рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Недостатність природжених механізмів управління поведінкою.

Недостатність природжених механізмів управління поведінкою. - раздел Право, Розмежування із законодавчим позитивізмом. Значення як примусове правило («гарантоване право»). ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І НЕДОТОРКАНОСТІ ГРОМАДЯН Антропологічно Людина Є «Не Цілком Усталеною (Строго Визначеною) Твари­ною», ...

Антропологічно людина є «не цілком усталеною (строго визначеною) твари­ною», соціальна поведінка якої лише певною мірою регулюється за допомо­ги природжених механізмів поведінки [§ 8, II; § 19, IV, 1]: інстинкти не мо­жуть дати людині достатньої впевненості у правильності обраних критеріїв — ні у спільному житті у сім'ї, ні стосовно поведінки у складних, з певним поділом праці спільнотах; це стосується також як царини суспільного вироб­ництва, товарообміну, так і звичайнісіньких правил дорожнього руху.

У зв'язку з цим норми поведінки, завдяки яким люди наперед належним чином можуть регулювати свої дії, повинні бути створені штучно. Лише у тому випадку, коли людина посідає своє місце у нормативно впорядкованій царині життя («інституціях»), вона знаходиться у «стабільній структурі» [Ге-лен, 1973, 96 ff]. Обрані та апробовані моделі поведінки до того ж звільня­ються від необхідності приймати дедалі нові рішення: оскільки нормами по­ведінки, які існують у суспільстві, вже багато чого передбачено, то окрема особистість уже не потребує того, щоб зважувати в кожній конкретній ситу­ації всі можливі варіанти поведінки й робити з-поміж них вибір. Унаслідок цього впевненість у правильності обраних орієнтирів слугує не лише соці­альній, але й індивідуально-психічній стабільності. Звичайно, такі норма­тивні орієнтувальні схеми можна критикувати, вони зумовлені часом і по­в'язані з конкретною ситуацією. Звичайно, вони «здатні до модифікації», часто-густо навіть потребують її [Циппеліус, RS, § 2, III, 3]. Проте коли зміни відбуваються занадто несподівано, значною мірою порушуючи соціальні та індивідуальні стабілізуючі орієнтири, то це нерідко призводить до вивіль-

%

нення в людях афективного первня, й зокрема агресивності. Так, епохи, які ставили під сумнів традиційні норми та порядки, найчастіше ставали й епо­хами особливого насильства. (Навіть в індивідуальному розвитку багато чого залежить від «перехідного віку», коли на зміну дитячій самоочевидності при­ходить утрата нормативних орієнтирів.)

Загалом, надійні нормативні моделі поведінки є необхідними для ство­рення будь-якого високоорганізованого суспільства. Суспільство виникає як структура смислів, що орієнтують поведінку: вона необхідна для того, щоб більша частина людей спрямовувала й координувала свої дії одними й тими самими нормами поведінки [§ 27,1].

2. Недостатність загальновизнаних концепцій справедливості.Ми

вже зазначали, що сама по собі концепція справедливості не може надати вичерпних, надійних, усіма визнаних орієнтирів поведінки. У зв'язку з цим виникає необхідність у гарантованому визначенні того, що є правильним, за допомоги рішень. Саме тут містяться витоки та підґрунтя легітимації право­вого позитивізму [§ 11, II, 3].

Водночас правова безпека буде гарантованою лише тоді, коли зазначені рішення приймає авторитетна влада, яка також спроможна втілити в життя те, що вважає правильним. Надійність орієнтирів тісно пов'язана з упевне­ністю у можливості їх реалізації [II]. Саме звідси виникає завдання держави забезпечити «розв'язання» нерозв'язних питань справедливості. Томас Гоббс (1588—1679) сформулював цю думку надзвичайно чітко: кожного дня вини­кають нові думки з приводу того, що є правом і що не є таким, а приводом для цього стають суперечка, вбивство, спроба вбивства. Тому державна вла­да повинна «розвіяти ці хмари» [Гоббс, De vice, передмова]. Саме у тих ви­падках, коли точки зору людей з приводу того, що таке право та його запере­чення, що таке добро та зло, не збігаються, потрібно створити, виробити обов'язкове рішення, яке б указувало, як саме треба діяти.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Розмежування із законодавчим позитивізмом. Значення як примусове правило («гарантоване право»). ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І НЕДОТОРКАНОСТІ ГРОМАДЯН

Все має бути зроблене настільки просто, наскільки це можливо, але не простіше....

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Недостатність природжених механізмів управління поведінкою.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Доцільність понять
Поняття є комбінацією ознак, спільних для багатьох предметів. Проте які з наявних спільностей ми виокремлюємо і схоплюємо в нашому по­нятті, — це залежить від того, що саме нас у певний момент ціка

Критика
1. Поведінка приписана таймовірна. Біхевіористське зведення права до простої регулярності зовнішніх дій не враховує різниці між належним і сущим, між дійсністю і ймовірністю. Водно

Нормативний та фактичний компоненти права
Таким чином, право є не абстракцією, а здійснюваним та ефективним нормативним порядком, «законом у дії». Воно зберігає зв'язок з реальним життям, має певний фактичний компонент, оскільки його викон

IV. Реалізація права через, дії
Таким чином, дійсне право є не просто нормативним смисловим змістом, який може знайти свій вияв, наприклад, у якомусь законопроекті, а певним 6 Цей останній аспект виокре

Моральне значення
«Значення» норми може означати, що сама по собі норма в совісті інди­віда діє як спонукальний мотивуючий чинник його вчинків. Той, хто знахо­дить уночі на безлюдній вулиці гаманець з грошима й відн

VII. Впровадження права замість позаправових норм
Поза сумнівом, право перебуває також під впливом панівних духовних течій свого часу та змін у соціальній моралі. З іншого боку, право справляє на «правово-етичне середовище» зворотний вплив, оскіль

Задані чинники
Монтеск'є (1689—1755) у своїй праці «Про дух законів» створює вираз­ну картину різнобічної зумовленості законів природними, господарськими 49 та культурними даностями, «при

Зумовленість дієвості права обставинами
Отже, реалії установлюють й обмежують можливість дії правових норм. Існує висловлювання, що англійський парламент може все, проте не може зробити з жінки чоловіка, а з чоловіка — жінку. Законодавец

Культурна зумовленість способу життя людей
Таким чином, є всі підстави твердити, що деякі базові зразки поведінки людей — передусім ті, які повторюються у багатьох культурах, відокремле­них одна від одної, а також ті, які пробиваються всупе

Трансформація інтересів у праві
Прозору модель того, як у боротьбі інтересів знаходять прийнятний ком­проміс, пропонує плюралістична демократія. Тут створюються групи пред­ставників спільних інтересів, які намагаються об'єднаними

Вплив на право суспільних факторів
Уже інтереси та владні відносини, які впливають на право, значною мірою суспільно зумовлені, принаймні їх конкретне оформлення відбувається за участі суспільства. Для права навряд чи можуть набуват

Вплив на право суспільних факторів
Уже інтереси та владні відносини, які впливають на право, значною мірою суспільно зумовлені, принаймні їх конкретне оформлення відбувається за участі суспільства. Для права навряд чи можуть набуват

Божий світовий порядок
Християнство надало ідеям всеохопного світового розуму теологічне об­грунтування. Світ упорядкований Божим Духом. Так навчав ще Августин (354—430). Якщо у центрі уваги августинівської картини світу

IV. Природа людини
Антропологічні теорії природного права грунтуються на природі люди­ни й вбачають у ній не тільки фактичну даність [§ 8], але й критерії права. Ідея про те, що природа людини є мірою права,

V. Природа речей
Вчення про природу речей лише частково підпорядковані природному праву у вузькому його розумінні. Про «природу речей» ми можемо вести мову в різних значеннях. Про власне природно-правове з

Незалежність ціннісного досвіду від здійснення цінностей
Ціннісний досвід «існує окремо» від чуттєвого досвіду й має свою цари­ну. Очевидно, що це пов'язано з тим, що цей досвід не залежить від «фактич­ної реалізації цінностей». Ці особливі влас

IV. «Внутрішня проблематичність» відчуття цінностей
Чи повинні ми вважати наш ціннісний досвід — наскільки це нам до­зволяє відчуття цінностей — остаточною підвалиною наших уявлень про цінності? Чи нам необхідно зрозуміти внутрішній вимір цих цінніс

Вихідний пункт пануючих уявлень про справедливість
Пропозиція орієнтуватися на пануючі, тобто визнані більшістю, уявлен­ня про справедливість приводить до питання про те, в який спосіб можна прийти до створення таких уявлень поняттєвим, «операційни

IV. Хибні шляхи соціальної моралі
Серед пануючих ціннісних уявлень в «обігу» можуть також перебувати й «фальшиві монети». «Фальшиві» уявлення про цінності можуть виникати різним чином. Вони з'являються у тому випадку, коли

Головні функції та компоненти правової безпеки
Головним завданням кожного правового суспільства є забезпечення пра­вового миру, порядку, надійності, стабільності. Гоббс, який під час громадян­ської війни в Англії міг спостерігати тіньові боки з

Про чіткість та прозорість права
Право здатне встановлювати чіткі орієнтири лише у тому випадку, коли воно саме є ясним та зрозумілим. Звідси — вимога семантичної однознач­ності правових норм: вони повинні чітко визначати, які осо

IV. Про неперервність правового порядку
Потреба виробити рішення про те, які норми повинні відповідати на­лежній поведінці, а також вимога ясності та транспарентності пов'язані з потребою у неперервності, спадковості, тяглості права. Сам

VI. Впевненість в орієнтирах, що досягаються за допомоги правового стану речей
Найважливішим підґрунтям спільного життя людей — не лише у пра­вовому відношенні, але і в їхніх стосунках, що виходять за межі права, — стає крім надійності норм та державних рішень послідовність о

Питання мотиваційного детермінізму
Водночас питання детермінізму можна розглядати і у зв'язку із змістом свідомості, залишаючи при цьому відкритим питання про ті фундаментальні фізико-хімічні процеси, які відбуваються в мозку: для т

Позитивна екзистенція свободи
Якщо існування такої «третьої детермінанти» не заперечується й немає доведення її неможливості, то тим самим ще не доводиться реальне існуван­ня свободи. Методи, які експериментально довод

Поняття та функції державної спільноти
Щоб забезпечити правову надійність та правову злагоду [§ 23, II], право повинне гарантувати несуперечливо [II, 2] й надійно [III] впорядковане сум- 195 Розділ 7. Сусп

Засоби та межі уніфікування права
1. Поділ правових функцій.Єдності права можна досягнути у такий спосіб, щоб усі зобов'язувальні директиви поведінки виходили з однієї й тієї самої інстанції. Але така централістичн

IV. Протилежний приклад з міжнародних правових відносин
Всередині однієї держави конфлікти інтересів регулюються правопоряд­ком, гомогенність якого надійно забезпечується, зокрема, розподілом компе-тенцій, а втілення їх у життя гарантується законно впор

Про головні права
1. До історії виникнення та обгрунтування.Мінливий історичний про­цес актуалізував потребу покласти межу повноваженням регулювання та втру­чання політичної влади й гарантувати не л

Приклад представницької демократії
Згідно з демократичним розумінням, державні функціонери діють як пред­ставники народу й виводять свою владу від народу, чи то вони обрані наро­дом, чи отримали свою посаду від представницьких орган

Компенсація збитків у публічному праві
Публічне право визнає вимогу компенсації навіть за законне заподіюван­ня шкоди. Найближчим прикладом є відшкодування експропріації або від­чуження [пор.: § 35, II, 1]. Питання вирівнювальної справе

IV. Компенсація несправедливих вигод
У взаємозв'язку з компенсацією збитків перебувають також вирівнюван­ня вигод, які хто-небудь здобув на противагу іншим. Тут порівняно з правом на відшкодування збитків йдеться не про компенсацію шк

IV. Компенсація несправедливих вигод
У взаємозв'язку з компенсацією збитків перебувають також вирівнюван­ня вигод, які хто-небудь здобув на противагу іншим. Тут порівняно з правом на відшкодування збитків йдеться не про компенсацію шк

Правова визначеність покарання
Правова надійність вимагає, щоб кожний міг передбачити наслідки своїх дій. Тому визнано за правовий принцип, що будь-кого можна карати за про­ступок лише тоді, коли караність цієї дії на час її зді

Понятійно-системне мислення
/. Програма понятійної юриспруденції Довіра до демократично прийнятих законів [§ 11, II, 4] та принцип поділу пади [§ 31, II] привели до висновку: бажано підпорядкувати суддю строгі

Нездійсненність цієї програми
Програма суто догматичної юриспруденції та правочинства, яка визнає лише заданий сенс з'1 ^інів, виявилася чездійсненною. Знову й знову в по­всякденному тлумаченні та заповненні . рогали

Нездійсненність цієї програми
Програма суто догматичної юриспруденції та правочинства, яка визнає лише заданий сенс з'1 ^інів, виявилася чездійсненною. Знову й знову в по­всякденному тлумаченні та заповненні . рогали

Функціональна єдність права
1. Настанова.Право повинне розв'язувати питання правильного вибору дій та керування діями, а також пов'язаних з ними конфліктів інтересів. Щоб

V. Правила мистецтва
Йоахім Леге виділив найважливіші принципи юридичного мислення і обгрунтування, серед яких і ті, що вже тут розглянуті, розрізнивши при цьо­му заборони, вимоги і правила стилю. Забороненим

N.Hartmann, Das Problem des geistigen Seins, 1932, 4949, Kap.16,44; Kubei. RPh, S.30 ff.
281 IV. W.Münzberg, Verhalten und Erfolg als Grundlagen der Rechtswidrigkeit und Haftung, 1966, S.l ff, 49 д-.

IV, 1; 23,1,1 соціальна мораль
291 Гроцій— 12, IV; 23, IV Гуссерль Едмунд — 1; 4, II; 40,1 девіаційна поведінка — 10,1 демократи

ПОЗИТИВІЗМ
— понятійно-правовий — 38,1 — позитивізм законів — 2,1, 1; 6, V; 11,1, 1, II, 3; 23,1, 2 — філософський позитивізм — 2,1,1 понятійна юриспруденція — 38,1, II поня

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги