рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Право
/
Спільна діяльність

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Спільна діяльність

Спільна діяльність - раздел Право, ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ Глава 77 Цк Регулює Спільну Діяльність. Договір Про Спільну Діяльніст...

Глава 77 ЦК регулює спільну діяльність. Договір про спільну діяльність— це договір, за яким сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові (ч.і ст. П ЗО ЦК).

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без такого об'єднання.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Одним з різновидів договору про спільну діяльність є договір простого товариства.

Договір простого товариства— це договір, за яким сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення Іншої мети (ст.1132 ЦК).

Вказаний договір використовується для забезпечення особистих потреб його учасників, а також для спільного вирішення суб'єктами підприємницької діяльності окремих завдань при її здійсненні.

Економічні інтереси учасників договору простого товариства (юридичних і фізичних осіб) полягають не в одержанні зустрічного задоволення, а саме в поєднанні їх майна і трудових зусиль для вирішення певного завдання. Мета, на досягнення якої спрямований договір, є спільною, єдиною для сторін.

Такою загальною метою може бути будування водогосподарських споруд і пристроїв, будування доріг, зведення спортивних споруд, шкіл, жилих будинків тощо. При вирішенні питання щодо предмета спільної діяльності слід виходити з того, що у СТ.П32 ЦК конкретні цілі такої діяльності не вказані. Таким чином, сторони (учасники) не позбавлені права укладати договір для досягнення будь-якої спільної мети шляхом їх спільної діяльності, що не забороняється чинним законодавством.

Однак слід мати на увазі, що договором про спільну діяльність (у тому числі договором простого товариства) передбачаються права та обов'язки сторін щодо досягнення певної мети без створення суб'єкта права — окремої юридичної особи. Отже, створення суб'єкта господарської діяльності — спільного підприємства, господарського товариства, тобто окремої юридичної особи, регулюється не договором про спільну діяльність, а іншими нормами чинного законодавства.

Характеристики договору— консенсуальний, оллатний і взаємний. Він може бути двостороннім або багатостороннім право-чином.

Учасниками договору простого товариства можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Ними, зокрема, можуть бути іноземні інвестори відповідно до ст.23 Закону України від 19 березня 1996 р. "Про режим іноземного інвестування", що передбачає право іноземних інвесторів укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничої кооперації, спільного виробництва тощо), не пов'язану зі створенням юридичної особи.

Оскільки гл.77 ЦК не передбачає істотних умов договору простого товариства, то, вирішуючи питання про наявність договірних взаємовідносин, слід виходити з того, що такий договір вважається укладеним, якщо між сторонами у письмовій формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами, передбаченими у ч.2 ст.1131 ЦК для договору про спільну діяльність.

До змісту договору,зокрема, включаються:

— умови про розміри, порядок І строки внесення учасникамивкладів у зв'язку із спільною діяльністю;

— порядок ведення спільних справ учасників;

— порядок спільного використання майна і покриття витрат найого утримання.

Вкладом учасникавважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), у тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників вважаються рівними

-к

;.*.

за вартістю, якщо інше не випливає з договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між ними.

Спільне майно учасників.Згідно зі ст. 1134 ЦК внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом. Внесене учасниками майно, яким вони володіли на інших підставах, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників І є їх спільним майном.

Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а у разі нсдосягнення згоди — у порядку, що встановлюється за рішенням суду. Обов'язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням цих обов'язків, встановлюються договором простого товариства.

На відміну від інших учасників спільної власності, сторони у договорі про спільну діяльність не вправі розпоряджатися своєю часткою у майні без згоди інших учасників.

До арбітражного суду області звернулося управління дорожнього будівництва (далі — Позивач) із заявою про розірвання договору, укладеного ним з кооперативом (далі — Відповідач). Другий відповідач — виробничий вузол зв'язку (далі — Вузол зв'язку).

Згідно з рішенням арбітражного суду області Відповідач зобов'язався повернути позивачеві приміщення майстерні, гаражу і навіс для зберігання техніки, оскільки Відповідач експлуатував зазначені приміщення, не будучи їх власником. Позивач, керуючись ст.260 ЦК 1963 p., вправі в будь-який час відмовитися від договору. Підставою для його відмови послужив акт обстеження переданих Відповідачу приміщень, який засвідчив їх незадовільний стан. У частині розірвання договору в позові відмовлено, оскільки з моменту відмови власника майна від укладеного на невизначений строк договору останній втратив силу.

Голова арбітражного суду області, перевіривши в порядку нагляду законність і обгрунтованість рішення, залишив його в силі. Відповідач, не погодившись з рішеннями, що мали місце у справі, звернувся до судової колегії Вищого арбітражного суду України з перегляду рішень, ухвал, постанов із заявою, у якій просив скасувати рішення і постанову арбітражного суду області та у позові відмовити, посилаючись при цьому на таке.

Факт безоплатної передачі Позивачем Відповідачу в 1990 р. майна не підтверджений матеріалами справи, як не підтверджено документами і твердження Позивача про те, що спірні споруди перебували на балансі Позивача до моменту їх передачі Відповідачу. На думку Відповідача, посилання Позивача на ст.145 ЦК 1963 р. для обгрунтування його права на повернення спірних споруд неправомірне. Перевіривши матеріали справи, судова колегія установила таке.

За умовами договору про виробничі взаємовідносини, укладеного сторонами у 1990 p., причому кооператив (Відповідач) був створений при Управлінні облавтодора (Позивач), останній зобов'язався

передати Відповідачу невикористовувані будівлі та устаткування, у тому числі асфальтобетономішалку.

Зі свого боку Відповідач після одержання зазначеного майна зобов'язався організувати випуск дорожньо-будівельних матеріалів на асфальтобстономішалці, розширити видобуток піску для дорожнього господарства, організувати обмінний пункт і майстерню з ремонту машин та агрегатів дорожніх машин. На підставі акта від 3 листопада 1989 р. Позивач безоплатно передав на баланс Вузла зв'язку всі будівлі, про що свідчать наявні у справі документи.

Зазначена передача не суперечила постановам, шо діяли на той час, Ради Міністрів СРСР від 16 жовтня 1979 р. №940 "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд", Ради Міністрів УРСР від 28 квітня 1980 р. №285 з тісю ж назвою, відповідно до яких підприємства, об'єднання й організації, переведені на повний господарський розрахунок і самофінансування, мали право передавати (продавати) будинки і споруди самостійно. З прийняттям Закону СРСР від 30 червня 1987 р. "Про державне підприємство (об'єднання)" повний госпрозрахунок І самофінансування стали одним із принципів діяльності підприємства (п.2 ст.2 зазначеного Закону), в тому числі у п.4 ст.4 цього ж Закону було передбачене право підприємства передавати іншим підприємствам морально застарілі та зношені будинки та споруди.

Доказом того, що передані Вузлу зв'язку об'єкти були зношені, є те. що вони були побудовані у 1953 р. і на момент передачі підлягали капітальному ремонту.

Твердження Вузла зв'язку про те, що спірні будівлі не були прийняті ним на баланс, а їх передачу Відповідачу він зробив за дорученням Позивача, від імені останнього та на виконання укладеного між Позивачем і Відповідачем договору, відповідають обставинам і матеріалам справи, шо, зокрема, підтверджується листом Позивача про передачу Відповідачу приміщення майстерні, гаража і навісу та актом приймання-передачі (лютий 1990 p.). Ці будівлі були передані у стані, що вимагає капітального ремонту.

Договір про виробничі взаємовідносини сторін є доказом того, що необхідність передачі Відповідачу спірних будівель, які перед цим передавалися Вузлу зв'язку, пов'язана саме з виконанням цього договору. За своєю правовою природою цей договір є договором про спільну діяльність (ст.430 ЦК 1963 p.), метою якої сторони визначили розширення виробництва дорожньо-будівельних матеріалів. Приймаючи рішення у справі, арбітражний суд області не застосував норм права, шо регулюють саме вказані цивільні правовідносини.

Відповідно до ст.432 ЦК 1963 р. грошові та інші майнові внески учасників договору, а також майно, створене або придбане в результаті спільної діяльності, є їх спільною власністю (ст.112 ЦК 1963 p.). Виділення конкретної частки у спільній власності можливо лише за взаємною згодою сторін за договором, а у разі відсутності такої — у претензійному-позовному порядку.

З урахуванням викладеного судова колегія Вищого арбітражного суду України з перегляду рішень, ухвал, постанов визнала задоволення вимог Позивача помилковим, скасувала рішення арбітражного суду області, що мали місце у справі, та у позові відмовила¹.

Ведення спільних справ учасників.Під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо до-

Бізнес. - 1999. -№31. - C.87-S

говором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства.

У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочи-ну потрібна згода всіх учасників. У відносинах з третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від Імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства.

У відносинах з третіми особами учасники не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або могла знати про наявність таких обмежень.

Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин, щодо якого його право на ведення спільних справ було обмежене, або вчинив у інтересах усіх учасників правочин від свого Імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в Інтересах усіх учасників. Учасники, яким внаслідок таких правочинів завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування.

Рішення щодо спільних справ учасників приймаються ними за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором простого товариства (ст.1135 ЦК).

Порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу в спільне майно. Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною.

Відповідальність учасників за спільними зобов'язаннями та розподіл прибутку.Якщо договір простого товариства не пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобов'язаннями усім своїм майном пропорційно вартості його вкладу в спільне майно. За спільними зобов'язаннями, що виникли не з договору, учасники відповідають солідарно.

Якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, останні відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

Прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості їх вкладів у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників. Умова про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку є нікчемною.

Припинення договору простого товариства.Договір простого товариства припиняється у разі:

1) визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;

2) оголошення учасника банкрутом, якщо домовленістю міжучасниками не встановлено збереження договору щодо Інших учасників;

3) смерті фізичної особи — учасника або ліквідації юридичноїособи — учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованоїюридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками);

4) відмови учасника від подальшої участі у договорі простоготовариства або розірвання договору па вимогу одного з учасників,якщо домовленістю між учасниками не встановлено збереженнядоговору щодо інших учасників;

5) спливу строку договору простого товариства;

6) виділення частки учасника на вимогу його кредитора, якщодомовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;

7) досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення її стало неможливим.

У разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін. Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється у порядку, встановленому ЦК.

Учасник, який вніс у спільну власність річ, визначену індивідуальними ознаками, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому останньої за умови додержання інтересів Інших учасників і кредиторів. З моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб (ст. 1141 ЦК).

Учасник може зробити заяву про відмову від подальшої участі у безстроковому договорі простого товариства не пізніш як за три місяці до виходу з договору. Умова про обмеження права на відмову від безстрокового договору простого товариства є нікчемною. Учасник договору простого товариства, укладеного на визначений строк, або договору, в якому досягнення мети визначено як скасу-вальна умова, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням Іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору.

Якщо договір простого товариства не був припинений за заявою учасника про відмову від подальшої у ньому участі або у разі розірвання договору на вимогу одного з учасників, учасник, участь якого у договорі припинилася, відповідає перед третіми особами за

спільними зобов'язаннями, що виникли в період Його участі в договорі простого товариства як учасника договору.

Договір про спільну інвестиційну діяльність.Договори про спільну інвестиційну діяльність, пов'язані із залученням іноземних Інвестицій, регулюються Законом "Про режим іноземного Інвестування" та іншими спеціальними законами, зокрема законами від 16 липня 1999 р. "Про концесії" та від 14 вересня 1999 р. "Про угоди про розподіл продукції" тощо.

Одним з видів договорів про спільну діяльність є договір про спільну інвестиційну діяльність. Іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов'язану із створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України. Господарська діяльність на підставі договорів (контрактів) регулюється законодавством України. Сторони за договорами повинні вести окремий бухгалтерський облік та складати звітність про операції, пов'язані з виконанням умов цих договорів (контрактів), та відкрити окремі рахунки в установах банків України для проведення розрахунків за ними. Майно, що ввозиться в Україну Іноземними інвесторами на строк не менше трьох років з метою інвестування па підставі зареєстрованих договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом.

ЦІ договори підлягають державній реєстрації відповідно до Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від ЗО січня 1997 р. №112. Детально процедуру здійснення такої реєстрації регулює Інструкція про порядок здійснення державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затверджена наказом МЗЕЗторгу України від 20 лютого 1997 р. №125.

Державній реєстрації підлягають вказані вище договори, не пов'язані зі створенням юридичної особи, укладені відповідно до CT.cT.23,24 Закону "Про режим іноземного інвестування". Такі договори (контракти) повинні передбачати здійснення іноземної інвестиції і спільної діяльності, що базується на співробітництві двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, серед яких хоча б один є іноземним Інвестором, спільний розподіл результатів і ризиків від такої діяльності.

Державна реєстрація таких договорів (контрактів) є підставою для здійснення іноземної інвестиції за ними відповідно до СТХТ.23, 24 Закону "Про режим іноземного інвестування". Підтвердженням державної реєстрації договору (контракту) є картка державної реєстрації, складена за формою і заповнена відповідно до порядку, установленого МЗЕЗторгом, і спеціальна відмітка про вказану реєстрацію на договорі (контракті).

Порядок відкриття рахунків для здійснення операцій за договором про спільну діяльність за участю іноземних інвесторів визна-706

чений Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті.

Відмінність договору про спільну діяльність від установчого договору.Договір про спільну діяльність слід відрізняти від установчого договору. Установчий договір — це договір, що опосередковує діяльність двох і більше фізичних та (або) юридичних осіб, спрямовану на спеціальну мету — створення нової юридичної особи. Він є одним з установчих документів, необхідних для створення юридичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності.

Основна відмінність установчого договору від договору про спільну діяльність полягає у тому, що спільні дії засновників здійснюються саме з метою створення нової юридичної особи, у діяльності якої вони потім і беруть участь. Установчий договір визначає не тільки спільні дії засновників, а й правове становище створеного засновниками суб'єкта підприємницької діяльності, якщо він є єдиним установчим документом. Внаслідок укладення договору про спільну діяльність його учасники утворюють об'єднання осіб, що не набуває статусу юридичної особи як новий, самостійний суб'єкт права, тобто спільна діяльність здійснюється без створення для цієї мети юридичної особи.

На відміну від договору про спільну діяльність, де виникають відносини спільної часткової власності учасників на створене або придбане ними майно (в тому числі отримані прибутки), внаслідок укладення установчого договору таких відносин не виникає, тому що власником майна стає створена засновниками юридична особа.

Додаткова література:

1. Зобов'язальне право: теорія і практика / За ред. О.В. Дзери. —

К., 1998.

2. Интеллектуальная собственность. Основньїе материальї: В2 ч. — 4.2. — Новосибирск, 1993. — 157с.

3. Лінет Оуен. Купівля і продаж авторських прав на літературнітвори. - К., 1996. - 128с.

4. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. — К.,

1999.

5. Масляев А.И., Масляев И.А. Договор о совместной деятель-ности в советском гражданском праве. — М., 1988.

6. ПІдопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальноївласності в Україні. - К., 1998. - С.334.

7. Саниахметова Н.А. Юридический справочник предпринима-теля: 5-е изд. — Харьков, 2003.

8. Цивільний кодекс України: Коментар. — Харків, 2003.

9. Цират А. Фрапчайзинг и франчайзинговьій договор: Учебно-практ. пособ. — К, 2002. — 240с.

Розділ I ** НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Глава 35 Види недоговірних зобов'язань

1. Публічна обіцянка винагороди.

2. Інші види недоговірних зобов'язань.

Недоговірні зобов'язання регулює пІдрозд.2 розд.Ш книги п'ятої ЦК, що містить шість глав, присвячених регламентації шести видів недоговірних зобов'язань:

1) зобов'язання у зв'язку із публічною обіцянкою винагороди;

2) зобов'язання у зв'язку Із вчиненням дій у майнових інтересахіншої особи без її доручення;

3) зобов'язання, шо виникають внаслідок рятування здоров'я тажиття фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи;

4) зобов'язання у зв'язку зі створенням загрози життю, здоров'ю,майну фізичної особи або майну юридичної особи;

5) зобов'язання з відшкодування шкоди;

6) зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна бездостатньої правової підстави.

Два види недоговірних зобов'язань (зобов'язання у зв'язку Із вчиненням дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення та зобов'язання у зв'язку зі створенням загрози здоров'ю, життю, майну фізичної особи або майну юридичної особи) є новими, вони не були урегульовані ЦК 1963 р. Ці види недоговірних зобов'язань значно розширені та правила щодо них деталізовані і конкретизовані.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ... Підручник Київ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Спільна діяльність

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Джерела приватного права
Термін "джерела права" може вживатися в кількох значеннях. Найпопулярнішими з них є розуміння джерела права як чинника, що породжує право, і як форми правотворення (форми норми права). У

Значення римського приватного права
Торкаючись питання про значення римського приватного права як еталона сучасних європейських систем приватного права, слід зазначити, що, звичайно, не йдеться про те, що норми цієї давньої правової

Значення порівняльної цивілістики
Завданням порівняльної цивілістики є вивчення різних систем приватного права як елементів відповідної культури, а також національних систем цивільного права і цивілістичних інститутів у їх розвитку

Критерії класифікації приватного (цивільного) права
У процесі формування й розвитку права склалися певні правові системи, які відрізняються підходом до розв'язання принципових питань правового становища особи, відносин її з державою, методами правов

Європейські родини приватного (цивільного) права
Вище вже згадувалося, що європейські системи приватного права на підґрунті подібності визначальних ознак можуть бути згруповані у певні сукупності, які тут іменуються "родини приватного (цивіл

Предмет цивільного права
Предметом цивільного права в радянському цивільному праві традиційно визнавалися: майнові відносини; особисті немайнові відносини, пов'язані з майновими; інші особисті немайнові відносини. Зокрема,

Засади цивільного права
Характерні риси цивільно-правового методу правового регулювання знайшли відображення в засадах цивільного права (у ст.З ЦК вони іменуються засадами цивільного законодавства), під якими маються на у

Функції цивільного права
Характеристику цивільного права як галузі національного права Доповнюють перелік його функцій і внутрішня система побудови. Функ

Структура цивільного права
У літературі з цивільного права при характеристиці внутрішньої побудови (розміщення норм) цієї галузі найчастіше йдеться про систему або структуру цивільного права. Відомо, що може бути ви

Дія актів цивільного законодавства
Практичне значення має визначення дії цивільних законів у ча-с* У просторі, за колом осіб. 1) Дія актів цивільного законодавства у часі.Дія актів цивільного зак

Міжнародні договори
Специфічною формою цивільного законодавства є міжнародні договори. Міжнародний договір — це угода двох або кількох держав, що містить норми права про встановлення, зміну або припинення пра

Аналогія
Цивільне законодавство не здатне (та й не призначене) встановлювати норми на всі випадки життя. Його характерною рисою є диспозитивність у врегулюванні цивільних відносин. У зв'язку з цим

Поняття і предмет науки цивільного права
На відміну від галузі цивільного права, що регулює особисті та майнові відносини юридично рівних суб'єктів, і цивільного законодавства, яке є зовнішньою формою цивільно-правових норм, наука цивільн

Методологія цивілістики
Дослідження предмета цивілістики проводиться за допомогою спеціальних наукових прийомів, засобів, що забезпечують досягнення мети — пізнання і отримання наукового результату. Ці прийоми і засоби на

Система науки цивільного права
З урахуванням зазначеного вище наука цивільного права може бути умовно поділена на три головних частини: 1. Догма цивільного (приватного) права. 2. Історія цивільного (приватного)

Особливості формування цивільного права в Україні
Відповідь на запитання, до якого типу належить цивільне право України, має важливе практичне значення, оскільки від цього залежить визначення тенденцій його розвитку, можливість передбачення зусиль

Цивільне право в Україні за радянських часів
Значною мірою радянська цивільно-правова доктрина в Україні виявилась у відмові від визнання поділу права на приватне і публічне, а відтак — у відмові від приватного права як такого. Це зн

Цивільного кодексу України
На момент проголошення незалежності України цивільні відносини у нашій державі регулювалися значною кількістю законодавчих актів, виданих за часів Існування СРСР та УРСР. Після проголошення незалеж

Поняття цивільного правовідношення
Характерними ознакамиправовідносин є такі: 1) Правові відношення виникають, змінюються та припиняють*ся лише на підставі правових норм, які безпосередньо породжуютьправові

Загальні положення про фізичну особу
У радянському цивільному праві термін "фізична особа" не використовувався, оскільки ця категорія вважалася суто буржуазною і піддавалася відповідній критиці. Натомість, у цивільному закон

Правоздатність фізичних осіб
Правоздатність фізичної особи може бути визначена як здатність людини мати цивільні права і обов'язки. Цивільна правоздатність є необхідною передумовою виникнення цивільних прав та обов'яз

Поняття та елементи дієздатності фізичної особи
Для того, щоб мати можливість самостійно створювати для себе цивільні права і обов'язки, фізична особа має бути не тільки правоздатною, а й дієздатною. У найпростішому вигляді дієздатність

Диференціація дієздатності фізичної особи
На відміну від правоздатності дієздатність пов'язана зі здійсненням громадянином вольових дій, що припускає досягнення певно го рівня психічної зрілості. Критеріями дієздатності є вік, а такс» стан

Обмеження дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною
За наявності достатніх підстав за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування згідно з ч.5 ст.32 ЦК суд може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджат

Фізична особа як підприємець
Як згадувалося вище, важливим елементом дієздатності фізичної особи є бізнеедієздатність — можливість займатися підприємницького (комерційною) діяльністю. Підприємництво — це безпосередня

Поняття і ознаки юридичної особи
ЦК не дає визначення поняття "юридична особа". Натомість, ст.80 ЦК, яка має назву "Поняття юридичної особи", містить вказівку на деякі характерні ознаки цього поняття, зазначаюч

Сутність юридичної особи
Тривалий час сутність юридичної особи у радянській цивілісти-ці з'ясовувалася лише стосовно державних юридичних осіб, насамперед підприємств. Основу цього становили потреби повністю одержа

Виникнення та припинення діяльності юридичних осіб
Традиційно в радянському та пострадянському цивільному праві розрізняли три способи виникнення юридичних осіб: розпорядчий, нормативно-явочний і дозвільний. Розпорядчий порядок виникнення

Республіки Крим, територіальних громад
у цивільних відносинах Якзазначено в ч.2 ст.2 ЦК, учасниками цивільних відносин можуть бути суб'єкти як приватного, так і публічного права. До су

У цивільних відносинах
Основні засади участі держави та українського народу у правовідносинах визначені у Конституції України — Основному Законі держави. Держава може мати особисті немайнові права, але лише ті.

Республіки Крим, територіальних громад
у цивільних відносинах Держава, Автономна Республіка Крим і територіальні громади здійснюють цивільну дієздатність через свої органи та представників. Найчастіше

Захист цивільних прав та інтересів у адміністративному порядку
Захист цивільних прав в адміністративному порядку здійснюється насамперед Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування

Самозахист цивільних прав та інтересів
Для самозахисту як способу захисту цивільних прав характерним є те, що особа захищає свої цивільні права та інтереси своїми власними діями. Іншими словами, це — захист без звернення до суду або інш

Строки і терміни реалізації та захисту цивільних прав
Виникнення, здійснення та захист цивільних прав цивільне за] конодавство пов'язує з перебігом певних відрізків часу (строків)] настанням зазначених у договорі чи у законі дат (термінів), певні поді

Строки захисту цивільних прав. Позовна давність
Можливість захисту цивільних прав у багатьох випадках залежить В1Д дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Поняттяі ознаки правочину
І Законодавче визначення правочину міститься в ст.202 ЦК, яка передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Однак

Правові наслідки недійсності правочину
За загальним правилом, встановленим ст.216 ЦК, основним наслідком укладення правочину, що не відповідає вимогам закону (ст.203 ЦК та інші) і визнається недійсним, є двостороння реституція.

Окремі види недійсних правочинів
я І. Правочини з дефектами суб'єктного складу цивільна дієздатність (правочиноздатність) осіб, які не досягли 14 років, обмежується правом самостійно здійснювати дрібні побутові пра

Підстави виникнення та види представництва
Право на вчинення дій від імені іншої особи може грунтуватися на різних юридичних фактах, з якими закон (ч.З ст.237 ЦК) Пов'язує виникнення повноваження. Такими юридичними фактами (підстав

Передоручення
Представник зобов'язаний особисто вчинити дію, передбачену наданим йому повноваженням. Але він може також передоручити її здійснення іншій особі, якщо таке передоручення передбачене договором або д

Представництво за довіреністю
Представництво, яке Грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреність — це письмовий документ, що видається представнику особою, яку представляють, для представництва

Право повного господарського відання і право оперативного управління як засоби здійснення права власності
У деяких випадках здійснення права власності безпосередньо власником неможливе. В такому разі у праві використовуються так звані речові права вторинного характеру. Вони не можуть існувати самостійн

Первинні способи набуття права власності
Первинними способами виникнення права власності є: 1) Виробництво — такий спосіб виникнення права власності, коли воно виникає у зв'язку з виготовленням або створенням якоїсь речі, шо не і

Похідні (вторинні) способи набуття права власності
При похідних способах набуття права власності право набувача грунтується на праві відчужувача. Такими способами є: придбання майна за договором і в порядку спадкування. 1) Договір

Види права власності залежно від числа власників. Особливості права спільної власності
3.1. Поняття івиди права спільної власності Майно може належати на праві власності не одній, а кільком особам одночасно. В такому разі виникають відносини спільної

Види права власності залежно від правового режиму
4.1. Право власності на землю (земельну ділянку) Особливості права власності на землю полягають у тому, що згЩно зі ст. 14 Конституції земля є основним націон

Загальна характеристика захисту права власності
Приступаючи до розгляду питань захисту права власності, насамперед слід звернути увагу, що у літературі йдеться як про захист права власності1, так і про його охорону2.

Віндикаційний позов
Основним речово-правовим засобом захисту права власності є віндикаційний позов, сутність якого полягає у витребуванні власником свого майна з чужого володіння. Зокрема ст.387 ЦК встановлює, що влас

Права на чужі речі. Загальна характеристика
Важливим речовим правом є право на чужі речі. У цьому випадку право власності належить одній особі, в той час як інша має на те ж майно таке саме (безпосереднє) речове право, тільки вужче за змісто

Володіння (посідання) і право володіння чужим майном
6.1. Володіння (посідання) Ведучи мову про володіння як правову категорію необхідно розрізняти "право володіння" як елемент права власності та як вид права на чужі речі (в

Поняттята види інтелектуальної власності
Однією з найбільш важливих і характерних рис людини як частини живого світу є її здатність до осмисленої (цілеспрямованої) творчості. Творчість визначається як цілеспрямована інтелектуальн

Право інтелектуальної власності як вид речового права
Визначаючи поняття "право інтелектуальної власності", слід враховувати, що воно може вживатися у суб'єктивному та об'єктивному розумінні, а також нерідко вживається, у тому чис

Здійснення права інтелектуальної власності
. Характер та спрямованість можливої поведінки суб'єкта права електуальної власності, а отже, і напрямів здійснення цього пра- а в загальному вигляді визнача

Захист права інтелектуальної власності
Захист права інтелектуальної власності в Україні в останні роки набуває усе більшої гостроти, оскільки масштаби порушення цих прав стрімко зростають. Варто хоча б пригадати проблему виробництва та

Класифікація засобів забезпечення виконання зобов
Засоби забезпечення виконання зобов'язань можуть бути класифіковані за різними підставами. Так, залежно від часу і способу встановлення (виникнення) вони можуть бути поділені на спеціальні

Застава
Основним нормативним актом, що регулює заставні правовідносини в Україні, тривалий час залишався Закон "Про заставу". Тепер у ЦК заставі присвячені ст.ст.572-593, де визначені основні пол

Застава без передачі майна заставодержателю.
Згідно зі ст.1 Закону України від 5 червня 2003 р. "Про іпотеку" іпотекою вважається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іп

Застава з передачею заставленого майна заставодержателю.
Заклад — це застава з передачею заставленого майна заставодержателю або за його наказом — третій особі (ч.2 ст.575 ЦК, ст.44 Закону "Про заставу"). За домовленістю заставодержателя із зас

Поняття цивільно-правової відповідальності
Приступаючи до аналізу цієї складної правової категорії, насамперед слід нагадати про існування двох різних підходів до розуміння відповідальності. Сутність цих відмінностей полягає в тому, що юрид

Підстава цивільно-правової відповідальності
Як випливає із визначення, характерних ознак і самої суті цього правового Інституту, цивільно-правова відповідальність застосовується до осіб, винних у скоєнні цивільного правопорушення. Тому згідн

Підстави звільнення від відповідальності
Як зазначалося вище, цивільно-правова відповідальність настає за наявності підстав (умов), передбачених чинним законодавством. Отже, відсутність цих умов означає, що немає і відповідальності.

Категорія господарського (підприємницького) договору
Свого часу була поширена теорія господарського договору як особливого виду договору. Зараз цей вид угод набув дещо інших ознак, він активно використовується у сфері підприємницької діяльності, що п

Укладення, зміна та розірвання договорів
Оскільки цивільно-правовий договір є однією з основних підстав виникнення зобов'язань, його характеристика не може бути повною без висвітлення порядку укладення договорів. Розгляньмо споча

Загальні положення про купівлю-продаж
1.1. Поняття договору купівлі-продажу Договір купівлі-продажу— це договір, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати

Роздрібна купівля-продаж
Договір роздрібної купівлі-продажу— це договір, за яким продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно пр

Поняття договору поставки.
Договір поставки збережений у новому ЦК (§3 гл.54), однак не як самостійний цивільно-правовий договір, а як один з різновидів договору купівлі-продажу, що регулює відносини з реалізації товарів, як

Контрактація сільськогосподарської продукції
Державна закупівля сільськогосподарської продукції у її виробників здійснюється за договорами контрактації, що укладаються на основі державних замовлень. Контрактація сільськогосподарської

Договір оренди державного та комунального майна
Цей договір, що є різновидом договору найму, характеризується Істотними особливостями. Нормативна база.Основні нормативно-правові акти, що регулюють цей договір:

Поняття житлового законодавства та договору найма житла
Житлове законодавство— це сукупність нормативно-правових актів, які регулюють суспільні відносини щодо реалізації конституційного права на житло та пов'язані з ними відносини щодо

Право на збереження житла за тимчасово відсутніми особами.
Згідно зі ст-71 ЖК у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї у будинках державного або громадського житлового фонду за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Од

Змінаі розірвання договору найму житла
Зміни договору найму жилого приміщення можуть вимагати обидві сторони — наймодавець та наймач. За загальним правилом, зміна договору допускається лише за згодою наймача, членів його сім'ї та наймод

Договір підряду
Глава 61 ЦК регулює підряд. Договір підряду— це договір, за яким одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (з

Будівельний підряд
Відповідно до нового ЦК договір, який раніше мав назву "договір підряду на капітальне будівництво", іменується договором будівельного підряду. Договір будівельного підряд

Підряд на проектні та пошукові роботи
Договір підряду на виконання проектних та пошукових робіт регулює відносини, що виникають під час проектування і проведення дослідницьких робіт для капітального будівництва. Він регу- д

Зовнішньоекономічні підрядні операції з давальницькою сировиною
Суть операцій із давальницькою сировиною (толлінг) у тому, що власник сировини, який не має потужностей з її переробки, передає її переробному підприємству в обсязі, що забезпечує одержання необхід

Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт— це договір, за яким підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовни

Перевезення
Перевезення, а також інші відносини у сфері транспортної діяльності опосередковують транспортні договори, різні за правовою природою та змістом. Загальні положення про перевезення

Договір перевезення вантажу
Договір перевезення вантажу— це договір, за яким одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та вида

Договори перевезення пасажира, багажу та пошти
Договір перевезення пасажира та багажу— це договір, за яким одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а у разі здавання баг

Пасажирів та морського буксирування
Ці договори мають значну специфіку. Згідно зі ст.133 КТМ договір морського перевезення вантажу— це договір, за яким перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йом

Транспортне експедирування
На відміну від раніше чинного ЦК, який не передбачав регулювання договору експедиції, ЦК 2003 р. містить спеціальну главу 65 "Транспортне експедирування". Договір транспо

Зберігання
Зберігання урегульоване у гл.66 ЦК. Договір зберігання— це договір, за яким одна сторона (збері-гач) зобов'язана зберігати річ, передану їй другою стороною (пок-лажодавцем

Поняття страхування
Глава 31 ЦК 1963 p., що регулювала страхування, мала назву "Державне страхування". Однак нині здійснення страхування — не монополія держави. Тому страхування в Україні не є винятково держ

Доручення
Договір доручення— це договір, за яким одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений по

Комісія
Договір комісії— це договір, за яким одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені,

Управління майном
Одним з нових договорів про надання послуг, передбачених у ЦК (гл.70), є договір управління майном. . .*..:-**- ,-.

Поняття кредиту
Правові основи надання, використання і повернення кредитів та регулювання взаємовідносин між суб'єктами, що виникають у процесі кредитування, докладно регулює Положення Національного банку України

Банківський вклад
Договір банківськоговкладу (депозиту) — це договір, за яким одна сторона (банк), що прийняла від другої (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), яка надійшла, зобов'язується в

Факторинг
Згідно з ч.і ст. 1077 ЦК договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги)— це договір, за яким одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати гро

Розрахунки
Розрахунки регулює гл.74 ЦК. Стосовно форм розрахунківст. 1087 ЦК передбачає, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності,

Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
Договори, що опосередковують розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, регулює гл.75 ЦК, Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власно

Публічна обіцянка винагороди
Публічна обіцянка винагороди регулюється гл.78 ЦК. Вона по-. діляється на два різновиди: 1) публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу; 2) публічна обіцянка винагороди з

Загальні положення про відшкодування шкоди
Відшкодування шкоди регулює гл.82 ЦК. Стаття 1166 ЦК визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіял

Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою або недієздатною особою
Оскільки часткову дієздатність ЦК 2003 р. пов'язує з досягненням віку не 15, як це було передбачено ЦК 1963 p., a 14 років, тому розмежовані правила відповідальності за шкоду, заподіяну малолітньою

Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою.
Шкода, завдана недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, якщо вони не доведуть, що шкода була завдана не з їх вини. Обов'язок

Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
Особливості відшкодування цієї шкоди: а) шкода заподіяна джерелом підвищеної небезпеки; б) обов'язок відшкодування шкоди покладається на володільцяджерела підвище

Загальні положення про спадкування
Спадкове право— це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають узв'язку зі смертю фізичної особи та переходом її прав і обов'язків до

Спадкування за законом
Спадкування за законом регулюється гл.86 ЦК. Закон визначає черговість спадкування за законом— спадкоємці за законом одержу- ють право на спадкування почергово. Кожна н

Здійснення права на спадкування
Глава 87 ЦК регулює здійснення права на спадкування. Прийняття спадщини.Згідно зі ст.І268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прий-

Виконання заповіту. Оформлення права на спадщину. Спадковий договір
Виконання заповіту.Виконання заповіту — це здійснентія останньої волі спадкодавця, вираженої у заповіті. Зазвичай суб'єктами виконання є спадкоємці, які прийняли спадщину. її прийн

Розділ II ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 7 Цивільне право від ношення § 1. Поняття цивільного правовідношення .......................................... 66 § 2. Загальна характеристика суб'єктів

Підрозділ 1. Право власності
Глава 15 Загальні положення права власності § 1. Право власності в системі речових прав .................................. 250 § 2. Поняття власності і права власн