Трансформація інтересів у праві - раздел Право, Розмежування із законодавчим позитивізмом. Значення як примусове правило («гарантоване право»). ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І НЕДОТОРКАНОСТІ ГРОМАДЯН Прозору Модель Того, Як У Боротьбі Інтересів Знаходять Прийнятний Компроміс,...
Прозору модель того, як у боротьбі інтересів знаходять прийнятний компроміс, пропонує плюралістична демократія. Тут створюються групи представників спільних інтересів, які намагаються об'єднаними зусиллями провести спільні інтереси в життя і вступають при цьому в суперечність з іншими групами, які мають свої інтереси. Таким чином, релігійні спільноти, об'єднання роботодавців та професійні спілки, об'єднання селян, спілки лікарів, адвокатів та суддів, жертв війни та жіночі організації прагнуть впливати не лише на господарське та соціальне життя, але й на формування права. Інтереси, які згуртовують такі спільноти, виявляють себе, як правило, через політичні партії та за їх посередництва у парламенті: їхнім результатом стає вироблення парламентом відповідних законів.
Прагнення політичних та соціальних сил формуються за допомогою правових компетенцій в обов'язкові правові норми та рішення. Сучасна державна влада є владою сформованих у систему правових компетенцій. До системи цих компетенцій належать закони та інші правові акти, які врівноважують конкурентні інтереси та впливи, в результаті чого правовим способом (тобто шляхом обгрунтування у правах та обов'язках) визначають міру допустимого задоволення інтересів та їх впровадження в життя.
Така дія інтересів на право поширюється не тільки на законодавство, а й на застосування права: дуже часто закон залишає смисловий простір для різних інтерпретацій або для заповнення смислових прогалин, які у ньому є [§ 38, II]. Цим він вимагає від впроваджувача права участі у зважуванні інтересів.
Групи, поділені за інтересами, прагнуть найрізноманітнішим чином справити вплив на державну владу з тим, щоб надати своїм інтересам значення (силу) державного права. Часто вони намагаються безпосередньо проникнути у державні органи і посадити своїх людей на депутатські місця або в Урядові адміністративні структури. Такий метод «просунення» у державні органи представників певних інтересів стосується передусім сучасних парла-
ментів, у яких опиняються переважно функціонери різних об'єднань. Іноді право навіть гарантує таким групам місце в офіційних органах, наприклад у комітетах, яким передаються офіційно правові повноваження, або у постійно діючих конституційних органах. Поряд з цим існує зовнішній вплив на державні органи. Таким чином, нині вже усталеною практикою є те, що міністерства перед прийняттям законодавчих проектів та адміністративних рішень залучають об'єднання, які мають до них стосунок. Обговорення адміністративних рішень різними об'єднаннями, наприклад у формі радників, нині практично скрізь інституціалізоване. Як ефективний метод справляння впливу на державну владу спрацьовують також «лобіювання» та «зв'язки», які підтримуються з членами уряду або з вищими чиновниками. Опосередковано вплив на державну владу прагнуть здійснювати через громадську думку, що досягається завдяки пресі та іншим засобам.
III. Недостатність генетичного підходу
Юриспруденція інтересів не може обмежуватися лише генетичним методом розгляду. Правові норми є не просто дією інтересів, не тільки дериватами від інтересів, але й розв'язанням конфліктів між інтересами. Праву належить регулювати, які з протидіючих інтересів та якою мірою повинні отримати своє втілення, а які — поступитись іншим інтересам. Таким чином, інтереси є стимулом до формування права. Вони задають найважливіші проблеми, стосовно яких право повинно прийняти відповідні рішення. Водночас інтереси залишаються предметами правової оцінки та правових рішень як для законодавства, так і для застосування права. Простий генетичний спосіб розгляду та сфера суто соціологічного закінчуються саме на принципі «зва-ження» інтересів. Для здійснення правосуддя необхідно крім аналізу діючих інтересів здійснити оцінки, які не можуть бути надані самими соціологічними категоріями [Хекк, 1932,106 ff].
Класична юриспруденція інтересів рекомендує впроваджувачу права орієнтуватися на аналогічні зважування інтересів законодавцями. Проте залишається відкритим питання, на що ж при цьому повинен орієнтуватися сам законодавець. Крім того, впроваджувач права не йде за зазначеними вище рекомендаціями у тому разі, якщо в законодавчій оцінці інтересів відсутні чітко виражені однозначні рішення. Для всіх таких випадків юриспруденція інтересів так і не виробила задовільної теорії стосовно мірила, яке б дозволило зважити суперечливі інтереси [Хекк, 1914,230 ff,238 ff]. Спірне твердження Хекка про «оцінки, які переважають у правовому суспільстві», не стало переконливим аргументом правової орієнтації.
Таким чином, існує дуалізм між регульованим станом речей та принципом самого порядку. Питання про правильний принцип цього порядку є питанням про справедливість. А остання не може бути чимось далеким від реальності й таким, що не цікавить «реалістів». Жодне суспільство не здатне на тривалий час запропонувати регулювання, яке б, принаймні в своїх інтенціях, не було справедливим. Якщо право не виглядає як «примусова спроба справедливості», воно викликає великі сили протидії [§ 30,1].
Загалом, можна твердити, що право формується у просторі взаємодії реально наявного, особливо потреб, і прийнятими за справедливе принципами їх регулювання. Абстраговане спостереження, яке визнає один із цих моментів як всезначущий, веде до однобічності. «Реалії» права виводять за рамки самого права до проблеми справедливого порядку, отже, до проблеми справедливості.
§ 10. Взаємозв'язок між правом та суспільними факторами
Серед інших чинників, які в першу чергу впливають на право, визначаючи не лише його зміст, але й міру ефективності, є суспільні відносини. Антропологічно зумовлені потреби часто лише через оформлення й трансформування суспільними відносинами набувають суспільно визначеної форми впливу на право. Передусім суспільно зумовленими є також владні відносини, які впливають на зміст та ефективність законів. З іншого боку, право виявляє зворотний вплив на суспільні умови: високорозвинуті суспільства взагалі можуть бути створені лише на засадах нормативних зразків відносин. Останні інтегрують і стабілізують суспільство, регулюють конфлікти й діють як знаряддя соціальної організації.
Все темы данного раздела:
Доцільність понять
Поняття є комбінацією ознак, спільних для багатьох предметів. Проте які з наявних спільностей ми виокремлюємо і схоплюємо в нашому понятті, — це залежить від того, що саме нас у певний момент ціка
Критика
1. Поведінка приписана таймовірна. Біхевіористське зведення права до простої регулярності зовнішніх дій не враховує різниці між належним і сущим, між дійсністю і ймовірністю. Водно
Нормативний та фактичний компоненти права
Таким чином, право є не абстракцією, а здійснюваним та ефективним нормативним порядком, «законом у дії». Воно зберігає зв'язок з реальним життям, має певний фактичний компонент, оскільки його викон
IV. Реалізація права через, дії
Таким чином, дійсне право є не просто нормативним смисловим змістом, який може знайти свій вияв, наприклад, у якомусь законопроекті, а певним
6 Цей останній аспект виокре
Моральне значення
«Значення» норми може означати, що сама по собі норма в совісті індивіда діє як спонукальний мотивуючий чинник його вчинків. Той, хто знаходить уночі на безлюдній вулиці гаманець з грошима й відн
VII. Впровадження права замість позаправових норм
Поза сумнівом, право перебуває також під впливом панівних духовних течій свого часу та змін у соціальній моралі. З іншого боку, право справляє на «правово-етичне середовище» зворотний вплив, оскіль
Задані чинники
Монтеск'є (1689—1755) у своїй праці «Про дух законів» створює виразну картину різнобічної зумовленості законів природними, господарськими
49
та культурними даностями, «при
Зумовленість дієвості права обставинами
Отже, реалії установлюють й обмежують можливість дії правових норм. Існує висловлювання, що англійський парламент може все, проте не може зробити з жінки чоловіка, а з чоловіка — жінку. Законодавец
Культурна зумовленість способу життя людей
Таким чином, є всі підстави твердити, що деякі базові зразки поведінки людей — передусім ті, які повторюються у багатьох культурах, відокремлених одна від одної, а також ті, які пробиваються всупе
Вплив на право суспільних факторів
Уже інтереси та владні відносини, які впливають на право, значною мірою суспільно зумовлені, принаймні їх конкретне оформлення відбувається за участі суспільства. Для права навряд чи можуть набуват
Вплив на право суспільних факторів
Уже інтереси та владні відносини, які впливають на право, значною мірою суспільно зумовлені, принаймні їх конкретне оформлення відбувається за участі суспільства. Для права навряд чи можуть набуват
Божий світовий порядок
Християнство надало ідеям всеохопного світового розуму теологічне обгрунтування. Світ упорядкований Божим Духом. Так навчав ще Августин (354—430). Якщо у центрі уваги августинівської картини світу
IV. Природа людини
Антропологічні теорії природного права грунтуються на природі людини й вбачають у ній не тільки фактичну даність [§ 8], але й критерії права.
Ідея про те, що природа людини є мірою права,
V. Природа речей
Вчення про природу речей лише частково підпорядковані природному праву у вузькому його розумінні. Про «природу речей» ми можемо вести мову в різних значеннях.
Про власне природно-правове з
Незалежність ціннісного досвіду від здійснення цінностей
Ціннісний досвід «існує окремо» від чуттєвого досвіду й має свою царину. Очевидно, що це пов'язано з тим, що цей досвід не залежить від «фактичної реалізації цінностей».
Ці особливі влас
IV. «Внутрішня проблематичність» відчуття цінностей
Чи повинні ми вважати наш ціннісний досвід — наскільки це нам дозволяє відчуття цінностей — остаточною підвалиною наших уявлень про цінності? Чи нам необхідно зрозуміти внутрішній вимір цих цінніс
Вихідний пункт пануючих уявлень про справедливість
Пропозиція орієнтуватися на пануючі, тобто визнані більшістю, уявлення про справедливість приводить до питання про те, в який спосіб можна прийти до створення таких уявлень поняттєвим, «операційни
IV. Хибні шляхи соціальної моралі
Серед пануючих ціннісних уявлень в «обігу» можуть також перебувати й «фальшиві монети». «Фальшиві» уявлення про цінності можуть виникати різним чином.
Вони з'являються у тому випадку, коли
Недостатність природжених механізмів управління поведінкою.
Антропологічно людина є «не цілком усталеною (строго визначеною) твариною», соціальна поведінка якої лише певною мірою регулюється за допомоги природжених механізмів поведінки [§ 8, II; § 19, IV,
Головні функції та компоненти правової безпеки
Головним завданням кожного правового суспільства є забезпечення правового миру, порядку, надійності, стабільності. Гоббс, який під час громадянської війни в Англії міг спостерігати тіньові боки з
Про чіткість та прозорість права
Право здатне встановлювати чіткі орієнтири лише у тому випадку, коли воно саме є ясним та зрозумілим. Звідси — вимога семантичної однозначності правових норм: вони повинні чітко визначати, які осо
IV. Про неперервність правового порядку
Потреба виробити рішення про те, які норми повинні відповідати належній поведінці, а також вимога ясності та транспарентності пов'язані з потребою у неперервності, спадковості, тяглості права. Сам
VI. Впевненість в орієнтирах, що досягаються за допомоги правового стану речей
Найважливішим підґрунтям спільного життя людей — не лише у правовому відношенні, але і в їхніх стосунках, що виходять за межі права, — стає крім надійності норм та державних рішень послідовність о
Питання мотиваційного детермінізму
Водночас питання детермінізму можна розглядати і у зв'язку із змістом свідомості, залишаючи при цьому відкритим питання про ті фундаментальні фізико-хімічні процеси, які відбуваються в мозку: для т
Позитивна екзистенція свободи
Якщо існування такої «третьої детермінанти» не заперечується й немає доведення її неможливості, то тим самим ще не доводиться реальне існування свободи.
Методи, які експериментально довод
Поняття та функції державної спільноти
Щоб забезпечити правову надійність та правову злагоду [§ 23, II], право повинне гарантувати несуперечливо [II, 2] й надійно [III] впорядковане сум-
195
Розділ 7. Сусп
Засоби та межі уніфікування права
1. Поділ правових функцій.Єдності права можна досягнути у такий спосіб, щоб усі зобов'язувальні директиви поведінки виходили з однієї й тієї самої інстанції. Але така централістичн
IV. Протилежний приклад з міжнародних правових відносин
Всередині однієї держави конфлікти інтересів регулюються правопорядком, гомогенність якого надійно забезпечується, зокрема, розподілом компе-тенцій, а втілення їх у життя гарантується законно впор
Про головні права
1. До історії виникнення та обгрунтування.Мінливий історичний процес актуалізував потребу покласти межу повноваженням регулювання та втручання політичної влади й гарантувати не л
Приклад представницької демократії
Згідно з демократичним розумінням, державні функціонери діють як представники народу й виводять свою владу від народу, чи то вони обрані народом, чи отримали свою посаду від представницьких орган
Компенсація збитків у публічному праві
Публічне право визнає вимогу компенсації навіть за законне заподіювання шкоди. Найближчим прикладом є відшкодування експропріації або відчуження [пор.: § 35, II, 1]. Питання вирівнювальної справе
IV. Компенсація несправедливих вигод
У взаємозв'язку з компенсацією збитків перебувають також вирівнювання вигод, які хто-небудь здобув на противагу іншим. Тут порівняно з правом на відшкодування збитків йдеться не про компенсацію шк
IV. Компенсація несправедливих вигод
У взаємозв'язку з компенсацією збитків перебувають також вирівнювання вигод, які хто-небудь здобув на противагу іншим. Тут порівняно з правом на відшкодування збитків йдеться не про компенсацію шк
Правова визначеність покарання
Правова надійність вимагає, щоб кожний міг передбачити наслідки своїх дій. Тому визнано за правовий принцип, що будь-кого можна карати за проступок лише тоді, коли караність цієї дії на час її зді
Понятійно-системне мислення
/. Програма понятійної юриспруденції
Довіра до демократично прийнятих законів [§ 11, II, 4] та принцип поділу пади [§ 31, II] привели до висновку: бажано підпорядкувати суддю строгі
Нездійсненність цієї програми
Програма суто догматичної юриспруденції та правочинства, яка визнає лише заданий сенс з'1 ^інів, виявилася чездійсненною. Знову й знову в повсякденному тлумаченні та заповненні . рогали
Нездійсненність цієї програми
Програма суто догматичної юриспруденції та правочинства, яка визнає лише заданий сенс з'1 ^інів, виявилася чездійсненною. Знову й знову в повсякденному тлумаченні та заповненні . рогали
Функціональна єдність права
1. Настанова.Право повинне розв'язувати питання правильного вибору дій та керування діями, а також пов'язаних з ними конфліктів інтересів. Щоб
V. Правила мистецтва
Йоахім Леге виділив найважливіші принципи юридичного мислення і обгрунтування, серед яких і ті, що вже тут розглянуті, розрізнивши при цьому заборони, вимоги і правила стилю.
Забороненим
N.Hartmann, Das Problem des geistigen Seins, 1932, 4949, Kap.16,44; Kubei. RPh, S.30 ff.
281
IV. W.Münzberg, Verhalten und Erfolg als Grundlagen der Rechtswidrigkeit und Haftung, 1966, S.l ff, 49 д-.
IV, 1; 23,1,1 соціальна мораль
291
Гроцій— 12, IV; 23, IV
Гуссерль Едмунд — 1; 4, II; 40,1
девіаційна поведінка — 10,1
демократи
ПОЗИТИВІЗМ
— понятійно-правовий — 38,1
— позитивізм законів — 2,1, 1; 6, V; 11,1, 1, II, 3; 23,1, 2
— філософський позитивізм — 2,1,1 понятійна юриспруденція — 38,1, II
поня
Новости и инфо для студентов