рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Структура Закону про кримінальну відповідальність

Структура Закону про кримінальну відповідальність - раздел Право, КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ Закони Про Кримінальну Відповідальність Систематизовані І Поділяються В Кк Ук...

Закони про кримінальну відповідальність систематизовані і поділяються в КК України на Загальну та Особливу частини, що пов’язані між собою і утворюють нерозривну єдність. Так, не можна застосувати кримінально-правову норму Особливої частини, не звернувшись при цьому до норм Загальної частини КК.

Загальна частина вміщує норми, що встановлюють загальні положення КПР, визначають його основні інститути. Складається вона за КК України із 15 розділів (у Кримінальному кодексі 1960 р. – 5 глав).

У першому розділі містяться статті 1 «Завдання Кримінального кодексу України» та 2 «Підстава кримінальної відповідальності».

Розділ ІІ включає статті, які стосуються: законодавства України про кримінальну відповідальність (ст. 3), чинності закону про кримінальну відповідальність у часі (ст. 4), зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі (ст. 5), чинності закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України (ст. 6), громадянами України або особами без громадянства за межами України (ст. 7), іноземцями або особами без громадянства за межами України (ст. 8), правових наслідках засудження особи за межами України (ст. 9), видачі особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину (ст. 10).

Розділ ІІІ містить статті, в яких розкривається поняття злочину (ст. 11), класифікації злочинів (ст. 12), закінченого та незакінченого злочину (ст. 13), готування до злочину (ст. 14), замаху на злочин (ст. 15), кримінальної відповідальності за незакінчений злочин (ст. 16), добровільної відмови при незакінченому злочині (ст. 17).

Розділ ІV містить такі статті: суб’єкт злочину (ст. 18), осудність (ст. 19), обмежена осудність (ст. 20), кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин (ст. 21), вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність (ст. 22).

Розділ V включає статті: вина (ст. 23), умисел і його види (ст. 24), необережність та її види (ст. 25).

Розділ VІ: поняття співучасті (ст. 26), види співучасників (ст. 27), вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією (ст. 28), кримінальна відповідальність співучасників (ст. 29), кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації (ст. 30), добровільна відмова співучасників (ст. 31).

Розділ VІІ: повторність злочинів (ст. 32), сукупність злочинів (ст. 33), рецидив (ст. 34), правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів (ст. 35).

Розділ VІІІ: необхідна оборона (ст. 36), уявна оборона (ст. 37), затримання особи, що вчинила злочин (ст. 38), крайня необхідність (ст. 39), фізичний або психічний примус (ст. 40), виконання наказу або розпорядження (ст. 41), діяння, пов’язане з ризиком (ст. 42), виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43).

Розділ ІХ: Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 44), Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45), Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46), Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки (ст. 47), Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки (ст. 48), Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49).

Розділ Х: поняття покарання та його мета (ст. 50), види покарань (ст. 51), основні та додаткові покарання (ст. 52), штраф (ст. 53); позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 54); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 55); громадські роботи (ст. 56); виправні роботи (ст. 57); службові обмеження для військовослужбовців (ст. 58); конфіскація майна (ст. 59); арешт (ст. 60); обмеження волі (ст. 61); тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців (ст. 62); позбавлення волі на певний строк (ст. 63); довічне позбавлення волі (ст. 64).

Розділ ХІ: загальні засади призначення покарання (ст. 61); обставини, які пом’якшують покарання (ст. 66); обставини, які обтяжують покарання (ст. 67); призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті (ст. 68); призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69); призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання (ст. 691); призначення покарання за сукупністю злочинів (ст. 70); призначення покарання за сукупністю вироків (ст. 71); правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення (ст. 72); обчислення строків покарання (ст. 73).

Розділ ХІІ: звільнення від покарання та його відбування (ст. 74); звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75); обов’язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням (ст. 76); застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням (ст. 77); правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 78); звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79); звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80); умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81); заміна невідбутої частини покарання більш м’яким (ст. 82); звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83); звільнення від покарання за хворобою (ст. 84); звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування (ст. 85); амністія (ст. 86); помилування (ст. 87).

Розділ ХІІІ: правові наслідки судимості (ст. 88); строки погашення судимості (ст. 89); обчислення строків погашення судимості (ст. 90); зняття судимості (ст. 91).

Розділ ХІV: поняття та мета примусових заходів медичного характеру (ст. 92); особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру (ст. 93); види примусових заходів медичного характеру (ст. 94); продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 95); примусове лікування (ст. 96).

Розділ ХV: звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру(ст. 97); види покарань (ст. 98); штраф (ст. 99); громадські та виправні роботи (ст. 100); арешт (ст. 101); позбавлення волі на певний строк (ст. 102); призначення покарання (ст. 103); звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 104); звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст. 105); звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 106); умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 107); погашення та зняття судимості (ст. 108).

Таким чином, Загальна частини КК України містить у собі 109 статей.

Особлива частина зосереджує норми, в яких встановлюється вичерпний перелік суспільно небезпечні діяння, які є злочинами, а також розмір та вид покарання, що може бути призначено до осіб, які їх вчинили. Особлива частина включає 20 розділів (в кодексі 1960 р. – 11 глав), які мають систематизацію за групами споріднених суспільних відносин, на які посягають відповідні злочини, тобто систематизуються за ознаками родового об’єкта злочину. Це: «Злочини проти основ національної безпеки України» – злочини посягають на основні цінності української державності; «Злочини проти життя та здоров’я особи» – статті цього розділу охороняють людину, її найголовніші блага – життя і здоров’я. Тобто законодавець, розбивши Особливу частину на 20 розділів, робить її більш зручною для застосування, оскільки надає прокурору, судді, слідчому, адвокату орієнтир в розміщенні тих чи інших статей в Особливій частині КК.

Особлива частина КК включає такі розділи: І «Злочини проти основ національної безпеки України» (ст.ст. 109–114); ІІ «Злочини проти життя та здоров’я особи» (ст.ст. 115–145); ІІІ «Злочини проти волі, честі та гідності особи» (ст.ст. 146–151); ІV «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» (ст.ст. 152–156); V «Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав» (ст.ст. 157–186); VІ «Злочини проти власності» (ст.ст. 185–198); VІІ «Злочини у сфері господарської діяльності» (ст.ст. 199–235); VII-А «Злочини у сфері службової діяльності в юридичних особах приватного права та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг» (ст.ст. 2351–2355)[49]; VІІІ «Злочини проти довкілля» (ст.ст. 236–254); ІХ «Злочини проти громадської безпеки» (ст.ст. 255–270); Х «Злочини проти безпеки виробництва» (ст.ст. 271–275); ХІ «Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту» (ст.ст. 276–292); ХІІ «Злочини проти громадського порядку та моральності» (ст.ст. 293–304); ХІІІ «Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення» (ст.ст. 305–327); ХІV «Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації» (ст.ст. 328–337); ХV «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян» (ст.ст. 338–360); ХVІ «Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку» (ст.ст. 361–3631); ХVІІ «Злочини у сфері службової діяльності» (ст.ст. 364–370); ХVІІІ «Злочини проти правосуддя» (ст.ст. 371–400); ХІХ «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)» (ст.ст. 401–435); ХХ «Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку» (ст.ст. 436–447).

Невід’ємною частиною ЗКВ є перехідні і прикінцеві положення, які складаються з двох розділах, в яких визначається порядок введення в дію Кримінального Кодексу (згідно з цими положеннями КК набрав чинності з 1 вересня 2001 року), які нормативно-правові акти з набранням чинності цим Кодексом втрачають чинність. Розділ ІІ цих положень включає норми, відповідно до яких визначається коло осіб, засуджених за Кримінальним кодексом України 1960 року, що звільняються від покарання (основного і додаткового), які вироки суду не приводити до виконання, відмінено поняття особливо небезпечного рецидивіста та вирішуються інші питання, пов’язані з прийняттям нового КК.

Крім того, до структурних елементів закону про кримінальну відповідальність слід віднести Перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком[50]. У вказаному Переліку визначаються види майна та предмети, що належать засудженому на правах особистої власності чи є його часткою у спільній власності, необхідні для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні, і не підлягають конфіскації за обвинувальним вироком суду.

Всі статті КК пронумеровані арабськими цифрами і мають заголовки, які виражають сутність кримінально-правових норм, що в них містяться. Певна сукупність статей складають розділи КК, які теж мають відповідну назву. У свою чергу, майже кожна стаття складається з частин, що позначаються цифрами (найбільше частин в КК нараховує стаття 158 – 12). Деякі статті чи їх частини складаються з пунктів, які мають цифрові позначки (наприклад, ч. 2 ст. 115 КК). Деякі статті КК мають специфічну структуру, оскільки в них передбачені примітки, які роз’яснюють певні терміни і поняття закону. Так, в п. 1 примітки до ст. 185 КК «Крадіжка» сформульовано поняття повторності вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 185, 186, 189–191 КК, а в пунктах 2, 3, 4 вказано на те, який злочин проти власності визнається вчиненим у значних, великих або особливо великих розмірах. При включенні до КК нової статті вона буде поміщена у відповідний розділ Загальної або Особливої частини. Нова стаття повинна вміщуватися, як правило, вслід за статтею, що є найблизькішою до неї за змістом. Новій статті мають бути надані номер попередньої статті і додатковий цифровий індекс – 1, 2, 3 тощо. Щодо виключення тієї чи іншої статті із Кримінального кодексу, то воно також не змінює порядку нумерації статей у КК. Приклад можна навести з Кримінального кодексу 2001 р., в якому ст. 331 зберігається з поміткою «Виключена»[51].

Оскільки закон України про кримінальну відповідальність є й окремою статтею Кримінального кодексу, то він як і будь-яка правова норма має триланкову структуру: гіпотезу; диспозицію; санкцію.

Гіпотеза – умова, за якої застосовується кримінально-правова норма Особливої частини КК. Гіпотеза є обов’язковою складовою будь-якої норми, що встановлює покарання за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого Особливою частиною КК України як злочин. Хоча В. І. Борисов зазначає, що структура абсолютної більшості норм Особливої частини, які встановлюють покарання за окремі види злочинів, характеризується однорідністю складових елементів – у них чітко визначені диспозиція і санкція[52]. Тобто він не виокремлює гіпотезу у структурі норм Особливої частини КК України.

На думку П.С. Матишевського, статті Особливої частини КК гіпотезу описують не текстуально, контекстуально, тобто вона розуміється як необхідна. Текстуально ж ці статті описують диспозицію та санкцію[53].

Однак, з такою точкою зору навряд чи можна погодитися, оскільки обставини, що утворюють в кримінальному праві зміст гіпотези, як правило, є вольовою і усвідомленою поведінкою людини (вчинення злочинного діяння, заподіяння шкоди у стані необхідної оборони тощо). У деяких випадках передумовою початку дії кримінально-правових норм визнається неусвідомлена чи неконтрольована поведінка. Наприклад, вчинення суспільного небезпечного діяння у стані неосудності є підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

Слід також зазначити, що як передбачені правовою нормою життєві обставини, наявність яких обумовлює можливість початку реалізації кримінальної відповідальності, можуть виступати явища природного чи техногенного характеру, у тому числі ті, що не залежать від волі людини. Приклад цього можна навести щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки, можливість якого передбачена ст. 48 КК України. У такому разі передумовою для застосування зазначеної норми є зміна обстановки, що може виразитися як у діях людей, так і в інших обставинах, у тому числі стихійного характеру. Так, якщо після незаконного вилову риби (ст. 249 КК України) настає посуха, у результаті якої водойма висихає і вся риба в ній гине, ця обставина може бути підставою для застосування ст. 48 КК України, тому що вона обумовлює істотне зниження ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину.

Загальною ж для всіх кримінально-правових норм Особливої частини Кримінального кодексу буде гіпотеза, що міститься в частині 1 статті 2 КК України. В цій статті визначається підстава кримінальної відповідальності, тобто умова, за якою починає «працювати» диспозиція конкретної статті Особливої частини КК – вчинення суспільно небезпечного діяння, що вміщую всі елементи та ознаки складу злочину, передбаченого конкретною статтею Особливої частини Кримінального кодексу.

Диспозиції у кримінально-правових нормах Особливої частини КК описують стандарти забороненої поведінки певного виду, тобто в них визначається злочинність діяння. Для описування ознак складу конкретного злочину законодавець використовує один із п’яти видів диспозицій: просту, описову, бланкетну, відсилочну та комбінову.

Проста диспозиція кримінально-правових нормах Особливої частини КК називає лише склад злочину і не розкриває його зміст. Прикладом цього є ст. 119 КК «Вбивство через необережність». Тобто зміст цього суспільно небезпечного діяння в загальних рисах досить зрозумілий і без опису його ознак у законі. Ознаки злочину, що наводяться у простій диспозиції, розкриваються в слідчо-судовій практиці і кримінально-правовій літературі.

Описова диспозиція – називає склад конкретного злочину і розкриває його зміст (дає його визначення). Наприклад, у ст. 111 КК дано вичерпний перелік дій, які характерні для складу злочину - державна зрада. Точно визначаючи ознаки злочину, описова диспозиція у зв’язку з цим має перевагу перед простою диспозицією.

Бланкетною є диспозиція, яка, не називаючи конкретних ознак злочину або називаючи тільки частину з них, відсилає для встановлення змісту ознак злочину до інших нормативних актів, які не є законами про кримінальну відповідальність (різні інструкції, положення, правила, вказівки тощо). Прикладом цього виду диспозиції може бути ст. 275 КК «Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд». Щоб з’ясувати зміст злочинного діяння у кожному конкретному випадку треба звертатися до відповідних нормативних актів, які містять будівельні правила або правила експлуатації будівельних механізмів.

Відсилочна диспозиція відсилає до кримінально-правової норми або її окремого положення, які містяться в іншій статті або частині цієї ж статті КК, де називається відповідний злочин або описуються його ознаки. Наприклад, ст. 122 КК «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження» відсилає до ст. 121 КК «Умисне тяжке тілесне ушкодження», вказуючи, що спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості може мати місце при відсутності ознак тяжкого тілесного ушкодження. Найчастіше відсилочна диспозиція ознаки певного складу злочину називає у першій частині статті або називає лише сам склад злочину, а ознаки, що обтяжують такий злочин (кваліфікований вид), вказує в наступній частині статті. Для цього з метою уникнення повторного опису діяння у відповідній частині використовуються слова: «те саме діяння», «діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті» тощо.

Змішаною (комбінованою) є диспозиція, що включає як прості або описові, так і – бланкетні або відсилочні диспозиції. Прикладом є ст. 231 КК, яка передбачає відповідальність за умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей (комерційне шпигунство), а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб’єкту господарської діяльності.

Санкція – структурна частина статті Особливої частини КК України, в якій встановлюється вид і розмір (строк) покарання за злочин, зазначений у диспозиції. За видом і розміром (строком) покарання, що міститься в санкції, можна встановити, чи є злочин, наприклад, особливо тяжким, тяжким, середньої тяжкості або навіть невеликої тяжкості (ст. 12 КК України).

Санкції бувають трьох видів: альтернативні, відносно визначені та комулятивні.

Відносно-визначеною є санкція, яка має один певний вид покарання і вказує його нижчу і вищу межі. Розрізняють 2 види відносно-визначених санкцій:

1) з нижчою (мінімумом) і вищою (максимумом) межами покарання (на строк «від» і «до»). У цьому разі в законі про кримінальну відповідальність передбачені нижча та вища межі певного покарання. Наприклад, катування (умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб), передбачене ч. 1 ст. 127 КК, карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

2) з максимумом покарання (на строк «до»). В цьому випадку зазначається тільки вища межа покарання, більше за яку суд не може призначити покарання. Такий вид санкцій передбачений, наприклад, незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та зловживання ними (ст. 435 КК) караються позбавленням волі на строк до двох років. Нижчою межею санкції тут є нижча межа, встановлена нормами Загальної частини КК для цього виду покарання. Тобто в цьому прикладі нижчою межею щодо позбавлення волі є один рік (ст. 63 КК).

Альтернативні санкції передбачають не один, а два чи більше видів покарань, з яких суд може призначити лише одне. У КК значна частина санкцій є альтернативними. Прикладом є санкція ст. 397 КК «Втручання в діяльність захисника чи представника особи», яка надає суду призначити один із таких видів покарання: штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Різновиди альтернативних санкцій такі:

1) у санкції вказаний відносно-визначений і абсолютно-визначений види покарання (наприклад, санкція ст. 112 КК «Посягання на життя державного чи громадського діяча» – карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.)

2) у санкції вказані два або більше відносно-визначених видів покарання (прикладом є ч. 1 ст. 130 КК «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби», яка передбачає арешт на строк до трьох місяців або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Комулятивні санкції[54] поряд з основним покаранням містять вказівку на одне або декілька додаткових покарань певного виду, які можуть бути призначені судом на додаток до основного. Таке додаткове покарання може бути абсолютно-визначеним (наприклад, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу) або відносно-визначеним (наприклад, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років). Додаткові покарання в санкціях можуть бути факультативними (ч. 2 ст. 144 КК), або обов’язковими (ч. 2 ст. 142 КК).

В історії радянського законодавства про кримінальну відповідальність відомі також інші види санкцій: 1) невизначена – строки покарання не визначалися; 2) абсолютно визначена – строк покарання встановлювався конкретно; 3) відсильна – запозичувала вид і розмір покарання для певних видів злочинів з інших статей Кримінального кодексу.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

МИТРОФАНОВ ІГОР ІВАНОВИЧ... КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Структура Закону про кримінальну відповідальність

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
  ВТК – Виправно-трудовий кодекс ДДУПВП – Державний департамент України з питань виконання покарань

ПЕРЕДМОВА
Кримінальне право України є однією з провідних галузей національного права. Вивчення його основних положень передбачено навчальними програми підготовки юристів незалежно від вищого навчального закл

Поняття кримінального права, його предмет і метод
Кримінальне право є однією з провідних та самостійних галузей українського права. Воно значно відокремлюється від інших галузей права, маючи при цьому свій власний предмет правового регулювання і м

Завдання кримінального права
Основним завданням закону про кримінальну відповідальність, а разом з тим й кримінального права є правове забезпечення охорони. Воно виконується завдяки притаманному лише кримінальному праву методу

Принципи кримінального права
Кримінальному праву України, як і будь-якій іншій галузі права, притаманні певні принципи – це основні, провідні засади, ідеї, які закріплені в нормах права і визначають побудову всієї галузі права

Зв’язок кримінального права з іншими галузями права
КПР нерозривно пов’язане з іншими галузями українського права (конституційним, цивільним, адміністративним), а також з міжнародним правом та використовує положення інших наук. Найбільшою м

Наука кримінального права
Наука кримінального права розуміється як сукупність (система) пануючих у суспільстві на сучасному етапі його розвитку поглядів, ідей, концепцій і теорій щодо самого КПР, шляхів і засобів протидії з

Інститути кримінального права
Правовий інститут це відособлений комплекс правових норм, що є специфічною частиною галузі права і регулює різновид певного виду суспільних відносин. На відмінну від галузей права правовий інститут

Поняття та значення кримінально-правової політики України
В останні роки в Україні був здійснений перехід до принципово нових суспільних відносин, що викликав необхідність кардинальних перетворень у кримінально-правовій сфері. Зміст їх полягає в застосува

Форми реалізації кримінально-правової політики
Формами реалізації кримінально-правової політики є законодавча, інтерпретаційна, правозастосовча діяльність держави, а також діяльність державних органів, громадських, наукових, навчальних організа

Поняття та значення Закону України про кримінальну відповідальність
Закон займає основне місце в системі нормативно-правових актів[39]. Відомо, що закон – це нормативний акт, прийнятий в особливому порядку парламентом – Верховною Радою України або всеукраїнським ре

Тлумачення Закону про кримінальну відповідальність
Одним із найважливіших моментів під час відправлення правосуддя в кримінальній справі є визначення судом кримінально-правових ознак вчиненого винним діяння, тобто кваліфікація злочинів. Як свідчить

Принципи чинності Закону України про кримінальну відповідальність у просторі
КК України передбачає просторову юрисдикцію ЗКВ. Чинність ЗКВ у просторі визначається на підставі таких принципів: 1) територіального; 2) громадянства (національного); 3) універсального (космополіт

Чинність Закону про кримінальну відповідальність у часі
Будь-який закон в державі приймається виходячи з економічних, політичних, соціальних та інших потреб суспільного життя, тобто закон приймається коли в цьому є потреба. Цей закон діє, з часом змінює

Загальне поняття злочину
Однієї з основних категорій кримінального права, що пронизує усі його діагоналі, є поняття злочину. Це поняття дозволяє визначити основні ознаки кримінального делікту[77], а також знайти чіткі крит

Ознаки злочину
Як правове явище злочин характеризується сукупністю певних ознак, що відображають його найважливіші сторони. Ознаки злочину прямо випливають з його законодавчого визначення і є обов’язковими. Відсу

Малозначне діяння, що не представляє суспільної небезпеки
Вище ми звертали увагу на соціальну природу злочину, що не просто передбачається Кримінальним кодексом, але представляє високий ступінь суспільної небезпеки, заподіюючи шкоду охоронюваним законом с

Поняття і види категорій злочинів
Палітра проявів і форм суспільно небезпечної діяльності людини дуже широка. У цьому зв’язку законодавство про кримінальну відповідальність передбачає широкий перелік злочинних діянь, що відрізняють

Злочини та інші правопорушення
Злочин є різновидом правопорушення, однак його слід відрізняти від цивільно-правових деліктів, адміністративних і дисциплінарних правопорушень. Головною відмінністю злочину від інших право

Поняття і значення складу злочину
У попередній лекції нами були розглянуті питання поняття та ознак злочину, що визначають загальні властивості злочинної діяльності. Однак для того, щоб покласти на особу кримінальну відповідальніст

Ознаки та елементи складу злочину
Злочини відрізняються один від одного конкретними протиправними діями (бездіяльністю), наслідками, які від них настають, тощо. Наприклад, вбивство відрізняється від крадіжки. Але будь-який злочин м

Таблиця 1
Ідеальна (теоретична) структура складу злочину Складові частини складу злочину (його елементи)   Ознаки складу злочину

Таблиця 3
Загальна конструкція та конкретний зміст складу грабежу Елементи складу злочину Загальна конструкції складу злочину (обов’язкові ознаки)

Види складів злочину
Усі конкретні склади злочинів, передбачені ОЧ КК, поділяються на певні групи за якоюсь істотною ознакою. Класифікація складів злочину має своїм завданням виявити загальні закономірності їх конструю

Склад злочину і кваліфікація
Необхідною передумовою правильного та ефективного застосування норм КК є кваліфікація[94] злочину, у процесі якої обставини вчиненого діяння співвідносяться з ознаками певного складу злочину. Для т

Поняття і значення об’єкта злочину
Будь-яке злочинне діяння має свій об’єкт посягання, якому у процесі його вчинення заподіюється істотна шкода. Вчиняючи кримінальний делікт, винний впливає на охоронювані ЗКВ суспільно значущі відно

Види об’єктів злочинів
Суспільні відносини, взяті під охорону ЗКВ, за своєю суттю неоднорідні. Ця обставина дає підставу поділити об’єкти злочинів на різні види, а також можливість спочатку необхідним чином описати об’єк

Предмет злочину. Потерпілий від злочину
Охоронювані законом про кримінальну відповідальність суспільні відносини, що утворюють зміст об’єкта злочинного посягання завжди виникають з приводу певного суспільно значущого інтересу чи блага. У

Поняття і значення об’єктивної сторони злочину
Будь-яке злочинне посягання, певним чином впливаючи на матеріальний світ, має свою зовнішню сторону. Як кримінальний делікт розглядається тільки діяння, що знаходить своє відображення в зовнішньому

Суспільно небезпечне діяння. Дія і бездіяльність
Діяння (дія або бездіяльність) є складовою об’єктивної сторони будь-якого складу злочину. Якщо немає діяння, то кримінальна відповідальність виключається. Тому сам по собі факт виявлення злочинного

Суспільно небезпечні наслідки: поняття та види
Наслідком (злочинним результатом) діяння прийнято вважати передбачену кримінально-правовою нормою матеріальну або іншу шкоду, заподіяну злочинним діянням об’єкту посягання. Важливість цієї ознаки п

Причинний зв’язок та його кримінально-правове значення
Злочинне діяння має певні форми зовнішнього вираження, що виявляються у вчиненні суспільно небезпечного діяння. При цьому, внаслідок вчинення злочину відбувається вплив на матеріальний світ, резуль

Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину
Поєднання таких ознак об’єктивної сторони злочину, якими є місце, час, обстановка вчинення суспільно небезпечного діяння в різних варіаціях утворює іншу ознаку – ситуацію вчинення злочину. Вони в р

Поняття та ознаки суб’єкта злочину
Будь-який злочин є різновидом антигромадської поведінки людини. У той же час, діяння може бути визнано злочинним лише в тому разі, якщо воно вчинено особою, яка характеризується сукупністю передбач

Вік кримінальної відповідальності
Здатність усвідомлювати фактичне значення і соціальний зміст своєї поведінки з’являється у людини з моменту досягнення нею певного рівня соціальної зрілості. Зазначені навички індивід набуває в про

Осудність і неосудність
Суб’єктом злочину може бути лише осудна особа. Осудність особи є однією з обов’язкових умов притягнення її до кримінальної відповідальності за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого

Ознаки спеціального суб’єкта злочину
Спеціальний суб’єкт – це особа, яка, крім загальних ознак суб’єкта, має ще й додаткові ознаки, вказані у диспозиції кримінально-правової норми, що відображають специфічні властивості суб’єкта. Вказ

Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину
Злочинне діяння має не лише зовнішнє, а й внутрішнє вираження, що характеризується властивостями суб’єктивної сторони злочину. Поведінка індивіда є проявом психічних процесів, що відбуваються в йог

Поняття і форми вини
Питання про вину є одним з обговорюваних у науці кримінального права. Історія становлення і розвитку інституту вини показує складний і суперечливий шлях його становлення залежно від епохи, тобто су

Умисел і його види
Найнебезпечнішою формою вини є умисел, що характеризується свідомим вчиненням суб’єктом суспільно небезпечного діяння і передбаченням можливості чи неминучості настання злочинного наслідку. Підвище

Відмінність прямого умислу від непрямого
Підстави Прямий умисел Непрямий умисел За інтелектуальним елементом 1. Винний передбачає як можливість, так

Необережність та її види
Необережна форма вини менш поширена, ніж умисна. Крім того, за інших рівних умов необережні злочини набагато менш небезпечні порівняно з посяганнями, вчинюваними умисно. Це пояснюється тим, що вчин

Відмінність непрямого умислу від злочинної самовпевненості
Непрямий умисел Злочинна самовпевненість 1. Винний усвідомлює суспільну небезпеку вчинюваного діяння. 1. Винний не усвідо

Злочин із двома формами вини
Палітра психологічної діяльності людини має багатогранний зміст і проявляється у всіляких формах. На цій підставі суб’єктивне ставлення особи в деяких випадках не може бути зведено лише до умислу ч

Мотив і мета злочину. Емоційний стан
Будь-яка осмислена поведінка людини є мотивованою і спрямованою на досягнення певної мети. Завдяки цьому правильна юридична оцінка вчиненого неможлива без урахування мотивів і мети, якими керувався

Помилка та її значення
У ЗКВ відсутні норми щодо характеру помилки особи стосовно своєї поведінки. Це питання вирішується теорією кримінального права і судовою практикою щодо окремих категорій кримінальних справ на підст

Невинувате заподіяння шкоди
Відповідно до ст. 11 КК злочинним є лише вчинення суспільно небезпечного діяння за наявності вини. Невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків, у тому числі особливо тяжких, злочином визнано

Поняття та ознаки кримінальної відповідальності
Кримінальна відповідальність, виступаючи різновидом юридичної відповідальності, належить до фундаментальних понять кримінального права. У законі про кримінальну відповідальність неодноразово вживає

Підстава кримінальної відповідальності
Відповідно до ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом. Скла

Мета кримінальної відповідальності
Вивчення проблеми сутності реалізації кримінальної відповідальності потребує чіткого визначення її мети. Нажаль, у правовій літературі питання про мету відповідальності не одержало належного висвіт

Поняття та складові механізму реалізації кримінальної відповідальності
Застосування заходів кримінальної відповідальності до особи, яка визнана обвинувальним вироком суду винною у вчиненні злочину, є надзвичайно важким та багатогранним процесом, що має особливий механ

Поняття та система кримінально-правових засобів впливу на осіб, які вчинили злочини
Аналіз навчальної та наукової літератури з проблем кримінального права надав можливості дійти висновку про відсутність у понятійному апараті науки кримінального права поняття засобів кримінально-пр

Форми реалізації кримінальної відповідальності
Реалізація кримінальної відповідальності означає, що після виникнення кримінально-правових відносин права та обов’язки суб’єктів цих відносин мають бути втілені у життя відповідно до приписів КК. Ц

Стадії реалізації кримінальної відповідальності
Реалізація кримінальної відповідальності є процесом впливу на злочинця. Це не одноактна дія, а єдиний процес, що розпадається на етапи, стадії, що характеризуються визначеними кримінально-правовими

Поняття стадій вчинення злочину та їх значення
Стаття 2 КК України пов’язує кримінальну відповідальність із вчиненням будь-якого злочину – незалежно від того, закінчений він чи ні. Особливості відповідальності за так звану «незакінчену злочинну

Готування до злочину
Стадія готування до злочину характеризується тим, що особа створює сприятливі умови для подальшого вчинення злочину. За своїм обсягом такі умови мають бути суттєвими, тому що незначне сприяння майб

Замах на злочин
Частина 1 ст. 15 КК визначає, що замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статт

Закінчений злочин
Поняття закінченого злочину дається у частині 1 статті 13 КК. Воно ґрунтується на узагальненні ознак норм Особливої частини КК, де всі склади злочинів описані як закінчені злочини. Закінченим злочи

Добровільна відмова від вчинення злочину
Добровільна відмова свідчить про повну або часткову втрату особою суспільної небезпечності і породжує три види альтернатив-них (сукупних) правових наслідків: а) особа не підлягає кримінальній відпо

Поняття та значення співучасті у злочині
Характерною рисою діяльності людини є колективізм. Виконання будь-яких завдань завжди стає реальнішим при участі декілька індивідів. Слід також зазначити, що певні види робіт можуть здійснюватися т

Ознаки співучасті у злочині
Співучасть, як самостійний кримінально-правовий інститут, має набір об’єктивних і суб’єктивних ознак, кожна з яких є обов’язковою. Відсутність будь-якої з них виключає можливість визнання діяння сп

Види співучасників злочину
Особи, які беруть участь у вчиненні злочину можуть виконувати різні функції. Залежно від цього закон виділяє таких співучасників як виконавець, організатор, підбурювач і пособник (ч. 1 ст. 27 КК Ук

Відповідальність співучасників злочину
  Згідно з ч. 1 ст. 29 КК України виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає вчинений ним злочин. Пр

Форми співучасті за кримінальним правом
У законодавстві України про кримінальну відповідальність не було і поки що немає остаточного вирішення питання про форми (види) співучасті у злочині – воно не використовує понять «форма співучасті»

Причетність до злочину
Вчиняючи злочин у співучасті співучасники усвідомлено і цілеспрямовано поєднують свої зусилля для досягнення загального для всіх результату. Саме така спільна умисна діяльність, спрямована на вчине

Поняття та ознаки множинності злочинів
Злочинна діяльність має найрізноманітніші форми і прояви. У деяких випадках характерною рисою антигромадської поведінки є вчинення одним суб’єктом декількох діянь, що є самостійними злочинами. Ця о

Поняття та ознаки одиничного злочину
Як зазначалося вище, множинність утворює вчинення двох або більше самостійних злочинних діянь. У цьому зв’язку набуває особливого значення питання з’ясування поняття та ознак одиничного кримінально

Повторність злочинів
Повторність злочинів означає вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених однією або різними статтями Особливої частини КК, за жоден з яких вона не була засуджена. У кримінально-правовій

Сукупність злочинів
Одним із проявів множинності злочинів є вчинення суб’єктом декількох різнорідних злочинів, кожний з яких є самостійним і передбачений окремою статтею чи частиною статті Кримінального кодексу. Вчине

Поняття рецидиву злочинів
Найнебезпечнішою формою множинності злочинів є рецидив (від латинського слова recidivus – той, що відновлюється). Вчинення особою нового злочинного посягання під час чи після відбування покарання с

Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
Обов’язковою ознакою будь-якого злочину є суспільна небезпека, що полягає у його здатності заподіяти або створити загрозу заподіяння шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам. Будь-яке посяг

Необхідна оборона
Однією з обов’язкових умов ефективної діяльності з протидії злочинності є активна участь населення у попередженні і припиненні суспільно небезпечних діянь будь-якого виду. Необхідною передумовою ви

Уявна оборона
Уявна оборона (ч. 1 ст. 37 КК) – це дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального посягання не було і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково п

Затримання особи, яка вчинила злочин
Стаття 38 КК передбачає, що не визнаються злочинними дії потерпілого чи інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відпо

Крайня необхідність
Статтею 39 КК України передбачається, що не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи о

Фізичний або психічний примус
Згідно зі статтею 40 КК України не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особ

Виконання наказу або розпорядження
Частина 1 статті 41 КК України передбачає, що дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду право-охоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законно

Діяння, пов’язане з ризиком
Частина 1 ст. 42 КК містить положення, відповідно до якого не визнається злочином діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умов

Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
Частина 1 статті 43 КК України передбачає, що не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в ор

Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
Як відомо, для суб’єктів, які вчиняють злочинні посягання, основним стримуючим фактором є не стільки суворість передбаченого законом покарання, скільки неминучість його настання. Порушення цього пр

Загальні види звільнення від кримінальної відповідальності
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.Відповідно до ст. 45 КК, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середнь

Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності
Підстави спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності пов’язані з конкретними нормами Особливої частини КК або залежать від кримінально-правових ознак суб’єкта. Існування спеціаль

Поняття і сутність покарання
Одним з найважливіших завдань, що виконує сьогодні держава, є реалізація заходів, спрямованих на розв’язання проблем протидії злочинності. Для вирішення цього завдання держава використовує різні ек

Мета покарання
Застосування до особи, яка вчинила злочин, покарання є не самоціллю кримінального судочинства, а засобом досягнення певного результату. У зв’язку з цим важливого значення набуває питання визначення

Поняття та ознаки системи покарань
Досягнення зазначеної у ч. 2 ст. 50 КК мети безпосередньо пов’язано з ефективністю та всебічністю впливу на засудженого в процесі виконання призначеного за вироком суду покарання. У зв’язку з цим з

Покарання, що виконуються органами чи посадовими особами, які присвоїли звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас
Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу стосується особливих прав і переваг, якими наділений засуджений. Питання про позбавлення звання, рангу, чину або

Покарання, що виконуються кримінально-виконавчими інспекціями ДДУПВП
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання передбачений у стат

Покарання, що виконуються МО України
Правову основу діяльності командування військових частин з виконання всіх видів покарань для військовослужбовців становить: Кримінально-виконавчий кодекс України[636]; Закони України: Про Статут га

Покарання, що виконуються УВП Державного департаменту України з питань виконання покарань
У разі, якщо позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове по­карання до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний ст

Загальні засади призначення покарання
Після того, як під час судового розгляду кримінальної справи буде доведено, що в діянні підсудного є конкретний склад злочину, і правильно відповідно до закону кваліфікавано такий злочин, суд, за з

Обставини, що пом’якшують покарання
При призначенні покарання суд має враховувати зазначені в законі обставини, що пом’якшують чи обтяжують покарання, наявність яких має істотні правові наслідок, роблячи вплив на вид і розмір остаточ

Обставини, що обтяжують покарання
При вчиненні злочину можуть мати місце не лише обставини, що істотно знижують рівень його суспільної небезпеки, але й також умови, наявність яких значно підвищує небезпеку посягання чи особи, яка й

Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
Призначення покарання за незакінчений злочин. За загальним правилом злочин, припинений на стадії готування або замаху представляє менший ступінь небезпеки порівняно із закінченим з

Пом’якшення покарання при його призначенні
Однією з основних засад вітчизняного кримінального права є принцип гуманізму, найбільш яскравим проявом якого є економія кримінальної репресії. На цій підставі, у разі встановлення особливих обстав

Призначення покарання за сукупністю злочинів
Сукупність злочинів – це вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями чи частинами статті КК України, за жодний з яких особа не було засуджена вироком суду, що набрав зак

Призначення покарання за сукупністю вироків
Сукупність вироків – це винесення нового вироку за злочин, вчинений особою, щодо якої є вирок суду, що набрав законної сили, за яким невідбуто цілком основне і (чи) додаткове покарання, або

Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення
При частковому чи повному складанні покарань як за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України), так і за сукупністю вироків (ст. 71 КК) виникає питання про складання різнорідних покарань. У ст. 71 КК в

Обчислення строків покарання
При складанні покарань, при заміні покарань, а також при зарахуванні покарань важливим є питання про обчислення строків покарання. Обчислення строків покарання має велике значення і для судової пра

Поняття та види звільнення від покарання та його відбування
Призначене покарання особі, яка визнана винною у вчиненні злочину, повинно бути обов’язково виконано. Однак, у деяких випадках, для досягнення мети покарання, зазначеної у ст. 50 КК, реалізовувати

Загальні види звільнення від покарання та його відбування
Звільнення від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності.Згідно з ч. 4 ст. 74 КК особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути за вирок

Спеціальні види звільнення від покарання та його відбування
Спеціальними видами звільнення від покарання та його відбу­вання є: а) звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) та

Поняття судимості
Судимість як правова інституція зумовлена потребою рішучішої протидії рецидиву злочинів. Вона має завдання, так би мовити, продовжити на деякий час соціально-виховний вплив на засудженого після від

Погашення судимості. Строки погашення судимості
Судимість має строковий характер. Закон визначає момент виникнення (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком) та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є пога­шення судимост

Зняття судимості
Судимість є останнім структурним елементом кримінальної відповідальності і покликана закріпити результати соціально-виховного впливу на засудженого в ході виконання покарання, переконатися, що відб

Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише психічно повноцінна особа, яка може усвідомлювати фактичний характер вчинюваного і здатна керувати своєю поведінкою. В іншому випадку, коли з

Види примусових заходів медичного характеру
Залежно від психічного стану хворого стаття 94 КК України передбачає чотири види примусових заходів медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) гос

Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
Частина 1 ст. 95 КК України визначає, що продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (ліка

Примусове лікування
Згідно зі ст. 96 КК, примусове лікування може бути застосовано судом, незалежно від призначеного покарання до осіб, які вчинили злочин та мають хворобу, яка становить небезпеку для здоров’я інших о

Загальні положення щодо кримінальної відповідальності неповнолітніх
Рівень розвитку психіки неповнолітніх у достатньо повному ступені дозволяє їм усвідомлювати суспільну небезпеку і фактичний характер протиправної поведінки. Незважаючи на це, для неповнолітнього ві

Особливості звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вчинили злочини
Згідно зі ст. 97 КК, неповнолітній, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнений вія кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У

Особливості покарання неповнолітніх за вчинені злочини
Найдієвішим кримінально-правовим засобом впливу на осіб, які вчинили злочини, є покарання. Його застосування ефективно впливає на засудженого, дозволяючи не лише виправити його, а й також запобігти

Звільнення від покарання та від його відбування
Законодавство України про кримінальну відповідальність встановлює вичерпний перелік підстав, за наявності яких неповнолітня особа, яка вчинила злочин, може бути (а в деяких випадках повинна бути) з

Погашення та зняття судимості
Для неповнолітніх, які відбули покарання, установлені пільгові порівняно з повнолітніми строки погашення судимості. У цьому також, як і у питаннях правового регулювання застосування всіх інших крим

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
    Навчальний посібник   Українською мовою   Коректор Т.О. Мінько   Підписано до друку 11.11

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги