рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду.

Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду. - раздел Право, Курс лекцій Кримінальне право України Завідомо Незаконні Затримання, Привід, Арештабо Тримання Під Вартою ...

Завідомо незаконні затримання, привід, арештабо тримання під вартою (ст. 371 КК). У статті 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бу­ти заарештований або утримуватися під вартою інакше ніж за вмо­тивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, вста­новленому законом.

У статті 155 КПК України передбачено, що взяття під варту можливе лише у випадках, коли законом за вчине­ний злочин передбачено покарання у виді позбавлення волі, причо­му, як правило, на строк понад три роки.

Підставою для взяття під варту є наявність достатніх даних, які свідчать, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може сховатися від слідства і суду або буде займатися злочинною діяльністю чи перешкоджати встановленню істини, а також із метою забезпечення виконання вироку.

Взяття під варту може бути застосовано і до підозрюваного до пред'явлення йому обвинувачення, яке повинно бути пред'явлене протягом деся­ти днів. Закон вважає злочинними сам по собі незаконний арешт чи незаконне тримання під вартою особи, яка вже раніше була арешто­вана.

Затримання особи провадиться у точній відповідності з положеннями статей 106, 1061, 115 і 1652 КПК, арешт і тримання під вартою у відповідності із статтями 1652 і 1653 КПК.

Саме порушення цих вимог арешту, тримання під вартою або затримання утворить злочин, передбачений ст. 371 КК. Наприклад, такий злочин матиме місце, коли арешт або затримання застосовуються при відсутності до цього фактичних даних або за злочин, який не ка­рається позбавленням волі, а також, наприклад, коли арешт або за­тримання продовжується після встановлених КПК строків, або три­мання під вартою має місце без відповідного судового рішення.

Незаконність приводу має місце, коли привід здійснений без достатніх підстав або застосований до особи, яка не підлягає такому приводу, або вчинений без відповідної постанови судових, слідчих або прокурорських органів.

З суб'єктивної сторони цей злочин вчиняється з прямим умис­лом, коли особа усвідомлює, що діє незаконно і бажає цього. Закон спеціально говорить про завідомо незаконний арешт, затримання або привід, виключаючи тим самим відповідальність за ст. 371 КК за по­милку або через необережність при вчиненні цих слідчих дій.

Суб'єкт цього злочину – робітник органів дізнання, слідчий, прокурор, суддя.

У частині 3 ст. 371 КК встановлена підвищена відповідальність за зазначені дії, якщо вони спричинили тяжкі наслідки (наприклад, самогубство, тяжку хворобу заарештованого) або були вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах (наприклад, з ме­тою підвищення по службі).

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 371 КК – позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 371 КК – обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або по­збавлення волі на той самий строк; за ч. 3 ст. 371 КК – позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обій­мати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Притягнення завідомо невинного до кримінальної відпо­відальності (ст. 372 КК). Стаття 62 Конституції України встановлює, що особа вважається невинною у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. То­му притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідально­сті є грубим порушенням Конституції і являє собою зловживання тими владними повноваженнями, що надані службовим особам у сфері кримінального судочинства,

З об'єктивної сторони притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності може виявитися у пред'явленні обвинувачення особі при відсутності події злочину або складу злочину в її діях або при недоведеності участі особи у вчиненні злочину.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли постанова про притягнення як обвинувачуваного пред'явлена особі для ознайомлення, тобто з моменту пред'явлення обвинувачення.

З суб'єктивної сторони цей злочин припускає лише прямий умисел – завідоме знання суб'єкта про те, що ним притягається до відповідальності невинний, і бажання вчинити такі дії.

Суб'єктами цього злочину є слідчі і прокурори та інші уповноважені законом особи. Судді за такі дії відповідають за ст. 375 КК.

У частині 2 ст. 372 КК передбачений кваліфікований вид цього злочину, тобто притягнення завідомо невинного до відповідальності, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяж­кого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів об­винувачення або іншою фальсифікацією (наприклад, використання підроблених документів, знищення або вилучення зі справи доказів, що виправдують особу тощо).

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 372 КК – обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 372 КК – позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.

Порушення права на захист (ст. 374 КК). Пункт 6 ст. 129 Кон­ституції України відносить до одного з найважливіших принципів правосуддя право обвинувачуваного на захист. Відповідно до цієї статті в ст. 374 КК встановлена кримінальна відповідальність за по­рушення цього принципу.

З об'єктивної сторони цей злочин виражається:

1) - у недопу­щенні чи ненаданні своєчасно захисника (наприклад, захисник не допущений до участі в допиті обвинувачуваного або не був нада­ний обвинувачуваному в момент пред'явлення обвинувачення);

2) - в іншому грубому порушенні права підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного на захист (наприклад, позбавлення підозрюваного права принести скаргу на дії органів дізнання, або позбавлення чи істотне скорочення часу на ознайомлення обвинувачуваного з мате­ріалами закінченої слідством кримінальної справи, невручення під­судному копії обвинувального висновку, ненадання останнього сло­ва підсудному тощо).

Суб'єктивна сторона цього злочину – тільки прямий умисел, при якому особа усвідомлювала, що грубо порушує право на захист, і бажала цього.

Суб'єкт цього злочину спеціальний – особа, яка проводить діз­нання, слідчий, прокурор або суддя.

У частині 2 цієї статті встановлені кваліфікуючі ознаки цього злочину: засудження внаслідок зазначених порушень невинної у вчиненні злочину особи; вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб; настання внаслідок порушень інших тяжких наслідків (наприклад, самогубство потерпілого, його тяжка хвороба, заподіян­ня йому значної майнової шкоди тощо).

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 374 КК – штраф від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести міся­ців з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися пев­ною діяльністю на строк до трьох років або без такого; за ч. 2 ст. 374 КК – позбавлення волі на строк від трьох до семи років з по­збавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосуд­ного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375 КК). Консти­туція України (ст. 129) встановлює, що судді при здійсненні право­суддя незалежні і підкоряються лише закону. Порушення суддями цього принципу є неприпустимим, тим більше шляхом вчинення злочину, передбаченого ст. 375 КК.

З об'єктивної сторони цей злочин виражається в постановленні суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення з ци­вільних справ, ухвали або постанови з кримінальних, цивільних і адміністративних справ. Для складу злочину не має значення, винесе­не неправосудне рішення колегіальним органом, тобто судом, або суддею, який діє одноосібне. Не має значення і те, якою судовою ін­станцією винесене рішення (першою, апеляційною чи касаційною).

Неправосудним вважається рішення, що не відповідає вимогам законності й обгрунтованості. Особливо небезпечні випадки вине­сення обвинувального вироку невинному або виправдання винного, застосування м'якого покарання до особи, яка вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин, або, навпаки, суворого – до особи, яка вчинила злочин невеликої тяжкості.

Злочин слід вважати закінченим з моменту підписання і проголошення відповідного судового рішення, незалежно від того, було чи не було воно потім виконано.

З суб'єктивної сторони цей злочин вчиняється з прямим умис­лом, тобто винний завідомо знає, що виносить неправосудне рішен­ня і бажає цього.

Суб'єктом цього злочину можуть бути лише судді будь-якої су­дової інстанції і засідателі, які брали участь у розгляді справи.

Якщо винесення неправосудного рішення супроводжувалося вчиненням будь-якого іншого злочину, наприклад, одержанням ха­бара, відповідальність настає за сукупністю злочинів.

Частина 2 ст. 375 КК передбачає кваліфікований вид даного злочину – спричинення ним тяжких наслідків (наприклад, призначення тривалих строків позбавлення волі, які відбув засуджений, тяжка хвороба або самогубство засудженого у результаті винесення тако­го рішення), а також наявність корисливих мотивів чи інших осо­бистих інтересів.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 375 КК – обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років; за ч. 2 ст. 375 КК – позбавлення волі на строк від п'яти до вось­ми років.

Втручання в діяльність судових органів (ст. 376 КК). З об'єк­тивної сторони цей злочин полягає у впливі на суддю в будь-якій формі з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення.

Втручання може полягати, наприклад у проханні, адресованому судді, у дачі йому вказівок, у критиці в засобах масової інформації до розгляду справи у суді. Для складу злочину не має значення, за допомогою яких за­собів (обіцянки різних вигід, погрози тощо) і в якій стадії процесу, В діяльності суду якої інстанції здійснюється втручання.

Злочин слід вважати закінченим незалежно від того, чи вдалося винному пере­шкодити всебічному, повному й об'єктивному розгляду конкретної справи або добитися винесення незаконного рішення. Якщо такий вплив супроводжувався погрозами, насильством, знищенням майна суддів або засідателів, кваліфікація настає за сукупністю злочинів – за статтями 376, 377 і 378 КК.

Суб'єктивна сторона цього злочину – прямий умисел, пов'я­заний із спеціальною метою – перешкодити виконанню суддями і засідателями службових обов'язків або добитися винесення непра­восудного рішення у справі.

Суб'єкт цього злочину – будь-яка особа. Якщо такою є особа, яка впливає на суди з використанням свого службового становища, то відповідальність настає за ч. 2 ст. 376 КК. У цій же статті передба­чена і така кваліфікуюча ознака, як вчинення втручання, яке пере­шкодило запобіганню злочину чи затриманню особи.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 376 КК – штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців; за ч. 2 ст. 376 КК – позбавлення права обіймати певні посади чи займа­тися певною діяльністю на строк до п'яти років або арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Втручання в діяльність захисника чи представника особи (ст. 397 КК). Таке втручання є своєрідним порушенням права на захист.

З об'єктивної сторони цей злочин виражається:

1) - у вчиненні в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності за­хисника чи представника особи з надання правової допомоги;

2) - порушенні встановлених законом гарантій їх діяльності та про­фесійної таємниці.

Так, наприклад, захиснику відмовляють у надан­ні можливості ознайомитися з необхідними йому для захисту доку­ментами або порушують таємницю його побачення з підзахисним. Це можуть бути і випадки, коли захисникові або законному пред­ставникові перешкоджають родичі потерпілого чи підсудного або ін­ші особи прибути до встановленого часу на розгляд справи. Якщо такі дії пов'язані з погрозами або насильством відповідальність до­датково настає за ст. 398 КК.

Суб'єктивна сторона цього злочину – прямий умисел.

Суб'єкт цього злочину – будь-яка особа, у тому числі і праців­ники правоохоронного органу (наприклад, конвоїр, секретар суду). У частині 2 ст. 397 КК передбачена кваліфікуюча ознака цього злочину: вчинення його службовою особою з використанням свого службово­го становища.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 397 КК – штраф від ста до двох­сот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні ро­боти на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 397 КК – штраф від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів дохо­дів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбав­ленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльні­стю на строк до трьох років.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Курс лекцій Кримінальне право України

Курс лекцій... Кримінальне право України ОСОБЛИВА... Тема...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА.
За загальною редакцією доктора юридичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки Є. Л. Стрельцова.   У курсі лекцій відповідно до державного освітнього стан

Передмова.
  Досвід розробки курсу лекцій такого плану вже мав місце. У 1975 році професор Н.І. Загородников видав подібний підручник для студентів юридичних закладів. Про перевагу такої побудов

Поняття Особливої частини кримінального права України.
Поділ кримінального права України на Загальну і Особливу частини зумовлений, перш за все, тим, що такий поділ має місце в Кримінальному кодексі України – основному нормативно-правовому акті, який „

Джерела Особливої частини кримінального права України.
У навчальній літературі з кримінального права домінуючим є традиційний підхід до проблеми джерел кримінального права України. Відповідно до цього підходу кримінальне право знаходить своє вираження

Значення Особливої частини кримінального права України.
Як специфічний розділ кримінального права України його Особлива частина має своє відносно самостійне значення. Порівняно зі значенням кримінального права в цілому як окремої галузі права воно є біл

Система Особливої частини кримінального права України.
У загальнотеоретичному та філософському плані система розглядається як сукупність елементів, що знаходяться між собою в певних відносинах і зв'язках та утворюють певну цілісність, єдність. Основним

Наукові основи кваліфікації злочинів.
У диспозиціях статей Особливої частини КК встановлюються юридичні ознаки, що у своїй сукупності характеризують певне сус­пільне небезпечне діяння як злочинне і каране. Це означає, що дис­позиція ст

ЛІТЕРАТУРА.
Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2 т. – М., 1982. Андрушко П.П. Поняття, види і значення кваліфікації злочинів//Вісник Київського університету. Суспільно-політичні на

Поняття злочинів проти основ національної безпеки України.
Злочини проти основ національної безпеки України є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституцій

Види злочинів проти національної безпеки України.
Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109 КК). Правовою підставою криміналізації цих діянь є ч. 2 ст. 5

ЛІТЕРАТУРА.
Андрусів Г. В., Бантишев О.Ф. Відповідальність за злочини проти держави. – К.: Редакційно-видавничий центр „Київський університет”, 1997. Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я.

Злочини проти життя.
Охорона особи є найважливішим завданням держави. В ст. 3 Конституції України сказано: „Людина, її життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканість та безпека вважаються в Україні найвищою соціа

Злочини проти життя.
Охорона особи є найважливішим завданням держави. В ст. 3 Конституції України сказано: „Людина, її життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканість та безпека вважаються в Україні найвищою соціа

Злочини проти життя.
Охорона особи є найважливішим завданням держави. В ст. 3 Конституції України сказано: „Людина, її життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканість та безпека вважаються в Україні найвищою соціа

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

Злочини проти волі, честі та гідності особи.
Всі злочини, передбачені третім розділом Особливої частини КК, своїм основним безпосереднім об'єктом мають волю, честь та гід­ність особи. Незаконне позбавлення волі або викрадення

ЛІТЕРАТУРА.
Акімов М. Кримінальна відповідальність за захоплення заручників//Право України. – 2002. - № 3. Аніщук Н. До проблеми работоргівлі жінками//Право України. – 2002. - № 9.

Тема 5.
Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Статеві злочини мають своїм об'єктом статеву свободу особис­тості (зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрас

ЛІТЕРАТУРА.
Александров Ю. Злочини проти статевої свободи//Юридичний вісник України. – 2002. - №14 (354) 6-12 квіт. Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особ

Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Закріплені у другому розді­лі

Злочини проти виборчих прав громадян.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є передбачене ст. 38 Кон­ституції право громадян України брати участь в управлінні держав­ними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обира

Злочини проти виборчих прав громадян.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є передбачене ст. 38 Кон­ституції право громадян України брати участь в управлінні держав­ними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обира

Злочини проти виборчих прав громадян.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є передбачене ст. 38 Кон­ституції право громадян України брати участь в управлінні держав­ними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обира

Злочини проти свободи совісті.
Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків (ст. 178 КК). Безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відно­сини, що забезпечують свободу совісті і віроспов

ЛІТЕРАТУРА.
Алексеев А., Журавлев М. Уголовно-правовые средства обеспечения неприкосновенности жилища//Советская юстиция. – 1993. - № 17. Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальн

Поняття і види злочинів проти власності.
Об'єктом злочинів проти власності є суспільні відносини влас­ності, що охороняються кримінальним законом як частина економіч­них відносин, як основа економічної системи держави. Юридичним

Поняття і види злочинів проти власності.
Об'єктом злочинів проти власності є суспільні відносини влас­ності, що охороняються кримінальним законом як частина економіч­них відносин, як основа економічної системи держави. Юридичним

Некорисливі злочини проти власності.
Умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК). Безпосереднім об'єктом цього злочину виступають відносини власнос­ті з приналежності матеріальних благ (при знищенні майна)

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. –Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажанов

Поняття і види злочинів у сфері господарської діяльності.
Об'єднуючи в самостійний розділ Особливої частини КК (VII розділ) злочини, які вчиняються у сфері господарської діяльності, законодавець виходить із спільності їх родового об'єкта, яким є суспільні

Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України.
Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пе­ресилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут під­роблених грошей, державних цінних паперів чи білетів дер­жавної лотереї

Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України.
Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пе­ресилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут під­роблених грошей, державних цінних паперів чи білетів дер­жавної лотереї

Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів.
Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК). Безпосередній об'єкт цього злочину – суспільні відносини у сфері надання фінансових ресурсів і податкових пільг. Предм

Злочини у сфері обслуговування споживачів.
Незаконне виготовлення, збут або використання держав­ного пробірного клейма (ст. 217 КК). Предмет цього злочину – державне пробірне клеймо, тобто знак встановленого єдиного зра

Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна.
Незаконна приватизація державного, комунального майна (ст. 233 КК). Об'єктом цього злочину є передбачений законодавством порядок приватизації державного і комунального

ЛІТЕРАТУРА.
Алисов Е.А. Правовое регулирование валютных отношений в Украине. – Х.: Консум, 1998. Андрушко П.П. Коментар до статей 205, 233, 234, 234 Кримінального кодексу України//Законо

Поняття і види злочинів проти довкілля.
Природа утворює зовнішнє середовище, що оточує людину. Це сукупність умов, які складають природну основу, сферу існування людства, будучи водночас джерелом життя людини, її благополуччя та процвіта

Злочини проти екологічної безпеки.
Порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 КК). Об'єк­тивна сторона цього злочину проявляється в порушенні (дії або бездіяльності) порядку проведення екологічної експертизи,

Злочини у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря.
Забруднення або псування земель (ст. 239 КК). З об'єктивної сторони цей злочин проявляється в забрудненні або псуванні зе­мель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкід

Злочини у сфері водних ресурсів.
Порушення правил охорони вод (ст. 242 КК). Предметом цього злочину є всі водні об'єкти на території України, що беруть участь в кругообігу вод і нерозривно пов'язані з довкілля

Злочини у сфері лісокористування, захисту рослинного та тваринного світу.
Знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245 КК). Предметом цього злочину є лісові масиви, зелені насадження нав­коло населених пунктів, вздовж залізниць або інші такі нас

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина:Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажанов

Поняття і види злочинів проти громадської безпеки.
Злочини проти громадської безпеки є загальнонебезпечними діяннями, що порушують загальну безпеку, ставлячи ряд цінностей, передусім життя та здоров'я невизначеного кола осіб, під загрозу заподіяння

Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами.
Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактив­них матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим ст

Порушення різних правил, що забезпечують громадську безпеку.
Порушення правил поводження з вибуховими, легкозай­мистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріа­лами (ст. 267 КК). Предметом злочину є вибухові речовини і радіоак­ти

ЛІТЕРАТУРА.
Антипченко В. Поняття тероризму (кримінально-правове визнання)//Право України. – 1999. - № 2. Антипов В.И. Уголовно-правовая борьба органов внутренних дел с посягательствами

Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва.
В сучасних умовах важливе значення має охорона безпеки виробництва. Відступи від нормативних приписів вимог безпеки, що є на підприємствах, шахтах, будовах, в сільському господарстві, запо­діюють с

Злочини у сфері безпеки праці.
Порушення вимог законодавства про охорону праці в ст. 271 КК визначене як: „Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою п

Інші злочини у сфері безпеки виробництва.
Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних під­приємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273 КК) може призвести до вибухів, пожеж, ушкодження або знищення підпри­ємств,

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

Поняття та система транспортних злочинів.
З розвитком транспорту збільшується потужність транспортних засобів та швидкість їх руху, що має важливе значення для розвит­ку суспільства. Проте це викликає і негативні явища, оскільки більш тяжк

Злочини, що посягають на безпеку руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту.
Порушення правил безпеки руху або експлуатації заліз­ничного, водного чи повітряного транспорту (ст. 276 КК). Стаття складається з трьох частин. У частині 1 ст. 276 КК дається

Злочини, що посягають на безпеку руху або експлуатації автотранспорту і міського електротранспорту.
Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлу­атації транспорту особами, які керують транспортними засо­бами (ст. 286 КК). Стаття складається з трьох частин. У частині 1

Інші злочини, що посягають на безпечну роботу транспорту.
Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 КК). Об'єк­тивна сторона цього злочину виражається в порушенні чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинил

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

Загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності.
Суспільна небезпека діянь, що розглядаються у цьому розділі, полягає в тому, що вони заподіюють або ставлять під загрозу запо­діяння істотної шкоди громадському порядку і моральним основам життя су

Злочини проти громадського порядку.
Групове порушення громадського порядку (ст. 293 КК). Стат­тя 293 КК цей злочин визначає як організацію групових дій, що призве­ли до грубого порушення громадського порядку або

Злочини проти моральності.
Наруга над могилою (ст. 297 КК). Стаття 297 КК передбачає відпові­дальність за наругу над могилою, іншим місцем поховання, над тру­пом або урною з прахом покійного, а також вик

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації.
Спільним для цих злочинів є їх безпосередній об'єкт – суспільні відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації в різних сферах діяльності держави, що можна охарактеризув

Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є суспільні відносини з охорони суверенітету України, цілісності і недоторканності її кордо­нів. Правовою основою відповідальності за ці злочини є ст. 2 Кон­стит

Злочини, які порушують порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність.
Загальним безпосереднім об'єктом цих злочинів виступають від­носини з комплектування Збройних Сил, їх бойовій підготовці і, от­же, із забезпечення обороноздатності України. Диспозиції цих ста­тей є

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань.
Опір представникові влади, працівникові правоохорон­ного органу, члену громадського формування з охорони гро­мадського порядку і державного кордону або військово­службовцеві (с

Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації.
Викрадення, привласнення, вимагання документів, штам­пів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зло­вживання службовим становищем або їх пошкодження (ст. 357 КК). Пред

ЛІТЕРАТУРА.
Андрушко П. Коментар до ст. 358 Кримінального кодексу України//Нотаріат для Вас. – 2002. - № 3. Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива част

ЛІТЕРАТУРА.
Азаров Д. Порушення роботи автоматизованих систем – злочин у сфері комп'ютерної інформації//Право України. – 2000. - № 12. Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне п

Поняття злочинів у сфері службової діяльності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної вла­ди та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'яза­ні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що пе­ре

Види злочинів у сфері службової діяльності.
Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК). Закон визначає зловживання владою або службовим ста­новищем як умисне, з корисливих мотивів чи в інших особисти

ЛІТЕРАТУРА.
Андрушко П. Коментар до ст. 358 Кримінального кодексу України//Нотаріат для Вас. – 2002. - № 3. Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива част

Види злочинів проти правосуддя.
Усі передбачені у розділі XVIII Особливої частини КК злочини проти правосуддя, виходячи з їх безпосередніх об'єктів, можуть бу­ти об'єднані у такій системі: 1. Злочини, які посягають на ко

Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду.
Завідомо незаконні затримання, привід, арештабо тримання під вартою (ст. 371 КК). У статті 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бу­ти заарештований або утримува

Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі.
Примушування давати показання (ст. 373 КК). Конституція Ук­раїни (ст. 28) встановлює, що ніхто не може бути підданий катуван­ню, жорстокому нелюдському або такому, що принижує

Злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішення) і призначеного ним покарання.
Невиконання судового рішення (ст. 382 КК). З об'єктивної сторони цей злочин виражається в умисному невиконанні вироку, рішення, ухвали, постанови суду з цивільних, кримінальних

ЛІТЕРАТУРА.
Александров Ю. Зміни й доповнення до законодавства про відповідальність за злочини проти правосуддя//РП. – 1983. - № 7. Бажанов М.І., Сташис В.В., Таці В.Я. Кримінальне право

Поняття та види військових злочинів.
Конституція України визначає, що захист Вітчизни, незалежнос­ті та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову с

Злочини проти порядку підлеглості і військової честі.
Життя і діяльність Збройних Сил України побудовані на принци­пі повної єдиноначальності командирів і начальників. Суть єдиноначальності полягає в зосередженні у командира всіх функцій управ­ління в

Злочини проти порядку проходження військової служби.
Безпосереднім об'єктом цієї групи злочинів є порядок проходження військової служби. Самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК). Об'єктивна с

Злочини проти порядку користування військовим майном і його зберігання.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є порядок користування військовим майном. Викрадення, привласнення, вимагання військовослуж­бовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших

Злочини проти порядку експлуатації військової техніки.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є порядок експлуатації військової техніки. Порушення правил водіння або експлуатації машин (ст. 415 КК). Об'єктивна сторона

Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є порядок несення бойо­вого чергування (ст. 420 КК), а також вартової (ст. 418 КК), прикордонної (ст. 419 КК) і внутрішньої служби (ст. 421 КК).

Злочини проти встановленого порядку збереження військової таємниці.
Розголошення відомостей військового характеру, що ста­новлять державну таємницю, або втрата документів чи мате­ріалів, що містять такі відомості (ст. 422 КК). Безпосереднім об'єктом злочину є встан

Військові службові злочини.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є нормальна діяльність органів військового управління і встановлений порядок здійснення військовими службовими особами своїх службових обов'язків.

Злочини проти порядку несення служби на полі бою і в районі воєнних дій.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є встановлений порядок управління військовими силами і засобами в бойовій обстановці. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни

Злочини проти законів і звичаїв війни.
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є порядок, що визначає виконання військовослужбовцями вимог міжнародних конвенцій. Погане поводження з військовополоненими (ст. 434

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
У Кримінальному кодексі України 2001 року вперше злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку виділені в ок­ремому розділі, в якому вперше у більшості статей встановлена відпові

Злочини проти миру.
Пропаганда війни (ст. 436 КК). Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного

Злочини проти безпеки людства.
Застосування зброї масового знищення (ст. 439 КК). Безпосе­редній об'єкт цього злочину – безпека людства. Предмет злочину – зброя масового знищення, заборонена між­нар

Злочини проти міжнародного правопорядку.
Посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443 КК). Безпосередній об'єкт цього злочину – суспільні відносини, які забезпечують охорону життя осіб, які мають міжнаро

ЛІТЕРАТУРА.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. Бажано

Військової служби (військові злочини).
§ 1. Поняття та види військових злочинів...................................................948 § 2. Злочини проти порядку підлеглості і військової честі........................951

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги