рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації.

Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації. - раздел Право, Курс лекцій Кримінальне право України Спільним Для Цих Злочинів Є Їх Безпосередній Об'єкт – Суспільні Відносини У С...

Спільним для цих злочинів є їх безпосередній об'єкт – суспільні відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації в різних сферах діяльності держави, що можна охарактеризувати як відносини інформаційної безпеки. При посяганні на цей об'єкт може заподіюватися шкода військовому, економічному, науковому потенціалу держави. Зберігання державної таємниці або конфіденційної інформації – одна з гарантій незалежності України, її недоторканності та національної безпеки.

Між тим, при єдності об'єкту, ці злочини мають певні особли­вості в предметі, в об'єктивній і суб'єктивній стороні їх складів, то­му і потребують самостійного аналізу.

Розголошення державної таємниці (ст 328 КК). Частина 1 ст. 328 КК передбачає відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, особою, якій ці відомості були до­вірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків за відсутності ознак державної зради або шпигунства.

Предметом цього злочину є відомості, що становлять державну таємницю, вичерпний перелік яких подано в Законі України „Про державну таємницю” від 21 січня 1994 року (в редакції Закону України від 21.05.2008 року).

У статті 1 цього Закону державна таємниця визначається як вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економі­ки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охо­рони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди націо­нальній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні держа­вою. Так, наприклад, відповідно до ст. 8 цього Закону державну таємницю в сфері оборони становлять відомості про стратегічні й опе­ративні плани; у сфері науки – про наукові, науково-дослідні, до­слідно-конструкторські і проектні роботи, на базі яких можуть бути створені прогресивні технології, нові види виробництва продукції і технологічних процесів, що мають оборонне чи економічне значення або істотно впливають на зовнішньоекономічну діяльність і націо­нальну безпеку України; у сфері економіки – це відомості про державні запаси дорогоцінних металів монетарної групи; у сфері зовнішніх відносин – про експорт і імпорт озброєння, військової техніки, окремих видів стратегічної сировини.

Водночас ця ж стаття забороняє віднесення до державної таєм­ниці будь-яких відомостей, якщо цим порушуватимуться конститу­ційні права людини і громадянина, заподіюватиметься шкода здо­ров'ю і безпеці населення. Це відомості про стихійні лиха, катастро­фи, стан навколишнього середовища, здоров'я населення, характе­ристики стану правопорядку тощо.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого в ч. 1 ст. 328 КК, визначена як розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, тобто протиправний їх розголос. Діяння може виражатися як у дії, так і в бездіяльності, які призводять до того, що відомості стають надбанням сторонніх осіб.

Під сторонніми особами слід розу­міти осіб, яким ці відомості не повинні бути відомі. Дія може вира­жатися, наприклад, у розголосі секретних даних в розмові, письмо­вому повідомленні, шляхом публікації в пресі, у виступі по радіо та телебаченню, у передачі для друкування особі, що не має права на ознайомлення з цими відомостями, у показі креслень, документів то­що.

Бездіяльність може полягати в недотриманні правил збережен­ня, поводження, перевезення матеріалів, документів, коли створю­ється можливість ознайомлення з відомостями сторонніх осіб. Спо­сіб розголошення для кваліфікації значення не має.

Злочин вважається закінченим з моменту розголошення відомостей, коли вони стали відомі хоча б одній сторонній особі.

Суб'єктивна сторона цього злочину – це будь-яка форма ви­ни: як умисел (прямий і непрямий), так і необережність (самовпев­неність і недбалість). Обов'язковою ознакою вини є усвідомлення суб'єктом того, що відомості, які розголошуються, становлять дер­жавну таємницю, і що вони доводяться до відома сторонніх осіб. Так, умисним буде розголошення відомостей, якщо суб'єкт бажав похвастати про наявність в нього інформації про державну таємницю.

Недбалість має місце, наприклад, у випадку, коли особа, приймаючи відвідувачів, не ховає зі столу документ, який містить державну таємницю, що дає можливість прочитати його стороннім особам. Мотиви розголошення можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.

При вчиненні цього злочину розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, не повинно мати ознак державної зра­ди або шпигунства (статті 111 та 114 КК).

Суб'єкт цього злочину спеціальний – це особа, якій відомості, що становлять державну таємницю, були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків. Це може бути як службова особа, поняття якої дано в примітці до ст. 364 КК, так і інша особа, пов'язана по службі з такими відомостями (секретар, шифру­вальник тощо). Військовослужбовець за розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, відпові­дає за ст. 422 КК.

Частина 2 ст. 328 КК передбачає таку кваліфікуючу ознаку, як спричинення тяжких наслідків. Закон не дає поняття тяжких на­слідків. їх зміст визначають, виходячи з конкретних матеріалів спра­ви. Це випадки, коли відомості, наприклад, стали відомі іноземній розвідці або її представникам або коли розголошені відомості за сво­їм змістом є особливо важливими (наприклад, особливо важливі да­ні про новітні розробки в галузі оборони).

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 328 КК – позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; за ч. 2 ст. 328 КК – позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.

Втрата документів, що містять державну таємницю (ст. 329 КК). Частина 1 ст. 329 КК встановлює відповідальність за втрату документів або інших матеріальних носіїв секретної інформації, що містять державну таємницю, а також предметів, відомості про які становлять державну таємницю, особою, якій вони були довірені, якщо втрата стала результатом порушення встановленого законом порядку поводження із зазначеними документами та іншими матері­альними носіями секретної інформації або предметами.

Предметом цього злочину є:

1) - документи, тобто письмові, з певними реквізитами акти, що містять відомості, які становлять дер­жавну таємницю (схеми, карти, накази, звіти, наукові висновки то­що);

2) - інші матеріальні носії секретної інформації (дискети, кінофільми тощо);

3) - предмети, відомості про які є державною таємни­цею (наприклад нові види зброї, прилади, медичні препарати).

З об'єктивної сторони цей злочин характеризується наявністю трьох ознак:

1) - порушення встановленого законом порядку пово­дження з документами, матеріальними носіями інформації або предметами;

2) - втрата документа або предмета;

3) - причинного зв'язку між порушенням правил і втратою.

Порушення встановленого порядку поводження з документами або предметами може виражатися як у дії, так і в бездіяльності, що порушують конкретні правила, спеціально встановлені для охорони документів, носіїв інформації, предметів, внаслідок чого вони втра­чаються, тобто виходять із володіння особи, якій вони були довірені (десь забуті, викрадені, випадково викинуті тощо). Порушення пра­вил, наприклад, може полягати в роботі з документом у неналежно­му місці, залишенні відкритим сейфа, де зберігаються документи, предмети тощо. Між порушенням правил і втратою має бути вста­новлений необхідний причинний зв'язок.

Обов'язковою умовою втрати є вихід документів, предметів із володіння особи, якій вони були довірені, поза її волею. Якщо ж предмет переданий, залишений за волею особи, і відомості стали надбанням сторонніх осіб, то це буде розголошенням відомостей, що становлять державну таємницю, і кваліфікується за ст. 328 КК. Трива­лість часу, на який були втрачені документи, предмети (назавжди або через якийсь час повернені, знайдені), не має значення.

Закін­ченим цей злочин є з моменту втрати, при якій створена реальна можливість ознайомлення з такими документами, предметами сто­ронніх осіб. Якщо ж втрата такої можливості не містила, то аналізований склад злочину відсутній. Наприклад, якщо через порушення правил поводження предмет був знищений, то особа не може відпо­відати за ст. 329 КК.

З суб'єктивної сторони втрата документів, що містять держав­ну таємницю, характеризується складною (змішаною) формою вини щодо порушення правил можливий як умисел, так і необережність, а щодо самої втрати – тільки необережність.

Суб'єктом цього злочину є особа, якій документи, матеріальні носії секретної інформації, предмети були довірені. Це може бути обумовлено або службовими функціями, або роботою, що викону­ється, або окремим дорученням.

Військовослужбовець за втрату документів, що містять відомості військового характеру, відповідає за ст. 422 КК.

Частина 2 ст. 329 КК передбачає як кваліфікуючу ознаку спричинення тяжких наслідків, характеристика яких аналогічна тій, що да­на при аналізі такої самої ознаки ст. 328 КК.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 329 КК – позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без тако­го; за ч. 2 ст. 329 КК – позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.

Передача або збирання відомостей, що становлять конфі­денційну інформацію, яка е власністю держави (ст. 330 КК). Час­тина 1 ст. 330 КК передбачає відповідальність за передачу або збирання з метою передачі іноземним підприємствам, установам, організаціям або їх представникам економічних, науково-технічних або інших ві­домостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власніс­тю держави, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства.

Предметом цього злочину є відомості економічного, науково-технічного й іншого характеру, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави, тобто відомості, що стосуються діяльності окремих підприємств, установ, наукових, господарських організацій, дипломатичних відносин, політики, розголошення яких може заподіяти шкоду діяльності цих організацій і вплинути на обороноздатність держави. Ці відомості не містять державної таємниці, але є конфіденційними і становлять власність держави. Заборона на їх передачу іноземним організаціям міститься в наказах, інструкці­ях, розпорядженнях міністерств і відомств.

Об'єктивна сторона цього злочину виражається у двох фор­мах:

1) - збирання зазначених відомостей з метою їх передачі;

2) - пе­редача іноземним підприємствам, установам, організаціям відомостей, що становлять конфіденційну інформацію.

Відповідно, злочин вважається закінченим або з моменту збирання відомостей з метою їх передачі, або з моменту передачі. Не має значення, за чиєю іні­ціативою збираються відомості: або за ініціативою іноземної органі­зації, або особа сама за своєю ініціативою збирає їх. При цьому відомості повинні передаватися саме іноземним організаціям або їх представникам (це можуть бути будь-які іноземні організації: як дер­жавні, так і недержавні, комерційні, посередницькі тощо).

Суб'єктивна сторона цього злочину виражається в прямому умислі. За характером відомостей і за відсутності мети підриву або послаблення держави цей злочин відрізняється від державної зради і шпигунства.

Суб'єкт цього злочину – особа, якій конфіденційна інформація була довірена або стала відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

Частина 2 ст. 330 КК передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені з корисливих мотивів, або такі, що спричинили тяжкі наслідки для інтересів держави, або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 330 КК – обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; за ч. 2 ст. 330 КК – позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Курс лекцій Кримінальне право України

Курс лекцій... Кримінальне право України ОСОБЛИВА... Тема...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА.
За загальною редакцією доктора юридичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки Є. Л. Стрельцова.   У курсі лекцій відповідно до державного освітнього стан

Передмова.
  Досвід розробки курсу лекцій такого плану вже мав місце. У 1975 році професор Н.І. Загородников видав подібний підручник для студентів юридичних закладів. Про перевагу такої побудов

Поняття Особливої частини кримінального права України.
Поділ кримінального права України на Загальну і Особливу частини зумовлений, перш за все, тим, що такий поділ має місце в Кримінальному кодексі України – основному нормативно-правовому акті, який „

Джерела Особливої частини кримінального права України.
У навчальній літературі з кримінального права домінуючим є традиційний підхід до проблеми джерел кримінального права України. Відповідно до цього підходу кримінальне право знаходить своє вираження

Значення Особливої частини кримінального права України.
Як специфічний розділ кримінального права України його Особлива частина має своє відносно самостійне значення. Порівняно зі значенням кримінального права в цілому як окремої галузі права воно є біл

Система Особливої частини кримінального права України.
У загальнотеоретичному та філософському плані система розглядається як сукупність елементів, що знаходяться між собою в певних відносинах і зв'язках та утворюють певну цілісність, єдність. Основним

Наукові основи кваліфікації злочинів.
У диспозиціях статей Особливої частини КК встановлюються юридичні ознаки, що у своїй сукупності характеризують певне сус­пільне небезпечне діяння як злочинне і каране. Це означає, що дис­позиція ст

ЛІТЕРАТУРА.
Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2 т. – М., 1982. Андрушко П.П. Поняття, види і значення кваліфікації злочинів//Вісник Київського університету. Суспільно-політичні на

Поняття злочинів проти основ національної безпеки України.
Злочини проти основ національної безпеки України є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституцій

Види злочинів проти національної безпеки України.
Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109 КК). Правовою підставою криміналізації цих діянь є ч. 2 ст. 5

ЛІТЕРАТУРА.
Андрусів Г. В., Бантишев О.Ф. Відповідальність за злочини проти держави. – К.: Редакційно-видавничий центр „Київський університет”, 1997. Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я.

Злочини проти життя.
Охорона особи є найважливішим завданням держави. В ст. 3 Конституції України сказано: „Людина, її життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканість та безпека вважаються в Україні найвищою соціа

Злочини проти життя.
Охорона особи є найважливішим завданням держави. В ст. 3 Конституції України сказано: „Людина, її життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканість та безпека вважаються в Україні найвищою соціа

Злочини проти життя.
Охорона особи є найважливішим завданням держави. В ст. 3 Конституції України сказано: „Людина, її життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканість та безпека вважаються в Україні найвищою соціа

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

Злочини проти волі, честі та гідності особи.
Всі злочини, передбачені третім розділом Особливої частини КК, своїм основним безпосереднім об'єктом мають волю, честь та гід­ність особи. Незаконне позбавлення волі або викрадення

ЛІТЕРАТУРА.
Акімов М. Кримінальна відповідальність за захоплення заручників//Право України. – 2002. - № 3. Аніщук Н. До проблеми работоргівлі жінками//Право України. – 2002. - № 9.

Тема 5.
Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Статеві злочини мають своїм об'єктом статеву свободу особис­тості (зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрас

ЛІТЕРАТУРА.
Александров Ю. Злочини проти статевої свободи//Юридичний вісник України. – 2002. - №14 (354) 6-12 квіт. Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особ

Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Закріплені у другому розді­лі

Злочини проти виборчих прав громадян.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є передбачене ст. 38 Кон­ституції право громадян України брати участь в управлінні держав­ними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обира

Злочини проти виборчих прав громадян.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є передбачене ст. 38 Кон­ституції право громадян України брати участь в управлінні держав­ними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обира

Злочини проти виборчих прав громадян.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є передбачене ст. 38 Кон­ституції право громадян України брати участь в управлінні держав­ними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обира

Злочини проти свободи совісті.
Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків (ст. 178 КК). Безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відно­сини, що забезпечують свободу совісті і віроспов

ЛІТЕРАТУРА.
Алексеев А., Журавлев М. Уголовно-правовые средства обеспечения неприкосновенности жилища//Советская юстиция. – 1993. - № 17. Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальн

Поняття і види злочинів проти власності.
Об'єктом злочинів проти власності є суспільні відносини влас­ності, що охороняються кримінальним законом як частина економіч­них відносин, як основа економічної системи держави. Юридичним

Поняття і види злочинів проти власності.
Об'єктом злочинів проти власності є суспільні відносини влас­ності, що охороняються кримінальним законом як частина економіч­них відносин, як основа економічної системи держави. Юридичним

Некорисливі злочини проти власності.
Умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК). Безпосереднім об'єктом цього злочину виступають відносини власнос­ті з приналежності матеріальних благ (при знищенні майна)

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. –Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажанов

Поняття і види злочинів у сфері господарської діяльності.
Об'єднуючи в самостійний розділ Особливої частини КК (VII розділ) злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності, законодавець виходить із спільності їх родового об'єкта, яким є суспільні

Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України.
Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пе­ресилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут під­роблених грошей, державних цінних паперів чи білетів дер­жавної лотереї

Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України.
Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пе­ресилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут під­роблених грошей, державних цінних паперів чи білетів дер­жавної лотереї

Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів.
Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК). Безпосередній об'єкт цього злочину – суспільні відносини у сфері надання фінансових ресурсів і податкових пільг. Предм

Злочини у сфері обслуговування споживачів.
Незаконне виготовлення, збут або використання держав­ного пробірного клейма (ст. 217 КК). Предмет цього злочину – державне пробірне клеймо, тобто знак встановленого єдиного зра

Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна.
Незаконна приватизація державного, комунального майна (ст. 233 КК). Об'єктом цього злочину є передбачений законодавством порядок приватизації державного і комунального

ЛІТЕРАТУРА.
Алисов Е.А. Правовое регулирование валютных отношений в Украине. – Х.: Консум, 1998. Андрушко П.П. Коментар до статей 205, 233, 234, 234 Кримінального кодексу України//Законо

Поняття і види злочинів проти довкілля.
Природа утворює зовнішнє середовище, що оточує людину. Це сукупність умов, які складають природну основу, сферу існування людства, будучи водночас джерелом життя людини, її благополуччя та процвіта

Злочини проти екологічної безпеки.
Порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 КК). Об'єк­тивна сторона цього злочину проявляється в порушенні (дії або бездіяльності) порядку проведення екологічної експертизи,

Злочини у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря.
Забруднення або псування земель (ст. 239 КК). З об'єктивної сторони цей злочин проявляється в забрудненні або псуванні зе­мель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкід

Злочини у сфері водних ресурсів.
Порушення правил охорони вод (ст. 242 КК). Предметом цього злочину є всі водні об'єкти на території України, що беруть участь в кругообігу вод і нерозривно пов'язані з довкілля

Злочини у сфері лісокористування, захисту рослинного та тваринного світу.
Знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245 КК). Предметом цього злочину є лісові масиви, зелені насадження нав­коло населених пунктів, вздовж залізниць або інші такі нас

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина:Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажанов

Поняття і види злочинів проти громадської безпеки.
Злочини проти громадської безпеки є загальнонебезпечними діяннями, що порушують загальну безпеку, ставлячи ряд цінностей, передусім життя та здоров'я невизначеного кола осіб, під загрозу заподіяння

Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами.
Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактив­них матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим ст

Порушення різних правил, що забезпечують громадську безпеку.
Порушення правил поводження з вибуховими, легкозай­мистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріа­лами (ст. 267 КК). Предметом злочину є вибухові речовини і радіоак­ти

ЛІТЕРАТУРА.
Антипченко В. Поняття тероризму (кримінально-правове визнання)//Право України. – 1999. - № 2. Антипов В.И. Уголовно-правовая борьба органов внутренних дел с посягательствами

Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва.
В сучасних умовах важливе значення має охорона безпеки виробництва. Відступи від нормативних приписів вимог безпеки, що є на підприємствах, шахтах, будовах, в сільському господарстві, запо­діюють с

Злочини у сфері безпеки праці.
Порушення вимог законодавства про охорону праці в ст. 271 КК визначене як: „Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою п

Інші злочини у сфері безпеки виробництва.
Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних під­приємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273 КК) може призвести до вибухів, пожеж, ушкодження або знищення підпри­ємств,

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

Поняття та система транспортних злочинів.
З розвитком транспорту збільшується потужність транспортних засобів та швидкість їх руху, що має важливе значення для розвит­ку суспільства. Проте це викликає і негативні явища, оскільки більш тяжк

Злочини, що посягають на безпеку руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.
Порушення правил безпеки руху або експлуатації заліз­ничного, водного чи повітряного транспорту (ст. 276 КК). Стаття складається з трьох частин. У частині 1 ст. 276 КК дається

Злочини, що посягають на безпеку руху або експлуатації автотранспорту і міського електротранспорту.
Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлу­атації транспорту особами, які керують транспортними засо­бами (ст. 286 КК). Стаття складається з трьох частин. У частині 1

Інші злочини, що посягають на безпечну роботу транспорту.
Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 КК). Об'єк­тивна сторона цього злочину виражається в порушенні чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинил

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

Загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності.
Суспільна небезпека діянь, що розглядаються у цьому розділі, полягає в тому, що вони заподіюють або ставлять під загрозу запо­діяння істотної шкоди громадському порядку і моральним основам життя су

Злочини проти громадського порядку.
Групове порушення громадського порядку (ст. 293 КК). Стат­тя 293 КК цей злочин визначає як організацію групових дій, що призве­ли до грубого порушення громадського порядку або

Злочини проти моральності.
Наруга над могилою (ст. 297 КК). Стаття 297 КК передбачає відпові­дальність за наругу над могилою, іншим місцем поховання, над тру­пом або урною з прахом покійного, а також вик

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є суспільні відносини з охорони суверенітету України, цілісності і недоторканності її кордо­нів. Правовою основою відповідальності за ці злочини є ст. 2 Кон­стит

Злочини, які порушують порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність.
Загальним безпосереднім об'єктом цих злочинів виступають від­носини з комплектування Збройних Сил, їх бойовій підготовці і, от­же, із забезпечення обороноздатності України. Диспозиції цих ста­тей є

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань.
Опір представникові влади, працівникові правоохорон­ного органу, члену громадського формування з охорони гро­мадського порядку і державного кордону або військово­службовцеві (с

Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації.
Викрадення, привласнення, вимагання документів, штам­пів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зло­вживання службовим становищем або їх пошкодження (ст. 357 КК). Пред

ЛІТЕРАТУРА.
Андрушко П. Коментар до ст. 358 Кримінального кодексу України//Нотаріат для Вас. – 2002. - № 3. Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива част

ЛІТЕРАТУРА.
Азаров Д. Порушення роботи автоматизованих систем – злочин у сфері комп'ютерної інформації//Право України. – 2000. - № 12. Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне п

Поняття злочинів у сфері службової діяльності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної вла­ди та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'яза­ні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що пе­ре

Види злочинів у сфері службової діяльності.
Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК). Закон визначає зловживання владою або службовим ста­новищем як умисне, з корисливих мотивів чи в інших особисти

ЛІТЕРАТУРА.
Андрушко П. Коментар до ст. 358 Кримінального кодексу України//Нотаріат для Вас. – 2002. - № 3. Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива част

Види злочинів проти правосуддя.
Усі передбачені у розділі XVIII Особливої частини КК злочини проти правосуддя, виходячи з їх безпосередніх об'єктів, можуть бу­ти об'єднані у такій системі: 1. Злочини, які посягають на ко

Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду.
Завідомо незаконні затримання, привід, арештабо тримання під вартою (ст. 371 КК). У статті 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бу­ти заарештований або утримува

Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду.
Завідомо незаконні затримання, привід, арештабо тримання під вартою (ст. 371 КК). У статті 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бу­ти заарештований або утримува

Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі.
Примушування давати показання (ст. 373 КК). Конституція Ук­раїни (ст. 28) встановлює, що ніхто не може бути підданий катуван­ню, жорстокому нелюдському або такому, що принижує

Злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішення) і призначеного ним покарання.
Невиконання судового рішення (ст. 382 КК). З об'єктивної сторони цей злочин виражається в умисному невиконанні вироку, рішення, ухвали, постанови суду з цивільних, кримінальних

ЛІТЕРАТУРА.
Александров Ю. Зміни й доповнення до законодавства про відповідальність за злочини проти правосуддя//РП. – 1983. - № 7. Бажанов М.І., Сташис В.В., Таці В.Я. Кримінальне право

Поняття та види військових злочинів.
Конституція України визначає, що захист Вітчизни, незалежнос­ті та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову с

Злочини проти порядку підлеглості і військової честі.
Життя і діяльність Збройних Сил України побудовані на принци­пі повної єдиноначальності командирів і начальників. Суть єдиноначальності полягає в зосередженні у командира всіх функцій управ­ління в

Злочини проти порядку проходження військової служби.
Безпосереднім об'єктом цієї групи злочинів є порядок проходження військової служби. Самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК). Об'єктивна с

Злочини проти порядку користування військовим майном і його зберігання.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є порядок користування військовим майном. Викрадення, привласнення, вимагання військовослуж­бовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших

Злочини проти порядку експлуатації військової техніки.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є порядок експлуатації військової техніки. Порушення правил водіння або експлуатації машин (ст. 415 КК). Об'єктивна сторона

Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є порядок несення бойо­вого чергування (ст. 420 КК), а також вартової (ст. 418 КК), прикордонної (ст. 419 КК) і внутрішньої служби (ст. 421 КК).

Злочини проти встановленого порядку збереження військової таємниці.
Розголошення відомостей військового характеру, що ста­новлять державну таємницю, або втрата документів чи мате­ріалів, що містять такі відомості (ст. 422 КК). Безпосереднім об'єктом злочину є встан

Військові службові злочини.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є нормальна діяльність органів військового управління і встановлений порядок здійснення військовими службовими особами своїх службових обов'язків.

Злочини проти порядку несення служби на полі бою і в районі воєнних дій.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є встановлений порядок управління військовими силами і засобами в бойовій обстановці. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни

Злочини проти законів і звичаїв війни.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є порядок, що визначає виконання військовослужбовцями вимог міжнародних конвенцій. Погане поводження з військовополоненими (ст. 434

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
У Кримінальному кодексі України 2001 року вперше злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку виділені в ок­ремому розділі, в якому вперше у більшості статей встановлена відпові

Злочини проти миру.
Пропаганда війни (ст. 436 КК). Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного

Злочини проти безпеки людства.
Застосування зброї масового знищення (ст. 439 КК). Безпосе­редній об'єкт цього злочину – безпека людства. Предмет злочину – зброя масового знищення, заборонена між­нар

Злочини проти міжнародного правопорядку.
Посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443 КК). Безпосередній об'єкт цього злочину – суспільні відносини, які забезпечують охорону життя осіб, які мають міжнаро

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

Військової служби (військові злочини).
§ 1. Поняття та види військових злочинів...................................................948 § 2. Злочини проти порядку підлеглості і військової честі........................951

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги