рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Кримінальне право. Загальна частина

Кримінальне право. Загальна частина - раздел Право, ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА § 1. Кримінальне право як галузь законодавства Них Дій. Воно Може, Зокрема, Полягати У Наданні Злочинцеві Сховища, Транспорт...

них дій. Воно може, зокрема, полягати у наданні злочинцеві сховища, транспортних засобів, знищенні слідів злочину, переміщенні знарядь злочину в інше місце, забезпечення злочинця підробленими документами. Якщо спосіб приховування сам по собі є злочинним, він потребує самостійної кримінально-правової оцінки. Якщо винний для приховування злочину вчинив вбивство, то його дії слід кваліфікувати тільки за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК. Якщо особа з метою приховати злочин підробила документи, то її дії утворюють сукупність злочинів і потребують кваліфікації за статтями 396 та 358 чи 366 КК.

Відповідно до ч. 2 ст. 396, не підлягають кримінальній відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування злочину члени сім'ї чи близькі родичі особи, яка вчинила злочин, коло яких визначається законом.

Новий КК вніс певні корективи в інститут приховування злочину, передбачивши кримінальну відповідальність за укриття злочинної діяльності учасників злочинних організацій шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів (ст. 256 КК). Таке укриття може полягати, зокрема, у приховуванні: організаторів, керівників, рядових учасників злочинної організації або інших осіб, тобто тих, які, не входячи до складу злочинної організації, беруть участь у вчиненні нею певних злочинів як співучасники; знарядь чи засобів вчинення злочину; предметів, здобутих такою організацією в результаті здійснюваної нею злочинної діяльності.

Укриття злочинної діяльності учасників злочинних організацій буде заздалегідь не обіцяним за умови, що воно не обіцяне до створення організації чи до моменту завершення окремих злочинів, вчинюваних злочинною організацією.

Зазначене дає підстави розглядуваний вид причетності іменувати дещо по-іншому - заздалегідь не обіцяне приховування злочину чи злочинної діяльності учасників злочинних організацій.

Неповідомлення про злочин має місце тоді, коли особа, достовірно знаючи про підготовлюваний, вчинюваний або вчинений злочин, не повідомляє про це відповідним органам влади.

Неповідомлення про злочин є причетністю до злочину як у випадку, коли воно не було заздалегідь обіцяним, так і у випадку, коли воно було обіцяне до моменту підготовки чи вчинення злочину. У ч. 7 ст. 27 КК прямо зазначено, що не є співучастю обіцяне до закінчення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин.

На відміну від приховування злочину неповідомлення про злочин виражається у пасивній формі поведінки особи - бездіяльнос-


Глава XII. Співучасть у злочині

ті. Обов'язок діяти певним чином (повідомити про злочин) може бути як моральним, так і юридичним.

Чинний КК не передбачає такого спеціального складу злочину, як неповідомлення про злочин. Відсутність у чинному КК спеціальної норми про відповідальність за неповідомлення про злочин, як це було у КК 1960 р., не означає, що такого роду бездіяльність взагалі виключає кримінальну відповідальність. Особи, які вчинили неповідомлення про достовірно відомий злочин, підлягають кримінальній відповідальності, якщо вчинене ними діяння містить ознаки іншого злочину. Це може бути, наприклад, тоді, коли неповідомлення про злочин є складовою (елементом об'єктивної сторони) приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину (ст. 396 КК). Неповідомлення про злочин, поєднане із завідомо неправдивим показанням або відмовою свідка давати показання, за наявності підстав підлягає кваліфікації за ст. 384 або ст. 385 КК. Якщо заздалегідь не обіцяне неповідомлення про злочин створює умови, які сприяють злочинній діяльності учасників злочинної організації, вчинене слід кваліфікувати за ст. 256 КК.

Потурання злочину - це невиконання особою покладених на неї юридичних обов 'язків по запобіганню чи припиненню злочину. Потурання характеризується бездіяльністю особи, тобто невчи-ненням нею необхідних для припинення злочину дій, які у конкретному випадку ця особа повинна була і могла вчинити, щоб не допустити вчинення злочину.

У теорії кримінального права розрізняють потурання у широкому та вузькому розумінні (О. М. Лемешко1). У широкому розумінні, потуранням визнається бездіяльність будь-якої особи, яка не припиняє правопорушення, створює умови для його вчинення. Потурання у вузькому розумінні означає тільки бездіяльність спеціально зобов'язаної особи, яка полягає у невиконанні обов'язку щодо припинення злочину. Кримінально караним є потурання у вузькому розумінні.

Потурання можливе на стадії незакінченого злочину. Невчи-нення певних дій, які особа за своїм статусом повинна була вчинити, після закінчення злочину не може визнаватися потуранням і за наявності підстав може розглядатися як інший вид причетності (приховування злочину чи неповідомлення про злочин) або інший Эйд злочинної діяльності (наприклад, зловживання владою або Службовим становищем).

1 Лемешко О. М Кримінально-правова оцінка потурання вчиненню злочину: Автореф. дис. ... к. ю. н.-Х., 2001.-С 10.


Кримінальне право. Загальна частина

Кримінально-правова оцінка потурання, як і приховування злочину, значною мірою залежить від суб'єктивного моменту, а саме: чи було воно заздалегідь обіцяним. У разі, коли потурання було заздалегідь обіцяним і його змістом було усунення перешкод для вчинення злочину, воно утворює співучасть у злочині (у вигляді пособництва). Якщо потурання не було заздалегідь обіцяним, за наявності підстав воно може бути визнаним відповідним службовим зловживанням (наприклад, статті 364, 423 КК). Умисне не-припинення злочину, що вчиняється підлеглим, утворює спеціальний склад військового злочину (бездіяльність військової влади) і потребує кваліфікації за ст. 426 КК.

У науковій літературі висловлено пропозицію передбачити у КК спеціальну норму про кримінальну відповідальність за потурання злочину, яка б передбачала відповідальність за заздалегідь не обіцяне потурання злочину, яке вчиняється службовою особою правоохоронного органу (О. М. Лемешко). При цьому рекомендується не поширювати дію цієї норми на випадки невиконання обов'язку припинення злочину службовою особою правоохоронного органу при здійсненні оперативно-розшукової діяльності відповідно до закону. Слід зазначити, що частково останнє положення вже реалізовано у новому КК, ст. 43 якого фактично дозволяє працівникові правоохоронного органу за певних обставин не реагувати належним чином на вчинення злочинів учасниками організованої групи чи злочинної організації.

Заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій являє собою особливий вид причетності, оскільки такого роду причетність можлива лише щодо окремих злочинів, пов'язаних із створенням та функціонуванням злочинних організацій. Насамперед, йдеться про причетність до злочину, передбаченого ст. 255 КК. При цьому таким видом причетності охоплюються діяння, які не підпадають під інші види причетності (приховування злочину, неповідомлення про злочин, потурання злочину).


Глава XIII

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА § 1. Кримінальне право як галузь законодавства

Затверджено Міністерством освіти і науки України... як підручник для студентів вищих навчальних закладів... лист від р...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Кримінальне право. Загальна частина

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Кримінальне право. Загальна частина
Тобто, метод правового регулювання кримінального права має дві складові: а) визначення того, які суспільно небезпечні діяння є злочинами, і б) які покарання застосовуються до осіб, що вчинили злочи

ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЙОГО ТЛУМАЧЕННЯ
§ 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність Згідно з ч. 1 ст. З КК законодавство про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Консти

ЧИННІСТЬ ЗАКОНУ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ЧАСІ І ПРОСТОРІ
------------♦------------ § 1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі припускає усв

Кримінальне право. Загальна частина
які не є територією України. До них належать: а) континентальний шельф, під яким розуміється поверхня й надра морського дна підводних районів, що прилягають до узбережжя чи до островів України, за

Кримінальне право. Загальна частина
або інші рухи тіла, які не є результатом вольової поведінки особи; б) рухи тіла або відсутність таких рухів, що є результатом тільки чужої волі чи впливу непереборної сили; в) діяння, можливість на

Кримінальне право. Загальна частина
§ 4. Відмінність злочинів від інших правопорушень та від правомірної поведінки. Сукупність злочинів та інших правопорушень Злочин, як вид правопорушення, слід відрізняти не лише в

Кримінальне право. Загальна частина
лого, який має особливий статус та потребує особливого захисту, наявність предмета злочину, що є особливо важливим, тощо. Із ч. 2 ст. 11 КК випливає, що діяння, яке не заподіяло і не могло

Кримінальне право. Загальна частина
підготовки матеріалів, при визначенні підслідності, підсудності кримінальних справ тощо. У кримінальній політиці держави вона може мати значення для розробки програм боротьби із злочинністю, кримін

Кримінальне право. Загальна частина
ознаки), та г) обов'язком особи, яка вчинила діяння, передбачене КК, що містить склад злочину, піддатися заходам кримінально-правового характеру (суб'єктивна ознака). Реалізується ретроспе

Реалізація негативної кримінальної відповідальності
Етап вчинення злочину Реалізується в рамках кримшально-правових відносин Етап процесуальних дій щодо суб'єкта злочину Реа

Кримінальне право. Загальна частина
Факультативними (необов'язковими) є ознаки, що притаманні не усім, а тільки окремим складам злочину. До таких ознак віднесені: а) предмет злочину; б) злочинні наслідки, причино

Кримінальне право. Загальна частина
частинах 3, 4, 5 ст. 185 КК (крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, вчинена у великих розмірах, вчинена в особливо великих р

Кримінальне право. Загальна частина
частинах 3, 4, 5 ст. 185 КК (крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, вчинена у великих розмірах, вчинена в особливо великих р

Кримінальне право. Загальна частина
§ 5. Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину До факультативних ознак об'єктивної сторони належать: спосіб, місце, час, знаряддя, засоби й обстановка вчинення злочину. Факул

Кримінальне право. Загальна частина
час вчинення нею злочину. У свою чергу, він характеризується двома ознаками: 1) можливістю повною мірою усвідомлювати характер своїх дій (бездіяльності), тобто усвідомлювати як фактичну сторону, та

Кримінальне право. Загальна частина
а) хронічне психічне захворювання; б) тимчасовий розлад психічної діяльності; в) недоумство; г) інший хворобливий стан психіки. Хронічним психічним захворюванням є дов

Кримінальне право. Загальна частина
Відповідно до ст. 21 КК, особа, яка вчинила злочин у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, підлягає кримінальній відповідальності.

Кримінальне право. Загальна частина
зазначити, що останню ознаку суб'єктивної сторони виділяють не всі вчені. Вина - основна й обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь-якого злочину. Мотив і мета - це факультативні ознак

Кримінальне право. Загальна частина
особу винного; 5) причинами злочину та умовами, що вплинули на формування злочинного умислу або на допущення особою необережності. Встановлюючи вину, необхідно виходити із її об'єктивного

Кримінальне право. Загальна частина
чала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання (ч. З ст. 24 КК). Інтелектуальний момент прямого умислу, як і непрямого, включає: а) усв

Кримінальне право. Загальна частина
безпеки вчинюваного нею діяння (дії або бездіяльності), а також відсутністю передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків. Тому сутність вини у цьому випадку полягає не в інтелек

Форми й види вини
Умисел Інтелектуальні ознаки Вольові ознаки Прямий умисел Особа усвідомлює суспільно небезпечний характер св

Кримінальне право. Загальна частина
Кримінально-правове значення мотиву злочину може бути різним. При конструюванні окремих складів злочинів мотив передбачається як обов'язкова ознака складу злочину. Так, у диспозиції ст. 36

СТАДІЇ ВЧИНЕННЯ УМИСНОГО ЗЛОЧИНУ
-------------♦ —————————— § 1. Поняття й види стадій вчинення умисного злочину У житті особа, яка має намір вчинити злочин (скажімо, крадіжку чужого майна),

Кримінальне право. Загальна частина
на вчинення злочину часто реалізується безпосередньо у закінченому злочині. Не виникає питання про попередню злочинну діяльність і тоді, коли суб'єкт, здійснивши готування до злочину та замах на нь

Кримінальне право. Загальна частина
На практиці іноді виникає питання: чи можлива попередня злочинна діяльність у злочинах із формальним складом? Слід зазначити, що готування до злочинів із формальним складом, які вчинюються як шляхо

Кримінальне право. Загальна частина
посягає на конкретний об'єкт, ставить його в реальну небезпеку, а інколи спричиняє йому певну шкоду. Як правило, замах вчинюється шляхом активних дій (наприклад, завдання удару для заподіяння тілес

Кримінальне право. Загальна частина
Замах на непридатний об'єкт має місце тоді, коли можливість спричинення шкоди об'єкту виключається у зв'язку зособливими якостями предмета злочину або потер

Кримінальне право. Загальна частина
відпаде небезпека бути поміченим чи затриманим під час пограбування кіоску з продажу пляжних речей. Не буде добровільної відмови й тоді, коли злочинець використав для проникнення у квартиру, скажім

СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ
^—^—^—— ♦ ————— § 1. Поняття та ознаки співучасті у злочині Співучасть у злочині є однією з форм злочинної діяльності. Такого роду діяльність має свої правові особливості, я

Кримінальне право. Загальна частина
результату. Прагнення досягти різних злочинних результатів є підставою для невизнання співучастю у злочині участі двох або більше осіб у вчиненні одного посягання. Суб'єктивна ознака розгл

Кримінальне право. Загальна частина
об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого Особливою частиною КК, або особисто виконує лише частину таких дій. Іншу їх необхідну частину або усі такі дії виконують інші особи, які в силу певн

Кримінальне право. Загальна частина
об'єктивної сторони злочину (дій виконавця) чи забезпечення такого виконання (дій пособника та підбурювача). Воно може полягати, зокрема, у: а) наданні настанов конкретним учасникам злочину щодо ви

Кримінальне право. Загальна частина
леглому по службі, то відповідальність за такого роду підбурювання, а також за виконання зазначених наказу чи розпорядження настає з урахуванням положень, передбачених ст. 41. Підбурювання

Кримінальне право. Загальна частина
попередньої змови; 2) група з попередньою змовою; 3) організована група; 4) злочинна організація. Критеріями такої диференціації групової злочинної діяльності виступають наявність і зміст попереднь

Кримінальне право. Загальна частина
кожного учасника, високого рівня узгодженості дій учасників, єдиного плану, в якому передбачено розподіл функцій учасників групи і який доведений до їх відома. Важливою ознакою згуртованості є суб'

Кримінальне право. Загальна частина
вчинення іншими особами (не учасниками злочинної організації) злочинів тільки невеликої або середньої тяжкості. Забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так й інш

МНОЖИННІСТЬ ЗЛОЧИНІВ
' ♦ -------- § 1. Поняття множинності злочинів та її кримінально-правова характеристика Термін «множинність злочинів» у чинному кримінальному законодавстві не використовуєть

ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ
----------♦ ---------- § 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння Питанням про правомірність чи злочинність кола діянь, які можуть бути

Кримінальне право. Загальна частина
обмеженому колу громадян, і суб'єкт, який ці накази (розпорядження) має виконувати, є особами, які несуть кримінальну відповідальність за вчинення злочину. Проблема відповідальності за вик

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
§ 1. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності Під звільненням від кримінальної відповідальності розуміється врегульована кримінальним і кримінально-процесуальним зак

Кримінальне право. Загальна частина
покарання. Те, що кара входить до змісту кримінального покарання, окрім того, про що йшлося стосовно примусу, прямо випливає з тексту ч. 2 ст. 50 КК, де зазначається, що покарання «має на меті

Кримінальне право. Загальна частина
тому кримінальне покарання слід застосовувати виключно для того, щоб лишити особу можливості відповідний злочин вчинити. Існує ще велика кількість варіантів відносної теорії покарання. Оче

Кримінальне право. Загальна частина
часові (година, місяць, рік) або інші межі, в яких з урахуванням положень Загальної частини КК (статті 52-63) відповідний вид покарання може бути призначений, а також їх певні фактичні межі, встано

Кримінальне право. Загальна частина
До першої групи загальних покарань слід віднести штраф і позбавлення волі на певний строк. Покараннями, які не можуть призначатися певним категоріям осіб, є: громадські роботи, виправні ро

Кримінальне право. Загальна частина
б) переходу до більш м'якого виду покарання (ст. 69 КК); в) заміни покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням, у т. ч. в порядку амністії та помилування (статті 82, 85-87 КК).

Кримінальне право. Загальна частина
постійного місця проживання до засудження, без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду і проведення з ним виховної роботи; б) обов'язкове залучення засудженого до праці.

Кримінальне право. Загальна частина
повинне мотивуватись у вироку з обов'язковим наведенням обставин, які, на думку суду, перешкоджають застосуванню позбавлення волі на певний строк. Якщо винуватими у вчиненні злочину визнано кількох

Кримінальне право. Загальна частина
злочини». Однак у багатьох статтях Особливої частини КК, які передбачають відповідальність за злочини, які не є тяжкими та особливо тяжкими, також передбачена конфіскація частини майна, а саме знар

Кримінальне право. Загальна частина
а основним є, наприклад, покарання у виді позбавлення волі, то строк позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю обчислюється з дня, коли засудженого було звільнено від

Кримінальне право. Загальна частина
санкції, в якій вказано два або більше основних видів покарання, суд вправі призначати тільки одне з них. Призначення більш або менш суворого покарання з числа передбачених альтернативною санкцією

Кримінальне право. Загальна частина
встановленою ст. 51 КК, зважаючи на особливості її побудови; виконувати вимоги тих статей Загальної частини КК, які передбачають сутність, розмір і порядок застосування конкретних видів покарань (с

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ
§ 1. Поняття та види звільнення від покарання та його відбування Інститут звільнення від покарання та його відбування представлений розділом XII Загальної частини та розділом II Прикінцеви

Кримінальне право. Загальна частина
і торгівля ними), 154 (спекуляція) та іншими статтями КК 1960 p., переліченими у п/п. «в» п. 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК); особи, засуджені за ч. 1 ст. 133 (порушенн

Кримінальне право. Загальна частина
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива тоді, коли: - особа відбуває покарання у виді обмеження або позбавлення волі; - особа стала на шлях виправлення;

Кримінальне право. Загальна частина
ного захворювання, його глибиною й стійкістю, динамікою хворобливого процесу, прогнозом його перебігу та деякими іншими обставинами, що стосуються хворобливого стану особи. Характер психічного захв

Кримінальне право. Загальна частина
Оскільки примусові заходи медичного характеру обмежують свободу особи, її тримання у психіатричному закладі за своїм характером і значенням прирівнюється законом до тримання під вартою і зараховуєт

ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ
.......... ♦ ——————— § 1. Загальні положення Неповнолітніми вважаються особи, які не досягай 18-річного віку. Серед неповнолітні

Кримінальне право. Загальна частина
- регламентують більш м'які вимоги щодо погашення й зняття судимості. Якщо ж ті чи інші питання не регламентовані статтями розділу XV Загальної частини КК, то при розгляді справ неп

Кримінальне право. Загальна частина
льної відповідальності є правом суду, а не його обов'язком. При цьому суд може застосувати таке звільнення, лише встановивши наявність умов, вказаних у ч. 1 ст. 97 КК. Позиція самого неповнолітньог

Кримінальне право. Загальна частина
льної і максимальної загальної тривалості громадських робіт для неповнолітніх, їх щоденної тривалості. Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому, який на

Кримінальне право. Загальна частина
видів покарань, передбачені статтями 98-102 КК, а також положення, сформульовані у ч. 1 ст. 103 КК,— умови життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку, інші особливості особи неповнолітньог

Кримінальне право. Загальна частина
нолітнього, який раніше вчинив злочин і має за нього судимість, може бути застосоване звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру; 3) щире р

Кримінальне право. Загальна частина
може бути направлений лише до професійного училища соціаль ної реабілітації. Направлення до спеціальної навчально-виховної установи t найбільш суворим примусовим заходом виховного характер

Кримінальне право. Загальна частина
КК. Якщо обидва злочини вчинено до досягнення вісімнадцятирічного віку, то остаточне покарання у виді позбавлення волі не може перевищувати 15 років. § 9. Погашення та зняття судимості щод

Кримінальне право. Загальна частина
Поняття вини як ознаки злочину відсутнє й у чинному КК ФРН, хоча він і містить ряд норм, присвячених вині та її формам. Наприклад, у § 15 цього Кодексу зазначено, що карається тільки умисна дія, як

Кримінальне право. Загальна частина
діяння замахується той, хто, маючи уявлення про діяння, безпосередньо починає здійснювати склад злочину. У кримінальному праві даної правової сім'ї розрізняються поняття співуча

Кримінальне право. Загальна частина
так званої «культурної революції», після чого знову почався період інтенсивного законотворення, коли практично було оновлено кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство. У ст. 10 КК КНР в

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги