Патентування підприємницької діяльності

Для здійснення дечких видів підприємницької діяльності чинним господарським законодавством передбачено патентування. Відповідно ч.2 ст.14 ГК правові засади ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування визначаються виходячи з конституційного права кожного на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, а також принципів господарювання.

Сферами підприємницької діяльності в яких відповідно до ч.4 цієї статті та ст.267 ПКУ здійснюється патентування і, відповідно, об’єктами є такими, що пов’язані:

­ з торгівлею за грошові кошти (готівку, чеки, а також з використаннм інших форм розрахунків та платіжних карток тощо);

­ з обміном готівкових валютних платіжними засобами, вираженим в іноземній валюті, та з платіжними картаками);

­ з надання побутових послуг;

­ діяльність у сфері розваг (крім державних грошових лотерей і грального бізнесу).

Під пунктами продажу товарів розуміють:

­ магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

­ кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців;

­ автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі;

­ лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;

­ стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом;

­ фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;

­ оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Зауважимо, що до липня 2009 р. сферою патентування був гральним бізнес. Проте, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоровя населення, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству він був заборонений законом від 15.05.2009 р. «Про заборону грального бізнесу в Україні». Це, зокрема, діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють органзатори азартних ігор з метою отримання прибутку.забезпечуюють, в межах своїх повноважень, виконання вимог цього Закону органи міліції. За порушення вимог відповідно до ст. 203 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність.

У зв’язку з тим, що Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», відповідно до п.2 Прикінцевих положень ПКУ втратив чинність, розглянемо це явище відповідно до цього Кодексу з точки зору правового статусу платників збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Так, відповідно до п.1.1. ст.267 ПКУ, платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

­ торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

­ діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

­ торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

­ діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей та грального бізнесу).

Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб'єкти господарювання:

­ аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;

­ розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої коопе­рації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;

­ фізичні особи-підприємці: які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності; які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва; які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік; які утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги ігідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах «Українське товариство сліпих», «Українське товариство глухих», а також фізичними особами – інвалідами, зареєстрованими відповідно до закону як підприємці; які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія с соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без цих; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню; що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб'єкту; які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки); підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері, у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких і підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах.

Не є платниками збору за провадження діяльності у сфері розваг суб'єкти господарювання, які провадять комп'ютерні та відеоігри.

З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів (незалежно від країни їх походження):

­ товари повсякденного вжитку, продукти харчування, вироби медичного призначення для індивідуальне користування, технічні та інші засоби реабілітації через торговельні установи, утворені з цією метою громадськими організаціями інвалідів;

­ товарів військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців на території військових частин і військових навчальних закладів;

­ насіння та посадкового матеріалу овочевих, баштанних, кормових та квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі;

­ сірників;

­ термометрів та індивідуальних діагностичних приладів.

З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва:

­ поштові марки, листівки, вітальні листівки і конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара, виготовлена з дерева, паперу та картону, яка використовується для поштових відправлень підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі транспорт та зв'язку, і фурнітура до них;

­ товари народних промислів, крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з перелікомком, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури;

­ готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні мате ріали та інше медичне приладдя), вітаміни для населення, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів із целюлози або її замінників, ветеринарні препарати, вироби медичного призначення для індивідуального користування інвалідами, технічні та інші засоби реабілітації інвалідів;

­ зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, папір туалетний, мило господарське;

­ вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню, газ скраплений у балонах, що реалізується населенню за місцем проживання для використання у житлових та/або нежитлових приміщеннях;

­ проїзні квитки;

­ зошити;

­ торговельна діяльність виключно з використанням періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, що мають реєстраційні свідоцтва, видані в установленому порядку, а також книг, брошур, альбомів, нотних видань, буклетів, плакатів, картографічної продукції, що видаються юридичними особами – резидентами України.

При здійсненні продажу товарів, зазначених у абзаці першому цього підпункту, платники збору можуть одночасно здійснювати продаж супутньої продукції (незалежно від країни їх походження): ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотна, багети, рамки та підрамники для картин, швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя, крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів.

Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг відповідно до п.3.1 ст. 267 ПКУ встановлюється сільськими, селищними та міськими радами (далі у цьому пункті – органами місцевого самоврядування) "з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати установленої законом на 1 січня календарного року (надалі – мінімальна заробітна плата), визначеному цим пунктом, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг.

За видами торгових і побутових послуг, відповідно до пунктів 3.2 – 3.6 ст.267 ПКУ вони встановлюють наступні ставки збору.

За провадження торговельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності ; нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг встановлюється в таких межах: на території містабласних центрів – віл, 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати; на території міста Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів – від 0,04 до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати; на території інших населених пунктів – до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Якщо пункти продажу товарів (надання послуг) розташовані в курортній місцевості або на території, прилеглій до митниці, інших пунктів переміщення через митний кордон, органи місцевого самоврядування, до бюджетів яких спрямовуються кошти від сплати збору, можуть прийняти рішення щодо збільшенняставки збору, але не більш як 0,4 розміру мінімальної заробітноїплати.

За провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах встановлю­ється в межах від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати залежно від місця розташування таких пунктів продажу.

За здійснення торгівлі валютними цінностями на календарний місяць становить 1,2 розміру мінімальної заробітної плати.

За здійснення діяльності у сфері розваг на квартал становить:

­ для використання грального автомата (грального автомата «кранмашина», грального автомата, на якому проводяться дитячі ігри, іншого грального автомата, призначеного для проведення платних розважальних ігор) – розмір мінімальної заробітної плати;

­ для використання гральних жолобів (доріжок) кегельбана, боулінга, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, - розмір мінімальної заробітної плати, збільшений у 2 рази, за кожний гральний жолоб (доріжку);

­ для використання столів для більярда, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярда, що використовуються для спортивних аматорських змагань, — розмір мінімальної заробітної плати за кожний стіл для більярда;

­ -для проведення інших оплатних розважальних ігор — розмір мінімальної заробітної плати за кожне окреме гральне місце.

Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням пільгового торгового патенту встановлюється в розмірі 0,05 розміру мінімальної заробітноптлати щорічно за провадження торговельної діяльності із придбаннямісороткотермінового торгового патенту за один день становить 0,02 розміру мінімальної заробітної плати.

Для провадження передбачених цією статтею видів підприємницької діяльності суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту, яка повинна містити такі відомості:

­ найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) та прізвище, ім'я, по батькові суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи);

­ юридична адреса (місцезнаходження) суб'єкта господарювання, а у разі якщо патент придбається для відокремленого підрозділу, — місцезнаходження такого відокремленого підрозділу згідно з документом, що засвідчує право власності (оренди);

­ вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбається торговий патент;

­ вид торгового патенту;

­ найменування документа про повну або часткову сплату збору;

­ назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти, грального місця, позначення «виїзна торгівля»;

­ назва, дата, номер документа, що засвідчує право власності (оренди);

період, на який придбається торговий патент.

Підставою для придбання торгового патенту є заявка. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.

Торговий патент видається особисто фізичній особі – підприємцю або особі, уповноваженій юридичною особою, під підпис у триденний термін з дня подання заявки. Датою придбання торгового патентує зазначена в ньому дата.

Для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями для кожного відокремленого підрозділу, який не є платником податку на прибуток, торгові патенти придбаються суб'єктами господарювання за місцем реєстрації такого відокремленого підрозділу, а також для кожного пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти.

У разі проведення ярмарків, виставок-продажів та інших короткотермінових заходів, пов'язаних з демонстрацією та продажем товарів, суб'єкт господарювання придбає короткотерміновий торговий патент.

Для здійснення діяльності у сфері розваг торговий патент придбається для кожного окремого грального місця. Якщо окреме гральне місце має декілька незалежних гральних місць, торговий патент придбається окремо для кожного з них.

Сплати збору платниками збору, які:

­ провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі) – збір сплачується за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг;

­ здійснюють торгівлю валютними цінностями – за місцезнаходженням пункту обміну іноземної валюти;

­ здійснюють діяльність у сфері розваг – за місцезнаходженням пункту надання послуг у сфері розваг;

­ здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу – за місцем реєстрації таких платників;

­ здійснюють торгівлю на ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермінових заходах, пов'язаних з демонстрацією та продажем товарів, - за місцем провадження такої діяльності.

Строки сплати збору:

­ за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту —- не пізніш як за один календарний день до початку провадження такої діяльності;

­ за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями — щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;

­ за здійснення діяльності у сфері розваг — щоквартально не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.

Під час придбання торгового патенту суб'єкт господарювання вносить суму збору за один місяць (квартал). На суму збору, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується сума збору, яка підлягає внесенню в останній місяць (квартал) його дії.

Платники збору можуть здійснити сплату збору авансовим внеском до кінця календарного року. Суми збору, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями ПКУ. Крім цього У разі невнесення суб'єктом господарювання збору у встановлений цією статтею строк, дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення.

Торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду, він повинен бути розміщений:

­ на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності — біля реєстратора розрахункових операцій;

­ на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

­ на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;

­ у пунктах обміну іноземної валюти;

­ у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри.

Торговий патент діє на території, на яку поширюються повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу, коли він виданий для провадження торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо), діє на території України.

Передача торгового патенту іншому суб'єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу такого суб'єкта не дозволяється.

Строк дії торгового і пільгового патенту, крім короткотермінового торгового патенту та торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг, становить 60 календарних місяців, короткотермінового торгового патенту становить від одного до п'ятнадцяти календарних днів, а на здійснення діяльності у сфері розваг становить вісім календарних кварталів.

Суб'єкт господарювання, що припинив діяльність, яка підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному органу держав­ної податкової служби. При цьому торговий патент підлягає поверненню органу державної податкової служби, який його видав, а суб'єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору.