Тема 30. Злочини у сфері господарської діяльності

1. Учень художнього технікуму Зоренко намалював два банківських білети вартістю 100 грн. кожний. При спробі збути один з них його було затримано.

Варіант 1. Не сказавши про підробку, Зоренко дав одну купюру Ковалю в оплату боргу. Підробку було викрито, коли Коваль подав купюру в касу магазину.

Варіант 2. Зоренко виготовив банківський білет, щоб показати товаришам свою художню майстерність.

2. Чепас з допомогою виготовленого ним шрифту підробляв номери на білетах лотереї "Лото—забава", по яких одержував виграші — всього в сумі 10 тис. грн.

Варіант І. Чепас одержав виграші на цю суму за підробленими ним казначейськими зобов'язаннями.

Варіант 2. Він одержав ці гроші за підробленим акредитивом.

3. Рокитянський купив у Львові діамант без оправи, який таємно вивіз до Німеччини, де продав його за 15 тис. марок. Дайте кримінально-правову оцінку дій Рокитянського.

4. Семенов вкрав у тролейбусі у громадянина Шишка гаманець із 2 тис. грн. та 200 доларами США. Частину викрадених грошових коштів Семенов витратив на придбання спиртних напоїв та продуктів харчування, а іншу програв у карти.

Варіант 1. Викрадені кошти Семенов потратив на придбання наркотичних засобів.

Варіант 2. Викрадені кошти Семеяов передав у банк для погашення кредиту.

Варіант 3. На викрадені кошти Семенов взяв в "оренду" на 1 рік у іншого громадянина автомобіль.

Варіант 4. Частину викрадених коштів Семенов витратив на погашення заборгованості по комунальних послугах.

5. Ректор державного інституту Сотниченко всупереч бюджетним призначенням, визначеним кошторисом доходів і видатків інституту, кошти, призначені для ремонту приміщень у сумі 750 тис. грн., використав для придбання для інституту двох автомобілів.

Варіант І. Зазначені кошти були внесені на депозитний рахунок для отримання доходу.

Варіант 2, Зазначені кошти були призначені для придбання меблів і були витрачені на придбання меблів не українського, а іноземного виробництва.

6. Під час митного огляду в Царенка в мішечку, що висів на шиї, було виявлено золоті вироби (каблучки, персні тощо) на суму 17 200 грн.

Варіант 1. Вироби містились у гніздах, видовбаних у каблуках черевиків.

Варіант 2. Вироби містились у валізі Царенка.

7. Іноземець Фрідлянд, повертаючись з туристичної подорожі Україною, намагався незаконно вивезти за кордон дві старовинні ікони на суму 16 тис. грн., поклавши їх у валізу з подвійним дном.

8. Керівник філії банку Власов від окремих громадян приймав начебто на депозит великі суми іноземної валюти з виплатою відсотків, вдвічі більших, ніж за депозитними договорами, виплачував банк. Договори оформлялись від імені банку, на них проставлялась печатка філії банку. Одержання грошей ніякими документами, крім договорів, не підтверджувалось, депозитні рахунки не відкривались. Отримані кошти Власов надавав у кредит тіньовим структурам під більш високі відсотки, ніж виплачував "вкладникам". На кредитних договорах також проставлялася печатка банку. Всього від своєї діяльності Власов протягом двох років одержав доход у сумі 400 тис. доларів США. Громадяни, які "вкладали" кошти на депозитні рахунки, і громадяни, які брали кошти в кредит, усвідомлювали, що кошти через касу філії банку не оприбутковувались.

Дайте кримінально-правову оцінку діям Власова.

9. Гришин і Федоров за вкраденими паспортами на ім'я їх власників зареєстрували декілька приватних підприємств, з використанням яких здійснювали незаконні конвертаційні операції. З легально діючими суб'єктами господарської діяльності від імені створених підприємств укладались удавані угоди на поставки товарів чи надання послуг, за якими такі суб'єкти перераховували безготівкові кошти на рахунки створених приватних підприємств, а взамін їх керівники отримували готівкові кошти в національній чи іноземній валюті. Безготівкові кошти за удаваними угодами перераховувалися на рахунки інших суб'єктів господарської діяльності, від яких Гришин і Федоров отримували готівкові кошти, отримані цими суб'єктами від незаконної реалізації контрабандне ввезених чи виготовлених підпільно товарів.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Гришина, Федорова та їх клієнтів.

10. Без державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності зубні техніки медичних установ Швець і Ніколаєв за змовою між собою, а також самостійно систематично протягом чотирьох місяців за місцем своєї роботи виготовляли і там же або на квартирах клієнтів ставили за плату зубні коронки. Разом вони виготовили 28 зубних коронок (в тому числі 16 із золота клієнтів). Швець виготовив вісімнадцять коронок (в тому числі із золота клієнтів шість), а Ніколаєв — десять (всі з золота клієнтів). Вартість кожної коронки становила 2 500 грн.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Швеця і Ніколаєва.

11. Некрасов протягом трьох років (з вересня 1999 р. по вересень 2002 р.) займався виготовленням і збутом фотографій із зображенням таблиць і текстів, вміщених у Правилах дорожнього руху. Всього він виготовив 27 комплектів, з яких встиг розіслати в різні організації післяплатою 22 комплекти по 1 тис. грн. за комплект (при фактичній вартості одного комплекта 0,3 тис. грн.).

12. Квітко та Дідовець вирішили проявити підприємницьку ініціативу і досягти добробуту за рахунок придбання товарів за кордоном і вигідного збуту їх в Україні. Вони кілька разів літали туристичними авіарейсами в Абу-Дабі. Там купували відеоапаратуру, предмети одягу, галантерею, які продавали на речовому ринку. Один політ приносив кожній з компаньйонок прибуток у розмірі 1500—2500 грн. Всього від продажу зазначених товарів Квітко і Дідовець спільно отримали доход у сумі 32 тис. грн.

13. Художник-оформлювач Горбулько у вільний від роботи на комбінаті монументально-декоративного мистецтва час вдома займався на замовлення клієнтів виготовленням з їхніх матеріалів виробів із золота, срібла, а також виготовленням і ремонтом виробів із застосуванням топазів, александритів, перлів і бурштину. Протягом року він одержав від своїх клієнтів 240 тис. грн. Свою діяльність Горбулько не реєстрував і податків не платив.

14. Карпенко з плодів свого саду та плодів, куплених у сусідівсадоводів, виробляв вино, яке продавав за цінами, що не перевищували роздрібних цін на аналогічний товар. Він же перевозив за плату пасажирів на власному автомобілі, який придбав за гроші, одержані від продажу вина. Спеціального дозволу на заняття такими видами діяльності Карпенко не брав. Усього Карпенком було реалізовано вина на 29 тис. грн., а від перевезення пасажирів він протягом року одержав 17 тис. грн.

15. Глось у власному гаражі встановив обладнання для виробництва фальсифікованої горілки шляхом розбавлення спирту етилового водопровідною водою. "Допомагали" Глосю найняті ним громадяни Кошель і Литвин, яким він за кожну пляшку виготовленої горілки платив по 20 коп. Скляні пляшки Глось купував у пункті приймання склотари. На пляшки наклеювались етикетки та контретикетки відомих виробників горілчаних виробів, які на замовлення Глося незаконно виготовляв працівник поліграфічного підприємства Чобіт, а також справжні марки акцизного збору, які Глось купував у начальника цеху лікеро-горілчаного заводу Кравця. Спирт Глось купував у Оськіна, який його контрабандне завозив з Республіки Молдова. Реаліізовувались виготовлені горілчані вироби через кіоски приватних підприємців Ігумнова та Шкіля на дрібнооптовому ринку, які мали ліцензії на реалізацію алкогольних напоїв.

Всього за 3 місяці було виготовлено 60 тис. пляшок горілки, які Глось передав для реалізації Ігумнову та Шкілю за 240 тис. грн. Реалізація горілчаних виробів, виготовлених Глосьом, Ігумновим і Шкілем здійснювалась без відображення у бухгалтерському обліку.

Якою має бути кримінально-правова оцінка дій всіх цих осіб?

16. Сторожук у себе вдома обладнав майстерню по ремонту радіотелевізійної апаратури, в якій тривалий час надавав послуги клієнтам по цінах за домовленістю. Пізніше він почав також широко практикувати записи пісень у виконанні популярних зарубіжних і вітчизняних співаків (не питаючи їх дозволу): чисті касети купував у магазинах, а, записавши за допомогою наявної у нього апаратури пісні, продавав касети на речовому ринку.

Чи є дії Сторожука кримінальне караними?

17. Кортюков і його дружина виготовляли килими шляхом штампування різних малюнків на тканинах, які купували в магазинах. Вони ж займались виготовленням віників з соломи проса "сорго", вирощуваного на присадибній ділянці, а також воскових свічок перед релігійними святами. Килими Кортюкови продавали на речовому ринку, свічки — в церкві, а віники у них партіями закупляли різні установи за договірними цінами. Свою діяльність вони не реєстрували і доходи в податковій інспекції не декларували. Від своєї діяльності Кортюков з дружиною протягом року отримали доход у сумі 21 тис. грн. Дайте кримінально-правову оцінку дій подружжя Кортюкових.

18. Шкілюк тривалий час займався вичинкою шкіри на замовлення громадян і для продажу, для чого обладнав підвальне приміщення свого будинку під майстерню. Шкури він скуповував по селах у приватних господарствах. За три роки Шкілюк від здійснюваної діяльності отримав доход у сумі 160 тис. грн. Протягом чотирьох місяців у нього в майстерні працював далекий родич Шматоваленко, якому Шкілюк виплатив за це 10 тис. грн.

Чи є дії Шкілюка кримінальне караними?

19. Лікар-стоматолог Соловей, займаючись стоматологічною практикою на підставі ліцензії, здійснював її з порушенням ліцензійних умов. Крім того, не маючи спеціальної медичної освіти, Соловей займався проведенням абортів та лікуванням інфекційних (венеричних) хвороб, за що одержував кошти, які не відображав у звітності. Всього від такої діяльності Соловей за рік одержав 25 тис. грн. Від надання стоматологічних послуг Соловей за рік одержав 22 тис. грн., які задекларував і сплатив із них податки.

Внаслідок проведення одного із абортів потерпіла стала безплідною. Інша жінка стала безплідною внаслідок неналежного лікування Соловеєм наявного у неї венеричного захворювання.

20. Приватний підприємець Нікітін придбав у невстановленої особи 20 тонн спирту етилового, з якого у власному гаражі протягом 3 місяців виготовив разом із сином 50 тис. пляшок фальсифікованої горілки шляхом розбавлення спирту водопровідною водою. На пляшки він наклеював етикетки відомих виробників горілчаних виробів та підроблені марки акцизного збору. Виготовлена горілка Нікітіним реалізовувалась:

1) особисто Нікітіним — 10 тис. пляшок через кіоск, що йому належав;

2) через приватного підприємця Гарніка — 10 тис. пляшок;

3) 10 тис. пляшок — через п'ятьох громадян похилого віку, які з кожної проданої пляшки отримували по 1 грн.;

4) 10 тис. пляшок — через продовольчий магазин, директором якого був Басенко.

10 тис. пляшок горілки Нікітін реалізувати не встиг.

Ліцензії на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв Нікітін і громадяни похилого віку не мали.

21. Кіндрась підмовив студента Наумова зареєструвати на своє ім'я і за своєю домашньою адресою приватне підприємство і призначити Кіндрася директором цього підприємства, за що заплатив Наумову 600 грн. Наміру здійснювати статутну діяльність Кіндрась не мав, а підприємство йому було потрібне для прикриття реалізації товарів, що контрабандне ввозилися ним в Україну, і легалізації (відмивання) одержаних від їх реалізації коштів. Дійсної мети створення підприємства Наумов не знав і вважав, що воно здійснюватиме статутну діяльність.

Після реєстрації підприємства Кіндрась уклав від його імені договори з рядом підприємств на поставку цитрусових за вигідними цінами всього на суму 1 млн. 600 тис грн. Після отримання коштів і від цих підприємств Кіндрась здійснив їм поставки контрабандно ввезених ним цитрусових, уклавши перед цим удаваний договір з "фіктивною" фірмою на придбання цитрусових, перерахував на рахунок фірми 1 млн. грн. на умовах передачі йому готівкою перерахованих коштів за вирахуванням 5 відсотків від суми "проконвертованих" коштів.

Крім того, за фіктивним договором Кіндрась на міжбанківсько-му валютному ринку купив за отримані безготівкові кошти 180 тис. доларів США і перерахував їх на валютний рахунок відкритої ним у офшорній зоні фірми.

Варіант. Кіндрась повідомив Наумова про те, з якою метою створюється підприємство.

22. Гончар, маючи намір зайнятись незаконним виготовленням і реалізацією горілчаних виробів, підбурив безробітного громадянина Швеця зареєструвати на його ім'я приватне підприємство, предметом діяльності якого була зазначена діяльність з виробництва парфюмерних виробів. Від імені зареєстрованого підприємства був укладений контракт зі спиртовим заводом на придбання 60 тонн спирту для виготовлення парфюмерних виробів. Приватне підприємство уклало договір оренди підвального приміщення, в якому Гончар встановив обладнання, що забезпечувало масове виробництво горілчаних виробів, найняв трьох робітників, які здійснювали розливання розбавленого пом'якшеною водою спирту в пляшки. На пляшки наклеювались фальшиві марки акцизного збору та етикетки виробників горілчаних виробів. Виготовлені горілчані вироби передавались на реалізацію приватному підприємцю Яцині. Із 60-ти тонн спирту 59 було використано на виготовлення горілчаних виробів і лише 500 літрів — на виготовлення парфюмерних виробів. Підприємство мало ліцензію лише на виготовлення парфюмерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового. Виготовлення горілчаних виробів у звітності не відображалось. Податки сплачувались лише з діяльності по виготовленню парфюмерно-косметичних виробів. Безробітний Швець не цікавився, з якою метою створене підприємство.

Довідка: ставка акцизного збору з 1 л спирту для виготовлення горілчаних виробів — 16 гривень, а для вироблення парфумерних виробів — 1,2 гривні.

23. Власник і директор приватного підприємства Воробей, який мав декілька магазинів у центрі обласного центру, вирішив "розширити" свою діяльність за рахунок придбання у центрі міста чотирьох магазинів приватного підприємця Бабкіна. Від пропозиції продати магазини Бабкін відмовився, після чого Воробей пригрозив Бабкіну, що він його "знищить". Воробей доручив двом своїм охоронцям Ярошу і Тихому примусити Бабкіна припинити торгівлю у центрі міста, пообіцявши їм за це віддати по одному магазину Бабкіна. Ярош і Тихий спочатку в двох магазинах Бабкіна побили вікна, а потім уночі підпалили два інші магазини, в яких під час пожежі згоріло товарів на 300 тис. грн. Зазнавши таких збитків, Бабкін змушений був продати свої магазини за зниженою ціною Вороб'ю і припинити торгівлю у центрі міста. Ярош і Тихий також примусили Бабкіна під погрозою вбивства виплатити їм 10 тис. доларів США як "відкупні" за те, що вони не чинитимуть перепон для торговельної діяльності Бабкіна на околицях міста.

Значна кількість товарів, що реалізовувалась у магазинах Вороб'я, були або контрабандно ввезеними, або "лівими" (підпільно виробленими) і їх реалізація не відображалась в обліку. Всього протягом року таких товарів було реалізовано на 800 тис. гривень. Крім того, на складі одного з магазинів Воробей організував підпільний цех з виготовлення фальсифікованої горілки шляхом розбавлення спирту етилового водопровідною водою. На пляшки з фальсифікованою горілкою наклеювались підроблені марки акцизного збору та етикетки відомих виробників горілки. Реалізовувалась горілка через магазини Вороб'я. Такої горілки було реалізовано на 500 тис. грн.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Вороб'я, Яроша і Тихого.

24. Приватний підприємець Гараєв уклав усний договір з директором лікеро-горілчаного заводу Кужелем, за яким взяв на реалізацію на 2 місяці вироблених підприємством горілчаних виробів, не відображених у обліку, на суму 200 тис. грн., маючи намір одержати від їх реалізації прибуток у сумі 80 тис. грн, Протягом тижня Гараєв устиг реалізувати товару на 78 тис. грн., а решта була знищена під час пожежі на складі магазину Гараєва. Через 2 місяці Кужель став вимагати у Гараєва повернення боргу, але грошей у Гараєва не було. Кужель запропонував охоронцям Маркову і Старкову за винагороду в 10 відсотків від суми боргу Гараєва "вибити" у того борг. Марков і Старков погодились, зустрілись з Гараєвим у нього вдома, стали вимагати повернути борг та сплатити їм додатково 20 тис. грн. за їх "роботу", погрожували його вбити, побили Гараєва, спричинивши йому легке тілесне ушкодження. Оскільки ні грошей, ні цінного майна у Гараєва не було, Марков і Старков на пропозицію Кужеля примусили Гараєва взяти кредит у банку, пообіцявши домовитись з банком про надання кредиту. Голова правління банку Попов на пропозицію Кужеля погодився надати кредит Гараєву за 20 відсотків "комісійних" готівкою. Гараєв взяв кредит у сумі 240 тис. грн. начебто для закупівлі обладнання, розрахувався з Кужелем, Старковим, Марковим та Поповим. Об'єктивної можливості повернути кредит у Гараєва не було, що усвідомлювали Кужель, Старков, Марков та Попов.

25. Жаровецький та Трясун, працюючи відповідно генеральним директором та головним бухгалтером приватної страхової компанії, у період з 7 грудня 1999 р. по 11 січня 2001 р. при здійсненні страхування життя та здоров'я громадян, не маючи індивідуальної ліцензії Національного банку України на проведення операцій з валютними цінностями, приймали від громадян страхові внески та здійснювали виплати (видачу відсотків за укладеними договорами страхування, повернення початкове внесених сум, виплати по листках непрацездатності, надання кредитів тощо) в іноземній валюті. Всього ними було прийнято страхових платежів на суму 166295 доларів США, 13264 марки ФРН та 157 тис. рублів Російської Федерації, а видано 66888 доларів США, 6144 марки ФРН та 83 тис. рублів Російської Федерації. Залишкова сума (99407 доларів США, 7120 марок ФРН та 74 тис. рублів Російської Федерації) склала, як визнав суд у вироку, доход страхової компанії.

Податок на вказаний доход Жаровецьким і Трясун в державний бюджет не сплатили.

Внаслідок бездокументного і необгрунтованого витрачання валютних цінностей, прийнятих від страхувальників, на день покладення краю незаконній діяльності Жаровецького та Трясун залишились не виплаченими і не поверненими страхувальникам 102863 долари США, 71200 марок ФРН та 74 тис. рублів Російської Федерації.

Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому Жаровецьким і Трясун. Які зміни в кримінальному законодавстві мають бути при цьому враховані?

26. ЗАТ "Ітер" уклало котракт з іноземною фірмою, згідно з яким продало їй металургійну продукцію на суму 2 млн. доларів США. Після поставки продукції грошові кошти, які фірмою, згідно з контрактом, підписаним головою правління ЗАТ Ілюхіним, були перераховані не на рахунок ЗАТ в уповноваженому банку України, а на рахунок іншої іноземної фірми як оплата за технологічне обладнання вартістю 2 млн. грн., яке ця фірма поставила ЗАТ "Ітер".

Чи є дії Ілюхіна злочином, відповідальність за який передбачена ст. 207 КК?

27. Директор приватного підприємства Поліщук уклав фіктивний імпортний контракт з латвійською фірмою на поставку в Україну продуктів харчування на суму 300 тис. доларів США. Перераховані Поліщуком латвійській фірмі кошти були нею перераховані на валютний рахунок Поліщука в швейцарському банку, який був Поліщуком відкритий без дозволу Національного банку України під час його перебування в Швейцари. Обумовлені контрактом продукти харчування в Україну не поставлялись. Аналогічно за фіктивними контрактами ще з трьома іноземними фірмами грошові кошти у сумі 2 млн. доларів США були перераховані на його рахунок у швейцарському банку. Частину коштів, що знаходились на рахунку, Поліщук використав на придбання нерухомості за кордоном.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Поліщука.

28. Цуркан, виїжджаючи у Бельгію, на прохання Сударікова за плату перемістив через митний кордон без декларування 100 тис. доларів США, які знаходились у валізі з подвійним дном, відкрив у бельгійському банку валютний рахунок на ім'я Сударікова і вніс на нього переміщені грошові кошти. За свої послуги Цуркан отримав від Сударікова 4 тис. доларів США.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Цуркана і Сударікова.

Варіант. Аналогічні дії Цуркан вчинив ще декілька разів на прохання інших громадян.

29. Родіонов, знаходячись в одній із іноземних країн, відкрив на своє ім'я валютний рахунок, на якій вніс грошові кошти у сумі 50 тис. доларів США, отримані ним як гонорари за читання лекцій та видання шести його художніх творів за кордоном. Після повернення в Україну Родіонов тричі робив розпорядження про перерахування частини грошових коштів, які знаходились на рахунку, на рахунки інших осіб, а еквівалент цих сум отримував готівкою в Україні від осіб, за домовленістю з якими він здійснював перерахування за кордоном.

30. Директор ТОВ "Пегас" Карташов та його головний бухгалтер Крячко занизили вартість робіт, виконаних товариством, на 500 тис. грн., ухилившись від сплати податку на додану вартість на 100 тис. грн. Одержані невраховані кошти вони привласнили. Органами досудового слідства їх дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 191, ч. 2ст. 209 та ч. З ст. 212 КК.

Чи правильно кваліфіковано дії Карташова і Крячка? Яке рішення по справі має прийняти суд?