Поняття злочинів у сфері службової діяльності. - раздел Право, Курс лекцій Кримінальне право України Відповідно До Ст. 19 Конституції України Органи Державної Влади Та Органи Мі...
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ці положення Конституції поширюються на всіх без винятку службових осіб, незалежно від того, чи виконують вони свої службові обов'язки у державному чи громадському апараті, в органах місцевого самоврядування або на окремих підприємствах, в установах і організаціях. Не має також значення службове становище особи (звання, ранг, чин, кваліфікаційний клас), відомча приналежність органу, характер і сфера його діяльності, обсяг повноважень або форма власності, на підставі якої створені та функціонують підприємства, установи і організації. Виконання службовими особами своїх службових функцій у порядку, передбаченому законом та іншими нормативними актами, забезпечує нормальну діяльність державного і громадського апаратів, а також апарату управління підприємств, установ та організацій.
У Розділі XVII Особливої частини КК – „Злочини у сфері службової діяльності” – передбачена кримінальна відповідальність за діяння, родовим об'єктом яких є суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність державного і громадського апарату, а також апарату управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності. До кола таких діянь КК відносить: зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК), перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК), службове підроблення (ст. 366 КК), службову недбалість (ст. 367 К), одержання хабара (ст. 368 КК), давання хабара (ст. 369 КК) і провокацію хабара (ст. 370 КК).
Безпосереднім об'єктом кожного із вказаних злочинів виступають суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність в окремих ланках державного і громадського апарату, а також апарату управління окремих підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона злочинів, які вчиняються у сфері службової діяльності (далі – службові злочини), характеризується такими ознаками. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК) і службова недбалість (ст. 367 КК) можуть бути вчинені як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності. Інші злочини вчиняються лише шляхом дії. Однак для всіх службових злочинів (за винятком давання хабара) характерною є наявність безпосереднього зв'язку між діянням, яке вчиняє особа, та посадою, яку вона займає, чи службовою діяльністю, яку здійснює.
Інакше кажучи, суспільне небезпечне діяння завжди зумовлене тут службовим становищем службової особи, яка: або а) використовує його для вчинення злочину, діючи у межах своїх повноважень; або б) виходить за межі прав і повноважень, наданих їй за посадою; або, нарешті, в) не виконує або виконує неналежним чином покладені на неї службові обов'язки. При цьому діяння, що створює об'єктивну сторону службового злочину, завжди вчиняється всупереч інтересам служби, тобто є незаконним і таким, що суперечить цілям і задачам, заради досягнення яких функціонує апарат відповідних органів і для виконання яких службові особи цього апарату наділяються певними повноваженнями. Ця ознака є загальною для об'єктивної сторони будь-якого службового злочину.
Службове підроблення (ч. 1 ст. 366 КК), одержання хабара (ст. 368 КК), давання хабара (ст. 369 КК) і провокація хабара (ст. 370 КК) відносяться до злочинів із формальним складом, об'єктивна сторона яких вичерпується лише вчиненням суспільне небезпечного діяння.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочинів, передбачених частинами першими статей 364, 365 і 367 КК є настання суспільне небезпечних наслідків у вигляді заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.
Істотна шкода може виражатися у заподіянні:
1) - матеріальних (майнових) збитків;
2) - нематеріальної (фізичної, моральної тощо) шкоди;
3) - матеріального збитку у поєднанні з наслідками нематеріального характеру.
1. Згідно з п. 3 примітки до ст. 364 КК шкода, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, визнається істотною за умови, коли вона в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. При цьому матеріальний збиток може бути реальним (наприклад, винний незаконно використовує обладнання підприємства в особистих цілях, що призводить до його амортизації і зношування) або являти собою так звану упущену вигоду (наприклад, винний віддає незаконний наказ про скорочення випуску товарів, що призводить до зменшення прибутку підприємства). Можливе і поєднання реального матеріального збитку та упущеної вигоди. Однак і в цих випадках загальна його сума повинна в сто і більше разів перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
2. Питання про те, чи є шкода істотною, якщо вона полягає у заподіянні суспільне небезпечних наслідків нематеріального характеру, вирішується у кожному окремому випадку з урахуванням конкретних обставин справи. Судова практика визнає істотною таку шкоду, яка знаходить своє вираження у порушенні та обмеженні конституційних (виборчих, трудових, житлових та інших) прав і свобод людини та громадянина, підриві авторитету та престижу органів державної влади і місцевого самоврядування, в порушенні громадського порядку та громадської безпеки, в створенні таких обстановки і умов, що утруднюють підприємствам, установам та організаціям виконання своїх основних функцій тощо.
Практика визнає шкоду істотною, якщо службова особа, використовуючи своє службове становище, сприяє або потурає вчиненню злочину іншими особами або сама вчиняє (поряд із службовим) інший злочин, або приховує злочин, раніше вчинений нею чи іншими особами. Шкода також є істотною, якщо внаслідок порушення службовою особою своїх службових обов'язків злочин вчиняється іншими особами (наприклад, внаслідок недбалості службової особи її підлеглі незаконно заволодівають майном).
3. Матеріальний збиток може поєднуватися із заподіянням наслідків нематеріального характеру. В такому разі шкода може бути істотною, навіть якщо сума матеріального збитку сама по собі не перевищує ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Однак для визнання шкоди істотною, як матеріальний збиток, так і супутні йому наслідки нематеріального характеру не можуть враховуватися тут у відриві один від одного і мають оцінюватися в їх єдності.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони службових злочинів із матеріальним складом є причинний зв'язок, між вчиненим службовою особою порушенням службових обов'язків і наслідками цього порушення.
Заподіяння істотної шкоди є одним з критеріїв відмежування службових злочинів від дисциплінарних проступків. Якщо істотна шкода як результат відповідних порушень за службою свідчить (за інших умов) про наявність такого злочину, то його відсутність дає підстави розглядати вчинене лише як службовий проступок.
У чотирьох статтях (ч. 2 ст. 364 КК, ч. 3 ст. 365 КК, ч. 2 ст. 366 КК і ч. 2 ст. 367 КК) як на кваліфікуючу ознаку, що обтяжує відповідальність, вказано на настання тяжких наслідків. Поняття „істотна шкода” і „тяжкі наслідки” співпадають за своїм характером, але відрізняються мірою (тяжкістю) заподіяної шкоди. Тяжкі наслідки також можуть виражатися у спричиненні як матеріального, так і нематеріального збитку.
Якщо тяжкі наслідки полягають у спричиненні матеріального збитку (прямий збиток або упущена вигода), то відповідно до п. 4 примітки до ст. 364 КК сума такого збитку повинна у двісті п'ятдесят і більше разів перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
Кваліфікація за ознакою тяжких наслідків можлива, якщо заподіяно таку шкоду, як аварія, що призвела до загибелі людей або спричинення їм тяжких тілесних ушкоджень; тривала зупинка транспорту або виробничих процесів; дезорганізація діяльності органів влади чи місцевого самоврядування; розвал роботи підприємств, що призвів їх до банкрутства; приховування злочинів, які вчиняються тощо.
З суб'єктивної сторони службові злочини можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність. Вина у таких злочинах із формальним складом, як службове підроблення без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 366 КК), одержання хабара (ст. 368 КК), давання хабара (ст. 369 КК) і провокація хабара (ст. 370 КК) можлива лише у формі прямого умислу.
У злочинах із матеріальним складом (статті 364, 365, 367 і ч. 2 ст. 366 КК) вина визначається психічним ставленням винного до самого діяння і до суспільне небезпечних наслідків, які наступили внаслідок його вчинення. У трьох з них діяння може бути вчинено тільки умисно, оскільки у ст. 364 КК вказується на умисне використання службового становища; у ст. 365 КК – на умисне вчинення дій, які явно (тобто очевидно для всіх і передусім для самого винного) виходять за межі наданих йому повноважень; а в ст. 366 КК – на завідомо неправдивий характер відомостей, що вносяться в офіційні документи. При вчиненні недбалості (ст. 366 КК) діяння може бути як умисним (коли винний свідомо порушує встановлений законом порядок здійснення службової діяльності), так і необережним (коли винний приймає неправильне управлінське рішення внаслідок, наприклад, відсутності з його боку належної уважності, обачності, в разі невірної оцінки ситуації, що склалася).
Психічне ставлення службової особи до наслідків його діяння характеризується як умисною, так і необережною формою вини.
Суб'єктом злочинів, які вчиняються у сфері службової діяльності, може бути тільки службова особа, тобто спеціальний суб'єкт. Відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням. Таким чином, до кола службових закон відносить осіб, які: 1) здійснюють функції представників влади або обіймають посади, пов'язані з виконанням 2) організаційно-розпорядчих чи 3) адміністративно-господарських обов'язків.
1. Представниками влади є працівники державних органів та установ, які наділені правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними і юридичними особами незалежно від їх відомчої приналежності або підлеглості. До них відносяться народні депутати України, депутати місцевих рад, керівники державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, судді, прокурори, слідчі, оперативний склад служби безпеки, працівники кримінальної і податкової міліції, державні інспектори та контролери, лісничі, військові коменданти, начальники гарнізонів та інші. Закон пов'язує визнання особи представником влади не за посадою, яку вона обіймає, а за наявністю у неї владних повноважень. Тому представником влади може бути і рядовий працівник державного апарату (наприклад, міліціонер) або навіть представник громадської організації (наприклад, член громадського формування з охорони громадського порядку під час виконання ним обов'язків з охорони цього порядку).
2. Під організаційно-розпорядчими обов'язками слід розуміти функції по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, дільницею роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форми власності (підбір та розставляння кадрів, планування роботи, організація праці, забезпечення трудової дисципліни тощо). Такі функції, зокрема, здійснюють керівники міністерств, відомств, державних, колективних або приватних підприємств, громадських організацій, їх заступники та керівники структурних підрозділів або дільниць робіт (наприклад, директор підприємства, президент фірми, завідуючий лабораторією, відділом, начальник цеху, майстер дільниці, виконроб, бригадир, їх заступники тощо).
3. Адміністративно-господарські обов'язки включають до себе повноваження з управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном, що полягає у встановленні порядку його зберігання, переробки, реалізації, контролю за здійсненням цих операцій тощо. Такі повноваження у тому чи іншому обсязі мають начальники планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, їх заступники, завідуючі складами, магазинами, майстернями, ательє, відомчі ревізори і контролери тощо.
Особа визнається службовою не тільки тоді, коли вона виконує відповідні функції постійно, а й тоді, коли вона виконує їх тимчасово або за спеціальним повноваженням за умови, що ці повноваження покладені на неї у встановленому законом порядку правомочним органом або службовою особою. Обіймання особою певної посади або доручення тимчасово виконувати службові обов'язки має бути оформлено відповідним (усним чи письмовим) рішенням – наказом, розпорядженням, постановою, протоколом, довіреністю тощо. Для визнання особи службовою не має значення, чи обіймає вона відповідну посаду за призначенням або внаслідок виборів, отримує за виконання службових обов'язків винагороду чи виконує їх на громадських засадах.
Не є суб'єктами службових злочинів ті працівники підприємств, установ і організацій, які виконують суто професійні (наприклад, лікар, педагог, адвокат), виробничі (наприклад, водій, робітник) або технічні (наприклад, друкарка, технічний секретар, охоронець, вантажник, сторож) обов'язки. У той самий час, якщо поряд із зазначеними, ці працівники виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки, вони визнаються службовими особами. Наприклад, лікар, який зловживає своїми обов'язками при видачі листів непрацездатності або викладач, який ставить позитивні оцінки на екзамені за незаконну винагороду вчиняють юридичне значущі дії, здатні породжувати, змінювати чи припиняти правовідносини, що дозволяє визнати ці дії організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими, а осіб, які їх вчинюють – службовими.
У статті 26 Конституції України закріплено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України. Відповідно до цього конституційного положення у п. 2 примітки до ст. 364 КК встановлено, що службовими особами також визнаються іноземці або особи без громадянства, які виконують обов'язки, зазначені в пункті 1 цієї примітки.
Військовослужбовці за службові злочини, що посягають на встановлений порядок несення військової служби, несуть відповідальність за статтями 423, 424, 425 і 426 КК.
При вчиненні службового злочину у співучасті його виконавцями можуть бути лише службові особи, а організатором, підбурювачем чи пособником можуть виступати і приватні особи.
Все темы данного раздела:
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА.
За загальною редакцією доктора юридичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки Є. Л. Стрельцова.
У курсі лекцій відповідно до державного освітнього стан
Передмова.
Досвід розробки курсу лекцій такого плану вже мав місце. У 1975 році професор Н.І. Загородников видав подібний підручник для студентів юридичних закладів. Про перевагу такої побудов
Поняття Особливої частини кримінального права України.
Поділ кримінального права України на Загальну і Особливу частини зумовлений, перш за все, тим, що такий поділ має місце в Кримінальному кодексі України – основному нормативно-правовому акті, який „
Джерела Особливої частини кримінального права України.
У навчальній літературі з кримінального права домінуючим є традиційний підхід до проблеми джерел кримінального права України. Відповідно до цього підходу кримінальне право знаходить своє вираження
Значення Особливої частини кримінального права України.
Як специфічний розділ кримінального права України його Особлива частина має своє відносно самостійне значення. Порівняно зі значенням кримінального права в цілому як окремої галузі права воно є біл
Система Особливої частини кримінального права України.
У загальнотеоретичному та філософському плані система розглядається як сукупність елементів, що знаходяться між собою в певних відносинах і зв'язках та утворюють певну цілісність, єдність. Основним
Наукові основи кваліфікації злочинів.
У диспозиціях статей Особливої частини КК встановлюються юридичні ознаки, що у своїй сукупності характеризують певне суспільне небезпечне діяння як злочинне і каране. Це означає, що диспозиція ст
ЛІТЕРАТУРА.
Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2 т. – М., 1982.
Андрушко П.П. Поняття, види і значення кваліфікації злочинів//Вісник Київського університету. Суспільно-політичні на
Поняття злочинів проти основ національної безпеки України.
Злочини проти основ національної безпеки України є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституцій
Види злочинів проти національної безпеки України.
Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109 КК). Правовою підставою криміналізації цих діянь є ч. 2 ст. 5
ЛІТЕРАТУРА.
Андрусів Г. В., Бантишев О.Ф. Відповідальність за злочини проти держави. – К.: Редакційно-видавничий центр „Київський університет”, 1997.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я.
Злочини проти життя.
Охорона особи є найважливішим завданням держави. В ст. 3 Конституції України сказано: „Людина, її життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканість та безпека вважаються в Україні найвищою соціа
Злочини проти життя.
Охорона особи є найважливішим завданням держави. В ст. 3 Конституції України сказано: „Людина, її життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканість та безпека вважаються в Україні найвищою соціа
Злочини проти життя.
Охорона особи є найважливішим завданням держави. В ст. 3 Конституції України сказано: „Людина, її життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканість та безпека вважаються в Україні найвищою соціа
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
Злочини проти волі, честі та гідності особи.
Всі злочини, передбачені третім розділом Особливої частини КК, своїм основним безпосереднім об'єктом мають волю, честь та гідність особи.
Незаконне позбавлення волі або викрадення
ЛІТЕРАТУРА.
Акімов М. Кримінальна відповідальність за захоплення заручників//Право України. – 2002. - № 3.
Аніщук Н. До проблеми работоргівлі жінками//Право України. – 2002. - № 9.
Тема 5.
Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
Статеві злочини мають своїм об'єктом статеву свободу особистості (зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрас
ЛІТЕРАТУРА.
Александров Ю. Злочини проти статевої свободи//Юридичний вісник України. – 2002. - №14 (354) 6-12 квіт.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особ
Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Закріплені у другому розділі
Злочини проти виборчих прав громадян.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є передбачене ст. 38 Конституції право громадян України брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обира
Злочини проти виборчих прав громадян.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є передбачене ст. 38 Конституції право громадян України брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обира
Злочини проти виборчих прав громадян.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є передбачене ст. 38 Конституції право громадян України брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обира
Злочини проти свободи совісті.
Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків (ст. 178 КК). Безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують свободу совісті і віроспов
ЛІТЕРАТУРА.
Алексеев А., Журавлев М. Уголовно-правовые средства обеспечения неприкосновенности жилища//Советская юстиция. – 1993. - № 17.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальн
Поняття і види злочинів проти власності.
Об'єктом злочинів проти власності є суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави.
Юридичним
Поняття і види злочинів проти власності.
Об'єктом злочинів проти власності є суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави.
Юридичним
Некорисливі злочини проти власності.
Умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК). Безпосереднім об'єктом цього злочину виступають відносини власності з приналежності матеріальних благ (при знищенні майна)
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. –Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажанов
Поняття і види злочинів у сфері господарської діяльності.
Об'єднуючи в самостійний розділ Особливої частини КК (VII розділ) злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності, законодавець виходить із спільності їх родового об'єкта, яким є суспільні
Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України.
Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї
Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України.
Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї
Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів.
Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК). Безпосередній об'єкт цього злочину – суспільні відносини у сфері надання фінансових ресурсів і податкових пільг.
Предм
Злочини у сфері обслуговування споживачів.
Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма (ст. 217 КК). Предмет цього злочину – державне пробірне клеймо, тобто знак встановленого єдиного зра
Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна.
Незаконна приватизація державного, комунального майна (ст. 233 КК).
Об'єктом цього злочину є передбачений законодавством порядок приватизації державного і комунального
ЛІТЕРАТУРА.
Алисов Е.А. Правовое регулирование валютных отношений в Украине. – Х.: Консум, 1998.
Андрушко П.П. Коментар до статей 205, 233, 234, 234 Кримінального кодексу України//Законо
Поняття і види злочинів проти довкілля.
Природа утворює зовнішнє середовище, що оточує людину. Це сукупність умов, які складають природну основу, сферу існування людства, будучи водночас джерелом життя людини, її благополуччя та процвіта
Злочини проти екологічної безпеки.
Порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 КК). Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в порушенні (дії або бездіяльності) порядку проведення екологічної експертизи,
Злочини у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря.
Забруднення або псування земель (ст. 239 КК). З об'єктивної сторони цей злочин проявляється в забрудненні або псуванні земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкід
Злочини у сфері водних ресурсів.
Порушення правил охорони вод (ст. 242 КК). Предметом цього злочину є всі водні об'єкти на території України, що беруть участь в кругообігу вод і нерозривно пов'язані з довкілля
Злочини у сфері лісокористування, захисту рослинного та тваринного світу.
Знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245 КК). Предметом цього злочину є лісові масиви, зелені насадження навколо населених пунктів, вздовж залізниць або інші такі нас
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина:Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажанов
Поняття і види злочинів проти громадської безпеки.
Злочини проти громадської безпеки є загальнонебезпечними діяннями, що порушують загальну безпеку, ставлячи ряд цінностей, передусім життя та здоров'я невизначеного кола осіб, під загрозу заподіяння
Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами.
Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим ст
Порушення різних правил, що забезпечують громадську безпеку.
Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами (ст. 267 КК). Предметом злочину є вибухові речовини і радіоакти
ЛІТЕРАТУРА.
Антипченко В. Поняття тероризму (кримінально-правове визнання)//Право України. – 1999. - № 2.
Антипов В.И. Уголовно-правовая борьба органов внутренних дел с посягательствами
Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва.
В сучасних умовах важливе значення має охорона безпеки виробництва. Відступи від нормативних приписів вимог безпеки, що є на підприємствах, шахтах, будовах, в сільському господарстві, заподіюють с
Злочини у сфері безпеки праці.
Порушення вимог законодавства про охорону праці в ст. 271 КК визначене як: „Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою п
Інші злочини у сфері безпеки виробництва.
Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273 КК) може призвести до вибухів, пожеж, ушкодження або знищення підприємств,
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
Поняття та система транспортних злочинів.
З розвитком транспорту збільшується потужність транспортних засобів та швидкість їх руху, що має важливе значення для розвитку суспільства. Проте це викликає і негативні явища, оскільки більш тяжк
Злочини, що посягають на безпеку руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.
Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту (ст. 276 КК). Стаття складається з трьох частин. У частині 1 ст. 276 КК дається
Злочини, що посягають на безпеку руху або експлуатації автотранспорту і міського електротранспорту.
Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК). Стаття складається з трьох частин. У частині 1
Інші злочини, що посягають на безпечну роботу транспорту.
Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 КК). Об'єктивна сторона цього злочину виражається в порушенні чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинил
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
Загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності.
Суспільна небезпека діянь, що розглядаються у цьому розділі, полягає в тому, що вони заподіюють або ставлять під загрозу заподіяння істотної шкоди громадському порядку і моральним основам життя су
Злочини проти громадського порядку.
Групове порушення громадського порядку (ст. 293 КК). Стаття 293 КК цей злочин визначає як організацію групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку або
Злочини проти моральності.
Наруга над могилою (ст. 297 КК). Стаття 297 КК передбачає відповідальність за наругу над могилою, іншим місцем поховання, над трупом або урною з прахом покійного, а також вик
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації.
Спільним для цих злочинів є їх безпосередній об'єкт – суспільні відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації в різних сферах діяльності держави, що можна охарактеризув
Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є суспільні відносини з охорони суверенітету України, цілісності і недоторканності її кордонів. Правовою основою відповідальності за ці злочини є ст. 2 Констит
Злочини, які порушують порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність.
Загальним безпосереднім об'єктом цих злочинів виступають відносини з комплектування Збройних Сил, їх бойовій підготовці і, отже, із забезпечення обороноздатності України. Диспозиції цих статей є
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань.
Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві (с
Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації.
Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (ст. 357 КК). Пред
ЛІТЕРАТУРА.
Андрушко П. Коментар до ст. 358 Кримінального кодексу України//Нотаріат для Вас. – 2002. - № 3.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива част
ЛІТЕРАТУРА.
Азаров Д. Порушення роботи автоматизованих систем – злочин у сфері комп'ютерної інформації//Право України. – 2000. - № 12.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне п
Види злочинів у сфері службової діяльності.
Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК). Закон визначає зловживання владою або службовим становищем як умисне, з корисливих мотивів чи в інших особисти
ЛІТЕРАТУРА.
Андрушко П. Коментар до ст. 358 Кримінального кодексу України//Нотаріат для Вас. – 2002. - № 3.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива част
Види злочинів проти правосуддя.
Усі передбачені у розділі XVIII Особливої частини КК злочини проти правосуддя, виходячи з їх безпосередніх об'єктів, можуть бути об'єднані у такій системі:
1. Злочини, які посягають на ко
Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду.
Завідомо незаконні затримання, привід, арештабо тримання під вартою (ст. 371 КК). У статті 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або утримува
Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду.
Завідомо незаконні затримання, привід, арештабо тримання під вартою (ст. 371 КК). У статті 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або утримува
Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі.
Примушування давати показання (ст. 373 КК). Конституція України (ст. 28) встановлює, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому нелюдському або такому, що принижує
Злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішення) і призначеного ним покарання.
Невиконання судового рішення (ст. 382 КК). З об'єктивної сторони цей злочин виражається в умисному невиконанні вироку, рішення, ухвали, постанови суду з цивільних, кримінальних
ЛІТЕРАТУРА.
Александров Ю. Зміни й доповнення до законодавства про відповідальність за злочини проти правосуддя//РП. – 1983. - № 7.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Таці В.Я. Кримінальне право
Поняття та види військових злочинів.
Конституція України визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову с
Злочини проти порядку підлеглості і військової честі.
Життя і діяльність Збройних Сил України побудовані на принципі повної єдиноначальності командирів і начальників. Суть єдиноначальності полягає в зосередженні у командира всіх функцій управління в
Злочини проти порядку проходження військової служби.
Безпосереднім об'єктом цієї групи злочинів є порядок проходження військової служби.
Самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК). Об'єктивна с
Злочини проти порядку користування військовим майном і його зберігання.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є порядок користування військовим майном.
Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших
Злочини проти порядку експлуатації військової техніки.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є порядок експлуатації військової техніки.
Порушення правил водіння або експлуатації машин (ст. 415 КК). Об'єктивна сторона
Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є порядок несення бойового чергування (ст. 420 КК), а також вартової (ст. 418 КК), прикордонної (ст. 419 КК) і внутрішньої служби (ст. 421 КК).
Злочини проти встановленого порядку збереження військової таємниці.
Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості (ст. 422 КК). Безпосереднім об'єктом злочину є встан
Військові службові злочини.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є нормальна діяльність органів військового управління і встановлений порядок здійснення військовими службовими особами своїх службових обов'язків.
Злочини проти порядку несення служби на полі бою і в районі воєнних дій.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є встановлений порядок управління військовими силами і засобами в бойовій обстановці.
Здача або залишення ворогові засобів ведення війни
Злочини проти законів і звичаїв війни.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є порядок, що визначає виконання військовослужбовцями вимог міжнародних конвенцій.
Погане поводження з військовополоненими (ст. 434
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
У Кримінальному кодексі України 2001 року вперше злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку виділені в окремому розділі, в якому вперше у більшості статей встановлена відпові
Злочини проти миру.
Пропаганда війни (ст. 436 КК). Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного
Злочини проти безпеки людства.
Застосування зброї масового знищення (ст. 439 КК). Безпосередній об'єкт цього злочину – безпека людства.
Предмет злочину – зброя масового знищення, заборонена міжнар
Злочини проти міжнародного правопорядку.
Посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443 КК). Безпосередній об'єкт цього злочину – суспільні відносини, які забезпечують охорону життя осіб, які мають міжнаро
ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажано
Військової служби (військові злочини).
§ 1. Поняття та види військових злочинів...................................................948
§ 2. Злочини проти порядку підлеглості і військової честі........................951
Новости и инфо для студентов