рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Порядок надання відпусток

Порядок надання відпусток - раздел Право, Трудовое право Щорічна Основна Відпустка Надається Всім Працівникам Із Збереженням Місця Роб...

Щорічна основна відпустка надається всім працівникам із збереженням місця роботи і посади та з виплатою середнього заробітку. Право працівників на відпустку не залежить від місця роботи, виконуваної трудової функції, форми власності, на базі яких ведеться господарська діяльність на підприємствах, стро­ку трудового договору. Від цих обставин залежить тривалість відпустки, яка надається працівникові.

До стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, зара­ховуються: час фактичної роботи (в тому числі на умовах не­повного робочого дня) протягом робочого року, за який на­дається відпустка; коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалося місце роботи (поса­да) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу); час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і виплачувалась допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпу­стки догляду за дитиною до досягнення нею трирічного року, навчання з відривом від виробництва тривалістю не менше 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних закладів освіти; час навчання новим професіям (спеціально­стям) осіб, звільнених у зв'язку із змінами в організації вироб­ництва і праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скорочення чисельності або штату працівників.

До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпу­стки, зараховуються: час фактичної роботи із шкідливими важ­кими умовами або з особливим характером праці, якщо праці­вник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробниц­тва, цеху, професії або посади; час щорічної основної та додат­кових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і особливий характер праці; час роботи вагітних жінок, переве­дених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих чинників.

Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприєм­ство, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.

Щорічна додаткова відпустка надається понад щорічну ос­новну відпустку за однією підставою, обраною працівником. Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї.

Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпу­сток не може перевищувати 58 календарних днів, а для праців­ників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 68 кален­дарних днів.

Щорічні основна та додаткова відпустки надаються праців­никові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпуски повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підпри­ємстві.

У разі надання працівникові щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу.

Щорічні відпустки повної тривалості до настання шести­місячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються: жін­кам — перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда; інвалідам; особам віком до 18 ро­ків; чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами; особам, звільненим після проходжен­ня строкової військової або альтернативної (невійськової) служ­би, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на ро­боту протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання; сумісникам — одночасно з відпус­ткою за основним місцем роботи; працівникам, які успішно навчаються в закладах освіти та бажають приєднати відпустку до часу складання екзаменів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчаль­ною програмою; працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпус­тку і не одержали за неї грошової компенсації; працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування; батькам-вихователям дитячих бу­динків сімейного типу; в інших випадках, передбачених зако­нодавством, колективним або трудовим договором.

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи мо­жуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року. Черговість надання відпусток визначається гра­фіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим чи іншим уповнова­женим на представництво трудовим колективом органом і до­водиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси праців­ників та можливості для їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток в межах, установлених графіком, погоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам. ° Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для цього час надаються: особам віком до 18 років; інвалідам; жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда; одинокій матері (батькові), яка виховує дити­ну без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутністю батьків; дружинам (чоло­вікам) військовослужбовців; ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветера­нам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьків­щиною, а також особам, на яких поширюється чинність Зако­ну України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;

в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам закладів освіти щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на ро­боту. Порядок надання щорічної основної відпустки тривалі­стю до 56 календарних днів керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам виз­начено постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1897 р. № 346.

Працівникам, які навчаються в закладах освіти без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєдну­ються до часу проведення установчих занять, виконання ла­бораторних робіт, складання заліків та екзаменів, часу підго­товки та захисту дипломного проекту та інших робіт, передба­чених навчальною програмою.

Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною Формами навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпу­ски за їх бажанням надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.

Працівникам художньо-постановочної частини і творчим працівникам театрів щорічні відпустки повної тривалості надаються в літній період у кінці театрального сезону незалежно в часу прийняття їх на роботу.

Щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути це перенесена на інший період у разі порушення власником або уповноваженим ним органом терміну повідомлення працівника про час надання відпустки; несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівникові за час щорічної відпустки.

Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший пе­ріод або подовжена в разі: тимчасової непрацездатності праці­вника, засвідченої в установленому порядку; виконання пра­цівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основ­ної роботи із збереженням заробітної плати; настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами; збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.

Щорічна відпустка з ініціативи власника або уповноваже­ного ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погоджен­ням з профспілковим або іншим уповноваженим на представ­ництво трудовим колективом органом у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може неспри­ятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 кален­дарних днів буде використана в поточному робочому році.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її на­дання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумови­ли перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період.

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної трива­лості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протя­гом робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основи безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніщі 12 місяців після закінчення робочого року, за який на­дається відпустка.

Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення не­щасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприє­мства та в інших випадках, передбачених законодавством.

За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Да­тою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням стро­ку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випад­ку чинність трудового договору подовжується до закінчення відпустки.

У випадку звільнення працівника йому виплачується гро­шова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпу­стки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

При переведенні працівника на роботу на інше підприєм­ство грошова компенсація за невикористані ним дні щорічної відпустки за його бажанням повинна бути перерахована на ра­хунок підприємства, на яке перейшов працівник.

На бажання працівника частина щорічної відпустки замі­нюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість що­річної та додаткової відпусток, що надаються працівникові, не повинна бути меншою 24 календарних днів.

Особам віком до 18 років заміна всіх видів відпусток гро­шовою компенсацією не допускається.

У разі смерті працівника грошова компенсація за невико­ристані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпу­стки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям.

Спори, що виникають при наданні відпусток, розглядаються У порядку, встановленому законодавством про працю.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Трудовое право

Текст выполнен на основе учебника Трудовое право автора Прокопенко В И... ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Порядок надання відпусток

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Власність національних багатств України як основа суспільної організації праці
Виробництво нових товарів у більшості випадків розгля­дається як юридичний факт, що викликає виникнення відно­син власності. Усі дозволені власнику дії закон зводить до трьох основних загальних пон

Суспільні відносини, що становлять предмет регулювання трудового права України
До предмета права входить не вся система суспільних відно­син. Оскільки право пов'язане з волею, то до предмета права входять лише ті суспільні відносини, що носять вольовий ха­рактер. Цей характер

Метод правового регулювання трудових відносин
У визначенні галузі права важливе місце поряд з предметом належить методу правового регулювання. Під методом слід ро­зуміти спосіб, спеціальний правовий процес, за допомогою якого право впл

Функції трудового права України
Функція права — це напрям правового впливу на суспільні відносини, що визначає службове призначення права в житті сус­пільства. В першу чергу цей вплив спрямований на підвищення су

Система трудового права України
Система галузі права взагалі — це об'єктивно обумовлене об'єднання взаємопов'язаних, внутрішньо погоджених право­вих норм, розподілених по різним структурним підрозділам. Система трудового права Ук

Поняття джерел трудового права України, їх класифікація
Джерела трудового права України можна визначити якспосіб вираження норм права, що прийма­ються компетентними на те органами держави і призначені регу­лювати трудові відносини в процесі заст

Конституція України як основне джерело трудового права
Основним законом кожної держави є конституція. Вона дає наукове осмислення політичних та економічних процесів у країні, закріплює ідею розподілу і організації державної влади, її співвідношення з д

Кодекс законів про працю України та інші законодавчі акти України, що регулюють трудові відносини
Так, чинний КЗпП повністю відтворив Основи законодав­ства Союзу РСР і союзних республік про працю, що були зат­верджені Верховною Радою СРСР 15 липня 1970 р. й уведені в дію з 1 січня 1971 р. На пі

Підзаконні акти, що регулюють трудові відносини
Укази і розпорядження Президента України можуть відно­ситись до різних питань регулювання трудових відносин. Так, з метою вдосконалення роботи з кадрами Президент України 19 травня 1995 р. видав Ук

Локальні правові норми
Локальна нормотворчість здійснюється безпосередньо учас­никами трудових відносин, які беруть участь у створенні цих норм, можуть впливати на їх зміст. Це дає можливість працю­ючим знати обсяг належ

Законодавства про працю
Постанови Пленуму Верховного Суду України, якими да­ються керівні роз'яснення, мають зовсім іншу правову приро­ду. Вони не пов'язані з розглядом конкретних справ, а містять аналіз судової практики,

Диференціація трудового законодавства України
Диференціація трудового законодавства — це встановлені державою відмінності в змісті і обсязі прав та обов'язків суб'єктів трудових відносин на певних підставах. Сучасний цивілізова­ний світ намага

Міжнародні правові акти про працю
До договорів в галузі праці в першу чергу відносяться належним чином ратифіковані або схвалені конвенції та реко­мендації МОП, офіційно опубліковані в Україні. Кожна країна в МОП презентована чотир

Основні права і свободи громадян, закріплені в Конституції України, що визначають принципи правового регулювання трудових відносин
Право на працю визнається за кожною людиною, що означає можливість заробляти собі на життя працею, яку людина сама для себе обирає чи на яку погоджується. Держава створ-умови для зайнятості працезд

Принципи трудового права, закріплені в Кодексі законів про працю України та інших законодавчих актах про працю
Усі права і свободи громадян України, закріплені в Кон­ституції України, знайшли відображення в ст. 2 КЗпП, конкре­тизовані в ньому та інших законодавчих актах. Наслідком такої конкретизації є те,

Принципи трудового права, закріплені в Кодексі законів про працю України та інших законодавчих актах про працю
Усі права і свободи громадян України, закріплені в Кон­ституції України, знайшли відображення в ст. 2 КЗпП, конкре­тизовані в ньому та інших законодавчих актах. Наслідком такої конкретизації є те,

Принципи трудового права, закріплені в Кодексі законів про працю України та інших законодавчих актах про працю
Усі права і свободи громадян України, закріплені в Кон­ституції України, знайшли відображення в ст. 2 КЗпП, конкре­тизовані в ньому та інших законодавчих актах. Наслідком такої конкретизації є те,

Принципи трудового права, закріплені в Кодексі законів про працю України та інших законодавчих актах про працю
Усі права і свободи громадян України, закріплені в Кон­ституції України, знайшли відображення в ст. 2 КЗпП, конкре­тизовані в ньому та інших законодавчих актах. Наслідком такої конкретизації є те,

Принципи трудового права, закріплені в Кодексі законів про працю України та інших законодавчих актах про працю
Усі права і свободи громадян України, закріплені в Кон­ституції України, знайшли відображення в ст. 2 КЗпП, конкре­тизовані в ньому та інших законодавчих актах. Наслідком такої конкретизації є те,

Принципи трудового права, закріплені в Кодексі законів про працю України та інших законодавчих актах про працю
Усі права і свободи громадян України, закріплені в Кон­ституції України, знайшли відображення в ст. 2 КЗпП, конкре­тизовані в ньому та інших законодавчих актах. Наслідком такої конкретизації є те,

Принципи трудового права, закріплені в Кодексі законів про працю України та інших законодавчих актах про працю
Усі права і свободи громадян України, закріплені в Кон­ституції України, знайшли відображення в ст. 2 КЗпП, конкре­тизовані в ньому та інших законодавчих актах. Наслідком такої конкретизації є те,

Принципи трудового права, закріплені в Кодексі законів про працю України та інших законодавчих актах про працю
Усі права і свободи громадян України, закріплені в Кон­ституції України, знайшли відображення в ст. 2 КЗпП, конкре­тизовані в ньому та інших законодавчих актах. Наслідком такої конкретизації є те,

Поняття колективних угод та їх види
Основою цивілізованих відносин профспілок з державою є укладення колективних угод. Поняття «колективна угода» в за­конодавстві України з'явилося порівняно недавно з прий­няттям Закону України «Про

Колективні переговори по укладенню колективного договору
В науці трудового права серйозного дослідження практики ведення колективних переговорів не проводилось, оскільки навіть термін «колективні переговори» чинним законодавством не вживався. Цей термін

Колективні переговори по укладенню колективного договору
В науці трудового права серйозного дослідження практики ведення колективних переговорів не проводилось, оскільки навіть термін «колективні переговори» чинним законодавством не вживався. Цей термін

Поняття трудових правовідносин
В науці трудового права визначення поняття трудових пра­вовідносин проводиться, виходячи із легального визначення трудового договору, що дається в ст. 21 КЗпП. Трудові відно­сини виникають із угоди

Умови виникнення трудових правовідносин
Особою, яка зобов'язується виконувати роботу за певною спеціальністю, кваліфікацією або посадою, є громадянин. З мо­менту, коли він уклав трудовий договір і приступив до вико­нання своєї трудової ф

Підстави виникнення трудових правовідносин
Юридичні підстави виникнення трудових правовідносин визначаються формами реалізації громадянами права на працю і формами залучення громадян до праці. Для того щоб між кон­кретними суб'єктами виникл

Поняття зайнятості населення. Правове регулювання працевлаштування громадян України
Основні принципи державної політики зайнятості населен­ня проявляються у забезпеченні рівних можливостей усім громадянам незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та націонал

Державні гарантії права на вибір виду зайнятості в Україні
Гарантії забезпечення права громадян на працю визначені в статті 5 № КЗпП в редакції Закону України від 5 липня 1995 р. Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно про­живають на територ

Поняття працевлаштування та його правові форми
Для тих громадян, які втратили роботу. Українська держава забезпечує можливості підшукання підходящої роботи. Підхо­дящою роботою вважається робота, що відповідає освіті, про­фесії (спеціальності),

Поняття безробітного і його правове становище
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість насе­лення» безробітними визнаються працездатні громадяни пра­цездатного віку, як такі, що не мають заробітку або інших пе­редбачених законодавств

Поняття трудового договору
Як юридичний факт договір належить до числа правомірних дій, які спрямовуються його учасниками на виникнення, змінення або припинення правових відносин. Будь-який договір є угодою не менш як між дв

Загальний порядок прийняття на роботу
Трудовий договір вважається укладеним, коли сторони досягли згоди з усіх умов трудових відносин. Договір може укла­датись з особою, що досягла шістнадцяти років. У виняткових випадках за з

Види трудового договору
Трудовий договір як відправна позиція взаємовідносин працівника з підприємством щодо виконання певної діяльності ї визначальною категорією для трудового права. Як родове поняття трудовий договір ві

Переведення на іншу роботу
До початку роботи за укладеним трудовим договором влас­ник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та істотні умови праці; оз­найомити працівника з п

Підстави припинення трудового договору
Підставами припинення трудового договору ст.ст. 36 і 37 КЗпП визнають: угоду сторін; закінчення строку трудового до­говору, крім випадків, коли трудові відносини фактично трива­ють і жодна із сторі

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
Розірвання трудового договору з ініціативи працівника мож­ливе у випадку, коли трудовий договір укладено на невизначений строк (ст. 38 КЗпП). Такому розірванню трудового догово­ру повинне передуват

Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
Підстави розірвання трудового договору з ініціативи влас­ника або уповноваженого ним органу визначені в законі. Вони поділяються на загальні (ст. 40 КЗпП) та додаткові (ст. 41 КЗпП).

Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
Крім загальних підстав розірвання трудового договору за­конодавство про працю передбачає також додаткові підстави. Вони можуть бути застосовані лише до певних категорій пра­цівників. До них у першу

Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу
На вимогу профспілкового органу, який за дорученням тру­дового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір (контракт) з керівним п

Порядок звільнення з роботи
Для розірвання трудового договору з працівником законо­давство про працю встановлює певний порядок, який залежить від ініціативи сторони, що проявлена при розірванні трудового договору. Пр

Відсторонення працівника від роботи
На відміну від звільнення при відстороненні від роботи тру­довий договір з працівником не припиняється, трудова книжка не видається і розрахунок не проводиться. На певний час пра­цівник до роботи н

Порядок оформлення звільнення працівника з роботи
При звільненні працівника з роботи видається наказ, в якому зазначаються підстава розірвання трудового договору з поси­ланням на відповідний пункт і статтю закону. На підставі цього наказу до трудо

Поняття робочого часу за трудовим правом. Види тривалості робочого часу
Робочим часом є час, протягом якого робітник або службовець відповідно до правил внутрішнього трудового роз­порядку повинен перебувати на місці виконання робіт і вико­нувати свою т

Режим роботи і облік робочого часу
Режим роботи, тобто початок і закінчення щоденної робо­та, визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку. Вони затверджуються трудовим колективом за поданням гасника або

Поняття надурочних робіт і порядок їх проведення
Роботи понад встановлену тривалість робочого часу є надурочними. Як правило, надурочні роботи не допускаються. Влас­ник або уповноважений ним орган може застосовувати такі ро­боти лише у виняткових

Поняття відпочинку та його види
Відпочинок поряд з працею є основними соціальними ста­новищами, у яких людина перебуває все своє життя, за винят­ком дитячого віку. Праця обов'язково повинна чергуватись з відпочинком. У той же час

Поняття відпочинку та його види
Відпочинок поряд з працею є основними соціальними ста­новищами, у яких людина перебуває все своє життя, за винят­ком дитячого віку. Праця обов'язково повинна чергуватись з відпочинком. У той же час

Соціальні відпустки
Соціальні норми права враховують анатомо-фізіологічні особливості організму жінок з метою його захисту і обумовлену цими особливостями соціальну роль жінки по народженню дітей та догляду за малодіт

Відпустки без збереження заробітної плати
Чинним законодавством передбачено надання відпусток без збереження заробітної плати. Водних випадках ці відпустки повинні надаватись в обов'язковому порядку, в інших — за зго­дою сторін. В

І. Поняття заробітної плати і методи її правового регулювання
За загальним правилом,заробітна плата є винагородою в гро­шовому виразі, яку працівник одержує від підприємства чи фізич­ної особи, для яких виконує обумовлену трудовим договором ро­боту.

Нормування праці
До норм праці відносяться норми виробітку, норми часу, норми обслуговування і нормативи чисельності робітників та службовців. Вони встановлюються відповідно до досягнутого рівня техніки, технології

Тарифна система та її складові елементи
Основою державного регулювання заробітної плати є та­рифна система. За її допомогою встановлюється можливість оцінити працю кожного працівника, співставити, порівняти конкретні види праці та встано

Системи оплати праці
Оплата праці повинна залежати від кількості і якості праці, її результатів, які мають кількісні і якісні показники.Оплата праці — це винагорода, що встановлюється попередньо в держав­но-нор

Оплата праці при відхиленні від умов, передбачених тарифами
Окремі випадки оплати праці при відхиленні від умов, пе­редбачених тарифами, регулюються КЗпП. Оплата праці при виконанні робіт різної кваліфікації. Стаття104 КЗпП передба

Порядок виплати заробітної плати. Обчислення середнього заробітку
Заробітна плата працівникам має виплачуватись в робочі дні що визначені колективним договором, але не ріже двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує п’ятнадцать календарних днів. Ко

Поняття гарантій і компенсацій
Робітникам і службовцям, які вивільнені від роботи вна­слідок обрання їх на виборні посади в державних органах, проф­спілкових, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закі

Правила внутрішнього трудового розпорядку можуть бути трьох видів: типові, галузеві та конкретних підприємств.
При прийнятті на роботу до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зо­бов'язаний: роз'яснити працівникові його права і обов'язки та істотні умови праці; о

Правила внутрішнього трудового розпорядку можуть бути трьох видів: типові, галузеві та конкретних підприємств.
При прийнятті на роботу до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зо­бов'язаний: роз'яснити працівникові його права і обов'язки та істотні умови праці; о

Правила внутрішнього трудового розпорядку можуть бути трьох видів: типові, галузеві та конкретних підприємств.
При прийнятті на роботу до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зо­бов'язаний: роз'яснити працівникові його права і обов'язки та істотні умови праці; о

Поняття матеріальної відповідальності за трудовим правом
Матеріальна відповідальність робітників і службовців за шко­ду, заподіяну майну підприємства, визначена ст. ст. 130-138 КЗпП та деякими підзаконними актами. Встановлена цими ак­тами відповідальніст

Підстави і умови матеріальної відповідальності за трудовим правом
Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності виз­начені ст. 130 КЗпП. На відміну від цивільного права, що та­кож визначає умови майнової відповідальності, трудове право виділяє з цих умо

Види матеріальної відповідальності. Обмежена матеріальна відповідальність робітників і службовців
Обмежена матеріальна відповідальність при заподіянні шко­ди працівником полягає в обов'язку відшкодувати заподіяну з його вини шкоду в розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього м

Повна матеріальна відповідальність
За шкоду, заподіяну підприємству, працівники несуть ма­теріальну відповідальність у повному обсязі тільки у випадках, прямо передбачених законодавством України. Перелік цих ви­падків дає ст. 134 КЗ

Підвищена матеріальна відповідальність
Досить часто трапляються випадки, коли фактична шкода в разі нестачі чи зіпсуття цінностей значно перевищує їх номі­нальну вартість. Тому ст. 135 КЗпП передбачається підвищена матеріальна відповіда

Порядок визначення розміру шкоди
Для визначення розміру суми, що підлягає стягненню з пра­цівника за завдану шкоду, необхідно встановити дійсний розмір шкоди. Саме розмір дійсної шкоди становить той критерій, за допомогою якого у

Порядок відшкодування шкоди
Законодавство про матеріальну відповідальність надає пра­цівнику, який завдав шкоду, можливість добровільно відшко­дувати збитки повністю або частково. Це відшкодування пра­цівник може здійснити шл

Матеріальна відповідальність підприємств, установ, організацій за шкоду, заподіяну працівникам
Закон передбачає матеріальну відповідальність за завдану шкоду не тільки працівників, а й підприємств. Така відпові­дальність на власника або уповноважений ним орган покла­дається відповідно до ст.

Поняття охорони праці за трудовим правом
Легальне визначення поняття охорони праці дається в ст. 1 Закону України від 14 жовтня 1992 р. «Про охорону праці». Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно

Норми і правила з техніки безпеки і виробничої санітарії
Правові норми, об'єднані терміном «охорона праці», вклю­чають в собі норми і правила з техніки безпеки і виробничої санітарії. Відмінність норм з техніки безпеки від норм з вироб­н

Інструктаж і навчання працівників правилам техніки безпеки і виробничої санітарії
Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж з питань охоро­ни праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил пов

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
У випадку травмування працівників, професійних захворю­вань або аварій на виробництві власник або уповноважений ним орган повинен провести розслідування. Порядок прове­дення розслідування регулюєть

Охорона праці жінок
Держава намагається не допускати застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці. Не дозволяється використання праці жінок на підземних р

Охорона праці неповнолітніх
Для прийняття на роботу молоді місцеві органи державної виконавчої влади визначають у межах, встановлених Законом » України від 1 березня 1991 р. «Про зайнятість місцевого насе­лення», квоту (броню

Праця осіб зі зниженою працездатністю
Особи із зниженою працездатністю володіють усією пов­нотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і обов'язків. Відповідно до ст. 1 Закону України від 21 березня 1991 р. «Про основи соці

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про охорону праці
Піднаглядом слід розуміти правову форму здійснення захис­ної функції по додержанню законності в трудових правовідноси­нах, відповідності дій власника підприємства або уповноваженого ним орг

Розгляд судом спорів про поновлення на роботі
І. Поняття трудових спорів та їх класифікація Основна група спорів виникає з трудових правовідносин. Стороною, трудові права якої порушені, переважно виступає працівник, тому ці спори, як

Індивідуальні спори про застосування норм трудового за­конодавства, колективних і трудових договорів прийнято нази­вати позовними спорами.
До спорів непозовного характеру відносяться розбіжності у зв'язку з встановленням умов праці. Вони можуть бути як інди­відуальними, так і колективними. Класифікація трудових спорів має зна

Розвиток порядку розгляду трудових спорів в Україні
Розгляд трудових спорів був удосконалений новим Поло­женням про порядок розгляду трудових спорів, затвердженим Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 травня 1974 р. Але органи по розгляду трудо

Розвиток порядку розгляду трудових спорів в Україні
Розгляд трудових спорів був удосконалений новим Поло­женням про порядок розгляду трудових спорів, затвердженим Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 травня 1974 р. Але органи по розгляду трудо

Судовий порядок розгляду трудових спорів
Другим органом по розгляду трудових спорів є районний (міський) суд. Право на судовий захист — одна із найважливі­ших гарантій охорони трудових прав трудящих. Тому чим дос­тупніша можливість його в

Розгляд судом спорів про поновлення на роботі
Основним видом трудових спорів, що розглядаються судо­вими органами, є спори про поновлення на роботі. Працівни­ки, звільнені з роботи, незалежно від підстав припинення тру­дового договору, або пер

Вимоги до знань та умiнь
  Повинен знати: правовi механiзми регулювання i забезпечення трудових вiдносин; суб'єктiв цих вiдносин i їх правовий статус; виникнення, з

Тема Всього. Лекц. Семін. Самост. Курсові
1. Предмет, метод, система трудового права 4 2 2 2. Джерела трудового права 10 2 2 4 2 3. Основні принципи трудового права 8 2 2 4 4. Суб’єкти трудового права 8 2 2 2 2

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги