктом злочинів проти власності є суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави.
Юридичним
Поняття і види злочинів проти власності.
Об'єктом злочинів проти власності є суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави.
Юридичним
Некорисливі злочини проти власності.
Умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК). Безпосереднім об'єктом цього злочину виступають відносини власності з приналежності матеріальних благ (при знищенні майна)
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. –Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажанов
Поняття і види злочинів у сфері господарської діяльності.
Об'єднуючи в самостійний розділ Особливої частини КК (VII розділ) злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності, законодавець виходить із спільності їх родового об'єкта, яким є суспільні
Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України.
Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї
Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України.
Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї
Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів.
Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК). Безпосередній об'єкт цього злочину – суспільні відносини у сфері надання фінансових ресурсів і податкових пільг.
Предм
Злочини у сфері обслуговування споживачів.
Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма (ст. 217 КК). Предмет цього злочину – державне пробірне клеймо, тобто знак встановленого єдиного зра
Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна.
Незаконна приватизація державного, комунального майна (ст. 233 КК).
Об'єктом цього злочину є передбачений законодавством порядок приватизації державного і комунального
ЛІТЕРАТУРА.
Алисов Е.А. Правовое регулирование валютных отношений в Украине. – Х.: Консум, 1998.
Андрушко П.П. Коментар до статей 205, 233, 234, 234 Кримінального кодексу України//Законо
Поняття і види злочинів проти довкілля.
Природа утворює зовнішнє середовище, що оточує людину. Це сукупність умов, які складають природну основу, сферу існування людства, будучи водночас джерелом життя людини, її благополуччя та процвіта
Злочини проти екологічної безпеки.
Порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 КК). Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в порушенні (дії або бездіяльності) порядку проведення екологічної експертизи,
Злочини у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря.
Забруднення або псування земель (ст. 239 КК). З об'єктивної сторони цей злочин проявляється в забрудненні або псуванні земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкід
Злочини у сфері водних ресурсів.
Порушення правил охорони вод (ст. 242 КК). Предметом цього злочину є всі водні об'єкти на території України, що беруть участь в кругообігу вод і нерозривно пов'язані з довкілля
Злочини у сфері лісокористування, захисту рослинного та тваринного світу.
Знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245 КК). Предметом цього злочину є лісові масиви, зелені насадження навколо населених пунктів, вздовж залізниць або інші такі нас
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина:Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажанов
Поняття і види злочинів проти громадської безпеки.
Злочини проти громадської безпеки є загальнонебезпечними діяннями, що порушують загальну безпеку, ставлячи ряд цінностей, передусім життя та здоров'я невизначеного кола осіб, під загрозу заподіяння
Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами.
Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим ст
Порушення різних правил, що забезпечують громадську безпеку.
Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами (ст. 267 КК). Предметом злочину є вибухові речовини і радіоакти
ЛІТЕРАТУРА.
Антипченко В. Поняття тероризму (кримінально-правове визнання)//Право України. – 1999. - № 2.
Антипов В.И. Уголовно-правовая борьба органов внутренних дел с посягательствами
Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва.
В сучасних умовах важливе значення має охорона безпеки виробництва. Відступи від нормативних приписів вимог безпеки, що є на підприємствах, шахтах, будовах, в сільському господарстві, заподіюють с
Злочини у сфері безпеки праці.
Порушення вимог законодавства про охорону праці в ст. 271 КК визначене як: „Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою п
Інші злочини у сфері безпеки виробництва.
Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273 КК) може призвести до вибухів, пожеж, ушкодження або знищення підприємств,
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
Поняття та система транспортних злочинів.
З розвитком транспорту збільшується потужність транспортних засобів та швидкість їх руху, що має важливе значення для розвитку суспільства. Проте це викликає і негативні явища, оскільки більш тяжк
Злочини, що посягають на безпеку руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.
Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту (ст. 276 КК). Стаття складається з трьох частин. У частині 1 ст. 276 КК дається
Злочини, що посягають на безпеку руху або експлуатації автотранспорту і міського електротранспорту.
Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК). Стаття складається з трьох частин. У частині 1
Інші злочини, що посягають на безпечну роботу транспорту.
Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 КК). Об'єктивна сторона цього злочину виражається в порушенні чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинил
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
Загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності.
Суспільна небезпека діянь, що розглядаються у цьому розділі, полягає в тому, що вони заподіюють або ставлять під загрозу заподіяння істотної шкоди громадському порядку і моральним основам життя су
Злочини проти громадського порядку.
Групове порушення громадського порядку (ст. 293 КК). Стаття 293 КК цей злочин визначає як організацію групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку або
Злочини проти моральності.
Наруга над могилою (ст. 297 КК). Стаття 297 КК передбачає відповідальність за наругу над могилою, іншим місцем поховання, над трупом або урною з прахом покійного, а також вик
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації.
Спільним для цих злочинів є їх безпосередній об'єкт – суспільні відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації в різних сферах діяльності держави, що можна охарактеризув
Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є суспільні відносини з охорони суверенітету України, цілісності і недоторканності її кордонів. Правовою основою відповідальності за ці злочини є ст. 2 Констит
Злочини, які порушують порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність.
Загальним безпосереднім об'єктом цих злочинів виступають відносини з комплектування Збройних Сил, їх бойовій підготовці і, отже, із забезпечення обороноздатності України. Диспозиції цих статей є
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань.
Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві (с
Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації.
Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (ст. 357 КК). Пред
ЛІТЕРАТУРА.
Андрушко П. Коментар до ст. 358 Кримінального кодексу України//Нотаріат для Вас. – 2002. - № 3.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива част
ЛІТЕРАТУРА.
Азаров Д. Порушення роботи автоматизованих систем – злочин у сфері комп'ютерної інформації//Право України. – 2000. - № 12.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне п
Поняття злочинів у сфері службової діяльності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що пере
Види злочинів у сфері службової діяльності.
Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК). Закон визначає зловживання владою або службовим становищем як умисне, з корисливих мотивів чи в інших особисти
ЛІТЕРАТУРА.
Андрушко П. Коментар до ст. 358 Кримінального кодексу України//Нотаріат для Вас. – 2002. - № 3.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива част
Види злочинів проти правосуддя.
Усі передбачені у розділі XVIII Особливої частини КК злочини проти правосуддя, виходячи з їх безпосередніх об'єктів, можуть бути об'єднані у такій системі:
1. Злочини, які посягають на ко
Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду.
Завідомо незаконні затримання, привід, арештабо тримання під вартою (ст. 371 КК). У статті 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або утримува
Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду.
Завідомо незаконні затримання, привід, арештабо тримання під вартою (ст. 371 КК). У статті 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або утримува
Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі.
Примушування давати показання (ст. 373 КК). Конституція України (ст. 28) встановлює, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому нелюдському або такому, що принижує
Злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішення) і призначеного ним покарання.
Невиконання судового рішення (ст. 382 КК). З об'єктивної сторони цей злочин виражається в умисному невиконанні вироку, рішення, ухвали, постанови суду з цивільних, кримінальних
ЛІТЕРАТУРА.
Александров Ю. Зміни й доповнення до законодавства про відповідальність за злочини проти правосуддя//РП. – 1983. - № 7.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Таці В.Я. Кримінальне право
Поняття та види військових злочинів.
Конституція України визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову с
Злочини проти порядку підлеглості і військової честі.
Життя і діяльність Збройних Сил України побудовані на принципі повної єдиноначальності командирів і начальників. Суть єдиноначальності полягає в зосередженні у командира всіх функцій управління в
Злочини проти порядку проходження військової служби.
Безпосереднім об'єктом цієї групи злочинів є порядок проходження військової служби.
Самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК). Об'єктивна с
Злочини проти порядку користування військовим майном і його зберігання.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є порядок користування військовим майном.
Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших
Злочини проти порядку експлуатації військової техніки.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є порядок експлуатації військової техніки.
Порушення правил водіння або експлуатації машин (ст. 415 КК). Об'єктивна сторона
Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є порядок несення бойового чергування (ст. 420 КК), а також вартової (ст. 418 КК), прикордонної (ст. 419 КК) і внутрішньої служби (ст. 421 КК).
Злочини проти встановленого порядку збереження військової таємниці.
Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості (ст. 422 КК). Безпосереднім об'єктом злочину є встан
Військові службові злочини.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є нормальна діяльність органів військового управління і встановлений порядок здійснення військовими службовими особами своїх службових обов'язків.
Злочини проти порядку несення служби на полі бою і в районі воєнних дій.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є встановлений порядок управління військовими силами і засобами в бойовій обстановці.
Здача або залишення ворогові засобів ведення війни
Злочини проти законів і звичаїв війни.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є порядок, що визначає виконання військовослужбовцями вимог міжнародних конвенцій.
Погане поводження з військовополоненими (ст. 434
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
У Кримінальному кодексі України 2001 року вперше злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку виділені в окремому розділі, в якому вперше у більшості статей встановлена відпові
Злочини проти миру.
Пропаганда війни (ст. 436 КК). Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного
Злочини проти безпеки людства.
Застосування зброї масового знищення (ст. 439 КК). Безпосередній об'єкт цього злочину – безпека людства.
Предмет злочину – зброя масового знищення, заборонена міжнар
Злочини проти міжнародного правопорядку.
Посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443 КК). Безпосередній об'єкт цього злочину – суспільні відносини, які забезпечують охорону життя осіб, які мають міжнаро
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
Військової служби (військові злочини).
§ 1. Поняття та види військових злочинів...................................................948
§ 2. Злочини проти порядку підлеглості і військової честі........................951
Новости и инфо для студентов