рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Необхідна оборона

Необхідна оборона - раздел Право, КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ Однією З Обов’Язкових Умов Ефективної Діяльності З Протидії Злочинності Є Акт...

Однією з обов’язкових умов ефективної діяльності з протидії злочинності є активна участь населення у попередженні і припиненні суспільно небезпечних діянь будь-якого виду. Необхідною передумовою вирішення цього завдання є законодавче забезпечення права громадян на необхідну оборону, що є важливою гарантією збереження інтересів особи й умовою успішного запобігання вчиненню злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань, в тому числі і шляхом акту необхідної оборони. З цього випливає, що захист від посягань на своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей є конституційним правом будь-якої особи. На підставі статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Тобто захист інтересів держави від протиправних посягань визнається конституційним обов’язком.

Необхідна оборона (ч. 1 ст. 36 КК) – це дії, вчиненні з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Вищезгадане дозволяє стверджувати, що дії, вчинені в межах необхідної оборони, не несуть суспільної небезпеки. Відсутність в цих діях як у таких, що виконують позитивну соціальну функцію, ознаки суспільної небезпечності є підставою для висновку відносно того, що життя, здоров’я, власність особи, яка посягає на охоронювані законом інтереси, в момент вчинення нею нападу вилучаються з-під охорони закону про кримінальну відповідальність. Заподіяння такій особі шкоди при необхідній обороні не загрожує об’єкту кримінально-правової охорони.

Законодавець визнав необхідну оборону активною, наступальною діяльністю. З цією метою у статті 36 КК України передбачено, що особа може захищатися і у тому разі, якщо у неї є можливість уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Ніхто не може докоряти особу, яка захищається, у разі, якщо вона заподіяла шкоду тому, хто посягає, хоча й мала можливість зберегти свої права шляхом втечі, ухилення від ударів, створення перешкод на шляху нападаючого, укриття у приміщенні. Це й зрозуміло: протидія злочинності може бути ефективною, якщо вона активна та безкомпромісна. Про наступальний характер необхідної оборони свідчить низка законів, що дозволяють використовувати зброю для припинення злочинних посягань (див. наприклад, Закони України «Про міліцію»[411], «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України»[412], «Службу безпеки України»[413] та “Державну прикордонну службу України»[414] та інші.).

Правові підстави та ознаки необхідної оборони.У вітчизняній навчальній літературі зміст необхідної оборони прийнято розглядати через умови правомірності. Так, наприклад, А.В. Савченко, В. В. Кузнецов, О. Ф. Штанько зазначають, що правомірність необхідної оборони визначається умовами, які звичайно поділяють на дві групи: 1) ті, що стосуються посягання; 2) ті, що стосуються захисту від нього[415]. Але ж закон про кримінальну відповідальність оперує такими термінами: «підстава» – ст. 2 КК, «підстави» – ст. 44 КК, «ознака» – ст. 67 КК, «ознаки» – ст. 11 КК, тому і дослідження розглядуваного кримінально-правового феномена будемо проводити за допомогою підстав та ознак[416].

Правовою підставою необхідної оборони закон про кримінальну відповідальність визначає суспільно небезпечне посягання, що за ст. 36 КК має бути спрямоване на охоронювані законом права та інтереси особи, яка захищається, або іншої особи, а також на суспільні інтереси та інтереси держави. Так, Ю.В. Баулін зазначає, що посягнути значить спро­бувати заподіяти шкоду. Така спроба є суспільне небезпечною, якщо її об’єктом виступають охоронювані законом права та інтереси особи, яка захищається, або іншої особи, суспільні інтереси або інтереси держа­ви. До таких інтересів належать: життя, здоров’я, особиста і статева сво­бода, честь і гідність особи, власність, недоторканність житла, а також інші права і законні інтереси особи, яка захищається, або іншої особи; громадська безпека і громадський порядок, спокій громадян і недоторканність майна тощо; зовнішня безпека й обороноздатність країни, збереження державної і військової таємниці, недоторканність державних кордонів тощо. Таким чином, коло правоохоронюваних інтересів, що можуть бути об’єктом посягання, є практично необмеженим[417].

У правовому відношенні посягання частіше за все відбувається у злочині. Ним може бути замах на вбивство, заподіяння шкоди здоров’ю, в тому числі і перевищення меж необхідної оборони чи при уявній обороні. Так, С. з метою вбивства намагався викинути свою жінку з квартири у вікно. Обороняючись К. пальцем улучила С. в око та вибила його. Злочин може полягати в зґвалтуванні, грабежі, розбої. Так, наприклад, С. та Г. озброєнні рушницями, увірвалися до квартири приватного підприємця К. і погрожуючи застосуванням зброї, вимагали передати гроші. К. пішов як би за грішми до спальні, схопив приховану там заряджену мисливську зброю і двома пострілами вбив нападників.

Говорячи про злочин як підставу необхідної оборони, слід зазначити, що ним може бути тільки умисне діяння. Необережне можливо зупинити словом. Слід також вказати, що не кожний умисний злочин може бути підставою необхідної оборони. Ним не може бути вимагання хабара, контрабанда, давання завідомо неправдивих показань, обман покупців та замовників та ін. Отже, підставою необхідної оборони є такі умисні злочини, які негайно можуть потягти заподіяння шкоди суспільним відносинам: замах на вбивство, зґвалтування, тяжкі тілесні ушкодження, розбій тощо.

За формою діяння посягання як підстава необхідної оборони повинно полягати в діях. Бездіяльність у вигляді невиконання правового обов’язку сама по собі не заподіює шкоди, а лише її не відвертає. У цьому зв’язку примушування до виконання правового обов’язку повинно бути самостійною обставиною, що виключає суспільну небезпеку, та мати обмежений характер.

Необхідна оборона допускається проти суспільно небезпечних діянь з боку осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності, проти неосудних осіб. Психічно хворому Н. «вдарило» в голову, що він гонець Бога, який наказав йому вбивати людей. Озброївшись ножем, Н. на вулиці завдав трьом перехожим смертельні поранення. Потім він зайшов у середню школу і вчинив напад на учнів. Викладач Л. вступив з ним у боротьбу та ударом стільця вбив його.

Разом з тим, не може визнаватися станом необхідної оборони для особи, яка заподіює шкоду іншій особі, у зв’язку з вчиненням останньою дій, що хоча формально й містять склад злочину, передбаченого законом про кримінальну відповідальність, але завідомо для особи, яка заподіює цю шкоду, не становить суспільної небезпечності через малозначність. Тобто такі дії не заподіюють і не можуть заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ч. 2 ст. 11 КК). До таких дій можна віднести крадіжку малоцінних речей, викрадення малолітніми ягід та фруктів з городів. За вчинення таких дій особа, яка заподіяла шкоду, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.

Ознаки необхідної оборони. Перша ознака – із зовнішньої сторони захист полягає в дії. Бездіяльність не заподіює шкоди життю, здоров’ю, власності і тому не може відвернути посягання. За своїм змістом дія полягає в заподіянні фізичної чи майнової (матеріальної) шкоди. Так, П. у стані алкогольного сп’яніння почав мордувати свою жінку С. Потім притиснув її до стінки кімнати і почав душити. Захищаючись жінка кухонним ножем, яким різала огірки, завдала мужу смертельного поранення. Її дії суд визнав вчиненими у стані необхідної оборони.

Фізична шкода може полягати і в заподіянні особі, яка посягає, тілесних ушкоджень. Так, Т., яка оборонялася від нападу П., який спробував її зґвалтувати, під час захисту відкусила йому ніс, заподіявши тяжкі ушкодження за ознакою невиправного знівечення обличчя. Дії П. судом були визнані вчиненими у стані необхідної оборони.

Майнова шкода при необхідній обороні може полягати у знищенні чи пошкодженні майна. Так, С. у стані сп’яніння проник до городу сусіда М. і почав там рвати квіти. Господар спробував його вигнати, але він не виконав цього. На місце події був викликаний працівник міліції І., який почав вгамовувати хулігана. У відповідь С. нацькував свого собака. Боячись серйозних укусів І. застрелив собака.

Друга ознака. Шкода має заподіюватися лише особі, яка посягає на охоронювані законом інтереси. Заподіяння шкоди третій особі, можливе внаслідок помилки в особі, яка посягає, чи при відхиленні дії. Відповідальність за таку «оборону» наступає на загальних підставах, тобто залежно від наявності вини.

Третя ознака – своєчасність захисту. Оборона вважається своєчасною, якщо вона здійснювалась в межах того часу, протягом якого триває посягання, тобто з початку суспільно небезпечної дії, якою в умисних злочинах є замах, до фактичного закінчення. Продовження оборонних дій після закінчення посягання буде запізнювальною обороною, яка виключає незлочинність діяння.

Посягання та оборона у більшості випадків набуває характеру боротьби. При цьому перехід зброї з рук у руки не є підставою для визнання посягання закінченим. Так, Пленум Верховного Суду України у постанові «Про судову практику у справах про необхідну оборону» від 24.04.2002 р. № 1 зазначив, що перехід використовуваних при нападі знарядь або інших предметів від нападника до особи, яка захищається, не завжди свідчить про закінчення посягання[418]. Якщо вилучення у особи, яка посягає, знаряддя не зупинило її і вона продовжує діяти суспільно небезпечно, то особа, яка захищається, може оборонятися й далі, в тому числі із застосуванням вилученої зброї. Г., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, прийшов до З. на дачу й почав вимагати у того гроші, після чого вдарив його ножем у живіт, поранивши печінку та жовчний міхур. Такі тілесні ушкодження віднесено до тяжких, небезпечних для життя в момент заподіяння. Коли Г., навалившись на З., знову замахнувся ножем, З., захищаючись, вихопив ножа і завдав нападнику кілька ударів у спину й груди, спричинивши проникаючі поранення із пошкодженням серця та лівої легені (які віднесено до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння), внаслідок чого Г. помер. Ці дії З. суд кваліфікував за ч. 2 ст. 121 КК. Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України касаційну скаргу засудженого задовольнила, а вирок Києво-Святошинського районного суду від 9 серпня 2002 р. змінила з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 398 КПК, а саме у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, перекваліфікувавши дії З. з ч. 2 ст. 121 на ст. 124 КК і призначивши йому покарання у виді двох років обмеження волі[419].

Алкоголік Щ. постійно знущався над всіма мешканцями у своїй квартирі, у черговий раз він прийшов до дому і почав з ножем бігати по квартирі за жінкою. Наздогнавши її, Щ. поранив жінку у плече і влучив у живіт. Жінка змогла відняти ніж у мужа, яким заподіяла йому смертельного поранення.

З фактичним припиненням посягання зникає й підстава для здійснення акту необхідної оборони. За змістом закону стан необхідної оборони може мати місце й тоді, коли захист відбувся безпосередньо за актом хоч і закінченого посягання, але за обставинами справи момент його закінчення не був ясним для того, хто оборонявся.

Дії не можуть вважатися вчиненими у стані необхідної оборони, якщо шкода заподіяна після того, як посягання було припинено чи закінчено та у застосуванні засобів захисту явно відпала необхідність. У таких випадках відповідальність настає на загальних підставах.

Четверта ознака – мета відповідних дій, якою є захист суспільних відносин від заподіяння ним шкоди. Якщо посягання було застосоване як сприятливий привід для зведення рахунків, для помсти, то у такому разі заподіяння шкоди особі, яка посягає, вважається злочинним. В. побачив малолітнього сина сусіда Ш., з яким він постійно ворогував, на своєму городі, коли той рвав полуницю. Піймавши хлопчика, В. почав бити його ременем. Побачивши як б’ють сина, Ш. дістав мисливську рушницю, зарядив її, та влучно вистрілив у голову В., смертельно поранивши останнього. У ході попереднього слідства Ш. доповів, що коли побачив, як В. б’є сина, зрадів тому, що з’явився благодійний привід для розправи з особою, з якою знаходився у ворожих стосунках. Ш. діяв не з метою захисту, а із помсти, тому його дії не можна визнати необхідною обороною.

Не може бути визнано, що особа знаходиться у стані необхідної оборони, якщо умисно спровокувала напад щоб використати його як привід для вчинення противоправних дій (провокація бійки, вчинення розправи чи акту помсти тощо). Вчинене у таких випадках повинно кваліфікуватися на загальних підставах.

П’ята ознака – відповідність захисту. За КК України відповідним треба визнавати такий захист від нападу, який не знаходиться у явному не співвідношенні з характером і ступенем посягання. Виходячи з ч. 3 ст. 36 КК можна зробити висновок, що відповідним визнається захист, який явно не перевищує небезпечності посягання.

Відповідним слід визнавати захист, у результаті якого особі, що посягає, заподіюється не тільки менша чи рівнозначна шкода порівняно з суспільною небезпечністю шкоди, що була б результатом дій нападника, але й трохи більша. У цьому випадку захист буде відповідним, якщо він мав наслідком смерть нападника при відверненні посягання на життя, заподіяння тяжкого ушкодження здоров’ю, при відверненні зґвалтування, розбійного нападу, крадіжок у великому та особливо великому розмірах. Крім того, відповідним захистом буде застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає (ч. 5 ст. 36 КК).

Перевищення меж необхідної оборони.Виходячи з положень ч. 3 статті 36 КК, ознаками меж необхідної оборони є: а) наявність стану необхідної оборони, б) явна, очевидна невідповідність захисних дій характеру і ступеню суспільної небезпечності посягання, в) явна, очевидна невідповідність захисних дій обстановці вчинення посягання і захисту.

Згідно з ч. 3 ст. 36 КК відповідальність за заподіяння шкоди при перевищенні меж необхідної оборони настає лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 Кримінального кодексу України. Це умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК) та умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 124 КК). Відповідно до закону про кримінальну відповідальність перевищення меж необхідної оборони-це тільки умисна дія. Між тим згідно зі статтями 11 та 23 КК умисел – ознака не діяння, а злочину в цілому, в якому діяння виступає як один з елементів. Ось чому доцільніше було б вести розмову про умисний характер злочинів, вчинених при перевищенні меж необхідної оборони.

Крім того, ч. 4 ст. 36 КК України містить норму, відповідно до якої особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно-небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту. Однак слід пам’ятати, що раптово виникле сильне душевне хвилювання (фізіологічний ефект) буває різним за своїм змістом: страх, жах, гнів, ненависть, відчай. Афект страху є реакцією самозахисту. Він виникає від небезпечності посягання, що сприймається загрозою найважливішим благам, наприклад, життю. Оцінка небезпечності може бути перебільшеною, тобто помилковою. У цьому випадку перевищення меж необхідної оборони не може бути умисним. Якщо ж посягання викликало афект гніву чи ненависті, то вчинений під його впливом злочин слід розцінювати не як акт захисту, тому це діяння буде кваліфікуватися відповідно за ст. 118 чи ст. 124 КК.

Законодавче визначення перевищення меж необхідної оборони доцільно коментувати з юридичного змісту кожної складової ознаки дефініції. Захист відбувається у заподіянні шкоди. Посягання є дія, спрямована на заподіяння шкоди суспільним відносинам. Тобто, перевищення меж необхідної оборони треба зводити до порушення співвідношення відверненого та заподіяного. При визначенні цього співвідношення до уваги слід брати небезпечність посягання, інакше кажучи, характер та ступінь суспільної небезпечності посягання.

Характер – якісна сторона посягання. Вона залежить від його об’єкта. У цьому зв’язку іноді, лише виходячи з характеру посягання, можна зробити висновок про правомірність захисту. Якщо посягання спрямоване, наприклад, на життя, то будь-який захист буде відповідати розміру відвернутої шкоди. Ступінь небезпечності – кількісна характеристика посягання. Наприклад, тяжке і середньої тяжкості ушкодження за своїм характером однакові (вони мають один об’єкт – здоров’я людини), але за ступенем небезпеки відрізняються один від одного, тому що заподіюють різну за тяжкістю шкоду. У цьому зв’язку при тлумаченні перевищення меж необхідної оборони посягання як підстава для меж захисту у певній мірі зводиться до величини заподіяної шкоди особою, яка посягає, конкретному об’єкту.

Між захистом та посяганням, як це свідчить із законодавчого визначення перевищення меж необхідної оборони, повинна бути явна невідповідність. Явність характеризується зовнішньою різкою різницею між однією та іншою шкодою і визначає очевидність невідповідності, перш за все, для особи, яка захищається. При цьому слід враховувати стан особи, яка захищається. Так, Пленум Верховного Суду України зазначив, що суспільно небезпечне посягання на законні права, інтереси, життя і здоров’я людини, суспільні інтереси чи інтереси держави може викликати в особи, яка захищається, сильне душевне хвилювання. Якщо в такому стані вона не могла оцінювати відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту, її дії слід розцінювати як необхідну оборону[420].

Так, Б. визнано винним у тому, що він 29 травня 2003 р. приблизно о 4-й годині 30 хвилин з ревнощів і помсти, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок тяжкої образи та протизаконного насильства щодо нього й близької йому людини – З. – з боку І., умисно завдав останньому 11 ударів ножем у життєво важливі органи, внаслідок чого настала смерть. Апеляційний суд Донецької області ухвалою від 6 квітня 2004 р. вирок щодо Б. скасував і справу закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК – за відсутністю в його діях складу злочину. При цьому апеляційний суд зазначив, що І. застосував до Б. і близької йому людини протиправне насильство, від якого той захищався, але через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, і за своїм суб’єктивним сприйняттям не міг правильно оцінити відповідність заподіяної ним шкоди небезпечності посягання, що згідно з ч. 4 ст. 36 КК виключає кримінальну відповідальність за заподіяння будь-якої шкоди особі, котра вчинила посягання, включаючи й позбавлення її життя[421].

З урахуванням висловленого, законодавче визначення перевищення меж необхідної оборони можна інтерпретувати як завідоме заподіяння при захисті особі, яка посягає, значно більшої шкоди, чим та, що могла очікуватися особою, яка захищається, від дій нападника.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

МИТРОФАНОВ ІГОР ІВАНОВИЧ... КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Необхідна оборона

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
  ВТК – Виправно-трудовий кодекс ДДУПВП – Державний департамент України з питань виконання покарань

ПЕРЕДМОВА
Кримінальне право України є однією з провідних галузей національного права. Вивчення його основних положень передбачено навчальними програми підготовки юристів незалежно від вищого навчального закл

Поняття кримінального права, його предмет і метод
Кримінальне право є однією з провідних та самостійних галузей українського права. Воно значно відокремлюється від інших галузей права, маючи при цьому свій власний предмет правового регулювання і м

Завдання кримінального права
Основним завданням закону про кримінальну відповідальність, а разом з тим й кримінального права є правове забезпечення охорони. Воно виконується завдяки притаманному лише кримінальному праву методу

Принципи кримінального права
Кримінальному праву України, як і будь-якій іншій галузі права, притаманні певні принципи – це основні, провідні засади, ідеї, які закріплені в нормах права і визначають побудову всієї галузі права

Зв’язок кримінального права з іншими галузями права
КПР нерозривно пов’язане з іншими галузями українського права (конституційним, цивільним, адміністративним), а також з міжнародним правом та використовує положення інших наук. Найбільшою м

Наука кримінального права
Наука кримінального права розуміється як сукупність (система) пануючих у суспільстві на сучасному етапі його розвитку поглядів, ідей, концепцій і теорій щодо самого КПР, шляхів і засобів протидії з

Інститути кримінального права
Правовий інститут це відособлений комплекс правових норм, що є специфічною частиною галузі права і регулює різновид певного виду суспільних відносин. На відмінну від галузей права правовий інститут

Поняття та значення кримінально-правової політики України
В останні роки в Україні був здійснений перехід до принципово нових суспільних відносин, що викликав необхідність кардинальних перетворень у кримінально-правовій сфері. Зміст їх полягає в застосува

Форми реалізації кримінально-правової політики
Формами реалізації кримінально-правової політики є законодавча, інтерпретаційна, правозастосовча діяльність держави, а також діяльність державних органів, громадських, наукових, навчальних організа

Поняття та значення Закону України про кримінальну відповідальність
Закон займає основне місце в системі нормативно-правових актів[39]. Відомо, що закон – це нормативний акт, прийнятий в особливому порядку парламентом – Верховною Радою України або всеукраїнським ре

Структура Закону про кримінальну відповідальність
Закони про кримінальну відповідальність систематизовані і поділяються в КК України на Загальну та Особливу частини, що пов’язані між собою і утворюють нерозривну єдність. Так, не можна застосувати

Тлумачення Закону про кримінальну відповідальність
Одним із найважливіших моментів під час відправлення правосуддя в кримінальній справі є визначення судом кримінально-правових ознак вчиненого винним діяння, тобто кваліфікація злочинів. Як свідчить

Принципи чинності Закону України про кримінальну відповідальність у просторі
КК України передбачає просторову юрисдикцію ЗКВ. Чинність ЗКВ у просторі визначається на підставі таких принципів: 1) територіального; 2) громадянства (національного); 3) універсального (космополіт

Чинність Закону про кримінальну відповідальність у часі
Будь-який закон в державі приймається виходячи з економічних, політичних, соціальних та інших потреб суспільного життя, тобто закон приймається коли в цьому є потреба. Цей закон діє, з часом змінює

Загальне поняття злочину
Однієї з основних категорій кримінального права, що пронизує усі його діагоналі, є поняття злочину. Це поняття дозволяє визначити основні ознаки кримінального делікту[77], а також знайти чіткі крит

Ознаки злочину
Як правове явище злочин характеризується сукупністю певних ознак, що відображають його найважливіші сторони. Ознаки злочину прямо випливають з його законодавчого визначення і є обов’язковими. Відсу

Малозначне діяння, що не представляє суспільної небезпеки
Вище ми звертали увагу на соціальну природу злочину, що не просто передбачається Кримінальним кодексом, але представляє високий ступінь суспільної небезпеки, заподіюючи шкоду охоронюваним законом с

Поняття і види категорій злочинів
Палітра проявів і форм суспільно небезпечної діяльності людини дуже широка. У цьому зв’язку законодавство про кримінальну відповідальність передбачає широкий перелік злочинних діянь, що відрізняють

Злочини та інші правопорушення
Злочин є різновидом правопорушення, однак його слід відрізняти від цивільно-правових деліктів, адміністративних і дисциплінарних правопорушень. Головною відмінністю злочину від інших право

Поняття і значення складу злочину
У попередній лекції нами були розглянуті питання поняття та ознак злочину, що визначають загальні властивості злочинної діяльності. Однак для того, щоб покласти на особу кримінальну відповідальніст

Ознаки та елементи складу злочину
Злочини відрізняються один від одного конкретними протиправними діями (бездіяльністю), наслідками, які від них настають, тощо. Наприклад, вбивство відрізняється від крадіжки. Але будь-який злочин м

Таблиця 1
Ідеальна (теоретична) структура складу злочину Складові частини складу злочину (його елементи)   Ознаки складу злочину

Таблиця 3
Загальна конструкція та конкретний зміст складу грабежу Елементи складу злочину Загальна конструкції складу злочину (обов’язкові ознаки)

Види складів злочину
Усі конкретні склади злочинів, передбачені ОЧ КК, поділяються на певні групи за якоюсь істотною ознакою. Класифікація складів злочину має своїм завданням виявити загальні закономірності їх конструю

Склад злочину і кваліфікація
Необхідною передумовою правильного та ефективного застосування норм КК є кваліфікація[94] злочину, у процесі якої обставини вчиненого діяння співвідносяться з ознаками певного складу злочину. Для т

Поняття і значення об’єкта злочину
Будь-яке злочинне діяння має свій об’єкт посягання, якому у процесі його вчинення заподіюється істотна шкода. Вчиняючи кримінальний делікт, винний впливає на охоронювані ЗКВ суспільно значущі відно

Види об’єктів злочинів
Суспільні відносини, взяті під охорону ЗКВ, за своєю суттю неоднорідні. Ця обставина дає підставу поділити об’єкти злочинів на різні види, а також можливість спочатку необхідним чином описати об’єк

Предмет злочину. Потерпілий від злочину
Охоронювані законом про кримінальну відповідальність суспільні відносини, що утворюють зміст об’єкта злочинного посягання завжди виникають з приводу певного суспільно значущого інтересу чи блага. У

Поняття і значення об’єктивної сторони злочину
Будь-яке злочинне посягання, певним чином впливаючи на матеріальний світ, має свою зовнішню сторону. Як кримінальний делікт розглядається тільки діяння, що знаходить своє відображення в зовнішньому

Суспільно небезпечне діяння. Дія і бездіяльність
Діяння (дія або бездіяльність) є складовою об’єктивної сторони будь-якого складу злочину. Якщо немає діяння, то кримінальна відповідальність виключається. Тому сам по собі факт виявлення злочинного

Суспільно небезпечні наслідки: поняття та види
Наслідком (злочинним результатом) діяння прийнято вважати передбачену кримінально-правовою нормою матеріальну або іншу шкоду, заподіяну злочинним діянням об’єкту посягання. Важливість цієї ознаки п

Причинний зв’язок та його кримінально-правове значення
Злочинне діяння має певні форми зовнішнього вираження, що виявляються у вчиненні суспільно небезпечного діяння. При цьому, внаслідок вчинення злочину відбувається вплив на матеріальний світ, резуль

Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину
Поєднання таких ознак об’єктивної сторони злочину, якими є місце, час, обстановка вчинення суспільно небезпечного діяння в різних варіаціях утворює іншу ознаку – ситуацію вчинення злочину. Вони в р

Поняття та ознаки суб’єкта злочину
Будь-який злочин є різновидом антигромадської поведінки людини. У той же час, діяння може бути визнано злочинним лише в тому разі, якщо воно вчинено особою, яка характеризується сукупністю передбач

Вік кримінальної відповідальності
Здатність усвідомлювати фактичне значення і соціальний зміст своєї поведінки з’являється у людини з моменту досягнення нею певного рівня соціальної зрілості. Зазначені навички індивід набуває в про

Осудність і неосудність
Суб’єктом злочину може бути лише осудна особа. Осудність особи є однією з обов’язкових умов притягнення її до кримінальної відповідальності за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого

Ознаки спеціального суб’єкта злочину
Спеціальний суб’єкт – це особа, яка, крім загальних ознак суб’єкта, має ще й додаткові ознаки, вказані у диспозиції кримінально-правової норми, що відображають специфічні властивості суб’єкта. Вказ

Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину
Злочинне діяння має не лише зовнішнє, а й внутрішнє вираження, що характеризується властивостями суб’єктивної сторони злочину. Поведінка індивіда є проявом психічних процесів, що відбуваються в йог

Поняття і форми вини
Питання про вину є одним з обговорюваних у науці кримінального права. Історія становлення і розвитку інституту вини показує складний і суперечливий шлях його становлення залежно від епохи, тобто су

Умисел і його види
Найнебезпечнішою формою вини є умисел, що характеризується свідомим вчиненням суб’єктом суспільно небезпечного діяння і передбаченням можливості чи неминучості настання злочинного наслідку. Підвище

Відмінність прямого умислу від непрямого
Підстави Прямий умисел Непрямий умисел За інтелектуальним елементом 1. Винний передбачає як можливість, так

Необережність та її види
Необережна форма вини менш поширена, ніж умисна. Крім того, за інших рівних умов необережні злочини набагато менш небезпечні порівняно з посяганнями, вчинюваними умисно. Це пояснюється тим, що вчин

Відмінність непрямого умислу від злочинної самовпевненості
Непрямий умисел Злочинна самовпевненість 1. Винний усвідомлює суспільну небезпеку вчинюваного діяння. 1. Винний не усвідо

Злочин із двома формами вини
Палітра психологічної діяльності людини має багатогранний зміст і проявляється у всіляких формах. На цій підставі суб’єктивне ставлення особи в деяких випадках не може бути зведено лише до умислу ч

Мотив і мета злочину. Емоційний стан
Будь-яка осмислена поведінка людини є мотивованою і спрямованою на досягнення певної мети. Завдяки цьому правильна юридична оцінка вчиненого неможлива без урахування мотивів і мети, якими керувався

Помилка та її значення
У ЗКВ відсутні норми щодо характеру помилки особи стосовно своєї поведінки. Це питання вирішується теорією кримінального права і судовою практикою щодо окремих категорій кримінальних справ на підст

Невинувате заподіяння шкоди
Відповідно до ст. 11 КК злочинним є лише вчинення суспільно небезпечного діяння за наявності вини. Невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків, у тому числі особливо тяжких, злочином визнано

Поняття та ознаки кримінальної відповідальності
Кримінальна відповідальність, виступаючи різновидом юридичної відповідальності, належить до фундаментальних понять кримінального права. У законі про кримінальну відповідальність неодноразово вживає

Підстава кримінальної відповідальності
Відповідно до ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом. Скла

Мета кримінальної відповідальності
Вивчення проблеми сутності реалізації кримінальної відповідальності потребує чіткого визначення її мети. Нажаль, у правовій літературі питання про мету відповідальності не одержало належного висвіт

Поняття та складові механізму реалізації кримінальної відповідальності
Застосування заходів кримінальної відповідальності до особи, яка визнана обвинувальним вироком суду винною у вчиненні злочину, є надзвичайно важким та багатогранним процесом, що має особливий механ

Поняття та система кримінально-правових засобів впливу на осіб, які вчинили злочини
Аналіз навчальної та наукової літератури з проблем кримінального права надав можливості дійти висновку про відсутність у понятійному апараті науки кримінального права поняття засобів кримінально-пр

Форми реалізації кримінальної відповідальності
Реалізація кримінальної відповідальності означає, що після виникнення кримінально-правових відносин права та обов’язки суб’єктів цих відносин мають бути втілені у життя відповідно до приписів КК. Ц

Стадії реалізації кримінальної відповідальності
Реалізація кримінальної відповідальності є процесом впливу на злочинця. Це не одноактна дія, а єдиний процес, що розпадається на етапи, стадії, що характеризуються визначеними кримінально-правовими

Поняття стадій вчинення злочину та їх значення
Стаття 2 КК України пов’язує кримінальну відповідальність із вчиненням будь-якого злочину – незалежно від того, закінчений він чи ні. Особливості відповідальності за так звану «незакінчену злочинну

Готування до злочину
Стадія готування до злочину характеризується тим, що особа створює сприятливі умови для подальшого вчинення злочину. За своїм обсягом такі умови мають бути суттєвими, тому що незначне сприяння майб

Замах на злочин
Частина 1 ст. 15 КК визначає, що замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статт

Закінчений злочин
Поняття закінченого злочину дається у частині 1 статті 13 КК. Воно ґрунтується на узагальненні ознак норм Особливої частини КК, де всі склади злочинів описані як закінчені злочини. Закінченим злочи

Добровільна відмова від вчинення злочину
Добровільна відмова свідчить про повну або часткову втрату особою суспільної небезпечності і породжує три види альтернатив-них (сукупних) правових наслідків: а) особа не підлягає кримінальній відпо

Поняття та значення співучасті у злочині
Характерною рисою діяльності людини є колективізм. Виконання будь-яких завдань завжди стає реальнішим при участі декілька індивідів. Слід також зазначити, що певні види робіт можуть здійснюватися т

Ознаки співучасті у злочині
Співучасть, як самостійний кримінально-правовий інститут, має набір об’єктивних і суб’єктивних ознак, кожна з яких є обов’язковою. Відсутність будь-якої з них виключає можливість визнання діяння сп

Види співучасників злочину
Особи, які беруть участь у вчиненні злочину можуть виконувати різні функції. Залежно від цього закон виділяє таких співучасників як виконавець, організатор, підбурювач і пособник (ч. 1 ст. 27 КК Ук

Відповідальність співучасників злочину
  Згідно з ч. 1 ст. 29 КК України виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає вчинений ним злочин. Пр

Форми співучасті за кримінальним правом
У законодавстві України про кримінальну відповідальність не було і поки що немає остаточного вирішення питання про форми (види) співучасті у злочині – воно не використовує понять «форма співучасті»

Причетність до злочину
Вчиняючи злочин у співучасті співучасники усвідомлено і цілеспрямовано поєднують свої зусилля для досягнення загального для всіх результату. Саме така спільна умисна діяльність, спрямована на вчине

Поняття та ознаки множинності злочинів
Злочинна діяльність має найрізноманітніші форми і прояви. У деяких випадках характерною рисою антигромадської поведінки є вчинення одним суб’єктом декількох діянь, що є самостійними злочинами. Ця о

Поняття та ознаки одиничного злочину
Як зазначалося вище, множинність утворює вчинення двох або більше самостійних злочинних діянь. У цьому зв’язку набуває особливого значення питання з’ясування поняття та ознак одиничного кримінально

Повторність злочинів
Повторність злочинів означає вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених однією або різними статтями Особливої частини КК, за жоден з яких вона не була засуджена. У кримінально-правовій

Сукупність злочинів
Одним із проявів множинності злочинів є вчинення суб’єктом декількох різнорідних злочинів, кожний з яких є самостійним і передбачений окремою статтею чи частиною статті Кримінального кодексу. Вчине

Поняття рецидиву злочинів
Найнебезпечнішою формою множинності злочинів є рецидив (від латинського слова recidivus – той, що відновлюється). Вчинення особою нового злочинного посягання під час чи після відбування покарання с

Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
Обов’язковою ознакою будь-якого злочину є суспільна небезпека, що полягає у його здатності заподіяти або створити загрозу заподіяння шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам. Будь-яке посяг

Уявна оборона
Уявна оборона (ч. 1 ст. 37 КК) – це дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального посягання не було і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково п

Затримання особи, яка вчинила злочин
Стаття 38 КК передбачає, що не визнаються злочинними дії потерпілого чи інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відпо

Крайня необхідність
Статтею 39 КК України передбачається, що не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи о

Фізичний або психічний примус
Згідно зі статтею 40 КК України не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особ

Виконання наказу або розпорядження
Частина 1 статті 41 КК України передбачає, що дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду право-охоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законно

Діяння, пов’язане з ризиком
Частина 1 ст. 42 КК містить положення, відповідно до якого не визнається злочином діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умов

Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
Частина 1 статті 43 КК України передбачає, що не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в ор

Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
Як відомо, для суб’єктів, які вчиняють злочинні посягання, основним стримуючим фактором є не стільки суворість передбаченого законом покарання, скільки неминучість його настання. Порушення цього пр

Загальні види звільнення від кримінальної відповідальності
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.Відповідно до ст. 45 КК, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середнь

Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності
Підстави спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності пов’язані з конкретними нормами Особливої частини КК або залежать від кримінально-правових ознак суб’єкта. Існування спеціаль

Поняття і сутність покарання
Одним з найважливіших завдань, що виконує сьогодні держава, є реалізація заходів, спрямованих на розв’язання проблем протидії злочинності. Для вирішення цього завдання держава використовує різні ек

Мета покарання
Застосування до особи, яка вчинила злочин, покарання є не самоціллю кримінального судочинства, а засобом досягнення певного результату. У зв’язку з цим важливого значення набуває питання визначення

Поняття та ознаки системи покарань
Досягнення зазначеної у ч. 2 ст. 50 КК мети безпосередньо пов’язано з ефективністю та всебічністю впливу на засудженого в процесі виконання призначеного за вироком суду покарання. У зв’язку з цим з

Покарання, що виконуються органами чи посадовими особами, які присвоїли звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас
Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу стосується особливих прав і переваг, якими наділений засуджений. Питання про позбавлення звання, рангу, чину або

Покарання, що виконуються кримінально-виконавчими інспекціями ДДУПВП
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання передбачений у стат

Покарання, що виконуються МО України
Правову основу діяльності командування військових частин з виконання всіх видів покарань для військовослужбовців становить: Кримінально-виконавчий кодекс України[636]; Закони України: Про Статут га

Покарання, що виконуються УВП Державного департаменту України з питань виконання покарань
У разі, якщо позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове по­карання до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний ст

Загальні засади призначення покарання
Після того, як під час судового розгляду кримінальної справи буде доведено, що в діянні підсудного є конкретний склад злочину, і правильно відповідно до закону кваліфікавано такий злочин, суд, за з

Обставини, що пом’якшують покарання
При призначенні покарання суд має враховувати зазначені в законі обставини, що пом’якшують чи обтяжують покарання, наявність яких має істотні правові наслідок, роблячи вплив на вид і розмір остаточ

Обставини, що обтяжують покарання
При вчиненні злочину можуть мати місце не лише обставини, що істотно знижують рівень його суспільної небезпеки, але й також умови, наявність яких значно підвищує небезпеку посягання чи особи, яка й

Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
Призначення покарання за незакінчений злочин. За загальним правилом злочин, припинений на стадії готування або замаху представляє менший ступінь небезпеки порівняно із закінченим з

Пом’якшення покарання при його призначенні
Однією з основних засад вітчизняного кримінального права є принцип гуманізму, найбільш яскравим проявом якого є економія кримінальної репресії. На цій підставі, у разі встановлення особливих обстав

Призначення покарання за сукупністю злочинів
Сукупність злочинів – це вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями чи частинами статті КК України, за жодний з яких особа не було засуджена вироком суду, що набрав зак

Призначення покарання за сукупністю вироків
Сукупність вироків – це винесення нового вироку за злочин, вчинений особою, щодо якої є вирок суду, що набрав законної сили, за яким невідбуто цілком основне і (чи) додаткове покарання, або

Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення
При частковому чи повному складанні покарань як за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України), так і за сукупністю вироків (ст. 71 КК) виникає питання про складання різнорідних покарань. У ст. 71 КК в

Обчислення строків покарання
При складанні покарань, при заміні покарань, а також при зарахуванні покарань важливим є питання про обчислення строків покарання. Обчислення строків покарання має велике значення і для судової пра

Поняття та види звільнення від покарання та його відбування
Призначене покарання особі, яка визнана винною у вчиненні злочину, повинно бути обов’язково виконано. Однак, у деяких випадках, для досягнення мети покарання, зазначеної у ст. 50 КК, реалізовувати

Загальні види звільнення від покарання та його відбування
Звільнення від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності.Згідно з ч. 4 ст. 74 КК особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути за вирок

Спеціальні види звільнення від покарання та його відбування
Спеціальними видами звільнення від покарання та його відбу­вання є: а) звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) та

Поняття судимості
Судимість як правова інституція зумовлена потребою рішучішої протидії рецидиву злочинів. Вона має завдання, так би мовити, продовжити на деякий час соціально-виховний вплив на засудженого після від

Погашення судимості. Строки погашення судимості
Судимість має строковий характер. Закон визначає момент виникнення (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком) та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є пога­шення судимост

Зняття судимості
Судимість є останнім структурним елементом кримінальної відповідальності і покликана закріпити результати соціально-виховного впливу на засудженого в ході виконання покарання, переконатися, що відб

Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише психічно повноцінна особа, яка може усвідомлювати фактичний характер вчинюваного і здатна керувати своєю поведінкою. В іншому випадку, коли з

Види примусових заходів медичного характеру
Залежно від психічного стану хворого стаття 94 КК України передбачає чотири види примусових заходів медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) гос

Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
Частина 1 ст. 95 КК України визначає, що продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (ліка

Примусове лікування
Згідно зі ст. 96 КК, примусове лікування може бути застосовано судом, незалежно від призначеного покарання до осіб, які вчинили злочин та мають хворобу, яка становить небезпеку для здоров’я інших о

Загальні положення щодо кримінальної відповідальності неповнолітніх
Рівень розвитку психіки неповнолітніх у достатньо повному ступені дозволяє їм усвідомлювати суспільну небезпеку і фактичний характер протиправної поведінки. Незважаючи на це, для неповнолітнього ві

Особливості звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вчинили злочини
Згідно зі ст. 97 КК, неповнолітній, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнений вія кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У

Особливості покарання неповнолітніх за вчинені злочини
Найдієвішим кримінально-правовим засобом впливу на осіб, які вчинили злочини, є покарання. Його застосування ефективно впливає на засудженого, дозволяючи не лише виправити його, а й також запобігти

Звільнення від покарання та від його відбування
Законодавство України про кримінальну відповідальність встановлює вичерпний перелік підстав, за наявності яких неповнолітня особа, яка вчинила злочин, може бути (а в деяких випадках повинна бути) з

Погашення та зняття судимості
Для неповнолітніх, які відбули покарання, установлені пільгові порівняно з повнолітніми строки погашення судимості. У цьому також, як і у питаннях правового регулювання застосування всіх інших крим

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
    Навчальний посібник   Українською мовою   Коректор Т.О. Мінько   Підписано до друку 11.11

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги