рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА - раздел Право, КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ     Навчальний Посібник   ...

 

 

Навчальний посібник

 

Українською мовою

 

Коректор Т.О. Мінько

 

Підписано до друку 11.11.2009 року

Формат 60х90 1/16. Папір офсетний. Гарнітура Times.

Друк ризопринтний.

Умовн. друк. арк. 27,7. Обл. видавн. арк. 23,4.

Тираж 300 прим. Замовлення № 65-09.

Ціна договірна

 

Видавництво ПП Щербатих О.В.

вул. 29 вересня, 11/19, м. Кременчук, 39601

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру

суб’єкта видавничої справи ДК №2129 від 17.03.2005 р.

 

Віддруковано в видавництві ПП Щербатих О.В.

вул. 29 вересня, 11/19

м. Кременчук

 


[1] Кистяковский А. Ф. Элементарный учебник общего уголовного права с подробным изложением начал русского уголовного законодательства. Часть общая / А. Ф. Кистяковский. – 3-е изд., печ. без перемен со 2-го – К. : Ф. А. Иогансон, 1891. – С. 1.

[2] Таганцев Н. С. Курс русского уголовного права. Часть общая / Н. С. Таганцев. – С.-Пб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1874. – Кн. 1: Учение о преступлении. – С. 1.

[3] Лист Ф. Учебник уголовного права. Общая часть / Фон-Лист Ф. ; пер. : Ф. Ельяшевич. – М. : Т-во Тип. А. И. Мамонтова, 1903.– С. 1.

[4] Нами не розглядаються проблеми розуміння поняття «кримінально-правова норма». В межах лекційного курсу зміст правової норми (її диспозиції) тлумачиться як правило лише у специфічному аспекті – здебільшого неможливої (недозволеної) поведінки. На думку М. І. Мельника, «саме розуміння правила поведінки в аспекті неприпустимої поведінки дозволяє говорити про положення Особливої частини КК як про норми права, тобто норми недозволеної, неприпустимої поведінки суб’єкта» (Див.: Мельник М. І. Кримінально-правова норма чи соціальна аномалія? / М. І. Мельник // Право України. – 2004. – № 9. – С. 115–119.).

[5] Тут і далі посилання на Кримінальний кодекс України від 5.04.2001 р. Із змінами та доповненнями станом на 1 січня 2010 р.

[6] Див.: Митрофанов І. І. Кримінально-правові засоби впливу на осіб, які вчинили злочини : монографія / І. І. Митрофанов ; наук. кер. С. А. Шалгунова. – Кременчук : Вид. ПП Щербатих О.В., 2009. – 488 с.

[7] Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / за заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Дубічинського. – X. : Вид-во «Школа», 2006. – С. 320.

[8] Грищук В. К. Кримінальне право України. Загальна частина : навч. посіб. / В. К. Грищук. – К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2007. – С. 46.

[9] Як справедливо зазначає П. Л. Фріс, сам термін «кримінальна політика» не може бути визнаний вдалим. Це пов’язане з тим, що буквальне тлумачення може дати підстави розуміти під нею політику, яка спрямована на розвиток злочинності, що, звичайно, не відповідає змісту цього терміну. По суті йдеться про антикримінальну, антизлочинну політику. Більш вдалим для визначення цього виду політики була би назва – політика у сфері боротьби зі злочинністю. М. І. Мельник застосовує для її визначення термін «антикриміногенна політика» (Див.: Мельник М. І. Антикриміногенна політика. – Енциклопедія Сучасної України. – К., 2001. – Т. 1. – С. 547–548). Автори підручника «Кримінальне право України. Загальна частина (за ред. Я. Ю. Кондратьєва. – К., 2002) для визначення цього виду політики застосовують термін «політика держави у сфері протидії злочинності» (Більш докладно про це див.: Фріс П. Л. Нарис історіїкримінально-правової політики України : монографія / за заг. ред. М. В. Костицького. – К. : Атіка, 2005. – 124 с.). Ці терміни, без сумніву, є більш вдалими для визначення цього виду політики, але вони є ширшими за поняття «кримінально-правова політика». В подальшому під «кримінальною політикою» в межах вичення КПР слід розуміти кримінально-правову політику (див. тему 2 цього посібника).

1 Коржанський М. Й. Нариси уголовного права / М. Й. Коржанський. – К. : ТОВ «Генеза». – 1999. – С. 73.

[10] Про міжнародні договори України: Закон України від 29 червня 2004 року № 1906-IV // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 50. – Ст. 540.

[11] Про правонаступництво України: Закон України від 09.12.1991 р. № 1543-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46. – Ст. 617.

[12]Цей процес правильно називають «виконання-відбування покарання» (Див.: Степанюк А. X. Актуальні проблеми виконання покарань (сутність та принципи кримінально-виконавчої діяльності): теоретико-правове дослідження : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня д-ра юрид. наук : спец. : 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / А. X. Степанюк. – Х., 2002. – С. 16).

[13] Юридична енциклопедія : в 6 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Вид-во «Укр. енцикл.»; редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) [та ін.]. – К.: Укр. енцикл., 1998 – . – Т. 4: Н–П. – 2002.– С. 629.

[14] Загальна теорія держави та права : підручник / М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова [та ін.] ; за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Харків : Право, 2002. – С. 78.

[15] Фріс П. Л. Кримінально-правова політика України : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня д-ра юрид. наук : спец. : 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / П. Л. Фріс. – К., 2005. – С. 9.

[16] Більш детальніше див.: Фріс П. Л. Політика у сфері боротьби зі злочинністю і права людини : монографія / П. Л. Фріс. – Надвірна : Вид-во ЗАТ «Надвірнянська друкарня», 2009. – С. 14–24.

[17] Фріс П. Л. Політика у сфері боротьби зі злочинністю і права людини : монографія / П. Л. Фріс. – Надвірна : Вид-во ЗАТ «Надвірнянська друкарня», 2009. – С. 24.

[18] Загородников Н. И. Советская уголовная политика и деятельность органов внутренних дел : учебное пособие / Н. И. Загородников. – М. : Изд-во МВШМ МВД СССР, 1979. – С. 14; Уголовное право. Общая часть : учебник / под ред. Н. И. Ветрова, Ю. И. Ляпунова. – М. : Новый Юрист, КноРус, 1997. – С. 10.

[19] Беляев Н. А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации : монография / Н. А. Беляев. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1986. – 176 с.

[20] Бабаев М. М. О соотношении уголовной и криминологической политики / М. М. Бабаев // Проблемы социологии уголовного права : сб. науч. тр. ВИП. МЮ Лит. ССР. НИИСЭ. – М., 1982. – С. 12.

[21] Галиакбаров Р. Р. Уголовное право Российской Федерации. Общая часть : конспекты лекций и иные материалы / Р. Р. Галиакбаров. – Краснодар : Изд-во Кубан. гос. аграрн. ун-та, 1999. – С. 13; Пермяков Ю. Е. Введение в основы уголовной политики : учеб. пос. / Ю. Е. Петров. – Саратов : Саратов. гос. ун-т., 1993. – С. 8.

[22] Уголовное право. Общая часть : учебник / под ред. Н. И. Ветрова, Ю. И. Ляпунова. – М. : Новый Юрист, КноРус, 1997. – С. 10.

[23] Митрофанов А. А. Основні напрямки кримінально-правової політики в Україні: формування та реалізація : автореф. дис. здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. : 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / А. А. Митрофанов. – К., 2005. – 17 с.

[24] Коробеев А. И. Советская уголовно-правовая политика: проблемы криминализации и пенализации / А. И. Коробеев. – Владивосток : Изд-во Дальневосточного ун-та, 1987. – С. 29.

[25] Див.: Шляпочников А. С. Ленинские принципы уголовной политики Советского государства / А. С. Шляпочников // Советское государство и право. – 1968. – № 4. – С. 64.

[26] Панов М. І. Правова політика як універсальний феномен соціального буття / Л. М. Герасіна, М. І. Панов // Право України. – 2001. – № 8. – С. 39.

[27] Фріс П. Л. Кримінально-правова політика Української держави: теоретичні, історичні та правові проблеми : монографія / П. Л. Фріс. – К. : АТІКА, 2005. – 332 c.

[28] Митрофанов А. А. Основні напрямки кримінально-правової політики в Україні: формування та реалізація / А. А. Митрофанов. – Одеса : Вид-во Одеського юридичного інституту НУВС, 2004. – С. 50–54.

[29] Фріс П. Л. Кримінально-правова політика України : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня д-ра юрид. наук : спец. : 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / П. Л. Фріс. – К., 2005. – С. 14.

[30] Див.: Коробеев А. И. Советская уголовно-правовая политика: проблемы криминализации и пенализации / А. И. Коробеев. – Владивосток : Изд-во Дальневосточного ун-та, 1987. – С. 33.

[31] Див.: Коржанський М. Й. Уголовне право України. Частина загальна : курс лекцій / М. Й. Коржанський. – К. : Наукова думка; Українська видавнича группа, 1996. – С. 32.

[32] Митрофанов А. А. Основні напрямки кримінально-правової політики в Україні: формування та реалізація / А. А. Митрофанов. – Одеса : Вид-во Одеського юридичного інституту НУВС, 2004. – С. 50.

[33] Митрофанов А. А. Основні напрямки кримінально-правової політики в Україні: формування та реалізація / А. А. Митрофанов. – Одеса : Вид-во Одеського юридичного інституту НУВС, 2004. – С. 35.

[34] Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – С. 672.

[35] Явич Л. С. Общая теория права / Л. С. Явич. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1976. – С. 303.

[36] Виключення складають лише ті положення, які визначають право приватних осіб на вчинення тих чи інших дій та порядок здійснення цього права (наприклад, право на необхідну оборону, на затримання злочинця тощо).

[37] Див.: Гегель Г. В. Ф. Философия права / Г. В. Ф. Гегель. – М. : Мысль, 1990. – С. 252.

[38] Див.: Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права / И. А. Покровский. – М. : Статут, 1998. – С. 90.

[39] Теория государства и права. Курс лекций / под редакцией Н. И. Матузова и А. В. Малько. – М. : Юристъ, 1997. – С. 335.

[40] Див.: Дутка Г. І. Закон у системі нормативно-правових актів України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. : 12.00.01 «теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Г. І. Дутка. – К., 2003. – 18 с.

[41] Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Юридична думка, 2007. – С. 16.

[42] Див.: Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник для студентів юрид. вузів і фак / П. С. Матишевський. – К. : А.С.К., 2001. – С. 45.

[43] Про це див. питання 4 теми 1.

[44] Імплементація (англ. іmplementatіon – «здійснення», «виконання») – у міжнародному праві фактична реалізація міжнародних зобов’язань на внутрішньодержавному рівні; здійснюється шляхом трансформації (відбувається певна переробка норм відповідного міжнародного договору при перенесенні їх у національне законодавство) або інкорпорації (міжнародно-правові норми без яких-небудь змін дослівно відтворюються в законах імплементуючої держави) міжнародно-правових норм у національні закони і підзаконні акти. Крім того, способом здійснення імплементації є загальне, приватне чи конкретне відсилання, за якого міжнародно-правові норми безпосередньо не включаються в текст закону, в останньому міститься лише згадування про них.

[45] Про міжнародні договори України : Закон України від 29 червня 2004 року № 1906-IV // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 50. – Ст. 540.

[46] Див.: Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник для студентів юрид. вузів і фак / П. С. Матишевський. – К. : А.С.К., 2001. – С. 44.

[47] Про всеукраїнський та місцеві референдуми: Закон України від 3 липня 1991 року № 1286-XII // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 33. – Ст. 443. – З наступними змінами і доповненнями.

[48] За твердженням X.Л.А. Харта, соціальна функція кримінального закону полягає в установленні та визначенні певних видів поведінки, які є злочинами, та відповідальності за них (Див.: Харт X. Л. А. Концепція права / пер. з англ. Н. Комарова. – К. : Сфера, 1998. – С. 34.). З чого Ю. А. Пономаренко робить висновок, що з урахуванням положень п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України, змістом кримі­нального закону України слід визнати систему нормативно-правових приписів, що визначають діяння, які є злочинами, та відповідальність за них (Пономаренко Ю. А.Чинність і дія кримінального закону в часі : монографія / Ю. А. Пономаренко. – К. : Атіка, 2005. – С. 21). Однак з цим важко погодитися, оскіл ьки в ч. 3 ст. 3 КК України міститься цілком правильно сформульоване положення, відповідно до якого лише законом про кримінальну відповідальність визначаються злочинність діяння, його караність та інші кримінально-правові наслідки.

[49] КК України доповнено розділом VII-А на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» вiд 11.06.2009 року № 1508-VI// Офіційний вісник України. – 2009. – № 53. – Ст. 1824.

[50] Додаток до Кримінального кодексу України вiд 28.12.1960 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Стор. 14.

[51] Стаття 331 виключена згідно із Законом України № 1723-IV від 18.05.2004 р. // ВВР. – 2004. – № 36. – Ст. 430.

[52] Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / за заг. ред. М. І. Бажанова. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – С. 41–42.

[53] Матишевский П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / П. С. Матишевский. – К. : А.С.К., 2001. – С. 56.

[54] Див.: Грищук В.К. Кримінальне право України. Загальна частина : навчальний посібник / В.К. Грищук. – К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2007. – С. 67.

[55] Михайлович Д. М. Офіційне тлумачення закону : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук: спец. : 12.00.01 «теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Д. М. Михайлович. – Х., 2003. – 19 с.

[56] Більш докладніше див.: Михайлович Д. М. Вказ. роб. – С. 14.

[57] Матишевский П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / П. С. Матишевский. – К.: А.С.К., 2001. – С. 59–60.

[58] Постанова Пленуму Верховного Суду від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіц. вид. / за заг. ред. В. Т. Маляренка. – К. : Концерн «Видавничий дім «Ін Юре». – С. 7–12.

[59] Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / за заг. ред. М. І. Бажанова. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 45–46.

[60] На жаль, у навчальній літературі такий прийом не виділяється через ототожнення його з філологічним способом тлумачення, що створює додаткові труднощі при опануванні вчення про законпрокримінальну відповідальність тасклад злочину

[61] Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 2. – Ст. 5.

[62] Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 3 квітня 2003 року № 661-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 27. – Ст. 208.

[63] Про ратифікацію Віденської конвенції про дипломатичні зносини : Указ Президії Верховної Ради УРСР від 21 березня 1964 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1964. – № 13. – Ст. 199.

[64] 27.05.1989 року набрала чинності для України // Інформаційно-довідковий бюлетень з консульських питань. – К., 1996. – С. 43–68.

[65] Про приєднання України до Конвенції про спеціальні місії 1969 року : Постанова Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 36. – Ст. 369.

[66] В сб. : Действующее международное право. – М., 1996. – Т. 1. – С. 615–619.

[67] Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.

[68] Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні : затверджено Указом Президента України від 10 червня 1993 року № 198/93 // Голос України. – 1993. – 26 червня. – С. 5.

[69] Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 року № 2235-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65.

[70] Про ратифікацію Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права : Указ Президії Верховної Ради УРСР від 19 жовтня 1973 р. № 2148 – VIII.

[71] Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах, 1972 рік : Закон України від 22 вересня 1995 року № 339/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 31. – Ст. 250.

[72] Європейська конвенція про видачу правопорушників, 1957 рік, Додатковий протокол 1975 року та Другий додатковий протокол 1978 року до Конвенції, підписані від імені України 29 травня 1997 року в м. Страсбурзі (Див.: Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 рік, Додаткового протоколу від 1975 року та Другого додаткового протоколу 1978 року до Конвенції : Закон України від 16 січня 1998 року № 43/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 23. – Ст. 129.

[73] Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах, 1972 рік : Закон України від 22 вересня 1995 року № 339/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 31. – Ст. 250.

[74] Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, підписана від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року (Див.: Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах : Закон України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 46. – Ст.417.

[75] Про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Індія про взаємну правову допомогу в кримінальних справах : Закон України вiд 06.03.2003 року № 622-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 14. – Ст. 608.

[76] СвистуленкоМ. П. Екстрадиція в правовій системі України: основні кримінально-правові аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук : спец. : 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / М. П. Свистуленко ; Акад. адвокатури України. – К., 2005. – 17 с.

[77] Поняття «делікт» походить від лат. delictum – проступок. Делікт – це правопорушення, яке завдає шкоди суспільству, державі або особі. Поняття «делікт» офіційно у ЗКВ не застосовується, але в науково-правовій літературі вживається широко. Світовій юриспруденції делікти відомі давно. Наприклад, у Стародавньому Римі відповідальність за вчинення деліктів простежуються вже у Законах 12 таблиць. Римляни встановили такі деліктні правопорушення: а) injuria – особиста образа; б) furtum – крадіжка; в) dumnum injuria datum – неправомірне знищення або пошкодження чужого майна.

[78] Севастьянова Т. Є. Малозначність діяння за кримінальним законодавством України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. : 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Т. Є. Севастьянова. – К., 2003. – 19 с.

[79] Матишевский П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / П. С. Матишевский. – К. : А.С.К., 2001. – С. 75.

[80] Кримінальне право України. Загальна частина : практикум : навчальний посібник / І. П. Козаченко, О. М. Костенко, В. К. Матвійчук [та ін.] ; за заг. ред. В. К. Матвійчука. – К.: КНТ, 2006. – С. 60-61.

[81] Сташис В. В. Передача на поруки и некоторые вопросы советского уголовного права / В. В. Сташис // Об усилении роли общественности в укреплении социалистического правопорядка. – Харьков, 1961. –С. 30.

[82] Вереша Р.В.Суб’єктивні елементи підстави кримінальної відповідальності : підручник / Р.В. Вереша. – К.: Атіка, 2006. – С. 125.

[83] Див., наприклад: Карпушин М. П. Уголовная ответственность и состав преступления / М. П. Карпушин, В. И. Курляндський. – М., 1974. – С. 116–117.

[84] Підстави кримінально-правової заборони аналізуються у дисертаційному дослідженні Д. О. Балобанова«Теорія криміналізації» (Див.: БалобановаД. О. Теорія криміналізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. : 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Д. О. Балобанова ; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2007. – 17 с.).

[85] Про практику призначення судами кримінального покарання : Постанова Пленуму Верховного Суду України у від 24 жовтня 2003 року № 7 (Із змінами від 10 грудня 2004 року № 18) // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 6. – С. 14–20; 2005. – № 1. – С. 13.

[86] Про затвердження Iнструкції про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про Апеляційну комісію Державного департаменту України з питань виконання покарань з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі : Наказ ДДУПВП від 16 грудня 2003 року № 261 // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 1. – Ст. 11.

[87] Голосніченко І. П. Попередження корисливих прос­тупків засобами адміністративного права / І. П. Голосніченко. – К. : Вища шк., 1991. – С. 3–5.

[88] Митрофанов І. І. Злочини проти довкілля : навчальний посібник / І. І. Митрофанов. – Кременчук : Вид. ПП Щербатих О.В., 2009. – С. 80.

[89] Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / Верховний Суд України ; за заг. ред. В. Т. Маляренка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – С. 225.

[90] Трайнин А. Н. Общее учение о составе преступления / А. Н. Трайнин. – М. : Госюриздат, 1957. – С. 59.

[91] Більш детальніше див.: Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / Г. В. Андрусів, П. П. Андрушко, В. В. Беницький [та ін.] ; за заг. ред. П. С. Матишевського та ін. – К. : Юрінком Інтер, 1997. – С. 96–107.

[92] Уголовное право Российской Федерации. Общая часть : учебник / отв. ред. д.ю.н. Б. В. Здравомыслов. – М. : Юристъ, 1996. – С. 87.

[93] Див.: Советское уголовное право. Общая часть / под. ред. Г. А. Кригера, Б. А. Куринова, Ю. М. Ткачевского. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – С. 103–108; Трайнин А. Н. Общее учение о составе преступления. – М. : Госюриздат, 1957. – С. 119–121.

[94] Слово «кваліфікація» походить від двох латинських слів – qualis (якість, який за якістю) та facio (роблю) і в буквальному перекладі означає визначення якості, оцінка.

[95] Як справедливо зазначається у літературі, процес кримінально-правової кваліфікації не мож­на ототожнювати з процесом застосування закону про кримінальну відповідальність. Кваліфікація – це лише частина застосування закону про кримінальну відповідальність. В дещо спрощеному вигляді можна сказати, що застосування закону про кримінальну відповідальність складається з двох головних дій – кваліфікації діяння та визначення його правових наслідків (переважно – призна­чення покарання) (Див. про це докладно: Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації : навч. посібник. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.).

[96] Загородников Н. И. Объект преступления и проблема совершенствования уголовного законодательства / Н. И. Загородников // Актуальные проблемы уголовного права. – М., 1988. – С. 25.

[97] Никифоров Б. С. Объект преступления по советскому уголовному праву / Б. С. Никифоров. – М., 1960. – С. 113.

[98] Коржанский М. Й. Предмет і об’єкт злочину : монографія / М. Й. Коржанский. – Д. : Юрид. акад. Мін-ва внутрішніх справ; Ліра ЛТД, 2005. – С. 24.

[99] Див., наприклад: Таганцев Н. С. Русское уголовное право. Лекции. Часть общая / Н. С. Таганцев. – С.-Пб., 1902. – Т. 1. – С. 47, 51.

[100] Курс уголовного права / под ред. А. А. Пионтковского. – М., 1970. – С. 120.

[101] Пионтковский А. А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. Курс советского уголовного права. Общая часть / А. А. Пионтковский – М. : Госюриздат, 1961. – С. 132; Курс советского уголовного права. Часть Общая. – М., 1970. – Т. 2. – С. 111.

[102] Курс советского уголовного права. Часть Общая. – М. : Наука, 1970. – Т. 2. – С. 116.

[103] Курс советского уголовного права. Часть Особенная. – М.: Наука, 1970. – Т. 4. – С. 318.

[104] Див.: Матишевський П. С., Фесенко Є. В. Глава VII. «Об’єкт злочину» в підручнику: Кримінальне право України. – К. : Юрінком Інтер, 1997. – С.123–132.

[105] Фесенко Є. В. Злочини проти здоров’я населении та системи заходів з його охорони / Є. В. Фесенко. – К. : Атіка, 2004. – С. 49.

[106] Коржанский М. Й. Предмет і об’єкт злочину : монографія / М. Й. Коржанский. – Д. : Юрид. акад. Мін-ва внутрішніх справ; Ліра ЛТД, 2005. – С. 23.

[107] Костенко О. Поняття об’єкта злочину: дискусію варто продовжити / О. Костенко, А. Ландіна-Виговська // Право України. – 2008. – № 4. – С. 101–105.

[108] Коржанский М. Й. Предмет і об’єкт злочину : монографія / М. Й. Коржанский. – Д. : Юрид. акад. Мін-ва внутрішніх справ; Ліра ЛТД, 2005. – С. 64.

[109]Розенберг Д. Н. О понятии имущественных преступлений в советском уголовном праве (объект и предмет посягательства) / Д. Н. Розенберг // Ученые записки. – Изд-во Харьковского юридич. института, 1948. – Вып. 3. – С. 62.

[110] Див.: Митрофанов І. І. Злочини проти довкілля : навчальний посібник / І. І. Митрофанов. – Кременчук : Вид. ПП Щербатих О.В., 2009. – С. 11.

[111] Коржанский М. Й. Предмет і об’єкт злочину : монографія / М. Й. Коржанский. – Д. : Юрид. акад. Мін-ва внутрішніх справ; Ліра ЛТД, 2005. – С. 119.

[112] Коржанский М. Й. Там само. – С. 119.

[113] Лащук Є. В. Предмет злочину в кримінальному праві України : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. : 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Є. В. Лащук. – К., 2005. – С. 7.

[114] КуцевичМ. П. Кримінальна відповідальність за екоцид: міжнародний та національний аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук : спец. : 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / М. П. Куцевич; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2007. – С. 11–12.

[115] Більш детально про це див.: Матишевский П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / П. С. Матишевский. – К. : А.С.К., 2001. – С. 113–119.

[116] Матишевский П. С. Вказ. роб. – С. 116.

[117] Матишевский П. С. Вказ. праця. – С. 117.

[118] Бердичевский Ф. Ю. Уголовная ответственность медицинского персонала за нарушение профессиональных обязанностей / Ф. Ю. Бердичевский. – М. : Юрид. лит., 1970. – С. 65.

[119] Бердичевский Ф. Ю. Уголовная ответственность медицинского персонала за нарушение профессиональных обязанностей / Ф. Ю. Бердичевский. – М. : Юрид. лит., 1970. – С. 65.

[120] Ярмыш Н. Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ) : монография / Н. Н. Ярмыш ; под науч. ред. В. В. Сташиса. – Харьков : Право, 2003. – С. 131–132.

[121] Ярмыш Н. М. Вказ. праця. – С. 177–178.

[122] Князев Н. А. Соотношение причинности, необходимости и случайности : автореф. дис. на соискание уч. степ. канд. филос. наук / Н. А. Князев. – М. : Изд-во ВПШ и АОН, 1962. – С. 11.

[123] Майданик Л. А. Ответственность медицинских учреждений за ненадлежащее лечение / Л. А. Майданик // Советская юстиция. – М. : Юрид. лит., 1967. – № 16. – С. 12–13.

[124] Майданик Л. А. Ответственность медицинских учреждений за ненадлежащее лечение / Л. А. Майданик // Советская юстиция. – М. : Юрид. лит., 1967. – № 16. – С. 12–13.

[125] Уголовное право России. Часть общая :учеб. для вузов / отв. ред. проф. Л. Л. Кругликов. – М. : Изд-во БЕК, 1999. – С. 164.

[126] Сергеевский Н. Д. О значении причинной связи в уголовном праве / Н. Д. Сергеевский. – Ярославль : Типо-лит. Г. Фальк, 1880. – С. 46.

[127] Михайленко П. П. Уголовное право Украины: Общая часть / П. П. Михайленко. – К. : Ред.-изд. отдел МВД Украины, 1995. – С. 73–74.

[128] Матишевский П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / П. С. Матишевский. – К. : А.С.К., 2001. – С. 119.

[129] Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / за заг. ред. М. І. Бажанова. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – С. 120-124.

[130] Церетели Т. В. Причинная связь в уголовном праве / Т. В. Церетели. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Госюриздат, 1963. – С. 167–168.

[131] Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – 4-те вид., переробл. та доповн. – К. : Юридична думка, 2007. – С. 1102.

[132] Орлов В. С. Субъект преступления по советскому уголовному праву / В. С. Орлов. – М. : Госюриздат, 1958. – С. 29.

[133] Павлов В. Г. Субъект преступления / В. Г. Павлов. – С.-Пб. : Изд-во Юридический центр Пресс, 2001. – С. 25.

[134] Див.: Митрофанов І. І. Кримінально-правові засоби впливу на осіб, які вчинили злочини : монографія. – Кременчук : Вид. ПП Щербатих О.В., 2009. – С. 35–49.

[135] Примерный уголовный кодекс США. – М., 1969. – 302 с.

[136] Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина : навч. посіб. / П. Л. Фріс. – К. : «Центр навчальної літератури», 2004. – С. 100.

[137] Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., доп. та CD) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. – С. 187.

[138] Магарін М. С. Суб’єкт злочину за новим кримінальним законодавством України : монографія / Д. В. Бараненко, М. С. Магарін ; за ред. Є. Л. Стрельцова. – Одеса : Астропринт, 2001. – С. 10.

[139] Див.: Бажанов М. И. Уголовное право Украины. Общая часть : учебник / М. И. Бажанов. – Днепропетровск : Пороги, 1992. – С. 42.

[140] Більш докладніше див.: Дзундза В. В. Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. : 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. В. Дзундза. – Х., 2005. – 20 с.

[141] Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 21–22. – Cт. 135.

[142] Лень В. В. Окремі проблемні питання, пов’язані з вчиненням особами злочинів у стані неосудності та особливості їх примусового медичного лікування / В. В. Лень // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2003. – № 1. – С. 169.

[143] Обмежено осудні особи є суб’єктами злочину, які мають психічний розлад, щоне є тяжким, тому, на думку О. В. Зайцева, застосування до них примусових заходів медичного характеру не відповідає сутності цих заходів, ставить під сумнів їх ефективність у цьому випадку. Їх застосування створює умови для порушення прав осіб із психічним розладами. О. В. Зайцев пропонує виключити з переліку осіб, до яких можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, злочинців, визнаних обмежено осудними (Див.: Зайцев О. В. Обмежена осудність у кримінальному праві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук: 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. В. Зайцев. – Х., 2006. – С. 10).

[144] Грищук В.К. Кримінальне право України. Загальна частина : навчальний посібник / В.К. Грищук. – К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2007. – С. 273.

[145] Вереша Р. В. Суб’єктивні елементи підстави кримінальної відповідальності : підручник / В. Р. Вереша. – К. : Атіка, 2006. – С. 246–379.

[146] Ученые труды: Уголовно-правовые воззрения Канта, А. Фейербаха и Фихте. Ученые труды ВИЮН. Вып. 1 / А. А. Пионтковский. – М. : Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1940. – 192 c.

[147] Кант И. Соч. Т. 4. – М., 1965. – С. 289, 309; Гегель Г. Философия права. – М., 1990. – С. 89.

[148] Див.: Барышев С. И. О вменении в праве / С. И. Барышев. – М., 1840. – С. 4.

[149] Таганцев Н. С. Русское уголовное право. Часть общая / Н. С. Таганцев.– С.-Пб., 1902. – Т. 1. – С. 582.

[150] Дагель П.С. Проблемы вины в советском уголовном праве / П. С. Дагель // Ученые записки ДВГУ. Ч. 1. – 1968. – Вып. 21. – С. 54.

[151] Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – С. 763.

[152] Вісник Верховного Суду України. – 2000. – № 3.

[153] Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Х. : Тов. «Одісей», 2004. – С. 71.

[154] Рарог А. И. Общая теория вины в уголовном праве / А. И. Рарог. – М., 1981. – С. 41.

[155] Коржанський М. Й. Нариси уголовного права / М. Й. Коржанський. – К. : ТОВ «Генеза», 1999. – С. 97.

[156] Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» № 2 від 07.02.2003 р. // Постанови ПВСУ в кримінальних справах / за заг. ред. В. Т. Маляренка. – К., 2005. – С. 222–235.

[157] Див.: Постанови ПВСУ в кримінальних справах / за заг. ред. В. Т. Маляренка. – К., 2005. – С. 222–235.

[158] Матишевский П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / П. С. Матишевский. – К. : А.С.К., 2001. – С. 140.

[159] Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина : навчальний посібник / П. Л. Фріс. – Київ : «Центр навчальної літератури», 2004. – С. 125.

[160] Матишевский П. С. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / П. С. Матишевский. – К. : А.С.К., 2001. – С. 140.

[161] Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина : навчальний посібник / П. Л. Фріс. – Київ : «Центр навчальної літератури», 2004. – С. 125.

1 Курс советского уголовного права. Часть Общая. – Л., 1968. – Т. 1. – С. 423.

[162] Див.: Чернишова Н. В. Кримінальне право України / М. В. Володько, М. А. Хазін, Н. В. Чернишова. – К. : Наукова думка, 1995. – С. 83.

[163] Див. Справа № 11-30 1999 р. від 26.01.99 р. / Архів Чернівецького обласного суду за 1999 р.

[164] На це тією чи іншою мірою вже зверталася увага в юридичній літературі (див.: Рарог А. И. Уголовная ответственность за неосторожное сопричинение /А. И. Рарог // Уголовное право в XXI веке. – М. : ЛексЭст, 2002. – С. 62–70; Макашвили В. Г. Уголовная ответственность за неосторожность / В. Г. Макашвили. – М. : Госюриздат, 1957. – 209 с.;Угрехелидзе М. Г. Проблемы неосторожной вины в уголовном праве / М. Г. Угрехелидзе. – Тбилиси : Мецниереба, 1976. – 132 с.; Афиногенов Ю. А. Проблема эффективности норм о неосторожных преступлениях / Ю. А. Афиногенов // Проблемы борьбы с неосторожной преступностью в условиях научно-технической революции. Том 175. – Владивосток, 1976. – С. 61–72; Рарог А. И. Квалификация преступлений по субъективным признакам / А. И. Рарог; Ассоциация юридический центр. – С.-Пб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 304 с. – (Теория и практика уголовного права и уголовного процесса). – Библиогр. : с. 277–279).

[165] Уголовный кодекс Российской Федерации. Официальный текст. – М. : Издательская группа ИНФРА–М–НОРМА, 1996. – С. 10.

[166] Постанова Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» № 2 від 07.02.2003 року // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / за заг. ред. В. Т. Маляренка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – С. 232.

[167] Див.: Рішення Верховного Суду України. – 2002.

[168] Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності» № 12 від 25.12.1992 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / за заг. ред. В. Т. Маляренка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – С. 122.

[169] Кримінальне право в запитаннях і відповідях. Загальна частина : посібник [для підготовки до іспитів] / за заг. ред. В. А. Клименка. – К. : Атіка, 2003. – С 49.

[170] Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – 3-те вид., переробл та доповн. – К. : Атіка. 2005. – С. 14.

[171] ШеховцоваЛ. І. Емоційний стан особи, яка вчинила злочин, за кримінальним законодавством України : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук : спец. : 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Л. І. Шеховцова. – К., 2007. – С. 8.

[172] Психологія : підручник / за ред. Ю. Л. Трофімова. – 5-те вид., стереотип. –К. : Либідь, 2005. – С. 346.

[173] Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / за ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – 3-тє вид., перероб. та допов.– К. : Юридична думка, 2004. – С. 125.

[174] Брайнин Я. М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве / Я. М. Брайнин. – М. : Юрид. лит., 1963. – С. 25; Карпушин М. П. Уголовная ответственность и состав преступления М. П. Карпушин, В. И. Курляндский. – М., 1975. – С. 21; Советское уголовное право. Общая часть. – М. – 1974. – С. 26; Лесниевски-Костарева Т. А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика / Т. А. Лесниевски-Костарева. – М. : НОРМА, 1998. – С. 33; Чистяков А .А. Механизм формирования основания уголовной ответственности / А. А. Чистяков. – Рязань: РИПиЭ, 2000. – С. 29.

[175] Коржанський М. Й. Уголовний закон України (наукова модель) : монографія М. Й. Коржанський. – Д. : Юридична академія МВС, 2004. – С. 23; Уголовное право Украины. Общая и Особенная части : учеб. [для вузов] / под ред. Е. Л. Стрельцова. – X.: Одиссей, 2002. – С. 42; Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / П. С. Матишевський. – К. : А.С.К. – 2001. – С. 86.

[176] Советское уголовное право. Общая часть : учеб. пособ. / Г. А. Кригер, А. В. Наумов, Ю. М. Ткачевский [и др.] / под ред. Г. А. Кригера. – М., 1988. – С. 24; Уголовное право Украинской ССР на современном этапе. Часть Общая. – К. : Наукова думка, 1985. – С. 47.

[177] Смирнов В. Г. Уголовная ответственность и уголовное наказание / В. Г. Смирнов // Правоведение. – 1963. – № 4. – С. 79–80; Астемиров З. А. Понятие юридической ответственности / З. А. Астемиров // Сов. государство и право. – 1979. – № 6. – С. 59–67; Кримінальне право України: Загальна частина : підруч. / за ред. Я. Ю. Кандратьєва. – К. : Правові джерела, 2002. – С. 72.

[178] Смирнов В. Г. Функции советского уголовного права / В. Г. Смирнов. – Л., 1965. – С. 157–159; Багрий-Шахматов Л. В. Уголовная ответственность и наказание / Л. В. Багрий-Шахматов. – Минск, 1976. – С. 27; Дагель П. С. О принципе индивидуализации уголовной ответственности / П. С. Дагель // Вестник ЛГУ. – 1974. – № 11. – С. 121; Санталов А. И. Теоретические вопросы уголовной ответственности. – Л., 1982. – С. 12; Стручков Н. А. Уголовная ответственность и ее реализация в борьбе с преступностью / Н. А. Стручков. – Саратов, 1978. – С. 48; Козаченко И. Я. Санкции за преступления против жизни и здоровья / И. Я. Козаченко. – Томск, 1987. – С. 45.

[179] Мотовиловкер Е. Я. Норма, отношение и ответственность в уголовном праве / Е. Я. Мотовиловкер // В сб.: Уголовная ответственность: проблемы содержания, установления, реализации. – Воронеж, 1989. – С. 45.

[180] Більш докладно про це див.: Митрофанов І. І. Поняття кримінальної відповідальності наркозалежних осіб, які вчинили злочини / І. І. Митрофанов // Юридична Україна. – 2007. – № 1. – С. 85–90.

[181] Більш докладніше про це див.: Митрофанов І. І. Потерпілий як суб’єкт кримінальних правовідносин / Н. М. Ляпунова, І. І. Митрофанов // Юридична Україна. – 2009. – № 2. – С. 87–92.

[182] Харитонова О. Поняття і ознаки публічних правовідносин / О. Харитонова // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 1 (28). – С. 36–46.

[183] Александров Н. Г. Законность и правоотношения в советском обществе / Н. Г. Александров. – М., 1959. – С. 91–92; Алексеев С. С. Общая теория права / С. С. Алексеев. – М., 1982. – Т. 2. – С. 108.

[184] Більш докладно див.: Митрофанов І. І. Поняття кримінальної відповідальності наркозалежних осіб, які вчинили злочини / І. І. Митрофанов // Юридична Україна. – 2007. – № 1. – С. 85–90.

[185] Фаткуллин Ф. Н., Фаткуллин Ф. Ф. Проблемы теории государства и права : учеб. пособ. – Казань : Изд-во КЮИ МВД России, 2002. – С. 312–314.

[186] Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

[187] Див.: Пионтковский А. А. Правоотношение в уголовном праве / А. А. Пионтковский // Правоведение. – 1962. – № 2. – С. 89; Дубинин Т. Т. О моменте возникновения уголовной ответственности / Т. Т. Дубинин // В сб.: Основания и порядок реализации уголовной ответственности. – Куйбышев, 1989. – С. 38 тощо.

[188] Див.: Брайнин Я. М. Уголовная ответственность и ее основания в советском уголовном праве / Я. М. Брайнин. – М., 1963. – С. 27–28; Стручков Н. А. Уголовная ответственность и ее реализация в борьбе с преступностью / Н. А. Струч­ков. – Саратов, 1978. – С. 49; Карпушин М. П. Уголовная ответственность и состав преступления / М. П. Карпушин , В. И. Курляндский . – М., 1974. – С. 30 та ін.

[189] Див.: Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень ч. 3 ст. 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) від 27 жовтня 1999 р. // Юрид. Вісник України. – 1999. – № 847. – С. 7–11.

[190] Матишевский П. С. Кримінальне право країни. Загальна частина : підруч. / П. С. Матишевский. – К. : А.С.К., 2001. – С. 84.

[191] Ребане И. А. Проблемы совершенствования уголовного законодательства / И. А. Ребане // Правоведение. – 1987. – № 5. – С. 54; Багрий-Шахматов Л. В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации. Общая часть : курс лекций / Л. В.Багрий-Шахматов. – Одеса : АТ «Бахва». – С. 80; Коробов В. П. Пределы уголовной ответственности / В. П. Коробов // В сб.: Основания и порядок реализации уголовной ответственности. – Куйбышев, 1989. – С. 27 тощо.

[192] Уголовное право Российской Федерации. Общая часть : учебник / отв. ред. д.ю.н. Б. В. Здравомыслов. – М. : Юристъ, 1996. – С. 73.

[193] Уголовное право Российской Федерации. Общая часть : учебник / отв. ред. д.ю.н. Б. В. Здравомыслов. – М. : Юристъ, 1996. – С. 67.

[194] Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності : монографія / Ю. В. Баулін. – К.: Атіка, 2004. – C. 35.

[195] Тертишник В. М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесу­ального кодексу України / В. М. Тертишник. – К. : А. С. К., 2002. – С. 80.

[196] Вереша Р. В. Поняття та підстава кримінальної відповідальності / Р. В. Вереша // Право України. – 2006. – № 12. – С. 102.

[197] Советское уголовное право. Общая часть / Под ред. Г.А. Кригера, Б.А. Куринова, Ю.М. Ткачевского. – М., 1981. – С. 34.

[198] Вереша Р. В. Суб’єктивні елементи підстави кримінальної відповідальності : підручник / Р. В. Вереша. – К. : Атіка, 2006. – С. 32.

[199] Курс уголовного права. Общая часть : учеб. [для вузов] / под ред. Н. Ф. Кузнецовой, И. М. Тяжковой. – М., 2002. – Т. 1: Учение о преступлении. – С. 12.

[200] Полубинская С. В. Цели уголовного наказания / С. В. Полубинская ; отв. ред. : И. И. Карпец. – М. : Наука, 1990. – С. 21.

[201] Беляев Н. А. Цели наказания и средства их достижения в исправительно-трудовых учреждениях / Беляев Н. А. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1963. – С. 25; Ткачевский Ю. М. Уголовная ответственность и ее принципы / Ю. М. Ткачевский // Ученые-юристы МГУ о современном праве. – М. : Городец, 2005. – С. 309–339; Кругликов Л. Л. Дифференциация ответственности в уголовном праве / А. В. Васильевский, Л. Л. Кругликов. – С.-Пб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – С. 149.

[202] Кримінальне право України. Загальна частина. Практикум : навч. посіб. / І. П. Козаченко, О. М. Костенко, В. К. Матвійчук [та ін.]. – К. : КНТ, 2006. – С. 42.

[203] Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / за ред. О. В.Зайчука, Н. М. Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – С. 511.

[204] Полубинская С. В. Цели уголовного наказания / С. В. Полубинская ; отв. ред. : И. И. Карпец. – М. : Наука, 1990. – С. 21.

[205] Митрофанов І. І. Кримінально-правові засоби впливу на осіб, які вчинили злочини : монографія / І. І. Митрофанов ; наук. кер. С. А. Шалгунова. – Кременчук : Вид. ПП Щербатих О. В., 2009. – С. 63–69.

[206] Егоров В. С. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности / В. С. Егоров. – М. : Изд-во Моск. психолого-социал. ин-та, 2002. – С. 67–72.

[207] Чугуников І. І. Правовідносини та форми їх реалізації у кримінальному праві України : автореф. дис... канд. юрид. наук : 12.00.08 / І. І. Чугуников; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2001. – С. 13.

[208] Сучасний тлумачний словник української мови / за заг. ред. В. В. Дубічинського. – X. : Вид-во «Школа», 2006. – С. 474.

[209] Сучасний тлумачний словник української мови / за заг. ред. В. В. Дубічинського. – X. : Вид-во «Школа», 2006. – С. 753.

[210] Словник синонімів української мови : в 2-х т. / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук [та ін.]. – К. : Наукова думка, 2006. – Т. 1. – С. 174.

[211] Горшенев В. М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / В. М. Горшенев. – М. : Юрид. лит., 1972. – С. 54–55.

[212] Гаврилюк Р. Законодавчі дефініції у праві: логіко-гносеологічні та практичні проблеми / Р. Гаврилюк // Право України. – 2006. – № 11. – С. 154.

[213] Митрофанов І. І. Початковий етап механізму правореалізації: поняття та його складові / Т. В. Гайкова; І. І. Митрофанов // Юридична Україна. – 2007. – № 12. – С. 15–20.

[214] Халфина Р. О. Право и управление экономикой / Р. О. Халфина // Советское государство и право. – М.: Наука, 1986. – № 2. – С. 15.

[215] Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве / О. А. Красавчиков – М. : Госюриздат, 1958. – С. 134.

[216] Фактический состав в механизме правового регулирования / В. Б. Исаков ; науч. ред. С. С. Алексеев. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1980. –С. 75.

[217] Александров Н. Г. Законность и правоотношения в советском обществе / Н. Г. Александров. – М. : Госюриздат, 1955. – С. 91–92; Алексеев С. С. Общая теория права : курс лекций в 2-х томах / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. литература, 1982. – Т. 2. – С. 108.

[218] Митрофанов І. І. Поняття кримінальної відповідальності наркозалежних осіб, які вчинили злочини /І. І. Митрофанов // Юридична Україна. – 2007. – № 1. – С. 89–94.

[219] Самощенко И. С. Ответственность по советскому законодательству / И. С. Самощенко, М. Х. Фарукшин – М. : Юрид. лит., 1971. – С. 6.

[220] Леист О. Э. Санкции и ответственность по советскому праву. Теоретические проблемы / О. Э. Лейст. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1981. – С. 102–103.

[221] Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность (очерк теории) / С. Н. Братусь. – М. : Городец-издат, 2001. – С. 4.

[222] Общая теория государства и права : учеб. / отв. ред. В. С. Петров, Л. С. Явич. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1974. – Т. 2: Общая теория права. – С. 396.

[223] Алексеев С. С. Общая теория права : курс лекций в 2-х томах / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1981. – Т. 1. – С. 273, 277.

[224] Алексеев С. С. Общая теория права : курс лекций в 2-х томах / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1981. – Т. 1. – С. 140.

[225] Проблемы теории государства и права : учеб. пособ. / А. Г. Бережнов, А. П. Глебов, А. А. Кененов [и др.] ; под ред. М. Н. Марченко. – М. : Проспект, 1999. – С. 469.

[226] Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / за заг. ред. В. В. Дубічинського. – X. : Вид-во «Школа», 2006. – С. 325.

[227] Там само. – С. 164.

[228] Теорія держави і права. Академічний курс : підруч. / за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – С. 522.

[229] Там само. – С. 523.

[230] Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / за заг. ред. В. В. Дубічинського. – X. : Вид-во «Школа», 2006. – С. 330.

[231] Козаченко О. В. Теоретичне визначення змісту та меж застосування кримінально-правових заходів / О. В. Козаченко // Право України. – 2005. – № 10. – С. 43.

[232] Більш докладніше про це див.: Митрофанов І.І. Кримінально-правові засоби впливу на осіб, які вчинили злочини : монографія. – Кременчук : Вид. ПП Щербатих О.В., 2009. – С. 14–22.

[233] Див.: Кримінальний кодекс України від 5.04.2001 р. // ВВР України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.

[234] Большая советская энциклопедия : в 30 т. – 3-е изд.– М. : Издательство “Советская энциклопедия”, 1976. – Т. 23: Сафлор–Соан. – 638 с.

[235] Грищук В. К. Кримінальне право України. Загальна частина : навч. посіб. / В. К. Грищук. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2007. – C. 141.

[236] Див.: Митрофанов І.І. Кримінально-правові засоби впливу на осіб, які вчинили злочини : монографія. – Кременчук : Вид. ПП Щербатих О.В., 2009. – С. 29–33.

[237] Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., доп. та CD) / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел.]. – К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. – С. 28–29; Кузнєцов В. В. Сучасне кримінальне право України : курс лекцій / В. В. Кузнєцов, А. В. Савченко, О. Ф. Штанько. – К. : Вид-во «ПАЛИВОДА А.В.», 2006. – С 43–45.

[238] Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина : навч. посіб. / П. Л. Фріс. – К. : «Центр навчальної літератури», 2004. – С. 56.

[239] Кримінальне право України. Загальна частина. Практикум : навч. посіб. / І. П. Козаченко, О. М. Костенко, В. К. Матвійчук [та ін.]. – К.: КНТ, 2006. – С. 48.

[240] Недбайло П. Е. Советские социалистические правовые нормы / П. Е. Недбайло ; отв. ред. В. Г. Сокуренко. – Львов : Изд-во Львов. ун-та, 1959. – С. 61–62; Загородников Н. И. О пределах уголовной ответственности / Н. И. Загородников // Советское государство и право. – 1967. – № 7. – С. 44; Грошевой Ю. М. Освобождение от уголовной ответственности в стадии судебного разбирательства : учеб. пособ. / Ю. М. Грошевой. – Х. : Изд-во Харьк. юрид. ин-та, 1979. – С. 32.

[241] Митрофанов І. І. Протидія злочинності наркозалежних осіб у сфері наркообігу: монографія / І. І. Митрофанов. – Кременчук : Вид. ПП Щербатих О. В., 2008. – С. 170–183.

[242] Уголовный кодекс республики Беларусь от 9 июля 1999 г. № 275-З (с последними изменениями, внесенными Законом Республики Беларусь от 5 января 2008 г. № 315-З) // Национальный реестр правовых актов Республики Беларусь. – 2008. – № 14. – 2/1412.

[243] Логика : учебное пособие. / под ред. Н. П. Лукашевича. – 4-е изд., перераб. и доп. – К. : МАУП, 2003. – С. 92–93.

[244] Галиакбаров Р. Р. Уголовное право Российской Федерации. Общая часть : конспекты лекций и иные материалы / Р. Р. Галиакбаров. – Краснодар : Изд-во Кубан. гос. аграрн. ун-та, 1999. – С. 202.

[245] Хоменко І. В. Логіка для юристів : підруч. / І. В. Хоменко. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – С. 62.

[246] Курс советского уголовного права. Часть общая : в 6-ти томах / А. Н. Игнатов, С. Г. Келина, М. И. Ковалев [и др.] ; редкол. : А. А. Пионтковский, П. С. Ромашкин, В. М. Чхиквадзе. – Т. 3: Наказание. – М. : Наука, 1970. – С. 9.

[247] Кримінальний процес України : підручник / В. В. Назаров, Г. М. Омельяненко. – К. : Юридична думка, 2005. – С. 486.

[248] Маляренко В. Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів : монографія / В. Т. Маляренко. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – C. 296.

[249] Кримінально-процесуальний кодекс України : Затверджений Законом УРСР від 28.12.1960 року // ВВР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.

[250] Проект кримінально-процесуального кодексу України [Електронний ресурс] // Режим доступу на : http://www.minjust.gov.ua/0/projectCriminalCodex.

[251] Митрофанов І. І. Сучасні підходи до розв’язання проблем реалізації кримінальної відповідальності / І. І. Митрофанов // Юридична Україна. – 2009. – № 11. – С. 102–107.

[252] Аналіз роботи судів загальної юрисдикції у I півріччі 2009 р. (за даними судової статистики) // Режим доступу на : http://www.scourt.gov.ua.

[253] Митрофанов І. І. Кримінально-правові засоби впливу на осіб, які вчинили злочини : монографія / І. І. Митрофанов ; наук. кер. С. А. Шалгунова. – Кременчук : Вид. ПП Щербатих О.В., 2009. – С. 203–210.

[254] Про стан судимості див.: Митрофанов І. І. Кримінально-правові засоби впливу на осіб, які вчинили злочини : монографія / І. І. Митрофанов ; наук. кер. С. А. Шалгунова. – Кременчук : Вид. ПП Щербатих О.В., 2009. – С. 340–396.

[255] Шевчук А. В. Стадії вчинення злочину: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / А. В. Шевчук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2002. – 20 с.

[256] Науково-практичний коментар КК України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К., 2007. – С. 57.

[257] Більш докладно про це див.: Теорія кваліфікації злочинів : підручник / за заг. ред. Є. М. Моісеєва та О. М. Джужи. – К. : Вид-во ПАЛИВОДА А.В., 2006. – С. 81–115.

[258] Здравомыслов Б. В. Стадии совершения умышленного преступления / Б. В. Здравомыслов. – М. : ВЮЗИ, 1960. – С. 5.

[259] Більш детально про це див.: Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації : навч. посібник / В. О. Навроцький. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.

[260] Див.: Коржанский Н. И. Иерархия уголовно-правовых институтов / Н. И. Коржанский // Проблемы применения правовых норм на предварительном следствии : сб. науч. трудов. – Волгоград : ВСШ МВД СССР, 1982. – С. 64–65.

[261] Коржанський М. Й. Зазнач. праця. – С. 65; Ребане И. А. О соучастии на стадии предварительной преступной деятельности (вопросы квалификации) / И. А. Ребане // Уч. зап. Тартуского гос. ун-та: Труды по правоведению. – Вып. 696. – Тарту, 1985. – С. 5.

[262] Маслак Н. В. Кримінальна відповідальність за готування до злочину : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук : спец. : 12.00.08 «кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право» / Н. В. Маслак. – Х., 2005. – С. 7.

[263] Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / П. С. Матишевський. – К. : А.С.К., 2001. – С. 158.

[264] Шевчук А. В. Стадії вчинення злочину : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. : 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / А.В. Шевчук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2002. – С. 16.

[265] Гродецький Ю. В. Добровільна відмова при співучасті : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. : 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Ю. В. Гродецький. – Х., 2002. – 20 с.

[266] Див. абз. 2 п. 13 постанови ПВСУ від 30 травня 2008 р. № 5 «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи».

[267] Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / за заг. ред. М. І. Бажанова. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – С. 187.

[268] Иванов Н. Г. Понятие и формы соучастия в советском уголовном праве. Онтологический аспект / Н. Г. Иванов ; под ред. : О. Ф. Шишов. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1991. – С. 3.

[269] Див: Андрушко П. Концепція Закону про боротьбу з організованою злочинністю / П. Андрушко, С. Єфремов, С. Шапченко // Радянське право. – 1991. – № 9. – С. 26–31; Бурчак Ф. Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы / Ф. Г. Бурчак. – К. : Вища школа, 1986. – 206 с.; Бурчак Ф. Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву / Ф. Г. Бурчак. – К. : Наук. думка, 1969. – 213 с.; Гуторова Н. А. Совершение преступления организованной группой лиц как форма соучастия по уголовному праву Украины / Н. А. Гуторова // Збірник наукових праць Харківського Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. Вип. другий. – Харків, 2001. – С. 31–48; Даньшин И. Н. Организованная преступность / И. Н. Даньшин // Збірник наукових праць Харківського Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. Вип. 2. – Харків, 2001. – С. 4–31; Корж В. Вдосконалення кримінального законодавства – важливий засіб протидії організованій злочинності / В. Корж // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 4. – С. 142–147; Проблеми боротьби з організованою злочинністю в регіоні (на матеріалах Харківської та Полтавської областей) : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конференції (Харків) 26–27 квіт. 1999 р. / редкол. : В. І. Борисов (голов. ред.) та ін. – X. : «Право», 2000; Про стан законодавства щодо боротьби з корупцією і організованою злочинністю та пропоновані зміни і доповнення до нього // Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. праць. Вип. 1. – Харків: «Право», 1997. – С. 69–87; Хавронюк М.І. Ознаки і поняття організованої групи та злочинної організації / М. І. Хавронюк, М. І. Мельник // Право України. – 2000. – № 4. – С. 59–64; КовітідіО. Ф. Інститут співучасті у кримінальному праві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. Ф. Ковітіді. – Х., 1999. – 16 с.; Жаровська Г. П. Співучасть у злочині за кримінальним правом України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Г. П. Жаровська. – К., 2004. – 19 с.

[270] Тельнов П. Ф. Ответственность за соучастие в преступлении : уч. пособ. / П. Ф. Тельнов. – М. : РИО ВЮЗИ, 1978. – С. 13.

[271] Курс советского уголовного права. Часть общая. Т. 1 / отв. ред. : Н. А. Беляев, М. Д. Шаргородский. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1968. – С. 584–585.

[272] Уголовное право. Общая часть / под ред. Н. Ф. Кузнецовой, Ю. М. Ткачевского, Г. Н. Борзенкова. – М.: Издательство МГУ, 1993. – С. 186; Водько Н. П. Уголовно-правовая борьба с организованной преступностью : научно-практическое пособие / Н. П. Водько – М. : Юриспруденция, 2000. – С. 6.

[273] Шаргородский М. Д. Некоторые вопросы учения о соучастии / М. Д. Шаргородский // Правоведение. – 1960. – № 1. – С. 85, 97

[274] Бурчак Ф. Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы / Ф. Г. Бурчак. – К. : Вища школа, 1986. – С. 100.

[275] Тельнов П. Ф. Ответственность за соучастие в преступлении : уч. пособ. / П. Ф. Тельнов. – М. : РИО ВЮЗИ, 1978. – С. 13.

[276] Тельнов П. Ф. Ответственность за соучастие в преступлении : уч. пособ. / П. Ф. Тельнов. – М. : РИО ВЮЗИ, 1978. – С. 17.

[277] Жаровська Г. П. Співучасть у злочині за кримінальним правом України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Г. П. Жаровська. – К., 2004. – 19 с.

[278] Грищук В.К. Кримінальне право України. Загальна частина : навч. посіб. / В. К. Грищук. – К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2007. – С. 326.

[279] Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. / за заг. ред. В. Т. Маляренка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – С. 93.

[280] Солопанов Ю. В. О соучастии / Ю. В. Солопанов // Социалистическая законность. – М. : Известия, 1989. – № 2. – С. 35–36.

[281] Див. абз. 5 п. 9 постанови ПВСУ від 30 травня 2008 р. № 5 «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи».

[282] Наумов А. В. Российское уголовное право. Общая Часть : курс лекций / А. В. Наумов. – М., 1997. – С. 324.

[283] Див.: Грищук В.К. Кримінальне право України. Загальна частина : навч. посіб. / В. К. Грищук. – К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2007. – С. 325.

[284] Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении / П. Ф. Тельнов. – М., 1974. – С. 24.

[285] Наумов А. В. Российское уголовное право. Общая часть : курс лекций / А. В. Наумов. – М., 1997. – С. 287.

[286] Див.: Грищук В.К. Кримінальне право України. Загальна частина : навч. посіб. / В. К. Грищук. – К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2007. – С. 325.

[287] Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина : навчальний посібник / П. Л. Фріс. – К. : «Центр навчальної літератури», 2004. – С.171.

[288] Матишевский П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / П. С. Матишевский. – К.: А.С.К., 2001. – С. 167.

[289] Малахов И. П. Некоторые вопросы учения о соучастии по советскому уголовному праву / И. П. Малахов // Труды Академии ВПА. – М., 1957. – Вып. 17. – С. 144

[290] Малахов І. П. Вказ. роб. – С. 168.

[291] Кримінальне право України. Загальна частина : підруч. / за заг. ред. М. І. Бажанова. – К. : Юрінком інтер, 2002. – С. 191.

[292] Див., напр.: Семенов С. А. Специальный субъект как элемент основания уголовной ответственности : монография / С. А. Семенов. – Владимир : ВЮИ ФСИН России, 2005. – 124 c.

[293] Див.: Шеслер А. В. Соучастие в преступлениях со специальным субъектом / А. В. Шеслер // Актуальные проблемы борьбы с преступностью в Сибирском регионе : материалы научно-практической конференции (3–4 февраля 2000 г.). – Красноярск : Изд-во Сиб. юрид. ин-та МВД России, 2000. – Ч. 1. – С. 117–118.

[294] Иванов Н. Г. Соучастие со специальным субъектом / Н.Г. Иванов // Российская юстиция. – М. : Юрид. лит., 2001. – № 3. – С. 51.

[295] Більш детальніше див.: Михеев Р. И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве / Р. И. Михеев ; науч. ред. : П. С. Дагель. – Владивосток : Изд-во Дальневост. ун-та, 1983. – 300 c.

[296] Див.: Назаренко Г. В. Квалификация особых случаев соучастия: соучастие и невменяемость / Г. В. Назаренко // Правоведение. – 1995. – № 3. – С. 94–97. – Библиогр. в подстрочных примечаниях. С. 95.

[297] Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 року № 2 // Вісник Верховного Суду Украаїни. – 2004. – № 4. – С. 16–19.

[298] Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 року № 2 // Вісник Верховного Суду Украаїни. – 2004. – № 4. – С. 16–19.

[299] Хмелевская Т. А. Виды групповых преступлений и их квалификация по УК Российской Федерации : автореф. дисс. на соискание уч. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / Т. А. Хмелевская. – М., 2000. – С. 11.

[300] Хейфец И. Я. Подстрекательство к преступлению / И. Я. Хейфец ; предисл. : С. В. Познышев. – М. : Изд. юрид. кн. магазина «Правоведение» И. К. Голубева, 1914. – С. 28–29.

[301] Ковалев М. И. Соучастие в преступлении : монография / М. И. Ковалев. – Екатеринбург : Изд-во УрГЮА, 1999. –С. 27.

[302] Советский энциклопедический словарь / под. ред. А. М. Прохорова. – М., 1986. – С. 285.

[303] Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / за заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Дубічинського. – X. : ШКОЛА, 2006. – С. 607.

[304] Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України / М. Й. Коржанський М.Й. – К. : Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001. – С. 67.

[305] Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 13 // Вісник В ерховного Суду України. – 2006. – № 1. – С. 2–6.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

МИТРОФАНОВ ІГОР ІВАНОВИЧ... КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
  ВТК – Виправно-трудовий кодекс ДДУПВП – Державний департамент України з питань виконання покарань

ПЕРЕДМОВА
Кримінальне право України є однією з провідних галузей національного права. Вивчення його основних положень передбачено навчальними програми підготовки юристів незалежно від вищого навчального закл

Поняття кримінального права, його предмет і метод
Кримінальне право є однією з провідних та самостійних галузей українського права. Воно значно відокремлюється від інших галузей права, маючи при цьому свій власний предмет правового регулювання і м

Завдання кримінального права
Основним завданням закону про кримінальну відповідальність, а разом з тим й кримінального права є правове забезпечення охорони. Воно виконується завдяки притаманному лише кримінальному праву методу

Принципи кримінального права
Кримінальному праву України, як і будь-якій іншій галузі права, притаманні певні принципи – це основні, провідні засади, ідеї, які закріплені в нормах права і визначають побудову всієї галузі права

Зв’язок кримінального права з іншими галузями права
КПР нерозривно пов’язане з іншими галузями українського права (конституційним, цивільним, адміністративним), а також з міжнародним правом та використовує положення інших наук. Найбільшою м

Наука кримінального права
Наука кримінального права розуміється як сукупність (система) пануючих у суспільстві на сучасному етапі його розвитку поглядів, ідей, концепцій і теорій щодо самого КПР, шляхів і засобів протидії з

Інститути кримінального права
Правовий інститут це відособлений комплекс правових норм, що є специфічною частиною галузі права і регулює різновид певного виду суспільних відносин. На відмінну від галузей права правовий інститут

Поняття та значення кримінально-правової політики України
В останні роки в Україні був здійснений перехід до принципово нових суспільних відносин, що викликав необхідність кардинальних перетворень у кримінально-правовій сфері. Зміст їх полягає в застосува

Форми реалізації кримінально-правової політики
Формами реалізації кримінально-правової політики є законодавча, інтерпретаційна, правозастосовча діяльність держави, а також діяльність державних органів, громадських, наукових, навчальних організа

Поняття та значення Закону України про кримінальну відповідальність
Закон займає основне місце в системі нормативно-правових актів[39]. Відомо, що закон – це нормативний акт, прийнятий в особливому порядку парламентом – Верховною Радою України або всеукраїнським ре

Структура Закону про кримінальну відповідальність
Закони про кримінальну відповідальність систематизовані і поділяються в КК України на Загальну та Особливу частини, що пов’язані між собою і утворюють нерозривну єдність. Так, не можна застосувати

Тлумачення Закону про кримінальну відповідальність
Одним із найважливіших моментів під час відправлення правосуддя в кримінальній справі є визначення судом кримінально-правових ознак вчиненого винним діяння, тобто кваліфікація злочинів. Як свідчить

Принципи чинності Закону України про кримінальну відповідальність у просторі
КК України передбачає просторову юрисдикцію ЗКВ. Чинність ЗКВ у просторі визначається на підставі таких принципів: 1) територіального; 2) громадянства (національного); 3) універсального (космополіт

Чинність Закону про кримінальну відповідальність у часі
Будь-який закон в державі приймається виходячи з економічних, політичних, соціальних та інших потреб суспільного життя, тобто закон приймається коли в цьому є потреба. Цей закон діє, з часом змінює

Загальне поняття злочину
Однієї з основних категорій кримінального права, що пронизує усі його діагоналі, є поняття злочину. Це поняття дозволяє визначити основні ознаки кримінального делікту[77], а також знайти чіткі крит

Ознаки злочину
Як правове явище злочин характеризується сукупністю певних ознак, що відображають його найважливіші сторони. Ознаки злочину прямо випливають з його законодавчого визначення і є обов’язковими. Відсу

Малозначне діяння, що не представляє суспільної небезпеки
Вище ми звертали увагу на соціальну природу злочину, що не просто передбачається Кримінальним кодексом, але представляє високий ступінь суспільної небезпеки, заподіюючи шкоду охоронюваним законом с

Поняття і види категорій злочинів
Палітра проявів і форм суспільно небезпечної діяльності людини дуже широка. У цьому зв’язку законодавство про кримінальну відповідальність передбачає широкий перелік злочинних діянь, що відрізняють

Злочини та інші правопорушення
Злочин є різновидом правопорушення, однак його слід відрізняти від цивільно-правових деліктів, адміністративних і дисциплінарних правопорушень. Головною відмінністю злочину від інших право

Поняття і значення складу злочину
У попередній лекції нами були розглянуті питання поняття та ознак злочину, що визначають загальні властивості злочинної діяльності. Однак для того, щоб покласти на особу кримінальну відповідальніст

Ознаки та елементи складу злочину
Злочини відрізняються один від одного конкретними протиправними діями (бездіяльністю), наслідками, які від них настають, тощо. Наприклад, вбивство відрізняється від крадіжки. Але будь-який злочин м

Таблиця 1
Ідеальна (теоретична) структура складу злочину Складові частини складу злочину (його елементи)   Ознаки складу злочину

Таблиця 3
Загальна конструкція та конкретний зміст складу грабежу Елементи складу злочину Загальна конструкції складу злочину (обов’язкові ознаки)

Види складів злочину
Усі конкретні склади злочинів, передбачені ОЧ КК, поділяються на певні групи за якоюсь істотною ознакою. Класифікація складів злочину має своїм завданням виявити загальні закономірності їх конструю

Склад злочину і кваліфікація
Необхідною передумовою правильного та ефективного застосування норм КК є кваліфікація[94] злочину, у процесі якої обставини вчиненого діяння співвідносяться з ознаками певного складу злочину. Для т

Поняття і значення об’єкта злочину
Будь-яке злочинне діяння має свій об’єкт посягання, якому у процесі його вчинення заподіюється істотна шкода. Вчиняючи кримінальний делікт, винний впливає на охоронювані ЗКВ суспільно значущі відно

Види об’єктів злочинів
Суспільні відносини, взяті під охорону ЗКВ, за своєю суттю неоднорідні. Ця обставина дає підставу поділити об’єкти злочинів на різні види, а також можливість спочатку необхідним чином описати об’єк

Предмет злочину. Потерпілий від злочину
Охоронювані законом про кримінальну відповідальність суспільні відносини, що утворюють зміст об’єкта злочинного посягання завжди виникають з приводу певного суспільно значущого інтересу чи блага. У

Поняття і значення об’єктивної сторони злочину
Будь-яке злочинне посягання, певним чином впливаючи на матеріальний світ, має свою зовнішню сторону. Як кримінальний делікт розглядається тільки діяння, що знаходить своє відображення в зовнішньому

Суспільно небезпечне діяння. Дія і бездіяльність
Діяння (дія або бездіяльність) є складовою об’єктивної сторони будь-якого складу злочину. Якщо немає діяння, то кримінальна відповідальність виключається. Тому сам по собі факт виявлення злочинного

Суспільно небезпечні наслідки: поняття та види
Наслідком (злочинним результатом) діяння прийнято вважати передбачену кримінально-правовою нормою матеріальну або іншу шкоду, заподіяну злочинним діянням об’єкту посягання. Важливість цієї ознаки п

Причинний зв’язок та його кримінально-правове значення
Злочинне діяння має певні форми зовнішнього вираження, що виявляються у вчиненні суспільно небезпечного діяння. При цьому, внаслідок вчинення злочину відбувається вплив на матеріальний світ, резуль

Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину
Поєднання таких ознак об’єктивної сторони злочину, якими є місце, час, обстановка вчинення суспільно небезпечного діяння в різних варіаціях утворює іншу ознаку – ситуацію вчинення злочину. Вони в р

Поняття та ознаки суб’єкта злочину
Будь-який злочин є різновидом антигромадської поведінки людини. У той же час, діяння може бути визнано злочинним лише в тому разі, якщо воно вчинено особою, яка характеризується сукупністю передбач

Вік кримінальної відповідальності
Здатність усвідомлювати фактичне значення і соціальний зміст своєї поведінки з’являється у людини з моменту досягнення нею певного рівня соціальної зрілості. Зазначені навички індивід набуває в про

Осудність і неосудність
Суб’єктом злочину може бути лише осудна особа. Осудність особи є однією з обов’язкових умов притягнення її до кримінальної відповідальності за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого

Ознаки спеціального суб’єкта злочину
Спеціальний суб’єкт – це особа, яка, крім загальних ознак суб’єкта, має ще й додаткові ознаки, вказані у диспозиції кримінально-правової норми, що відображають специфічні властивості суб’єкта. Вказ

Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину
Злочинне діяння має не лише зовнішнє, а й внутрішнє вираження, що характеризується властивостями суб’єктивної сторони злочину. Поведінка індивіда є проявом психічних процесів, що відбуваються в йог

Поняття і форми вини
Питання про вину є одним з обговорюваних у науці кримінального права. Історія становлення і розвитку інституту вини показує складний і суперечливий шлях його становлення залежно від епохи, тобто су

Умисел і його види
Найнебезпечнішою формою вини є умисел, що характеризується свідомим вчиненням суб’єктом суспільно небезпечного діяння і передбаченням можливості чи неминучості настання злочинного наслідку. Підвище

Відмінність прямого умислу від непрямого
Підстави Прямий умисел Непрямий умисел За інтелектуальним елементом 1. Винний передбачає як можливість, так

Необережність та її види
Необережна форма вини менш поширена, ніж умисна. Крім того, за інших рівних умов необережні злочини набагато менш небезпечні порівняно з посяганнями, вчинюваними умисно. Це пояснюється тим, що вчин

Відмінність непрямого умислу від злочинної самовпевненості
Непрямий умисел Злочинна самовпевненість 1. Винний усвідомлює суспільну небезпеку вчинюваного діяння. 1. Винний не усвідо

Злочин із двома формами вини
Палітра психологічної діяльності людини має багатогранний зміст і проявляється у всіляких формах. На цій підставі суб’єктивне ставлення особи в деяких випадках не може бути зведено лише до умислу ч

Мотив і мета злочину. Емоційний стан
Будь-яка осмислена поведінка людини є мотивованою і спрямованою на досягнення певної мети. Завдяки цьому правильна юридична оцінка вчиненого неможлива без урахування мотивів і мети, якими керувався

Помилка та її значення
У ЗКВ відсутні норми щодо характеру помилки особи стосовно своєї поведінки. Це питання вирішується теорією кримінального права і судовою практикою щодо окремих категорій кримінальних справ на підст

Невинувате заподіяння шкоди
Відповідно до ст. 11 КК злочинним є лише вчинення суспільно небезпечного діяння за наявності вини. Невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків, у тому числі особливо тяжких, злочином визнано

Поняття та ознаки кримінальної відповідальності
Кримінальна відповідальність, виступаючи різновидом юридичної відповідальності, належить до фундаментальних понять кримінального права. У законі про кримінальну відповідальність неодноразово вживає

Підстава кримінальної відповідальності
Відповідно до ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом. Скла

Мета кримінальної відповідальності
Вивчення проблеми сутності реалізації кримінальної відповідальності потребує чіткого визначення її мети. Нажаль, у правовій літературі питання про мету відповідальності не одержало належного висвіт

Поняття та складові механізму реалізації кримінальної відповідальності
Застосування заходів кримінальної відповідальності до особи, яка визнана обвинувальним вироком суду винною у вчиненні злочину, є надзвичайно важким та багатогранним процесом, що має особливий механ

Поняття та система кримінально-правових засобів впливу на осіб, які вчинили злочини
Аналіз навчальної та наукової літератури з проблем кримінального права надав можливості дійти висновку про відсутність у понятійному апараті науки кримінального права поняття засобів кримінально-пр

Форми реалізації кримінальної відповідальності
Реалізація кримінальної відповідальності означає, що після виникнення кримінально-правових відносин права та обов’язки суб’єктів цих відносин мають бути втілені у життя відповідно до приписів КК. Ц

Стадії реалізації кримінальної відповідальності
Реалізація кримінальної відповідальності є процесом впливу на злочинця. Це не одноактна дія, а єдиний процес, що розпадається на етапи, стадії, що характеризуються визначеними кримінально-правовими

Поняття стадій вчинення злочину та їх значення
Стаття 2 КК України пов’язує кримінальну відповідальність із вчиненням будь-якого злочину – незалежно від того, закінчений він чи ні. Особливості відповідальності за так звану «незакінчену злочинну

Готування до злочину
Стадія готування до злочину характеризується тим, що особа створює сприятливі умови для подальшого вчинення злочину. За своїм обсягом такі умови мають бути суттєвими, тому що незначне сприяння майб

Замах на злочин
Частина 1 ст. 15 КК визначає, що замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статт

Закінчений злочин
Поняття закінченого злочину дається у частині 1 статті 13 КК. Воно ґрунтується на узагальненні ознак норм Особливої частини КК, де всі склади злочинів описані як закінчені злочини. Закінченим злочи

Добровільна відмова від вчинення злочину
Добровільна відмова свідчить про повну або часткову втрату особою суспільної небезпечності і породжує три види альтернатив-них (сукупних) правових наслідків: а) особа не підлягає кримінальній відпо

Поняття та значення співучасті у злочині
Характерною рисою діяльності людини є колективізм. Виконання будь-яких завдань завжди стає реальнішим при участі декілька індивідів. Слід також зазначити, що певні види робіт можуть здійснюватися т

Ознаки співучасті у злочині
Співучасть, як самостійний кримінально-правовий інститут, має набір об’єктивних і суб’єктивних ознак, кожна з яких є обов’язковою. Відсутність будь-якої з них виключає можливість визнання діяння сп

Види співучасників злочину
Особи, які беруть участь у вчиненні злочину можуть виконувати різні функції. Залежно від цього закон виділяє таких співучасників як виконавець, організатор, підбурювач і пособник (ч. 1 ст. 27 КК Ук

Відповідальність співучасників злочину
  Згідно з ч. 1 ст. 29 КК України виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає вчинений ним злочин. Пр

Форми співучасті за кримінальним правом
У законодавстві України про кримінальну відповідальність не було і поки що немає остаточного вирішення питання про форми (види) співучасті у злочині – воно не використовує понять «форма співучасті»

Причетність до злочину
Вчиняючи злочин у співучасті співучасники усвідомлено і цілеспрямовано поєднують свої зусилля для досягнення загального для всіх результату. Саме така спільна умисна діяльність, спрямована на вчине

Поняття та ознаки множинності злочинів
Злочинна діяльність має найрізноманітніші форми і прояви. У деяких випадках характерною рисою антигромадської поведінки є вчинення одним суб’єктом декількох діянь, що є самостійними злочинами. Ця о

Поняття та ознаки одиничного злочину
Як зазначалося вище, множинність утворює вчинення двох або більше самостійних злочинних діянь. У цьому зв’язку набуває особливого значення питання з’ясування поняття та ознак одиничного кримінально

Повторність злочинів
Повторність злочинів означає вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених однією або різними статтями Особливої частини КК, за жоден з яких вона не була засуджена. У кримінально-правовій

Сукупність злочинів
Одним із проявів множинності злочинів є вчинення суб’єктом декількох різнорідних злочинів, кожний з яких є самостійним і передбачений окремою статтею чи частиною статті Кримінального кодексу. Вчине

Поняття рецидиву злочинів
Найнебезпечнішою формою множинності злочинів є рецидив (від латинського слова recidivus – той, що відновлюється). Вчинення особою нового злочинного посягання під час чи після відбування покарання с

Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
Обов’язковою ознакою будь-якого злочину є суспільна небезпека, що полягає у його здатності заподіяти або створити загрозу заподіяння шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам. Будь-яке посяг

Необхідна оборона
Однією з обов’язкових умов ефективної діяльності з протидії злочинності є активна участь населення у попередженні і припиненні суспільно небезпечних діянь будь-якого виду. Необхідною передумовою ви

Уявна оборона
Уявна оборона (ч. 1 ст. 37 КК) – це дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального посягання не було і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково п

Затримання особи, яка вчинила злочин
Стаття 38 КК передбачає, що не визнаються злочинними дії потерпілого чи інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відпо

Крайня необхідність
Статтею 39 КК України передбачається, що не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи о

Фізичний або психічний примус
Згідно зі статтею 40 КК України не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особ

Виконання наказу або розпорядження
Частина 1 статті 41 КК України передбачає, що дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду право-охоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законно

Діяння, пов’язане з ризиком
Частина 1 ст. 42 КК містить положення, відповідно до якого не визнається злочином діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умов

Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
Частина 1 статті 43 КК України передбачає, що не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в ор

Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
Як відомо, для суб’єктів, які вчиняють злочинні посягання, основним стримуючим фактором є не стільки суворість передбаченого законом покарання, скільки неминучість його настання. Порушення цього пр

Загальні види звільнення від кримінальної відповідальності
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.Відповідно до ст. 45 КК, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середнь

Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності
Підстави спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності пов’язані з конкретними нормами Особливої частини КК або залежать від кримінально-правових ознак суб’єкта. Існування спеціаль

Поняття і сутність покарання
Одним з найважливіших завдань, що виконує сьогодні держава, є реалізація заходів, спрямованих на розв’язання проблем протидії злочинності. Для вирішення цього завдання держава використовує різні ек

Мета покарання
Застосування до особи, яка вчинила злочин, покарання є не самоціллю кримінального судочинства, а засобом досягнення певного результату. У зв’язку з цим важливого значення набуває питання визначення

Поняття та ознаки системи покарань
Досягнення зазначеної у ч. 2 ст. 50 КК мети безпосередньо пов’язано з ефективністю та всебічністю впливу на засудженого в процесі виконання призначеного за вироком суду покарання. У зв’язку з цим з

Покарання, що виконуються органами чи посадовими особами, які присвоїли звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас
Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу стосується особливих прав і переваг, якими наділений засуджений. Питання про позбавлення звання, рангу, чину або

Покарання, що виконуються кримінально-виконавчими інспекціями ДДУПВП
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання передбачений у стат

Покарання, що виконуються МО України
Правову основу діяльності командування військових частин з виконання всіх видів покарань для військовослужбовців становить: Кримінально-виконавчий кодекс України[636]; Закони України: Про Статут га

Покарання, що виконуються УВП Державного департаменту України з питань виконання покарань
У разі, якщо позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове по­карання до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний ст

Загальні засади призначення покарання
Після того, як під час судового розгляду кримінальної справи буде доведено, що в діянні підсудного є конкретний склад злочину, і правильно відповідно до закону кваліфікавано такий злочин, суд, за з

Обставини, що пом’якшують покарання
При призначенні покарання суд має враховувати зазначені в законі обставини, що пом’якшують чи обтяжують покарання, наявність яких має істотні правові наслідок, роблячи вплив на вид і розмір остаточ

Обставини, що обтяжують покарання
При вчиненні злочину можуть мати місце не лише обставини, що істотно знижують рівень його суспільної небезпеки, але й також умови, наявність яких значно підвищує небезпеку посягання чи особи, яка й

Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
Призначення покарання за незакінчений злочин. За загальним правилом злочин, припинений на стадії готування або замаху представляє менший ступінь небезпеки порівняно із закінченим з

Пом’якшення покарання при його призначенні
Однією з основних засад вітчизняного кримінального права є принцип гуманізму, найбільш яскравим проявом якого є економія кримінальної репресії. На цій підставі, у разі встановлення особливих обстав

Призначення покарання за сукупністю злочинів
Сукупність злочинів – це вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями чи частинами статті КК України, за жодний з яких особа не було засуджена вироком суду, що набрав зак

Призначення покарання за сукупністю вироків
Сукупність вироків – це винесення нового вироку за злочин, вчинений особою, щодо якої є вирок суду, що набрав законної сили, за яким невідбуто цілком основне і (чи) додаткове покарання, або

Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення
При частковому чи повному складанні покарань як за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України), так і за сукупністю вироків (ст. 71 КК) виникає питання про складання різнорідних покарань. У ст. 71 КК в

Обчислення строків покарання
При складанні покарань, при заміні покарань, а також при зарахуванні покарань важливим є питання про обчислення строків покарання. Обчислення строків покарання має велике значення і для судової пра

Поняття та види звільнення від покарання та його відбування
Призначене покарання особі, яка визнана винною у вчиненні злочину, повинно бути обов’язково виконано. Однак, у деяких випадках, для досягнення мети покарання, зазначеної у ст. 50 КК, реалізовувати

Загальні види звільнення від покарання та його відбування
Звільнення від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності.Згідно з ч. 4 ст. 74 КК особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути за вирок

Спеціальні види звільнення від покарання та його відбування
Спеціальними видами звільнення від покарання та його відбу­вання є: а) звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) та

Поняття судимості
Судимість як правова інституція зумовлена потребою рішучішої протидії рецидиву злочинів. Вона має завдання, так би мовити, продовжити на деякий час соціально-виховний вплив на засудженого після від

Погашення судимості. Строки погашення судимості
Судимість має строковий характер. Закон визначає момент виникнення (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком) та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є пога­шення судимост

Зняття судимості
Судимість є останнім структурним елементом кримінальної відповідальності і покликана закріпити результати соціально-виховного впливу на засудженого в ході виконання покарання, переконатися, що відб

Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише психічно повноцінна особа, яка може усвідомлювати фактичний характер вчинюваного і здатна керувати своєю поведінкою. В іншому випадку, коли з

Види примусових заходів медичного характеру
Залежно від психічного стану хворого стаття 94 КК України передбачає чотири види примусових заходів медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) гос

Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
Частина 1 ст. 95 КК України визначає, що продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (ліка

Примусове лікування
Згідно зі ст. 96 КК, примусове лікування може бути застосовано судом, незалежно від призначеного покарання до осіб, які вчинили злочин та мають хворобу, яка становить небезпеку для здоров’я інших о

Загальні положення щодо кримінальної відповідальності неповнолітніх
Рівень розвитку психіки неповнолітніх у достатньо повному ступені дозволяє їм усвідомлювати суспільну небезпеку і фактичний характер протиправної поведінки. Незважаючи на це, для неповнолітнього ві

Особливості звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вчинили злочини
Згідно зі ст. 97 КК, неповнолітній, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнений вія кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У

Особливості покарання неповнолітніх за вчинені злочини
Найдієвішим кримінально-правовим засобом впливу на осіб, які вчинили злочини, є покарання. Його застосування ефективно впливає на засудженого, дозволяючи не лише виправити його, а й також запобігти

Звільнення від покарання та від його відбування
Законодавство України про кримінальну відповідальність встановлює вичерпний перелік підстав, за наявності яких неповнолітня особа, яка вчинила злочин, може бути (а в деяких випадках повинна бути) з

Погашення та зняття судимості
Для неповнолітніх, які відбули покарання, установлені пільгові порівняно з повнолітніми строки погашення судимості. У цьому також, як і у питаннях правового регулювання застосування всіх інших крим

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги