Поняття кримінального права, його предмет і метод - раздел Право, КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ Кримінальне Право Є Однією З Провідних Та Самостійних Галузей Українського Пр...
Кримінальне право є однією з провідних та самостійних галузей українського права. Воно значно відокремлюється від інших галузей права, маючи при цьому свій власний предмет правового регулювання і метод правового регулювання, а також свою систему нормативних приписів. Разом з тим, кримінальне право є складовою частиною системи національного українського права, тому йому притаманні основні принципи та риси, що характеризують сучасне національне право України.
Загальні положення теорії кримінального права досліджувалися у наукових працях вчених минулого СРСР і СНД, таких як П. П. Андрушко, Л. В. Багрій-Шахматов, Ю. В. Баулін, М. О. Бєляєва, В. І. Борисов, Ф. Г. Бурчак, Я. М. Брайнін, О. В. Волох, С. Б. Гавриш, В. О. Глушков, В. В. Голiна, В. К. Грищук, Н. О. Гутурова, В. П. Ємельянов, М. Й. Коржанський, О. М. Костенко, В. М. Кудрявцев, Ю. I. Ляпунов, П. С. Матишевський, М. І. Мельник, П. П. Михайленко, А. А. Музика, В. О. Навроцький, П. I. Орлов, М. I. Панов, О. А. Пiняєв, О. Я. Свєтлов, В. В. Сташис, Є. Л. Стрельцов, В. Я. Тацій, В. П. Тихий, О. М. Яковлєв та інші.
У доктрині КПР дорадянського часу кримінальне право трактувалося як «сукупність законів, звичаїв і положень судової практики»[1]. Іншого погляду дотримувався М. С. Таганцев, який розглядав кримінальне право як «сукупність юридичних правил, що визначають відношення, виникаюче між державною владою і тими порушеннями правового порядку, які ми називаємо злочинами»[2]. І в зарубіжних країнах одні автори КПР розглядали і розглядають лише як писані, встановлені законом норми права; інші – як сукупність норм, що не лише встановлені законом, а й містяться в звичаях і вироблені практикою. У сучасних умовах до того є соціально-правові підстави. Наприклад, щодо Англії, США і деяких інших країн правильною буде трактування кримінального права як сукупності законів, звичаїв і положень судової практики. Щодо континентальної системи права (Франція, ФРН, Італія тощо) найправильнішою є перша точка зору. Так, відомий німецький криміналіст Ф. Лист вважав, що кримінальне право – це сукупність норм, за допомогою яких держава з відомими фактичними відносинами (злочинними діяннями) пов’язує юридичні наслідки – покарання[3].
У часи дорадянської України норми КПР формулювалися і містилися в судебниках, судних грамотах, статутах, уложеннях, положеннях, видавалися за найвищим наказом чи вказівкою самодержця, а в роки радянської влади – містилися в різних актах органів державної влади і управління спочатку УСРР, а потім – органів державної влади СРСР і УРСР. В ці роки в нашій країні цілком заперечувалося значення звичаїв і судового прецеденту як джерел кримінального права.
Однак слід зазначити, що КПР України, як й інших країн, бере свій початок у звичаєвому, неписаному праві. Звичаї і положення судової практики довгі роки були живильним середовищем чи основою писаного кримінального права. І в наш час роз’яснення ПВСУ, а також рішення у кримінальних справах Верховного Суду України мають важливе значення для подолання протиріч, наявних у КПР України.
Норми кримінального права не лише встановлюють нормативні положення, що регламентують питання про те, які суспільно небезпечні діяння визнаються злочинами і які види покарань чи інші засоби кримінально-правового впливу можуть застосовуватися до осіб, які їх вчинили, але також визначають завдання і структуру законодавства України про кримінальну відповідальність, підставу і принципи кримінальної відповідальності, межі і принципи чинності ЗКВ у часі та просторі, відповідальність за співучасть у злочині, поняття та відповідальність за вчинення суспільно небезпечних діянь, що охоплюються поняттям «множина злочинів», особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх тощо.
Отже, кримінальне право – це сукупність юридичних норм, встановлених Вищим органом законодавчої влади держави, що визначають злочинність та караність діяння, а також інші кримінально-правові наслідки його вчинення.
Самостійність кримінального права як галузі права обумовлена його специфічними ознаками:
– лише КПР є законодавчою базою для визначення злочинності діяння, його караності та інших кримінально-правових наслідків вчинення злочину;
– КПР має власний предмет правового регулювання – лише ті суспільні відносини, які виникають у зв’язку з вчиненням злочину. Крім того, що стосується суб’єктів кримінально-правових відносин, то з однієї сторони, виступають особи, які вчинили злочини, а з іншої – держава в особі органів правосуддя та потерпілі від злочину особи;
– КПР притаманна особливість методу правового регулювання вищезазначених суспільних відносин, суть якого полягає у визначені злочинності та караності діяння;
– якщо норма права – це обов’язкове правило необхідної (правомірної) поведінки, то диспозиція статті Особливої частини КК фіксує соціальну аномалію, передбачає недозволений вид людської поведінки, визначає ознаки вкрай небажаних для держави та суспільства діянь[4];
– згідно з ч. 4 ст. 3 КК застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.
Єдиною нормативно-правовою базою кримінального права є КК України[5], який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
Кримінальне право України поділяється на дві частини: Загальну та Особливу.
Загальна частина КК України зосереджує визначальні норми загального значення; їх дія поширюється на всі приписи Особливої частини кримінального права. Ці норми передбачають: завдання Закону України про кримінальну відповідальність, підставу кримінальної відповідальності, чинність Закону України про кримінальну відповідальність у часі та просторі, поняття злочину, його видів та стадій, форми вини, поняття суб’єкту злочину, співучасть у злочині, множину злочинів, обставини, що виключають злочинність діяння, звільнення від кримінальної відповідальності, покарання та його види, призначення покарання, звільнення від покарання та його відбування, судимість, примусові заходи медичного характеру та примусове лікування, особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Сутність і призначення норм Загальної частини ЗКВ виявляються лише в її органічній єдності з положеннями Особливої частини.
Особлива частина ЗКВ містить конкретні суспільно небезпечні діяння, які Кримінальним кодексом визнаються злочинами. Вчинення такого діяння тягне за собою можливість покладення на винну особу заходів кримінальної відповідальності та призначення їй певного виду кримінально-правових засобів впливу[6]. При цьому майже всі диспозиції статей Особливої частини КК визначають діяння з боку однієї особи – виконавця суспільно небезпечного діяння. Умови кримінальної відповідальності за умисне вчинення злочину діями кількох осіб містяться в Загальній частині ЗКВ – в статтях про співучасть, тобто в статтях 26, 27, 28 КК України.
Загальна та Особлива частини Закону України про кримінальну відповідальність складають єдину галузь українського права – кримінальне право. Застосування норм Особливої частини можливе лише з урахуванням положень, що містяться у нормах Загальної частини КК. Наприклад, якщо особа вчинила декілька злочинів і їй необхідно призначити покарання за сукупністю злочинів, нам слід звернутися, перш за все, до норм розділу VII Загальної частини КК, що містять визначення сукупності злочинів, потім до статей Особливої частини, які порушила особа, і в порядку, передбаченому статтею 70 Загальної частини КК призначити покарання.
Кримінальне право України вивчає не лише норми ЗКВ, а й практику застосування цих норм судами, тобто їх дію. Вище при розгляді особливостей кримінального права як галузі права ми звернули увагу на те, що кримінально-правові відносини виникають при вчиненні особою суспільно небезпечного діяння між цією особою, з одного боку, потерпілим та державою – з іншого. Це означає, по-перше, що до особи, яка вчинила злочин, можуть бути вжиті заходи державного впливу і на неї може бути покладена кримінальна відповідальність, а по-друге, держава наділяється правом переслідувати злочинця в кримінально-процесуальному порядку, доводити його вину у вчиненні злочину і застосовувати до нього кримінально-правову санкцію. Ці права та обов’язки суб’єктів складають матеріальний зміст кримінально-правових відносин. Кримінально-правові відносини існують незалежно від того, чи відома органам державної влади особа, яка вчинила злочин, чи виявити її не вдалося. Такі відносини будуть існувати доти, доки вони не будуть припинені або доки не відпадуть підстави, що сприяли їх виникненню. Із моменту вчинення злочину (початок кримінально-правових відносин) виникає у держави право притягнути винну у його вчиненні особу до кримінальної відповідальності.
Таким чином, предметом кримінального права є лише ті суспільні відносини, що виникають у зв’язку з вчиненням злочину і необхідністю відповідного закону реагування з боку держави на його вчинення.
Поряд із предметом правового регулювання виділяється також предмет охорони кримінального права, що охоплює собою найзначущі для суспільства і держави інтереси. Слід враховувати, що предмет кримінально-правової охорони вміщує не будь-які соціальні відносини, а тільки ті з них, що, по-перше, представляють для суспільства і держави підвищену цінність, а по-друге, взяті під захист законом про кримінальну відповідальність.
Як зазначалося вище, самостійність українського кримінального права як галузі права обумовлена його специфічними ознаками і перш за все, специфічністю кримінально-правових відносин, що виникають між особою, яка вчинила злочин, та державою в особі органів правосуддя. Охорона державою прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства здійснюється також специфічним, притаманним лише КПР методом – визначенням злочинності і караності діяння, тобто застосуванням до винної у вчиненні злочину особи певного виду покарання.
У теорії права метод правового регулювання визначається, як сукупність певних засобів, за допомогою яких регламентуються та охороняються стосунки між суб’єктами правовідносин.
Для врегулювання суспільних відносин у кримінальному праві використовуються різні методи, що дозволяють ефективно упорядкувати поведінку суб’єктів правовідносин. Метод кримінального права – це сукупність прийомів і способів, за допомогою яких здійснюється захист суспільних відносин, що складають предмет досліджуваної галузі права.
В кримінальному праві використовується чотири основних метода: встановлення законодавчої заборони на вчинення певного суспільно небезпечного діяння; встановлення покарання за порушення зазначеної заборони; наділення суб’єктів кримінальних правовідносин правом на заподіяння шкоди для захисту суспільних інтересів, а також заохочення до суспільно корисної, правомірної поведінки.
Встановлення заборони на вчинення злочинного посягання є визначальним для сфери дії норм КПР. Заборона якого-небудь варіанта антигромадського діяння, що представляє підвищену небезпеку, дозволяє попередити його вчинення і, тим самим, перешкоджає заподіянню шкоди суспільним відносинам. Діючи в межах правових розпоряджень, суб’єкт поводиться правомірно, що є суспільно корисним варіантом поведінки і дозволяє найбільш раціональним чином побудувати всю систему соціальних відносин.
Другим методом КПР є законодавче встановлення відповідальності за порушення вищевказаної заборони. Цей метод наповнює засіб кримінально-правового впливу на суспільні відносини реальним змістом. Він застосовується в тому випадку, якщо суб’єкт переступає правове обмеження і посягає на охоронювані законом соціальні зв’язки. Реалізація кримінальної відповідальності є відповідною реакцією з боку держави на вчинення злочину. Застосування цього методу дозволяє припинити подальше вчинення кримінально-правового делікту, що вже почався, відновити порушені суспільні відносини, а також здійснити на винного виховний вплив. Крім того, наявність у законі дуже серйозних примусових заходів сприяє попередженню кримінально-правових деліктів, утримуючи несвідомих громадян від їх вчинення шляхом загрози можливості застосування покарання.
Третій метод нормативного регулювання суспільних відносин, що складають предмет КПР, пов’язаний з наділенням громадян правом на вчинення певних дій. У деяких випадках виникають ситуації, при яких відбувається зіткнення кількох охоронюваних законом суспільних відносин. При цьому збереження одного з них стає можливим лише шляхом нанесення шкоди іншому. У цьому зв’язку за наявності відповідних умов закон про кримінальну відповідальність наділяє особу правом на заподіяння певної шкоди з метою захисту охоронюваних суспільних відносин. Так, наприклад, при необхідній обороні (ст. 36 КК України) особа, яка захищається, заподіюючи шкоду тому, хто посягає, тим самим захищає інтереси особи, суспільства і держави. Враховуючи це, таке діяння не може бути визнане злочинним і особа, яка його вчинила, не підлягає кримінальній відповідальності. Надання у такій ситуації права на змушене заподіяння шкоди дозволяє припинити злочин і, тим самим, вирішити завдання закону про кримінальну відповідальність.
Останнім методом КПР є заохочення до суспільно корисної, правомірної поведінки. За сучасним тлумачним словником заохочення – це дія зі значенням заохотити або те, що заохочує кого-небудь до чогось; заохотити значить спонукати кого-небудь різними способами до певних дій[7]. Заохочувальні властивості мають кримінально-правові приписи, закріплені в нормах КК України про: загальні види звільнення від кримінальної відповідальності (наприклад, звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45); звільнення від покарання (ст. 75–79 КК); спеціальні види звільнення особи від кримінальної відповідальності після вчинення нею злочинів, передбачених: ч. 2 ст. 111 «Державна зрада», ч. 2 ст. 114 «Шпигунство» тощо.
Все темы данного раздела:
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВТК
– Виправно-трудовий кодекс
ДДУПВП
– Державний департамент України з питань виконання покарань
ПЕРЕДМОВА
Кримінальне право України є однією з провідних галузей національного права. Вивчення його основних положень передбачено навчальними програми підготовки юристів незалежно від вищого навчального закл
Завдання кримінального права
Основним завданням закону про кримінальну відповідальність, а разом з тим й кримінального права є правове забезпечення охорони. Воно виконується завдяки притаманному лише кримінальному праву методу
Принципи кримінального права
Кримінальному праву України, як і будь-якій іншій галузі права, притаманні певні принципи – це основні, провідні засади, ідеї, які закріплені в нормах права і визначають побудову всієї галузі права
Зв’язок кримінального права з іншими галузями права
КПР нерозривно пов’язане з іншими галузями українського права (конституційним, цивільним, адміністративним), а також з міжнародним правом та використовує положення інших наук.
Найбільшою м
Наука кримінального права
Наука кримінального права розуміється як сукупність (система) пануючих у суспільстві на сучасному етапі його розвитку поглядів, ідей, концепцій і теорій щодо самого КПР, шляхів і засобів протидії з
Інститути кримінального права
Правовий інститут це відособлений комплекс правових норм, що є специфічною частиною галузі права і регулює різновид певного виду суспільних відносин. На відмінну від галузей права правовий інститут
Поняття та значення кримінально-правової політики України
В останні роки в Україні був здійснений перехід до принципово нових суспільних відносин, що викликав необхідність кардинальних перетворень у кримінально-правовій сфері. Зміст їх полягає в застосува
Форми реалізації кримінально-правової політики
Формами реалізації кримінально-правової політики є законодавча, інтерпретаційна, правозастосовча діяльність держави, а також діяльність державних органів, громадських, наукових, навчальних організа
Поняття та значення Закону України про кримінальну відповідальність
Закон займає основне місце в системі нормативно-правових актів[39]. Відомо, що закон – це нормативний акт, прийнятий в особливому порядку парламентом – Верховною Радою України або всеукраїнським ре
Структура Закону про кримінальну відповідальність
Закони про кримінальну відповідальність систематизовані і поділяються в КК України на Загальну та Особливу частини, що пов’язані між собою і утворюють нерозривну єдність. Так, не можна застосувати
Тлумачення Закону про кримінальну відповідальність
Одним із найважливіших моментів під час відправлення правосуддя в кримінальній справі є визначення судом кримінально-правових ознак вчиненого винним діяння, тобто кваліфікація злочинів. Як свідчить
Принципи чинності Закону України про кримінальну відповідальність у просторі
КК України передбачає просторову юрисдикцію ЗКВ. Чинність ЗКВ у просторі визначається на підставі таких принципів: 1) територіального; 2) громадянства (національного); 3) універсального (космополіт
Чинність Закону про кримінальну відповідальність у часі
Будь-який закон в державі приймається виходячи з економічних, політичних, соціальних та інших потреб суспільного життя, тобто закон приймається коли в цьому є потреба. Цей закон діє, з часом змінює
Загальне поняття злочину
Однієї з основних категорій кримінального права, що пронизує усі його діагоналі, є поняття злочину. Це поняття дозволяє визначити основні ознаки кримінального делікту[77], а також знайти чіткі крит
Ознаки злочину
Як правове явище злочин характеризується сукупністю певних ознак, що відображають його найважливіші сторони. Ознаки злочину прямо випливають з його законодавчого визначення і є обов’язковими. Відсу
Малозначне діяння, що не представляє суспільної небезпеки
Вище ми звертали увагу на соціальну природу злочину, що не просто передбачається Кримінальним кодексом, але представляє високий ступінь суспільної небезпеки, заподіюючи шкоду охоронюваним законом с
Поняття і види категорій злочинів
Палітра проявів і форм суспільно небезпечної діяльності людини дуже широка. У цьому зв’язку законодавство про кримінальну відповідальність передбачає широкий перелік злочинних діянь, що відрізняють
Злочини та інші правопорушення
Злочин є різновидом правопорушення, однак його слід відрізняти від цивільно-правових деліктів, адміністративних і дисциплінарних правопорушень.
Головною відмінністю злочину від інших право
Поняття і значення складу злочину
У попередній лекції нами були розглянуті питання поняття та ознак злочину, що визначають загальні властивості злочинної діяльності. Однак для того, щоб покласти на особу кримінальну відповідальніст
Ознаки та елементи складу злочину
Злочини відрізняються один від одного конкретними протиправними діями (бездіяльністю), наслідками, які від них настають, тощо. Наприклад, вбивство відрізняється від крадіжки. Але будь-який злочин м
Таблиця 1
Ідеальна (теоретична) структура складу злочину
Складові частини складу злочину (його елементи)
Ознаки складу злочину
Таблиця 3
Загальна конструкція та конкретний зміст складу грабежу
Елементи складу злочину
Загальна конструкції складу злочину (обов’язкові ознаки)
Види складів злочину
Усі конкретні склади злочинів, передбачені ОЧ КК, поділяються на певні групи за якоюсь істотною ознакою. Класифікація складів злочину має своїм завданням виявити загальні закономірності їх конструю
Склад злочину і кваліфікація
Необхідною передумовою правильного та ефективного застосування норм КК є кваліфікація[94] злочину, у процесі якої обставини вчиненого діяння співвідносяться з ознаками певного складу злочину. Для т
Поняття і значення об’єкта злочину
Будь-яке злочинне діяння має свій об’єкт посягання, якому у процесі його вчинення заподіюється істотна шкода. Вчиняючи кримінальний делікт, винний впливає на охоронювані ЗКВ суспільно значущі відно
Види об’єктів злочинів
Суспільні відносини, взяті під охорону ЗКВ, за своєю суттю неоднорідні. Ця обставина дає підставу поділити об’єкти злочинів на різні види, а також можливість спочатку необхідним чином описати об’єк
Предмет злочину. Потерпілий від злочину
Охоронювані законом про кримінальну відповідальність суспільні відносини, що утворюють зміст об’єкта злочинного посягання завжди виникають з приводу певного суспільно значущого інтересу чи блага. У
Поняття і значення об’єктивної сторони злочину
Будь-яке злочинне посягання, певним чином впливаючи на матеріальний світ, має свою зовнішню сторону. Як кримінальний делікт розглядається тільки діяння, що знаходить своє відображення в зовнішньому
Суспільно небезпечне діяння. Дія і бездіяльність
Діяння (дія або бездіяльність) є складовою об’єктивної сторони будь-якого складу злочину. Якщо немає діяння, то кримінальна відповідальність виключається. Тому сам по собі факт виявлення злочинного
Суспільно небезпечні наслідки: поняття та види
Наслідком (злочинним результатом) діяння прийнято вважати передбачену кримінально-правовою нормою матеріальну або іншу шкоду, заподіяну злочинним діянням об’єкту посягання. Важливість цієї ознаки п
Причинний зв’язок та його кримінально-правове значення
Злочинне діяння має певні форми зовнішнього вираження, що виявляються у вчиненні суспільно небезпечного діяння. При цьому, внаслідок вчинення злочину відбувається вплив на матеріальний світ, резуль
Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину
Поєднання таких ознак об’єктивної сторони злочину, якими є місце, час, обстановка вчинення суспільно небезпечного діяння в різних варіаціях утворює іншу ознаку – ситуацію вчинення злочину. Вони в р
Поняття та ознаки суб’єкта злочину
Будь-який злочин є різновидом антигромадської поведінки людини. У той же час, діяння може бути визнано злочинним лише в тому разі, якщо воно вчинено особою, яка характеризується сукупністю передбач
Вік кримінальної відповідальності
Здатність усвідомлювати фактичне значення і соціальний зміст своєї поведінки з’являється у людини з моменту досягнення нею певного рівня соціальної зрілості. Зазначені навички індивід набуває в про
Осудність і неосудність
Суб’єктом злочину може бути лише осудна особа. Осудність особи є однією з обов’язкових умов притягнення її до кримінальної відповідальності за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого
Ознаки спеціального суб’єкта злочину
Спеціальний суб’єкт – це особа, яка, крім загальних ознак суб’єкта, має ще й додаткові ознаки, вказані у диспозиції кримінально-правової норми, що відображають специфічні властивості суб’єкта. Вказ
Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину
Злочинне діяння має не лише зовнішнє, а й внутрішнє вираження, що характеризується властивостями суб’єктивної сторони злочину. Поведінка індивіда є проявом психічних процесів, що відбуваються в йог
Поняття і форми вини
Питання про вину є одним з обговорюваних у науці кримінального права. Історія становлення і розвитку інституту вини показує складний і суперечливий шлях його становлення залежно від епохи, тобто су
Умисел і його види
Найнебезпечнішою формою вини є умисел, що характеризується свідомим вчиненням суб’єктом суспільно небезпечного діяння і передбаченням можливості чи неминучості настання злочинного наслідку. Підвище
Відмінність прямого умислу від непрямого
Підстави
Прямий умисел
Непрямий умисел
За інтелектуальним елементом
1. Винний передбачає як можливість, так
Необережність та її види
Необережна форма вини менш поширена, ніж умисна. Крім того, за інших рівних умов необережні злочини набагато менш небезпечні порівняно з посяганнями, вчинюваними умисно. Це пояснюється тим, що вчин
Відмінність непрямого умислу від злочинної самовпевненості
Непрямий умисел
Злочинна самовпевненість
1. Винний усвідомлює суспільну небезпеку вчинюваного діяння.
1. Винний не усвідо
Злочин із двома формами вини
Палітра психологічної діяльності людини має багатогранний зміст і проявляється у всіляких формах. На цій підставі суб’єктивне ставлення особи в деяких випадках не може бути зведено лише до умислу ч
Мотив і мета злочину. Емоційний стан
Будь-яка осмислена поведінка людини є мотивованою і спрямованою на досягнення певної мети. Завдяки цьому правильна юридична оцінка вчиненого неможлива без урахування мотивів і мети, якими керувався
Помилка та її значення
У ЗКВ відсутні норми щодо характеру помилки особи стосовно своєї поведінки. Це питання вирішується теорією кримінального права і судовою практикою щодо окремих категорій кримінальних справ на підст
Невинувате заподіяння шкоди
Відповідно до ст. 11 КК злочинним є лише вчинення суспільно небезпечного діяння за наявності вини. Невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків, у тому числі особливо тяжких, злочином визнано
Поняття та ознаки кримінальної відповідальності
Кримінальна відповідальність, виступаючи різновидом юридичної відповідальності, належить до фундаментальних понять кримінального права. У законі про кримінальну відповідальність неодноразово вживає
Підстава кримінальної відповідальності
Відповідно до ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом.
Скла
Мета кримінальної відповідальності
Вивчення проблеми сутності реалізації кримінальної відповідальності потребує чіткого визначення її мети. Нажаль, у правовій літературі питання про мету відповідальності не одержало належного висвіт
Поняття та складові механізму реалізації кримінальної відповідальності
Застосування заходів кримінальної відповідальності до особи, яка визнана обвинувальним вироком суду винною у вчиненні злочину, є надзвичайно важким та багатогранним процесом, що має особливий механ
Поняття та система кримінально-правових засобів впливу на осіб, які вчинили злочини
Аналіз навчальної та наукової літератури з проблем кримінального права надав можливості дійти висновку про відсутність у понятійному апараті науки кримінального права поняття засобів кримінально-пр
Форми реалізації кримінальної відповідальності
Реалізація кримінальної відповідальності означає, що після виникнення кримінально-правових відносин права та обов’язки суб’єктів цих відносин мають бути втілені у життя відповідно до приписів КК. Ц
Стадії реалізації кримінальної відповідальності
Реалізація кримінальної відповідальності є процесом впливу на злочинця. Це не одноактна дія, а єдиний процес, що розпадається на етапи, стадії, що характеризуються визначеними кримінально-правовими
Поняття стадій вчинення злочину та їх значення
Стаття 2 КК України пов’язує кримінальну відповідальність із вчиненням будь-якого злочину – незалежно від того, закінчений він чи ні. Особливості відповідальності за так звану «незакінчену злочинну
Готування до злочину
Стадія готування до злочину характеризується тим, що особа створює сприятливі умови для подальшого вчинення злочину. За своїм обсягом такі умови мають бути суттєвими, тому що незначне сприяння майб
Замах на злочин
Частина 1 ст. 15 КК визначає, що замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статт
Закінчений злочин
Поняття закінченого злочину дається у частині 1 статті 13 КК. Воно ґрунтується на узагальненні ознак норм Особливої частини КК, де всі склади злочинів описані як закінчені злочини. Закінченим злочи
Добровільна відмова від вчинення злочину
Добровільна відмова свідчить про повну або часткову втрату особою суспільної небезпечності і породжує три види альтернатив-них (сукупних) правових наслідків: а) особа не підлягає кримінальній відпо
Поняття та значення співучасті у злочині
Характерною рисою діяльності людини є колективізм. Виконання будь-яких завдань завжди стає реальнішим при участі декілька індивідів. Слід також зазначити, що певні види робіт можуть здійснюватися т
Ознаки співучасті у злочині
Співучасть, як самостійний кримінально-правовий інститут, має набір об’єктивних і суб’єктивних ознак, кожна з яких є обов’язковою. Відсутність будь-якої з них виключає можливість визнання діяння сп
Види співучасників злочину
Особи, які беруть участь у вчиненні злочину можуть виконувати різні функції. Залежно від цього закон виділяє таких співучасників як виконавець, організатор, підбурювач і пособник (ч. 1 ст. 27 КК Ук
Відповідальність співучасників злочину
Згідно з ч. 1 ст. 29 КК України виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає вчинений ним злочин. Пр
Форми співучасті за кримінальним правом
У законодавстві України про кримінальну відповідальність не було і поки що немає остаточного вирішення питання про форми (види) співучасті у злочині – воно не використовує понять «форма співучасті»
Причетність до злочину
Вчиняючи злочин у співучасті співучасники усвідомлено і цілеспрямовано поєднують свої зусилля для досягнення загального для всіх результату. Саме така спільна умисна діяльність, спрямована на вчине
Поняття та ознаки множинності злочинів
Злочинна діяльність має найрізноманітніші форми і прояви. У деяких випадках характерною рисою антигромадської поведінки є вчинення одним суб’єктом декількох діянь, що є самостійними злочинами. Ця о
Поняття та ознаки одиничного злочину
Як зазначалося вище, множинність утворює вчинення двох або більше самостійних злочинних діянь. У цьому зв’язку набуває особливого значення питання з’ясування поняття та ознак одиничного кримінально
Повторність злочинів
Повторність злочинів означає вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених однією або різними статтями Особливої частини КК, за жоден з яких вона не була засуджена. У кримінально-правовій
Сукупність злочинів
Одним із проявів множинності злочинів є вчинення суб’єктом декількох різнорідних злочинів, кожний з яких є самостійним і передбачений окремою статтею чи частиною статті Кримінального кодексу. Вчине
Поняття рецидиву злочинів
Найнебезпечнішою формою множинності злочинів є рецидив (від латинського слова recidivus – той, що відновлюється). Вчинення особою нового злочинного посягання під час чи після відбування покарання с
Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
Обов’язковою ознакою будь-якого злочину є суспільна небезпека, що полягає у його здатності заподіяти або створити загрозу заподіяння шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам. Будь-яке посяг
Необхідна оборона
Однією з обов’язкових умов ефективної діяльності з протидії злочинності є активна участь населення у попередженні і припиненні суспільно небезпечних діянь будь-якого виду. Необхідною передумовою ви
Уявна оборона
Уявна оборона (ч. 1 ст. 37 КК) – це дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального посягання не було і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково п
Затримання особи, яка вчинила злочин
Стаття 38 КК передбачає, що не визнаються злочинними дії потерпілого чи інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відпо
Крайня необхідність
Статтею 39 КК України передбачається, що не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи о
Фізичний або психічний примус
Згідно зі статтею 40 КК України не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особ
Виконання наказу або розпорядження
Частина 1 статті 41 КК України передбачає, що дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду право-охоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законно
Діяння, пов’язане з ризиком
Частина 1 ст. 42 КК містить положення, відповідно до якого не визнається злочином діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умов
Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
Частина 1 статті 43 КК України передбачає, що не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в ор
Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
Як відомо, для суб’єктів, які вчиняють злочинні посягання, основним стримуючим фактором є не стільки суворість передбаченого законом покарання, скільки неминучість його настання. Порушення цього пр
Загальні види звільнення від кримінальної відповідальності
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.Відповідно до ст. 45 КК, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середнь
Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності
Підстави спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності пов’язані з конкретними нормами Особливої частини КК або залежать від кримінально-правових ознак суб’єкта. Існування спеціаль
Поняття і сутність покарання
Одним з найважливіших завдань, що виконує сьогодні держава, є реалізація заходів, спрямованих на розв’язання проблем протидії злочинності. Для вирішення цього завдання держава використовує різні ек
Мета покарання
Застосування до особи, яка вчинила злочин, покарання є не самоціллю кримінального судочинства, а засобом досягнення певного результату. У зв’язку з цим важливого значення набуває питання визначення
Поняття та ознаки системи покарань
Досягнення зазначеної у ч. 2 ст. 50 КК мети безпосередньо пов’язано з ефективністю та всебічністю впливу на засудженого в процесі виконання призначеного за вироком суду покарання. У зв’язку з цим з
Покарання, що виконуються органами чи посадовими особами, які присвоїли звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас
Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу стосується особливих прав і переваг, якими наділений засуджений. Питання про позбавлення звання, рангу, чину або
Покарання, що виконуються кримінально-виконавчими інспекціями ДДУПВП
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання передбачений у стат
Покарання, що виконуються МО України
Правову основу діяльності командування військових частин з виконання всіх видів покарань для військовослужбовців становить: Кримінально-виконавчий кодекс України[636]; Закони України: Про Статут га
Покарання, що виконуються УВП Державного департаменту України з питань виконання покарань
У разі, якщо позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний ст
Загальні засади призначення покарання
Після того, як під час судового розгляду кримінальної справи буде доведено, що в діянні підсудного є конкретний склад злочину, і правильно відповідно до закону кваліфікавано такий злочин, суд, за з
Обставини, що пом’якшують покарання
При призначенні покарання суд має враховувати зазначені в законі обставини, що пом’якшують чи обтяжують покарання, наявність яких має істотні правові наслідок, роблячи вплив на вид і розмір остаточ
Обставини, що обтяжують покарання
При вчиненні злочину можуть мати місце не лише обставини, що істотно знижують рівень його суспільної небезпеки, але й також умови, наявність яких значно підвищує небезпеку посягання чи особи, яка й
Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
Призначення покарання за незакінчений злочин. За загальним правилом злочин, припинений на стадії готування або замаху представляє менший ступінь небезпеки порівняно із закінченим з
Пом’якшення покарання при його призначенні
Однією з основних засад вітчизняного кримінального права є принцип гуманізму, найбільш яскравим проявом якого є економія кримінальної репресії. На цій підставі, у разі встановлення особливих обстав
Призначення покарання за сукупністю злочинів
Сукупність злочинів – це вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями чи частинами статті КК України, за жодний з яких особа не було засуджена вироком суду, що набрав зак
Призначення покарання за сукупністю вироків
Сукупність вироків – це винесення нового вироку за злочин, вчинений особою, щодо якої є вирок суду, що набрав законної сили, за яким невідбуто цілком основне і (чи) додаткове покарання, або
Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення
При частковому чи повному складанні покарань як за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України), так і за сукупністю вироків (ст. 71 КК) виникає питання про складання різнорідних покарань. У ст. 71 КК в
Обчислення строків покарання
При складанні покарань, при заміні покарань, а також при зарахуванні покарань важливим є питання про обчислення строків покарання. Обчислення строків покарання має велике значення і для судової пра
Поняття та види звільнення від покарання та його відбування
Призначене покарання особі, яка визнана винною у вчиненні злочину, повинно бути обов’язково виконано. Однак, у деяких випадках, для досягнення мети покарання, зазначеної у ст. 50 КК, реалізовувати
Загальні види звільнення від покарання та його відбування
Звільнення від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності.Згідно з ч. 4 ст. 74 КК особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути за вирок
Спеціальні види звільнення від покарання та його відбування
Спеціальними видами звільнення від покарання та його відбування є: а) звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) та
Поняття судимості
Судимість як правова інституція зумовлена потребою рішучішої протидії рецидиву злочинів. Вона має завдання, так би мовити, продовжити на деякий час соціально-виховний вплив на засудженого після від
Погашення судимості. Строки погашення судимості
Судимість має строковий характер. Закон визначає момент виникнення (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком) та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимост
Зняття судимості
Судимість є останнім структурним елементом кримінальної відповідальності і покликана закріпити результати соціально-виховного впливу на засудженого в ході виконання покарання, переконатися, що відб
Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише психічно повноцінна особа, яка може усвідомлювати фактичний характер вчинюваного і здатна керувати своєю поведінкою. В іншому випадку, коли з
Види примусових заходів медичного характеру
Залежно від психічного стану хворого стаття 94 КК України передбачає чотири види примусових заходів медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) гос
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
Частина 1 ст. 95 КК України визначає, що продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (ліка
Примусове лікування
Згідно зі ст. 96 КК, примусове лікування може бути застосовано судом, незалежно від призначеного покарання до осіб, які вчинили злочин та мають хворобу, яка становить небезпеку для здоров’я інших о
Загальні положення щодо кримінальної відповідальності неповнолітніх
Рівень розвитку психіки неповнолітніх у достатньо повному ступені дозволяє їм усвідомлювати суспільну небезпеку і фактичний характер протиправної поведінки. Незважаючи на це, для неповнолітнього ві
Особливості звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вчинили злочини
Згідно зі ст. 97 КК, неповнолітній, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнений вія кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У
Особливості покарання неповнолітніх за вчинені злочини
Найдієвішим кримінально-правовим засобом впливу на осіб, які вчинили злочини, є покарання. Його застосування ефективно впливає на засудженого, дозволяючи не лише виправити його, а й також запобігти
Звільнення від покарання та від його відбування
Законодавство України про кримінальну відповідальність встановлює вичерпний перелік підстав, за наявності яких неповнолітня особа, яка вчинила злочин, може бути (а в деяких випадках повинна бути) з
Погашення та зняття судимості
Для неповнолітніх, які відбули покарання, установлені пільгові порівняно з повнолітніми строки погашення судимості. У цьому також, як і у питаннях правового регулювання застосування всіх інших крим
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Навчальний посібник
Українською мовою
Коректор Т.О. Мінько
Підписано до друку 11.11
Новости и инфо для студентов