рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Тема 23. Злочини проти основ національної безпеки України

Тема 23. Злочини проти основ національної безпеки України - раздел Право, КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО Історія Розвитку Кримінального Законодавства України Щодо Злочинів Прот...

Історія розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів проти основ національної безпеки України.

Поняття злочинів проти основ національної безпеки України та їх види.

Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України

Під час вивчення злочинів проти основ національної безпеки необхідно перш за все з’ясувати їх соціально-політичну характеристику. Держава як колективний суб’єкт виступає гарантом дотримання основних прав і свобод людини і громадянина. Саме тому розділ I „Злочини проти основ національної безпеки України” було винесено на перше місце в системі злочинів Особливої частини КК України. Злочини проти основ національної безпеки визнані законодавцем найбільш небезпечними і віднесені до особливо тяжких або тяжких злочинів.

Виходячи з теорії кримінального права, родовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України. Згідно ст. 1 Закону України „Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 року, національна безпека – захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечується сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам. Під національними інтересами розуміються життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.

Об’єктивна сторона злочинів проти основ національної безпеки полягає в активних діях.

За своєю конструкцією ці злочини або із формальним складом, або усіченим. Злочини із формальним складом вважаються закінченими з моменту вчинення діяння, незалежно від настання наслідків. Момент закінчення злочинів із усіченим складом переноситься на стадію готування чи замаху на злочин. Наприклад, змова про вчинення дій, передбачених ст.109, розглядається як закінчений злочин, хоча є лише готуванням до його вчинення. Посягання на життя державного чи громадського діяча, відповідальність за яке передбачено ст. 112, вважається закінченим злочином з моменту замаху на вбивство.

У деяких випадках обов’язковими ознаками об’єктивної сторони складу злочинів проти основ національної безпеки є:

- час вчинення злочину (наприклад, перехід на бік ворога в період збройного конфлікту (ст. 111);

- обстановка (наприклад, перехід на бік ворога в умовах воєнного стану (ст. 111);

- спосіб (наприклад, публічне вчинення дій, які передбачені у диспозиціях відповідних статей (ст. 109-110).

Суб’єктивна сторона злочинів проти основ національної безпеки характеризується лише умисною виною, вид умислу прямий. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони майже всіх складів цих злочинів є мета (наприклад, мета насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (ст. 109); мета зміни меж території або держаного кордону України (ст. 110); мета ослаблення держави (ст. 113) та ін.)

Суб’єкт злочинів проти основ національної безпеки може бути як загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-ти років (ст. 109, 110), або 14-ти років (ст.ст. 112, 113), так і спеціальний (наприклад, представник влади (ч. 3 ст. 109, ч.2 ст.110), громадянин України (ст. 111), іноземець або особа без громадянства (ст. 114).

Диспозиції кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за вчинення злочинів проти основ національної безпеки бланкетні, тому під час кваліфікації цих злочинів потрібно звертатися до Конституції України та наступних законів: „Про основи національної безпеки України” від 19.06.2003 р.; „Про державний кордон України” від 4.11.1991 р.; „Про державну таємницю” від 21.01.1994 р.

Під час вивчення історії розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів проти основ національної безпеки України особливу увагу слід приділити аналізу наступних правових актів: Кримінальному кодексу УРСР 1922 р.; Положенню про злочини державні від 22 лютого 1927 р., яке з часом увійшло до Особливої частини Кримінального кодексу УРСР від 8 червня 1927 р.; Кримінальним кодексом УРСР 1960 р. Такий аналіз дозволить зрозуміти принципи криміналізації та декриміналізації злочинів проти основ національної безпеки України.

З’ясувавши наведені вище питання можна перейти до аналізу окремих складів злочинів проти основ національної безпеки.

1. Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109)

Безпосереднім об’єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують охорону конституційного ладу і державної влади в країні. Згідно із ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Державна влада в Україні проявляється в трьох самостійних, але взаємодіючих формах: законодавчій, виконавчій, судовій. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених конституцією України межах і відповідно до законів України (ст. 6 Конституції України).

Об’єктивна сторона злочину полягає:

1. у діях, спрямованих на насильницьку зміну або повалення конституційного ладу (ч.1 ст. 109);

2. у діях, спрямованих на насильницьке захоплення державної влади (ч. 1 ст. .109);

3. у змові про вчинення таких дій (ч. 1 ст. 109);

4. у публічному заклику до таких дій (ч. 2 ст. 109);

5. у розповсюдженні матеріалів із закликами до вчинення таких дій (ч. 2 ст. 109).

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої дії, яка утворює об’єктивну сторону, незалежно від настання наслідків.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується наявністю прямого умислу. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мета вчинення злочину – насильницька зміна чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.

Суб’єкт злочину загальний – фізична осудна особа, яка досягла 16 років.

Кваліфікуючими ознаками дій, передбачених ч. 2 ст. .109, є вчинення цих дій:

1. представником влади;

2. повторно;

3. організованою групою;

4. з використанням засобів масової інформації.

2. Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України (ст. 110)

Безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують територіальну цілісність і недоторканість України. Частина 3 ст. 2 Конституції України передбачає, що територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою.

Згідно із ст. 1 Закону України „Про держаний кордон України” державний кордон – це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України – суші, вод, надр, повітряного простору.

Об’єктивна сторона злочину виявляється у таких формах: 1) діях, спрямованих на зміну меж території України; 2) діях, спрямованих на зміну державного кордону України; 3) публічних закликах до вчинення таких дій; 4) розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї дії щодо територіальної цілісності або недоторканості державного кордону України, незалежно від настання наслідків.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини, вид умислу прямий. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мета – змінити межі території або державного кордону України.

Суб’єкт злочину загальний – фізична осудна особа, яка досягла 16-ти років.

Кваліфікуючими ознаками посягання на територіальну цілісність і недоторканість України є:

1. вчинення дій, передбачених ч.1 ст. 110:

- особою, яка є представником влади;

- повторна;

- за попередньою змовою групою осіб;

- поєднаних з розпалювання національної чи релігійної ворожнечі (ч.2 ст. 110).

2. вчинення дій, передбачених ч. 1 або 2 ст. 110, які призвели:

- до загибелі людей – хоча б однієї людини;

- до інших тяжких наслідків, під якими слід розуміти заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б однієї особи чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше особам, зруйнування або пошкодження будівель, споруд, життєзабезпечувальних комунікацій тощо (ч. 3 ст. 110).

3. Державна зрада (ст. 111)

Безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують охорону суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, обороноздатності, державної, економічної чи інформаційної безпеки України.

Об’єктивна сторона злочину виявляється у таких діях: 1) перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту; 2) шпигунство; 3) надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї дії, передбаченої у диспозиції ст. 111, незалежно від настання наслідків (склад злочину формальний).

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини, вид умислу прямий. Особа усвідомлює, що її дії вчиняються на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, передбачає шкідливі наслідки цих дій і бажає їх настання. Мотив є факультативної ознакою суб’єктивної сторони і на кваліфікацію не впливає.

Суб’єкт злочину спеціальний – громадянин України, якому виповнилося 16-ть років.

Частина 2 ст. 111 містить спеціальну підставу звільнення від кримінальної відповідальності, яка застосовується до громадян України, за наявності двох умов: 1) особа не вчинила ніяких дій на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників; 2) добровільно заявила органам державної влади про свій злочинний зв’язок з перерахованими суб’єктами та про отримання завдання.

Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності.

4. Посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112)

Основним безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність суб’єктів державної влади, а також керівників політичних партій. Обов’язковим додатковим безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують охорону життя людини.

Потерпілими від цього злочину, згідно із ст. 112, можуть бути: Президент України, Голова Верховної Ради України, народний депутат України, Прем’єр міністр України, член Кабінету Міністрів України, Голова чи суддя Конституційного Суду України або Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України, Генеральний прокурор України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Рахункової палати, Голова Національного банку України, керівник політичної партії. Цей перелік є вичерпним. Посягання на життя членів сім’ї чи родичів державного чи громадського діяча утворює злочин проти життя особи.

Об’єктивна сторона злочину полягає в посяганні на життя державного чи громадського діяча, під яким слід розуміти умисне вбивство або замах на вбивство.

Злочин вважається закінченим з моменту посягання на життя державного чи громадського діяча, незалежно від настання смерті вказаних осіб (склад злочину усічений).

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини. Мотиви вчинення злочину можуть бути різні, проте вони все рівно повинні бути пов’язані із державною чи громадською діяльністю осіб, перерахованих у диспозиції ст. 112. Тому якщо посягання на життя державного чи громадського діяча вчинено на грунті особистих взаємовідносин, то дії винного кваліфікуються за відповідною частиною ст. 115, а у разі замаху на вбивство ще і з посиленням на ст. 15.

Суб’єкт злочину загальний – фізична осудна особа, яка досягла 14-ти років.

5. Диверсія (ст. 113)

Основним безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують охорону внутрішньої безпеки держави. Додатковим безпосереднім об’єктом злочину можуть бути суспільні відносини, що забезпечують охорону життя і здоров’я людей; об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення; тваринного і рослинного світу.

Предметом злочину можуть бути важливі споруди та комунікації народногосподарського чи оборонного значення (вокзали, електростанції, склади тощо).

Об’єктивна сторона злочину полягає у таких діях: 1) вибуху, підпалі або інших діях, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров’ю, на зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення; 2) у діях, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї дії, яка передбачена у диспозиції ст. 113, незалежно від настання наслідків (склад злочину формальний).

Суб’єктивна сторона злочину характеризується наявністю прямого умислу. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мета вчинення злочину – ослаблення держави, тобто спричинення шкоди її внутрішній безпеці.

Суб’єкт злочину загальний – фізична осудна особа, яка досягла 14-ти років.

6. Шпигунство (ст. 114)

Безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують охорону зовнішньої безпеки України.

Предметом злочину є відомості, що становлять державну таємницю. Відповідно до ст. 1 Закону України „Про державну таємницю” державна таємниця – це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Об’єктивна сторона злочину полягає у таких діях: 1) передача іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю; 2) збирання з метою передачі перерахованим адресатам відомостей, що становлять державну таємницю.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї дії, яка передбачена у диспозиції ст. 114, незалежно від настання наслідків (склад злочину формальний).

Суб’єктивна сторона злочину характеризується наявністю прямого умислу. Мотив злочину є факультативною ознакою суб’єктивної сторони і на кваліфікацію не впливає.

Суб’єкт злочину спеціальний – іноземець або особа без громадянства, які досягли 16-ти років.

Частина 2 ст. 114 містить спеціальну підставу звільнення від кримінальної відповідальності, яка застосовується до іноземців і осіб без громадянства, за наявності трьох умов: 1) особа припинила діяльність, передбачену ч. 1 ст. 114; 2) добровільно повідомила органи державної влади про вчинене; 3) внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено заподіяння шкоди інтересам України.

Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ... КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Тема 23. Злочини проти основ національної безпеки України

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Одеса – 2011
Колектив авторів: Албул С.В.,канд. юрид. наук, доцент – теми 38, 41 Особливої частини; Балобанова Д.О.,канд.юрид. наук,доце

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Тема 1. Поняття, завдання, функції, принципи кримінального права. Система кримінального права. Наука кримінального права.......................................................8 Тема 2. Кри

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Тема 22. Поняття Особливої частини кримінального права, її значення та система. Наукові основи кваліфікації злочинів............................................................57 Тема 23.

Тема 1. Поняття, завдання, функції, принципи кримінального права. Система кримінального права. Наука кримінального права.
Поняття та предмет кримінального права. Завдання та функції кримінального права. Принципи кримінального права. Система кримінального права.

Тема 2. Кримінальний закон.
Поняття, ознаки та значення кримінального закону. Структура та система кримінального закону. Поняття та структура кримінально-правової норми. П

Тема 3. Поняття злочину та його види.
Формування й розвиток визначення поняття злочину в історії кримінального права. Поняття злочину за кримінальним правом України. Ознаки злочину. По

Тема 4. Кримінальна відповідальність та її підстави
Поняття кримінально-правових відносин. Об’єкт, суб’єкт, зміст кримінальних правовідносин. Юридичні факти у кримінальному праві. Поняття та форми реалізації кримін

Тема 5. Склад злочину та його види
Співвідношення понять злочину та складу злочину. Поняття та значення складу злочину. Функції складу злочину. Елементи та ознаки складу злочину.

Тема 6. Об’єкт злочину
Поняття та значення об’єкту злочину. Види об’єктів злочину. Поняття та значення предмету злочину. Співвідношення предмету та об’єкту злочину.

Тема 7. Об’єктивна сторона складу злочину
Поняття та значення об’єктивної сторони складу злочину. Поняття та форми діяння (дії чи бездіяльності). Умови кримінальної відповідальності за бездіяльність. Поня

Тема 8. Суб’єкт злочину
Поняття, ознаки та значення суб’єкта злочину. Поняття осудності та обмеженої осудності. Поняття та правові наслідки неосудності. Поняття віку крим

Тема 9. Суб’єктивна сторона складу злочину
  Поняття та значення суб’єктивної сторони складу злочину. Поняття та форми вини. Поняття та види умислу. Поняття та види необережно

Тема 10. Стадії вчинення злочину
  Поняття та види стадій вчинення злочину. Готування до злочину, його ознаки. Поняття та види замаху на злочин. Закінчений злочин. О

Тема 12. Множинність злочинів
  Поняття одиничного злочину, його види. Складні одиничні злочини. Поняття множинності злочинів. Форми множинності злочинів: загальн

Тема 13. Обставини, що виключають злочинність діяння
Обставини, що виключають злочинність діяння: поняття, види, загальні ознаки. Необхідна оборона: поняття, ознаки, умови правомірності. Уявна оборона: поняття, особ

Тема 14. Звільнення від кримінальної відповідальності
Поняття та правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності. Види звільнення від кримінальної відповідальності. Звільнення від кримінальної відповіда

Тема 15. Поняття та мета покарання
Теорії покарання у науці кримінального права. Поняття та ознаки покарання. Загальна характеристика мети покарання. При вивченні даної теми слід за

Тема 16. Види покарання
Визначення системи покарань. Класифікація покарання за чинним законодавством. Характеристика окремих видів покарань При вивченні цієї теми слід пр

Тема 17. Призначення покарання
  Загальні засади призначення покарання. Обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, в

Тема 18. Звільнення від покарання та його відбування
Поняття звільнення від покарання та його відбування. Звільнення від відбування покарання з випробуванням та його правові наслідки. Звільнення від відбування покар

Тема 20. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
Поняття примусових заходів медичного характеру Види примусових заходів медичного характеру Особливості продовження, зміни або припинення примусових заходів медичн

Тема 21. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
Кримінально-правова характеристика неповнолітнього як суб’єкта злочину. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності за КК України Види

Тема 22. Поняття Особливої частини кримінального права, її значення та система. Наукові основи кваліфікації злочинів
Поняття і система Особливої частини кримінального права. Співвідношення Особливої та Загальної частин кримінального права. Поняття та стадії кваліфікації злочинів

Тема 24. Злочини проти життя та здоров’я особи
Особа як об’єкт кримінально-правового захисту на різних етапах суспільного та державного розвитку. Загальна характеристика, поняття та види злочинів проти життя особи.

Тема 25. Злочини проти волі, честі та гідності особи
Історія розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів проти волі, честі та гідності особи. Загальна характеристика і система злочинів проти волі, честі та гідност

Тема 26. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
Історія розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи. Загальна характеристика і система злочинів проти стат

Тема 27. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
Історичні, соціально-економічні та політичні умови виникнення кримінальної відповідальності за злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

Злочини проти політичних прав громадян
Видовим об’єктом злочинів проти політичних прав громадян є суспільні відносини, які забезпечують можливість людини брати участь у державному і громадському житті, впливати на діяльність різн

Злочини проти трудових прав людини
Видовим об’єктом злочинів проти трудових прав людини є суспільні відносини, що забезпечують право людини на працю, на оплату праці, на охорону праці, на відпочинок і дозвілля. У ст. 2 КЗпроП

Злочини проти особистих прав і свобод людини
Видовим об’єктом злочинів проти особистих прав і свобод людини є суспільні відносини, що забезпечують можливість збереження, розвитку і захисту морально-психологічної індивідуальності людини

Злочини проти деяких культурних та фізичних прав людини і громадянина
Видовим об’єктом злочинів проти культурних та фізичних прав людини і громадянина є суспільні відносини, що забезпечують право людини і громадянина на освіту, наукову техніку і художню творчі

Тема 28. Злочини проти власності
Історія розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів проти власності. Поняття та види злочинів проти власності. Поняття, форми та види розкрадання.

Тема 29. Злочини у сфері господарської діяльності
Історичні, соціально-економічні та політичні умови виникнення кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності. Загальна характеристика та система зло

Тема 30. Злочини проти довкілля
Історія криміналізації злочинів проти довкілля. Поняття та види злочинів проти довкілля.   Під час вивчення історії злочинів проти довкілля особливу ув

Тема 31. Злочини проти громадської безпеки
Історія розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів проти громадської безпеки. Загальна характеристика та система злочинів проти громадської безпеки.

Тема 32. Злочини проти безпеки виробництва
Історія криміналізації діянь, пов’язаних із порушенням безпеки виробництва. Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва.   Під ч

Порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 КК).
Основним безпосереднім об'єктом злочину є конституційне право людини і громадянина на безпечні умови праці. Додатковим обов'язковим об'єктом виступає здоров'я особи. Визнання особи потерпіли

Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272 КК).
Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека виконання робіт з підвищеною небезпекою, а додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я особи. Потерпілими від цього з

Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273 КК).
Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека на вибухонебезпечних підприємствах чи у вибухонебезпечних цехах, а додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я особи.

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274 КК).
Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека виробництва, на якому застосовуються радіоактивні матеріали, а додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я особи. Об'єк

Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (ст. 275 КК).
Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека використання промислової продукції та безпечне використання будівель і споруд, а додатковим обов'язковим його об'єктом - життя та здоров'я о

Тема 33. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту за законодавством України. Характеристика злочинів, що посягають на безпеку руху та експлуа

Тема 34. Злочини проти громадського порядку та моральності
Загальна характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності. Характеристика злочинів проти громадського порядку. Характеристика злочинів пр

Тема 35. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення
Поняття наркоманії і наркотизму. Предмет наркотизму і його правове значення. Характеристика злочинів проти встановленого порядку надходження наркотичних засобів,

Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони інформаційної безпеки України
Видовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини у сфері охорони інформаційної безпеки України. Під інформаційною безпекою України слід розуміти стан захищеності інформації, яка становить

Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону України
Видовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини, що забезпечують недоторканність державного кордону України. Згідно із ст. 1 Закону України „Про державний кордон України” держав

Злочини, які посягають на відносини щодо забезпечення комплектування Збройних Сил України
Видовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини щодо забезпечення комплектування Збройних Сил України. Об’єктивна сторона злочинів, які посягають на відносини щодо забезп

Тема 39. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, за законодавством України. Визначення понять „слу

Тема 40. Злочини проти правосуддя
Історія розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів проти правосуддя. Поняття та система злочинів проти правосуддя, критерії їх відмежування від суміжних суспільно

Тема 42. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
Історія розвитку міжнародного та національного кримінального законодавства щодо злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Загальна характеристика та види

Тема 43. Кримінальне право закордонних держав
Поняття та загальні ознаки кримінального права закордонних держав. Кримінальне законодавство США. Кримінальне законодавство Англії. Кримінальне за

П Р О В Е Д Е Н Я П Р А К Т И Ч Н И Х З А Н Я Т Ь
Вивчення кримінального права України слід почати з уважного ознайомлення з програмою курсу „Кримінальне право” для студентів НУ «ОЮА» і цими методичними рекомендаціями, завданнями і планами практич

Тема 2. Кримінальний закон – 8 годин
Заняття № 1 1. Поняття, ознаки та значення кримінального закону. 2. Структура та система кримінального закону. 3. Загальна та Ос

Тема 33. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту – 6 годин
Заняття № 1 1. Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту за законодавством України. 2. Характеристика злочинів

Тема 41. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) – 4 години
Заняття № 1 1. Поняття та система злочинів проти встановленого порядку несення військової служби, критерії їх відмежування від дисциплінарних проступків. 2

Тема 42. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку – 2 години
Заняття № 1 1. Історія розвитку міжнародного та національного кримінального законодавства щодо злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Тема 20.
1. Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані: а) слідчим; б) прокурором; в) судом. 2. Примусові заходи медичного хара

Тема 21.
1. Види покарань, які можуть бути застосовані до неповнолітніх: а) арешт; б) виправні роботи; в)конфіскація майна; г) позбавлення волі на певний

Тема 28.
1. Що не може бути предметом злочинів проти власності: а) наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори; б) цінні папери; в) нерухоме

Тема 29.
1. У випадку вчинення яких злочинів у сфері господарської діяльності можливе звільнення від кримінальної відповідальності при виконанні передбачених законом умов: а) вигот

Тема 31.
1. Створення злочинної організації вчиняється: а) з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб; б) з метою вчинення тяжкого чи особлив

Тема 35.
1. Яке з наведених визначень характеризує зміст поняття “наркотичні засоби” а) включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі – Перелік

Тема 37.
1. Предметом злочину, передбаченого ст. 338 КК (Наруга над державними символами) є: а) Державний Прапор, Державний Герб та Державний Гімн будь-якої країни; б) Дер

Тема 39.
1. Службовою особою є: а) представник влади – особа, яка постійно або тимчасово перебуває на службі в органах державної влади або управління чи місцевого самоврядування і

Тема 40.
1. За ст. 385 КК (Вімова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків) не підлягають кримінальній відповідальності:

Тема 41.
1. Суб’єктами військових злочинів є: а) військовослужбовці Збройних Сил України; б) військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної При

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1. Поняття та предмет кримінального права. 2. Наука кримінального права, її зміст та задачі. 3. Принципи кримінального права (загальні та спеціальні). 4. Поняття кримінал

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
1. Поняття, значення та система Особливої частини кримінального права. 2. Поняття та значення кваліфікації злочинів. 3. Кваліфікація незакінчених злочинів та злочинів, здійснених

Р Е К О М Е Н Д О В А Н А Л І Т Е Р А Т У Р А
Спеціальна література: 1. Акетова А.С. Незаконное предпринимательство. – СПб., 2002. 2. Акімов М. Кримінальна відповідальність за захоплення заручників // Право У

Розділу III
1. Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності: Постанова Пленуму Верховного Суду №12 від 23.12.2005р. [Електронний ресурс]. – Режи

Розділу VIII
1. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws 2. Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах

Розділу IX
1. Конвеція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства від 25 січня 1974р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uazakon.com/time1990/period12.htm

Розділу X
1. Кримінально-виконавчий кодекс України Закон України від 11.07.2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws 2. Кримінально-процесуальний кодекс У

Розділу XII
1. Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28.12.1960р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws 2. Про амністію: Закон України від

Розділу II
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws 2. Основи законодавства України про охорону здоро

Розділу III
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws 2. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948

Розділу V
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws 2. Кодекс законів про працю України від 10.12.197

Розділу VI
1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws 2. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22.05.

Розділу VII
1. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws 2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. [Електронний р

Розділу VIII
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws 2. Конвенция Организации Объединенных Наций по мо

Розділу IX
26. Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом 27.01.1977 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws 27. Про відходи: Закон України від 5.03.19

Розділу X
37. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України від 8.02.1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov. ua/cgi-bin/laws 38. Про дозвільну

Розділу XI
1. Конвенция Организации Объединенных Наций по морскому праву 1996р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/Depts /los/convention_agreements/texts/unclos/unclos_r.pdf 2.

Розділу XII
1. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws 2. Основи законодавство про культуру

Розділу XIII
1. Декларація міжнародної конференції з боротьби із зловживанням наркотичними речовинами та їх незаконним обігом. – Нью-Йорк, 1988. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uazakon.com/do

Розділу XIV
1. Про альтернативну (невійськову) службу: Закон України від 12.12.1991р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws 2. Про державний кордон Укра

Розділу XV
10. Про Державний герб України: постанова Верховної Ради України від 19.02.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws 11. Про Державний прапор У

Розділу XVII
1. Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 7.04.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws 2. Про внесення змін до деяких

Розділу XVIII
1. Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28.12.1960р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws 2. Кодекс України про адміністрати

Розділу XIX
1. Конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uazakon.Com/big/text 418/pg1.htm 2. Конвенція про поводж

Розділу XX
1. Женевська „Конвенція про захист цивільного населення під час війни” від 12.08.1949 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua /l_doc2.nsf/link1/MU49007.html 2.

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги