рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Поняття, ознаки і функції господарського договору

Поняття, ознаки і функції господарського договору - раздел Право, ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО Господарський Договір В Умовах Ринкової Економіки Є Основним Засобом Організа...

Господарський договір в умовах ринкової економіки є основним засобом організації відносин між суб’єктами господарювання, а також важливим інструментом правової організації господарського життя суспільства в цілому. Він є однією із найбільш поширеніших підстав виникнення договірних господарських зобов’язань і як гнучкий правовий регулятор дає змогу враховувати специфіку окремого господарського зв’язку та узгоджувати його із загальнонормативним режимом правового регулювання господарських відносин.

Об’єктивна необхідність господарського договору обумовлена господарським інтересом. Суб’єкти господарської діяльності при цьому мають право та утворюють для себе певні норми і правила взаємовідносин. В Римському праві, наприклад, вживається поняття закон договору, за принципом: договір робить право (лат.: convetio facit legem), в французькому Цивільному кодексі Наполеона (1804 р.) констатується, договір має «силу закону сторонам».

В останні роки в науковій юридичній літературі України теоретичні питання господарського договору стали предметом комплексного, цілісного вивчення. Розробка доктринального поняття господарського договору як універсального засобу саморегуляції господарських відносин, а також використання теоретичних надбань найбільш повно відображена О. А. Беляневич у монографії «Господарське договірне право України (теоретичні аспекти) – К.: Юрінком Інтер, 2006 р.

Разом з цим, в умовах ринкового конкурентного середовища, яке сформувалося в Україні набуло широкого розповсюдження укладення господарських договорів на біржах, аукціонах, конкурсах, але ці питання висвітлено не достатньо.

Термін «господарський договір» широко використовується в юридичній літературі та в господарській практиці, звичайно, на основі його порівняння з цивільно-правовим договором. Зауважимо, що чинне законодавство не містить визначення господарського договору, хоча в ГК йому присвячена глава 20 – «Господарські договори» (ст. ст.179 – 188) На підставі аналізу правовідносин у господарській діяльності, змісту і особливостей господарських договорів визначених в ГК маємо змогу сформувати поняття господарського договору за його ознаками. Такими ознаками є: за суб'єктним складом сторони в господарському договорі є суб'єкти господарювання; спрямованістю забезпечення господарської діяльності учасників договірних відносин; тісний зв'язок з плановим процесом у господарській діяльності (з передбаченням виробничих показників); поєднання майнових (виготовлення продукції) та організаційних елементів (визначення порядку виробництва, приймання виконання тощо); обмеження договірної свободи і можливість відступлений від рівності сторін (державні контракти, закупівля продукції і товарів за державні кошти і т. п.).

Поняття господарського договору виводиться через сукупність його особливостей як угоди і як зобов'язального правовідношення. Головна особливість господарського договору полягає в особливому суб'єктному складі та обмеженні договірної свободи. Суб'єктний склад господарського договору можна визначити наступним чином: сторонами (стороною) в господарському договорі можуть виступати господарські організації з правами юридичної особи; відособлені підрозділи господарських організацій в межах компетенції, що надана їм цими організаціями; індивідуальні підприємці (як із статусом, так і без статусу юридичної особи); негосподарські організації - юридичні особи при здійсненні ними господарської діяльності, необхідної для досягнення мети, передбаченої їх установчими документами; органи господарського управління - власники та (або) уповноважені ними органи, які здійснюють в межах їх компетенції управління майном створених (придбаних) ними або підвідомчих їм господарських організацій.

Узагальнивши наведене вище, можна сказати, що господарський договір – це засноване на домовленості сторін і зафіксоване у встановленій законом формі, зобов’язальне правовідношення між суб’єктами господарювання та/або суб’єктами організаційно – правових повноважень, змістом якого є взаємні права і обов’язки сторін у галузі господарської діяльності з врахуванням загальногосподарських (публічних) інтересів.

Своєрідність господарського договору як зобов'язального правовідношення зумовлена природою господарських зв'язків і виявляється в спрямованості господарського договору на обслуговування господарської діяльності та в поєднанні майнових і організаційних елементів в його змісті. Держава, виконуючи економічну функцію і забезпечуючи соціальну спрямованість економіки, вправі регулювати договірну свободу суб’єктів господарських правовідносин на досягнення такого економічного суспільного порядку, який забезпечить кожному члену суспільства належні умови існування і лише після цього максимально допустиму індивідуальну свободу. Тому господарські договори опосередковують не тільки господарські зв’язки, які формуються між суб’єктами господарювання, а й ті, що формуються між ними й органами державного регулювання та місцевого самоврядування. Вони, наприклад, укладаються з приводу виконання програм і планів економічного, науково – технічного, соціального розвитку держави і регіонів, а також внутрішньогосподарських планів.

Правове регулювання господарських договірних зв'язків в Україні здійснюється тією чи іншою мірою трьома гілками влади таким чином:

­ прийняттям вищим законодавчим органом найбільш важливих нормативних актів, що регулюють господарську діяльність;

­ виданням органами виконавчої влади, в першу чергу, Кабінетом Міністрів України і центральними органами виконавчої влади, підзаконних нормативних актів, що регулюють договірні зв'язки, які виникають в процесі здійснення господарської діяльності;

­ за допомогою діяльності особливого юрисдикційного органу - господарського суду, який не тільки судить про право, але й сприяє стабільності та стійкості господарських договірних зв'язків. При цьому автор зазначає, що ідея нормативного регулювання договірних господарських відносин не суперечить основам функціонування соціально-орієнтованої ринкової економіки.

Правовий режим господарських договорів об'єктивно обумовлений особливою природою господарських зв'язків, яка потребує спеціального регулювання з метою підтримання необхідного балансу між інтересами окремих суб'єктів господарювання, їх об'єднань та інтересами суспільства в цілому. Врахування в господарському договорі інтересів інших, окрім його сторін, осіб (споживачів, суспільства в цілому) досягається шляхом введення в договірні відносини елементів імперативності, які можуть мати як побічний характер (встановлення розмірів податків, рівня цін і тарифів, закріплення загальних принципів укладання договорів, встановлення відповідальності за зловживання монопольним становищем на ринку і т. ін.), так і пряму дію (зокрема, коли однією з сторін в договорі виступає державний орган).

Імперативність регулювання договірних зв'язків є різновекторною і зумовлюється завданнями, що стоять перед державою в галузі управління господарською діяльністю, насамперед, захистом прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, захистом публічних інтересів та забезпеченням суспільного господарського право порядку в країні.

Разом з тим, конкурентне ринкове середовище потребує надання сторонам договору свободи господарської діяльності, яка реалізується через систему загальних дозволів у праві. Суб'єкти господарювання можуть реалізовувати правові дозволяння за власною ініціативою у власних та суспільно прийнятних цілях. Така реалізація здійснюється шляхом самостійного формування учасниками господарського обороту своїх суб'єктивних прав та обов'язків, що кореспондують їм з метою забазпечення суспільних інтересів.

Як спеціальна правова категорія, зазначає В. С. Щербина, господарський договір має такі особливі ознаки.

По-перше, господарське законодавство регулює цей договір як таку угоду, яка має визначену економічну і правову мету. Господарський договір завжди укладається з господарською (комерційною) метою для досягнення необхідних господарських і комерційних результатів. Це виробництво і реалізація за плату продукції, виконання робіт і оплата їхніх результатів, надання платних послуг. Звідси господарські договори — це, як правило, майнові договори, що обслуговують безпосередньо виробництво та господарський (комерційний) обіг. За критерієм мети господарські договори відмежовуються від інших договорів суб'єктів господарювання, які не обслуговують виробництво та обіг і є допоміжними.

По-друге, стосовно господарських договорів діють окремі правила щодо підстав їх укладання і змісту господарських договірних зобов'язань. Законодавством про господарські договори встановлено, що ті з них, які спрямовані на забезпечення пріоритетних потреб України в продукції, роботах та послугах, укладаються на підставі відповідних державних замовлень. Юридичною особливістю в такому разі є те, що зміст господарського договору, який укладається на підставі державного замовлення (державний контракт), повинен відповідати цьому замовленню. В теорії господарського права такі договори визначаються як плановані1.

Але не всі господарські договори укладаються на підставі державного замовлення. Отже, ця ознака господарського договору не є абсолютною.

Зміст господарських договорів, які укладаються без державного замовлення, має відповідати господарським намірам і юридично вираженій згоді сторін. У теорії такі договори називаються регульованими, тобто такими, що регулюються самими сторонами.

___________________

1Див.: Щербина В.С. Господарське право: Підручник. – 3 – тє вид. перероб.і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – С. 296 – 297.

По-третє, закон обмежує коло суб'єктів, які можуть бути суб'єктами господарських договорів (про цю ознаку йшлося при розгляді суб'єктного складу господарських зобов'язань).

Значення господарських договорів розкривається через їх функції у яких проявляються їх регулятивні властивості, завдяки яким регулюються відповідні господарські правовідносини.

Функціями господарського договору, виходячи з їх кваліфікації різними авторами є:

­ регулятивна, яка означає, що господарський договір регулює відносини між сторонами на підставі закону, але з урахуванням специфіки конкретного господарського зв'язку (щодо порядку та строків виконання договірних зобов'язань. кількісних та якісних характеристик предмету договору тощо), доповнюючи прогалини закону (наприклад, встановленням конкретного розміру санкцій за порушення умов договору, якщо такі санкції не передбачені законом). Регулятивна дія господарського договору обумовлена двома чинниками: а) господарський договір є індивідуальним правовим актом, що забезпечує юридичне оформлення складних і різноманітних господарських зв'язків; б) складність і різноманітність цих зв'язків вимагає належного пристосування до загальних вказівок закону, до змісту і середовища функціонування певного господарською зв'язку, характеру конкретної господарської операції, економічних інтересів та технічних можливостей сторін, їх фінансовою становища, перспектив розвитку.

­ інформаційна функція виявляється сформульованим господарський договір містить певну інформацію щодо наявних товарів, послуг і робіт які пропонуються, а також прав та обов'язків у сторін, яка в разі спору може бути врахована юрисдикційним органом для правильної кваліфікації взаємовідносин сторін і прийняття законного та обґрунтованого рішення з цього спору.

­ координаційну, яка полягає у тому, що сторони господарського договору виробляють умови цього договору шляхом по­годження між учасниками договірних відносин умов договору. Оскільки інтереси сторін господарського зв'язку, як правило, не збігаються, а задовольнити свої потреби кожна з них може, лише співпрацюючи з контрагентом, сторони на стадії укладання договору змушені так скоординувати свої потреби і можливості, інтереси і передбачення, щоб шляхом компромісу виробити обопільно прийнятну правову модель відповідного господарського зв'язку. На стадії виконання договору сторони координують свою діяльність відповідно до його умов;

­ інструменту планування.Така функція означає, що плануючи свою діяльність, суб'єкт господарювання передусім орієнтується на попит щодо результатів своєї діяльності (продукції, робіт, послуг). Найбільш надійну інформацію у цьому відношенні дають укладені суб'єктом господарські договори. Узагальнюючи інформацію щодо всіх укладених договорів, суб'єкт господарювання закладає відповідні покажчики у свої виробничі програми. Основу планів становлять державні замовлення та договори, укладені із споживачами (покупцями) продукції, робіт, послуг і постачальниками матеріально-технічних ресурсів;

­ контрольну, яка полягає в тому, що за допомогою господарського договору здійснюється контроль за ефективністю діяльності суб'єктів господарювання. Якщо суб'єкт господарювання уклав договір на збут (продукції робіт, послуг), який в сукупності забезпечує повне або близьке до повного завантаження устаткування і зайнятості трудового колективу, це свідчить, що його діяльність потрібна суспільству. Якщо укладеними договорами покривається незначна частина виробничого потенціалу суб'єкта, це свідчить, що результати його діяльності не мають достатнього попиту, а сама діяльність суспільству не потрібна, тобто є неефективною. Такий суб'єкт господарювання для продовження функціонування має вжити активних заходів щодо вдосконалення діяльності (обновити асортимент, поліпшити якість, зменшити ціну продукції, робіт, послуг; змінити вироб­ничий профіль якщо це можливо і доцільно);

­ охоронну (захисну) сама наявність договору в передбаченій законом формі, зафіксовані в ньому права і обов'язки сторін, а також санкції за невиконання (неналежне виконання) останніх дають можливість використати механізм захисту прав та законних інтересів сторін у разі порушення однією з них своїх договірних зобов'язань, у тому числі застосувати заходи оперативного впливу.

Можна також назвати функцію забезпечення державоног інтересу. Вона сформована відповідно до централізованого планування державних потреб. У формі держзамовлень планується: виробництво дефіцитної продукції; заходи щодо розвитку пріоритетних галузей народного господарства; виконання міждержавних економічних угод; експортно-імпортна діяльність; вирішення соціальних проблем тощо. Державне замовлення реалізується шляхом укладання господарських договорів (державних контрактів) між його виконавцями і споживачами продукції, послуг, замовниками робіт. Інакше кажучи, господарський договір у цьому разі є функціональним правовим засобом реалізації державного замовлення. Ч.4 ст.83 ГК встановлює недопустимість ухилення від укладення договору за державним замовленням.

Згідно з положень ст. 67 ГК яка передбачає, що відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів, випливає функція опосередкування відносин між суб’єктами господарювання.

Специфічне правове регулювання господарських договорів має виходити не з того, знаходяться суб'єкти господарювання у відносинах диспозитивності чи підпорядкування, а з того, на досягнення якої мети спрямовані їх дії. Цією метою є певний суспільно-корисний результат господарювання, тобто задоволення потреб всього суспільства в певних матеріальних та нематеріальних благах. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність застосування публічно-правових регуляторів господарської діяльності.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ... Г В Смолин ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО УКРАЇНИ Навчальний посібник ге видання...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Поняття, ознаки і функції господарського договору

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

УКРАЇНИ
загальна частина   Навчальний посібник 2-ге видання перероблене та доповнене     Львів ББК 67.99

Господарська діяльність: поняття та види
Поняття «господарської діяльності» є визначальним для подальшого розуміння і засвоєння форм та методів державного регулювання виробництва суспільно – необхідних матеріальних благ, які є результатом

Підприємництво як спосіб господарської діяльності
Засади підприємницької діяльності в Україні передбачені ст. 42 Конституцією України. Згідно з цією статтею кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. У той же час така

Господарські правовідносини, їх ознаки і види
Виходячи з того, що сфера господарювання не є однорідною у складаються різноманітні відносини, пов’язані з господарською діяльністю. Оскільки така діяльність неможлива без вступу її суб’єктів у вза

Поняття, предмет, принципи і метод господарського права
Загальноприйнято в юридичній науці та правозастосуванні, що галузь права є основним елементом структури права. Як частина цілого кожна галузь права взаємодіє з іншими галузями і з системою права в

Поняття і система господарського законодавства
За аналогією інших галузей, господарське законодавство - це система нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності та керівництва

Регулювання підприємницької діяльності як засіб підтримки підприємництва
Державне регулювання підприємницької діяльності розглядається як форма державного впливу на господарську діяльність недержавних господарюючих суб’єктів. Воно виражається у державній регуляторній по

Дерегулювання підприємницької діяльності
Із змісту регуляторної політики випливає розуміння делегування. Під дерегулюванням слід розуміти сукупність спрямованих на зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяльність,

Фінансування заходів державної підтримки підприємництва
Державна підтримка підприємництва в Україні здійснюється як на державному, так і територіальному рівнях також у вигляді: фінансової підтримки (фінансової допомоги); кредитної підтримки; пода

Контрольні запитання
1. Які Ви знаєте засоби державного регулювання підприємницької діяльності? 2. Які сфери підприємництва регулюються найбільше? 3. У чому полягає діалектика регулюв

Поняття, ознаки та види суб’єктів господарських правовідносин
Поняття «суб’єкт» у філософському аспекті визначається як джерело цілеспрямованої активності, носія предметно – практичної діяльності яким є, насамперед, індивід. Разом з цим, суб’єкт – це колектив

Громадяни-підприємці як суб’єкти господарювання
Насамперед зазначимо, що господарську діяльність в залежності від правового становища її суб’єктів-громадян можна розділити на дві великі категорії: ­ індивідуальна споживацька діяльність

Поняття та види організаційно–правових форм підприємства
Домінуюче місце серед суб'єктів господарювання належить підприємствам. Це зумовлено особливими економічними і соціальними функціями підприємства в економічній системі, а саме функціями товаровиробн

Поняття і види господарських товариств
Така організаційно-правова форма підприємництва, як господарське товариство, має істотні особливості щодо створення, діяльності та юридичного статусу. Його правовий статус визначається як відповідн

Поняття та види кооперативів
Учасниками господарських відносин у сфері господарювання є також кооперативи. Їх правовий статус визначається ГК (ст. ст. 94—111), ЦК (§ 2 гл. 8), законами України від 10.07.2003 р «Про кооперацію»

Господарські об’єднання
Щоб успішно працювати в умовах ринкової конкуренції і членства в СОТ та вступу до ЄС реалізувати значні фінансово – промислові проекти, підприємства можуть об’єднуватися у групи за галузевим терито

Господарські організації – органи господарського керівництва
Особливе місце у системі державних органів щодо вирішення питань господарського керівництва займає Верховна Рада України. Підтверджується тим, що вона відіграє провідну роль у встановленні правових

Контрольні запитання
1. Кого потрібно вважати суб’єктом господарювання? 2. Дайте визначення поняття «підприємство» та назвіть його види. 3. Які є види підприємств залежно від кількост

Загальні умови створення господарських організацій
При розгляданні цього питання концептуально виходитимемо з положення ч.2 ст.55 ГК про те, що суб’єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивілньго

Установчі документи
Установчі документи – це документи, які фіксують волевиявлення на створення юридичної особи, або фізичної особи-підприємця для досягнення мети задля якої вона створюється, права і обов'язки

Правове значення і порядок державної реєстрації
Державна реєстрація суб’єктів господарської діяльності в юридичній літературі – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також фізичної особи-підприємця, яка має намі

Державна реєстрація змін до установчих документів
При розгляді цього питання насамперед зазначимо, що відповідно до абзацу 2 п.13 ст.24 Закону із змінами та доповненнями, подання засновником (засновниками) або уповноваженою ними (ними) особою доку

Контрольні запитання
1. Для чого відбувається реєстрація юридичних осіб-суб’єктів господарювання? 2. Ким і в який термін відбувається реєстрація юридичних осіб-суб’єктів підприємництва?

Поняття і види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню
Термін ліцензія вживається в кількох значеннях: як ліцензування експортно - імпортних та банківських операцій за законами України від 16.04.1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність» і

Процедура одержання ліцензії
Відносини у зв’язку з ліцензуванням виникають між суб’єктом господарювання і органом ліцензування. В даному випадку суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльно

Нагляд та контроль у сфері ліцензування
Правові питання державного нагляду за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування регламентовані ст. 20 Закону. Згідно з цим законом його здійснює спеціально уповнова

Патентування підприємницької діяльності
Для здійснення дечких видів підприємницької діяльності чинним господарським законодавством передбачено патентування. Відповідно ч.2 ст.14 ГК правові засади ліцензування, патентування певних видів г

Поняття і способи припинення діяльності суб’єкта господарювання
Діяльність суб’єкта господарювання, як правило, не обмежується певним часом. За загальним правилом вона є безстроковою. Випадки можливого припинення суб’єкта господарювання та його наслідки передба

Поняття, суб’єкти і підстави банкрутства
Однією з юридичних підстав ліквідації суб’єкта господарювання є банкрутство, яке як явище має економіко – правовий характер. Підстави і порядок визнання суб’єкта господарювання банкрутом встановлен

Стадії провадження у справі про банкрутство
Провадження у справі про банкрутство складається з таких стадій: 1. Порушення провадження у справі про банкрутство відбувається протягом п'яти днів з дня надходження відповідної зая

Судові процедури, які застосовуються до боржника
Відповідно до ст. 4 Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури: 1) процедура розпорядження майном боржника; 2) процедура санації; 3) укладення мирової угод

Особливості банкрутства фізичної особи–підприємця
Особливості банкрутства окремих восьми суб’єктів підприємницької діяльності передбачені ст. ст. 41 – 53 Закону. Серед яких для прикладу розглянемо особливості банкрутства фізичної особи-підприємця.

Державна реєстрація припинення суб’єкта господарювання
Як уже зазначалося в § 1 цієї глави, що юридична особа – суб’єкт господарювання припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам правонаступника у результ

Контрольні запитання
1. Які Ви знаєте способи припинення діяльності суб’єктів господарювання? 2. У чому різниця між реорганізацією і ліквідацією? 3. За яких підстав проводиться добров

Загальні положення про право власності та інші речові права суб’єктів господарювання
Власність як науковий термін вживається у двох аспектах: економічному і юридичному. В економічному - це уречевлена праця, яка полягає в належності наявних засобів виробництва і одержу

Склад та правовий режим майна підприємства
Майном у сфері господарювання, згідно з ч. 1 139 ГК, визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються та використовуються

Правовий режим майна господарських товариств
Насамперед зазначимо, що основною особливістю за якою товариство відрізняється від інших суб’єктів господарювання є можливість добровільного об’єднання майна та зусиль засновників (учасників) для ф

Правовий режим майна кооперативів
Як вже зазначалося, виробничий кооператив – добровільне обднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов'язкової особистої

Правовий режим майна господарських об’єднань
Як вже зазначалося, об'єднання підприємств є юридичною особою, може мати самостійний і завершений баланс, розрахунковий та інші рахунки в балансах, печатку зі своїм найменуванням. Підприємства - уч

Контрольні запитання
1. Що є основою правового режиму майна суб’єкта господарювання? 2. Які Ви знаєте джерела формування майна суб’єкта господарювання? 3. Визначте правовий режим майн

Поняття і головні засади приватизації
Розгляд питання «приватизації», на нашу думку, доцільно починати зі з’ясування його взаємозв’язку з поняттям «роздержавлення». Роздержавлення уособлює комплекс заходів, спрямованих на усунення моно

Об’єкти і суб’єкти приватизаційних правовідносин
Об’єкти приватизаційних відносин (приватизації) з точки зору права власності – це майно підприємств як цілісних майнових комплексів державної, республіканської (Автономної Республіки Крим) і

Порядок та способи приватизації
Порядок приватизації державного майна відповідно до ст.11 Закону про приватизацію передбачає: ­ опублікування списку об'єктів, які підлягають приватизації, у виданнях державних органів при

Договірні відносини у процесі приватизації
Договірні відносини у сфері приватизації слід розглядати як майнові договори між суб’єктами приватизації, змістом яких є оплатне відчуження державного майна. Як окрема категорія договорів в ст. 27

Контрольні запитання
1. У чому мета приватизації? 2. Назвіть принципи приватизації. 3. Які об’єкти державної власності підлягають приватизації? 4. Які об’єкти державно

Поняття, підстави виникнення та види господарських зобов’язань
В умовах ринкової економіки господарське зобов’язання виступає в якості головного механізму встановлення і регулювання стосунків між суб’єктами господарсько – виробничих та організаційно - господар

Виконання господарських зобов’язань
У загальному, виконання господарського зобов’язання (надалі – зобов’язання) є засобом досягнення мети укладання та його припинення. Або виконання зобов’язання – це вчинення боржником і креди

Способи забезпечення виконання господарських зобов’язань
Наявність зобов’язання, нажаль, не гарантує його належного і реального виконання, а тому потребує відповідного забезпечення. Виконання господарських зобов'язань забезпечується: заходами

Поняття і підстави припинення господарських зобов’язань
Припинення зобов'язання – це погашення прав та обов'язків сторін, що складають його зміст. Основною підставою припинення зобов'язання є його виконання. Виконання зобов’язання -

Класифікація господарських договорів
Класифікація господарських договорів виражає їх систему залежно від підстави їх виникнення у ролі і встановленні господарських зв’язків, порядку укладання, становища сторін, тривалості застосування

Способи укладання господарських договорів
Укладання господарського договору – це нормативно закріплені взаємні дії господарських організацій, спрямовані на встановлення господарсько – договірних відносин та визначення зміст договірн

Виконання господарських договорів
Зобов'язання, яке виникло із договору між суб'єктами господарської діяльності, змістом якого є взаємні суб’єктивні права та обов'язки, повинне бути виконане відповідно до умов, щодо яких сторони до

Контрольні запитання
1. Визначте поняття господарський договір. 2. В чому зміст господарського договору? 3. Що є істотними умовами господарського договору? 4. Класифік

Поняття, підстави та функції господарсько-правової відповідальності
При розгляді питання господарсько – правової відповідальності необхідно знати, що відсутність правопорушень у господарських правовідносинах – це ідеальний, а не реальний стан економічного життя. Во

Види господарсько – правової відповідальності
Господарсько - правову відповідальність класифікують на види за різними критеріями. Залежно від підстав виникнення прав та обов'язків найбільш поширенішою вона є договірна і недогов

Класифікація господарсько – правових санкцій
Термін «санкція» (лат. sanctio – непорушний закон, найсуворіша постанова)означає передбачені законом або договором примусові заходи впливу, міра юридичної відповідальності за порушення законодавств

Науково-практичні коментарі
1. Господарське законодавство України: Правове регулювання господарської діяльності. Збірник нормативних актів / У поряд. Камлик М.І. - К.: Атіка, 2004 (до всіх розділів). 2. Господарський

Спеціалізовані публікації
1. Асеева Н Окремі проблеми застосування законодавства про банкрутство // Право України, - 2004. - №11. - С. 26-29. 2. Беляневич О. Про спеціалізацію в правовому регулюванні

ОФІЦІЙНІ ІНФОРМАЦІЙНІ САЙТИ
1. http://www.rada.gov.ua Офіційний сайт Верховної Ради України; На сайті містяться Конституція України, законодавства, законопроекти. Тут можна отримати інформацію пр

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги