Видовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини щодо забезпечення комплектування Збройних Сил України.
Об’єктивна сторона злочинів, які посягають на відносини щодо забезпечення комплектування Збройних Сил України, виявляється як в активних діях, так і в бездіяльності.
Злочини вважаються закінченими з моменту вчинення діяння (склади цих злочинів формальні).
Суб’єктивна сторона зазначених злочинів характеризується наявністю прямого умислу.
Суб’єкт цих злочинів спеціальний – призовники, військовозобов’язані.
Диспозиції кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за вчинення злочинів, які посягають на відносини щодо забезпечення комплектування Збройних Сил України, бланкетні, тому під час кваліфікації цих злочинів потрібно звертатися до Конституції України та інших законів України: „Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 25 березня 1992 р., „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21 жовтня 1993 р.