рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Право
/
VII. Впровадження права замість позаправових норм

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

VII. Впровадження права замість позаправових норм

VII. Впровадження права замість позаправових норм - раздел Право, Розмежування із законодавчим позитивізмом. Значення як примусове правило («гарантоване право»). ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І НЕДОТОРКАНОСТІ ГРОМАДЯН Поза Сумнівом, Право Перебуває Також Під Впливом Панівних Духовних Течій Свог...

Поза сумнівом, право перебуває також під впливом панівних духовних течій свого часу та змін у соціальній моралі. З іншого боку, право справляє на «правово-етичне середовище» зворотний вплив, оскільки за його участі формується панівна правова мораль: якщо законодавча влада приймає певні, етично релевантні правові погляди, то вона не тільки розробляє відповідні правові норми, обов'язкові до виконання, але й впливає своїм авторитетом на уже пануючі правові етичні погляди. Такі правові норми, зорієнтовані на правову етику, ми знаходимо, наприклад, в оцінних положеннях конституції, у сімейному праві й особливо у кримінальному праві. Так, у суспільну свідомість постійно впроваджується думка про непримиренність і небезпеку перебувати у стані сп'яніння за кермом; відчуття негідності такої поведінки актуалізується й закріпляються таким чином, що ця поведінка підлягає кримінальному покаранню. Правові покарання в сексуальній сфері справляють чималий вплив на те, яка міра сексуальної свободи визнається або, навпаки, осуджується пануючими моральними поглядами. Наведемо останній при-

клад: заборона переривання вагітності або, навпаки, зобов'язування робити штучні викидні, що сьогодні має місце у багатьох державах з причин перенаселення, поза будь-яким сумнівом, справляє вплив на соціально-етичну оцінку цих втручань. А загалом, може бути багато ситуацій, в яких право та пануюча в суспільстві мораль доповнюють одне одного.

Нерідко за допомоги своїх норм законодавча влада лише виражає уявлення про справедливість свого часу. Ця законодавча фіксація забезпечує таким ціннісним уявленням відповідну стабільність для майбутнього. Хоча ця фіксація не включає зміну соціальної моралі самої по собі. І все ж таки загроза покарання сприяє стабілізації поглядів про негідність кримінальної поведінки.

В інших випадках законодавча влада в питаннях, в яких ще не сформувались однозначно доправові правово-етичні погляди, шляхом свого закону встановлює напрямок, в якому в майбутньому повинні розвиватися домінуючі правові етичні уявлення. Так, після революційного перевороту конституційні норми, сформульовані та здійснені політичними силами, що перемогли, часто-густо сприяють формуванню майбутніх правових та політичних ціннісних уявлень.

Врешті-решт, можлива й така ситуація, коли закон вступає у протиріччя з панівними уявленнями про справедливість і здійснюється всупереч їм, тобто ініціює зміну панівних поглядів. Напруження між гарантованим правом та уявленнями про справедливість, які від нього відхиляються, може також розв'язуватися і на користь гарантованого права, а саме — через зміну і перевиховання пануючих поглядів.

Вплив, який законодавча влада може справити на пануючу правову мораль, значною мірою зумовлений укоріненим у кожному суспільстві почуттям порядку та потребою в чітких орієнтирах. Порядок, стабільність, послідовність утворюють суттєві засади кожного суспільства. Те, що людина знає, чого слід дотримуватись, містить у собі елементарний принцип права. Те, що визначається правом, дуже часто не тільки виконується як примусова норма, але приймається і як діюче в суспільстві ціннісне уявлення. Почуття порядку, потреба у орієнтаційній певності, а також сила звички, «переконлива сила результату», «тиск конформності» — усі ці чинники діють в ім'я того, Щоб порядок, гарантований державною владою, у тому випадку, якщо він зможе довготривало утриматися, поступово почав сприйматися як справедливий [§ 21,111].

Такі судження не є новими. Ще Йєрінг [1904, S.X; див. також: 1965, S.296 ff, 416 ff] писав, хоча й явно перебільшуючи: «Не почуття права пород-

жує право, а саме право породжує почуття права». Схожі думки висловлював і Дісей (Dicey): «Право виховує або створює опінію, яка формує право» [1962, 41]. ГеоргЄлінек [1929,337] та Макс Вебер [Вебер, WuG, 187 fif] відсилають до нормувальної сили фактичного і, таким чином, звертають увагу на обставини, що уже фактичні традиції можуть сприяти виникненню моральних (Sittliche) і правових переконань відповідного змісту; якщо ж це стосується способів поведінки, які фактично виробляються (часто як вияв наявних силових відносин), то слід говорити про впроваджені правом зразки поведінки. Вплив правові почуття звички та традицій описувався Різлером та іншими дослідниками: «Подібно до того, як традиції справляють великий вплив на почуття та вірування в інших царинах життєдіяльності, таким самим чином вони діють у правовому житті завдяки тому факту, що правові норми виконуються всіма, як вони в свій час виконувались батьками та прабатьками, закріплюється узгоджене з почуттями переконання в їх справедливості таспіврозмірності» [Різлер, RG, .155 f].

Таким чином, позитивне право може впливати на пануючі уявлення про те, що є правильним та справедливим. Понад те, воно може призвести до зміни правової моралі, яка йому не відповідає. «Погляди «порядних людей» стосовно того, що є «прийнятним» у соціальному спілкуванні між законослухняними громадянами, — як було констатовано конституційним судом бундестага, — у відповідних межах можуть перебувати під впливом правових приписів та заборон» [BVerfGE, 7, 215]. Проте, наголосимо, лише «у відповідних межах». У цьому міститься важливе обмеження. Де, однак, знаходяться межі такого взаємовпливу пануючої правової моралі та правових почуттів, які становлять їхнє підґрунтя? Відповідь на це питання не може бути отримана шляхом природно-правових спекуляцій. Те, які з уявлень про справедливість поділяє або, навпаки, не поділяє більшість суспільства, може бути встановлене лише у практиці процесу аргументованого формування думок і на основі випробовування [§ 21,1^ТТ. IV].

Розділ З

ПРАВО ТА РЕАЛІЇ

Взаємний зв'язок між правом та дійсністю виявився уже при розгляді питання про поняття права. Уже за своїм поняттям право є «law in action» (з англ. — законом у дії), отже, дійовим, ефективним, в соціальній дійсності актуалізованим правом. Гарантоване державою право має можливість реалізації організованими методами, і взаємопов'язане таким чином з державною владою, а також — з певними реаліями.

Проте правові норми зумовлені реальністю не лише в плані їх функціонування, але й своїм змістом. На їхній зміст впливали антропологічні да-ності та суспільні чинники, і особливо потреби та співвідношення сил, а також інші обставини — але, в першу чергу, інтереси, яким слугує право і які є стимулом правової регуляції. Звичайно, зміст правових норм визначається не лише цими реальними даностями, а й головними принципами справедливості, які здійснюють зважування наявних інтересів.

Взаємозв'язок між правом та дійсністю існує і в іншому напрямку: не тільки реалії впливають на право, але й право виявляє зворотний вплив на них. Воно є конститутивним та формувальним чинником суспільної дійсності [§ 10, II, III; §27].

§ 7. Зв'язок права з станом речей

Зміст права значною мірою визначений природними та соціальними відносинами, які ним регулюються або яким нав'язується правовий порядок. Хоча виявилось, що норми обов'язку не можуть бути виведеними з фактів [§ 15,1, 1]. І все ж таки правові норми повинні зважати на факти. Про це й піде зараз мова.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Розмежування із законодавчим позитивізмом. Значення як примусове правило («гарантоване право»). ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І НЕДОТОРКАНОСТІ ГРОМАДЯН

Все має бути зроблене настільки просто, наскільки це можливо, але не простіше....

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: VII. Впровадження права замість позаправових норм

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Доцільність понять
Поняття є комбінацією ознак, спільних для багатьох предметів. Проте які з наявних спільностей ми виокремлюємо і схоплюємо в нашому понятті, — це залежить від того, що саме нас у певний момент ціка

Критика
1. Поведінка приписана таймовірна. Біхевіористське зведення права до простої регулярності зовнішніх дій не враховує різниці між належним і сущим, між дійсністю і ймовірністю. Водно

Нормативний та фактичний компоненти права
Таким чином, право є не абстракцією, а здійснюваним та ефективним нормативним порядком, «законом у дії». Воно зберігає зв'язок з реальним життям, має певний фактичний компонент, оскільки його викон

IV. Реалізація права через, дії
Таким чином, дійсне право є не просто нормативним смисловим змістом, який може знайти свій вияв, наприклад, у якомусь законопроекті, а певним 6 Цей останній аспект виокре

Моральне значення
«Значення» норми може означати, що сама по собі норма в совісті індивіда діє як спонукальний мотивуючий чинник його вчинків. Той, хто знаходить уночі на безлюдній вулиці гаманець з грошима й відн

Задані чинники
Монтеск'є (1689—1755) у своїй праці «Про дух законів» створює виразну картину різнобічної зумовленості законів природними, господарськими 49 та культурними даностями, «при

Зумовленість дієвості права обставинами
Отже, реалії установлюють й обмежують можливість дії правових норм. Існує висловлювання, що англійський парламент може все, проте не може зробити з жінки чоловіка, а з чоловіка — жінку. Законодавец

Культурна зумовленість способу життя людей
Таким чином, є всі підстави твердити, що деякі базові зразки поведінки людей — передусім ті, які повторюються у багатьох культурах, відокремлених одна від одної, а також ті, які пробиваються всупе

Трансформація інтересів у праві
Прозору модель того, як у боротьбі інтересів знаходять прийнятний компроміс, пропонує плюралістична демократія. Тут створюються групи представників спільних інтересів, які намагаються об'єднаними

Вплив на право суспільних факторів
Уже інтереси та владні відносини, які впливають на право, значною мірою суспільно зумовлені, принаймні їх конкретне оформлення відбувається за участі суспільства. Для права навряд чи можуть набуват

Божий світовий порядок
Християнство надало ідеям всеохопного світового розуму теологічне обгрунтування. Світ упорядкований Божим Духом. Так навчав ще Августин (354—430). Якщо у центрі уваги августинівської картини світу

IV. Природа людини
Антропологічні теорії природного права грунтуються на природі людини й вбачають у ній не тільки фактичну даність [§ 8], але й критерії права. Ідея про те, що природа людини є мірою права,

V. Природа речей
Вчення про природу речей лише частково підпорядковані природному праву у вузькому його розумінні. Про «природу речей» ми можемо вести мову в різних значеннях. Про власне природно-правове з

Незалежність ціннісного досвіду від здійснення цінностей
Ціннісний досвід «існує окремо» від чуттєвого досвіду й має свою царину. Очевидно, що це пов'язано з тим, що цей досвід не залежить від «фактичної реалізації цінностей». Ці особливі влас

IV. «Внутрішня проблематичність» відчуття цінностей
Чи повинні ми вважати наш ціннісний досвід — наскільки це нам дозволяє відчуття цінностей — остаточною підвалиною наших уявлень про цінності? Чи нам необхідно зрозуміти внутрішній вимір цих цінніс

Вихідний пункт пануючих уявлень про справедливість
Пропозиція орієнтуватися на пануючі, тобто визнані більшістю, уявлення про справедливість приводить до питання про те, в який спосіб можна прийти до створення таких уявлень поняттєвим, «операційни

IV. Хибні шляхи соціальної моралі
Серед пануючих ціннісних уявлень в «обігу» можуть також перебувати й «фальшиві монети». «Фальшиві» уявлення про цінності можуть виникати різним чином. Вони з'являються у тому випадку, коли

Недостатність природжених механізмів управління поведінкою.
Антропологічно людина є «не цілком усталеною (строго визначеною) твариною», соціальна поведінка якої лише певною мірою регулюється за допомоги природжених механізмів поведінки [§ 8, II; § 19, IV,

Головні функції та компоненти правової безпеки
Головним завданням кожного правового суспільства є забезпечення правового миру, порядку, надійності, стабільності. Гоббс, який під час громадянської війни в Англії міг спостерігати тіньові боки з

Про чіткість та прозорість права
Право здатне встановлювати чіткі орієнтири лише у тому випадку, коли воно саме є ясним та зрозумілим. Звідси — вимога семантичної однозначності правових норм: вони повинні чітко визначати, які осо

IV. Про неперервність правового порядку
Потреба виробити рішення про те, які норми повинні відповідати належній поведінці, а також вимога ясності та транспарентності пов'язані з потребою у неперервності, спадковості, тяглості права. Сам

VI. Впевненість в орієнтирах, що досягаються за допомоги правового стану речей
Найважливішим підґрунтям спільного життя людей — не лише у правовому відношенні, але і в їхніх стосунках, що виходять за межі права, — стає крім надійності норм та державних рішень послідовність о

Питання мотиваційного детермінізму
Водночас питання детермінізму можна розглядати і у зв'язку із змістом свідомості, залишаючи при цьому відкритим питання про ті фундаментальні фізико-хімічні процеси, які відбуваються в мозку: для т

Позитивна екзистенція свободи
Якщо існування такої «третьої детермінанти» не заперечується й немає доведення її неможливості, то тим самим ще не доводиться реальне існування свободи. Методи, які експериментально довод

Поняття та функції державної спільноти
Щоб забезпечити правову надійність та правову злагоду [§ 23, II], право повинне гарантувати несуперечливо [II, 2] й надійно [III] впорядковане сум- 195 Розділ 7. Сусп

Засоби та межі уніфікування права
1. Поділ правових функцій.Єдності права можна досягнути у такий спосіб, щоб усі зобов'язувальні директиви поведінки виходили з однієї й тієї самої інстанції. Але така централістичн

IV. Протилежний приклад з міжнародних правових відносин
Всередині однієї держави конфлікти інтересів регулюються правопорядком, гомогенність якого надійно забезпечується, зокрема, розподілом компе-тенцій, а втілення їх у життя гарантується законно впор

Про головні права
1. До історії виникнення та обгрунтування.Мінливий історичний процес актуалізував потребу покласти межу повноваженням регулювання та втручання політичної влади й гарантувати не л

Приклад представницької демократії
Згідно з демократичним розумінням, державні функціонери діють як представники народу й виводять свою владу від народу, чи то вони обрані народом, чи отримали свою посаду від представницьких орган

Компенсація збитків у публічному праві
Публічне право визнає вимогу компенсації навіть за законне заподіювання шкоди. Найближчим прикладом є відшкодування експропріації або відчуження [пор.: § 35, II, 1]. Питання вирівнювальної справе

IV. Компенсація несправедливих вигод
У взаємозв'язку з компенсацією збитків перебувають також вирівнювання вигод, які хто-небудь здобув на противагу іншим. Тут порівняно з правом на відшкодування збитків йдеться не про компенсацію шк

Правова визначеність покарання
Правова надійність вимагає, щоб кожний міг передбачити наслідки своїх дій. Тому визнано за правовий принцип, що будь-кого можна карати за проступок лише тоді, коли караність цієї дії на час її зді

Понятійно-системне мислення
/. Програма понятійної юриспруденції Довіра до демократично прийнятих законів [§ 11, II, 4] та принцип поділу пади [§ 31, II] привели до висновку: бажано підпорядкувати суддю строгі

Нездійсненність цієї програми
Програма суто догматичної юриспруденції та правочинства, яка визнає лише заданий сенс з'1 ^інів, виявилася чездійсненною. Знову й знову в повсякденному тлумаченні та заповненні . рогали

Функціональна єдність права
1. Настанова.Право повинне розв'язувати питання правильного вибору дій та керування діями, а також пов'язаних з ними конфліктів інтересів. Щоб

V. Правила мистецтва
Йоахім Леге виділив найважливіші принципи юридичного мислення і обгрунтування, серед яких і ті, що вже тут розглянуті, розрізнивши при цьому заборони, вимоги і правила стилю. Забороненим

N.Hartmann, Das Problem des geistigen Seins, 1932, 4949, Kap.16,44; Kubei. RPh, S.30 ff.
281 IV. W.Münzberg, Verhalten und Erfolg als Grundlagen der Rechtswidrigkeit und Haftung, 1966, S.l ff, 49 д-.

IV, 1; 23,1,1 соціальна мораль
291 Гроцій— 12, IV; 23, IV Гуссерль Едмунд — 1; 4, II; 40,1 девіаційна поведінка — 10,1 демократи

ПОЗИТИВІЗМ
— понятійно-правовий — 38,1 — позитивізм законів — 2,1, 1; 6, V; 11,1, 1, II, 3; 23,1, 2 — філософський позитивізм — 2,1,1 понятійна юриспруденція — 38,1, II поня