Умисел і його види - раздел Право, КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ Найнебезпечнішою Формою Вини Є Умисел, Що Характеризується Свідомим Вчиненням...
Найнебезпечнішою формою вини є умисел, що характеризується свідомим вчиненням суб’єктом суспільно небезпечного діяння і передбаченням можливості чи неминучості настання злочинного наслідку. Підвищена небезпека цієї форми вини диктується тим, що вчиняючи умисний злочин, винний усвідомлено йде на заподіяння шкоди суспільним інтересам, бажаючи при цьому настання зазначеного у законі наслідку або відносячись до нього байдуже, що свідчить про глибину і стійкість антисуспільних установок такої особи. В умисних злочинах знаходять відображення негативне ставлення з боку винного до суспільних відносин, що представляють особливу значущість для особи, суспільства і держави, його готовність «потоптати» чужі права і свободи на користь власних інтересів. Також варто враховувати, що умисні злочини займають у загальній структурі злочинності найбільшу питому вагу порівняно з діяннями, що вчиняються через необережність.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КК умисел поділяється на прямий і непрямий. Першим і найнебезпечнішим видом цієї форми вини є прямий умисел. Згідно з ч. 2 ст. 24 КК прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Розглянемо зміст інтелектуального і вольового елементів цього виду умислу. Інтелектуальний елемент прямого умислу вміщує дві ознаки: усвідомлення суспільної небезпеки вчиненого діяння і передбачення можливості чи неминучості настання суспільно небезпечних наслідків.
Усвідомлення суспільної небезпеки означає, що винний розуміє як фактичну сторону вчинюваного діяння, так і його соціальне значення. Це говорить про те, що в процесі злочинного посягання свідомістю винного охоплюються всі значущі обставини (обстановка, місце, час, особа потерпілого, знаряддя і засоби злочину тощо). Наприклад, позбавляючи життя іншу людини, винний розуміє, що в його руці знаходиться ніж, яким він завдає поранення живій особі, а також, що внаслідок його дій потерпілий може загинути. Крім того, винний усвідомлює, що протиправне заподіяння смерті людині є суспільно небезпечним, тобто заподіює шкоду охоронюваним законом відносинам.
Сказане не означає, що суб’єкт має усвідомлювати всі фактичні обставини справи. Так, він може не знати ім’я потерпілого, точної вартості майна, що викрадається, марки автомобіля, яким незаконно заволодіває тощо. Разом з тим, його свідомістю мають охоплюватися основні, юридично значущі обставини. Наприклад, Філоненко продав своєму знайомому Кулоненку шкіряну куртку, стверджуючи, що вона належить йому. Згодом з’ясувалося, що куртка була викрадена. У цьому випадку дії Кулоненка за об’єктивними ознаками утворюють склад злочину, передбаченого ст. 198 КК України. Однак незнання Кулоненком тієї обставини, що придбана куртка була викрадена, виключає обов’язкову ознаку прямого умислу – усвідомлення суспільної небезпеки діяння (купуючи куртку він вважав, що вчинює правомірну дію). На цій підставі вчинене не є злочином завдяки відсутності суб’єктивної сторони.
Усвідомлення суспільної небезпеки діяння, як правило, не припускає як обов’язкову ознаку – необхідність розуміння його протиправності. Наприклад, жорстоко поводжуючись з тваринами (ст. 299 КК України), винний може не усвідомлювати що це діяння заборонене ЗКВ. Зазначена обставина за наявності інших ознак складу злочину, не звільняє його від кримінальної відповідальності. У цьому разі діє загальновідоме правило: «незнання закону не звільняє від відповідальності», тому що особа розуміє, що жорстоке поводження з тваринами заподіює шкоду суспільним відносинам.
Слід також враховувати, що в складі злочинів, пов’язаних з порушенням спеціальних правил, усвідомлення протиправності вчинюваного діяння повинно обов’язково входити до змісту умислу винного. Наприклад, порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272 КК України) припускає свідоме недотримання особою зазначених правил, оскільки нею охоплюється знання цих правил. Про такі знання може свідчити факт проведення інструктажу перед роботою, складання іспитів чи заліків на знання відповідних правил[151].
Передбачення – це здатність особи припускати подальший розвиток подій і настання внаслідок суспільно небезпечного діяння передбачених законом наслідків. У разі вчинення злочину з прямим умислом винний може передбачати як можливість, так і неминучість заподіяння шкоди.
Можливість як ознака інтелектуального елемента прямого умислу означає, що в цій ситуації вчинення діяння з високою імовірністю є причиною настання суспільно небезпечного наслідку. Завдання шкоди тут визнається закономірним, але не єдино можливим результатом злочину. Наприклад, бажаючи вчинити вбивство, винний сильно б’є потерпілого по голові черешком від лопати. У цьому випадку заподіяння смерті є дуже ймовірним, але не єдиним наслідком (потерпілий може залишитися живим), завдяки чому можна говорити про можливість її настання.
Неминучість заподіяння суспільно небезпечного наслідку припускає, що в цій ситуації його настання є не тільки закономірним, але й також єдино можливим результатом вчинення суспільно небезпечного діяння. Так, незаконна порубка дерев з неминучістю завдає шкоду лісовому фонду. Необхідно зазначити, що, якщо винний передбачає неминучість настання наслідків, можна говорити тільки про прямий умисел. Непрямий умисел, так само як і необережність у цьому випадку виключені, тому що усвідомлення суб’єктом неминучості заподіяння шкоди свідчить про бажання настання суспільно небезпечного наслідку.
Вольовий елемент прямого умислу утворюють сукупність двох взаємозалежних ознак: бажання і прагнення до настання суспільно небезпечного наслідку.
Бажання – прагнення винного до конкретного злочинного результату вчинюваного злочину. При цьому він прагне заподіяти саме ті наслідки, що передбачені нормою ОЧ КК. Наприклад, встановлюючи капкан при вчиненні незаконного полювання (ст. 248 КК) суб’єкт бажає, щоб у нього потрапила дика тварина.
Прагнення як ознака вольового елемента прямого умислу характеризується тим, що винний не тільки вітає настання злочинного результату, але й докладає певних зусиль для його досягнення. Так, Х. був засуджений за викрадення чужого майна. 15 лютого 1999 р. о 20-й годині Х. проник через відчинені двері у коридор одного з будинків у м. Чернівцях, звідки повторно таємно викрав взуття, належне Я., К. і М., вартістю відповідно 310, 120 і 300 грн., чим заподіяв потерпілим значну матеріальну шкоду[152]. У цьому випадку очевидно, що винний не просто схвалював настання наслідку у вигляді майнової шкоди і бажав власного збагачення за рахунок викраденого майна, але й також приклав певні зусилля для досягнення бажаного результату.
Необхідно враховувати, що злочини з формальною конструкцією об’єктивної сторони не припускають заподіяння наслідку. У цьому зв’язку злочинним у них є саме діяння, а шкода об’єкту настає автоматично з моменту його вчинення. На цій підставі у формальних злочинах вольова сторона прямого наміру характеризується лише бажанням вчинення суспільно небезпечної дії (бездіяльності). Так, вчиняючи погрозу вбивством (ст. 129 КК) суб’єкт усвідомлює, що виражаючи в словесній чи письмовій формі реальний намір убити потерпілого, він тим самим посягає на психічну недоторканість особи, і, не дивлячись на це, бажає вчинити зазначені дії.
Кваліфікація дій (бездіяльності) винного при вчиненні злочинів з прямим умислом залежить від спрямованості його наміру. У тому разі, якщо суб’єкт прагне до заподіяння певного суспільно небезпечного наслідку і, насамкінець, він настає, має місце закінчений злочин. Якщо ж з незалежних від винного обставин бажаний результат не настає, вчинене кваліфікується як замах.
Іншим видом розглядуваної форми вини є непрямий умисел. Відповідно до ч. 3 ст. 24 КК непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Непрямий умисел за загальним правилом менш небезпечний і розповсюджений, ніж прямий. Це обумовлено тим, що винний не бажає настання суспільно небезпечних наслідків, що свідчить про його меншу антигромадську спрямованість. Разом з тим зазначений вид умислу має досить високий ступінь суспільної небезпеки, що свідчить про наявність у винного негативного ставлення до охоронюваних законом інтересів особи, суспільства і держави.
Інтелектуальний елемент непрямого умислу утворюють усвідомлення і передбачення. Усвідомлення при непрямому умислі, як і при прямому, характеризується здатністю особи розуміти фактичний характер і суспільну небезпеку вчинюваного нею злочинного діяння. Однак непрямий умисел, на відміну від прямого, характеризується передбаченням лише можливості настання суспільно небезпечного наслідку. Передбачення неминучості заподіяння шкоди, як зазначалося вище, виключає непрямий умисел, виступаючи характерною ознакою прямого умислу.
Вольовий елемент непрямого умислу характеризується двома ознаками: небажанням настання суспільно небезпечних наслідків і їхнім свідомим допущенням або байдужним до них відношенням.
Небажання настання суспільно небезпечних наслідків означає, що винний не прагне заподіяти шкоду і не докладає спеціальних зусиль, спрямованих на їх досягнення. Так, Т. постійно пиячив, часто сварився з дружиною і її двома синами, погрожував підпалити свій будинок. Під час чергової сварки він запропонував залишити будинок, а коли вони відмовились, взяв цеберку бензину і вилив на підлогу кухні біля плити. Від плити, що топилася, бензин загорівся, і вогонь охопив усе помешкання, де знаходилися люди. Дружина і син Юрій померли в лікарні від сильних опіків, а другий син і сам винний одержали незначні опіки. Суд дійшов висновку про відсутність у Т. умислу на вбивство і про винність його лише в умисному підпалі будинку, що спричинило людські жертви. Однак вища судова інстанція зазначила, що небажання в цьому випадку смерті потерпілих не виключає умисної вини підсудного. Всі обставини справи свідчать, що Т. усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачав настання їх суспільно небезпечних наслідків. Коли Т. вилив біля плити, що топилася, бензин, він створив обстановку, що призвела до загибелі двох людей, і тим самим допустив можливість настання таких наслідків. А саме свідоме допущення наслідків виявилося в його байдужому ставленні до настання смерті. Отже, Т. вчинив вбивство з непрямим умислом.
В окремих випадках свідоме допущення суспільно небезпечних наслідків може виявитися в безпідставному розрахунку на їх ненастання. Воля особи ніби спрямована на недопущення наслідків свого діяння, проте розрахунок і надії її абстрактні, невиразні, ні на чому конкретному не ґрунтуються. Тут має місце так званий розрахунок на «навмання»[153].
Наступною ознакою вольового елемента розглядуваного виду умислу є свідоме допущення або байдуже ставлення винного до настання суспільно небезпечного наслідку. Свідоме допущення характеризується тим, що винний прагне досягнення певної мети, реалізація якої може спричинити настання додаткового суспільно небезпечного наслідку, можливість якого він свідомо приймає, бажаючи досягти певного результату. Наприклад, на ґрунті помсти вночі винний умисно підпалює будинок, у якому знаходяться сторонні люди. У цьому разі досягнення бажаної мети (знищення будинку) пов’язано з можливістю заподіяння суспільно небезпечного наслідку у вигляді смерті людей. Отже, у разі їх загибелі вчинене буде кваліфіковано як убивство з непрямим умислом.
Так, А. І. Рарог вважає, що свідоме допущення охоплює випадки, коли винний одночасно викликає своїми діями ланцюг подій і свідомо, тобто осмислено допускає об’єктивний розвиток викликаних ним подій і настання суспільно небезпечних наслідків. При такому ставленні виявляється зміст волі, досить близький за своєю психологічною сутністю до бажання[154].
Байдуже ставлення до настання наслідку припускає, що воля винного займає стосовно можливості заподіяння шкоди нейтральну позицію, йому «все рівно» настануть вона чи ні. Наприклад, особа з хуліганських мотивів сильно б’є потерпілого сокирою по голові. У цьому випадку вона усвідомлює, що внаслідок зазначених дій може настати смерть. Однак її воля щодо цього наслідку має пасивний характер, оскільки йому байдуже до того, що трапиться з потерпілим після вчинення суспільно небезпечного діяння.
Слід також враховувати, що непрямий умисел менш розповсюджений порівняно з прямим. Цей вид умислу не може мати місце при вчиненні злочинів з формальною конструкцією об’єктивної сторони, а також на стадії незакінченого злочину (як готування, так і замаху). Однак, М. Й. Коржанський не виключає можливості вчинення деяких злочинів з так званим формальним складом з непрямим умислом. Так, він зазначає, що не можна виключити побічного умислу при вчиненні злочинів, передбачених статтями 70 КК (ст. 201 КК 2001 р.) (контрабанда), 186 КК (ст. 396 КК 2001 р.) (приховування злочинів) та деяких інших, що мають «формальний» склад злочину[155].
Непрямий умисел також не може мати місце на стадії незакінченого злочину (готування до злочину та замаху на злочин). Так, Пленум Верховного Суду України в абз. 2 п. 4 Постанови «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» зазначив, що замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання)[156].
Співвідношення прямого і непрямого умислу. Розглянуті види умислу є різновидами однієї форми вини, завдяки чому між ними існує багато спільного. У той же час вони мають істотні розходження, що дозволяють чітко їх розмежувати. По-перше, слід взяти до уваги інтелектуальний елемент. При вчиненні злочину з прямим умислом винний передбачає як можливість, так і неминучість настання суспільно небезпечного наслідку, у той час як непрямий умисел характеризується передбаченням лише можливості заподіяння шкоди. Однак основна відмінність зазначених видів умислу полягає у вольовому елементі. Прямий умисел припускає бажання настання суспільно небезпечного наслідку. На відміну від цього, при непрямому умислі винний не бажає і свідомо допускає його заподіяння або байдуже до нього ставиться.
Істотні розходження є й в правилах кваліфікації злочинних діянь, вчинених із прямим і непрямим умислом. При прямому умислі кваліфікація здійснюється залежно від спрямованості наміру винного. У разі вчинення злочину з непрямим умислом, вчинене кваліфікується залежно від наслідків, що фактично настали.
Пленум Верховного Суду України в п. 22 постанови від 7 лютого 2003 року № 2 вказав, що питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки[157].
Все темы данного раздела:
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВТК
– Виправно-трудовий кодекс
ДДУПВП
– Державний департамент України з питань виконання покарань
ПЕРЕДМОВА
Кримінальне право України є однією з провідних галузей національного права. Вивчення його основних положень передбачено навчальними програми підготовки юристів незалежно від вищого навчального закл
Поняття кримінального права, його предмет і метод
Кримінальне право є однією з провідних та самостійних галузей українського права. Воно значно відокремлюється від інших галузей права, маючи при цьому свій власний предмет правового регулювання і м
Завдання кримінального права
Основним завданням закону про кримінальну відповідальність, а разом з тим й кримінального права є правове забезпечення охорони. Воно виконується завдяки притаманному лише кримінальному праву методу
Принципи кримінального права
Кримінальному праву України, як і будь-якій іншій галузі права, притаманні певні принципи – це основні, провідні засади, ідеї, які закріплені в нормах права і визначають побудову всієї галузі права
Зв’язок кримінального права з іншими галузями права
КПР нерозривно пов’язане з іншими галузями українського права (конституційним, цивільним, адміністративним), а також з міжнародним правом та використовує положення інших наук.
Найбільшою м
Наука кримінального права
Наука кримінального права розуміється як сукупність (система) пануючих у суспільстві на сучасному етапі його розвитку поглядів, ідей, концепцій і теорій щодо самого КПР, шляхів і засобів протидії з
Інститути кримінального права
Правовий інститут це відособлений комплекс правових норм, що є специфічною частиною галузі права і регулює різновид певного виду суспільних відносин. На відмінну від галузей права правовий інститут
Поняття та значення кримінально-правової політики України
В останні роки в Україні був здійснений перехід до принципово нових суспільних відносин, що викликав необхідність кардинальних перетворень у кримінально-правовій сфері. Зміст їх полягає в застосува
Форми реалізації кримінально-правової політики
Формами реалізації кримінально-правової політики є законодавча, інтерпретаційна, правозастосовча діяльність держави, а також діяльність державних органів, громадських, наукових, навчальних організа
Поняття та значення Закону України про кримінальну відповідальність
Закон займає основне місце в системі нормативно-правових актів[39]. Відомо, що закон – це нормативний акт, прийнятий в особливому порядку парламентом – Верховною Радою України або всеукраїнським ре
Структура Закону про кримінальну відповідальність
Закони про кримінальну відповідальність систематизовані і поділяються в КК України на Загальну та Особливу частини, що пов’язані між собою і утворюють нерозривну єдність. Так, не можна застосувати
Тлумачення Закону про кримінальну відповідальність
Одним із найважливіших моментів під час відправлення правосуддя в кримінальній справі є визначення судом кримінально-правових ознак вчиненого винним діяння, тобто кваліфікація злочинів. Як свідчить
Принципи чинності Закону України про кримінальну відповідальність у просторі
КК України передбачає просторову юрисдикцію ЗКВ. Чинність ЗКВ у просторі визначається на підставі таких принципів: 1) територіального; 2) громадянства (національного); 3) універсального (космополіт
Чинність Закону про кримінальну відповідальність у часі
Будь-який закон в державі приймається виходячи з економічних, політичних, соціальних та інших потреб суспільного життя, тобто закон приймається коли в цьому є потреба. Цей закон діє, з часом змінює
Загальне поняття злочину
Однієї з основних категорій кримінального права, що пронизує усі його діагоналі, є поняття злочину. Це поняття дозволяє визначити основні ознаки кримінального делікту[77], а також знайти чіткі крит
Ознаки злочину
Як правове явище злочин характеризується сукупністю певних ознак, що відображають його найважливіші сторони. Ознаки злочину прямо випливають з його законодавчого визначення і є обов’язковими. Відсу
Малозначне діяння, що не представляє суспільної небезпеки
Вище ми звертали увагу на соціальну природу злочину, що не просто передбачається Кримінальним кодексом, але представляє високий ступінь суспільної небезпеки, заподіюючи шкоду охоронюваним законом с
Поняття і види категорій злочинів
Палітра проявів і форм суспільно небезпечної діяльності людини дуже широка. У цьому зв’язку законодавство про кримінальну відповідальність передбачає широкий перелік злочинних діянь, що відрізняють
Злочини та інші правопорушення
Злочин є різновидом правопорушення, однак його слід відрізняти від цивільно-правових деліктів, адміністративних і дисциплінарних правопорушень.
Головною відмінністю злочину від інших право
Поняття і значення складу злочину
У попередній лекції нами були розглянуті питання поняття та ознак злочину, що визначають загальні властивості злочинної діяльності. Однак для того, щоб покласти на особу кримінальну відповідальніст
Ознаки та елементи складу злочину
Злочини відрізняються один від одного конкретними протиправними діями (бездіяльністю), наслідками, які від них настають, тощо. Наприклад, вбивство відрізняється від крадіжки. Але будь-який злочин м
Таблиця 1
Ідеальна (теоретична) структура складу злочину
Складові частини складу злочину (його елементи)
Ознаки складу злочину
Таблиця 3
Загальна конструкція та конкретний зміст складу грабежу
Елементи складу злочину
Загальна конструкції складу злочину (обов’язкові ознаки)
Види складів злочину
Усі конкретні склади злочинів, передбачені ОЧ КК, поділяються на певні групи за якоюсь істотною ознакою. Класифікація складів злочину має своїм завданням виявити загальні закономірності їх конструю
Склад злочину і кваліфікація
Необхідною передумовою правильного та ефективного застосування норм КК є кваліфікація[94] злочину, у процесі якої обставини вчиненого діяння співвідносяться з ознаками певного складу злочину. Для т
Поняття і значення об’єкта злочину
Будь-яке злочинне діяння має свій об’єкт посягання, якому у процесі його вчинення заподіюється істотна шкода. Вчиняючи кримінальний делікт, винний впливає на охоронювані ЗКВ суспільно значущі відно
Види об’єктів злочинів
Суспільні відносини, взяті під охорону ЗКВ, за своєю суттю неоднорідні. Ця обставина дає підставу поділити об’єкти злочинів на різні види, а також можливість спочатку необхідним чином описати об’єк
Предмет злочину. Потерпілий від злочину
Охоронювані законом про кримінальну відповідальність суспільні відносини, що утворюють зміст об’єкта злочинного посягання завжди виникають з приводу певного суспільно значущого інтересу чи блага. У
Поняття і значення об’єктивної сторони злочину
Будь-яке злочинне посягання, певним чином впливаючи на матеріальний світ, має свою зовнішню сторону. Як кримінальний делікт розглядається тільки діяння, що знаходить своє відображення в зовнішньому
Суспільно небезпечне діяння. Дія і бездіяльність
Діяння (дія або бездіяльність) є складовою об’єктивної сторони будь-якого складу злочину. Якщо немає діяння, то кримінальна відповідальність виключається. Тому сам по собі факт виявлення злочинного
Суспільно небезпечні наслідки: поняття та види
Наслідком (злочинним результатом) діяння прийнято вважати передбачену кримінально-правовою нормою матеріальну або іншу шкоду, заподіяну злочинним діянням об’єкту посягання. Важливість цієї ознаки п
Причинний зв’язок та його кримінально-правове значення
Злочинне діяння має певні форми зовнішнього вираження, що виявляються у вчиненні суспільно небезпечного діяння. При цьому, внаслідок вчинення злочину відбувається вплив на матеріальний світ, резуль
Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину
Поєднання таких ознак об’єктивної сторони злочину, якими є місце, час, обстановка вчинення суспільно небезпечного діяння в різних варіаціях утворює іншу ознаку – ситуацію вчинення злочину. Вони в р
Поняття та ознаки суб’єкта злочину
Будь-який злочин є різновидом антигромадської поведінки людини. У той же час, діяння може бути визнано злочинним лише в тому разі, якщо воно вчинено особою, яка характеризується сукупністю передбач
Вік кримінальної відповідальності
Здатність усвідомлювати фактичне значення і соціальний зміст своєї поведінки з’являється у людини з моменту досягнення нею певного рівня соціальної зрілості. Зазначені навички індивід набуває в про
Осудність і неосудність
Суб’єктом злочину може бути лише осудна особа. Осудність особи є однією з обов’язкових умов притягнення її до кримінальної відповідальності за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого
Ознаки спеціального суб’єкта злочину
Спеціальний суб’єкт – це особа, яка, крім загальних ознак суб’єкта, має ще й додаткові ознаки, вказані у диспозиції кримінально-правової норми, що відображають специфічні властивості суб’єкта. Вказ
Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину
Злочинне діяння має не лише зовнішнє, а й внутрішнє вираження, що характеризується властивостями суб’єктивної сторони злочину. Поведінка індивіда є проявом психічних процесів, що відбуваються в йог
Поняття і форми вини
Питання про вину є одним з обговорюваних у науці кримінального права. Історія становлення і розвитку інституту вини показує складний і суперечливий шлях його становлення залежно від епохи, тобто су
Відмінність прямого умислу від непрямого
Підстави
Прямий умисел
Непрямий умисел
За інтелектуальним елементом
1. Винний передбачає як можливість, так
Необережність та її види
Необережна форма вини менш поширена, ніж умисна. Крім того, за інших рівних умов необережні злочини набагато менш небезпечні порівняно з посяганнями, вчинюваними умисно. Це пояснюється тим, що вчин
Відмінність непрямого умислу від злочинної самовпевненості
Непрямий умисел
Злочинна самовпевненість
1. Винний усвідомлює суспільну небезпеку вчинюваного діяння.
1. Винний не усвідо
Злочин із двома формами вини
Палітра психологічної діяльності людини має багатогранний зміст і проявляється у всіляких формах. На цій підставі суб’єктивне ставлення особи в деяких випадках не може бути зведено лише до умислу ч
Мотив і мета злочину. Емоційний стан
Будь-яка осмислена поведінка людини є мотивованою і спрямованою на досягнення певної мети. Завдяки цьому правильна юридична оцінка вчиненого неможлива без урахування мотивів і мети, якими керувався
Помилка та її значення
У ЗКВ відсутні норми щодо характеру помилки особи стосовно своєї поведінки. Це питання вирішується теорією кримінального права і судовою практикою щодо окремих категорій кримінальних справ на підст
Невинувате заподіяння шкоди
Відповідно до ст. 11 КК злочинним є лише вчинення суспільно небезпечного діяння за наявності вини. Невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків, у тому числі особливо тяжких, злочином визнано
Поняття та ознаки кримінальної відповідальності
Кримінальна відповідальність, виступаючи різновидом юридичної відповідальності, належить до фундаментальних понять кримінального права. У законі про кримінальну відповідальність неодноразово вживає
Підстава кримінальної відповідальності
Відповідно до ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом.
Скла
Мета кримінальної відповідальності
Вивчення проблеми сутності реалізації кримінальної відповідальності потребує чіткого визначення її мети. Нажаль, у правовій літературі питання про мету відповідальності не одержало належного висвіт
Поняття та складові механізму реалізації кримінальної відповідальності
Застосування заходів кримінальної відповідальності до особи, яка визнана обвинувальним вироком суду винною у вчиненні злочину, є надзвичайно важким та багатогранним процесом, що має особливий механ
Поняття та система кримінально-правових засобів впливу на осіб, які вчинили злочини
Аналіз навчальної та наукової літератури з проблем кримінального права надав можливості дійти висновку про відсутність у понятійному апараті науки кримінального права поняття засобів кримінально-пр
Форми реалізації кримінальної відповідальності
Реалізація кримінальної відповідальності означає, що після виникнення кримінально-правових відносин права та обов’язки суб’єктів цих відносин мають бути втілені у життя відповідно до приписів КК. Ц
Стадії реалізації кримінальної відповідальності
Реалізація кримінальної відповідальності є процесом впливу на злочинця. Це не одноактна дія, а єдиний процес, що розпадається на етапи, стадії, що характеризуються визначеними кримінально-правовими
Поняття стадій вчинення злочину та їх значення
Стаття 2 КК України пов’язує кримінальну відповідальність із вчиненням будь-якого злочину – незалежно від того, закінчений він чи ні. Особливості відповідальності за так звану «незакінчену злочинну
Готування до злочину
Стадія готування до злочину характеризується тим, що особа створює сприятливі умови для подальшого вчинення злочину. За своїм обсягом такі умови мають бути суттєвими, тому що незначне сприяння майб
Замах на злочин
Частина 1 ст. 15 КК визначає, що замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статт
Закінчений злочин
Поняття закінченого злочину дається у частині 1 статті 13 КК. Воно ґрунтується на узагальненні ознак норм Особливої частини КК, де всі склади злочинів описані як закінчені злочини. Закінченим злочи
Добровільна відмова від вчинення злочину
Добровільна відмова свідчить про повну або часткову втрату особою суспільної небезпечності і породжує три види альтернатив-них (сукупних) правових наслідків: а) особа не підлягає кримінальній відпо
Поняття та значення співучасті у злочині
Характерною рисою діяльності людини є колективізм. Виконання будь-яких завдань завжди стає реальнішим при участі декілька індивідів. Слід також зазначити, що певні види робіт можуть здійснюватися т
Ознаки співучасті у злочині
Співучасть, як самостійний кримінально-правовий інститут, має набір об’єктивних і суб’єктивних ознак, кожна з яких є обов’язковою. Відсутність будь-якої з них виключає можливість визнання діяння сп
Види співучасників злочину
Особи, які беруть участь у вчиненні злочину можуть виконувати різні функції. Залежно від цього закон виділяє таких співучасників як виконавець, організатор, підбурювач і пособник (ч. 1 ст. 27 КК Ук
Відповідальність співучасників злочину
Згідно з ч. 1 ст. 29 КК України виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає вчинений ним злочин. Пр
Форми співучасті за кримінальним правом
У законодавстві України про кримінальну відповідальність не було і поки що немає остаточного вирішення питання про форми (види) співучасті у злочині – воно не використовує понять «форма співучасті»
Причетність до злочину
Вчиняючи злочин у співучасті співучасники усвідомлено і цілеспрямовано поєднують свої зусилля для досягнення загального для всіх результату. Саме така спільна умисна діяльність, спрямована на вчине
Поняття та ознаки множинності злочинів
Злочинна діяльність має найрізноманітніші форми і прояви. У деяких випадках характерною рисою антигромадської поведінки є вчинення одним суб’єктом декількох діянь, що є самостійними злочинами. Ця о
Поняття та ознаки одиничного злочину
Як зазначалося вище, множинність утворює вчинення двох або більше самостійних злочинних діянь. У цьому зв’язку набуває особливого значення питання з’ясування поняття та ознак одиничного кримінально
Повторність злочинів
Повторність злочинів означає вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених однією або різними статтями Особливої частини КК, за жоден з яких вона не була засуджена. У кримінально-правовій
Сукупність злочинів
Одним із проявів множинності злочинів є вчинення суб’єктом декількох різнорідних злочинів, кожний з яких є самостійним і передбачений окремою статтею чи частиною статті Кримінального кодексу. Вчине
Поняття рецидиву злочинів
Найнебезпечнішою формою множинності злочинів є рецидив (від латинського слова recidivus – той, що відновлюється). Вчинення особою нового злочинного посягання під час чи після відбування покарання с
Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
Обов’язковою ознакою будь-якого злочину є суспільна небезпека, що полягає у його здатності заподіяти або створити загрозу заподіяння шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам. Будь-яке посяг
Необхідна оборона
Однією з обов’язкових умов ефективної діяльності з протидії злочинності є активна участь населення у попередженні і припиненні суспільно небезпечних діянь будь-якого виду. Необхідною передумовою ви
Уявна оборона
Уявна оборона (ч. 1 ст. 37 КК) – це дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального посягання не було і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково п
Затримання особи, яка вчинила злочин
Стаття 38 КК передбачає, що не визнаються злочинними дії потерпілого чи інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відпо
Крайня необхідність
Статтею 39 КК України передбачається, що не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи о
Фізичний або психічний примус
Згідно зі статтею 40 КК України не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особ
Виконання наказу або розпорядження
Частина 1 статті 41 КК України передбачає, що дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду право-охоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законно
Діяння, пов’язане з ризиком
Частина 1 ст. 42 КК містить положення, відповідно до якого не визнається злочином діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умов
Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
Частина 1 статті 43 КК України передбачає, що не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в ор
Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
Як відомо, для суб’єктів, які вчиняють злочинні посягання, основним стримуючим фактором є не стільки суворість передбаченого законом покарання, скільки неминучість його настання. Порушення цього пр
Загальні види звільнення від кримінальної відповідальності
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.Відповідно до ст. 45 КК, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середнь
Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності
Підстави спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності пов’язані з конкретними нормами Особливої частини КК або залежать від кримінально-правових ознак суб’єкта. Існування спеціаль
Поняття і сутність покарання
Одним з найважливіших завдань, що виконує сьогодні держава, є реалізація заходів, спрямованих на розв’язання проблем протидії злочинності. Для вирішення цього завдання держава використовує різні ек
Мета покарання
Застосування до особи, яка вчинила злочин, покарання є не самоціллю кримінального судочинства, а засобом досягнення певного результату. У зв’язку з цим важливого значення набуває питання визначення
Поняття та ознаки системи покарань
Досягнення зазначеної у ч. 2 ст. 50 КК мети безпосередньо пов’язано з ефективністю та всебічністю впливу на засудженого в процесі виконання призначеного за вироком суду покарання. У зв’язку з цим з
Покарання, що виконуються органами чи посадовими особами, які присвоїли звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас
Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу стосується особливих прав і переваг, якими наділений засуджений. Питання про позбавлення звання, рангу, чину або
Покарання, що виконуються кримінально-виконавчими інспекціями ДДУПВП
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання передбачений у стат
Покарання, що виконуються МО України
Правову основу діяльності командування військових частин з виконання всіх видів покарань для військовослужбовців становить: Кримінально-виконавчий кодекс України[636]; Закони України: Про Статут га
Покарання, що виконуються УВП Державного департаменту України з питань виконання покарань
У разі, якщо позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний ст
Загальні засади призначення покарання
Після того, як під час судового розгляду кримінальної справи буде доведено, що в діянні підсудного є конкретний склад злочину, і правильно відповідно до закону кваліфікавано такий злочин, суд, за з
Обставини, що пом’якшують покарання
При призначенні покарання суд має враховувати зазначені в законі обставини, що пом’якшують чи обтяжують покарання, наявність яких має істотні правові наслідок, роблячи вплив на вид і розмір остаточ
Обставини, що обтяжують покарання
При вчиненні злочину можуть мати місце не лише обставини, що істотно знижують рівень його суспільної небезпеки, але й також умови, наявність яких значно підвищує небезпеку посягання чи особи, яка й
Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
Призначення покарання за незакінчений злочин. За загальним правилом злочин, припинений на стадії готування або замаху представляє менший ступінь небезпеки порівняно із закінченим з
Пом’якшення покарання при його призначенні
Однією з основних засад вітчизняного кримінального права є принцип гуманізму, найбільш яскравим проявом якого є економія кримінальної репресії. На цій підставі, у разі встановлення особливих обстав
Призначення покарання за сукупністю злочинів
Сукупність злочинів – це вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями чи частинами статті КК України, за жодний з яких особа не було засуджена вироком суду, що набрав зак
Призначення покарання за сукупністю вироків
Сукупність вироків – це винесення нового вироку за злочин, вчинений особою, щодо якої є вирок суду, що набрав законної сили, за яким невідбуто цілком основне і (чи) додаткове покарання, або
Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення
При частковому чи повному складанні покарань як за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України), так і за сукупністю вироків (ст. 71 КК) виникає питання про складання різнорідних покарань. У ст. 71 КК в
Обчислення строків покарання
При складанні покарань, при заміні покарань, а також при зарахуванні покарань важливим є питання про обчислення строків покарання. Обчислення строків покарання має велике значення і для судової пра
Поняття та види звільнення від покарання та його відбування
Призначене покарання особі, яка визнана винною у вчиненні злочину, повинно бути обов’язково виконано. Однак, у деяких випадках, для досягнення мети покарання, зазначеної у ст. 50 КК, реалізовувати
Загальні види звільнення від покарання та його відбування
Звільнення від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності.Згідно з ч. 4 ст. 74 КК особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути за вирок
Спеціальні види звільнення від покарання та його відбування
Спеціальними видами звільнення від покарання та його відбування є: а) звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) та
Поняття судимості
Судимість як правова інституція зумовлена потребою рішучішої протидії рецидиву злочинів. Вона має завдання, так би мовити, продовжити на деякий час соціально-виховний вплив на засудженого після від
Погашення судимості. Строки погашення судимості
Судимість має строковий характер. Закон визначає момент виникнення (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком) та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимост
Зняття судимості
Судимість є останнім структурним елементом кримінальної відповідальності і покликана закріпити результати соціально-виховного впливу на засудженого в ході виконання покарання, переконатися, що відб
Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише психічно повноцінна особа, яка може усвідомлювати фактичний характер вчинюваного і здатна керувати своєю поведінкою. В іншому випадку, коли з
Види примусових заходів медичного характеру
Залежно від психічного стану хворого стаття 94 КК України передбачає чотири види примусових заходів медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) гос
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
Частина 1 ст. 95 КК України визначає, що продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (ліка
Примусове лікування
Згідно зі ст. 96 КК, примусове лікування може бути застосовано судом, незалежно від призначеного покарання до осіб, які вчинили злочин та мають хворобу, яка становить небезпеку для здоров’я інших о
Загальні положення щодо кримінальної відповідальності неповнолітніх
Рівень розвитку психіки неповнолітніх у достатньо повному ступені дозволяє їм усвідомлювати суспільну небезпеку і фактичний характер протиправної поведінки. Незважаючи на це, для неповнолітнього ві
Особливості звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вчинили злочини
Згідно зі ст. 97 КК, неповнолітній, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнений вія кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У
Особливості покарання неповнолітніх за вчинені злочини
Найдієвішим кримінально-правовим засобом впливу на осіб, які вчинили злочини, є покарання. Його застосування ефективно впливає на засудженого, дозволяючи не лише виправити його, а й також запобігти
Звільнення від покарання та від його відбування
Законодавство України про кримінальну відповідальність встановлює вичерпний перелік підстав, за наявності яких неповнолітня особа, яка вчинила злочин, може бути (а в деяких випадках повинна бути) з
Погашення та зняття судимості
Для неповнолітніх, які відбули покарання, установлені пільгові порівняно з повнолітніми строки погашення судимості. У цьому також, як і у питаннях правового регулювання застосування всіх інших крим
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Навчальний посібник
Українською мовою
Коректор Т.О. Мінько
Підписано до друку 11.11
Новости и инфо для студентов